Ім'я файлу: статья.docx
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 29.12.2020
скачати

УДК 378

Вавілова К. О.

Сабірянова А. . РОЛЬ САМОВРЯДУВАННЯ У ФОРМУВАННІ


ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Стаття присвячена дослідженню та теоретичному аналізупоняття

«студентське самоврядування». У статті подано визначення самоврядування в цілому, представлені різні точки зору на визначення студентського самоврядування. Встановлено, що студентське самоврядування розглядається як результат цілеспрямованих педагогічних зусиль для розвитку колективу, який сприяє формуванню громадянської позиції своїх членів шляхом залучення їх до управління справами навчального закладу та створення працездатних органів самоорганізації; а також, як особливу педагогічну технологію формування громадянських якостей молодої людини в системі демократичних відносин колективу. І особливість цієї педагогічної технології полягає в тому, що вона має реалізуватися на засадах самовизначення, самодіяльності, само- організації, самоствердження та самореалізації особистості. Охарактери- зовано основні ознаки та принципи студентського самоврядування. Обґрун- товано особливе значення студентського самоврядування у вихованні лідерсь- ких якостей студентів, у реалізації їх професійного та творчого потенціалу, у формуванні демократичних відносин та модернізаціїсуспільства.

Ключові слова: самоврядування, молодіжний рух, студентський рух, студентське самоврядування, органи студентського самоврядування.
Vavilova K. O.

Sabiryanova A. Role of Self-government in Leadership Qualities Formation of Student Youth of Higher Educational Institutions. This article is devoted to the research and the theoretical analysis of the concept "student self- government". The article defines the self-government in general, includes different points of view on the definition of the student self-government. It is established that the student self-government is considered as the result of targeted pedagogical efforts for the development of a collective, which promotes the formation of its members’ citizenship through their involvement to the administration of an educational institution and the creation of functional self-organisation bodies; as well as a special pedagogical technology of the formation of a young man’s civil qualities in the system of a collective’s democratic relationship. And the pedagogical technology’s feature is that it has to be realized on the basis of self-initiative, self- affirmation and self-identity. The basic features and principles of the student self- government are characterized. The importance of the student self-government in the formation of students’ leadership qualities and their professional and creative potential’s realization, in the formation of democratic relations and the modernization of the society isgrounded.

Keywords: self-government, youth movement, student movement, student self- government, student self-government bodies.
Постановка проблеми. Розбудова України як демократичної, пра- вової, незалежної, соціальної та економічно розвиненої держави можливо, на нашу думку, завдяки участі молоді у цих процесах. Суспільне життя, яке стає дедалі динамічнішим, потребує лідерів – енергійних, мобільних, здатних легко адаптуватися до змін оточуючого середовища та приймати зважені рішення.

У період продуктивного розвитку усіх сфер соціального життя, актуалізації багатого культурно-історичного досвіду, відновлення держав- ності, відродження традицій національного виховання особлива увага зосереджується на проблемах реалізації соціальної та громадянської актив- ності молоді. Дієвою формою соціальної активності молоді та засобів вираження її соціально-політичної та громадянської ініціатив є молодіжний рух. Розглядаючи молодіжний рух в цілому, варто підкреслити, що основну його складову становить студентський рух. Студентській молоді ВНЗ властиві такі риси, як організованість, згуртованість, високий рівень

мобільності та динаміки, здатність приймати рішення, відповідальність, спроможність адекватно реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві.

Аналіз актуальних досліджень. Найбільша кількість історико-педа- гогічних досліджень, у яких розкривається зміст, значення самоврядуван- ня, пов’язані з питаннями учнівського самоврядування. У вітчизняній педагогічній літературі накопичений певний обсяг знань з проблеми самоврядування учнівської молоді. Значний внесок у розробку питань теорії і практики учнівського самоврядування та організації дитячої самодіяльності здійснили Н. Крупська, А. Макаренко, В. Сухомлинський, В. Сорока-Росинський та інші. Важливе місце учнівському самовряду- ванню в роботі школи відводили українські педагоги О. Астряб, К. Воло- шинов, О. Дорошкевич, С. Русова, С. Сірополко, І. Стешенко, Я. Чепіга.

Пізніше особливу увагу питанням громадської діяльності молоді приділяли Л. Гордін, В. Кабуш, В. Коротов, С. Хозе та інші відомі вітчизняні учені. Наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. з’являються наукові праці Б. Кобзаря, Ж. Грищенко, В. Жукова, В. Іванова, С. Палад’єва, М. Приходька, в яких розглядаються питання організації студентів, прояву їх активної позиції та лідерських якостей.

