Фінансове планування

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
Глава 1. Основи фінансового планування на підприємстві
1.1 Принципи і завдання фінансового планування
1.2 Фінансовий план як складова частина бізнес-плану
Глава 2. Методи і види фінансового планування
2.1 Методи фінансового планування
2.2 Види планів перспективного планування
2.3 Поточне планування та використання методу прогнозу продажів
Глава 3. Фінансове планування ЗАТ «АЛТАЙВІТАМІНИ»
3.1 Коротка характеристика підприємства
3.2 Практичні аспекти фінансового планування
3.3 Використання оперативного планування на підприємстві
Глава 4. Проблеми організації фінансового планування і контролю на вітчизняних підприємствах
Висновок
Список літератури

Введення
Фінансове планування в системі управління підприємством відіграє провідну роль. Це давно перевірена на практиці в розвинених країнах аксіома. Проте в результаті ринкових перетворень економіки Росії планування як інститут був практично ліквідований на всіх рівнях управління. Але життя показало, що це одна із стратегічних помилок реформування. І сьогодні питання про планування гостро постало на всіх рівнях управління.
Відновлення та розвиток фінансового планування на підприємствах відбувається з різним ступенем інтенсивності. Формування нових систем планування залежить від багатьох факторів, які впливають на рівень планової роботи. Перша група чинників: важкий фінансовий стан підприємства, низька кваліфікація персоналу, комп'ютерна неграмотність працівників, неефективні системи мотивації - негативний вплив. Друга протилежна група чинників: зацікавленість керівництва, інноваційність персоналу, ефективна маркетингова діяльність - позитивний вплив.
Залежність якості планів підприємств від безлічі факторів доводить складність вибору оптимального напряму розвитку планування. Більше того, досвід роботи підприємств показує, що зміни, що стосуються тільки технології планування, що спостерігалися в ході реформування економіки в Росії, можуть тільки знизити розбіжності планових і фактичних значень показників, що звичайно актуально в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Зміни тільки в області технології планових розрахунків дозволяють лише незначно підвищити «авторитет» планової роботи в очах керівників підприємств, який був втрачений на увазі нездатності останньої виробляти якісні плани в умовах мінливого середовища перехідної економіки. Необхідно використовувати принципово нові підходи до планування.
Одночасно істотні можливості для підвищення ефективності фінансового планування дає використання світового досвіду планової роботи на підприємствах в розвинених країнах. Однак, для впровадження сучасних технологій планування вітчизняним підприємствам необхідно створити умови для його здійснення: зміна організаційної структури управління; впровадження управлінського обліку; комп'ютеризація управління та виробництва; підвищення кваліфікації працівників, які займаються плануванням. Таким чином, найважливішою проблемою розвитку фінансового планування є складність організаційних перетворень в системі управління вітчизняних підприємств. Висока наукова та практична затребуваність глибокого дослідження проблем організації фінансового планування на підприємствах визначила вибір теми курсової роботи.
Метою даної роботи є знайомство з основними елементами фінансового планування на підприємстві та можливостями його вдосконалення. У відповідності з метою роботи поставлені і вирішені наступні завдання:
Вивчення поняття фінансовий план і визначення його ролі в системі бізнес-планування;
Вивчення методів фінансового планування;
Визначення ролі різних видів фінансових планів в управлінні підприємством.
Дослідження ключових моментів організації фінансового планування на конкретному підприємстві.
Цілі і завдання визначили наступну структуру роботи:
Фінансовий план як складова частина бізнес-плану.
Першу главу роботи я присвятила визначення понять: планування, бізнес-планування. У структурі бізнес-плану одним з розділів є фінансовий план. Тому я вважала за необхідне визначити цілі фінансового планування, його структуру і розглянути ті основні характеристики, які містяться у фінансовому плані і визначають фінансове становище і стабільність організації.
Методи фінансового планування.
Другий розділ присвячено розгляду декількох методів фінансового планування: нормативний метод, балансовий, метод оптимізації планових рішень і вважала за доцільне привести розрахунки цих методів на прикладі ЗАТ «Алтайвітаміни»
Види фінансових планів і їх роль в управлінні підприємством.
Третя глава містить характеристику трьох основних видів фінансових планів: перспективний, поточний і оперативний. Їх роль в управлінні підприємством значна, що і показано в цій главі.
У четвертому розділі вивчено проблеми організації фінансового планування і контролю на вітчизняних підприємства
Об'єкт вивчення: підприємство ЗАТ «Алтайвітаміни».
Предмет вивчення: організація фінансового планування ЗАТ «Алтайвітаміни» - підприємства, що функціонує у сфері виробництва фармацевтичної продукції.
В основу роботи лягло вивчення і систематизація навчальної та спеціальної літератури з фінансів підприємств, використані нормативно-методичні дані, а також матеріали ЗМІ.
При написанні роботи були використані праці російських вчених таких як В.М. Попов, Є.М. Рогова, Е.А. Ткаченко, Ю.П. Аніскін, Н.А. Платонова, Т.В. Харитонова, О.Н. Лихачова.

Глава 1. Основи фінансового планування на підприємстві
1.1 Принципи і завдання фінансового планування
Фінансове планування - важлива частина внутріфірмового планування. Значення фінансового планування для внутрішнього середовища фірми визначається тим, що воно наділяє вироблені стратегією цілі у форму конкретних фінансових показників, встановлює стандарти для організації фінансової інформації. Фінансове планування також визначає прийнятні межі витрат, необхідні для реалізації всієї сукупності планів фірми, і в частині оперативного фінансового планування дає корисну інформацію для розробки та коригування Загальнофірмові стратегій.
Планування - це процес розробки і прийняття цільових установок в кількісному і якісному вираженні, а також визначення шляхів їх найбільш ефективного досягнення. Фінансове планування - це планування всіх його доходів і напрямків витрачання грошових коштів для забезпечення розвитку підприємства. Фінансове планування здійснюється за допомогою складання фінансових планів різного змісту та призначення залежно від завдань і об'єктів планування [3].
Головна мета складання фінансового плану полягає в узгодженні намічуваних витрат по виробничому і соціальному розвитку трудових колективів з фінансовими можливостями підприємства.
Розробка фінансових планів є однією з основних засобів контактів із зовнішнім середовищем: постачальниками, споживачами, кредиторами і т.д. Система фінансових планів включає наступні елементи:
побудова прогнозного балансу;
побудова прогнозного звіту про прибутки та збитки;
прогноз фінансових бюджетів;
прогноз основних фінансових показників.
Побудова прогнозного балансу і звіту про прибутки та збитки відносять до довгострокових фінансових планів, що мають стратегічне значення. Фінансове бюджетування носить оперативний характер. Фінансовому плануванню тісно примикають питання:
складання довгострокового бюджету капіталовкладень;
оцінка інвестиційних проектів і довгострокова стратегія фінансування фірми.
Процес фінансового планування складається з етапів:
аналіз фінансових показників підприємства за попередній період
довгострокове фінансове планування
оперативне фінансове планування
Фінансове планування завершується практичним впровадженням планів і контролем за їх виконанням. Основними фінансовими документами є:
баланси підприємства
звіти про прибуток і збитки
звіти про рух готівки
Ефективне управління фінансами організації можливо лише при плануванні всіх фінансових ресурсів, їх джерел відносин господарюючого суб'єкта.
Фінансове планування тісно пов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності. При адміністративно-командній економіці складання фінансового плану полягала у механічному перерахунку показників виробничого плану у фінансові показники. Ніякої самостійності у підприємств не було: всі норми спускалися «зверху». Але зараз, з розвитком ринкових відносин фінанси стають основним видом ресурсів, саме їх обмеженість починає лімітувати виробництво. У зв'язку з цим в значній мірі зростає роль фінансового планування, змінюється його зміст як на підприємствах, так і в рамках всієї фінансової системи країни [1].
У процесі складання фінансового плану здійснюється наступне:
визначаються джерела та обсяг власних фінансових ресурсів підприємства (прибуток, амортизація, стійкі пасиви та ін);
вивчається можливість і доцільність залучення фінансових ресурсів за рахунок випуску цінний паперів, отримання кредитів, позик, благодійних внесків тощо;
вибираються оптимальні для конкретної ситуації форми утворення та використання фондів грошових коштів, взаємин з бюджетом, банками, вищестоящими органами, своїми працівниками;
встановлюються раціональні пропорції розподілу фінансових ресурсів на внутрішньогосподарські потреби (розширення та переозброєння виробництва, матеріальне стимулювання, задоволення соціальних потреб членів трудового колективу) або вкладення їх у справи інших підприємств і організацій (пайова участь у формуванні статутних капіталів, купівля цінних паперів та інші операції на фінансовому ринку);
визначаються доцільність та економічна ефективність планованих капіталовкладень;
виявляються внутрішні резерви виробництва і підвищення його рентабельності на базі наявних матеріальних і трудових ресурсів, виробничих потужностей, а також перспективи впровадження досягнень науково-технічного прогресу і вдосконалення виробництва.
Значення фінансового планування для господарюючого суб'єкта полягає в тому, що воно:
втілює вироблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників
забезпечує фінансовими ресурсами закладені в фінансовому плані економічні пропорції розвитку
надає можливості визначення життєздатності проекту підприємства в умовах конкуренції
служить інструментом отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів [5].
Планування пов'язані, з одного боку, із запобіганням помилкових дій в області фінансів, з іншого-з зменшенням кількості використаних можливостей.
Практика господарювання в умовах ринкової економіки виробила певні підходи до планування розвитку певного підприємства на користь її власників і з урахуванням реальної обстановки на ринку.
Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності
визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використання
виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економічного використання грошових коштів
встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками та контрагентами
дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів
контроль за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства [9].
Таким чином, фінансове планування впливає на всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта за коштами вибору об'єкта фінансування, спрямування фінансових коштів і сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів.

