Формування фінансової стратегії підприємства Теоретичні основи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ТА ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність, значення і необхідність фінансового аналізу як інструменту прийняття управлінських рішень

1.2 Основні етапи розробки фінансової стратегії

1.3 Методи та інструментарій проведення фінансового аналізу підприємства

2. ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «БЕНЗ»

2.1 Аналіз оборотності оборотного капіталу

2.2 Аналіз фінансових результатів підприємства

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

2.4 Аналіз конкурентів, постачальників і покупців

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ТА ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Вироблення фінансової стратегії на основі фінансового аналізу

3.2 Шляхи покращення фінансового стану підприємства

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Тема «Формування фінансової стратегії підприємства» в даний час досить актуальна. Ринкова економіка сприяє не тільки посиленню, а й якісної зміни ролі фінансового аналізу, який перетворюється на основний метод оцінки фінансового стану підприємства. Він дозволяє виявити ефективність використання ресурсів, оцінити рентабельність і фінансову стійкість господарюючого суб'єкта, встановити його положення на ринку, а також кількісно виміряти ступінь ризикованості діяльності та конкурентоспроможність. Щоб приймати рішення по управлінню в області виробництва, збуту, фінансів, інвестицій і нововведень керівництву потрібна постійна поінформованість з відповідних питань, яка є результатом відбору, аналізу, оцінки і концентрації вихідної інформації.

Результати фінансового аналізу дозволяють виявити вразливі місця, що потребують особливої ​​уваги, і розробити заходи щодо їх ліквідації. Не секрет, що процес прийняття управлінських рішень у більшою мірою мистецтво, ніж наука. Результат виконаних формалізованих аналітичних процедур не є або, принаймні, не повинен бути єдиним критерієм для прийняття того чи іншого управлінського рішення. Результати аналізу - матеріальна основа управлінських рішень, прийняття яких грунтується також на інтелекті, логіці, досвіді, особистих симпатіях і антипатіях особи, що приймає ці рішення.

До особливостей формування ринкових відносин в нашій країні слід віднести посилення конкурентної боротьби, технологічні зміни, комп'ютеризацію обробки економічної інформації, безперервні нововведення в податковому законодавстві, що змінюються процентні ставки і курси валют на тлі тривалої інфляції. У цих умовах перед менеджерами підприємств постає велика кількість питань:

- Якою повинна бути стратегія і тактика сучасного підприємства?

- Як раціонально організувати фінансову діяльність підприємства, щоб забезпечити його подальше процвітання?

- Як підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами?

- Як визначити фактори господарської діяльності, що забезпечують стійкий фінансовий стан підприємства?

На ці та інші, життєво важливі питання, може дати відповідь об'єктивний фінансовий аналіз. Його матеріали дозволяють виявити найбільш раціональні напрямки розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Відомо, що будь-які ресурси обмежені, і домогтися максимального ефекту їх використання можна не тільки за рахунок збільшення обсягу, а й шляхом оптимального співвідношення різних видів ресурсів. Особливу увагу при цьому слід приділити фінансових ресурсів підприємства, оскільки це єдиний вид ресурсів, що трансформується безпосередньо і в мінімальні терміни в будь-який інший вид ресурсів.

Фінансовий стан - комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства, це характеристика його фінансової конкурентноздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), виконання зобов'язань перед державою та іншими господарюючими суб'єктами.

Фінансовий стан господарського суб'єкта відображає всі сторони діяльності, оскільки рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей і трудових ресурсів супроводжується утворенням і витрачанням грошових коштів.

У період ринкових реформ велика частина російських підприємств опинилася в скрутному економічному становищі. Це пов'язано не тільки із загальною ситуацією в країні, а й зі слабкістю фінансового управління на підприємствах. Відсутність навичок адекватної оцінки власного фінансового стану, аналізу фінансових наслідків прийнятих рішень поставили багато хто з них на грань банкрутства. Так що знання методів фінансового аналізу, вміння розробити план оздоровлення підприємства стали необхідною передумовою ефективного управління організацією.

У процесі написання даної дипломної роботи було використано інформацію про фінансове становище Відкритого Акціонерного Товариства «Бугульминский електронасосний завод» (ВАТ «БЕНЗ»).

Метою справжнього дипломного дослідження є аналіз фінансового стану підприємства і визначення головних напрямків його фінансової діяльності. Для її досягнення необхідно вирішити такі завдання:

- Розглянути теоретичні та методологічні основи фінансового аналізу та фінансової стратегії підприємства, розкрити їх роль і значення в ефективності діяльності підприємства;

- Оцінити фінансовий стан підприємства за три роки (2005-2007);

- Провести повний аналіз фінансового стану підприємства за вказані роки;

- Оцінити ефективність фінансово-господарської діяльності та запропонувати способи її вдосконалення;

- Провести аналіз існуючої фінансової стратегії підприємства;

- Зробити висновки з проведеного аналізу фінансового стану підприємства.

Об'єктом аналізу фінансового стану є ВАТ «БЕНЗ» (місто Бугульма).

ВАТ «БЕНЗ» - це підприємство з випуску та ремонту двигунів і насосів для видобутку нафти та виробництва електротехнічного обладнання для енергетичного комплексу.

Дана робота складається з трьох розділів. Перший розділ містить теоретичні основи фінансового аналізу підприємства, основні методи та моделі його проведення. У першому розділі також визначено сутність фінансової стратегії.

Другий розділ включає в себе практичний матеріал для проведення аналізу фінансового стану ВАТ «БЕНЗ» за підсумками роботи за 2005-2007 роки. У ній розкриваються результати аналізу ступеня фінансової стійкості, ліквідності і рентабельності, оцінки майнового стану підприємства, проводиться аналіз оборотних коштів та ефективності їх використання.

У третьому розділі намічаються основні шляхи поліпшення фінансово-економічного становища ВАТ «БЕНЗ», даються рекомендації щодо поліпшення фінансового стану і фінансової стратегії підприємства.

Основою цієї роботи є загальнонаукові методи дослідження: діалектичний, системний, класифікований, порівняння, а також коефіцієнтний метод.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ТА ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність, значення і необхідність фінансового аналізу як інструменту прийняття управлінських рішень

Вивчення явищ природи та суспільного життя неможливе без аналізу. Сам термін "аналіз" походить від грецького слова «analyzis», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Отже, аналіз у вузькому плані являє собою розчленовування явища або предмета на складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленовування дозволяє заглянути усередину досліджуваного предмета, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елемента в досліджуваному предметі або явищі.

Таким чином, під аналізом у широкому плані розуміється спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини та вивченні їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

В науці та на практиці застосовуються різні види аналізу. Вони відрізняються об'єктами, цілями та методикою дослідження, пише Савицька Г. В. в книзі «Аналіз господарської діяльності підприємства» / 37, с.6 /.

Аналіз (економічний) - це процес діагностики стану підприємства з метою виявлення недоліків і резервів, вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Предметом економічного аналізу є виробничо - господарська діяльність, включаючи зовнішні фінансові результати і внутрішні операційні процеси.

Об'єктами економічного аналізу служать всі сторони діяльності підприємства: відносини з споживачами (маркетинг), операційна діяльність (матеріально - технічне забезпечення, організація виробничих процесів, складування і збут продукції), інвестиційна діяльність (формування майна підприємства), фінансова діяльність (робота з дебіторами і кредиторами , розрахунки з інвесторами і державою).

Види економічного аналізу систематизуються за ознаками:

- Щодо оточення: зовнішній - фінансовий аналіз (аналіз фінансового стану); внутрішній - управлінський аналіз.

- За змістом процесу управління: перспективний аналіз (прогнозування результатів діяльності); поточний (ретроспективний) аналіз звітності; оперативний контроль окремих показників.

Мета аналізу - не технічна досконалість його проведення, а виявлення сфер розбіжностей. Кількісні методи аналізу завжди вимагають якісної перевірки отриманих висновків досвідченими фахівцями - експертами. Аналіз проводиться для постановки проблеми та підготовки управлінських рішень / 27, с.11 /. При цьому необхідно вирішувати наступні завдання:

1) на основі вивчення взаємозв'язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції покращення фінансового стану підприємства.

2) прогнозувати можливі фінансові результати, економічну рентабельність виходячи з реальних умов господарської діяльності, наявності власних і позикових ресурсів і розроблених моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.

3) розробляти конкретні заходи, спрямовані на більш ефективне використання фінансових ресурсів, зміцнення фінансового стану підприємства.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства, його результати використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - забезпечити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і позикові кошти таким чином, щоб отримати максимальний прибуток і виключити банкрутство.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, контролюючими органами на основі інформації, що публікується звітності. Його мета - встановити можливість вигідного вкладення коштів, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити втрати. Зовнішній аналіз має такі особливості: множинність суб'єктів аналізу, користувачів інформацією про діяльність підприємства; різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу; наявність типових методик, стандартів обліку та звітності; орієнтація аналізу тільки на зовнішню звітність, обмеженість завдань аналізу при використанні тільки зовнішньої звітності; максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

Основні партнерські групи зацікавлені в успіхах підприємства, так як від цього знаходиться в прямій залежності їх благополуччя. До неосновним партнерським групам ставляться групи, опосередковано зацікавлені в успіхах підприємства - страхові компанії, аудиторські та юридичні фірми і так далі. / 18, с.95-96 /.

Таким чином, за що склалася в російській практиці традиції економічний аналіз господарської діяльності поділяють на фінансовий та управлінський. Причому така класифікація пов'язана з підрозділом системи бухгалтерського обліку в масштабі підприємства на фінансовий облік і управлінський облік. До фінансового аналізу за традицією відносять аналіз, що грунтується на даних публічної бухгалтерської звітності, цей вид аналізу вважають зовнішнім по відношенню до підприємства.

До управлінського аналізу за традицією відносять внутрішньогосподарський фінансовий та внутрішньогосподарський виробничий аналіз, які грунтуються на даних управлінського обліку. Цей вид аналізу вважають внутрішнім аналізом, що виконуються на підприємстві. Оскільки обидва види аналізу направлені на вирішення проблеми управління підприємством, однаково необхідні для обгрунтування управлінських рішень і взаємопов'язані, то багато російські економісти стали останнім часом розглядати ці види фінансового та управлінського аналізу як єдине ціле / 1, с.7 /.

Фінансовий аналіз має важливе значення в системі управління фінансами підприємства і являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має на меті:

1) оцінити поточне і перспективне майновий і фінансовий стан підприємства;

2) оцінити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції фінансового їх забезпечення;

3) виявити доступні джерела засобів і оцінити можливість і доцільність їх мобілізації;

4) спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталу.

В основі фінансового аналізу, як і фінансового менеджменту, в цілому, лежить уміння працювати з інформацією фінансового характеру, в тому числі і з бухгалтерською звітністю / 14, с.199 /.

Фінансовий аналіз має найважливіше значення для широкого кола користувачів. Він виконується різними фахівцями і з різними цілями. Інформаційною базою аналізу є фінансова - бухгалтерська звітність підприємства. Фінансове становище підприємства відображає результати його діяльності в минулому, але для керування фінансами набагато більш цікаве питання про тенденції їх у майбутньому / 35, с.168 /.

Таким чином, вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. В науці та на практиці застосовуються різні види аналізу. Вони відрізняються об'єктами, цілями та методикою дослідження. Види економічного аналізу систематизуються за ознаками. Економічний аналіз за однією з ознак господарської діяльності поділяють на фінансовий та управлінський. Фінансовий аналіз має важливе значення в системі управління фінансами підприємства і являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має безліч цілей. Фінансовий аналіз має найважливіше значення для широкого кола користувачів як безпосередньо зацікавлених у діяльності підприємства, так і опосередковано. Інформаційною базою аналізу є фінансова - бухгалтерська звітність підприємства.

1.2 Основні етапи розробки фінансової стратегії

Стратегія - це генеральний напрямок дії організації, проходження якого в довгостроковій перспективі має привести її до мети. Таке розуміння стратегії справедливе тільки при розгляді верхнього рівня організації. Для більш низького рівня в ієрархії стратегія верхнього рівня перетворюється на мету, в той час як для більш високого рівня вона служить лише засобом / 34, с.74 /.

Під стратегією організації розуміється розробка і визначення цілей та завдань організації, що знайшли конкретний вияв у річних і перспективних планах, що дозволяють передбачити і зафіксувати майбутній стан організації в поточний момент часу / 29, с.28 /.

Фінансова стратегія - це генеральний план дій по забезпеченню Акціонерного Товариства (АТ) грошовими коштами. Вона охоплює питання теорії і практики формування фінансів, їх планування та забезпечення, вирішує задачі, що забезпечують фінансову стійкість АТ в ринкових умовах господарювання. Теорія фінансової стратегії досліджує об'єктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє способи і форми виживання в нових умовах, сприяє підготовці та ведення стратегічних фінансових операцій.

Фінансова стратегія охоплює всі сторони діяльності АТ, в тому числі оптимізацію основних та оборотних коштів, розподіл прибутку, безготівкові розрахунки, податкову і цінову політику, політику в галузі цінних паперів.

Всебічно враховуючи фінансові можливості, об'єктивно розглядаючи характер внутрішніх і зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово - економічних можливостей АТ умовам, які склалися на ринку продукції. В іншому випадку АТ може збанкрутувати.

Розрізняють генеральну фінансову стратегію, оперативну фінансову стратегію і стратегію виконання окремих стратегічних завдань (досягнення приватних стратегічних цілей).

Генеральна фінансова стратегія визначає діяльність АТ (взаємини з бюджетами всіх рівнів, утворення та використання доходу, потреби у фінансових ресурсах і джерелах їх формування) на рік.

Оперативна фінансова стратегія - це стратегія поточного маневрування фінансовими ресурсами (стратегія контролю за витрачанням коштів та мобілізацією внутрішніх резервів, що особливо актуально в сучасних умовах економічної нестабільності), розробляється на квартал, місяць. Оперативна фінансова стратегія охоплює валові доходи та надходження коштів (розрахунки з покупцями за продану продукцію, надходження по кредитних операціях, доходи з цінних паперів) і валові витрати (платежі постачальникам, заробітна плата, погашення зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів і банками), що створює можливість передбачити всі майбутні в планований період обороти за грошовими надходженнями та видатками. Нормальним положенням вважається рівність витрат і доходів або невелике перевищення доходів над витратами. Оперативна фінансова стратегія розробляється в рамках генеральної фінансової стратегії, деталізує її на конкретному проміжку часу.

Стратегія досягнення приватних цілей полягає в умілому виконанні фінансових операцій, спрямованих на забезпечення реалізації головної стратегічної мети.

Головною стратегічною метою фінансів є забезпечення АТ необхідними і достатніми фінансовими ресурсами.

