Стан обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ [ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати. скачати Російський державний аграрний університет Московська сільськогосподарська академія ім. К.А. Тімірязєва Калузький філія Кафедра бухгалтерського обліку, фінансів і аудиту Курсова робота з дисципліни «Бухгалтерський управлінський облік» на тему: «Стан обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ« Думінічскій м'ясокомбінат »Думінічского району Калузької області (на прикладі ковбасного цеху)» Калуга 2009 Зміст Введення Глава 1. Теоретичні основи і методи обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції промислового виробництва 1.1 Економічна сутність витрат на виробництво та їх класифікація 1.2 Нормативно-правове регулювання обліку витрат на виробництво 1.3 Економічна сутність, значення і калькулювання собівартості Глава 2. Сучасний стан обліку та аналіз витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» Думінічского району Калузької області 2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» 2.2 Стан обліку витрат у промисловому виробництві ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» 2.3 Аналіз собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» Глава 3. Шляхи вдосконалення обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» 3.1 Виявлення шляхів зниження собівартості продукції промислових виробництв у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» 3.2 Удосконалення обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва з використанням методу "директ - костинг" Висновки і пропозиції Список використаної літератури Введення В умовах ринкової економіки організація будь-якої форми власності зацікавлене в результатах своєї діяльності в тій мірі, в якій воно не залежить від фінансування та управління виробництвом з боку. Всі активи і резерви організації спрямовуються на максимізацію прибутку з мінімальними вкладеннями власних коштів. Продукт, що виробляється, повинен відповідати всім вимогам конкурентоспроможності: з одного боку - це якість, яка більшою мірою залежить від обсягу вкладеного в неї праці, капіталу, коштів, матеріалів, інтелекту тощо, з іншого боку - це ціна, основою якої є собівартість тих вкладених коштів і витрат. Звідси випливає, що особливу увагу бухгалтерський облік повинен приділяти саме собівартості виробленої продукції і витрат на її виробництво. Собівартість продукції є одним з найбільш важливих показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Вона показує, у що обходитися виробництво продукції конкретної організації. У собівартості отримують відображення якісна сторона господарської діяльності організації: ефективність використання виробничих ресурсів, стан технології та організації виробництва, впровадження досягнення науки і передового досвіду, рівень управління господарством. Обчислення цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику і виявлення резервів його зниження: визначення рентабельності виробництва в цілому і окремих видів продукції, розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційних заходів: обгрунтування рішення про виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва застарілих. Враховуючи вищесказане, слід зазначити актуальність обраної теми, отже, метою написання даної курсової роботи є дослідження стану обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції промислового виробництва. У відповідності з поставленою метою були вирішені завдання: 1. вивчені теоретичні основи обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції; 2. розглянуто нормативно-правове регулювання обліку витрат на виробництво; 3. вивчена організаційно-економічна характеристика організації; 4. проаналізовано сучасний стан обліку і аналіз витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва 5. розроблено основні напрямки можливого вдосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат». Об'єктом дослідження є ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат». Предметом дослідження є бухгалтерський облік витрат та обчислення продукції промислових виробництв в організаціях АПК. При написанні даної курсової роботи були використані наступні методи: монографічний, розрахунково-конструктивний, статистичний. Інформаційною базою для написання курсової роботи послужили праці вітчизняних авторів з досліджуваної теми, матеріали періодичної преси, нормативні акти, первинні документи з обліку витрат і виходу продукції промислового виробництва, дані бухгалтерської звітності за 2006-2008 р.