1.2 Фінансовий план як складова частина бізнес-плану
Фінансовий план є невід'ємною частиною бізнес планування підприємства. Він покликаний узагальнити матеріали, викладені в описовій частині планування, для того щоб представити їх у вартісному вираженні. У даному випадку необхідно підготувати відразу декілька стандартних для світової практики документів:
1. Прогноз обсягів реалізації.
Основне завдання дати уявлення про ту частку ринку, яку передбачається завоювати новою продукцією. Рекомендується складати такий прогноз на три роки вперед з розбивкою по роках:
перший рік - дані наводяться помісячно
другий рік - дані наводяться поквартально
третій рік - приводиться загальною сумою продажів за 12 місяців.
2. Баланс грошових витрат і надходжень.
Головне завдання - перевірити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а значить, і майбутню ліквідність підприємства при реалізації даного проекту. Отримана таким чином інформація є основою для визначення загальної вартості всього проекту.
Баланс грошових витрат і надходжень вимагає ретельного опрацювання його при складанні, де статті і суми вкладення коштів і їх надходження від реалізації продукції відображаються:
перший рік - дані наводяться помісячно
другий рік - дані наводяться поквартально
третій рік - приводиться загальною сумою продажів за 12 місяців.
3. Таблицю доходів і витрат.
Завдання даного документа показати, як буде формуватися і змінюватися прибуток:
перший рік - дані наводяться помісячно
другий рік - дані наводяться поквартально
третій рік - приводиться загальною сумою продажів за 12 місяців.
Серед аналізованих показників виділяються:
а) доходи від продажу товарів;
б) витрати виробництва товарів;
в) сумарний прибуток від продажів;
г) загальновиробничі витрати (за видами);
д) чистий прибуток.
4. Зведений баланс активів і пасивів підприємства.
Призначення - головним чином для фахівців комерційних банків в оцінці тих сум, які планують вкласти в активи різних типів і за рахунок яких пасивів підприємець збирається фінансувати створення чи придбання цих активів, рекомендується складати на початок і кінець першого року реалізації продукції.
5. Графік досягнення беззбитковості.
Це схема, що показує вплив на прибуток обсягів виробництва, продажної ціни і собівартості продукції (у розбивці на умовно-постійні та умовно-тимчасові витрати).
За допомогою цього графіка можна знайти так звану точку беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, при якому крива, що показує зміну виручки від реалізації (при заданому рівні цін), перетнеться з кривою, що показує зміну собівартості продукції. Допускається декілька варіантів такого графіка, відповідних різним рівням цін на продукцію [10].
Стратегія фінансування й аналіз розвитку. У цьому розділі повинен викладатися план отримання коштів для створення або розширення підприємства. При цьому необхідно відповісти на питання:
1) Скільки потрібно коштів для реалізації даного проекту.
2) Джерела фінансових ресурсів і форма їх отримання.
Джерелами можуть служити: а) власні кошти;
б) кредити банків;
в) залучення коштів партнерів;
г) залучення коштів акціонерів і так далі.
3) Строк очікуваного повного повернення вкладених коштів і отримання інвесторами доходу на них.
Рекомендується включити до бізнес-план спеціальні розрахунки, що дають можливість визначити термін окупності вкладень.