Фінансова стратегія АТ відповідно до головною стратегічною метою забезпечує:

- Формування фінансових ресурсів і централізоване стратегічне керівництво ними;

- Виявлення вирішальних напрямків і зосередження на їх виконанні зусиль, маневреності у використанні резервів фінансовим керівництвом;

- Ранжування та поетапне досягнення завдань;

- Відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям;

- Об'єктивний облік фінансово - економічної обстановки і реального фінансового становища АТ у році, кварталі, місяці;

- Створення і підготовку стратегічних резервів;

- Врахування економічних і фінансових можливостей АТ та його конкурентів;

- Визначення головної загрози з боку конкурентів, мобілізацію сил на її усунення та вмілий вибір напрямків фінансових дій;

- Маневрування і боротьбу за ініціативу для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Для досягнення головної стратегічної мети відповідно до вимог ринку і можливостей АТ розробляється генеральна фінансова стратегія. У генеральній фінансової стратегії визначаються і розподіляються завдання формування фінансів про виконання і напрямками роботи.

Особливу увагу при розробці фінансової стратегії приділяється повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, правильному розподілу та використання прибутку, визначення потреби в оборотних коштах, раціональному використанню капіталу. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, стрибків інфляції та інших форс-мажорних (непередбачених) обставин. Вона повинна відповідати виробничим завданням і за необхідності коригуватися і змінюватися. Контроль за реалізацією фінансової стратегії забезпечує перевірку надходжень доходів, ощадливе і раціональне їх використання, так як добре налагоджений фінансовий контроль допомагає виявляти внутрішні резерви, підвищувати рентабельність господарства, збільшуючи грошові накопичення. Важливою частиною фінансової стратегії є розробка внутрішніх нормативів (за допомогою яких визначаються, наприклад, напрямки розподілу прибутку), успішно використовуються в практиці зарубіжних компаній.

Розробка фінансової стратегії АТ грунтується на даних фінансового аналізу та виявлених критичних точках у фінансовому стані: довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів, розроблених на основі аналізу зовнішнього середовища, які позначають можливі напрямки розвитку фінансів АТ на перспективу; обраному основному критерії удосконалення фінансового стану.

Пропозиції до формування фінансової стратегії підприємства розробляються по об'єктах і складовим фінансової стратегії в декількох варіантах (не менше трьох) з обов'язковою кількісною оцінкою пропозицій і оцінкою їх впливу на структуру балансу підприємства (побудова прогнозного Балансу та Звіту про прибутки і збитки). Розроблена фінансова стратегія затверджується Радою директорів АТ.

У залежності від зовнішніх умов, реалізації того чи іншого варіанту генеральної фінансової стратегії щоквартально розробляється оперативна фінансова стратегія з урахуванням фінансових показників, досягнутих у попередньому кварталі. При необхідності може бути розроблена стратегія досягнення приватних цілей, як на рік, так і на квартал / 1, с.271 /.

Таким чином, фінансова стратегія - це генеральний план дій по забезпеченню Акціонерного Товариства грошовими коштами. Вона охоплює питання теорії і практики формування фінансів, їх планування та забезпечення, вирішує задачі, що забезпечують фінансову стійкість АТ в ринкових умовах господарювання. Теорія фінансової стратегії досліджує об'єктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє способи і форми виживання в нових умовах, підготовки та ведення стратегічних фінансових операцій. Розрізняють генеральну фінансову стратегію, оперативну фінансову стратегію і стратегію виконання окремих стратегічних завдань (досягнення приватних стратегічних цілей).

Виділяють також ряд етапів розробки фінансової стратегії підприємства. Розробка фінансової стратегії АТ грунтується на даних фінансового аналізу та виявлених критичних точках у фінансовому стані: довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів, розроблених на основі аналізу зовнішнього середовища, які позначають можливі напрямки розвитку фінансів АТ на перспективу; обраному основному критерії удосконалення фінансового стану.

1.3 Методи та інструментарій проведення фінансового аналізу підприємства

Під методами аналізу слід розуміти способи дослідження об'єкта аналізу, а під інструментарієм - одну або декілька математичних або логічних операцій, спрямованих на одержання конкретного результату аналізу / 46, с.14 /.

За співвідношенням об'єктивних і суб'єктивних почав методи аналізу поділяють на математичні та евристичні. Евристичні методи грунтуються на інтуїції, на суб'єктивних засадах. Математичні методи об'єктивні. Різні аналітики, використовуючи їх, отримують однакові результати. У комплексному фінансовому аналізі ці методи, як правило, поєднують. Тип математичної моделі часто вибирають інтуїтивно, а параметри моделі визначають методами математичної статистики.

Методи фінансового аналізу можна класифікувати:

- За ступенем формалізації розрізняють формалізовані і неформалізовані методи. Формалізовані є основними при проведенні фінансового аналізу, вони носять об'єктивний характер, в їх основі лежать строгі аналітичні залежності. Неформалізовані методи (метод експертних оцінок, метод порівняння) засновані на логічному описі аналітичних прийомів, вони суб'єктивні, так як на результат великий вплив мають інтуїція, досвід і знання аналітика;

- За вживаним інструментарію розрізняють: економічні методи, в тому числі метод абсолютних величин. Застосовується для оцінки обсягів грошових потоків. Абсолютні величини є основою для розрахунку відносних і середніх показників; метод відносних величин. Застосовується в динамічному (горизонтальному) аналізі для виявлення тенденцій зміни фінансового стану підприємства в цілому і його окремих сторін і в структурному (вертикальному) аналізі для виявлення співвідношень між різними показниками, що входять в одну групу показників, а також при розрахунку та аналізі фінансових коефіцієнтів підприємства - коефіцієнтів розподілу у випадках, коли потрібно визначити, яку частину складає окремий показник у підсумку групи показників, і коефіцієнтів координації, які використовуються для вираження відношень між мають різний економічний сенс абсолютними показниками або їх лінійними комбінаціями;

- Балансовий метод. Служить для побудови порівняльного аналітичного балансу - нетто;

- Метод дисконтування. Застосовується для приведення різних показників до єдиного моменту часу;

- Статистичні методи: метод арифметичних різниць. Використовується при оцінці достатності наявності джерел коштів для формування тих чи інших фондів;

- Метод виділення ізольованого впливу факторів. Дозволяє виявити причини, що впливають на отриманий фінансовий результат;

- Індексний метод. Грунтується на відносних показниках, що виражають відношення рівня даного показника до його рівня в минулий час або до рівня аналогічного показника, прийнятого в якості бази. Кожен індекс обчислюється зіставленням співмірюємо (звітної) величини з базисною. Індекси, які виражають співвідношення безпосередньо співмірюємо величин, називаються індивідуальними, а характеризують співвідношення складних явищ - груповими або тотальними;

- Метод порівнянь - найбільш поширений метод аналізу. Полягає у виявленні співвідношення явищ між собою, виділяючи в них загальне й те, що їх розрізняє. Існує кілька форм порівняння, наприклад, порівняння з планом, порівняння з минулим (поточний день, декада, місяць, рік з аналогічним попереднім періодом). Застосовується при необхідності зіставлення з кращими показниками інших підрозділів усередині підприємства, вітчизняних та зарубіжних досягнень і середніми галузевими даними (по однорідної групи підрозділів або підприємств);

- Метод групування. Дозволяє вивчити показники в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, виявити вплив на фінансові показники найбільш істотних факторів, виявити закономірності і тенденції у зміні показників;

- Математико-статистичні методи: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, факторний аналіз, трендовий аналіз;

- Методи оптимального програмування: системний аналіз, лінійне і нелінійне програмування.

В якості інструментарію для фінансового аналізу широко використовуються фінансові коефіцієнти - відносні показники фінансового стану підприємства, які виражають ставлення одних абсолютних фінансових показників до інших / 1, с.242 /.

Фінансові коефіцієнти характеризують співвідношення між різними статтями бухгалтерської звітності, яка містить дані про фінансове становище підприємства на певний момент і про результати діяльності за звітний період. Розрахунок фінансових показників і зіставлення їх із середньогалузевими значеннями є зазвичай першим кроком фінансового аналізу. Відомо безліч (понад сотні) різних коефіцієнтів. Фінансові менеджери на практиці використовують лише деякі з них.

Аналіз ліквідності. Одна з головних завдань фінансових аналітиків - це аналіз ліквідності, який відповідає на питання: «Чи буде підприємство в змозі погасити в строк свої зобов'язання?». Повний аналіз ліквідності вимагає складання бюджету грошових коштів, але й аналіз коефіцієнтів, заснований на співвідношенні величини грошових та інших поточних активів - оборотних коштів з короткостроковими пасивами - поточними зобов'язаннями, дає швидкий спосіб оцінки ліквідності. Аналіз ліквідності балансу дозволяє оцінити кредитоспроможність акціонерного товариства, тобто його здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Ліквідність визначається покриттям зобов'язань його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. За ступенем ліквідності активи поділяють на такі групи:

1) найбільш ліквідні активи, що розраховуються за формулою:

НЛА = ДС + КФВ, (1.1)

де НЛА - найбільш ліквідні активи;

ДС - грошові кошти;

КФВ - короткострокові фінансові вкладення.

2) швидко реалізованих активи, що розраховуються за формулою:

(1.2)

де БРА - швидко реалізованих активи;

ДЗ <1 - дебіторська заборгованість з терміном погашення менше року;

ПОА - інші оборотні активи.

3) повільно реалізовані активи, що розраховуються за формулою:

(1.3)

де МРА - повільно реалізовані активи;

ДЗ> 1 - дебіторська заборгованість з терміном погашення більше року;

З - запаси;

ПДВ - податок на додану вартість;

РБП - витрати майбутніх періодів;

ДВ - дохідні вкладення;

ДФВ - довгострокові фінансові вкладення.

4) важко реалізовані активи, що розраховуються за формулою:

(1.4)

де ТРА - важко реалізовані активи;

ВОА - необоротні активи;

ДВ - дохідні вкладення;

ДФВ - довгострокові фінансові вкладення.

За терміновості зобов'язань пасиви також поділяються на 4 групи:

1) найбільш термінові зобов'язання, що розраховуються за формулою:

(1.5)

де НСО - найбільш термінові зобов'язання;

КЗ - кредиторська заборгованість;

ПКП - інші короткострокові пасиви.

2) короткострокові пасиви, що розраховуються за формулою:

(1.6)

де КСП - короткострокові пасиви;

ЗІК - короткострокові позикові кошти.

3) довгострокові пасиви, що розраховуються за формулою:

(1.7)

де ДСП-довгострокові пасиви;

П4 - разом з розділу 4 бухгалтерського балансу;

ДБП - доходи майбутніх періодів;

Рпр-резерви майбутніх витрат.

4) постійні пасиви, що розраховуються за формулою:

(1.8)

де ПСП - постійні пасиви;

Кір - капітал і резерви;

РБП - витрати майбутніх періодів.

Для дотримання абсолютної ліквідності балансу повинні дотримуватися наступні нерівності:

Для комплексної оцінки ліквідності балансу розраховується коефіцієнт загальної ліквідності балансу застосовуваний, наприклад,

Щоб вибрати найбільш надійного партнера:

(1.9)

Для дотримання ліквідності коефіцієнт повинен бути більше або дорівнює одиниці.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Він показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень, швидко реалізованих у випадку потреби.

(1.10)

де Кал - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ДС - грошові кошти;

КФВ - короткострокові фінансові вкладення;

П5 - короткострокові зобов'язання.

Норма ³ 0,2.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, яку частину поточної заборгованості підприємство може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості. Тобто, в якій мірі обігові активи підприємства перевищують його короткострокові зобов'язання.

(1.11)

де Кт. л. - Коефіцієнт поточної ліквідності;

ДС - грошові кошти;

КФВ - короткострокові фінансові вкладення;

ДЗ <1 - дебіторська заборгованість менше року;

ПОА - інші оборотні активи;

П5 - короткострокові зобов'язання.

Норма 1,5-3, але не менше 1.

Коефіцієнт покриття. Даний коефіцієнт відображає прогнозовані платіжні можливості організації за умови погашення короткострокової дебіторської заборгованості і реалізації наявних запасів. Він показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити за рахунок грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторських боргів. На відміну від коефіцієнтів абсолютної ліквідності та поточної ліквідності, що показують миттєву і поточну платоспроможність, коефіцієнт покриття відображає прогноз платоспроможності на відносно віддалену перспективу.

(1.12)

де Кп-коефіцієнт покриття;

ДС - грошові кошти;

КФВ - короткострокові фінансові вкладення;

КДЗ - короткострокова дебіторська заборгованість;

КО - короткострокові зобов'язання.

Норма: не менше 2.

Для постачальників товарів (робіт, послуг) найбільш цікавий коефіцієнт абсолютної ліквідності, банк, що кредитує організацію, більше уваги приділяє коефіцієнту поточної ліквідності. Потенційні і діючі акціонери більшою мірою оцінюють його платоспроможність за коефіцієнтом покриття.

Аналіз фінансової стійкості. Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності у світлі довгострокової перспективи. Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується співвідношенням власних і позикових коштів.

Для оцінки фінансової стійкості застосовують такі коефіцієнти:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії). Його зростання свідчить про збільшення фінансової незалежності АТ, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутні періоди, підвищення гарантії погашення своїх зобов'язань акціонерним товариством. Цей показник характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Вважається, що чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше підприємство фінансово стійке, стабільно і незалежно від зовнішніх кредиторів.

(1.13)

де Ка - коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії);

СК - власний капітал,

СБ - валюта балансу.

Норма ³ 0,5.

Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації позикового капіталу.

(1.14)

де Кк.з.к. - Коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

ЗК - позиковий капітал;

СБ - валюта балансу.

Норма ³ 0,5.

Ці два коефіцієнти в сумі повинні бути рівні 1.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним коефіцієнту концентрації власного капіталу.

(1.15)

де Кф.з. - Коефіцієнт фінансової залежності;

СБ - валюта балансу;

СК - власний капітал.

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Високе значення коефіцієнта позитивно характеризує фінансовий стан. Значення цього показника може варіювати залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.

(1.16)

де Км. - Коефіцієнт маневреності;

ОА - оборотні активи;

КО - короткострокові зобов'язання;

СК - власний капітал.

Норма 0,2-0,5.

Аналіз ділової активності. Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти. Показники цієї групи характеризують результати та ефективність поточної основної виробничої діяльності.

Коефіцієнт оборотності активів вимірює оборотність коштів, вкладених в активи, і показує, чи ефективно використовуються активи для отримання доходу і прибутку.

(1.17)

де Ко.а - коефіцієнт оборотності активів;

ВР - виручка від реалізації;

СБ - валюта балансу.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів на рік стягується дебіторська заборгованість.

