Ім'я файлу: МТП з розр.бор.зкартоп..docx
Розширення: docx
Розмір: 82кб.
Дата: 23.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
економ. будівництва.docx
ПЗ.doc
Розширення: docx
Розмір: 82кб.
Дата: 23.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
економ. будівництва.docx
ПЗ.doc
ЖИТОМИРСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ
Циклова комісія (кафедра) агрономії та лісового господарства
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з дисципліни «Організація і планування діяльності аграрних формувань»
на тему: «ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ З ДЕТАЛЬНОЮ РОЗРОБКОЮ БОРОТЬБИ З ХВОРОБАМИ І
ШКІДНИКАМИ КАРТОПЛІ»
Студента(ки) ІУ курсу ВП-41групи
напряму підготовки:
6.090101 «Агрономія»
Спеціальності:
5.09010103 «Виробництво та переробка продукції рослинництва»
Жижейко А.В.
Керівник _________Т.Б. Веремій
Національна шкала____________________
Кількість балів:_____Оцінка:ЕCTS______
Члени комісії:__________ _____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ _____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ _____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Житомир – 2018 рік
Житомирський агротехнічний коледж
Відділення Агрономія
Спеціальність 5.09010103 «Виробництво та переробка продукції рослинництва»
Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри
Протокол від «___»_______2018 р. №_____
Завідуючий кафедрою
______________В.Б. Левченко
ЗАВДАННЯ
для курсової роботи
з дисципліни
«Організація і планування діяльності аграрних формувань»
Студенту ІV курсу групи ВП-41
Відділення Агрономія
Жижейко Артем Віталійович
Тема:
«Організація роботи машинно-тракторного парку з детальною розробкою боротьби з хворобами і шкідниками картоплі»
Зміст
Розрахунково-пояснювальної записки
Вступ
Природно-економічна характеристика підприємства
Організація роботи машинно-тракторного парку з детальною розробкою організації боротьби з шкідниками і хворобами хмелю
Організація роботи тракторної бригади
Організаційні основи виробничих процесів
Визначення собівартості 1га, 1 еталонного га боротьби з шкідниками і хворобами хмелю
Економічна ефективність роботи машинно-тракторного парку і шляхи її підвищення
Висновки і пропозиції
Дата видачі завдання «15» січня 2018 р.
Студент___________А.В. Жижейко
Викладач__________ Т.Б. Веремій
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………..
Природно-економічна характеристика підприємства……………………….
Організація роботи машинно-тракторного парку з детальною розробкою організації боротьби з шкідниками і хворобами хмелю……………………
Організація роботи тракторної бригади ………………………………….
Організаційні основи виробничих процесів……………………………..
Визначення собівартості 1га, 1 еталонного га боротьби з шкідниками і хворобами хмелю…………………………………………………………..
Економічна ефективність роботи машинно-тракторного парку і шляхи її підвищення……………………………………………………................
Висновки і пропозиції…………………………………………………………….
Використана література………………………………………………………......
ВСТУП
На даному етапі реформування економіки України агропромисловий комплекс залишається пріоритетним її сектором. Проте стан технічного забезпечення сільського господарства не відповідає вимогам сучасного виробництва. Зменшення кількісного складу техніки та зниження рівня її технічної готовності викликали збільшення навантаження на трактори, зернозбиральні комбайни та інші машини, що призвело до подовження строків виконання робіт, порушення вимог агротехніки і втрат урожаю. Крім того, суттєві зміни в організацію використання та побудову обліку витрат машинно-тракторного парку внесла реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств і створення на їх базі нових організаційно-правових форм господарювання на засадах приватної власності. Тому невідкладним є вирішення питань щодо підвищення рівня технічної оснащеності аграрного сектора та більш ефективного використання його наявного потенціалу.
Розвиток нових форм відносин в аграрному секторі економіки, низький рівень забезпеченості підприємств сільськогосподарською технікою обумовили створення машинно-технологічних станцій як спеціалізованих підприємств з надання механізованих послуг.
В той же час практика обліково-аналітичної роботи щодо використання сільськогосподарської техніки в багатьох аграрних підприємствах не відповідає сучасним вимогам.
