1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Ім'я файлу: питання до екз..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 967кб.
Дата: 07.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
стаття в часопис.docx
8485.doc
metod5.pdf
71394.doc
Документ Microsoft Office Word.docx

1. основні анатомо- топографічні відділи нервової системи.
Нервова система об’єднує низку відділів і структур, що в сукупності забезпечують зв’язок організму із навколишнім середовищем, регуляцію життєвих процесів, координацію та інтеграцію діяльності всіх органів і систем. Нервова система є ієрархією рівнів, різних за своєю будовою, філо- та онтогенетичним походженням. такі анатомо-топографічні відділи нервової системи.Рецепторно-ефекторний відділ - бере початок у рецепторах кожного із аналізаторів, які власне і визначають характер подразнення, трансформують його в нервовий імпульс, не перекручуючи інформації. Рецепторний відділ - це перший рівень аналітико-синтетичної діяльності нервової системи, на основі якої формуються реакції-відповіді.
Ефектори бувають двох типів — рухові та секреторні.Сегментарний відділ спинного мозку та стовбура
головного мозку - включає передні та задні роги спинного мозку з відповідними передніми і задніми корінцями та їх аналоги у стовбуровій ділянці - ядра черепних нервів, а також їх корінці. Вздовж спинного мозку та стовбурового відділу знаходиться біла речовина - висхідні та низхідні провідники, які здійснюють зв’язок сегментів спинного мозку між собою або з відповідними ядрами головного мозку. Відростки вставних клітин закінчуються синапсами у межах сірої речовини спинного мозку. На рівні сегментарного відділу спинного мозку, мозкового стовбура замикаються рефлекторні дуги безумовних рефлексів. цей рівень називають-рефлекторним. Сегментарно-рефлекторний відділ – пункт перекодування інформації, що сприймається рецепторами Через сегментарно-рефлекторний рівень спинного мозку та стовбурові утворення здійснюється зв’язок кори великого мозку, підкіркових структур із навколишнім середовищем.Підкірковий інтегративний відділ включає базальні ганглії: хвостате ядро, лушпину, бліду кулю, таламус. містить аферентні та еферентні канали зв’язку, що з’єднують окремі ядра між собою та з відповідними ділянками кори великою мозку. Підкірковий відділ — другий рівень аналізу і синтезу
інформації. За допомогою тонкого апарату обробки сигналів зовнішнього і внутрішнього середовищ організму він забезпечує відбір найважливішої інформації і готує її до прийому корою. Інша інформація спрямовується у ядра ретикулярної формації, де вона інтегрується, а потім висхідними шляхами надходить до кори, підтримуючи її тонус.Кірковий відділ головного мозку - третій рівень аналізу і синтезу. До кори надходять сигнали різного ступеня складності. Тут здійснюється розкодування інформації, вищий аналіз і синтез нервових імпульсів. Вища форма аналітико-синтетичної діяльності мозку людини забезпечує мислення та свідомість.
2. функціональна одиниця нервової сист – нейрон. Типи, їх функції.нейролгія.
До центральної нервової системи входять головний (в порожнині черепа) та спинний (в хребетному каналі) мозок, до периферійної – спинальні корінці (передні, задні), спинальні й черепні нерви, нервовї вузли та сплетення. Нервова клітина - нейрон. Це структурна, функціональна й генетична одиниця нервової системи. За функцією нейрони є руховими, чутливими і проміжними. На один руховий нейрон припадає
3-5 тис. проміжних, які є складовими гігантської обчислювальної сітки. Тільки в головному мозку нервових клітин біля 100 млрд., а, можливо, на порядок більше або менше.Нейрон має паростки (нервові волокна довжиною 0,0001-1 м), якими збудження проводиться до клітини (дендрити) і від неї (аксони). Нервове волокно складається з осьового циліндра, який проводить електричний імпульс, та жирової (міелінової) й клітинної (шванівської – у волокнах периферійної, гліальної – у волокнах центральної нервової системи) оболонок, які забезпечують електроізоляцію.Швидкість проведення збудження по нервовому волокну прямо залежить від товщини міелінового шару. Найповільніше проводять збудження безміелінові волокна.