Глава 2. Методи і види фінансового планування
2.1 Методи фінансового планування
У фінансовому плануванні широко застосовуються такі методи:
нормативний метод;
розрахунково-аналітичний метод;
балансовий метод;
метод оптимальних планових рішень;
економіко-математичні методи (ЕММ).
Нормативний метод - це досить простий спосіб фінансового планування, заснований на застосуванні заздалегідь встановлених норм і техніко-економічних нормативів, що дозволяють розрахувати потребу підприємства у фінансових ресурсах та їх джерелах. Цими нормативами є: ставки податків, тарифні ставки, норми амортизаційних відрахувань, норми витрат оборотних коштів. Нормативи включають в себе: федеральні, обласні, місцеві, галузеві та нормативи підприємства.
Розрахунково-аналітичний метод будується на основі аналізу досягнутої величини фінансових показників, що застосовуються за базу та індексів його зміни у минулому періоді. На цій основі розраховується плановий фінансовий показник. Подібний спосіб фінансового планування використовується тоді, коли відсутні техніко-економічні нормативи та зв'язок між показниками непряма. Зв'язок встановлюється на основі аналізу динамічних рядів.
Балансовий метод грунтується на наступному: шляхом побудови балансів фінансових показників досягається ув'язка наявних фінансових ресурсів і фактичних потреб у них. Цей метод застосовується при плануванні, розподілі прибутку та інших фінансових ресурсів.
Метод оптимізації планових рішень будується на розробці кілька варіантів планових рішень, на основі аналізу яких вибираються найоптимальніші. Головне завдання в правильному застосуванні даного методу - це обгрунтування критерію вибору оптимального рішення.
Економіко-математичні методи дозволяють знайти повну залежність між фінансовим показником і фактором його визначення на основі побудови економіко-математичних моделей [14].
Процес фінансового планування включає кілька етапів:
На першому етапі відбувається аналіз фінансових показників за попередній період. Для цього використовують інформацію з основних фінансових звітів підприємств: бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух грошових коштів.
Вони мають важливе значення для фінансового планування, оскільки містять дані для аналізу і розрахунку фінансових показників діяльності підприємства, а також служать основою для складання прогнозу цих документів. Складна аналітична робота на цьому етапі кілька полегшується тим, що форма фінансової звітності і плановані фінансові таблиці однакові за змістом.
Баланс організації входить до складу документів фінансового планування, а звітний бухгалтерський баланс служить вихідною базою на першій стадії планування.
На другому етапі відбувається складання основних прогнозних документів, таких як прогноз балансу, звіту про прибутки та збитки, рух грошових коштів, які відносяться до перспективних фінансових планів і включаються в структуру науково-обгрунтованого бізнес-плану підприємства.
На третьому етапі відбувається уточнення і конкретизація показників прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.
На четвертому етапі здійснюється оперативне фінансове планування.
Завершується процес фінансового планування практичним впровадженням планів і контролем за їх виконанням. Призначення фінансового контролю полягає у сприянні успішної реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках народного господарства.
Результатами фінансового контролю є виявлення різних чинників економічного життя (як правило, негативних) і кількісних показників, наприклад: самоліквідація підприємств, уповільнення реалізації деяких видів товарів, скорочення ввезення в республіку певних товарів. Ці факти свідчать про неефективність встановлених форм і методів реалізації фінансових відносин (високі ставки податків, митних зборів) і сигналізують про необхідність їх зміни.
2.2 Види планів перспективного планування
Фінансове планування, в залежності від вмісту призначення і завдань, можна класифікувати на перспективне, поточне (річне) і оперативне [15].
1) Перспективне планування. Цей тип фінансового планування використовується для визначення найважливіших показників, пропорцій і темпів розширеного відтворення, є головною формою реалізації цілей підприємства. Перспективне фінансове планування в сучасних умовах охоплює період часу від одного року до трьох років. Часовий інтервал носить умовний характер, оскільки залежить від економічної стабільності та можливості прогнозування обсягів фінансових ресурсів та напрямів їх використання. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування фінансової діяльності. Фінансова стратегія справляє вплив на загальну стратегію підприємства. Зміна ситуації на фінансовому ринку призводить до коригування фінансової, а потім і загальної стратегії розвитку підприємства. Цілі фінансової стратегії мають бути підпорядковані загальній стратегії розвитку і спрямовані на максимізацію ринкової вартості підприємства.
За розробки фінансової стратегії визначається період її реалізації.
В основі фінансової стратегії лежить фінансова політика підприємства за конкретними напрямками фінансової діяльності: податкової, амортизаційної, дивідендної, емісійною.
Основою перспективного планування є прогнозування, яке визначає стратегію компанії на ринку. Прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на тривалу перспективу, передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких при намітилися спрогнозованих тенденції зміни ситуації на ринку дозволяє визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства. Основою прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням можливих варіантів розвитку ситуацій і фінансових показників.
Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:
прогнозу звіту про прибутки та збитки;
прогнозу руху грошових коштів;
прогнозу бухгалтерського балансу.
Прогноз майбутніх прибутків і збитків грунтується, в першу чергу, на прогнозному параметрі обсягу продажів. Цей показник говорить про ту частку ринку, яку підприємство передбачає завоювати своєю продукцією. Прогнози продажів виражаються як у грошових, так і у фізичних одиницях, допомагають визначити вплив ціни, обсягу виробництва і продажів, а також інфляції на основні фінансові показники. За допомогою прогнозного звіту про прибутки та збитки визначається величина одержуваного прибутку в майбутньому періоді.
Прогноз руху грошових коштів - відображає рух грошових потоків за поточною, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Розмежування напрямків діяльності при розробці прогнозу дозволяють підвищити результативність управління грошовими потоками. Прогноз руху грошових коштів надає можливість оцінити використання підприємством грошових коштів. За допомогою прогнозу руху грошових коштів можна оцінити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяльність підприємства, синхронність надходження і витрачання грошових коштів, перевірити майбутню ліквідність підприємства.
Після складання цього прогнозу визначають стратегію фінансування підприємства. Її суть полягає в наступному:
визначення джерел довгострокового фінансування;
формування структури та витрат капіталу;
вибір способів нарощування довгострокового капіталу.
Треба відзначити, що на всіх етапах фінансового планування, величезне значення має використання правдивої та реальної інформації про стан підприємства, а також його поточної діяльності.
2.3 Поточне планування та використання методу прогнозу продажів
Поточне фінансове планування є плануванням здійснення; воно розглядається як складова частина перспективного плану і являє собою конкретизацію його показників.
Поточне планування господарської діяльності підприємства полягає в розробці плану прибутків і збитків, плану руху грошових коштів, планового бухгалтерського балансу, оскільки ці форми планування відображають фінансові цілі організації. Всі три планових документа грунтуються на одних і тих самих вихідних даних і повинні кореспондуватися одне з одним. Документи поточного фінансового плану складаються на період, рівний одному року. Для точності результату здійснюють дроблення планового періоду на більш дрібні одиниці виміру: півріччя або квартал. Розробку фінансового плану доцільно починати з плану прибутків і збитків, цей документ показує узагальнений результат поточної діяльності. Аналіз співвідношення доходів і витрат дозволяє оцінити резерви збільшення власного капіталу підприємства. Розробка цього плану відбувається в кілька етапів:
розраховується планова сума амортизаційних відрахувань
визначається сума витрат
визначається виручка від реалізації продукції.
Наступним документом поточного фінансового планування є річний план руху грошових коштів, який представляє собою власне план фінансування, складається на рік з розбивкою по кварталах. Цей план можна складати двома методами:
прямий метод грунтується на обчисленні припливу і відтоку грошових коштів, таким чином підбиваються баланси за трьома видами діяльності підприємства: основної, інвестиційної, фінансової.
непрямий метод грунтується на послідовній коригуванні чистого прибутку в зв'язку із змінами в активах підприємства. Вихідним елементом цього є прибуток.
Заключним документом фінансового плану є плановий бухгалтерський баланс на кінець планованого року, який відображає всі зміни в активах і пасивах в результаті запланованих заходів і показує стан майна і фінансів підприємств.
Процес поточного фінансового планування зазвичай починається з прогнозування обсягу майбутніх продажів. Правильно визначений прогноз продажів є основою для організації виробничого процесу, а також для ефективного розподілу коштів і належного контролю над запасами.
Період прогнозу продажів повинен бути пов'язаний з загальним плановим періодом. Зазвичай прогноз продажів складається на період від року до п'яти років. У свою чергу річні плани розбиваються на квартальні та місячні.
Чим коротше періоди прогнозу продажів, тим точніше і конкретніше повинна бути інформація, що міститься в них. Прогнози продажів можуть бути розраховані в натуральному і грошовому вираженні. У будь-якому випадку вони є хорошим інструментом, який допомагає визначити вплив таких факторів, як: ціна, обсяг виробництва та інфляція на потоки готівки підприємства. Величину майбутніх продажів можна визначити за допомогою таких методів:
оцінки торгових працівників - цінне джерело інформації, оскільки вони найбільш тісно пов'язані з потребами покупця;
опитування споживачів - проводиться для визначення обсягу закупівель у прогнозований період. Слабке місце цього методу - висока ймовірність несподіваних змін ринкової кон'юнктури;
аналіз часових рядів - необхідний для обліку тимчасових коливань величини продажів товарів. Включає в себе три основні методи:
а) аналіз тенденції (екстраполяція трендів);
б) аналіз циклічності;
в) аналіз сезонності
економетричні методи - з їх допомогою пов'язують розміри продажів з макроекономічними показниками (зростанням ВНП, коливаннями облікової ставки і т.д.), а також з галузевими характеристиками (місткість галузей, рівень конкуренції);
При виникненні протилежних результатів між методами прогнозу продажів, потрібно вибрати з них результати з найбільш вагомими, обгрунтованими і продуманими способами розрахунку, а краще за все визначити не єдино можливий рівень продажів, а інтервал, що включає в себе кілька варіантів.
Бюджет - це головний фінансовий план компанії.
На наступному малюнку представлена ​​взаимоувязка різних фінансових планів при поточному плануванні.
Кошторис прямих витрат на оплату праці
План збуту
Кошторис необхідних ТМЦ на кінець періоду
Виробничий план
Кошторис прямих витрат на матеріали
Кошторис загальнозаводських накладних витрат
Кошторис собівартості реалізованої продукції
Кошторис комерційних витрат
Кошторис управлінських витрат
Прогнозний звіт про прибутки та збитки
Кошторис капітальних вкладень
Прогнозний балансовий звіт
Касовий план




Рис.1 - Схема складових частин бюджету фірми.