Необхідність ефективного використання техніки, точного і повного обліку та аналізу витрат на утримання й експлуатацію машинно-тракторного парку досліджувалась багатьма вченими. Теоретичні положення праць вітчизняних вчених, а також практика діяльності сільськогосподарських підприємств свідчать, що в умовах реформування сільськогосподарського виробництва і системи бухгалтерського обліку питання організації обліку витрат на утримання та експлуатацію машинно-тракторного парку, методики розподілу витрат між сільськогосподарськими і транспортними роботами, оперативного аналізу використання машинно-тракторного парку вимагають подальшого дослідження і на цій основі розробки пропозицій щодо їх удосконалення.
Метою курсової роботи є ознайомлення з організацією роботи машинно-тракторного парку з детальною розробкою боротьби з хворобами і шкідниками на прикладі Сільськогосподарське підприємство ПОСП «Колос» заходиться в селі Нова Котельня Андрушівського району Житомирської області.
ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.
Сільськогосподарське підприємство ПОСП «Колос» заходиться в селі Нова Котельня Андрушівського району Житомирської області. Віддаленість центральної садиби господарства від районного центру м. Житомир - 31 км. Пункти реалізації виробленої продукції – це в основному районний центр м. Житомир, м. Андрушівка. Господарство знаходиться у зоні доброго шосейного і залізничного сполучення, що є немаловажним чинником сільськогосподарського виробництва.
Для забезпечення господарства сільськогосподарською технікою, нафтопродуктами, отрутохімікатами і мінеральними добривами здійснюються бартерні операції як в межах України, так і поза ними, у більшості випадків не на дуже вигідних умовах для господарства.
В сьогоднішній період економічної нестабільності, девальвації керівництво і колектив товариства вишукує можливості забезпечення своїх виробничих потреб всім необхідним, щоб стабілізувати своє фінансове становище і, тим самим, поліпшити соціально-економічні умови життя своїх працівників.
Територія господарства належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Взимку бувають порівняно високі температури повітря, що пояснюється низькими розміщеннями цих територій, на які вільно проникає тепле повітря з Атлантики. Найхолоднішим місяцем є січень, середньомісячна температура якого на 1,8…2,0 0С нижча ніж у грудні. Найвищі середні температури припадають на липень (19,2 0С), а середньорічні температури повітря рівні 7,5 0С. Тривалість вегетаційного періоду становить пересічно 210 – 215 днів, а з температурою понад 10 0С – 160 днів. Середньорічна сума атмосферних опадів припадає на червень-липень і становить 99 мм на місяць, найменша за січень-лютий (23-33 мм). В зоні розташування господарства, як і в усьому західному регіоні, переважають вітри північно-західного напрямку із швидкістю 9–12 м/с, періодами – 15–20 м/с.
Сільськогосподарські угіддя розміщені поряд, що у значній мірі сприяє зниженню транспортних витрат. ПОСП «Колос» займається виробництвом різноманітної продукції як галузі рослинництва, так і галузі тваринництва. Проаналізуємо розміри підприємства (таблиця 1.1.) Таблиця 1.1
Таблиця 1.1.
Розмір сільськогосподарського підприємства ПОСП «Колос»
| Показник | Роки | ||
| 2013 | 2015 | 2016 | |
| Площа сільськогосподарських угідь, га | 934 | 780 | 532 |
| в т.ч. рілля, га | 934 | 780 | 532 |
| Середньорічна чисельність працівників, чол. | 43 | 37 | 29 |
| Поголів’я худоби, в ум.гол. | 292 | 120 | 184 |
| Дохід(виручка) від реалізації продукції, тис.грн. | 1572,4 | 1585,4 | 2097,6 |
| Вартість основних фондів, тис.грн. | 2985,6 | 3467,1 | 3722,6 |
Таким чином, аналізуючи данні розраховані в таблиці 1.1 можна зробити висновок про те, що ПОСП «Колос» відноситься до середніх господарств. Про це свідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві 29 чол., площа сільськогосподарських угідь, що в середньому складає 532 га.
Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарних характер
На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства, наскільки він відповідає природно-кліматичним умовам, його місцезнаходженню. В даному підрозділі необхідно визначити поняття та вплив спеціалізації на ефективність виробництва сільськогосподарського підприємства. При чому, необхідно взяти до уваги, що для більш точного і всебічного вивчення спеціалізації, її можна визначити за наступними показниками: за структурою товарної продукції, за структурою валової продукції в поточних та співставних цінах, за структурою посівної площі, за структурою основних фондів тощо.