(1.18)

де Ко.д.з. - Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

ВР - виручка від реалізації;

ЗК - величина позикового капіталу.

Фондовіддача вказує на те, скільки виручки отримано на 1 карбованець основних фондів. Вона характеризує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів. Вимірюється величиною продажів, що припадає на одиницю вартості засобів.

(1.19)

де Фо - фондовіддача;

ВР - виручка від реалізації;

СОСос - середня залишкова вартість основних засобів.

Аналіз рентабельності. Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства вимірюються абсолютними і відносними показниками: прибутком, рівнем валового доходу, рентабельністю і так далі.

Основними показниками рентабельності є:

Чистий прибуток

ЧП = Під + ЧД - ЧР, (1.20)

де ЧП - чистий прибуток;

Під - прибуток від звичайної діяльності;

ЧД - надзвичайні доходи;

ЧР - надзвичайні витрати.

Рентабельність власного капіталу

(1.21)

де Рс.к. - рентабельність власного капіталу;

ЧП - чистий прибуток;

СвСК - середня величина власного капіталу.

Даний коефіцієнт показує, яка ефективність використання акціонерного капіталу, відображає окупність капітальних вкладень акціонерів.

Ще одним важливим показником є показник рентабельності основної діяльності.

(1.22)

де Ро.д. - Рентабельність основної діяльності.

ПР - прибуток від реалізації,

ПЗсб - витрати на виробництво і збут продукції.

Рентабельність продукції:

(1.23)

де РП - рентабельність продукції;

ПР - прибуток від реалізації;

ВР - виручка від реалізації.

Структурний аналіз носить попередній характер, оскільки в результаті його проведення ще не можна дати остаточної оцінки якості фінансового стану, для одержання якої необхідний розрахунок спеціальних показників. Даний вид фінансового аналізу призначений для загальної характеристики фінансових показників підприємства, визначення їх динаміки і відхилень за звітний період.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (Ко / в) більш докладно характеризує загальну структуру активів, розраховується за формулою:

(1.24)

де Ко / в - коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів;

ОА - оборотні активи;

ВА - необоротні активи.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується, перш за все, їх оборотністю. Під оборотністю коштів розуміється тривалість проходження оборотними засобами окремих стадій виробництва і обігу. Показники оборотності можуть бути обчислені по всіх оборотних коштах і по окремих їх елементам, таким як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова і реалізована продукція, кошти в розрахунках, дебіторська заборгованість. Швидкість обороту залежить від таких факторів як нормування, технічний рівень виробничої діяльності. Збільшення числа обертів досягається за рахунок скорочення часу виробництва і часу обігу.

Оборотність оборотних коштів обчислюється: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за звітний період (Тоб.):

(1.25.)

де Тоб. - Тривалість одного обороту в днях;

Соб. - Середньорічна вартість оборотних коштів;

Т-кількість днів періоду, що аналізується (360 днів).

Коефіцієнт оборотності коштів характеризує розмір обсягу виручки від реалізації продукції в розрахунку на один карбованець оборотних коштів.

Зростання коефіцієнта оборотності свідчить про більш ефективне використання оборотних коштів. Коефіцієнт оборотності показує кількість обертів оборотних коштів за аналізований період:

(1.26)

де Коб - коефіцієнт оборотності;

ВР - виручка від реалізації;

Соб. - Середньорічна вартість оборотних коштів.

Коефіцієнт завантаження засобів в обороті характеризує суму оборотних коштів, авансованих на 1 карбованець виручки від реалізації продукції:

(1.27)

де Кз - коефіцієнт завантаження засобів в обороті;

Соб - середньорічна вартість оборотних коштів;

В - чистий обсяг реалізації (виручка).

Отже, під методами аналізу слід розуміти способи дослідження об'єкта аналізу, а під інструментарієм - одну або декілька математичних або логічних операцій, спрямованих на одержання конкретного результату аналізу. Розрізняють декілька видів фінансового аналізу, аналіз коефіцієнтів найбільш часто використовується підприємствами. Фінансові коефіцієнти характеризують співвідношення між різними статтями бухгалтерської звітності, яка містить дані про фінансове становище підприємства на певний момент і про результати діяльності за звітний період. Розрахунок фінансових показників і зіставлення їх із середньогалузевими значеннями є зазвичай першим кроком фінансового аналізу.

Аналіз фінансових коефіцієнтів - це головний інформативний розділ аналізу. Кожен блок показників характеризує фінансовий стан однобічно: прибуткове (рентабельне) підприємство може виявитися неплатоспроможним; платоспроможне не мати цінності на ринку і так далі. Тому необхідний комплексний підхід, аналіз коефіцієнтів у взаємозв'язку і взаємозалежності. Від ретельно розробленої фінансової стратегії залежить фінансове благополуччя підприємства.

2. ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «БЕНЗ»

2.1 Аналіз оборотності оборотного капіталу

Відкрите акціонерне товариство «БЕНЗ» - це підприємство з випуску та ремонту двигунів і насосів для видобутку нафти та виробництва електротехнічного обладнання для енергетичного комплексу.

4 серпня 2000 розпочато реалізацію програми з повномасштабної інтеграції Відкритого Акціонерного Товариства «Бугульмінсько заводу електротехнічного обладнання» (ВАТ «БЗЕТО») у структуру АТ «Алнас», в результаті якої з січня 2002 року ВАТ «БЗЕТО» є дочірнім підприємством АТ «Алнас» і було перейменовано у ВАТ «Бугульминский електронасосний завод». У цей час завод різко почав нарощувати обсяг виробництва, як запасних частин до насосів, так і по виготовленню заглибних електродвигунів. Чисельність колективу досягла 1360 чоловік.

Виробництво ВАТ «БЕНЗ» оснащене вітчизняним та імпортним автоматизованим обладнанням. У зв'язку зі зростаючим обсягом виробництва верстатний парк оновлюється, поповнюється новими одиницями, розробляється і впроваджується, нестандартне обладнання, пристосування і оснащення.

Програма розвитку виробництва заводу активно втілюється в життя. В даний час ведуться вивчення і розширення ринку з реалізації високовольтного обладнання, пошук нових розробок, перспективних виробів, які користуються попитом.

Становище підприємства в галузі, як і всіх машинобудівних підприємств, що випускають продукцію для паливно-енергетичного комплексу, залежить від стану справ на нафтовому ринку.

ВАТ «Бугульминский електронасосний завод» у складі ВАТ «Алнас» є одним з провідних підприємств у країні з виготовлення нафтового устаткування: заглибні електричні двигуни (ПЕД), електричні відцентрові насоси (ЕЦН), станції управління, які успішно працюють у багатьох регіонах Росії.

До основних видів діяльності ВАТ «БЕНЗ» можна віднести:

- Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, окрім ремонту;

- Надання послуг з монтажу, ремонту, технічного обслуговування і перемотуванні електродвигунів, генераторів і трансформаторів;

- Обробка неметалевих відходів та брухту;

- Різна торгівля по замовленнях;

- Оптова торгівля відходами та брухтом.

Проведемо аналіз ефективності використання оборотного капіталу. Його характеризують показники оборотності: коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, період обороту (тривалість одного обороту в днях), коефіцієнт оборотності, а також коефіцієнт завантаження засобів в обороті, використовуючи формули (1.24, 1.25, 1.26, 1.27).

Результати розрахунку показників оборотності представлені в таблиці 2.1 та на малюнках 2.1, 2.2.

Таблиця 2.1 - Показники оборотності ВАТ «БЕНЗ»

Показники

Значення по роках

Зміни


2005

2006 р

2007

2006 до 2005 р.

2007 до 2006 р.

2007 до 2005 р.

1

2

3

4

5

6

7

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, К о / у

0,71

1,06

1,25

0,35

0,19

0,54

Тривалість одного обороту в днях, Т об.

208

292

421

84

129

213

Коефіцієнт оборотності коштів,

До об.

4,46

4,18

3,42

-0,28

-0,76

-1,04

Коефіцієнт завантаження засобів в обороті, К з.

0,22

0,24

0,29

0,02

0,05

0,07

Малюнок 2.1 - Показники оборотності оборотного капіталу ВАТ «БЕНЗ»

Співвідношення позаоборотних і оборотних активів ВАТ «БЕНЗ» значно відрізняється. Аналіз показав, що значення коефіцієнтів збільшуються протягом трьох років з 0,71 до 1,25 одиниць. Таким чином, співвідношення необоротних і оборотних активів зросла у 2007 році в порівнянні з 2005 роком на 0,54 пункту, а порівняно з 2006 на 0,19 пункту. Це говорить про те, що ВАТ «БЕНЗ» використовує свої оборотні і необоротні активи нераціонально. Ефективне використання оборотних засобів сприяє підвищенню фінансової стійкості та платоспроможності. Провідні економісти рекомендують рівне використання оборотних і необоротних активів.

Коефіцієнт оборотності характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період. Чим вище число оборотів, тим ефективніше використання оборотного капіталу. У нашому випадку спостерігається тенденція до спаданням показників протягом трьох років з 4,46 разів до 3,42 рази. Таким чином, ефективність використання оборотних коштів в 2007 р. знизився в порівнянні з 2005 роком на 1,04 пункту, а порівняно з 2006 на 0,76 пункту. Цей факт є несприятливим для підприємства. Ефективність використання оборонного капіталу знижується.

Коефіцієнт завантаження свідчить про раціональне, ефективне, або навпаки, неефективне використання оборотних коштів. Чим менше коефіцієнт завантаження, тим ефективніше використовуються оборотні кошти. У нашому випадку, спостерігається тенденція до збільшення показників протягом трьох років з 0,22 до 0,29 рублів. Таким чином, коефіцієнт завантаження у 2007 році зріс порівняно з 2005 на 0,07 пункту, порівняно з 2006 на 0,05 пункту. Ефективність оборотних коштів підприємства знизилася.

Рисунок 2.2 - Зміна періоду обороту (тривалості одного обороту в днях) ВАТ «БЕНЗ»

Оборотність поточних активів є важливою якісною характеристикою проведеної фінансової політики - чим швидше оборотність, тим ефективніше обрана стратегія забезпечення підприємства фінансовими коштами, тим вище швидкість формування грошових потоків. Чим нижче тривалість одного обороту в днях, тим краще для підприємства. У нашому випадку, спостерігається тенденція до збільшення періоду обороту протягом трьох років з 208 днів до 421 дня. Таким чином, період обороту в 2007 році зріс у порівнянні з 2005 роком на 213 днів, а в порівнянні з 2006 роком на 129 днів. Це говорить про те, що фінансова стратегія ВАТ «БЕНЗ» не достатньо ефективна. Швидкість формування грошових потоків низька. ВАТ «БЕНЗ» має всіма силами скоротити період оборотності в цілому і по кожній з найбільш вагомих складових.

Отже, аналіз оборотності оборотного капіталу протягом 2005-2007 років показав, що оборотний капітал підприємство використовує нераціонально. Співвідношення позаоборотних і оборотних активів значно відрізняється, про це свідчить розрахунок коефіцієнта співвідношення необоротних і оборотних активів. Період обороту оборотних коштів протягом трьох років зростає, це вказує на той факт, що фінансова стратегія забезпечення підприємства фінансовими засобами досить слабка, тобто швидкість формування грошових потоків підприємства низька. Розрахунок коефіцієнтів оборотності і завантаження свідчать про неефективне використання оборотного капіталу. Так, число оборотів оборотних коштів в 2007 році знижується, а значення коефіцієнта завантаження збільшуються, що є несприятливим чинником для підприємства.

2.2 Аналіз фінансових результатів підприємства

Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється на основі таких результативних фінансових показниках, як прибуток і рентабельність.

Проведемо аналіз фінансових результатів ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років у період з 2005 по 2007 роки, використовуючи формули (1.20, 1.21, 1.22, 1.23).

Результати розрахунку показників, що характеризують фінансові результати підприємства, представлені в таблиці 2.2 та на малюнках 2.3,2.4.

Таблиця 2.2 - Показники, що характеризують фінансові результати ВАТ «БЕНЗ»

Показники

Значення по роках

Зміни


2005

2006 р

2007

2006 до 2005 р.

2007 до 2006 р.

2007 до 2005 р.

1

2

3

4

5

6

7

Чистий прибуток ПП, тис. руб.

2468

34509

58876

+ 32041

+ 24367

+ 56408

Валовий прибуток ВП, тис. руб.

62544

121197

195707

+ 58653

+ 74510

+ 133163

Прибуток від продажів ПП, тис. руб.

21351

61718

96322

+ 40367

+ 30604

+ 74971

Прибуток до оподаткування ПН, тис. руб.

10940

46958

86170

+ 36018

+ 39212

+ 75230

Рентабельність власного капіталу, Рск%

4

37

39

33

2

35

Рентабельність основної діяльності, Род%

7

16

23

9

7

16

Рентабельність продажів, Рп%

6

14

18

8

4

12

Малюнок 2.3 - Зміна прибутку ВАТ «БЕНЗ»

Протягом трьох років спостерігається тенденція до збільшення чистого прибутку ВАТ «БЕНЗ» з 2468 тисяч рублів до 58876 тисяч рублів. У порівнянні з 2005 роком чистий прибуток у 2007 році зросла на 58,8%.

Також відбувається збільшення валового прибутку з 62544 тисяч рублів у 2005 році до 195 707 000 рублей1 в 2007 році. У порівнянні з 2005 роком валовий прибуток збільшився на 35%.

Відбулося збільшення і прибутку від продажів з 21351 тисяч рублів у 2005 році до 96322 тисяч рублів у 2007 році. Прибуток від продажів до 2007 року зросла на 41,7%.

Прибуток до оподаткування зріс з 10940 тисяч рублів у 2005 році до 86170 тисяч рублів у 2007 році. Приріст склав 52,2%.

Таким чином, протягом трьох років відбулося значне збільшення чистого прибутку (приріст 58,8%), прибутку до оподаткування (приріст 52,2%), прибутку від продажів (приріст 41,7%), валового прибутку (приріст 35%).

Рисунок 2.4 - Зміна показників фінансових результатів ВАТ «БЕНЗ»

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу вказує на ефективність використання власного капіталу. Динаміка коефіцієнта впливає на рівень котирування акцій - підвищення коефіцієнта підвищує котирування. Даний коефіцієнт характеризує також віддачу на капітал, вкладений в підприємство власниками для досягнення стратегічних цілей. Рентабельність власного капіталу ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років збільшилася з 4% до 39%. Таким чином, значення коефіцієнта в 2007 році зросла в порівнянні з 2005 роком на 35%, а порівняно з 2006 роком на 2%. З підвищенням рівня даного коефіцієнта пов'язане зростання вартості бізнесу, що відбувається в нашому випадку.