З”єднуються нейрони між собою та з робочими органами (залози, мязи)за допомогою синапсів, в яких здійснюється передача інформації хімічними речовинами (медіаторами) В межах периферійної нервової системи нервові волокна утворюють нерви (рухові, чутливі, вісцеральні, змішані), а їх тіла – вузли (чутливі спинно- й черепномозкові та вегетативні). В центральній нервовій системі об”єднання нервових волокон формують білу речовину, скупчення тіл нейронів – сіру.

3. . рефлекс-основа діяльності нерв сист. Класиф. Рівень замик нерв дуг для сухож,
періостальн, шкірн, силиз обол.
Рефлекс — це закономірна реакція організму у відповідь на подразнення рецепторів, яка здійснюється за участю центральної нервової системи.Безумовні рефлекси – це вроджені автоматичні рухові реакції, які
: Безумовні рефлекси замикаються на рівні спинного мозку, мозкового стовбура та підкіркових ядер. Кожен рефлекс має рефлекторну дугу.Рефлекторна дуга - це ланцюг нейронів, по якому збудження від рецепторів проходить до виконавчого органу. Функції рефлекторної дуги: здійснення рефлексу, забезпечення трофіки м`язів, підтримання тонусу м`язів.Ділянка рецепторів, подразнення якої веде до виникнення певного рефлексу це рефлексогенної зони рефлексу. в передніх рогах спинного мозку 3 групи нейронів.Альфа-
великі мотонейрони (фазичні) забезп. можливість швидких рухів. іннервують екстрафузальні м’язові волокна. проводять рухові імпульси з великою швидкістю Альфа-малі мотонейрони (тонічні)забезпечують постуральні, тонічні скорочення м’язівГама-мотонейрони не викликають безпосередньо м’язового скорочення.відіграють роль у регуляції тонусу м’язівВсі м’язові волокна ніколи не бувають повністю розслаблені, в них зберігається деяке напруження, це м’язовим тонусом. Він зветься контрактильним або рефлекторним.Класиф: безумовних рефлексів:поверхневі або екстероцептивні шкірні, рефлекси зі слизових оболонок. глибокі або пропріоцептивні сухожильні, періостальні, суглобові
- Сухожильні і періостальних(Місце і спосіб викликання, аферентна частина, рівень замикання, еферентна частина, ефект): Надбрівний- Перкусія набровной дуги - [n.trigeminus] - [стовбур] - [N.facialis] - змикання століття;2) Мандібулярний (Бехтерева) - перкусія підборіддя - [n.trigeminus] - [стовбур] - [N.trigeminus] - змикання щелеп;3) карпорадіальний- З шиловидного відростка променевої кістки - [n.radialis] - [С5-С8] -
[Nn.musculocutaneus, medianus] - згинання в ліктьовому суглобі і пронація передпліччя;4) біціпітальние- З сухожилля біцепса - [n.musculocutaneus] - [С5-С6] - [N.musculocutaneus] - згинання в ліктьовому суглобі;5)
Тріціпітальний- З сухожилля трицепса - [n.radialis] - [С7-С8] - [N.radialis] - розгинання в ліктьовому суглобі;6) Колінний- З ligamentum patellae - [n.femoralis] - [L2-L4] - [n.femoralis] - Розгинання в колінному суглобі;7) Ахіллів - C сухожилля литкового м'яза - [n.tibialis] - [S1-S2] - [N.tibialis] - підошовне згинання стопи.
