Дослідження негативних психічних станів студентів під час учбової діяльності як фактора порушення стресостійкості

ауковий вісник Херсонського державного університету
Н
159
???
ДОСЛІДЖЕННЯ НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС
УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ФАКТОРА ПОРУШЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
Сапєльнікова Т.С., к. психол. н., доцент,
доцент кафедри практичної психології
Українська інженерно-педагогічна академія
Білоцерківська Ю.О., к. психол. н.,
доцент кафедри практичної психології
Українська інженерно-педагогічна академія
????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
???????????
????????????????????????????????????????????????????????????????????
? ?????? ??????????????? ??????????? ?????????? ?????????? ??????????? ????????? ?? ???
?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
? ???????? ?????? ??????????? ????????? ??????? ??????????????? ????????????????????????
??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
?????????????????????????????????????????????????????????????
??????????????????????????????????????????????????????????????????????????-
???????
6DSLHOQLNRYD76%LORWVHUNLYVND'85,1*7+(75$,1,1*$&7,9,7<$6$)$&725,17+(9,2/$7,212)675(665(6,67$1&(
,QWKHDUWLFOHWKHIHDWXUHVRIWKHPDQLIHVWDWLRQRIQHJDWLYHPHQWDOVWDWHVGXULQJWKHH[DPLQDWLRQVHVVLRQRI
VWXGHQWVDUHH[DPLQHG,WZDVLQYHVWLJDWHGWKDWLQWKHV\VWHPRIQHJDWLYHSV\FKLFVWDWHVDQGKLJKOHYHORIDQ[LHW\
RIVWXGHQWVZKLFKDUHPDLQO\VRFLDODQGSV\FKRORJLFDORULJLQWKHQHJDWLYHSODFHLVRFFXSLHGWKHOHDGLQJSODFH
ZKLFKFDQEHWUDQVIRUPHGLQWRSHUVLVWHQWSURSHUWLHVRISHUVRQDOLW\DQGGHIRUPLWVIXUWKHUGHYHORSPHQW
.H\ZRUGVQHJDWLYHPHQWDOVWDWHVVWXGHQWVDQ[LHW\VWUHVVUHVLVWDQFH
Постановка проблеми. У сучасному світі ми дедалі частіше стикаємося з про- блемами емоційного перенапруження осо- бистості або стресами. Нині істотно зросла
інтенсивність і напруженість життя і діяльно- сті людей, а значить, збільшується частота виникнення негативних емоційних пережи- вань і стресових реакцій, які, накопичую- чись, викликають формування виражених
і тривалих стресових станів. Безумовно, ці стани знижують успішність і якість вико- нання своїх посадових обов’язків у людей, включених у професійну або навчальну ді- яльність, і це вимагає додаткових зусиль для підтримки оптимального психофізіоло- гічного рівня, що, своєю чергою, призво- дить до цілого ряду соціально-економічних
і соціально-психологічних наслідків.
Сучасна реальність є невичерпним дже- релом стресових, критичних, травмуючих ситуацій. Проблема негативних психічних станів і необхідності постійного їх подо- лання стала ще більш актуальною у зв’язку
із загальним загостренням соціальної кри- зи, що особливо позначається на молоді, яка навчається і зазнає впливу численних стресогенних факторів як соціального та особистісного, так і інформаційного ха- рактеру. Свої особливості має навчальна діяльність, до якої залучена або має при- четність більшість молодих людей, але й вона нині є плідним підґрунтям для появи негативних психічних станів, що, за від- сутності індивідуальних стратегій їхнього переживання та подолання, кваліфіковано розроблених і відпрацьованих із допомо- гою компетентних спеціалістів, спричиня- ють виникнення вкрай негативних психіч- них станів та перешкоджають ефективному особистісному та професійному розвитку молодої людини [1].
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Психічні стани людини варто розгля- дати з точки зору провідної діяльності, яка властива різним періодам його психічного розвитку. Саме цей аспект дає змогу глиб- ше зрозуміти конкретну структуру кожного психічного стану, виділити визначаючий цю структуру фактор, зрозуміти чинники до- мінування порівняної напруженості одних

160
Серія Психологічні науки
Випуск 1. Том 1. 2018
і загальмованості інших психічних проявів у кожному окремому випадку.