Одним із основних показників, що характеризують розмір і діяльність господарства ПОСП «Колос» є дані по виробництву продукції (табл. 1.2.). Вони дають змогу установити спеціалізацію господарства.
Таблиця 1.2.
Виробництво продукції ПОСП «Колос»
| Культура | Роки | |||||||||
| 2013р. | 2014р. | 2015 р. | ||||||||
| Площа,га | Вихід продукції з 1га ц/га | Валове виробництво,ц | Площа,га | Вихід продукції з 1га ц/га | Валове виробництво,ц | Площа,га | Вихід продукції з 1га ц/га | Валове виробництво,ц | ||
| Зернові всього в т.ч. | 487 | 22,3 | 10848 | 560 | 21,6 | 12114 | 300 | 29,5 | 8867 | |
| Озима пшениця | 300 | 23,3 | 7002 | 410 | 20,6 | 8454 | 100 | 44,93 | 4493 | |
| Пшениця ярова | 40 | 20 | 799 | - | - | - | - | - | - | |
| Ячмінь ярий | 42 | 27,4 | 1150 | 50 | 14,7 | 733 | 50 | 20,7 | 1035 | |
| Овес | 105 | 18 | 1897 | 100 | 29,27 | 2927 | 150 | 22,3 | 3339 | |
| Цукровий буряк | 20 | 115 | 2300 | - | - | - | - | - | - | |
| Ріпак озимий | - | - | - | 50 | 18,3 | 914 | 25 | 52 | 1300 | |
| Овочі | 12 | 135 | 1620 | 14 | 165 | 2310 | 15 | 197 | 2955 | |
| Кукурудза на силос | 100 | 100 | 10000 | 10 | 20 | 2000 | 100 | 71,3 | 7125 | |
| Молоко | 101 | 15,2 | 1531 | 101 | 12,2 | 1229 | 101 | 18,3 | 1850 | |
| М'ясо ВРХ | 267 | 1 | 276 | 171 | 0,6 | 110 | 137 | 0,7 | 100 | |
| М'ясо свиней | 104 | 0,3 | 29 | 30 | 0,5 | 15 | 4 | 2,6 | 11 | |
За даними таблиці видно, що загальна площа підприємства в 2014 р. становила 934 га, а у 2016 р. 532 га. Отже , площа зменшилась на 402 га. Найвища врожайність була в 2016р. і становила 29,5 ц/га, а в 2013 р. – 22.3 ц/га, отже загальна врожайність збільшилась на 7,2 ц/га. Відповідно до того, валовий збір зменшився на 1981 ц/га і у 2016 р. становив 8867 ц/га.
Так як площа при вирощуванні деяких культур зменшилась, то відповідно будуть спостерігатися зміни і по іншим показникам, які пов’язані з площею ріллі. Наприклад урожайність, валовий збір зерна, прибуток тощо.
Урожайність – це один з найважливіших якісних показників, які безпосередньо впливають на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.
На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно - кліматичні умови). До “штучних” факторів можна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо.
Узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є показник рентабельності. Рентабельність означає прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу або прибутку з витратами чи використовуваними ресурсами.
На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим у сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва.
Госпрозрахункова рентабельність - це рентабельність окремого сільськогосподарського підприємства або окремого виду продукції.
Вона залежить від кількості і якості продукції, рівня цін та розміру витрат на виробництво продукції. При численні госпрозрахункової рентабельності беруть до уваги розмір чистого доходу, безпосередньо реалізованого підприємством.
Рентабельність основних видів продукції господарства покажемо в таблиця 1.3.
Таблиця 1.3.