Рентабельність по основній діяльності ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років збільшилася з 7% до 23%. Це викликано в першу чергу тим, що при зростанні виручки від реалізації (по відвантаженню), знизилася собівартість реалізованої продукції. Високий рівень рентабельності пояснюється достатньою завантаженням виробничих потужностей. Рівень непрямих витрат на виробництво низький. Значення коефіцієнта в 2007 році зросла в порівнянні з 2005 роком на 16%, а порівняно з 2006 роком на 7%. Спостерігається тенденція до збільшення показників рентабельності продажів ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років. Кожен карбованець реалізованої продукції приніс підприємству 6 копійок прибутку в 2005 році, 14 копійок прибутку в 2006 році, і 18 копійок прибутку в 2007 році. Рентабельність продажів в 2007 році збільшився в порівнянні з 2005 роком на 12%, а порівняно з 2006 роком на 4%. Таким чином, прибуток від реалізації продукції ВАТ «БЕНЗ» значно зросла.

Отже, аналіз фінансових результатів підприємства показав, що до 2007 року фінансовий стан ВАТ «БЕНЗ» значно покращився у порівнянні з іншими роками. Чистий прибуток збільшився на 56408 мільйон рублів у порівнянні з 2005 роком Зросла валовий прибуток в порівнянні з 2005 роком на 133163 мільйон рублів. Відбулося збільшення прибутку від продажів у порівнянні з 2005 роком на 74971 млн рублів, зріс прибуток до оподаткування в порівнянні з 2005 роком на 75230 мільйон рублів.

Збільшилася рентабельність власного капіталу, тобто відбулося збільшення вартості бізнесу підприємства. Розрахунок коефіцієнта рентабельності основної діяльності вказав на підвищення виручки від реалізації. Збільшилася і прибуток від реалізації продукції - про це свідчить розрахунок коефіцієнта рентабельності продажів. Таким чином, грунтуючись на аналізі даних коефіцієнтів, можна простежити тенденцію до збільшення показників.

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан - це комплексна характеристика підприємства через призму фінансових відносин. Категорія «фінансовий стан» має на увазі узагальнене, комплексне уявлення підсумків діяльності всіх підрозділів підприємства в універсальній (грошовій формі).

Проведемо аналіз ліквідності балансів ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років у період з 2005 по 2007 роки, використовуючи формули (1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8), а також ці додатки А, Додатку Б, Програми В.

Результати розрахунку показників фінансового стану підприємства представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз ліквідності балансу ВАТ «БЕНЗ»

АКТИВ

Роки

ПАСИВ

Роки


2005

2006

2007


2005

2006

2007

НЛА

17

1543

9765

НСО

28377

42185

45836

БРА

14187

29240

35144

КСП

32129

2500

45836

МРА

68564

97377

130610

ДСП

108548

111546

116938

ТРА

115747

120414

139496

ПСП

57242

90085

150167

2005 рік -

Отже, в 2005 році дотримується нерівність лише між бистрореалізуемих активами і короткостроковими пасивами.

Поточна ліквідність за 2005 рік (А1 + А2) - (П1 + П2) = -46302, вона негативна.

Перспективна ліквідність за 2005 рік (А3 + А4) - (П3 + П4) = 18521, вона позитивна.

2006

Отже, у 2006 році дотримуються нерівності лише між бистрореалізуемих активами і короткостроковими пасивами, а також між важкореалізованих активами і постійними пасивами. У порівнянні з 2005 роком у 2006 році ліквідність балансу поліпшується, проте вона відрізняється від абсолютної.

Поточна ліквідність за 2006 рік = (А1 + А2) - (П1 + П2) = -13902, вона негативна.

Перспективна ліквідність за 2006 рік = (А3 + А4) - (П3 + П4) = 16160, вона позитивна.

2007 рік -

Отже, в 2007 році дотримується нерівність лише між повільно реалізованими активами і довгостроковими пасивами. У порівнянні з 2006 роком ліквідність балансу в 2007 роком погіршується.

Поточна ліквідність за 2007 рік = (А1 + А2) - (П1 + П2) = -46763, вона негативна.

Перспективна ліквідність за 2007 рік = (А3 + А4) - (П3 + П4) = 3001, вона позитивна. Поточна ліквідність підприємства порушена, однак прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів вказує на поліпшення ситуації в майбутньому.

З розрахунків ми бачимо, що ліквідність балансів неабсолютно. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише з вартісної величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє з'ясувати поточну ліквідність. Порівняння ж повільно реалізованих активів з довгостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (або неплатоспроможність) підприємства на найближчий до розглянутого моменту проміжок часу. Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів (з яких у відповідних групах активу і пасиву представлена, звісно, ​​лише частина, тому прогноз досить наближений).

Отже, платоспроможність підприємства порушена. Поточна ліквідність ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років негативна. Проте перспективна ліквідність вказує на факт поліпшення платоспроможності в майбутньому за умови поліпшення кредитоспроможності суспільства, тобто здатності розраховуватися за своїми зобов'язаннями.

Проведемо аналіз ліквідності підприємства, використовуючи формули (1.9, 1.10, 1.11, 1.12).

Результати розрахунку показників ліквідності представлені в таблиці 2.4 та на рисунку 2.5.

Таблиця 2.4 - Показники, що характеризують ліквідність ВАТ «БЕНЗ»

Показники

Норматив

Значення по роках

Зміни



2005

2006 р

2007

2006 до 2005 р.

2007 до 2006 р.

2007 до 2005 р.

1

2

3

4

5

6

7

8

Коефіцієнт загальної ліквідності, К о. л.

N ≥ 1

0,36

0,59

0,64

0,23

0,05

0,28

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, К а. л.

N ≥ 0,2

0,00052

0,03

0,21

0,02948

0,18

0,20948

Коефіцієнт поточної ліквідності, К т. л.

1 ≤ N ≤ 3

0,44

0,69

1

0,25

0,31

0,56

Коефіцієнт покриття, До п.

N ≥ 2

2,56

2,86

3,82

0,3

0,96

1,26

Рисунок 2.5 - Показники ліквідності ВАТ «БЕНЗ»

Загальна ліквідність протягом 2005 -2007 років зростає з 0,36 до 0,64 одиниць, але не досягає нормативу. Коефіцієнт загальної ліквідності у 2006 році в порівнянні з 2005 роком збільшується на 0,28 пункту, а порівняно з 2006 роком на 0,05 пункту. Це говорить про те, що ВАТ «БЕНЗ» на кінець 2007 року був недостатньо надійним партнером, хоча саме в 2007 році коефіцієнт загальної ліквідності найбільш близький до норми.

У 2005, 2006 роках коефіцієнт абсолютної ліквідності менше встановленої норми і складає 0,00052 і 0,03 одиниць, у той час як на кінець 2007 року він зростає до 0,21 одиниць. Це може бути викликано збільшенням грошових коштів у підприємства на кінець 2007 року (в тому числі і на розрахунковому рахунку). Тобто, підприємство в змозі погасити короткострокову заборгованість в короткі терміни за рахунок своїх грошових коштів. Даний коефіцієнт найбільш цікавий для постачальників товарів (робіт, послуг). У 2007 році приріст коефіцієнта в порівнянні з 2005 роком становить 0,2 пункту, а порівняно з 2006 роком 0,18 пункту. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності у 2007 році відповідає нормі.

Коефіцієнт поточної ліквідності протягом 2005 - 2007 року зростає з 0,44 до 1 одиниць. Чим вище буде цей коефіцієнт, тим більше довіри викликає акціонерне товариство у кредиторів. Банк, що кредитує організацію, приділяє особливу увагу даному коефіцієнту. У 2005 році і в 2006 році коефіцієнт нижче встановленої норми, в той час як в 2007 році він збільшується. У 2007 році приріст коефіцієнта в порівнянні з 2005 роком становить 0,56 пункту, а порівняно з 2006 роком 0,31 пункт. Значення коефіцієнта поточної ліквідності у 2007 році відповідає нормі. Це вказує на той факт, що ВАТ «БЕНЗ» у 2007 році стало погашати свою короткострокову заборгованість за рахунок оборотних активів.

Значення коефіцієнта покриття збільшуються протягом 2005-2007 року з 2,56 до 3,82 одиниць і відповідають нормі. Даний факт вказує на скорочення короткострокових зобов'язань товариства. Наприклад, короткострокові зобов'язання товариства до 2007 року знизилися в 3,82 рази. Коефіцієнт покриття відображає прогноз платоспроможності на відносно віддалену перспективу. У нашому випадку перспектива є, але щоб підтримувати рівень коефіцієнта покриття необхідно підвищувати наявність грошових коштів і не допускати високого росту короткострокових зобов'язань. Потенційні і діючі акціонери більшою мірою оцінюють платоспроможність підприємства саме з даного коефіцієнту. У 2007 році значення коефіцієнта покриття збільшилася на 1,26 пункту в порівнянні з 2005 року, а порівняно з 2006 роком на 0,96 пункту.

Отже, аналіз ліквідності протягом 2005-2007 року показав, що ліквідність балансів неабсолютно. Платоспроможність ВАТ «БЕНЗ» порушена, хоча в 2007 році ситуація поліпшується. Про цей факт свідчить розрахунок коефіцієнта загальної ліквідності, який у 2007 році значно наближений до норми. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, що є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства в 2007 році відповідає нормі. Це говорить про те, що ВАТ «БЕНЗ» може погашати зобов'язання у встановлені терміни за рахунок своїх грошових коштів. Значення коефіцієнта поточної ліквідності зростають протягом трьох років, отже, підприємству важко погашати короткострокову заборгованість за рахунок оборотних активів. Розрахунок коефіцієнта покриття свідчить про значне скорочення короткострокових зобов'язань товариства у 2007 році.

Проведемо аналіз фінансової стійкості ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років у період з 2005 по 2007 роки, використовуючи формули (1.13, 1.14, 1.15, 1.16). Результати розрахунку показників фінансової стійкості представлені в таблиці 2.5 та на рисунку. 2.6.

Таблиця 2.5 - Показники, що характеризують фінансову стійкість ВАТ «БЕНЗ»

Показники

Норматив

Значення по роках

Зміни



2005

2006 р

2007

2006 до 2005 р.

2007 до 2006 р.

2007 до 2005 р.

1

2

3

4

5

6

7

8

Коефіцієнт концентрації власного капіталу, До к.с.к.

N ≥ 0,5

0,29

0,37

0,48

0,08

0,11

0,19

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу, До к.з.к.

N ≥ 0,5

0,71

0,62

0,48

-0,09

-0,14

-0,23

Коефіцієнт фінансової залежності, До ф.з.

N ≥ 0,5

3,43

2,69

2,06

-0,74

0,63

-1,37

Коефіцієнт маневреності,

До м.

0,2 ≤ N ≤ 0,5

0,86

0,89

0,84

0,03

-0,05

-0,02

Малюнок 2.6 - Зміна коефіцієнтів характеризують фінансову стійкість ВАТ «БЕНЗ»

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше підприємство фінансово стійке. Значення коефіцієнта збільшується за період 2005 рік за 2007 рік з 0,29 одиниць до 0,48 одиниць. У 2007 році рівень коефіцієнта майже досяг нормативу, тобто фінансовий стан ВАТ «БЕНЗ» до 2007 року значно покращилася. Приріст значення в 2007 році в порівнянні з 2005 роком становить 0,19 пункту, а порівняно з 2006 роком 0,11 пункту.

Ми бачимо, що в 2007 році товариство має майже порівну власних і позикових коштів, тобто воно фінансово стійко.

Зростання коефіцієнта фінансової залежності в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні суспільства. На ВАТ «БЕНЗ» відбувається зниження коефіцієнта з 3,43 одиниць у 2005 році до 2,06 одиниць у 2007 році. Це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Таким чином, частка позикових коштів товариства в 2007 році знижується в порівнянні з 2005 роком на 1,37 пункту, а порівняно з 2006 роком на 0,63 пункту.

Значення коефіцієнта маневреності збільшується в 2005 році - 2006 році з 0,86 до 0,89 одиниць, а до кінця 2007 році знижується до 0,84 одиниць. Це говорить про те, що для фінансування поточної діяльності товариства використовується близько 80-90% власного капіталу. Провідні економісти рекомендують рівне використання власних і позикових коштів. Даний факт є важливим завданням керуючої системи. У нашому випадку, товариство використовує в основному власний капітал, що вказує на неефективність фінансової стратегії. У 2007 році значення коефіцієнта маневреності у порівнянні з 2005 роком знижується на 0,02 пункту, а порівняно з 2006 роком на 0,05 пункту.

Отже, аналіз фінансової стійкості показав, що фінансовий стан ВАТ «БЕНЗ» до 2007 року покращилося. Про це свідчить розрахунок коефіцієнта концентрації власного капіталу. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показав, що суспільство має майже порівну власних і позикових коштів. Частка використання позикових коштів в 2007 році значно знижується, про це свідчить розрахунок коефіцієнта фінансової залежності. Розрахунок коефіцієнта маневреності свідчить про нерівне використанні власних і позикових коштів. ВАТ «БЕНЗ» в основному використовує власні кошти.

Проведемо аналіз ділової активності ВАТ «БЕНЗ» протягом трьох років у період з 2005 по 2007 роки, використовуючи формули (1.17, 1.18, 1.19).

Результати розрахунку показників ділової активності представлені в таблиці 2.6 та на рисунку 2.7.

Таблиця 2.6 - Показники, що характеризують ділову активність ВАТ «БЕНЗ»

Показники

Значення по роках

Зміни


2005

2006 р

2007

2006 до 2005 р.

2007 до 2006 р.

2007 до 2005 р.

1

2

3

4

5

6

7

Коефіцієнт оборотності активів, До об.а.

0,72

1,34

1,4

0,62

0,06

0,68

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, К об. ДЗ

10,1

11,4

12,5

1,3

1,1

2,4

Фондовіддача, Фо

1,43

3,17

3,58

1,74

0,41

2,15

Малюнок 2.7 - Показники оборотності активів ВАТ «БЕНЗ»

Значення коефіцієнта оборотності активів протягом трьох років збільшуються з 0,72 до 1,4 одиниць. Це вказує на те, що ефективність використання активів для одержання доходу і прибутку в 2007 році зростає. Приріст коефіцієнта оборотності активів у 2007 році в порівнянні з 2005 роком становить 0,68 пункту, а порівняно з 2006 роком 0,06 пункту.

Значення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості протягом трьох років збільшуються з 10,1 у 2003 році до 12,5 одиниць в 2007 році. Це говорить про те, що дебіторська заборгованість у 2007 році стала стягуватися більш ефективно, боржники почали виробляти своєчасну оплату. Приріст коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості в 2007 році в порівнянні з 2005 роком становить 2,4 пункту, а порівняно з 2006 роком 1,1 пункт.