Проблема оптимізації навчальної діяль- ності і психічних станів студентів у склад- них умовах, наприклад у період екзамена- ційної сесії, є предметом уваги багатьох психологів, а її складність зумовлює ши- роке поле досліджень. Це відбувається у зв’язку з різноманітністю завдань, що виникають перед дослідниками: це завдан- ня діагностики змін у діяльності і стану людини, завдання розроблення методів аналізу діяльності, адекватних складності
і системності предмета дослідження і ме- тодів навчання учнів, завдання визначення психологічних і особистісних детермінант, які формують сприятливі для виконання ді- яльності функціональні стану людини. Все це неминуче висуває більш високі вимоги до професійної та психологічної підготов- ки, стійкості психіки особистості загалом або стресостійкості. Стресостійкість – це сукупність особистісних якостей, що дають змогу людині витпимувати значні інтелек- туальні, вольові та емоційні навантаження
(перевантаження), зумовлені особливостя- ми професійної діяльності, без особливих шкідливих наслідків для діяльності і свого здоров’я.
Підвищена соціальна активність сучас- них студентів вимагає збільшення швидко- сті перебігу психофізіологічних і соматич- них реакцій, які забезпечують оптимальне пристосування людини до умов оточення.
Наукові дослідження в цій галузі (В. Казна- чеєв, Н. Агаджанян, Б. Ананьєв, Т. Кокс,
У. Шелдон тощо) свідчать, що функціональ- ний стан і рівень адаптаційного потенціалу людини значною мірою визначаються пси- хоемоційною сферою, яка є найбільш чут- ливою до стресового впливу [3, с. 58–60].
Тому стани психологічної напруги часто ви- никають у студентів у процесі їх навчальної діяльності, а саме під час сесії.
Психічні стани (позитивні або негативні) впливають на хід і досягнення результатів діяльності студентів, їх успішність, якість знань, навичок, умінь, на формування про- фесійно важливих якостей особистості тощо. Максимальна продуктивність розу- мової роботи можлива тільки за наявності душевної психічної рівноваги та спокою
[5, с. 104]. Значний вплив на психічний стан студентів мають такі фактори, як успі- хи у навчанні, такт викладача, його добро- зичливість, повага до гідності студентів.
Взаємовідносини та соціально-психологіч- на атмосфера в колективі завжди мають суттєвий вплив на психічний стан студента.
Особливості стану студентів під час нав- чання залежать, перш за все, від психічних властивостей особистості, мотивації і інди- відуально-типологічних особливостей. Піс- ля вступу у виш на психічний стан студента впливають, зокрема, деякі супроводжуючі чинники, як-от відрив від дому (якщо вступ був пов’язаний із переміною місця жит- ла), необхідність адаптації до умов і задач більш складних, ніж раніше, підвищення ви- мог до самостійної роботи під час навчан- ня тощо. У деяких вишах студентам перших курсів доводиться засвоювати навчальний матеріал приблизно в 2,7 рази більший, ніж у середній школі [6].
Майже у всіх країнах студентство виді- ляють як групу підвищеного ризику, адже вони значно частіше, ніж молоді люди ін- ших соціальних груп того ж віку, страж- дають на різноманітні психосоматичні і нервово-психічні розлади [4]. Одними з основних чинників цього є стресові си- туації, пов’язані з труднощами пристосу- вання до студентського життя, так звані дидактогенні стани, які спричинені неа- декватним педагогічним впливом зі сторо- ни викладачів та екзаменаційними випро- буваннями. Очевидно, іспит – величезний стрес для усього організму молодої люди- ни. Крім того, що це велике психологічне навантаження (страх, почуття тривоги, не- впевненість у своїх силах і знаннях), це ще
і фізичне навантаження. Недосипання, не- доїдання, зміна режиму відпочинку та нав- чання в період складання іспитів незмінно призводять до фізичного виснаження ор- ганізму. На ці фізіологічні та психологічні фактори організм студента реагує стре- сом, який постає потужною емоційно- фізіологічною реакцією на несподівано ви- никлу ситуацію необхідності прийняття рі- шення і здійснення різноманітних дій у ко- роткочасні терміни.