Основні етапи підготовки бюджету:
підготовка прогнозу продажів;
визначення очікуваного обсягу виробництва:
розрахунок виробничих витрат і експлуатаційних витрат;
визначення руху грошових коштів і розрахунок фінансових показників;
складання планованих фінансових звітів.
Ця схема є спрощену схему складових частин
загального бюджету фірми.
Щоб продемонструвати взаємозв'язок між кошторисами бюджету, розглянемо фінансовий план фірми ЗАТ «Алтайвітаміни», яка виробляє і реалізує фармацевтичну продукцію.

Глава 3. Фінансове планування в ЗАТ «Алтайвітаміни»
3.1 Коротка характеристика підприємства
ЗАТ "Алтайвітаміни" - правонаступник Бійського вітамінного заводу, який був створений у січні 1949 року для виробництва вітамінної продукції на основі місцевого рослинної сировини.
Довгий час Бійський завод був єдиним у країні і до цих пір залишається найбільшим постачальником обліпихової олії в аптечну мережу не тільки Росії, але і ближнього і далекого зарубіжжя.
Протягом останнього десятиліття за обсягами виробництва ЗАТ «Алтайвітаміни» впевнено тримає свої позиції в першій "двадцятці" серед ста провідних та найвпливовіших російських виробників фармацевтичної продукції, а в 2004 році вийшло на 10 місце.
3.2 Практичні аспекти фінансового планування
Складемо річний бюджет фірми, так як обсяг продажів впливає на всі складові частини бюджету фірми.
План збуту показує кількість одиниць кожного виробу, який фірма припускає продавати. Ця цифра потім збільшується на передбачувану ціну продажу одиниці виробу і складається план збуту (табл.1). План збуту включає також розрахунок очікуваних грошових надходжень від продажу в кредит, який буде враховуватися при складанні касового плану.

Таблиця 1
План збуту
Показники
У тому числі по кварталах
Разом за рік
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
1.Ожідаемие продажу в натуральних одиницях виміру
2.Ціна продажу одиниці виробу
3.Ожідаемий обсяг продажу у вартісному вираженні
800
80
64000
700
80
56000
900
80
72000
800
80
64000
3200
80
256000
Потім складається графік очікуваних надходжень грошових коштів. Для цього введемо наступні припущення: 70% квартальних продажів оплачується в кварталі продажів; 28% у наступному кварталі, а 2% прострочена дебіторська заборгованість.
Таблиця 2
Графік очікуваних надходжень грошових коштів
Показники
У тому числі по кварталах
Разом за рік
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
Дебіторська заборгованість на початок року
Продаж в 1 кв.
в 2 кв.
в 3 кв.
в 4 кв.
9500 *
44800
17920
39200
15680
50400
20160
44800
9500
62720
54880
60560
44800
Загальні надходження грошових коштів по кварталах
54300
57120
66080
64960
242460
* Загальний залишок дебіторської заборгованості за підсумком попереднього балансу.
Після того, як буде складено план збуту, розробляється виробничий план - обсяг виготовленої продукції з тим, щоб забезпечити запланований обсяг продажів і розрахувати потреби в товарно-матеріальних запасах. Очікуваний обсяг виробництва повинен бути звірена з планом збуту, щоб гарантувати збалансованість виробництва і продажів протягом прогнозного періоду. При складанні плану виробництва має бути закладено оптимальне використання виробничих потужностей і визначені оптимальні розміри виробничих запасів.
Таблиця 3
План виробництва
Показники
У тому числі по кварталах
Разом за рік
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
Обсяг продажів у натуральному вираженні
Запас готової продукції на кінець періоду *
Готова продукція на початок ***
Разом обсягу виробництва в штуках
800
70
80
790
700
90
70
720
900
80
90
890
800
100 **
80
820
3200
100
80
3220
* Імовірно 10% з продажів наступного періоду
** Орієнтовна оцінка
*** Аналогічно запасу готової продукції на кінець попереднього кварталу
Після розрахунку обсяг виробництва повинна бути складений кошторис прямих матеріальних витрат, щоб визначити кількість витрат на матеріали (скільки матеріалу потрібно для цього виробництва і скільки потрібно його придбати). Кількість матеріалу підлягає закупівлі залежить від витрат матеріалу і наявного запасу:
Закупівля матеріалів Витрата матеріалів Желат.запас Запас мат.в натур. вираженні = в натур.вираженіі + мат.н кон.пер. - На нач.пер.
Бажаний запас матеріалів на кінець періоду нами закладається в розмірі 10% від кількості, необхідної для виробництва в наступному кварталі. Запас матеріалу на початок періоду - 10% кількості запасів матеріалу в квартал продажів. Кошторис прямих матеріальних витрат зазвичай супроводжується розрахунками очікуваних платежів за матеріали.

Таблиця 4
Кошторис прямих матеріальних витрат
Показники
У тому числі по кварталах
Разом за рік
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
1.Об 'ем виробництва в натуральному вираженні (табл. 3)
2.Норма витрати матеріалу на одиницю виробу
3.Потребность в матеріалі для заданого обсягу виробництва
4.Желательний запас матеріалу на кінець періоду (10%)
5.Запас матеріалів на початок періоду (10%)
6.Необходімое кількість матеріалу
7.Цена одиниці матеріалу
8.Прямие матеріальні витрати в грошовому вираженні
790
3
2370
216
237
2349
2
4698
720
3
2160
267
216
2211
2
4422
890
3
2670
246
267
2649
2
5298
820
3
2460
250 *
246
2464
2
4928
3220
3
9660
250
237
9673
2
19346
* Орієнтовна оцінка
Передбачається, що 50% квартальних закупівель оплачується в кварталі закупівель, а решта оплачується в наступному кварталі.
Таблиця 5
Графік очікуваних виплат за матеріали
Показники
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
Разом за рік
Рахунки до оплати на початок періоду
2200
2200
Закупівля на 1 кв.
2349
2349
4698
Закупівля на 2 кв.
2211
2211
4422
Закупівля на 3 кв.
2649
2649
5298
Закупівля на 4 кв.
2464
2464
РАЗОМ
4549
4560
4860
5113
19082
Потім складається кошторис витрат на оплату праці. Для підрахунку витрат на оплату праці слід визначити трудомісткість робіт (Тр), знати обсяг виробництва (V) за кожний період і необхідну кількість годин для виробництва одиниці виробу (n):

Тр = V * n
Потім, помноживши загальну трудомісткість робіт на середній рівень погодинної оплати праці (Зср) отримаємо загальний фонд оплати праці:
Тр * Зср = ФОП
Таблиця 6
Кошторис витрат на оплату праці
Показники
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
Разом за рік
Обсяг виробництва (табл. 3)
790
720
890
820
3220
Трудомісткість одиниці виробу
5
5
5
5
5
Трудомісткість всього обсягу виробництва
3950
3600
4450
4100
16100
Середня погодинна зарплата
5
5
5
5
5
Всього витрати на оплату праці
19750
18000
22250
20500
80500
Загальна величина накладних витрат відображається в кошторисі накладних витрат, яка зазвичай включає накладні витрати по кожній статті прямих витрат.
При підготовці касового плану потрібно пам'ятати, що амортизація не вимагає виплати грошових коштів і, отже, повинна відніматися із суми накладних витрат, коли визначаються грошові виплати за накладними витратами.
При плануванні кошторису накладних витрат приймаємо, що вони вже окремо розраховані у допоміжних кошторисах і виплати за ними будуть покриватися в тому кварталі, в якому накладні витрати будуть проводитись.