р. Курсова робота обсягом 4 червня сторінки машинописного тексту складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури. Глава 1. Теоретичні основи і методи обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції промислового виробництва 1.1 Економічна сутність витрат на виробництво та їх класифікація Правило обліку витрат на виробництво продукції в розрізі елементів витрат і калькуляційних статей встановлюються окремими нормативними актами, а в сільському господарстві додатково «Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських організаціях» від 06.06.2003 № 792. Часто термін «витрати» ототожнюють з поняттям витрати. Однак більш уважно вивчення цих категорій свідчить про їх серйозному відмінності. Витрати - кошти, витрачені на придбання ресурсів є в наявності, і реєструються в балансі, як активи організації, здатні принести дохід у майбутньому. Витрати - частина витрат, понесених організаціями у зв'язку з отриманням доходу, по суті характеризують собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Більш повне визначення витрат дано у статті 252 НК РФ «Витратами зізнаються обгрунтовані й документально підтверджені витрати платника податку, за умови, що вони зроблені для здійснення діяльності, спрямованої на отримання доходу» [2]. Згідно ПБУ 10/99 видатками організації визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна). Витрати організації залежно від їх характеру, умов здійснення та напрямків діяльності організації поділяються на: 1.расходи за звичайними видами діяльності; 2.прочіе витрати. При формуванні витрат по звичайних видах діяльності повинна бути забезпечена їх угруповання за елементами у відповідності з їх економічним змістом: [13] Матеріальні витрати; Витрати на оплату праці; Відрахування на соціальні потреби; Амортизація; Інші витрати. Матеріальні витрати. У складі матеріальних витрат відображається вартість покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, палива і енергії, запасних частин, робіт і послуг, виконаних сторонніми організаціями, плата за воду, втрати від нестач матеріальних ресурсів у межах норм природного убутку; Витрати на оплату праці. Сюди включається основна і додаткова заробітна плата, оплата робіт за договорами підряду і трудовими угодами. Відрахування на соціальні потреби. Тут відображаються відрахування за встановленими нормами від витрат на оплату праці. Амортизація. Тут відбивається амортизація як власних, так і орендованих основних засобів. Інші витрати. У даному елементі відображаються платежі зі страхування майна організації, орендна плата, амортизація нематеріальних активів, витрати на відрядження і т.д. Така класифікація необхідна на макрорівні. Таким чином, простежуючи класифікацію витрат, А. С. Бакаєв характеризує витрати як елемент витрат, пов'язаний безпосередньо з виробництвом і продажем продукції, виконанням робіт і наданням послуг, які в організації не можна розкласти на більш дрібні складові. [13] Луговий В.Л. пропонує таке пояснення: "На виробництво та реалізацію продукції використовуються конкретні види ресурсів і засобів організації: матеріали, паливо, енергія, заробітна плата та інші. Кожен з цих видів витрат на виробництво являє собою однорідний вид витрат або особливий економічний елемент. [24] Приблизно такі ж визначення дають Н. П. Кондраков і В. Л. Луговий, тобто, ми бачимо, що у визначенні витрат у багатьох авторів немає розбіжностей. [23,24] На організацію обліку витрат в організації великий вплив робить класифікація витрат за певними ознаками. Витрати мають місце у всіх випадках функціонування живої праці безвідносно до сфери його застосування: при виробництві продукції, тобто у сфері виробництва, у сфері обігу тощо Тому М.З. Пизенгольц всі витрати організації підрозділяє в залежності від їх виникнення - сфери застосування живої праці. [25] Витрати в сфері виробництва - це витрати на виробничій стадії кругообігу, які включають витрати праці і засобів виробництва, спрямовані безпосередньо на виробництво продукції. До витрат праці на виробничій стадії кругообігу відносять витрати праці працівників, що виконують ті чи інші роботи, пов'язані із здійсненням технологічного процесу з виробництва продукції. Сюди ж слід віднести витрати праці осіб галузевого виробничо-технічного персоналу, а також витрати праці у керівництві виробничим процесом (диспетчери, бригадири і т.