Роль самоврядування у вихованні студента-лідера є визначальною. Саме тому проблеми студентського самоврядування є об’єктом дослід- ження науковців і у теперішній час (О. Єгорова, Т. Яцків, З. Галаджун, Х. Гаврилюк, Я. Хауляк, І. Гончар та ін.).

Мета статті – визначити та проаналізувати сутність поняття

«студентське самоврядування».

Виклад основного матеріалу. Студентство є соціально-професій- ною групою, яка потенційно являє собою один із найголовніших рушіїв розвитку новітньої української державності. Безумовно, виховання сту- дентської молоді потребує особливої уваги. Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню й оновленню інтелектуального гено- фонду нації, виховання її духовної еліти – завдання, що стоять перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою високо- кваліфікованих фахівців.

Як відомо, однією з головних засад справді демократичного сус- пільства є наявність та ефективне функціонування громадського самовря- дування. Адже самоврядування – це гарантоване державою право і реальна здатність громади самостійно або під відповідальність органів чи посадових осіб вирішувати питання внутрішнього керівництва в межах визначених законодавством [1].

Вивчення довідкової літератури дозволяє визначити «самоврядуван- ня» як форму управління, за якого суспільство, певна організація, госпо-

дарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішу- вати питання внутрішнього керівництва [2].

На підставі такого визначення «студентське самоврядування» слід розуміти як самостійну громадську діяльність студентів із реалізації функцій управління ВНЗ, яка визначається ними і здійснюється у відпо- відності до мети та завдань, що стоять перед студентськими колективами.

Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі – невід’ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, й їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом. Самостійна гро- мадська діяльність студентів з реалізації функцій управління вищим навчальним закладом визначається ректоратом (адміністрацією), декана- тами (відділеннями) та здійснюється студентами згідно з метою й завдан- нями, які стоять перед студентськими колективами, функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

У Законі України «Про вищу освіту» (ст. 40) закріплено наступне: у вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самовряду- вання відповідних навчальних закладів. Студентське самоврядування – це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослуж- бовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) відповідного вищого навчального закла- ду. Усі студенти (курсанти), які навчаються у вищому навчальному закла- ді, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування. Сту- дентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів (курсантів) та їх участь в управлінні вищим навчальним закладом. Сту- дентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпо- середньо і через органи студентського самоврядування [3].

Студентське самоврядування діє на принципах:

  1. добровільності, колегіальності, відкритості;

  2. виборності та звітності органів студентського самоврядування;

  3. рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;

  4. незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів).

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

  • забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;

  • забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;

  • сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

  • сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпо- чинку студентів;

  • сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;

  • організація співробітництва зі студентами інших вищих навчаль- них закладів і молодіжними організаціями;

  • сприяння працевлаштуванню випускників;

  • участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;

  • сприяння проведенню серед студентів соціологічних досліджень.

Розвиток процесів студентського самоврядування має особливе значення для виховання соціальної відповідальності, лідерських якостей, особистісної самоактуалізації молоді та прояву активної позиції; надає широкі можливості для реалізації її професійного та творчого потенціалу.

Студентське самоврядування, як форма колективної добровільної, рівноправної, відкритої самоорганізації студентів, сприяє формуванню лідерських та громадянських якостей, виробленню навичок управлінської та організаторської роботи молодої людини в системі демократичних відносин колективу й визначається важливим фактором розвитку і модернізації суспільства [4].

Розвиток та підтримка студентського самоврядування є надзвичайно ефективним засобом формування демократичних традицій та культури, прищеплення навичок відстоювати і захищати свої інтереси та інтереси громади, усталення практики використання демократичних процедур. І попри те, що організація студентського самоврядування в Україні має ще недовгу історію, за час його становлення, незважаючи на складність та неоднозначність цього процесу, встигли окреслитися певні спільні тенденції і загальні проблеми. А саме: необхідність удосконалення норма- тивно-правової бази, розробки юридичного інструментарію регламенту- ючого постійну та систематичну участь студентської молоді в розв’язанні питань, що стосуються вищої школи, дефіцит достатніх фінансових мож- ливостей для ефективної діяльності органів студентського громадського руху, відсутність чіткого механізму та традицій взаємодії й співпраці як між громадськими студентськими органами і адміністрацією, дуалізм самоврядних органів і студентських профспілок.