Таблиця 7
Кошторис накладних витрат
Показники
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
Разом за рік
Зарплата допоміжного персоналу (з начисл.)
1200
1400
1500
1600
5700
Зарплата управлінського персоналу (з начисл.)
1000
900
950
890
3740
Енергія, освітлення, допоміжні матеріали та поточний ремонт
5800
5400
6000
5900
23100
Страхування майна, податок на майно
2465
2865
2865
2465
13590
Амортизація основних фондів
3250
3250
3250
3250
13000
РАЗОМ накладних витрат
13715
13815
14565
14105
56200
Виплати грошових коштів за накладних витрат (виключаючи амортизацію)
10465
10565
11315
10855
43200
Накладні витрати складаються з постійної і змінної частини. Постійні витрати можуть міняти свою частку у вартості одиниці виробу, але загальна сума їх постійна, змінні ж витрати не міняють свою частку у вартості одиниці вироби, загальна їх сума змінюється.
До постійних накладних витрат відносяться:
- Зарплата допоміжного персоналу з нарахуваннями;
- Зарплата управлінського персоналу з нарахуваннями;
- Страхові майна та податок на майно;
- Амортизація основних фондів.
До змінних накладних витрат витрати на енергію, освітлення, допоміжні матеріали та поточний ремонт.
Кошторис собівартості реалізованої продукції складається на основі очікуваних величин готової продукції, а також зведених даних, взятих з:
- Кошториси прямих матеріальних витрат;
- Кошториси витрат з оплати праці;
- Кошториси накладних витрат.

Таблиця 8
Кошторис вартості реалізованої продукції
Показники
Разом за рік
Собівартість виробництва продукції
в т.ч.:
прямі матеріальні витрати
прямі витрати на оплату праці
нарахування на оплату праці (26% + 0,02)
накладні витрати
184720,1
19346,00
80500,00
28674,1 несч.сл.
56200,00
Готова продукція на початок року
(По змінної собівартості *)
3062,00
Готова продукція на кінець року
(По змінної частини собівартості *)
14708
Собівартість реалізації продукції
183074,1
* Змінна собівартість на одиницю продукції розраховується наступним чином
Таблиця 9
Розрахунок змінної собівартості
Показники
Сума
Матеріали на одиницю продукції
6,00
Зарплатня на одиницю продукції
25,00
Нарахування на зарплату (36,5%)
8,9
Змінні накладні витрати
7,17
РАЗОМ
47,08
Кошторис комерційних і управлінських витрат відображає очікувані витрати з реалізації, а також загальноадміністративні витрати. Кошторис включать в себе заробітну плату агентам зі збуту, орендна плата, витрати зі страхування, на рекламу, амортизацію офісного обладнання, витрати на телефонний зв'язок і т.д.
Таблиця 10
Комерційні та управлінські витрати
Показники
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
Разом за рік
Комерційні витрати
3200
2800
3600
3200
12800
Управлінські витрати
12750
9950
11150
9950
43800
РАЗОМ
15950
12750
14750
13150
56600
Касовий план допомагає фінансовим менеджерам передбачити очікувані припливи і відтоки грошових коштів на майбутній період часу, підтримати запас грошових коштів відповідно до потреб, уникати збитку або від невикористаних тимчасово вільних грошових коштів або можливого дефіциту грошових коштів. Касовий план складається з основних чотирьох розділів:
1. Розділ грошових надходжень (включає касовий залишок на початок періоду, грошові кошти від покупців, та інші грошові надходження);
2. Розділ виплат (всі грошові платежі, заплановані на прогнозний період);
3. Розділ надлишків або дефіциту грошових коштів, який показує різницю між розділом грошових надходжень та розділом грошових виплат;
4. Фінансовий розділ (передбачається строгий облік отриманих кредитів і погашення боргів на прогнозний період).
При складанні касового плану передбачається, що фірма планує підтримувати постійний мінімальний касовий залишок у розмірі 2000 грошових одиниць на кінець кожного кварталу. Отримувані кредити і виплати за боргами мають бути при ставці сформованих річних відсотків (у нашому прикладі 20% - річних).
Передбачається закупити обладнання у 2-му кварталі на суму 24300 грошових одиниць, оплату податків в 1 кварталі в розмірі 4000 грошових одиниць.

Таблиця 11
Касовий план
Показники
У тому числі по кварталах
Разом за рік
I кв.
II кв.
III кв.
IV кв.
Касовий залишок на початок кварталу *
10000
2551,05
2086,45
1816
10000
Надходження коштів у т.ч. виручка
54300
57120
66080
64960
242460
Разом грошові надходження
64300
59671,05
68166,45
66776
252460
Виплати:
Матеріали
Зарплата
Нарахування на зарплату
Накладні витрати
Управлінські та комерційні витрати (табл.9)
Оплата податку
-Купівля обладнання
4549
19750
7034,95
10465
15950
4000
4560
18000
6411,6
10565
12750
24300
4860
22250
7925,45
11315
14750
5113
20500
7302,1
10855
13150
19082
80500
28674
43200
56600
4000
24300
Разом виплат
61748,95
76584,6
61100,45
56920,1
258674,5
Надлишок (дефіцит)
2551,05
-16913,55
7066
9855,9
-6214,5
Фінансування
кредит **
виплати кредиту
відсотки за кредит ***
2551,05
20000
19000
2086,45
5000
250
7000
700
19000
12000
900
Касовий залишок
1982,25
1997,25
1816
2155,9
2155,9
* Касовий залишок на початок 1 кварталу за підсумком попереднього балансу
** Розмір кредиту 20000 грошових одиниць
*** Процентна ставка - 20% річних
Прогнозний звіт про прибутки і збитки складається на основі оцінки планованих доходів і витрат на прогнозний період, додається інформація про інші доходи та витрати, про величину ставки податку на прибуток.