д.) Витрати засобів виробництва включає витрати сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива та ін До цієї групи витрат так само відносять амортизацію основних засобів, витрати на їх поточний ремонт, витрати дрібного інвентарю виробничого призначення, спецодяг і т.п. Витрати в сфері виробництва також слід підрозділяти по конкретних видах: - Витрати в основному виробництві, тобто у виробництві, що випускає основну продукцію. У сільському господарстві до них відносять за витрати на виробництво рослинницької і тваринницької продукції. - Витрати по організації та управління виробництвом. У встановлені терміни ці витрати списуються на основне виробництво. - Витрати у допоміжних виробництвах, які обслуговують основне виробництво в порядку виконання для нього певних робіт і послуг: ремонтні майстерні, автомобільний і гужовий транспорт, електро-, водо-і теплопостачання, тарне виробництво і т.п. Роботи та послуги допоміжних виробництв списуються щомісяця на витрати відповідних основних виробництв. - Витрати в обслуговуючих виробництвах і господарствах: витрати в житлово-комунальному господарстві, організаціях громадського харчування, побутового обслуговування, дитячих установах. Ці витрати на основне виробництво не списуються, а мають власні джерела покриття. Витрати в сфері обігу включають грошово-матеріальні і трудові витрати, пов'язані із забезпеченням збутових і постачальницьких операцій організації. Сюди відносять витрати по упаковці, транспортні витрати, витрати на рекламу, комісійні витрати, оплата ринкових зборів, працю працівників, зайнятих продажем і т.д. Витрати в сфері капітальних вкладень - це витрати з відновлення й розширення основних фондів організації (будівництво, придбання основних засобів). Витрати на капітальні вкладення слід вважати вкладенням коштів на стадії кругообігу з відновлення і розширення основних виробничих фондів. Витрати в сфері культурно-побутового обслуговування - це утримання і обслуговування бібліотек, клубів, кінотеатрів і т.п. Джерелами їх покриття виступають створені відповідні фонди або надходження цільового характеру. Витрати в сфері управління включають трудові та грошово-матеріальні витрати, пов'язані із здійсненням загального управління господарською діяльністю організації. Ми бачимо, що не всі витрати з класифікації М.З. Пізенгольца беруть участь у створенні продукту і його вартості, але тим не менш є необхідними для нормального функціонування виробництва і для забезпечення безперервності кругообігу коштів. [25] Розглянемо класифікацію витрат, яку я зустріла в більшості авторів. По відношенню до виробничого (технологічного) процесу всі витрати поділяються на основні і накладні. Основними називаються витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва продукції (робіт, послуг); вони займають найбільшу питому вагу в загальній сумі витрат організації. Накладні витрати утворюються в процесі діяльності, в ході обслуговування виробництва та управління ним. Це загальновиробничі і загальногосподарські витрати. По відношенню до обсягу виробництва усі витрати поділяються на змінні і постійні. Змінні витрати являють собою витрати, які змінюються залежно від зміни обсягу виробництва. До складу змінних витрат включаються витрати на сировину, паливо, енергію, транспортні послуги, оплата по трудовим ресурсам. Змінні витрати на одиницю продукції на початку процесу виробництва зростають повільніше, а потім збільшуються більш швидкими темпами. Така поведінка змінних витрат обумовлюється законом спадної віддачі ресурсів. Постійні витрати залишаються незмінними при зміні обсягів виробництва продукції. До них відносяться загальновиробничі, загальногосподарські та деякі інші витрати. У залежності від способів включення в собівартість продукції (робіт, послуг) витрати бувають прямі і непрямі. Прямі витрати пов'язані з виробництвом певного виду продукції і можуть бути прямо і безпосередньо віднесені на його собівартість. До непрямих відносять витрати, пов'язані з одночасним виробництвом кількох видів продукції, виконанням одночасно декількох видів робіт. Для цілей оподаткування прибутку витрати можна підрозділити на лімітуються і нелімітіруемие. Під лімітуються розуміють такі витрати, за якими законодавством встановлено ліміти, норми і нормативи (відрядження та представницькі витрати та ін.) До нелімітіруемим відносять витрати, прийняті до обліку у фактичних розмірах, Залежно від періодичності виникнення всі витрати розпадаються на поточні та одноразові. До поточних витрат відносяться витрати, пов'язані з виробництвом і продажем продукції даного періоду. Одноразовими називають витрати, пов'язані з підготовкою нових виробництв, освоєнням нової продукції, резервуванням витрат на будь-які цілі. По складу всі витрати поділяються на одноелементні та комплексні. Одноелементні називають витрати, що складаються з одного виду витрат (заробітна плата тощо). Комплексні складаються з кількох видів витрат (загальногосподарські витрати та ін.) За ефективністю - на продуктивні, до яких відносяться виправдані виробництвом витрати та непродуктивні витрати, які утворюються з причин, що свідчить про недоліки в технології та організації виробництва. З чого можна зробити висновок, що у випадку ідеальної організації всі витрати повинні бути продуктивними. Наступна класифікація пов'язана з підрозділом витрат виробництва по можливості охоплення бізнес-планом. Планованими (кошторисними) є продуктивні витрати для відповідних бізнес-плану (кошторису) умов виробництва, коли складається кошторис витрат, а потім розраховується планова собівартість продукції. У неплановані витрати виробництва включаються витрати, які відображаються тільки у фактичній собівартості продукції і на відповідних рахунках (наприклад, витрати з гарантійного обслуговування). Нормовані і ненормовані витрати виробництва - це витрати, які відповідно охоплені або не охоплені системою нормування, включені або не включені в нормативну базу підприємства. Виходячи з безлічі класифікацій витрат, які нам пропонують різні автори, ми можемо зробити висновок, що одну й ту ж групу витрат можна класифікувати за різними ознаками. Так, наприклад, загальногосподарські витрати по різних класифікацій є витратами в сфері управління виробництвом, постійними, непрямими, лімітуються, позавиробничі, продуктивними і поточними витратами виробництва. Класифікація витрат необхідна також для правильного віднесення різних видів витрат на собівартість продукції. 1.2 Нормативно-правове регулювання обліку витрат на виробництво Перший рівень складають закони та інші законодавчі акти: Цивільний кодекс РФ, Податковий кодекс РФ, Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» № 129-ФЗ від 21.11.96г. (Ред. ФЗ від 03.11.06г. № 183-ФЗ), Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в РФ № 34н від 29.07.98г. (В ред. Наказу Мінфіну від 18.09.06г. № 116н). Документи даного рівня покликані забезпечувати однакове ведення обліку господарських операцій організацій, своєчасне складання та надання зацікавленим користувачам порівняльної і вірогідної інформації про майнове становище організацій, їх зобов'язання, доходи та витрати. Відповідно до ФЗ «Про бухгалтерський облік» бухгалтерський облік представляє собою упорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій. З дев'ятої статті чинного закону випливає, що всі господарські операції, що проводяться організацією, повинні оформлятися виправдувальними документами. Ці документи є первинними обліковими документами, на підставі яких у подальшому ведеться бухгалтерський облік. [3] Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності на території Російської Федерації встановлює єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності на території Російської Федерації для організацій, що є юридичними особами за законодавством Російської Федерації незалежно від підпорядкування та форм власності, включаючи організації з іноземними інвестиціями та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. [4] Основні принципи формування складу собівартості визначено в Податковому кодексі РФ главі 25 "Податок на прибуток організацій". У статті 252 Податкового кодексу РФ вказується, що "витратами визнається обгрунтовані і документально підтверджені витрати". Під обгрунтованими витратами розуміються економічно виправдані витрати, оцінка яких виражена в грошовій формі. Під документально підтвердженими видатками розуміються витрати, підтверджені документами, оформленими відповідно до законодавства РФ. Таким чином, Податковий кодекс РФ прирівнює поняття "витрати" і "витрати". Проте ні в главі 25, ні в частині першої Податкового кодексу РФ визначення витрат і витрат немає. Поняття "витрати" і "витрати" є бухгалтерськими термінами, отже їх визначення слід шукати в положеннях з бухгалтерського обліку. Другий рівень системи нормативного регулювання представлений положеннями з окремих питань обліку майна, зобов'язань, капіталу, визначальними одноманітний підхід до підлягає відображенню в бухгалтерському обліку фактів і явищ, обов'язковий для всіх організацій незалежно від форм власності. Це національні російські бухгалтерські стандарти - положення з бухгалтерського обліку (ПБО). Безпосереднє відношення до управлінського обліку мають: ПБО 9 / 99 «Доходи організації» від 6.05.99г. № 32н (в ред. Від 27.11.06г. № 156) та ПБО 10/99 «Витрати організації» від 6.05.99г. № 33н (в ред. Від 27.11.06г. № 156н), ПБО 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» від 9.06.2001г. № 44н (в ред. Від 26.03.07г. № 26н. У відповідність з пунктів 2 ПБУ 9 / 99 під доходами організації розуміється збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов'язань, які призводять до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників (власників майна). [5] З 1 січня 2000 р. Міністерство фінансів РФ ввело в дію Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" (ПБУ 10/99). Дане положення замінило поняття "собівартість" терміном "витрати". Згідно з пунктом 2 ПБУ 10/99 під витратами розуміється зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, які призводять до зменшення капіталу організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна). [ 6] У пункті 19 ПБО 10/99 вказано, що витрати в бухгалтерському обліку визнаються незалежно від того, як вони приймаються для цілей розрахунку оподатковуваної бази. Дане Положення набуло особливої ​​важливості у зв'язку з вступом в дію глави 25 Податкового кодексу РФ, якою передбачено ведення податкового обліку у господарюючих суб'єктів. Відповідно до ПБО 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» Матеріально - виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю. При відпуску матеріально - виробничих запасів у виробництво та іншому вибутті їх оцінка здійснюється одним з наступних способів: за собівартістю кожної одиниці, за середньою собівартістю, за собівартістю перших за часом придбання матеріально - виробничих запасів. [7] Третій рівень системи визначається документами, в яких можливі бухгалтерські прийоми наведено з прикладами розкриття конкретного механізму їх застосування до певного виду діяльності. До цієї групи документів належать, «Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських організаціях» від 06.06.2003 № 792, «Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності сільськогосподарських та інших організацій АПК »(Затверджено наказом Мінсільгосп РФ від 31.01.03г. № 28),« Методичні рекомендації з обліку витрат у тваринництві »(Затверджено наказом Мінсільгосп РФ від 02.02.04г. № 73), План рахунків бухгалтерського обліку та фінансово - господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н (в ред. От18.09.06г. № 115н). Відповідно до Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських організаціях «Витрати по звичайних видах діяльності (витрати) - частина витрат, які відповідають виробленої та одночасно проданої (реалізованої) у звітному періоді продукції» . Не конкретизовано визначення поняття «витрати», воно повністю ототожнюється з поняттям «витрати». Витрати - Це прийнята до обліку вартісна оцінка використаних в господарської та виробничої діяльності ресурсів, накопичення яких по закінченню певного періоду призводить до утворення активів (оборотних і необоротних) яких витрат, якщо витрати не визнані відтворюють активами відповідно до внутрішніх стандартів організації. У Рекомендаціях сформульовані завдання управлінського обліку в ринкових умовах, на жаль, без урахування специфіки виробництва Методичні рекомендації дають у тому числі вказівки з обліку виробничих витрат. Тут досить чітко і наочно показані методи обліку витрат, об'єкти обліку витрат, місця виникнення витрат. Детальні конкретні рекомендації дані з калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг) по самих різних об'єктах калькуляції (від основних та укрупнених до побічних і елементних). На жаль, в Методичних рекомендаціях недостатньо уваги приділено системі внутрішнього і зовнішнього ціноутворення продукції, робіт та послуг на підприємствах АПК, що особливо актуально сьогодні при зберігається диспаритет