Екзаменаційна ситуація належить до ко- роткочасних стресорів, однак зміна емо- ційного і фізіологічного стану організму, викликана нею, буває досить значною.
Психологічна напруга, якою супроводжуєть- ся іспит, призводить до активації нервової
і гуморальної систем регуляції, мобілізує системи організму та психіку індивіда.
Розлади настрою виникають у студентів під час сесії найчастіше. Розлади настрою характеризуються двома варіантами про- явів: із посиленням емоційності і з пригні- ченням емоційності. Як відомо, до пору- шення настрою зі зниженням емоційності належать: апатія, емоційна монотонність, емоційна грубість. Виникає втрата тонких диференційних емоційних реакцій: зникає делікатність, співпереживання, проявля-
ється загальмованість, безцеремонність, емоційна тупість.

ауковий вісник Херсонського державного університету
Н
161
Постановка завдання. На основі викла- деного можна сформулювати завдання до- слідження, яке полягає у визначенні рівня прояву негативних психічних станів студен- тів II – IV курсів Української інженерно-пе- дагогічної академії під час сесії в контексті визначення загальної стресостійкості сту- дентів.
Для дослідження негативних психічних станів у студентів під час екзаменаційної сесії нами були використані такі методи дослідження: метод тестування, який скла- дався з блоку тестових методик (методи- ка для експрес-діагностики особистісної схильності до зниженого настрою (В. Бой- ко); методика «Самопочуття, активність, настрій» (методика САН)); методика для діагностики рівня особистісної тривожно- сті (за допомогою шкали проявів тривоги
Тейлора, доповненої В. Норакідзе шкалою щирості); опитувальник Спілбергера-Хані- на; метод спостереження.
Виклад основного матеріалу дослі-
дження. Студенти в період навчальних занять відчувають той спектр емоційних переживань, що і всі люди. Емоційно без- печне освітнє середовище ЗВО має забез- печити максимізацію позитивних емоцій і мінімізацію негативних. Найбільш сильними емоційні коливання бувають у період сесії.
Екзаменаційний період є найбільш силь- ним у прояві негативних психоемоційних станів у студентів. Екзаменаційна ситуація дає змогу оцінити, наскільки сильні емоцій- ні фактори у студентів.
За результатами дослідження за ме- тодикою для експрес-діагностики особи- стісної схильності до зниженого настрою
(В. Бойко) виявлено, що дистимії, або по- стійно зниженого настрою, що визначає стиль усього життя на певний період часу, не виявлено у досліджуваних студентів, а тенденції до зниженого настрою у 25% та у 75% студентів в емоційному стереотипі немає (рис. 1).
Результати проведеного дослідження за методикою «САН» у період сесії показали такі дані:
- за шкалою «Самопочуття»: благопо- лучний стан – 29,1%, проміжний – 54,8%.
Нами було встановлено, що у 16,1% сту- дентів виявлено неблагополучний стан, що свідчить про їх пригнічений стан;
- за шкалою «Активність»: благополуч- ний – 9,7%, проміжний стан – 58%, небла- гополучний стан виявлено у 32,3% опиту- ваних. У деяких випробовуваних активність значно знижена, що, можливо, зумовлено факторами, що наведено вище у статті;
- за шкалою «Настрій»: благополучний стан приблизно у 25,8%, проміжний стан
0 10 20 30 40 50 60
?????????????
?
1
?????????????????
???????????
???????
???????????????????
??????????
???????????????????
??????????
???????
0,0%
10,0%
20,0%
30,0%
40,0%
50,0%
60,0%
70,0%
?????????????
?
1
?????????????????
????????
???????????
????????????????
?????
Рис. 1. Тенденції у настрої студентів
під час екзаменаційної сесії
0 10 20 30 40 50 60
?????????????
?
???????????
??????????
???????
???????????????????
?????????????
?????????????????
Рис. 2. Рівень самопочуття, активності
та настрою у студентів під час
екзаменаційної сесії
Рис. 4. Рівень тривожності у студентів
під час екзаменаційної сесії
0 10 20 30 40 50 60 70 80
?????????????
?
???????
??????
?????????????
???????
??????