Значення фондовіддачі протягом 2005-2007 року збільшилися з 1,43 до 3,58 одиниць. Це говорить про те, що ділова активність суспільства протягом трьох років зросла. Отже, в 2007 році основні засоби і необоротні активи використовувалися суспільством більш ефективно. У 2007 році фондовіддача збільшилася в порівнянні з 2005 роком на 2,15 пункту, а порівняно з 2006 роком на 0,41 пункту.

Отже, аналіз ділової активності свідчить про поліпшення фінансового стану ВАТ «БЕНЗ» до 2007 року.

Коефіцієнт оборотності збільшується, отже, підвищується ефективність використання активів для одержання доходу і прибутку.

Дебіторська заборгованість стягується підприємством у 2007 році більш ефективно, про це свідчить розрахунок коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

Ділова активність підприємства протягом трьох років зростала, отже, основні засоби і необоротні активи в 2007 році використовувалися підприємством більш ефективно в порівнянні з іншими роками.

2.4 Аналіз конкурентів, постачальників і покупців

ВАТ «БЕНЗ» є одним з лідерів російського нафтового машинобудування.

Основна продукція компанії - комплектні заглибні насосні установки для видобутку нафти, підтримки пластового тиску, різне наземне обладнання, в тому числі системи управління.

Продукція «БЕНЗ» поставляється в провідні нафтові компанії Росії: ЛУКОЙЛ, Роснефть, Сургутнафтогаз, Татнафта, Газпромнафта, Славнефть та інші, а також в компанії Україна, Прибалтики, Казахстану, Узбекистану, Білорусії, Індії, Оману, Іраку, Ірану, Сирії та інших країн.

Частка установок ВАТ «БЕНЗ» на російському ринку перевищує 50%.

ВАТ «БЕНЗ» пропонує споживачам не тільки устаткування, але щось більше - допомога нафтовим компаніям максимально ефективно його експлуатувати, забезпечуючи таким чином, зниження собівартості видобутку нафти.

У місті Бугульма основним конкурентом ВАТ «БЕНЗ» є завод «Нафтоавтоматика». Завод займається випуском заглибних установок електроценробежних насосів. ВАТ «БЕНЗ» є дочірнім підприємством найбільшої в Росії компанії ВАТ «Алнас», яка займає перше місце на ринку нафтового машинобудування.

ВАТ «БЕНЗ» працює тривалий час з певними постачальниками виробничих ресурсів, які відомі не тільки на російському ринку, але і за кордоном.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ТА ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Вироблення фінансової стратегії на основі фінансового аналізу

Стратегія - це системний підхід, який забезпечує складної організації збалансованість і загальний напрямок росту.

Виникнення раптових змін у зовнішньому середовищі організації, обумовлених насиченням попиту, великими змінами в технології всередині або поза організації, несподіваним виникненням численних нових конкурентів - ось причини, за яких наявність стратегії необхідно.

У таких ситуаціях традиційні принципи і досвід організації не відповідають завданням щодо використання нових можливостей і не забезпечують запобігання небезпек. Якщо в організації немає єдиної стратегії, то не виключено, що різні підрозділи вироблять різнорідні, суперечливі та неефективні рішення. Служба збуту буде боротися за відродження колишнього попиту на продукцію підприємства, виробничі підрозділи - робити капітальні вкладення, переоснащая застаріваючі виробництва, а служба науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) розробляти нову продукцію на базі старої технології. Це призведе до конфліктів, затримає переорієнтацію організації і зробить її роботу неритмічною і неефективною. Може виявиться, що переорієнтація розпочато занадто пізно, щоб гарантувати виживання організації.

Опинившись перед лицем подібних складнощів, організації необхідно: вибрати потрібний напрямок росту з численних альтернатив, які важко піддаються оцінці; направити зусилля колективу в потрібне русло.

Досягнення цих цілей і становить сутність вироблення і реалізації стратегії. Саме в такий момент стратегія стає управлінським інструментом, життєво важливим і вкрай необхідним.

Процес вироблення стратегії - сукупність послідовних заходів щодо формулювання цілей і дій організації з урахуванням динамічною, мінливою і невизначеною середовища для оптимального використання існуючого потенціалу та забезпечення сприйнятливості до зовнішніх вимогам.

Вироблення фінансової стратегії ВАТ «БЕНЗ» на основі проведеного фінансового аналізу повинна включати: генеральну фінансову стратегію на 2008 рік; оперативну фінансову стратегію, що розробляється в рамках генеральної поквартально або помісячно з урахуванням особливостей проведеного фінансового аналізу; стратегію досягнення приватних цілей, з урахуванням особливостей оборотності оборотного капіталу та співвідношення власних і позикових коштів; вибір основного критерію вдосконалення фінансової діяльності акціонерного товариства.

Спільним для всіх складових фінансової стратегії є формування спонукальних мотивів прийняття тих чи інших стратегічних рішень.

Товарна стратегія. Виробляє правила і прийоми дослідження і формування потенційних ринків товарів і послуг, що відповідають місії підприємства. Товарна стратегія визначає методи пошуку найбільш бажаних для підприємства стратегічних зон господарювання (СЗГ), методи освіти та управління наборами СЗГ, що забезпечують зовнішню гнучкість підприємства. Головними завданнями товарної стратегії є: ув'язка перспективних завдань (місії) підприємства з потенційними можливостями ринку і ресурсами підприємства, якими воно зможе розташовувати у стратегічній перспективі; аналіз життєвих циклів попиту (технології) товару; розробка правил формування товарного асортименту, що забезпечують конкурентну перевагу підприємства і на цій основі максимізацію економічного прибутку в «довгострокової» перспективі.

Товарна стратегія є базою для планування перспективних НДДКР, кадрової, інвестиційної політики. На основі товарної стратегії виробляються рішення, прийняті в рамках інших складових економічної стратегії, з якими товарна стратегія перебуває в діалектичному взаємозв'язку.

Так, життєвий цикл багатьох виробів що випускаються ВАТ «БЕНЗ» знаходиться в стадії зрілості. Як приклад можна навести заглибні електричні двигуни, електричні відцентрові насоси, станції для управління та інші. Заводу необхідно знайти заміну цієї продукції, розширити асортимент виробів, що випускаються. З появою нових одиниць напевно збільшитися купівельний попит. Завод зможе розширити свої ринки збуту, збільшити ціни і так далі.

Стратегія ціноутворення. Основою стратегії ціноутворення є вироблення: правил вибору цінової політики; визначення правил поведінки підприємства в залежності від кон'юнктури ринку; вироблення прийомів цінової конкуренції; прийомів моніторингу ситуацій, що складаються на ринках факторів виробництва, цінних паперів і валютних ринках і зміни в залежності від цих ситуацій принципів ціноутворення ; моніторингу процесів зміни попиту та пропозиції; методів оцінки цінової еластичності попиту; принципів обліку впливу макроекономічних і мікроекономічних чинників на процеси ціноутворення.

Стратегія ціноутворення повинна відповісти на питання, як має вести себе підприємство в тих чи інших сегментах ринку, щоб за допомогою ефективної цінової політики залучити покупців до своїх товарів, сформувати стійкі споживчі переваги і прихильність потенційних покупців марці підприємства.

При визначенні цін на вироби ВАТ «БЕНЗ» застосовує лише витратний метод при цьому, не використовуючи «директ-костинг». Застосування «директ-костинг» дозволить підприємству більш точно розрахувати ціну і рентабельність продукції. Ціноутворення є одним з найважливіших чинників маркетингу.

Стратегія взаємодії підприємства з ринками виробничих ресурсів. Являє собою набір принципових положень, які дозволяють ефективно розподіляти ресурси і на цій основі вибирати найбільш бажаних постачальників виробничих ресурсів.

Ця складова фінансової стратегії повинна базуватися на дослідженні чинників, що визначають попит на ресурси з боку підприємства. Вона тісно пов'язана зі стратегією зниження виробничих витрат.

ВАТ «БЕНЗ» працює тривалий час з певними постачальниками виробничих ресурсів на договірних умовах. Як правило, постачальників визначає комерційний відділ, виробляючи різного роду комерційні пропозиції. У даному випадку можна порекомендувати розширити коло постачальників виробничих ресурсів з метою визначення кращих і більш виконавчих. Можливо, що знайдуться такі постачальники, ціни і якість товарів, що поставляються і послуг яких будуть виділятися серед інших.

Стратегія поведінки підприємства на ринках грошей і цінних паперів. Полягає у виробленні правил мобілізації додаткових фінансових ресурсів, що спрямовуються як в інвестиції, так і для вирішення поточних фінансових завдань. Ця складова економічної стратегії втілюється в портфелі цінних паперів.

ВАТ «БЕНЗ» не вкладає кошти в цінні папери, у нього немає ні довгострокових, ні короткострокових фінансових вкладень. Реальні та фінансові інвестиції дозволять збільшити прибуток заводу, підвищити соціально-економічний статус.

Стратегія зниження трансакційних витрат. Полягає в тому, щоб виробляти такий регламент здійснення процесу підготовки та укладення різних ринкових трансакцій: угод, контрактів, договорів та інші, який дозволяв би уникати невиправданих дорогих відряджень, подорожей співробітників, збору і обробки ненадійною, недостовірної інформації.

Основними замовниками ВАТ «БЕНЗ» є ВАТ «Татнефть», ВАТ «Сургутнефть» та інші. Більше 50% продукції реалізується цим підприємствам. Можна порекомендувати заводу розширити ринок збуту за рахунок залучення до числа замовників фізичних осіб. Адже електродвигуни, перемотуванням яких займається завод, використовуються не тільки організаціями. Цей сегмент ринку підприємство не враховує. Використовуючи його, ВАТ «БЕНЗ» зможе наростити свій фінансовий потенціал.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності. Це напрямок економічної стратегії має виробляти правила і прийоми поведінки підприємства на зовнішньому ринку, як в ролі експортера, так і імпортера товарів і послуг. Вона визначає принципи здійснення експортно-імпортних операцій з урахуванням чинного в країні і за її межами законодавства.

ВАТ «БЕНЗ» не виходить зі своєю продукцією на зовнішній ринок. Поліпшивши якість і зовнішній вигляд продукції заводу можна спробувати завоювати іноземні ринки збуту. Для початку підприємство може розширити коло замовників у країнах СНД, наприклад, використовуючи всесвітню мережу Інтернет.ОАО «БЕНЗ» може створити свій персональний сайт, який дозволить підняти його соціальний статус і розширити коло потенційних партнерів.

Стратегія зниження виробничих витрат. Її основною спрямованістю є забезпечення конкурентної переваги за рахунок зниження витрат.

Наприклад, найбільші витрати підприємство несе при виробництві корпусів для електродвигунів. Основним при цьому є матеріальні витрати.

У даному випадку заводу можна порекомендувати замість застосування литих корпусів електродвигунів застосовувати штамповані корпуси. Крім зменшення витрат на матеріали ця заміна поліпшить якість продукції та призведе до зменшення браку при виробництві. Заводу також необхідно поліпшити нормування оборотних коштів. Для цього необхідно розраховувати нормування запасів, враховуючи нормативи по запасах сировини, матеріалів, поточний запас; страховий запас; транспортний, підготовчий і технологічний запаси.

Стратегія інвестиційної діяльності підприємства. У загальноприйнятому розумінні інвестиційна стратегія - це стратегія формування інвестиційного портфеля, тобто сукупності цінних паперів, що належать юридичній або фізичній особі. Портфель є певний набір акцій, облігацій з різним ступенем забезпечення і ризику і паперів з фіксованими гарантованими доходами. Такий підхід до визначення поняття інвестиційної стратегії застосовний до інвесторів, тобто особам, що вкладають свої капітали в інші підприємства з метою отримання доходу. У нашому випадку мова йде про інвестиційну діяльність підприємства у власну матеріально-технічну базу або товарно - матеріальні запаси.

Так, протягом ряду років у ВАТ «БЕНЗ» спостерігається великий залишок незавершеного будівництва. Підприємству необхідно в найкоротші терміни завершити будівництво додаткових корпусів, ввести їх в експлуатацію і виробляти більше конкурентоспроможної продукції. Вартість основних засобів залишиться майже незмінною. Підприємству можна порекомендувати зайнятися переобладнанням окремих цехів, де здійснюється виробничий процес.

Стратегія стимулювання персоналу. Найважливішою складовою економічної стратегії є розробка систем стимулювання працівників фірми, орієнтованих на досягнення стратегічних цілей фірми. Основу цих систем повинні складати стимули, які спонукають працівників при виробленні стратегічних рішень керуватися не миттєвими, а довгостроковими інтересами фірми.

Підприємством не використовується система знижок постійним клієнтам. Надання таких знижок сприятливо б вплинуло на розвиток фінансово-економічних відносин ВАТ «БЕНЗ» з потенційними партнерами. У зв'язку з цим, можливо б розширилось коло споживачів.

Стратегія запобігання неспроможності (банкрутства) фірми. Є по суті узагальненням усіх складових фінансової стратегії. Її головним завданням є раннє виявлення кризових тенденцій, виявлення так званих «слабких сигналів», вісниками можливого кризових явищ, і вироблення заходів, які сприяли б протидія цим явищам. Важливо відрізняти стратегію і тактику запобігання банкрутства. Якщо тактика орієнтована на фактичний фінансовий стан фірми в поточний період її діяльності та оцінку на цій основі ймовірності настання банкрутства в найближчому часі.

Необхідно порекомендувати фінансовим службам ВАТ «БЕНЗ» постійно проводити аналіз фінансового стану підприємства, так як є ознаки неблагополучність, які можуть призвести до банкрутства. Якщо не вжити термінових заходів щодо формування оптимальної структури капіталу, заходів по раціоналізації використання необоротних і оборотних активів, фінансовий стан заводу в подальшому може погіршитися.

Таким чином, вироблення фінансової стратегії повинна здійснюватися на основі проведеного фінансового аналізу з урахуванням негативних факторів, що впливають на загальний хід виробничо - господарської та фінансової діяльності.

Опинившись перед лицем труднощів, підприємству необхідно: вибрати потрібний напрямок росту з численних альтернатив. Спільним для всіх складових фінансової стратегії є формування спонукальних мотивів прийняття тих чи інших стратегічних рішень. Після визначення даних мотивів підприємство може сміливо реалізовувати фінансову стратегію.

3.2 Шляхи покращення фінансового стану підприємства

Успіх роботи підприємства визначається як загальними умовами господарювання, так і вмінням керівництва ефективно використовувати виробничі фактори.