- З шкіри і слизових 1) Рогівковий (корнеальний) - З рогівки ока - [n.trigeminus] - [стовбур] -
[N.oculomotorius, n.facialis] - змикання століття;2) кон'юктівальний- З кон'юнктиви ока - [n.trigeminus] -
[стовбур] - [N.oculomotorius, n.facialis] - змикання століття;3) Глотковий (піднебінний) - З задньої стінки глотки (м'якого піднебіння) - [n.glossopharingeus, n.vagus] - [стовбур] - [N.glossopharingeus, n.vagus] - акт ковтання;4) Черевний верхній - Штрихове роздратуванні шкіри паралельно реберної дузі у напрямку зовні всередину - [nn.intercostales] - [Th7-Th8] - [Nn.intercostales] - скорочення черевного м'яза;5) Черевний
середній - штрихове роздратуванні шкіри перпендикулярно середньої лінії у напрямку зовні всередину -
[nn.intercostales] - [Th9-Th10] - [Nn.intercostales] - скорочення черевного м'яза;6) Черевний нижній -
Штрихове роздратуванні шкіри паралельно паховій складці у напрямку зовні всередину - [nn.intercostales] -
[Th11-Th12] - [Nn.intercostales] - скорочення черевного м'яза;7) Кремастерний- Штрихове роздратуванні шкіри внутрішньої поверхні стегна у напрямку знизу вгору - [n.genitofemoralis] - [L1-L2] -
[N.genitofemoralis] - підняття яєчка;8) Подошвенний- Штрихове роздратуванні шкіри зовнішнього поверхні стопи - [n.tibialis] - [L5-S1] - [N.tibialis] - згинання пальців стопи;9) Анальний (поверхневий і глибокий)-
Штрихове роздратуванні шкіри періанальної зони - [nn.anococcigei] - [S4-S5] - [Nn.anococcigei] - скорочення анального сфінктера

4. сегментарно-нервовий апарат спинного мозку:сіра речовина , корінці і спин альні
сегменти, вегетат центри, рефлекс дуга, рівні замик спин рефл.- вегетативні:
1) Зіничний рефлекс - Висвітлення очі - [сітківка (I і II тіло) - n.opticus - хіазма - tractus opticus]- [бічне колінчасте ядро ??(III тіло) - верхній горбок четверохолмия (IV тіло) - ядро Якубовича-Едінгера-Вестфаля
(V тіло)]- [n.oculomotorius (прегангліонари) - gang.ciliare (VI тіло) - n.oculomotorius (постгангліонари) - сфінктер зіниці] - Міоз (пряма і співдружніх реакція);
2) Рефлекс на акомодацію і конвергенцію - Напруга внутрішніх прямих м'язів - [той же шлях]- Міоз (пряма і співдружніх реакція);
Спінальні центри регуляції вегетативних функцій.На рівні останнього шийного й двох верхніх грудних сегментів спинного мозку містяться нейрони, що іннервують три непосмуговані м'язи ока: м'яз, що розширює зіницю, очноямкову частину кругового м'яза ока й один із м'язів верхньої повіки.У верхніх грудних сегментах спинного мозку розташовані нейрони, що входять до складу центру, який регулює роботу серця і стан кровоносних судин. Тут є нейрони, що іннервують бронхи.В усіх грудних і верхніх поперекових сегментах спинного мозку розміщені нейрони, що іннервують потові залози. Ураження окремих сегментів спричинює припинення потовиділення в ділянках тіла, що втратили симпатичну
іннервацію.У крижовому відділі спинного мозку містяться спінальні центри рефлексів сечовипускання, дефекації, ерекції й еякуляції. Руйнування зазначених центрів спричинює статеве безсилля, нетримання сечі й калу. Порушення сечовипускання і дефекації відбувається внаслідок паралічу м'язів-замикачів сечового міхура й прямої кишки.Вегетативні рефлекси можна поділити на: вісцеро-вісцеральні, вісцеродермальні й
дерматовісцеральні.Вісцеро-вісцеральні рефлекси спричинюються подразненнями рецепторів, розташованих у внутрішніх органах, і закінчуються зміною діяльності також внутрішніх органів. До того ж ці рефлекси можуть починатися й закінчуватися в органах однієї функціональної системи (наприклад серцево-судинної) або бути міжсистемними. До цих рефл належать рефлекторні зміни серцевої діяльності, тонусу судин, кровонаповнення селезінки внаслідок підвищення або зниження тиску в аорті, каротидному синусі або легеневих судинах, рефлекторна зупинка серця при подразненні органів черевної порожнини та
ін.Вісцеродермальні рефлекси виникають при подразненні внутрішніх органів і виявляються в зміні потовиділення, електричного опору (електропровідності) шкіри й шкірної чутливості на обмежених ділянках поверхні тіла, топографія яких різноманітна залежно від того, який орган подразнюється.Дерматовісцеральні рефлекси виражаються в тому, що при подразненні деяких ділянок шкіри настають судинні реакції й зміна діяльності певних внутрішніх органів.