????????????????????
?????????????????????
Рис. 3. Рівень реактивної та особистісної
тривожності у студентів під час
екзаменаційної сесії (опитувальник
Спілбергера-Ханіна)

162
Серія Психологічні науки
Випуск 1. Том 1. 2018
у 35,5%, неблагополучний стан діагнос- товано приблизно у 38,7% опитуваних.
Високий рівень настрою у студентів свід- чить про позитивне ставлення до навко- лишньої дійсності, а низький – про пригні- чений настрій, відсутність інтересу до подій навколо нього (рис. 2).
Опитувальник Спілбергера-Ханіна для оцінки реактивної та особистісної тривож- ності показав, що у більшості досліджува- них студентів виявлено високий – 27,4% та середній рівень – 71% реактивної три- вожності і лише у приблизно 2% студен- тів – низький рівень реактивної тривожно- сті. Студенти з високим рівнем реактивної тривожності турбуються з приводу свого навчання, а також у них спостерігається нервозність. Цей стан виникає як емоцій- на реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічно- сті в часі. Студенти з низькою реактивною тривожністю не можуть повністю усвідом- лювати всю картину того, що відбуваєть- ся, халатно ставляться до свого навчання.
Особистісна тривожність на високому рівні у 19,4%, на середньому – у 79% та низько- го 2% (рис. 3).
Також було отримано результати, які свідчать про те, що студенти з високим рів- нем реактивної тривожності поза екзаме- наційними випробуваннями мають серед- ній рівень особистісної тривожності – 14%, що вказує на зростання рівня реактивної
(ситуативної) тривожності саме у період сесії.
Методика для діагностики рівня особи- стісної тривожності (шкала проявів триво- ги Тейлора, доповненої В. Норакідзе) дала нам змогу оцінити тривожність студентів під час екзаменаційної сесії. Результати показали, що дуже високий рівень три- вожності наявний у 1,6%, високий – у 53%, середній із тенденцією до низького у 40%, а середній із тенденцією до низького при- близно у 5% (рис. 4).
Висока особистісна тривожність свід- чить про стійкість цієї індивідуальної харак- теристики, що відбивається на схильності суб’єкта до тривоги і до тенденції сприйма- ти досить широкий спектр ситуацій як за- грозливі, відповідаючи на кожну з них пев- ною реакцією. Як схильність особистісна тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються студен- тами як небезпечні, пов’язані зі специфіч- ними ситуаціями погрози їх престижу, са- мооцінці, самоповазі.
Чинники стресогенності іспиту, як по- казує результат спеціального спостере- ження, криються не тільки в недостатності знань, але й у ставленні студента і рефе- рентної групи до оцінки в стані перед іспи- том. Понад чверть досліджуваних студен- тів вважають найбільш типовими для себе станами перед іспитом хвилювання, почут- тя невпевненості в собі. Об’єктивні виміри рівня тривожності перед іспитом показують вдвічі більшу величину: 27,4% з високим та 71% студентів із середнім рівнем реак- тивної тривожності за її величиною потра- пляють у зону, що перевищує за значенням зону мобілізації стану. Способи профілак- тики передекзаменаційного хвилювання відомі далеко не всім студентам і часто не
є адекватними самій ситуації.
У зв’язку з отриманими результатами постає питання про необхідність відпо- відної психологічної роботи з студентами щодо підвищення їх внутрішнього резерву саморегуляції, а також у допоміжних захо- дах допомоги ззовні з метою регуляції пе- редекзаменаційного стану.
Ефективність наявних методик профі- лактики та регуляції стресових станів опи- сується в зв’язку з отриманням кінцевого результату – оцінки, через найбільш акту- алізовані в напруженій ситуації компоненти передекзаменаційного стану (без ураху- вання динаміки когнітивних процесів) – рів- ня тривожності, загального функціонально- го стану і психофізичних корелятів психічної напруженості.
Висновки з проведеного дослід-
ження.
1. У результаті проведеного досліджен- ня можна зробити висновки, що в систе- мі негативних психічних станів студентів
II – IV курсів Української інженерно-пе- дагогічної академії та високого рівня їх тривожності, які мають переважно соці- ально-психологічне походження, провід- не місце посідають негативні стани, що можуть трансформуватись у стійкі власти- вості особистості та деформувати її по- дальший розвиток.