Рентабельність основних видів продукції ПОСП «Колос»
| Культура | 2014 | 2014 | 2015 | ||||||||||
| Дохід, виручка, тис.грн. | Повна собівартість всього тис.грн.. | Прибуток всього, тис.грн. | Рентабельність,% | Дохід, виручка, тис.грн. | Повна собівартість всього тис.грн.. | Прибуток всього, тис.грн. | Рентабельність,% | Дохід, виручка, тис.грн. | Повна собівартість всього тис.грн.. | Прибуток всього, тис.грн. | Рентабельність,% | ||
| Зернові всього в т.ч. | 706,8 | 412,8 | 294 | 71,2 | 348 | 367,9 | -19,9 | -5,4 | 909,8 | 831,6 | 158,2 | 19 | |
| Озима пшениця | 5592 | 331,2 | 5260,8 | 1588,3 | 257,4 | 305,5 | -48,1 | 15,7 | 796,6 | 665 | 131,6 | 19,7 | |
| Пшениця яра | 30 | 18 | 12 | 66,6 | - | - | - | - | - | - | - | - | |
| Ячмінь ярий | 3,6 | 8,4 | -4,8 | -57,1 | 20,6 | 13 | 7,6 | 58,4 | 78,4 | 82,6 | -4,2 | -5 | |
| Овес | 118,8 | 54 | 64,8 | 120 | 70,2 | 49 | 21,2 | 43,2 | 114,8 | 84 | 30,8 | -5320 | |
| Цукровий буряк | 15,6 | 40,8 | -25,2 | -61,7 | - | - | - | - | - | - | - | - | |
| Овочі | 376 | 215 | 161 | 74,8 | 450 | 382 | 68 | 17,8 | 670 | 518 | 152 | 29,3 | |
| Молоко | 111,6 | 174 | -62,4 | -35,8 | 206,7 | 222,3 | -15,6 | -7 | 350 | 401,8 | -51,8 | -12,8 | |
| ВРХ молодняк | 216 | 420 | -204 | -48,5 | 279,5 | 3575 | -3295,5 | -92,1 | 35 | 222,6 | -87,6 | -84,2 | |
| Свині | 70,8 | 262,8 | -192 | -73 | 54,6 | 104 | -49,4 | -47,5 | 12,6 | 56 | -43,4 | -77,5 | |
За даними таблиці видно, що рентабельність деяких видів продукції у 2016 році в порівнянні з 2014 роком зменшилась, а саме зернові на 52,2%, ячмінь ярий на 9,8%, овочі на 45,5%. В цілому рентабельність господарства є від’ємною, що свідчить про економічну нестабільність.
До основних шляхів підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва, які забезпечують подальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, передбачають комплекс таких основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як
прогресивної форми господарювання; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.
Дані по основним економічним показники діяльності ПОСП «Колос» зображено в таблиці 1.4
Таблиця 1.4
Основні економічні показники діяльності господарства ПОСП «Колос»
| Показники | Одиниці виміру | Роки | ||
| 2014 | 2015 | 2016 | ||
| Середньо річна кількість працюючих | Чол. | 43 | 37 | 29 |
| Річний фонд оплати праці | Тис.грн. | 827 | 710 | 571 |
| ВД виручка | Тис.грн. | 1572,4 | 1585,4 | 2097,6 |
| Середньорічна вартість основних фондів | Тис.грн. | 2985,6 | 3467,1 | 3722,6 |
| Отримано виручки: | Тис.грн | 1572,4 | 1585,4 | 2097,6 |
| - на 100 га с.г. угідь | Тис.грн. | 146,8 | 203,3 | 394,3 |
| - на 1 працівника | Тис.грн. | 36 | 42 | 72 |
| Собівартість реалізованої продукції | Тис.грн. | 1579,4 | 1617 | 2172,8 |
| Отримано прибутку: | Тис.грн. | 31 | -451,6 | 294,8 |
| - на 100 га с-г угідь | Тис.грн. | 3,3 | -57,8 | 55,4 |
| - на 1 працівника | Тис.грн. | 0,7 | -12,2 | 10,1 |
| - норма прибутку | % | 1 | -13 | 7,9 |
| Рентабельність виробництва | % | 1,9 | -27,9 | 13,5 |
| Оплата праці одного працівника на місяць | Грн. | 1602,7 | 1599 | 1640 |
За даними таблиці видно, що основні показники діяльності господарства в 2016 році в порівнянні з 2014 роком збільшилися, а саме середньорічна вартість основних фондів на 737 тис.грн, виручка на 525,2 тис.грн. собівартість на 593,4 тис.грн., прибуток збільшився на 52,1 тис.грн. та рентабельність господарства зросла на 11,6%.