цін. [9] У Плані рахунків бухгалтерського обліку вказується, що угрупування витрат за місцями виникнення та іншими ознаками, а також калькуляційний облік може здійснюватися в окремій системі рахунків, склад і методика використання якої встановлюються організацією виходячи з особливостей виробничої діяльності, структури, організації управління. Для обліку витрат в Плані рахунків виділяють рахунку 20-29, вони використовуються для групування витрат за статтями, місцями виникнення та іншими ознаками, а також обчислення собівартості продукції (робіт, послуг). Відповідно до Плану рахунків облік витрат в промислових виробництвах в сільськогосподарських організаціях здійснюється на субрахунку 3 «Промислові виробництва» рахунку 20 «Основне виробництво», по дебету якого відображають витрати у відповідних промислових виробництвах, за кредитом - вихід продукції. [10] Четвертий рівень у системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку займають робочі документи (документи внутрішньої регламентації) організації, що формують її облікову політику в методичному, технічному, організаційному та податковому аспектах. Перелік документів, які повинні затверджуватися наказом чи розпорядженням керівника організації про прийнятій обліковій політиці, міститься в ФЗ «Про бухгалтерський облік». Таким чином, у російському законодавстві сьогодні відсутні будь-які перешкоди для розвитку бухгалтерського управлінського обліку. Назріли об'єктивні передумови для його становлення та розвитку на підприємствах з урахуванням раніше накопиченого досвіду і традицій, а також міжнародних стандартів звітності. Однак у вітчизняній практиці поняття управлінського обліку ще не широко поширене. Багато його елементи ходять в наш бухгалтерський облік, оперативний облік, аналіз господарської діяльності. Разом з тим вітчизняна облікова практика ще не ув'язана з маркетингом, не визначаються відхилення фактичних витрат від прогнозних і т. п. 1.3 Економічна сутність, значення і калькулювання собівартості Однією з найважливіших завдань управлінського обліку є калькулювання собівартості продукції. Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі витрати на її виробництво і реалізацію. Собівартість продукції (робіт, послуг) організації складається з витрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію . [18] Собівартість продукції є якісним показником, в якому концентровано відбиваються результати господарської діяльності організації, її досягнення і наявні резерви. Чим нижча собівартість продукції, тим більше економиться праця, краще використовуються основні фонди, матеріали, паливо, тим дешевше виробництво продукції обходиться як організації, так і всьому суспільству. У собівартість продукції, зокрема, включаються: 1) витрати праці, засобів і предметів праці на виробництво продукції в організації. До них відносяться: витрати над підготовку і освоєння виробництва; витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), обумовлені технологією і організацією виробництва; витрати з обслуговування виробничого процесу; забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки; витрати, пов'язані з набором робочої сили, підготовкою та перепідготовкою кадрів; відрахування на державне соціальне та обов'язкове медичне страхування; витрати з управління виробництвом та ін; 2) витрати, пов'язані зі збутом продукції: упаковкою, зберіганням, навантаженням і транспортуванням (крім тих випадків, коли вони відшкодовуються покупцем понад ціни на продукцію); оплатою послуг транспортно - експе-ний і посередницьких організацій, комісійними зборами і винагородами, котрі сплачуються збутовим і зовнішньоторговельним організаціям; витрати на рекламу, включаючи участь у виставках, ярмарках і ін; 3) витрати, безпосередньо не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції в даній організації, але їх відшкодування шляхом включення в собівартість продукції окремих організацій необхідно в інтересах забезпечення простого відтворення (відрахування на покриття витрат по геологорозвідувальних і геолого-пошукових роботах, на рекультивацію земель, плата за деревину, що відпускається на корені, а також плата за воду). Крім того, в собівартості продукції (робіт, послуг) відображаються також втрати від шлюбу, від простоїв з внутрішньовиробничих причин, недостачі матеріальних цінностей у виробництві і на складах в межах норм природного убутку, виплата допомоги в результаті втрати працездатності через виробничих травм (на підставі судових рішень). Визначення собівартості продукції здійснюється на підставі даних, що характеризують найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних фондів, матеріальних і трудових ресурсів, при забезпеченні нормальних умов праці і т.