Таблиця 12
Прогнозний звіт про прибутки та збитки
Показники
Сума
Виручка від реалізації
256000,00
Собівартість реалізації продукції
185320,50 / 183074,1
Управлінські та комерційні витрати
56600,00
Прибуток від основної діяльності
14079,50 / 16325,9
Прибуток від іншої реалізації
Операційні витрати (плата за кредит)
900,00 / 950
Прибуток до сплати податку
13179,50 / 15375,9
Податок на прибуток (24%)
3953,85 / 24% - 3690,22
Чистий прибуток
9225,65 / 11685,68
Прогнозний баланс фірми готується шляхом корекції балансового звіту за попередній, тільки-но закінчивши період, який передбачається використовувати у вигляді початкового періоду для прогнозного балансу. Прогнозний баланс фірми на кінець періоду має вигляд:
Таблиця 13
Прогнозний баланс
АКТИВ
на початок року
на кінець року
ПАСИВ
на початок року
на кінець року
Необоротні активи
90000
101300
Капітал і резерви в т.ч. статутний капітал нерозподілений прибуток
106836
70000
36836
118521,68
70000
48521,68
Оборотні активи в т.ч. запаси готова продукція грошові кошти
-Дебіторська заборгованість
23036
474
3062,00
10000
9500
30403,9
500
4708
2155,9
23040
Короткострокові пасиви у т.ч. короткострокові кредити короткострокова заборгованість розрахунки з бюджетом інші
6200
-
2200
4000
-
13182,22
7000
2464
3690,22
28
Довгострокові пасиви
-
-
РАЗОМ
113036
131703,9
РАЗОМ
113036
131703,9
3.3 Використання оперативного планування на підприємстві
Оперативне фінансове планування, яке необхідно для контролю за надходженням фактичної виручки на розрахунковий рахунок та витрачанням готівкових фінансових ресурсів. Оперативне фінансове планування включає складання і виконання платіжного календаря, касового плану і кредитного плану.
Оперативне управління фінансовими потоками фірми зводиться до управління її поточними грошовими потоками. Щодня перед фірмою виникають питання:
за рахунок чого і яким чином оплатити сьогодні невідкладні рахунку;
куди, коли і на яких умовах направити інформацію, яка з'явилися вільні грошові кошти.
У реальному житті будь-якої фірми неможливо звести управління фінансами до управління грошовими потоками в рамках окремо взятого виду діяльності - операційної, інвестиційної, фінансової. Навіть маючи чітке уявлення про прибутковість в кожному виді діяльності, в умовах відкритої економіки, є величезна кількість факторів, облік яких не дозволяє прийняти прямолінійний підхід до прийняття фінансових рішень, орієнтуючись лише на максимальну прибутковість певного виду діяльності.
До фундаментальних факторів, що впливає на прийняття рішень з оперативного управління потоком грошових коштів, відносяться:
наявність прийнятих у фірмі пріоритетів видів діяльності. Головним пріоритетом є операційна діяльність, а інвестиційна та фінансова діяльність присутній настільки, наскільки це необхідно для забезпечення фінансування операційної діяльності. Звідси термін - "основна діяльність" - діяльність, що визначає профіль і вигляд фірми на ринках збуту і в конкурентній боротьбі;
наявність прийнятих в компанії стратегічних цілей, що потребують особливого режиму фінансування: а) у заздалегідь невідомий момент часу (наприклад, якщо сьогодні необхідно профінансувати купівлю технічної документації на цікаву фірму продукцію, то вона може піти на це на шкоду інтересам постійного пріоритету, тобто фінансування основної діяльності), б) в заздалегідь відомий момент часу, наприклад, фінансування заздалегідь спланованих капітальних вкладень;
несподівані зміни взаємовідносин з постачальниками і споживачами. Приміром, несподіване прохання постійного, надійного постачальника сировини про достроковій оплаті поставки у зв'язку із загостренням у нього фінансової ситуації, несподіване банкрутство важливого постачальника та ін;
ризики неритмічності грошового потоку.
Всіх факторів перелічити неможливо. Вони настільки різноманітні, що перш ніж реагувати на їх вплив, завжди доводиться спочатку оцінити їх значимість для долі фірми і лише після цього включати в процес прийняття фінансового рішення. Не можна не враховувати й умови, в яких здійснюється сама технологія фінансування (проходження грошей через банк і т.д.).
Рух грошових коштів фірми є безперервний процес. Для кожного напрямку використання грошових фондів повинен бути відповідний джерело. У широкому сенсі активи фірми представляють собою чисте використання грошових коштів, а пасиви і власний капітал - чисті джерела.
Головне завдання регулювання потоку грошових коштів - знаходження компромісу між достатнім розміром наявних грошових коштів для підтримки ліквідності фірми і постійним інвестуванням надлишку грошових коштів для підтримки їхньої прибутковості. З особливою гостротою проблема цього компромісу постає перед кожною фірмою в періоди спаду бізнес-циклу, тобто зниження ділової активності. У загальному випадку необхідно визначити [18]:
оптимальний час для відкриття кредиту і виплати зобов'язань по ньому;
щоденну перехідну суму грошових коштів з рахунку на рахунок, для чого необхідна інформація про щоденну грошової готівки.
Очевидно, що фірми зі стійким фінансовим положенням мають більше можливостей кредитуватися за вигідними ставками навіть при вузьких фінансових ринках, як наприклад в сучасній Росії. Такі фірми можуть собі дозволити тримати мінімальний касовий залишок або обходитися зовсім без нього.
Розмір грошової готівки, яким постійно повинна мати у своєму розпорядженні фірма, дорівнює:
компенсаційним залишках, які встановлені обслуговуючим банком;
грошовим залишкам, необхідним для задоволення щоденних потреб: на непередбачені випадки, для обслуговування щоденних угод за готівку та ін;
залишків готівки для виконання зобов'язань при непередбачених обставин, тобто для підтримки необхідної фінансової маневреності.
Проте мистецтво управління грошовими коштами аж ніяк не зводиться до розрахунків оптимальних сум готівки на рахунках фірми.
Беручи до уваги друге визначення "золотого правила" фінансування, можна констатувати, що підтримка оптимальних розмірів грошових коштів на рахунку для оплати кредиторської заборгованості за інших рівних умов рівносильно відтермінування на відповідну суму оплати цієї кредиторської заборгованості. Цей висновок покладено в основу різних інструментів відстрочки платежів. Найбільш поширеними на практиці способами відстрочки грошових виплат є:
підтримання постійного нульового залишку на розрахунковому рахунку;
застосування вексельної форми розрахунків;
затримка зарплати службовцям.
Кожна фірма використовує в певний час комбінацію цих способів або окремі з них, постійно пам'ятаючи про збереження об'єктивного по своїй природі компромісу між ліквідністю та прибутковістю.

Глава 4. Проблеми організації фінансового планування і контролю на вітчизняних підприємствах
В останні роки в роботах багатьох вітчизняних авторів процес фінансового планування пов'язується виключно з формуванням бюджетів (зокрема, роботи Акулова В.Б. [1], Бухалкова М.І. [5], Романової М.В. [18]). Поясненням такого підходу є той факт, що держава в особі Міністерства економіки видало в 1998 р. Типову програму реформування підприємств, в якій викладалися методичні рекомендації з реформування різних аспектів діяльності вітчизняних підприємств [15] і якої дотримуються багато авторів. Згідно з цією програмою, система фінансового планування складається з наступних підсистем: а) бюджетного планування діяльності структурних підрозділів підприємства і б) зведеного бюджетного планування діяльності підприємства.
Метою даного розділу є розробка механізму вдосконалення організації фінансового планування на підприємстві з урахуванням взаємозв'язку з іншими видами планів, що складаються на підприємстві.
Взаємозв'язок між планами можна представити у вигляді схеми (див. рис. 2 [8]). Як видно на схемі, система планів підприємства являє собою досить розгалужену мережу. Завдання фінансового плану полягає у фінансовому вираженні тих цільових установок і кількісних показників, які задані іншими планами.
Якщо подивитися на представлену систему не з точки зору видів включаються в неї планів, а виходячи з її змістовних елементів, то можна виділити такі складові системи:
-
механізм планування (розробка цілей розвитку підприємства, функції та методи планування);
-
засоби, що забезпечують процес планування; власне процес планування (послідовність етапів);
-
персонал, який здійснює планування;
-
організаційна структура планування.
Порівняння двох точок зору дозволяє зробити висновок про те, що методика та інструментарій, що застосовуються різними видами планування на підприємстві, багато в чому схожі. Тому надалі елементи системи планування доцільно розглядати в рамках фінансового планування.