Один із напрямів підвищення економічної ефективності сільського господарства — впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва в усіх галузях рослинництва і тваринництва і переведення їх на індустріальну основу. Вирішення цієї проблеми сприяє насамперед підвищенню продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві, що є основним якісним фактором його економічного і соціального розвитку. Матеріальною основою підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема зростання продуктивності праці, є впровадження досягнень науково-технічного прогресу, яке включає вдосконалення, раціональне поєднання і взаємодію всіх елементів праці — знарядь і предметів праці та робочої сили. З підвищенням технічної озброєності і рівня механізації виробничих процесів, з поліпшенням організації виробництва затрати живої праці на одиницю земельної площі і голову худоби скорочуються. Зростання продуктивності праці, а отже, й ефективності виробництва на 70—75 % зумовлюється досягненнями технічного прогресу, частка організаційних факторів становить 25—30 %, підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва відбувається в умовах поглиблення спеціалізації і посилення концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ З ДЕТАЛЬНОЮ РОЗРОБКОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ БОРОТЬБИ З ШКІДНИКАМИ КАРТОПЛІ
Організація роботи тракторної бригади
Машинно-тракторний парк – це сукупність тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин і знарядь, що використовуються для механізації технологічних процесів та надання послуг, яких потребує господарство в цілому і його окремі підрозділи.
Основні шляхи раціонального використання машинно- тракторного:
раціональна організація парку, тобто відповідність кількісного і марочного складу технічних засобів розмірам, спеціалізації та природним умовам господарства;
найдоцільніший розподіл робіт між тракторами і комбайнами різних марок, тобто такий, який забезпечує мінімальні затрати праці та коштів на одиницю виконуваної роботи чи вироблюваної продукції;
раціональне комплектування агрегатів із метою повнішого використання тягової потужності тракторів й досягнення максимальної годинної продуктивності на виконанні кожної операції;
вибір найефективніших у конкретних умовах організаційних
форм використання, технічного обслуговування і ремонту техніки (бригадний, потоково-цикловий, дрібногруповий, агрегатний та ін.);
впровадження наукової організації праці й різних форм лізингу, прокату;
підготовка робочого місця та робочої зони;
підвищення кваліфікації механізаторів і допоміжних працівників та їхньої матеріальної заінтересованості в кінцевому результаті виробництва.
Обсяги механізованих робіт, які виконуються машинами на тракторній тязі і змонтованими на тракторах, обчислюють в умовних еталонних гектарах.
В загальний обсяг тракторних робіт включають польові, стаціонарні, транспортні, навантажувально-розвантажувальні та земляні роботи.
Площу збирання самохідними комбайнами в умовні еталонні гектари не перераховують, а обчислюють у фізичних гектарах зібраної площі.
Щоб перевести фізичні гектари в еталонні необхідно перемножити кількість виконаних нормо-змін тракторами конкретної марки на змінну норму виробітку в еталонних гектарах.
Норму виробітку в еталонних гектарах визначають множенням коефіцієнта перерахунку фізичних тракторів в еталонні на тривалість зміни 7 год, а на роботах з шкідливими умовами праці – 6 год.
Кількість нормо-змін визначається діленням обсягу виконаних робіт на норму виробітку трактора певної марки.
На роботах, які обліковують у годинах (почасово), кількість виконаних нормо-змін визначають діленням кількості фактично відпрацьованих годин і зафіксованих в обліковому листку на 7. До зернозбиральних комбайнів у загальний обсяг робіт у гектарах зібраної площі перераховують і площі, де посіви скошено у валки, за коефіцієнтом 0,7.
Річний обсяг робіт у рослинництві визначаютьмноженням планових посівних площ на нормативи умовних (фізичних) гектарів з розрахунку на 1 га , які беруть з технологічних карт. При цьому важливо встановити найбільш напружені періоди виконання окремих видів робіт у фізичному й умовному обсязі. Обсяг робіт, які виконують комбайни, встановлюють також за даними технологічних карт і плану сівби відповідних культур. До підсобних і обслуговуючих виробництв, на будівництві, а при відсутності технологічних карт у тваринництві – і по цій галузі обсягмеханізованих робіт визначають за допомогою спеціальних розрахунків або використовують дані минулих років.