д. Обчислення собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї реалізованої продукції називається калькуляцією. Калькуляція - це спосіб обчислення собівартості виробів, продукції, виконаних робіт і наданих послуг, а також матеріальних ресурсів і реалізованої продукції (робіт, послуг); вона є одним з елементів методу бухгалтерського обліку і дозволяє висловити у вартісній формі різні господарські процеси та їх етапи. Завдання калькулювання - визначити витрати, які припадають на одиницю їх носія, тобто на одиницю продукції (робіт, послуг), призначеної для реалізації, а також для внутрішнього споживання. [18] Метою обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) є своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції в документах про фінансово-господарської діяльності, а також контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Дані калькуляції фактичної собівартості продукції широко використовуються в управлінні економікою виробництва для контролю за дотриманням прийнятих в організації показників по собівартості продукції. Собівартість показує, у що обходиться виробництво сільськогосподарської продукції конкретної організації. У собівартості отримує відображення якісна сторона господарської діяльності підприємства. Кінцевим результатом калькулювання є складання калькуляцій. У залежності від цілей калькулювання розрізняють планову, кошторисну і фактичну калькуляції. Всі вони відображають витрати на виробництво і реалізацію одиниці конкретного виду продукції в розрізі калькуляційних статей. Планова калькуляція складається на плановий період на основі діючих на початок цього періоду норм і кошторисів. Кошторисна калькуляція розраховується при проектуванні нових виробництв і конструюванні знову освоюваних виробів при відсутності норм витрат. Фактична (звітна) калькуляція відображає сукупність всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції. Вона використовується для контролю за виконанням планових завдань по зниженню собівартості різних видів продукції, а також для аналізу та динаміки собівартості. Передумовою калькулювання є облік витрат по об'єктах обліку виробництва та місцями виникнення витрат. На даному етапі витрати групуються за об'єктами обліку виробництва та місцями їх виникнення в розрізі елементів і калькуляційних статей, а також статей кошторису витрат на обслуговування виробництва і управління; непрямі витрати розподіляються по об'єктах обліку виробничих витрат; ведеться поточний контроль за витратами виробництва, а також інші роботи. Калькулювання собівартості являє собою не тільки літочислення фактичної собівартості, але і включає в себе розрахунок собівартості: - Продукції, робіт, послуг допоміжних виробництв, які використовуються в основному виробництві; - Всього випуску продукції, виконаних робіт, наданих організаціям послуг; - Одиниці виду готової продукції, напівфабрикатів власного виробництва, що продаються на сторону, виконаних робіт, наданих послуг; Обчислення собівартості одиниці продукції являє собою завершальну стадію процесу калькулювання. Об'єктами калькулювання собівартості є окремі види продукції, робіт, послуг; вся продукція організації. Калькуляційна одиниця є вимірник в натуральному вираженні об'єкта калькулювання і в частині готової продукції звичайно збігається з одиницею виміру, прийнятої в стандартах або технічних умовах на відповідний вид продукції в бізнес-плані (кошторисі) виробництва продукції. При калькулюванні проміжних продуктів (напівфабрикатів), застосовується ряд умовних калькуляційних одиниць. [28] Під методом калькулювання собівартості продукції розуміється сукупність прийомів організації документування та відображення витрат виробництва, що забезпечують контроль за процесом їх формування та визначення фактичної собівартості продукції. Вибір методу калькулювання собівартості продукції залежить від типу виробництва, його складності, наявності незавершеного виробництва, тривалості виробничого циклу, номенклатура вироблюваної продукції. Нормативний метод калькулювання собівартості продукції