Рис. 2. Система планів підприємства
Для того щоб розробити механізм вдосконалення організації фінансового планування на вітчизняних підприємствах, необхідно, перш за все, виділити проблеми, що існують на сучасних вітчизняних підприємствах в цій області, і об'єкти вдосконалення.
На підставі досвіду роботи фахівців консалтингових фірм з постановки автоматизованих систем фінансового планування [14] було виявлено цілу низку проблем, з якими стикаються вітчизняні підприємства в області організації фінансового планування:
-
нереальність формованих фінансових планів, що пов'язано з необгрунтованими плановими даними по збуту, планованої часткою грошових коштів у розрахунках, заниженими термінами погашення дебіторської заборгованості, збільшеними потребами у фінансуванні. Основною причиною такого стану справ є функціональна роз'єднаність підрозділів, що беруть участь у складанні фінансових планів. У результаті плани не є реальним інструментом управління;
-
низька оперативність складання планів. Це пов'язано з відсутністю чіткої системи підготовки і передачі планової інформації з відділу у відділ, тривалістю процедури узгодження планів, нестачею та недостовірністю інформації;
-
відсутність чітких внутрішніх стандартів складання планів;
-
«Відірваність» стратегічного планування від поточного;
-
слабка здійснимість планів з точки зору забезпечення необхідними фінансовими та матеріальними ресурсами.
Багато причин виникнення проблем у галузі фінансового планування пов'язані з відсутністю організації самого процесу планування. Причинами цього є: відсутність орієнтації на кінцевий результат, втрати інформації і її спотворення при передачі, проблеми на стиках між функціональними відділами.
Для вирішення зазначених проблем у галузі фінансового планування необхідно визначити, з якими елементами системи фінансового планування вони найбільшою мірою пов'язані і які інструменти можуть бути використані для їх вирішення.
Отже, організація фінансового планування може бути успішною лише тоді, коли:
-
відбувається координація інтересів різних служб у процесі розробки плану і його реалізації;
-
створюється єдиний порядок дій для всіх працівників підприємства;
-
діє система мотивації, спрямована на ефективне використання матеріального та інтелектуального потенціалу підприємства;
-
весь процес планування розбивається на окремі модулі, що істотно спрощує процес розробки і реалізації плану, а також контроль за його виконанням;
-
розроблено систему документообігу, сенс якої полягає в тому, що на її основі можна отримати об'єктивне уявлення про виробничо-господарської діяльності на підприємстві;
-
існує взаємозв'язок між довгостроковими і короткостроковими планами з метою знаходження оптимального рішення в умовах обмеженого альтернатив використання ресурсів;
-
складаються на підприємстві плани збалансовані між собою.
Таким чином, тільки в результаті реалізації цих функцій на практиці можна говорити про постановку та організації фінансового планування на підприємстві.
Для побудови ефективної системи фінансового планування на підприємстві важливо визначити не тільки функції, але і методи планування. З нашої точки зору, методи планування (так само як і організація планової роботи на підприємстві, представлена ​​в системі фінансового планування елементом «персонал, зайнятий плануванням») відносяться до зовнішньої сторони фінансового планування і безпосередньо пов'язані з організацією цього процесу на підприємстві. Тут необхідно мати чітке уявлення про те, що і яким чином організовувати.
До внутрішньої сторони фінансового планування відносяться засоби обгрунтування планових рішень. Ці засоби допомагають відповісти на питання, яким чином планувати, і становлять ядро ​​системи планування. Вони можуть мати різну ступінь формалізації. Деякі з них доведені до рівня економіко-математичних моделей і мають програмне забезпечення, інші характеризуються слабким описом як самого методу, так і алгоритму його застосування.
Наступним елементом системи фінансового планування, які вимагають розгляду, виступає процес планування. Процес планування має свою технологію, що представляє послідовність етапів, які виконуються при складанні плану. Таким чином, при діагностиці даного елемента системи на підприємстві необхідно з'ясувати, чи дотримується послідовність етапів процесу, і якщо ні, то необхідно виявити причини відхилень і провести відповідні заходи щодо впровадження алгоритму планування на підприємстві.
На першому етапі обгрунтовуються цілі, що визначають функції і методи планування. Вони задають також критерії прийняття планових рішень і контролю за ходом їх реалізації. На етапі аналізу проблеми визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцевий сценарій. Далі, серед можливих варіантів рішення запропонованого сценарію вибирається найкращий, після чого проводиться оформлення планового рішення і починається його реалізація. У ході контролю фактично отримані результати порівнюються з плановими, виявляються відхилення і з'ясовуються причини відхилень факту від плану. Результати такого аналізу використовуються при коригуванні цілей планування.
З моєї точки зору, при вдосконаленні системи фінансового планування на підприємстві потрібно йти від змісту до організації, а не навпаки. Тому перед підприємством повинна перш за все ставиться завдання реформування внутрішньої сторони системи.
Ще одним важливим елементом системи фінансового планування виступають засоби, що забезпечують процес планування. Вони дозволяють автоматизувати технологічний процес розробки плану підприємства: від збору інформації до прийняття і реалізації планових рішень. Сюди входить технічне, інформаційне, програмне, організаційне забезпечення. Комплексне використання цих засобів дозволяє створити автоматизовану систему планових розрахунків.
При вивченні системи фінансового планування не можна не відзначити її тісний зв'язок з системою фінансового контролю на підприємстві. Незважаючи на те що планування і контроль - це дві різні функції управління, існування їх у господарській діяльності підприємств окремо один від одного є неможливим, тому що вони взаємодоповнюють і обумовлюють одна одну. А тому оцінка досягнення цілей, поставлених у рамках фінансового планування, була б неможлива без проведення фінансового контролю. Ось чому вирішуючи задачу вдосконалення системи фінансового планування на підприємстві, не можна не залишити осторонь і систему фінансового контролю.
Вивчаючи систему фінансового контролю, необхідно також, як і у випадку з системою фінансового планування, розглянути елементи досліджуваної системи. Систему фінансового контролю доцільно розглядати як систему внутрішнього фінансового контролю, беручи до уваги той факт, що об'єктом вдосконалення в даній роботі виступає система фінансового планування, замкнута в рамках підприємства.
До елементів системи внутрішнього фінансового контролю можна віднести:
-
елементи входу (інформаційне забезпечення контролю);
-
центри відповідальності;
-
техніку контролю (інформаційно-обчислювальна техніка і технологія);
-
процедури контролю;
-
середу контролю;
-
систему обліку;
-
елементи виходу (інформація про об'єкт управління, отримана в результаті контролю) [4].
Інформаційна база внутрішнього фінансового контролю створюється в процесі фінансового планування і потім використовуються для моніторингу в ході виконання фінансових планів. Техніка контролю являє собою зміст, внутрішню сторону системи фінансового контролю, тому, з нашої точки зору, як і у випадку з системою фінансового планування, вона повинна підлягати реформування в першу чергу. Процедури фінансового контролю можуть бути представлені у вигляді наступного алгоритму:
1. визначення та документальне закріплення порядку діяльності конкретного складу працівників у процесі планування і контролю на підприємстві.
2. визначення первинних документів, в яких відображаються дані про виконання відповідними працівниками своїх функцій і про реалізацію планів відповідних фінансових або господарських операцій.
3. Вибір порядку руху документів.
4. визначення точок контролю для оцінки різних аспектів реалізації конкретних фінансових чи господарських операцій та оцінки наявності та стану ресурсів підприємства; встановлення контрольованих параметрів об'єктів контролю, встановлення критичних точок контролю, де ризик виникнення помилок і спотворень особливо великий.
5. вибір методів проведення контролю.
Середа внутрішнього контролю визначається як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. У числі внутрішніх чинників можна виділити наступні:
-
стиль роботи керівників (включаючи конкретні дії по організації на підприємстві системи внутрішнього контролю);
-
організаційний статус відділу внутрішнього контролю;
-
визначення та документальне закріплення процедур контролю;
-
налагодженість системи інформаційного забезпечення управління;
-
вивчення керівниками виявлених в результаті контролю відхилень, своєчасність прийняття ними рішень за даними відхилень.
До зовнішніх факторів, що визначають середу внутрішнього фінансового контролю на підприємстві, відносяться:
-
рівень розвитку економіки;
-
розвиток законодавчої бази;
-
податкова політика держави;
-
дотримання чинного законодавства і робота із зовнішніми органами контролю;
-
ризик, притаманний діяльності даного підприємства, і ряд інших чинників.
Також важливими елементами внутрішнього фінансового контролю, будуть діючі на підприємстві системи бухгалтерського та управлінського обліку.
Поряд з виявленням проблем у галузі фінансового планування на основі досвіду роботи консалтингових фірм Росії було виявлено і ряд проблем у галузі фінансового контролю. Так, було визнано, що фінансовий план тільки тоді буде ефективним інструментом управління, коли його виконання можна оперативно контролювати на основі фактичної інформації, одержуваної з управлінського обліку. З іншого боку, організація самого фінансового контролю на підприємстві повністю залежить від порядку складання документів і всієї схеми документообігу.
Крім того, було встановлено, що для управлінського обліку характерна низька вірогідність і оперативність одержуваних даних, у тому числі первинних облікових документів; територіальна віддаленість підрозділів підприємства; невідповідність системи аналітичного обліку завданням управління; брак людських і матеріальних ресурсів.
Що ж стосується автоматизації фінансового контролю, то цей процес здійснюється в рамках вже розробленої системи бухгалтерського та управлінського обліку, хоча дуже часто облікові процедури та регістри бухгалтерського та управлінського обліку не збігаються.
Таким чином, реформування певних елементів системи фінансового контролю призводить до реформування відповідних складових системи фінансового планування, а тому має сенс ці дві системи об'єднати в одну (див. рис. 3).