Плануючи використання тракторного парку, враховують, з одного боку, доцільність заміни на стаціонарних роботах тракторів електродвигунами, а з другого – розширення використання тракторів для внутрішньогосподарських перевезень, особливо в тваринництві, на загальногосподарських роботах, для надання послуг населенню та іншим підприємствам і організаціям.
Визначений таким чином загальний плановий обсяг тракторних робіт в еталонних гектарах порівнюють з можливостями тракторного парку. Для цього встановлюють середньорічну кількість тракторів різних марок і їх плановий виробіток. Середньорічну кількість машин визначають за їх наявністю на початок року з урахуванням планової кількості та строків поставки і вибуття.
Плановий річний виробіток тракторів різних марок визначають з урахуванням фактичного виробітку за 2-3 останніх роки, даних про підвищення рівня механізації виробничих процесів і поліпшення використання машинно-тракторного парку, тенденцій у змінах виробітку на машину залежно від насиченості ними господарства, придбання нових машин.
Сума добутків виробітку тракторів різних марок на їх кількість становить обсяг робіт, який може виконати тракторний парк. Цей обсяг повинен збігатись з раніше запланованим по галузях. У разі, коли можливий виробіток не покриває планової потреби, вносять зміни в технологію виробництва продукції, вживають заходи щодо підвищення рівня використання техніки, її залучення зі сторони, придбання нової тощо. В інших випадках, навпаки, відшукують можливість надання послуг іншим підприємствам і населенню, більшого використання тракторів в окремих галузях.
Слід зазначити, що можна взагалі обійтись без такої одиниці, як еталонний гектар. Планування, облік і оцінку роботи механізаторів в господарстві доцільніше здійснювати в нормо-змінах, які не тільки повністю замінюють еталонний гектар, а й роблять це значно ефективніше. Нормо-зміна визначається відношенням фактично виконаного обсягу механізованих робіт до змінної норми виробітку. Технічно обґрунтовані норми виробітку враховують всі нормоутворювальні фактори, тому облік роботи в нормо-змінах і міра їх виконання дають відповідну інформацію для внутрішньогосподарського планування, всебічного обґрунтування оперативних планів, вдосконалення оперативного керівництва роботою машинно-тракторного парку, організації стимулювання праці механізаторів.
За кількістю виконаних нормо-змін за певний час (зміну, день, місяць, сезон, рік) можна об'єктивно оцінити роботу кожного тракториста-машиніста, визначити активний період роботи машин і рівень їх використання. За допомогою нормо-змін порівнюють рівень використання тракторів різних марок і в різних зонах та умовах, оскільки норми виробітку диференціюються залежно від природних умов.
Однаковою мірою це стосується і зернових комбайнів. Планування і облік їх роботи в нормо-змінах дають змогу усунути вплив нормоутворювальних факторів (врожайність і соломистість культур, їх види, рельєф поля, довжина гонів, забур’яненість посівів) на виробіток комбайнів, робить порівняними всі види робіт, які вони виконують, і сприяє більш об’єктивному обґрунтуванню нормативів планових витрат на 1 га посівів при різній врожайності, оскільки затрати на нормо-зміну по культурах і видах робіт коливаються незначно. Істотна різниця можлива лише у витратах нафтопродуктів через різницю в енергоємкості виконуваних робіт.
Основним завданням при комплектуванні машинно-тракторного парку господарства є його достатність для своєчасного виконання всіх виробничих операцій при найменших затратах праці та коштів. При цьому в складі техніки не повинно бути зайвих машин. Слід уникати багатомарочності однотипних машин, а купуючи нові, треба дбати про те, щоб вони за своїми параметрами доповнювали існуючий парк.
Залежно від об’єкта, який механізується, потребу в техніці визначають за технологічними картами, розрахунковим, нормативним або економіко-математичним методом із використанням ЕОМ.
Потребу виробничого підрозділу в засобах механізації розраховують за технологічними картами вирощування, збирання культур та обслуговування тваринництва. Відповідно до прийнятої технології та строків виконання механізованих робіт складають графік завантаження техніки у певні періоди сільськогосподарських робіт підсумовують за періодами потребу в агрегатах і окремих силових та робочих машинах й визначають потребу кожного виду і марки машин на весь сільськогосподарський рік.
Одержані дані уточнюють, коригують за строками виконання робіт і з урахуванням наявності машин у господарстві.