В умовах розвитку ринку кожне підприємство має шукати власний шлях розвитку, нові форми застосування капіталу і методи роботи. Іншими словами, щоб не лише утриматися, а й розвиватися на ринку, підприємство має поліпшувати стан своєї економіки: мати завжди оптимальне співвідношення між витратами та результатами виробництва, шукати нові форми прикладення капіталу, знаходити нові, більш ефективні способи доведення продукції до покупця, проводити відповідну товарну політику і так далі.

Основним завданням фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства. На практиці під фінансовим аналізом розуміють, перш за все, аналіз синтетичної звітності і, в ще більш вузькому сенсі, аналіз коефіцієнтів, отриманих на основі агрегованих статей цієї звітності. Здавалося б, такий підхід відповідає завданню отримання «невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів" підприємства і дозволяє легко охопити поглядом об'єкт управління. Однак зовсім не очевидно, що ці параметри дадуть «об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства».

Промислове виробництво знаходиться в залежності від цілого ряду чинників: стану техніки, робочої сили, ринку капіталу і так далі. Між всіма цими чинниками має існувати певна рівновага, але в кожній даній комбінації виробничих факторів завжди є складний елемент, який затримує розвиток всіх інших. На даний час для промисловості таким слабким елементом є капітал.

Наша промисловість відчуває труднощі не тільки з боку фінансів. На неї тиснуть також недостатня ємність ринку та висока собівартість продукції. Але як не важливі обидва цих чинника, вони є скоріше похідними відносно капіталу.

Ємність ринку визначається як готівкою купівельних засобів у споживача, так і висотою цін, за якими продаються товари: чим нижче товарні ціни, тим вище місткість ринку, і навпаки, високі ціни звужують те, що ми називаємо місткістю ринку. Здешевлення продукції є разом з тим і розширення ринку. Самим фактор свого зростання промисловість створює собі ринок, розширюючи в процесі виробництва ті галузі, які готують засоби виробництва. Одночасне підвищення серійності виробництва веде до зниження собівартості, розширюється ринок збуту. Але, щоб запустити цей процес і додати йому необхідну масштабність, необхідний достатній капітал.

Однією з найголовніших проблем фінансового менеджменту прийнято вважати формування раціональної структури джерел коштів підприємства з метою фінансування необхідних обсягів витрат і забезпечення бажаного рівня доходів.

Вносячи прямий внесок у фінансування стратегічних потреб підприємства, власні кошти одночасно стають важливим козирем у фінансових взаєминах підприємства з усіма персонажами ринку.

Позикові кошти також грають важливу роль. Заборгованість пом'якшує конфлікт між адміністрацією і акціонерами, зменшуючи акціонерний ризик, але загострює конфлікт між акціонерами і кредиторами.

Підприємство не має повністю вичерпувати свою позикову здатність. Завжди має залишатися резерв «позикової сили», щоб у разі потреби покрити нестачу коштів кредитом.

Проведений у другому розділі фінансовий аналіз ВАТ «БЕНЗ» за період 2005 -2007 року показав, що підприємство неефективно використовує оборотні і необоротні активи.

Поліпшення використання оборотного капіталу набуває в даний час актуальне значення. Раціональне та ефективне використання оборотних засобів сприяє підвищенню фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. У нашому випадку, ефективність оборотності оборотних засобів низька. ВАТ «БЕНЗ» має всіма силами скоротити період оборотності в цілому і по кожній з найбільш вагомих складових. З метою стимулювання фінансової стратегії на підприємстві при цьому необхідно враховувати основні причини зниження ефективності оборотності. Помилки можуть бути пов'язані з такими областями як:

- Стратегічні маркетингові рішення - неправильне ціноутворення, низька конкурентоспроможність і падіння обсягів збуту;

- Операційна діяльність - високий рівень і нераціональна структура витрат, низька ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів, обладнання;

- Управління оборотним капіталом - зайві запаси, прострочені заборгованості, дефіцит ліквідних коштів;

- Інвестиційна та фінансова діяльність - недотримання принципів фінансування, незбалансована структура майна і капіталу, зниження платоспроможності, фінансової стійкості, ліквідності та інше.

В існуючих умовах вигідніше вкладати кошти туди, де можна отримати максимальний прибуток при мінімальному за часом обороті коштів. Інвестування коштів у виробництво, що вимагає для свого розвитку довгострокових кредитів, все ще вкрай невигідно і фактично блоковано.

Різноманітність видів та елементів позаоборотних активів підприємства визначає необхідність їх попередньої класифікації з метою забезпечення цілеспрямованого управління ними. Політика управління позаоборотних активів являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у фінансовому забезпеченні своєчасного їх оновлення і високої ефективності використання. Амортизаційна політика являє собою складову частину загальної політики управління необоротних активів, яка полягає в індивідуалізації рівня інтенсивності їх відновлення відповідно до специфіки їх експлуатації в процесі операційної діяльності.

У ході фінансового аналізу також з'ясувалося, що ВАТ «БЕНЗ» нераціонально використовує власні і позикові кошти. Встановлення оптимального співвідношення між власними і позиковими засобами, обумовленого специфічними особливостями кругообігу фондів, є важливим завданням керуючої системи. Провідні економісти рекомендують рівне використання власних і оборотних коштів. ВАТ «БЕНЗ» використовує в основному власний капітал.

Відношення позикових джерел засобів до власних виражає ступінь залежності підприємства від залучення позикових джерел коштів. Якщо це співвідношення значно (більше 60%) і поєднується із сповільненою оборотністю оборотних коштів (активів), то фінансовий стан підприємства буде погіршуватися. ВАТ «БЕНЗ» має всіма силами оптимізувати структуру капіталу.

Практика показує, що не існує єдиних рецептів ефективного співвідношення власного і позикового капіталу. Разом з тим, існує ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів, облік яких дозволяє цілеспрямовано формувати структуру капіталу, забезпечуючи умови ефективного його використання на кожному конкретному підприємстві. Основними з цих факторів є: галузеві особливості діяльності підприємства; стадія життєвого циклу підприємства; кон'юнктура товарного ринку; кон'юнктура фінансового ринку; ставлення кредиторів до підприємства і так далі.

Підприємство може розрахувати ефект фінансового важеля. Ефект фінансового важеля досягається тільки в тому випадку, якщо економічна рентабельність активів фірми вище ставки відсотка за позиковими коштами . Ефект фінансового важеля визначається за формулою:

, (3.1)

де ЕФВ - ефект фінансового важеля;

- Ставка податку на прибуток;

- Коефіцієнт валової рентабельності;

- Розмір% за кредит.

Мінімальний відсоток, під який банки надавали кредити в 2007 році в місті Бугульма становив 17%, в 2006 році 19%, в 2005 році 21%.

Визначимо ефект фінансового важеля ВАТ «БЕНЗ» за період 2005-2007 року. Результати розрахунку зведемо в таблицю 3.1 і на малюнку 3.1.

Таблиця 3.1 - Показники розрахунку ефекту фінансового важеля ВАТ «БЕНЗ»

Показники

Значення по роках

Зміни


2005

2006

2007

2006 до 2005 р.

2007 до 2006 р.

2007 до 2005 р.

Ефект фінансового важеля ЕФР,

%

2

3

7

4

1

5

Малюнок 3.1 - Зміна ефекту фінансового важеля ВАТ «БЕНЗ»

Таким чином, за рахунок залучення позикових коштів ВАТ «БЕНЗ» можна було отримати приріст рентабельності власних коштів у 2005 році на 2%, незважаючи на їх платність і зворотність, у 2006 році на 6%, в 2007 році на 7%.

Отже, до основних шляхах поліпшення фінансового стану підприємства на основі розроблених прогнозів можна віднести:

1) вдосконалення використання оборотних активів. З метою стимулювання фінансової стратегії ВАТ «БЕНЗ» повинен враховувати основні причини зниження ефективності оборотності. Зокрема, приділяти особливу увагу ухваленню стратегічних маркетингових рішень, стежити за здійсненням операційної діяльності, особливу увагу приділяти управління оборотним капіталом, а також інвестиційної та фінансової діяльності. Завод повинен, перш за все, вкладати кошти туди, де можна отримати максимальний прибуток при мінімальному за часом обороті коштів.

2) вдосконалення управління необоротні активи. ВАТ «БЕНЗ» повинен ретельно стежити за оновленням і ефективним використанням необоротних активів. Завод має продукувати попередню класифікацію необоротних активів з метою забезпечення цілеспрямованого управління ними. Важливу роль при цьому має відігравати амортизаційна політика. Вона являє собою складову частину загальної політики управління необоротних активів, яка полягає в індивідуалізації рівня інтенсивності їх відновлення відповідно до специфіки їх експлуатації в процесі операційної діяльності.

3) оптимізацію структури капіталу. Встановлення оптимального співвідношення між власними і позиковими засобами, обумовленого специфічними особливостями кругообігу фондів, повинна бути важливим завданням керуючої системи ВАТ «БЕНЗ». Завод має всіма силами оптимізувати структуру капіталу, враховуючи при цьому різні етапи оптимізації.

В даний час з метою отримання додаткових обсягів і розширення номенклатури виробів, що випускаються на ВАТ «БЕНЗ» розроблено напрями щодо нової техніки. У план НДДКР на 2008 рік увійшли 9 проектів з витратами за зовнішніми договорами до 9,2 мільйон рублів.

Стратегічною метою ВАТ «БЕНЗ» є «Освоєння виробництва нового виду продукції, що дозволяє збільшити обсяги виробництва до 2008 року на 400 мільйон рублів» Протягом 2007 року відділом перспективного розвитку ВАТ «БЕНЗ» проводилася робота за чотирма основними напрямками пошуку: електротехнічна продукція, переробка хімічних матеріалів, обладнання для нафтохімічного комплексу, позапланові теми (у тому числі автомобільна тематика).

По кожному напрямку розглядалися до трьох тем. У ході вивчення ряд з них були відхилені у зв'язку з насиченістю ринку продуктами імпортних виробників на території СНД. У напрямку «Обладнання нафтохімічного комплексу" Радою директорів були відзначені 5 тем, що мають ряд переваг: відсутність вітчизняних виробників даного продукту; широкий ринок споживачів: автомобільна галузь і машинобудування, кабельна і електротехнічна промисловість; наявність дешевої сировини.

ВИСНОВОК

ВАТ «БЕНЗ» є одним з провідних промислових підприємств міста Бугульма. Воно забезпечує стабільні податкові надходження до місцевого бюджету, підтримує високий рівень зайнятості, створює умови і передумови сталого соціально - економічного розвитку сировинної території в довгостроковій перспективі.

Вивчення явищ природи та суспільного життя неможливе без аналізу. Фінансовий аналіз має важливе значення в системі управління фінансами підприємства і являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має безліч цілей. Фінансовий аналіз має важливе значення і для широкого кола користувачів як безпосередньо зацікавлених у діяльності підприємства, так і опосередковано.

Фінансова стратегія - це генеральний план дій по забезпеченню Акціонерного Товариства грошовими коштами. Вона охоплює питання теорії і практики формування фінансів, їх планування та забезпечення, вирішує задачі, що забезпечують фінансову стійкість АТ в ринкових умовах господарювання. Теорія фінансової стратегії досліджує об'єктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє способи і форми виживання в нових умовах, підготовки та ведення стратегічних фінансових операцій.

Фінансові коефіцієнти характеризують співвідношення між різними статтями бухгалтерської звітності, яка містить дані про фінансове становище підприємства на певний момент і про результати діяльності за звітний період. Розрахунок фінансових показників і зіставлення їх із середньогалузевими значеннями є зазвичай першим кроком фінансового аналізу. Відомо безліч (понад сотні) різних коефіцієнтів. Фінансові менеджери на практиці використовують лише деякі з них.

1) Аналіз оборотності оборотного капіталу протягом 2005-2007 року показав, що оборотний капітал підприємство використовує нераціонально. Співвідношення позаоборотних і оборотних активів значно відрізняється, про це свідчить розрахунок коефіцієнта співвідношення необоротних і оборотних активів. Період обороту оборотних коштів протягом трьох років зростає, це вказує на той факт, що фінансова стратегія забезпечення підприємства фінансовими засобами досить слабка, тобто швидкість формування грошових потоків підприємства низька. Розрахунок коефіцієнтів оборотності і завантаження також свідчать про неефективне використання оборотного капіталу. Так, число оборотів оборотних коштів в 2007 році знижується, а значення коефіцієнта завантаження збільшуються, що є несприятливим чинником для підприємства.

2) Аналіз фінансових результатів підприємства показав, що до 2007 року фінансовий стан ВАТ «БЕНЗ» значно покращився у порівнянні з іншими роками. Так, чистий прибуток зріс на 56408 мільйон рублів у порівнянні з 2005 роком. Зросла рентабельність власного капіталу, тобто відбулося збільшення вартості бізнесу підприємства. Розрахунок коефіцієнта рентабельності основної діяльності вказав на підвищення виручки від реалізації. Збільшилася і прибуток від реалізації продукції - про це свідчить розрахунок коефіцієнта рентабельності продажів. Таким чином, грунтуючись на аналізі даних коефіцієнтів, можна простежити тенденцію до збільшення показників.

3) Аналіз ліквідності протягом 2005-2007 року показав, що ліквідність балансів неабсолютно. Платоспроможність ВАТ «БЕНЗ» порушена, хоча в 2007 році ситуація поліпшується. Про цей факт свідчить розрахунок коефіцієнта загальної ліквідності, який у 2007 році значно наближений до норми. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, що є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства в 2007 році відповідає нормі. Це говорить про те, що ВАТ «БЕНЗ» може погашати зобов'язання у встановлені терміни за рахунок своїх грошових коштів. Значення коефіцієнта поточної ліквідності зростають протягом трьох років, отже, підприємству важко погашати короткострокову заборгованість за рахунок оборотних активів. Розрахунок коефіцієнта покриття свідчить про значне скорочення короткострокових зобов'язань товариства у 2007 році.

4) Аналіз фінансової стійкості показав, що фінансовий стан ВАТ «БЕНЗ» до 2007 року покращилося. Про це свідчить розрахунок коефіцієнта концентрації власного капіталу. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показав, що суспільство має майже порівну власних і позикових коштів. Частка використання позикових коштів в 2007 році значно знижується, про це свідчить розрахунок коефіцієнта фінансової залежності. Розрахунок коефіцієнта маневреності свідчить про нерівне використанні власних і позикових коштів. ВАТ «БЕНЗ» в основному використовує власні кошти.

5) Аналіз ділової активності також свідчить про поліпшення фінансового стану ВАТ «БЕНЗ» до 2007 року. Коефіцієнт оборотності збільшується, отже, підвищується ефективність використання активів для одержання доходу і прибутку. Дебіторська заборгованість стягується підприємством у 2007 році більш ефективно, про це свідчить розрахунок коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. Ділова активність підприємства протягом трьох років зростала, отже, основні засоби і необоротні активи в 2007 році використовувалися підприємством більш ефективно в порівнянні з іншими роками.