5провідні шляхи. Перені, задні, бічні канатики..
ПРОВіДНі ШЛЯХИ СПИННОГО МОЗКУ.Біла речовина спинного мозку складається з мієлінових волокон, які зібрані в пучки. Ці волокна можуть бути короткими (межсегментарные) і довгими - з'єднують різні відділи головного мозку і зі спинним навпаки. Короткі волокна ( асоціативними) зв'язують нейрони різних сегментів або симетричні нейрони протилежних сторін спинного мозку.Довгі волокна (проекційними) поділяються на висхідні,йдуть до головного мозку, і спадні - йдуть від головного мозку до спинного. Ці волокна утворюють провідні шляхи спинного мозку.Пучки аксонів утворюють навколо сірої речовини канатики: передні - розташ досередини від передніх рогів, задні - розташ між задніми рогами сірої речовини,
і бічні – розташ на латеральної стороні спинного мозку між передніми і задніми корінцями.Аксони спінальних гангліїв і сірої речовини спинного мозку йдуть у його білу речовину, а потім в інші структури
ЦНС, створюючи висхідні та низхідні провідні шляхи.В передніх канатиках розташ низхідні шляхи:1) передній кірково-спинномозковий, або пірамідне, шлях (tractus corticospinalis ventralis, s.anterior), є прямим неперекрещенным;2) задній поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis dorsalis, s.posterior);3) покрышечно- спинномозковий, або тектоспинальный, шлях (tractus tectospinalis);4) переддверно-спинномозковий, або вестибулоспинальный, шлях (tractus vestibulospinalis).В задніх канатиках проходять висхідні шляхи:1) тонкий пучок або пучок Голля (fasciculus gracilis);2) клиновидний пучок або пучок Бурдаха (fasciculus cuneatus).У бічних канатиках проходять спадні і висхідні шляху.спадним:1) латеральний корково- спинномозковий, або пірамідне, шлях (tractus corticospinalis lateralis), є перекрещенным;2) красноядерно- спинномозковій, або руброспинальный, шлях (tractus rubrospinalis);3) ретикулярно-спинномозковий, або ретикулоспинальный, шлях (tractus reticulospinalis). висхідним: 1) спинно-таламический (tractus spinothalamicus) шлях; 2) латеральний і передній спинно-мозочкові, або пучки Флексига і Говерса (tractus spinocerebellares lateralis et ventralis). Асоціативні, або проприоспинальные, шляхи зв'язують між собою
нейрони одного або різних сегментів спинного мозку. Вони починаються від нейрони сірої речовини проміжної зони, йдуть в білу речовин бічного або переднього канатиків спинного мозку і закінчуються в сірій речовині проміжної зони або на мотонейронах передніх рогів інших сегментів. Ці зв'язку виконують асоціативну функцію, яка полягає в координації пози, тонусу м'язів, рухів різних метамеров тулуба. До проприоспинальным шляхами відносяться комісуральних волокна, що з'єднують функціонально однорідні симетричні і несиметричні ділянки спинного мозку.Спадні шляхи зв'язують відділи головного мозку з моторними чи вегетативними эфферентними нейронами.Цереброспинальні низхідні шляхи починаються від нейронів структур головного мозку і закінчуються на нейронах сегментів спинного мозку. Це шляхи: передній (прямий) і латеральний (перехрещений) корково-спинномозкової (від пірамідних нейронів пірамідної і екстрапірамідної кори, що забезпечують регуляцію довільних рухів), красноядерно- спинномозкової (руброспинальный), переддверно-спинномозковий (вестибулоспинальный), ретикулярно- спинномозкової (ретикулоспинальный) шляху беруть участь у регуляції тонусу мускулатури. Об'єднуючим для всіх перерахованих шляхів служить те, що їх кінцевим пунктом є мотонейрони передніх рогів. У людини пірамідн шлях закінчується на мотонейронах, а інші шляхи закінчуються на проміжних нейронах.
6 анатомія кортико-спінаьного шляху.ознаки центр паралічу. Патофізіолог м’язової
гіпертонії гіперрефлексії..