2. Соціально-психологічні особливос- ті негативних психічних станів у студентів можна співвіднести з тим, що період сту- дентства припадає на початок зрілості, де головними проблемами, які потребують свого вирішення в цьому віці стають досяг- нення ідентичності, самовизначення і емо- ційної близькості. В емоційних процесах студента своєрідно відображаються умови
і задачі його діяльності, проявляється його ставлення до них, до усього того, що він пізнає і робить, до того, що відбуваєть- ся навколо. Згідно з цим, особливу увагу практичного психолога закладу вищої осві- ти та викладачів мають викликати станов- лення та розвиток особистості студента як
інтегрального утворення.

ауковий вісник Херсонського державного університету
Н
163 3. Для психічних процесів студентів, які супроводжують процес навчання, харак- терні: велика інтенсивність (особливо ін- телектуальних почуттів), різноманітність почуттів, переходи від одних до інших, прискорення формування вищих почуттів.
У широкому спектрі емоцій і почуттів сту- дента особливе значення для ефективності його діяльності має почуття відповідаль- ності за свою успішність, почуття нового тощо. Саме завищене почуття відповідаль- ності може надавати підґрунтя до закрі- плення високого рівня тривожності студен- тів під час сесії.
4. Для корегування негативних психічних станів студентів можна виділити групу зов- нішніх та внутрішніх засобів. До групи зов- нішніх засобів належать методи активного впливу однієї людини на іншу (психокорек- ційна бесіда, регулюючий вплив соціаль- ного педагога чи психолога, переконання, наказ, навіювання, немедична індивідуаль- на та групова психотерапія, психотренінг, групові дискусії, розігрування рольових си- туацій), а також такі невербальні засоби, як бібліотерапія, арттерапія, імаготерапія, функціональна музикотерапія тощо.
До групи внутрішніх засобів впливу на- лежать різноманітні методи та прийоми психічної саморегуляції, аутогенне трену- вання в різних модифікаціях, котрі спря- мовані на формування адекватних засобів, які дають змогу здійснювати навчальну діяльність студентів при зміні свого психіч- ного стану.
??????????
?????????????????????????????????????
????????????? ???????? ?????????????????????????
?????? ???????F
????????????????????F
????????????????????????????????????
?????????
????????????????????????????????????
?????????????????????F
???????????????????????????????????????
??????????????
???
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ САМОСТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
Сидоренко Ж.В., к. психол. н.,
старший викладач кафедри психології та соціальної роботи
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
Недбалюк О.О., старший викладач кафедри аграрного менеджменту
Вінницький національний аграрний університет
???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
??????????????©?????????Є??©??????????Є
??????????????????????????????????????????????©?-?????Є
? ?????? ??????????????? ?????????????????????????? ????????????? ???????? ? ?????????
???????? ????? ?????????? ???????? ????????? ?????????? ??????? ????????????? ???????
??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
?????????????????????????????????????????????©?????????Є?©??????????Є
????????????????????????????????????????????????????©?-?????Є
6\GRUHQNR =K9 1HGEDOLXN 22 352%/(0$7,& $63(&76 2) 6(/)3$&(' 3(5621$/,7<
,1$'2/(6&(1&(
7KHDUWLFOHGHDOVZLWKWKHSV\FKRORJLFDOSHFXOLDULWLHVRIVHOISDFHGSHUVRQDOLW\LQDGROHVFHQFH$PRQJSROOHG
WKHIROORZLQJSUREOHPDVSHFWVRIVHOIGULYHDUHUHYHDOHGKLJKSURSHQVLW\WRVHOIH[FXVHQHJDWLYHH[SHFWDWLRQV
RIWKHDWWLWXGHRIRWKHUVH[FHVVLYHLQWHUHVWLQWKHLURZQDSSHDUDQFHVLJQLїFDQWGLIIHUHQFHVEHWZHHQі,UHDOґ
DQGі,LGHDOґ
.H\ZRUGVVHOI-HYDOXDWLRQVHOI-HVWHHP\RXWKIXODJHі,-LPDJHґ