Участь в органах студентського самоврядування створює для моло- дої людини можливості реалізувати себе як обдаровану і талановиту

особистість, стимулює активність молодого громадянина у суспільному житті загалом.

Студентське самоврядування сприяє налагодженню конструктивної співпраці між студентами та адміністрацією вищого навчального закладу. Можливість управляти деякими напрямками його функціонування активізує молодь, спонукає її до ознайомлення з усім, що відбувається навколо. Відстоюючи інтереси студентства, зокрема стосовно організації навчального процесу, представники студентського самоврядування фор- мують значно вищі вимоги до вищих навчальних закладів та їх праців- ників, вдосконалюючи не тільки процес викладання, а й обох його суб’єктів.

Участь у роботі студентського самоврядування дозволяє також набу- ти організаторських вмінь, привчає молодого громадянина Української держави відповідально виконувати свої обов’язки та покладені на нього завдання [5].

Важливою передумовою досягнення студентським самоврядуванням якісно нового рівня, який би відповідав принципам Болонської системи, є вирішення низки проблем:

  1. підвищення рівня зацікавленості студентів ВНЗ проблемами сту- дентського життя і заохочення до участі в органах студентського самоврядування.

  2. створення можливості для аналізу процесів розвитку студентсь- кого самоврядування в Україні, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень з організації самоврядування у вищих навчальних закладах.

  3. забезпечення адміністрацією вищих навчальних закладів України сприятливого соціально-психологічного мікроклімату в колективах, атмо- сфери довіри студентів до викладачів і керівництва, належних мате- ріально-технічних умов для вільного самовиявлення студентів.

  4. проведення науково-практичних конференцій з проблем сту- дентського самоврядування.

Зміна відношення у свідомості самих студентів щодо їх ролі у житті вищого навчального закладу, спільна діяльність усіх учасників навчаль- ного процесу у вирішенні повсякденних питань та стратегічних напрямів розвитку окремої освітньої установи забезпечать продуктивний розвиток студентського самоврядування в Україні. Адже самоорганізація студентів є реально діючим фактором розвитку і модернізації суспільства, вдоско- налення навчально-виховного процесу, формування у студентської молоді національно-громадянської позиції [6].

Висновок. Отже, студентське самоврядування на сучасному етапі визначається як форма колективної добровільної, рівноправної, відкритої

самоорганізації студентів, виступає ареною формування у молодої люди- ни активності, ініціативи, бажання діяти. Особливого значення участь у роботі студентського самоврядування набуває для підготовки майбут- нього спеціаліста, керівника, лідера.
ЛІТЕРАТУРА:

  1. Кін О. М. Передумови розвитку ідей студентського самоврядування в історії вітчизняної освіти / О. М.Кін // Вісник Севастопольського НТУ: зб. наук. праць. Випуск 124/2011. Серія: педагогіка. – Севастополь, 2011. – С. 192-197.

  2. Тлумачний український словник – Електронний ресурс:http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-

  3. Закон України «Про вищу освіту» – Електронний ресурс:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page3

  4. Єгорова О. В. З історії студентського самоврядування.-http://gj.nmu.org.ua/pdf/2009/3-4/Egorova.pdf

  5. Галаджун З., Гаврилюк Х. Розвиток студентського самоврядування у вищих навчальних закладах в контексті вступу України до Європейського співтовариства // http://ipp.lp.edu.ua/WebRC/issues/Galadzhun_Gavryliuk.htm

  6. Кравченко Л. Роль студентського самоврядування у формуванні лідерських та особистісних якостей студентів. За ред. В. Большакова // Тези доповідей і повідомлень на всеукраїнській науково-практичній конференції 11-12 березня 2008р. «Формування української технічної еліти в ході викладання суспільних наук у вищих технічних закладах України». – С. 117.

  7. Романик А. Роль студентського самоврядування в Україні та в країнах Західної Європи / А. Романик // Студентське самоврядування в Україні. К.:

«Молодіжна альтернатива», 2004. – С.6-10.

  1. Ванькович У. Український досвід студентського самоврядування: тенденції, проблеми / У. Ванькович // Студентське самоврядування в Україні. – К.: «Молодіжна альтернатива», 2004. – С.11-18.

  2. Хмурова К. Європейське самоврядування – шлях до студентської активності / К. Хмурова // Освіта України. – 21.06.2006. – №26-27. – С. 8.






скачати

© Усі права захищені
написати до нас