При складанні агрегатів беруть до уваги лише ті з можливих варіантів, які за економічною оцінкою найдоцільніші. Для визначення кількості агрегатів і машин, що входять до їхнього складу, користуються формулами
Ка = О : Д · Нв · Кз; Км = Ка · Чм, де Ка – кількість агрегатів;
О – обсяг роботи певного виду; Д – кількість днів у періоді;
Нв – змінна норма виробітку; Кз – коефіцієнт змінності;
Км – кількість машин, необхідних для комплектування агрегатів; Чм – кількість машин у складі одного агрегату.
Наприклад, необхідно засіяти 800 га озимої пшениці за 10 днів. Роботу передбачається виконати агрегатами, що складаються з тракторів Т-150К, зчіпки С-18 та трьох сівалок СЗУ-3,6. Змінна норма виробітку – 38 га; робота виконується в одну зміну.
Насамперед розраховують обсяг роботи на один день зазначеного періоду. Він становитиме 80 га (800 га : 10 днів). Потім визначають, скільки агрегатів для цього потрібно, тобто ділять денне завдання на норму виробітку з урахуванням коефіцієнта виконання змінної норми (1,05) : 80 : 38 · 1,05 = 2 агрегати. Потім розраховують необхідну кількість тракторів, зчіпок та сівалок (тракторів – 2, зчіпок – 2, сівалок - 6 (2 агрегати · 3 сівалки).
Розрахунковий метод застосовують для визначення річної потреби в тракторах і сільськогосподарських машинах господарства в цілому, а також на окремий період або певну роботу. Для цього розраховують кількість тракторів в еталонному вимірі за формулою
Чт.е = О : Д · Кз · Нв · Кг,
де Чт.е – кількість тракторів в еталонному вимірі; О – обсяг роботи в умовних еталонних гектарах; Д – кількість робочих днів на рік або в періоді; Кз – середній коефіцієнт змінності;
Нв – змінна норма виробітку еталонного трактора в умовних (еталонних) гектарах; Кг – нормативний коефіцієнт технічної готовності.
Наприклад, за останні три роки тракторний парк підприємства виконував роботи – 28 500 ет. га на рік. У плановому році передбачено підвищити рівень механізації на вирощуванні просапних культур, у результаті чого обсяг робіт збільшиться на 1500 ет. га і становитиме 30 000 га. Трактори використовуються в господарстві в середньому 180 днів на рік, із них 45 днів – у дві зміни. Змінна норма виробітку еталонного трактора – 7 га; коефіцієнт технічної готовності – 0,95. Визначити, скільки тракторів в еталонному вимірі потрібно господарству.
Розрахунки проводять у такій послідовності:
обчислюють середній коефіцієнт змінності. Для цього кількість днів роботи в одну зміну додають до кількості днів двозмінної роботи, помножених на два, а одержану суму ділять на загальну кількість робочих днів, тобто середній коефіцієнт змінності у нашому прикладі становить = 1,25 [(180 - 45 + 45 · 2) : 180];
визначають, скільки умовних гектарів може виконати за рік або період один ет. Трактор = 180 · 7 · 1,25 · 0,95 = 1496 ет. га;
для одержання кінцевого результату загальний обсяг роботи ділять на виробіток одного трактора = 30 000 : 1496 = 20,05 од.
Після визначення загальної потреби в тракторах в еталонному вимірі розраховують потребу в них за типами і марками. При цьому виходять із структури посівних площ та фактичного завантаження тракторів спеціального призначення (просапних, у тому числі бурякових) і підраховують потребу в цих типах силових машин.
Значний обсяг роботи на підприємствах трактори виконують при транспортуванні вантажів, що також слід враховувати, виділяючи придатні для цього машини. Весь обсяг, що залишився, відносять на трактори загального призначення, у тому числі колісні та гусеничні окремо. Одержану потребу в тракторах різних типів і марок коригують до цілого числового значення.
На великих за територією багатогалузевих підприємствах річну потребу в техніці найдоцільніше визначати нормативним методом (див. нижче) – застосування нормативів потреби в тракторах за типами і марками та сільськогосподарських машинах загального призначення на 1000 га посівної площі, а у спеціалізованій техніці – на 1000 га посівів певної культури.
1 2 3