6) Вироблення фінансової стратегії повинна здійснюватися на основі проведеного фінансового аналізу з урахуванням негативних факторів, що впливають на загальний хід виробничо - господарської та фінансової діяльності. Опинившись перед лицем труднощів, підприємству необхідно: вибрати потрібний напрямок росту з численних альтернатив. Спільним для всіх складових фінансової стратегії є формування спонукальних мотивів прийняття тих чи інших стратегічних рішень.

Життєвий цикл багатьох виробів що випускаються ВАТ «БЕНЗ» знаходиться в стадії зрілості. Як приклад можна навести заглибні електричні двигуни, електричні відцентрові насоси, станції для управління та інші. Заводу необхідно знайти заміну цієї продукції, розширити асортимент виробів, що випускаються. З появою нових одиниць напевно збільшитися купівельний попит. Завод зможе розширити свої ринки збуту, збільшити ціни і так далі.

ВАТ «БЕНЗ» працює тривалий час з певними постачальниками виробничих ресурсів на домовлених умовах. Як правило, постачальників визначає комерційний відділ, виробляючи різного роду комерційні пропозиції. У даному випадку можна порекомендувати розширити коло постачальників виробничих ресурсів з метою визначення кращих і більш виконавчих. Можливо, що знайдуться такі постачальники, ціни і якість товарів, що поставляються і послуг яких будуть виділятися серед інших.

ВАТ «БЕНЗ» не вкладає кошти в цінні папери, у нього немає ні довгострокових, ні короткострокових фінансових вкладень. Реальні та фінансові інвестиції дозволять збільшити прибуток заводу, підвищити соціально-економічний статус.

Основними замовниками ВАТ «БЕНЗ» є ВАТ «Татнефть», ВАТ «Сургутнефть» та інші. Більше 50% продукції реалізується цим підприємствам. Можна порекомендувати заводу, розширити ринок збуту за рахунок залучення до числа замовників фізичних осіб. Адже, електродвигуни перемотуванням яких займається завод використовуються не тільки організаціями. Цей сегмент ринку підприємство не враховує. Використовуючи його, ВАТ «БЕНЗ» зможе наростити свій фінансовий потенціал.

ВАТ «БЕНЗ» не виходить зі своєю продукцією на зовнішній ринок. Поліпшивши якість і зовнішній вигляд продукції заводу можна спробувати завоювати іноземні ринки збуту. Для початку підприємство може розширити коло замовників у країнах СНД, наприклад, використовуючи всесвітню мережу Інтернет. ВАТ «БЕНЗ» може створити свій персональний сайт, який дозволить підняти його соціальний статус і розширити коло потенційних партнерів. Наприклад, найбільші витрати підприємство несе при виробництві шин для електродвигунів. Основним при цьому є матеріальні витрати.

У даному випадку заводу можна порекомендувати замість застосування литих корпусів електродвигунів застосовувати штамповані корпуси. Крім зменшення витрат на матеріали ця заміна поліпшить якість продукції та призведе до зменшення браку при виробництві. Заводу також необхідно поліпшити нормування оборотних коштів. Для цього необхідно розраховувати нормування запасів, враховуючи нормативи по запасах сировини, матеріалів, поточний запас; страховий запас; транспортний, підготовчий і технологічний запаси.

Підприємством не використовується система знижок постійним клієнтам. Надання таких знижок сприятливо б вплинуло на розвиток фінансово-економічних відносин ВАТ «БЕНЗ» з потенційними партнерами. У зв'язку з цим, можливо б розширилось коло споживачів.

Протягом ряду років у ВАТ «БЕНЗ» спостерігається великий залишок незавершеного будівництва. Підприємству необхідно в найкоротші терміни завершити будівництво додаткових корпусів, ввести їх в експлуатацію і виробляти більше конкурентоспроможної продукції. Вартість основних засобів залишиться майже незмінною. Підприємству можна порекомендувати зайнятися переобладнанням окремих цехів, де здійснюється виробничий процес.

Необхідно порекомендувати фінансовим службам ВАТ «БЕНЗ» постійно проводити аналіз фінансового стану підприємства, так як є ознаки неблагополучність, які можуть призвести до банкрутства. Якщо не вжити термінових заходів щодо формування оптимальної структури капіталу, заходів по раціоналізації використання необоротних і оборотних активів, фінансовий стан заводу в подальшому може погіршитися.

З метою стимулювання фінансової стратегії ВАТ «БЕНЗ» повинен враховувати основні причини зниження ефективності оборотності. Зокрема, приділяти особливу увагу ухваленню стратегічних маркетингових рішень, стежити за здійсненням операційної діяльності, особливу увагу приділяти управління оборотним капіталом, а також інвестиційної та фінансової діяльності;

Завод має продукувати попередню класифікацію необоротних активів з метою забезпечення цілеспрямованого управління ними. Важливу роль при цьому має відігравати амортизаційна політика; оптимізацію структури капіталу.

Встановлення оптимального співвідношення між власними і позиковими засобами, обумовленого специфічними особливостями кругообігу фондів, повинна бути важливим завданням керуючої системи ВАТ «БЕНЗ». Завод має всіма силами оптимізувати структуру капіталу, враховуючи при цьому різні етапи оптимізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баканов М. І., Шеремет А. Д. Економічний аналіз: ситуації, тести, приклади, завдання, вибір оптимальних рішень, фінансове прогнозування. - М.: Фінанси і статистика, 2000 - 656 с.

2. Басовский Л. Є., Луньова А. М., Басовский А. Л. Економічний аналіз. - М.: ИНФРА. - М.: 2003. - 222 с.

3. Басовский Л. Є. Фінансовий менеджмент. - М.: ИНФРА. - М.: 2002. - 240 с.

4. Басовский Л. Є. Теорія економічного аналізу. - М.: ИНФРА. - М.: 2005. - 222 с.

5. Бендик М. А. та ін Удосконалення діагностики фінансового стану промислового підприємства. / / Менеджмент у Росії і за кордоном. -2001. - № 5 .- с. 320-323.

6. Бланк І. А. Фінансовий менеджмент. - К.: Ніка - Центр, Ельга, 2002. - 528 с.

7. Бланк І. О. Фінансова стратегія підприємства. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 653 с.

8. Большаков С. В. Фінансове прогнозування: теоретичні аспекти. / / Фінанси. - 1999. - № 10 - с. 200.

9. Бочаров В. В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - СПб: Питер, 2001. - 240 с.

10. Гіляровський Л. Т. Економічний аналіз. - М.: ЮНИТИ, 2003. - 527 с.

11. Горфинкель В. Я., Швандер В. А. Економіка організацій (підприємств). - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. - 285 с.

12. Цивільний кодекс Російської Федерації частина перша від 30.11.94 р. № 5-ФЗ, частина 2 від 26.01.96 р. № 14 - ФЗ.

13. Графів А. В. Оцінка фінансово - економічного стану підприємства / / Фінанси, 2001. - № 7. - С. 64 - 69.

14. Дьомочкін О. В. та ін Російські підприємства: адаптація до кризи і пошуки нових стратегій розвитку. / / Проблеми прогнозування. - 2000. - № 3 (6). - С. 90.

15. Єгорова Т.В., Бушуєва Ю.А. Вимушена альтернатива. / / Відомості, 2003. - № 14. - С. 28.

16. Ігнатова М. / / Фінансові новини, 2003. - № 38. з 5.

17. Ковальов В. В. Введення у фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 768 с.

18. Ковальов В. В. Фінансовий аналіз: методи і процедура. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 560 с.

19. Ковальова А. М. Фінансовий менеджмент. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 284 с. 20. Ковальова А. М., Лапуста М. р., Скаламай Л. Г. Фінанси фірми. - М.: Инфра - М., 2004. - 416 с.

21. Кожинов В. Я. Бухгалтерський облік. Прогнозування фінансового результату. - М.: Іспит, 1999. - 320 с.

22. Колчина Н. В., Поляк Г. Б., Павлова Л. П. та ін Фінанси підприємств. - М: Фінанси, ЮНИТИ, 2001. - 447 с.

23. Кудінов А. Моделювання фінансово - економічних процесів на підприємстві. / / Консультант директора. - 2004. - № 8 (68). - С. 85-88.

24. Кураков Л. П., Кураков В. Л. Словник - довідник з економіки. - М.: Прес-сервіс, 2002. - 420 с.

25. Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. Аналіз фінансово - економічної діяльності підприємства. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2002. - С. 95-96.

26. Люкшинов А. М. Стратегічний менеджмент. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 375 с.

27. Магнус Я. Р., Катишев П. К., Пересецького А. А. Економетрика. - М.: Справа, 2004. - 400 с.

28. Мартинов В. Г. Вплив інвестицій на зростання потреби у фахівцях. / / Нафта, газ, бізнес, 2003. - № 3 .- с.263-265

29. Методичні вказівки щодо проведення аналізу фінансового стану організацій (додаток до наказу ФСФО РФ від 23,01,2001 № 16)

30. Міллер М. М. Фінансовий аналіз в питаннях і відповідях. - М.: Проспект, 2005. - 219 с.

31. Морозова Т. Г., Пікулькін А.В., Тихонов В.Ф. та ін Прогнозування та планування в умовах ринку. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 318 с.

32. Павлова Л. М. Фінанси підприємств. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 2003.-280 с.

33. Поморіна М. А. Основні елементи планування: стратегія, бізнес - планування, фінансове планування. / / Організація управління, 2003. - № 7. - С.35.

34. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності Російської Федерації, затверджене наказом Мінфіну РФ від 29 липня 2004 р. № 34Н

35. Постанова Уряду Російської Федерації № 498 від 20 травня 1994 р. «Про деякі заходи щодо реалізації законодавства про неспроможність (банкрутства) підприємств»

36. Русак Н. А., Стражев В. І., Моргун О. Ф. Аналіз господарської діяльності в промисловості. - Мн. Обчислюємо. Шк., 2002. - 455 с.

37. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мінськ: ТОВ «Нове знання», 2001. - 688с.

38. Селезньова Н. М., Іонова О. Ф. Фінансовий аналіз. Управління фінансами .- М.: ЮНИТИ, 2003. - 639 с.

39. Сергєєв І. В. Економіка підприємства: Навчальний посібник - М.: Фінанси і

статистика, 2001. - 304 с.

40. Станіславчик Є. М. Аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств. - М.: «Ось-89», 2004. - 176 с.

41. Станіславчик Є. М. Основи інвестиційного аналізу. / / Фінансова газета. - 2004. - № 11. - С. 58

42. Стоянова Е. С. Фінансовий менеджмент: теорія і практика: Підручник. - М.: Изд-во «Перспектива», 2005. - 656 с.

43. Спірін О. А., Башин О. Е. Загальна теорія статистики. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 521 с.

44. Тюрін Ю. М., Макаров А. А. Статистичний аналіз даних на комп'ютері. - М.: ИНФРА - М, 2004. - 420 с.

45. Кримінальний кодекс Російської Федерації від 13.06.96 р. № 63

46. Указ Президента Російської Федерації № 623 від 14 червня 1992 р. «Про заходи з підтримки та оздоровлення неспроможних підприємств (банкрутів)»

47. Указ Президента РТ № УП - 466 від 26 вересня 1992 р. «Про заходи щодо перетворення державних підприємств та об'єднань у акціонерні товариства»

48. Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 р. «Про неспроможність (банкрутство)» ФЗ

49. Фрейнкман Є. Ю. Економіка і бізнес. Початковий курс. - М.: «Почала-Прес», 2003 - 160 с.

50. Фікулін А. Г. Стратегія і життя. - М.: Изд-во «Перспектива», 2004 .- 60 с.

51. Шишкін А. К., Мікрюков В. А., Дишкант І. Д. Облік, аналіз, аудит на підприємстві: Навчальний посібник для вузів. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2002. - 560 с.

52. Шарапов М. В. Стратегія в сучасних умовах. - М.: Изд-во ИНФРА-М, 2004. - 530 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А.1 - Бухгалтерський баланс 2005

АКТИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні активи




Нематеріальні активи (04, 05)

110

873

-

патенти, ліцензії, товарні знаки (знаки обслуговування), інші аналогічні з переліченими права та активи

111

873

-

організаційні витрати

112

-

-

ділова репутація організації

113

-

-

Основні засоби (01, 02, 03)

120

74 038

100 500

земельні ділянки і об'єкти природокористування

121

-

-

будівлі, машини та обладнання

122

74 038

100 500

Незавершене будівництво (07, 08, 16, 61)

130

14 676

15 247

Прибуткові вкладення в матеріальні цінності (03)

135

-

-

майно для передачі в лізинг

136

-

-

майно, що надається за договором прокату

137

-

-

Довгострокові фінансові вкладення (06,82)

140

-

-

інвестиції в дочірні суспільства

141

-

-

інвестиції в залежні суспільства

142

-

-

інвестиції в інші організації

143

-

-

позики, надані організаціям на термін більше 12 місяців

144

-

-

інші довгострокові фінансові вкладення

145

-

-

Інші необоротні активи

150

-

-

РАЗОМ по розділу I

190

89 587

115 747

II. ОБОРОТНІ АКТИВИ




Запаси

210

47 902

66 385

сировину, матеріали та інші аналогічні цінності (10, 12, 13, 16)

211

33 097

39 836

тварини на вирощуванні та відгодівлі (11)

212

-

-

витрати в незавершеному виробництві (витратах звернення) (20, 21, 23, 29, 30, 36, 44)

213

421

11 057

готова продукція і товари для перепродажу (16, 40, 41)

214

14 210

14 210

товари відвантажені (45)

215

-

-

витрати майбутніх періодів (31)

216

174

596

інші запаси і витрати

217

-

-

Податок на додану вартість по придбаним цінностям (19)

220

2 403

2 179

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати)

230

-

-

покупці і замовники (62, 76, 82)

231

-

-

векселі до отримання (62)

232

-

-

заборгованість дочірніх і залежних товариств (78)

233

-

-

аванси видані (61)

234

-

-

інші дебітори

235

-

-

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)

240

15 624

14 187

покупці і замовники (62, 76, 82)

241

7 688

9 220

векселі до отримання (62)

242

-

-

заборгованість дочірніх і залежних товариств (78)

243

-

-

АКТИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу (75)

244

-

-

аванси видані (61)

245

5 610

3 993

інші дебітори

246

2 326

974

Короткострокові фінансові вкладення (56,58,82)

250

-

-

позики, надані організаціям на термін менше 12 місяців

251

-

-

власні акції, викуплені в акціонерів

252

-

-

інші короткострокові фінансові вкладення

253

-

-

Грошові кошти

260

1 078

17

каса (50)

261

-

1

розрахункові рахунки (51)

262

1 078

16

валютні рахунки (52)

263

-

-

інші грошові кошти (55, 56, 57)

264

-

-

Інші оборотні активи

270

-

-

РАЗОМ по розділу II

290

67 007

82 768

БАЛАНС (сума рядків 190 + 290)

300

156 594

198 515

ПАСИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

III. КАПІТАЛ І РЕЗЕРВИ




Статутний капітал (85)

410

3 325

3 325

Додатковий капітал (87)

420

71 493

71 274

Резервний капітал (86)

430

-

-

резерви, утворені відповідно до законодавства

431

-

-

резерви, утворені відповідно до установчих документів

432

-

-

Фонд соціальної сфери (88)

440

12 288

12 288

Цільові фінансування і надходження (96)

450

-

-

Нерозподілений прибуток минулих років (88)

460

-

-

Непокритий збиток минулих років (88)

465

(31 727)

(31 517)

Нерозподілений прибуток звітного року (88)

470

257

2 468

Непокритий збиток звітного року (88)

475

-

-

РАЗОМ по розділу III

490

55 636

57 838

IV. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ




Позики і кредити (92, 95)

510

76 276

108 374

кредити банків, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати

511

-

-

позики, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати

512

-

-

Інші довгострокові зобов'язання

520

-

-

РАЗОМ за розділом IV

590

76 276

108 374

V. КОРОТКОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ




Позики і кредити (90, 94)

610

-

3 752

кредити банків, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати

611

-

3 752

позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати

612

-

-

Кредиторська заборгованість

620

24 682

28 377

постачальники та підрядники (60, 76)

621

12 046

11 098

векселі до сплати (60)

622

-

-

заборгованість перед дочірніми і залежними товариствами (78)

623

-

-

заборгованість перед персоналом організації (70)

624

3 119

4 791

заборгованість перед державними позабюджетними фондами (69)

625

1 374

2 325

заборгованість перед бюджетом (68)

626

4 671

7 091

аванси отримані (64)

627

310

685

інші кредитори

628

3 162

2 387

ПАСИВ

Код.стр.