Рис.3-Система фінансового планування та контролю
Очевидна взаємозв'язок фінансового планування та фінансового контролю свідчить про те, що для успішного функціонування єдиної системи потрібна ув'язка цілей і завдань розвитку підприємства. А для цього треба здійснити перехід від традиційної схеми організації фінансового планування і контролю до використання процесного підходу.
Світовий досвід останніх десятиліть показує, що розробляються стандарти комплексного планування та управління підприємством стають все більш орієнтованими на процеси. Основним поняттям процесної методики є бізнес-процес, тобто цілеспрямована послідовність операцій і подій (наприклад, процес формування комплексного фінансового плану). Кінцевою метою такого підходу є синхронізація діяльності підприємства з потребами споживача, що забезпечує підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.
Підводячи підсумок, можна сформулювати наступні висновки
-
роботу з удосконалення організації фінансового планування і контролю на підприємстві необхідно починати з виявлення існуючих проблем, які виступають в якості факторів, що обмежують досягнення поставлених цілей підприємства;
-
систему фінансового планування і контролю необхідно розглядати як складовий елемент всієї системи планування на підприємстві, використовуючи єдиний підхід до вибору методів та інструментів для всіх видів складаються на підприємстві планів;
-
підприємство, в залежності від наявності у нього тих чи інших проблем у галузі фінансового планування, має робити акцент на певні функції фінансового планування, приділяючи їх реалізації найбільша кількість сил і засобів;
-
удосконалюючи організацію фінансового контролю на підприємстві, необхідно також виявити проблеми підприємства в цій області і потім позначити ті елементи системи, які підлягають оптимізації;
-
перехід підприємства до побудови своєї діяльності на основі процесного підходу дозволяє усунути недоліки, характерні для традиційної схеми організації.

Висновок
Фінансове планування є важливою складовою планування діяльності підприємства. Фінансове планування безпосередньо пов'язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Всі фінансові показники базуються на показниках обсягу виробництва, асортименту продукції, собівартості продукції.
У результаті розгляду принципів фінансового планування та його практичного застосування на різних підприємствах можна зробити висновок про те, що воно є незамінним для оцінки прогнозного грошового потоку організації. Для здійснення своїх витрат організація повинна забезпечувати адекватний приплив грошової маси у вигляді виручки від продажу продукції, товарів (робіт, послуг), надходження дивідендів на вкладений капітал, отримання тимчасових позикових коштів і т.д. Апарат фінансового планування дозволяє завчасно і з достатнім рівнем достовірності оцінити майбутні витрати організації з метою їх покриття за рахунок тих чи інших джерел коштів.
Бюджетування представляє собою процес фінансового планування, воно розглядається як складова частина перспективного плану і являє собою конкретизацію його показників.
Поточне планування господарської діяльності підприємства полягає в розробці плану прибутків і збитків, плану руху грошових коштів, планового бухгалтерського балансу, оскільки ці форми планування відображають фінансові цілі організації. Всі три планових документа грунтуються на одних і тих самих вихідних даних і повинні кореспондуватися одне з одним. Документи поточного фінансового плану складаються на період, рівний одному року.
У процесі практичного розгляду процесу бюджетування були складені прогнозний баланс, звіт про прибутки і збитки, і план руху грошових коштів ЗАТ «Алтайвітаміни».
Вивчивши напрями удосконалення фінансового планування вітчизняних підприємств слід сказати, що
-
роботу з удосконалення організації фінансового планування і контролю на підприємстві необхідно починати з виявлення існуючих проблем, які виступають в якості факторів, що обмежують досягнення поставлених цілей підприємства;
-
систему фінансового планування і контролю необхідно розглядати як складовий елемент всієї системи планування на підприємстві, використовуючи єдиний підхід до вибору методів та інструментів для всіх видів складаються на підприємстві планів;
-
підприємство, в залежності від наявності у нього тих чи інших проблем у галузі фінансового планування, має робити акцент на певні функції фінансового планування, приділяючи їх реалізації найбільша кількість сил і засобів;
-
удосконалюючи організацію фінансового контролю на підприємстві, необхідно також виявити проблеми підприємства в цій області і потім позначити ті елементи системи, які підлягають оптимізації;
-
перехід підприємства до побудови своєї діяльності на основі процесного підходу дозволяє усунути недоліки, характерні для традиційної схеми організації.

Список літератури
1. Акулов В.Б. Фінансовий менеджмент. - Петрозаводськ: Видавництво Петрозаводського державного університету, 1997. - 136 с.
2. Аніскін Ю.П., Павлова А.М. Планування і контролінг: навч. за спеціальністю «Менеджмент орг.» - 2-е вид. - М.: Омега-Л, 2005. - 280с.
3. Бондаревська Є.М. Фінансовий менеджмент для неспеціалістів: переклад з англійської. - СПб.: Пітер, 2006. - 608 с.
4. Бурцев В.В. Система фінансового контролю / / Бібліотека фінансового менеджера / http: / / finmanagement.ru.
5. Бухалков М.І. Внутрішньофірмове планування. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 392 с.
6. Веснін В.Р. Менеджмент в у запитаннях і відповідях: навчальний посібник. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2006. - 176с.
7. Внутрішньофірмове планування: Підручник для вузів - СПб.: Пітер, 2003. - 496 с.
8. Ільїн А.І. Планування на підприємстві: навчальний посібник - 6-е вид., Перераб. і доп. - Мн.: Нове знання, 2005. - 656с.
9. Колчина Н.В. Фінанси організацій (підприємств): Підручник для вузів - 3-е вид. перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 368с.
10. Ковальов В.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: ПБОЮЛ М.А. Захаров, 2001. - 424с.
11. Лихачова О.М. Фінансове планування на підприємстві: Навчально-практичний посібник. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2003. - 264с.
12. Платонова М.О., Харитонова Т.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2005. - 432с.
13. Попов В.М. Фінансовий бізнес-план: Навчальний посібник - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 464 с.
14. Рєпін В.В. Фінансове планування та управлінський облік: проблеми впровадження / http: / / finexpert.ru.
15. Реформування підприємств. Типова програма. Методичні рекомендації. Досвід реструктуризації. СБ документів. - М.: Видавничий центр «Акціонер», 1998. - 151 с.
16. Рогова О.М., Ткаченко О.А. Основи управління фінансами та фінансове планування: Навчальний посібник - СПб.: Видавництво Вернера Регена, 2006. - 256с.
17. Боровков П. БДР і БРГК «по-російськи» / / Довідник економіста. - 2005. - № 9 (27). - С. 42-48.
18. Романова М.В. Формування фінансової політики підприємства: Управління фінансами / / Фінанси і кредит. - 2000. - № 8. - С. 25-34.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
275.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінансове планування Необхідність і завдання фінансового планування
Фінансове планування 3
Фінансове планування 2
Фінансове планування на підприємствах
Фінансове планування і бюджетування
Фінансове планування на макрорівні
Проектне фінансове планування
Фінансове планування в організації 2
Фінансове планування в організації
© Усі права захищені
написати до нас