Пірамідний шлях складається з двох пучків: латерального і прямого. Латер пучок поч від нейронів кори великого мозку, на рівні довгастого мозку переходить на іншу сторону, утворюючи перехрест, і спускається по протилежній стороні спинного мозку. Прямий пучок спускається до свого сегмента і там переходить до мотонейронам протилежній сторони. Отже, весь пірамідн шлях є перекрещенным. Центральний параліч виникає при ураженні центрального поживного нейрона в будь-якій його ділянці (рухова зона кори великих півкуль, стовбур головного мозку , спинний мозок). Основними ознаками центр паралічу є м'язова гіпертонія, гіперрефлексія, розширення зони викликання рефлексів, клонуси стоп і колінних чашок, патологічні рефлекси, захисні рефлекси і патологічні синкинезии. При м'язової гіпертонії м'язи напружені, плотноватого на дотик; опір їх при пасивному русі більше відчувається на початку руху. Різко виражена м'язова гіпертонія призводить до розвитку контрактур - різкого обмеження активних і пасивних рухів у суглобах, кінцівки можуть "застигати" в неправильній позі. Гіперрефлексія супр розширенням зони викликання рефлексів. Клонуси стоп, колінних чашок і кистей - це ритмічні скорочення м'язів у відповідь на розтягнення сухожиль. Вони є наслідком різкого посилення сухожильних рефлексів. Клонус стоп виклик швидким тильним згинанням стоп. У відповідь на це відбувається ритмічне посмикування стоп. Іноді клонус стоп відзначається і при викликанні рефлексу з сухожилля п'яти. Клонус колінної чашечки викликається її різким відведенням вниз.
Патологічні рефлекси з'являються при пошкодженні пірамідного шляху на будь-якому з його рівнів.
Розрізняють кистьові і стопні рефлекси. Найбільше діагностичне значення мають патологічні рефлекси на стопі: рефлекси Бабинського, Оппенгейма, Гордона, Шеффера, Россолімо, Жуковського
7анатомі спино-мускулярного шляху.озн перифер паралічу. Патофізіолог атоній,
арефлекс, атрофія.
.
Красноядерно-спинномозковій, або руброспинальный, шлях (tractus rubrospinalis) складається з аксонів нейронів червоного ядра. аксони відразу після виходу з ядра переходять на симетричн бік і діляться на три пучки. Один йде в спинний мозок, інший в мозочок, третій - у ретикулярну формацію стовбура мозку.Нейрони,дають початок цього шляху, беруть участь в управлінні м'язовим тонусом.
Рубромозжечковый і руброретикулярн шлях забезп координацію активності пірамідних нейронів кори і нейронів мозочка, беруть участь в організації довільних рухів.Передверно-спинномозковий, або вестибулоспинальный, шлях (tractus vestibulospinalis) почин від нейронів латерального ядра передоднього
(ядра Дейтерса), що лежить в довгастому мозку. Це ядро регулює активність мотонейронів спинного мозку, забезпечує тонус мускулатури, узгодженість рухів, рівновагу. Периферичний параліч характеризується наступними основними симптомами: відсутністю рефлексів або їх зниженням (гіпорефлексія, арефлексія), зниженням або відсутністю м'язового тонусу (атонія або гіпотонія), атрофією м'язів. Крім того, в паралізованих м'язах і уражених нервах розвиваються зміни електрозбудл, наз реакцією переродження.
Глибина зміни електрозбудл дозволяє судити про тяжкість ураження при периферичному паралічі і прогнозі. Утретє рефлексів і атонія пояснюються перервою рефлекторної дуги; така перерва дуги призводить до втрати м'язового тонусу. З цієї ж причини не може бути викликаний і відповідний рефлекс.
Атрофія м'язів, або їх різке схуднення, розвивається через роз'єднання м'яз з нейронами спинного мозку; від
цих нейронів по периферичного нерву до м'яза притікають імпульси, стимулюючі нормальний обмін речовин в м'язовій тканині. При периферичному паралічі в атрофованих м'язах можуть спостерігатися фібрилярні посмикування у вигляді швидких скорочень окремих м'язових волокон або пучків м'язових волокон (фасцікулярні посмик). Вони спостерігаються при хронічних прогресуючих патологічних процесах в клітинах периферичних рухових нейронів.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

скачати

© Усі права захищені
написати до нас