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

Задолжность учасникам (засновникам) по виплаті доходів (75)

630



Доходи майбутніх періодів (83)

640

-

174

\ Резерви майбутніх витрат (89)

650

-

-

Інші короткострокові зобов'язання

660

-

-

РАЗОМ по розділу V

690

24 682

32 303

БАЛАНС (сума рядків 490 + 590 + 690)

700

156 594

198 515


Таблиця А.2 - Звіт про прибутки та збитки за 2005 рік

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За аналогічний період попереднього року

1

2

3

4

I. Доходи і витрати по звичайних видах діяльності




Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)

010

334 526

143 404

в тому числі про продажів: готової продукції

011

329 491

131 480

тпеловой енергії

012

4 170

4 225

товару, іншої реалізації

013

865

7 699

Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг

020

271 982

104 402

в тому числі про продажів: готової продукції

021

268 286

93 883

тпеловой енергії

022

3 287

3 325

товару, іншої реалізації

023

409

7 194

Валовий прибуток

029

62 544

39 002

Комерційні витрати

030

4 689

4 480

Управлінські витрати

040

36 504

21 809

Прибуток (збиток) від продажу (рядки (010 - 020 - 030 - 040))

050

21 351

12 713

II. Операційні доходи і витрати




Відсотки до отримання

060

-

-

Відсотки до сплати

070

345

3 123

Доходи від участі в інших організаціях

080

-

-

Інші операційні доходи

090

4 250

4 082

Інші операційні витрати

100

8 977

6 324

III. Позареалізаційні доходи і витрати




Позареалізаційні доходи

120

3 590

7 550

Позареалізаційні витрати

130

8 929

3 149

Прибуток (збиток) до оподаткування (рядки 050 + 060 - 070 + 080 + 090 - 100 + 120 - 130)

140

10 940

11 749

Податок на прибуток та інші аналогічні обов'язкові платежі

150

8 472

3 379

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

160

2 468

8 370

IV. Надзвичайні доходи і витрати




Надзвичайні доходи

170

-

-

Надзвичайні витрати

180

-

-

Чистий прибуток (нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду) (рядки (160 + 170 - 180))

190

2 468

8 370

ДОВІДКОВО.

Дивіденди, що припадають на одну акцію:

за привілейованими

201

0.00275

0.00275

за звичайними

202

-

-

Передбачувані в наступному звітному році суми дивідендів, що припадають на одну акцію:

за привілейованими

203

0.00275

0.00275

за звичайними

204

-

-

Додаток Б

Таблиця Б.1-Бухгалтерський баланс за 2006 рік

АКТИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні активи




Нематеріальні активи (04, 05)

110

-

-

патенти, ліцензії, товарні знаки (знаки обслуговування), інші аналогічні з переліченими права та активи

111

-

-

організаційні витрати

112

-

-

ділова репутація організації

113

-

-

Основні засоби (01, 02, 03)

120

100500

105625

земельні ділянки і об'єкти природокористування

121

-

-

будівлі, машини та обладнання

122

100500

105625

Незавершене будівництво (07, 08, 16, 61)

130

15247

14789

Прибуткові вкладення в матеріальні цінності (03)

135

-

-

майно для передачі в лізинг

136

-

-

майно, що надається за договором прокату

137

-

-

Довгострокові фінансові вкладення (06,82)

140

-

-

інвестиції в дочірні суспільства

141

-

-

інвестиції в залежні суспільства

142

-

-

інвестиції в інші організації

143

-

-

позики, надані організаціям на термін більше 12 місяців

144

-

-

інші довгострокові фінансові вкладення

145

-

-

Інші необоротні активи

150

-

-

РАЗОМ по розділу I

190

115747

120414

II. ОБОРОТНІ АКТИВИ




Запаси

210

66385

94506

сировину, матеріали та інші аналогічні цінності (10, 12, 13, 16)

211

39836

40352

тварини на вирощуванні та відгодівлі (11)

212

-

-

витрати в незавершеному виробництві (витратах звернення) (20, 21, 23, 29, 30, 36, 44)

213

11057

25005

готова продукція і товари для перепродажу (16, 40, 41)

214

14 896

26891

товари відвантажені (45)

215

-

-

витрати майбутніх періодів (31)

216

596

2258

інші запаси і витрати

217

-

-

Податок на додану вартість по придбаним цінностям (19)

220

2179

2 871

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати)

230

-

-

покупці і замовники (62, 76, 82)

231

-

-

векселі до отримання (62)

232

-

-

заборгованість дочірніх і залежних товариств (78)

233

-

-

аванси видані (61)

234

-

-

інші дебітори

235

-

-

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)

240

14187

29240

АКТИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

покупці і замовники (62, 76, 82)

241

9220

25006

векселі до отримання (62)

242

-

-

заборгованість дочірніх і залежних товариств (78)

243

-

-

заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу (75)

244

-

-

аванси видані (61)

245

3993

3491

інші дебітори

246

974

743

Короткострокові фінансові вкладення (56,58,82)

250

-

-

позики, надані організаціям на термін менше 12 місяців

251

-

-

власні акції, викуплені в акціонерів

252

-

-

інші короткострокові фінансові вкладення

253

-

-

Грошові кошти

260

17

1543

каса (50)

261

1

-

розрахункові рахунки (51)

262

16

1543

валютні рахунки (52)

263

-

-

інші грошові кошти (55, 56, 57)

264

-

-

Інші оборотні активи

270

-

-

РАЗОМ по розділу II

290

82768

128160

БАЛАНС (сума рядків 190 + 290)

300

198515

248574

ПАСИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

III. КАПІТАЛ І РЕЗЕРВИ




Статутний капітал (85)

410

3 325

3 325

Додатковий капітал (87)

420

71 274

73284

Резервний капітал (86)

430

-

-

резерви, утворені відповідно до законодавства

431

-

-

резерви, утворені відповідно до установчих документів

432

-

-

Фонд соціальної сфери (88)

440

12288

12 288

Цільові фінансування і надходження (96)

450

-

-

Нерозподілений прибуток минулих років (88)

460

2468

-

Непокритий збиток минулих років (88)

465

(31 517)

(29881)

Нерозподілений прибуток звітного року (88)

470

Х

33203

Непокритий збиток звітного року (88)

475

Х

-

РАЗОМ по розділу III

490

57838

92343

IV. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ




Позики і кредити (92, 95)

510

108374

110639

кредити банків, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати

511

-

-

позики, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати

512

108374

110639

Інші довгострокові зобов'язання

520

-

-

РАЗОМ за розділом IV

590

108374

110639

V. КОРОТКОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ




Позики і кредити (90, 94)

610

3752

2500

кредити банків, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати

611

3752

2500

позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати

612

-

-

Кредиторська заборгованість

620

28377

42185

постачальники та підрядники (60, 76)

621

11098

15482

векселі до сплати (60)

622

-

-

заборгованість перед дочірніми і залежними товариствами (78)

623

-

-

заборгованість перед персоналом організації (70)

624

4791

6703

заборгованість перед державними позабюджетними фондами (69)

625

2325

2661

ПАСИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4





заборгованість перед бюджетом (68)

626

7091

11067

аванси отримані (64)

627

685

2258

інші кредитори

628

2387

4014

Заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів (75)

630

-

-

Доходи майбутніх періодів (83)

640

174

58

Резерви майбутніх витрат (89)

650

-

849

Інші короткострокові зобов'язання

660

-

-

РАЗОМ по розділу V

690

32303

45592

БАЛАНС (сума рядків 490 + 590 + 690)

700

198515

248574


Таблиця Б.2 - Звіт про прибутки та збитки за 2006 рік

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За аналогічний період попереднього року

1

2

3

4

I. Доходи і витрати по звичайних видах діяльності




Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)

010

440641

334526

в тому числі про продажів: готової продукції

011

423137

329491

тпеловой енергії

012

5067

4170

Ритуальні послуги

013

63

865

Автопослуги, інші послуги

014

605

-

Товару, ГД

015

11769

-

Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг

020

319444

271982

в тому числі про продажів: готової продукції

021

304934

268286

тпеловой енергії

022

4074

3287

Ритуальних послуг

023

64

409

Автопослуги, інші послуги

024

210

-

Товару, ГД

025

10162


Валовий прибуток

029

121197

62544

Комерційні витрати

030

5792

4689

Управлінські витрати

040

53687

36504

Прибуток (збиток) від продажу (рядки (010 - 020 - 030 - 040))

050

61718

21351

II. Операційні доходи і витрати




Відсотки до отримання

060

-

-

Відсотки до сплати

070

4662

345

Доходи від участі в інших організаціях

080

-

-

Інші операційні доходи

090

6136

4 250

Інші операційні витрати

100

13571

8977

III. Позареалізаційні доходи і витрати




Позареалізаційні доходи

120

2181

3590

Позареалізаційні витрати

130

4844

8929

Прибуток (збиток) до оподаткування (рядки 050 + 060 - 070 + 080 + 090 - 100 + 120 - 130)

140

46958

10940

Податок на прибуток та інші аналогічні обов'язкові платежі

150

12449

8472

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

160

34509

2468

IV. Надзвичайні доходи і витрати




Надзвичайні доходи

170

-

-

Надзвичайні витрати

180

-

-

Чистий прибуток (нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду) (рядки (160 + 170 - 180))

190

34509

2468

ДОВІДКОВО.

Дивіденди, що припадають на одну акцію:

за привілейованими

201

2,75

2,75

за звичайними

202

-

-

Додаток В

Таблиця В.1 - Бухгалтерський баланс за 2007 рік

АКТИВ

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні активи




Нематеріальні активи

110

-

20

Основні засоби

120

105625

123319

Незавершене будівництво

130

14789

12320

Прибуткові вкладення в матеріальні цінності (03)

135

-

-

Довгострокові фінансові вкладення (06,82)

140

-

-

Відкладені податкові активи

145

-

1180

Інші необоротні активи

150

-

2657

РАЗОМ по розділу I

190

120414

139496

II. ОБОРОТНІ АКТИВИ




Запаси

210

94506

126919

сировину, матеріали та інші аналогічні цінності

211

40352

39572

тварини на вирощуванні та відгодівлі

212



витрати в незавершеному виробництві

213

25005

23199

готова продукція і товари для перепродажу

214

26891

35552

товари відвантажені

215


26522

витрати майбутніх періодів

216

2258

2074

інші запаси і витрати

217



Податок на додану вартість по придбаних цінностей

220

2871

3691

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати)

230

-

-

покупці і замовники

231

-

-

Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)

240

29240

35144

покупці і замовники

241

25006

22944

Короткострокові фінансові вкладення

250

-

-

Грошові кошти

260

1543

9765

Інші оборотні активи

270

-

-

РАЗОМ по розділу II

290

128160

175519

БАЛАНС

300

248574

315015

Таблиця В.2 - Звіт про прибутки та збитки за 2007 рік

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За аналогічний період попереднього року

1

2

3

4

Доходи і витрати по звичайних видах діяльності




Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)

010

519073

441955

Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг

020

(323366)

(325524)

Валовий прибуток

029

195707

116431

Комерційні витрати

030

(21474)

(5792)

Управлінські витрати

040

(77911)

(53776)

Прибуток (збиток) від продажу

050

96322

56863

Інші доходи і витрати




Відсотки до отримання

060

-

-

Відсотки до сплати

070

(7104)

(4662)

Доходи від участі в інших організаціях

080

-

-

Інші операційні доходи

090

13312

5475

Інші операційні витрати

100

(10511)

(9260)

Позареалізаційні доходи

120

2002

2181

Позареалізаційні витрати

130

(7851)

(4844)

Прибуток (збиток) до оподаткування

140

86170

45753

Відкладені податкові активи

141

1180


Відкладені податкові зобов'язання

142

460


Поточний податок на прибуток

150

(27724)

(10348)

Штрафні санкції, донараховані податки

151

290

2202

Чистий прибуток (збиток) звітного періоду

190

58876

33203

ДОВІДКОВО.

Постійні податкові зобов'язання (активи)


200


6323


*

Базовий прибуток (збиток) на акцію

201

0,21

0,12 -

Разводнения прибуток (збиток) на акцію

202



Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Диплом
455.9кб. | скачати

Схожі роботи:
Формування фінансової стратегії підприємства
Формування фінансової стратегії підприємства малого бізнесу на прикладі ТОВ Синтез
Економічна сутність фінансової стратегії діяльності підприємства.
Оподаткування підприємства Теоретичні основи
Теоретичні основи формування екологічної компетентності майбутнього інженера
Теоретичні основи формування ціннісних орієнтацій молодших школярів
Теоретичні основи формування банківських послуг комерційного банку
Теоретичні основи фінансів підприємства організації
Теоретичні основи маркетингової діяльності підприємства
© Усі права захищені
написати до нас