Ім'я файлу: стаття в часопис.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 26.05.2020
Пов'язані файли:
8485.doc
питання до екз..pdf
metod5.pdf
71394.doc
Документ Microsoft Office Word.docx

«Почав омивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний»(Йо. 13, 5). Ми чуємо ці слова у Страсному Тижні, а саме у Великий четвер, коли Ісус із своїми учнями здійснюють Святу Трапезу- Тайну Вечерю. Тут ми можемо розглянути два таких головних аспекти, які нам зображує Євангелист Йоан. Отже перший з яких, це підготування до відходу. До відходу у небесну столицю, до свого Небесного Отця, здійснюючи цим самим пророцтво, яке Всемогутній Господь дав людству у Едемському саді, ще за перших людей- Адами та Єви. «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту» (Бут. 3, 15)-ці слова промовлені Богом до хитрого та підступного змія, який ввів у спокусу, а найгірше-це спричинив до гріха, наших прародичів. Цю ворожнечу Бог покладає між жінкою та змієм. Але хто ж ця жінка? Тут все дуже просто- дочка Праведних Богоотців Йоакима і Анни, які довго не могли мати дітей, це є Пресвята Богородиця, яка в скорому часі отримає чудесну, але водночас тривожну для неї звістку від Архангела Гавриїла, котрий сповістить їй, що вона породить сина від Святого Духа. Син Пречистої Діви Марії- Ісус Христос, який своїм приходом розсіє темряву зла, Він є тим світлом яке просвіщає весь світ та кожну людину від темноти гріха, тобто розчавлює голову змію та беручи всі гріхи людей на себе, відкупляє світ і приєднується до свого Небесного Отця. Тут Бог проявляє до нас свій жест безмежної любові, адже свого Єдинородного Сина, Він посилає на муки, біль, розп’яття та смерть. Ісус проявляє любов, яку позначають грецьким словом «agape» - це та жертовність та послух і готовність померти за когось іншого. «Ніхто неспроможний любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Йо 15, 13). Другий аспект про який ми будемо говорити, це приклад самого служіння, яке показує нам Ісус Христос у Великий Четвер. Як було сказано вище, у цей день Ісус Христос знаючи що скоро прийде Його година смерті, звершує Тайну Вечерю, після якої робить акт служіння. «Встав від вечері, скинув одіж, і узяв рушника підперезавшися. Тоді налив води до умивальниці і почав омивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний»(Йо. 13, 4-5). За стародавнім звичаєм у тому суспільстві було прийнято, що коли ти приймаєш до себе гостей на якусь трапезу або запрошуєш задля якоїсь іншої нагоди, то слуги дому твого, повинні були обмити ноги гостям, адже тоді не було різного виду взуття, а люди ходили босими по землі. Мили ноги для чого?- Щоб не забруднити оселю. Так навіть у теперішній час широкоформатних, модернізованих, цифрових технологій, коли ми приходимо до когось погостювати, то перед входом у домівку витираємо своє взуття та роззуваємся. Тоді, цю таку можна сказати функцію виконували слуги та раби. У цьому випадку, Ісус Христос робить все навпаки. Він хоче показати свою любов та надати приклад усім іншим. Під час омивання, Ісус вступає у діалог з Апостолом Петром де пояснює учням, що саме Він являється слугою для інших, адже Бог Отець його послав на служіння, стати нашим рабом. Здається, той хто є найбільшим, бере образ невільника-прислуги, для того щоб показати нам свою любов. Ідеально описує діяльність Ісуса Христа Апостол Павло у своєму листі до Филип’ян де пише, що Христос маючи в собі Божу природу, не прирівнюється до Бога, а навпаки- ототожнює себе зі слугою: «Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної» (Флп. 2, 6-7). Головною думкою цих двох стишків являється те, що Ісус Христос маючи у собі Божу Благодать та Божу природу вповні, не піддається гордощам, а основне, не хоче з цього винести будь-якої для себе вигоди чи користі. Люди того світу за короля вважали того хто керує, управляє, дає накази, карає за певні вчинки, має безмежні матеріальні статки та владу над усім. А Христос хоче показати нам, що правитель не має виконувати свої обов’язки у такий спосіб. Адже правління- це служіння для інших, і так Він промовляє до апостолів та вчить їх, яким має бути істинний цар- саможертовний та покірний слуга: «Але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох»(Мр.10, 43-45).
скачати

© Усі права захищені
написати до нас