звичайно характеризується тим, що в організації по кожному виробу на основі діючих норм та кошторисів витрат складається попередня калькуляція нормативної собівартості виробу. [18] Наступна група методів калькулювання собівартості продукції характеризується тим, що фактичні витрати виробництва протягом місяця накопичуються, а в кінці місяця розподіляються між об'єктами калькулювання. Відхилення від нормативної (кошторисної) собівартості виявляються після завершення калькулювання одиниці кожного виробу. Попроцессний метод застосовується в організаціях з нескладним технологічним процесом, коротким виробничим циклом і при відсутності залишків незавершеного виробництва. У зв'язку з цим об'єктами обліку витрат виробництва є окремі процеси у виготовленні (випуску) продукції (виконанні робіт, наданні послуги) як складові частини процесу виробництва. Попередільний метод характерний для масових виробництв, в яких вихідна сировина або матеріали послідовно перетворюються на готову продукцію. Виробничі процеси або їх групи утворюють переділи, кожен з них завершується випуском проміжних продуктів-напівфабрикатів, які можуть у такому вигляді продаватися на бік. Ці переділи і є об'єктами обліку витрат виробництва. Позамовний метод застосовується у виробництвах з одиничним і дрібносерійним характером продукції, що випускається. Об'єктом обліку витрат виробництва є виробниче замовлення. Собівартість кожного замовлення визначається після завершення робіт по ньому. Суть системи директ-костинг полягає в тому, що в собівартість продукції лише прямі змінні витрати, а постійні витрати в собівартість кожної одиниці продукції не включаються, вони обліковуються на рахунках обліку фінансових результатів і надалі покриваються за рахунок загального фінансового результату. У рамках даного методу застосовується схема побудови облікового процесу, яка містить два показники: маржинальний доход і прибуток. Система директ-костинг розширює аналітичні можливості обліку, інтегруючи облік, аналіз і прийняття управлінських рішень. В даний час розроблені дані методи, хоча і широко використовуються, не є універсальними, тому що мають ряд недоліків. Наприклад, організації використовують нормативний метод тільки для калькулювання собівартості продукції, у свою чергу, позамовний метод, не передбачає оперативного контролю за рівнем витрат, а також складний і громіздкий для інвентаризації незавершеного виробництва та інші. У зв'язку з чим організації для обліку витрат і калькулювання собівартості використовують декілька методів одночасно. Отже, основним завданням обліку витрат є розробка методів, що дають комплексну оцінку стану виробництва продукції, а також враховують специфіку галузей. Глава 2. Сучасний стан обліку та аналіз витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат». 2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат». Місце знаходження товариства: Російська Федерація, Калузька область, станція Думінічі. Він територіально розташований на рівному видалення від трьох найбільших обласних центрів у радіусі 150 кілометрів (Калуга, Брянськ, Орел). До Москви видалення становить 300кілометров. Наявність федеральних трас на даних напрямках обумовлює оперативність доставки в зону вищевказаних центрів, де представлена ​​продукція товариства. Акціонерне товариство «Думінічскій м'ясокомбінат», затверджено постановою адміністрації Думінічского району Калузької області № 206 від 29 червня 1992 року, відповідно до закону «Про приватизацію державних і муніципальних підприємств у РФ» та постановою Ради міністрів у РРФСР «Про заснування положення про акціонерні товариства» № 601 від 25 грудня 1990 року. Засновниками товариства є фізичні та юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. Товариство має цивільні права і несе обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених чинним законодавством РФ. Основними видами діяльності товариства є: заготівля, переробка та зберігання сільськогосподарської продукції, продуктів її первинної обробки, м'ясосировини; виробництво м'ясних продуктів, включаючи м'ясні консерви; оптова та роздрібна торгівля; Зовнішньоекономічна діяльність; Придбання та продаж основних засобів. Окремими видами діяльності, перелік яких визначаються Федеральними законами, суспільство може займатися тільки на підставі ліцензії. Статутний капітал дорівнює 5032238 рублів. Розмір статутного капіталу може бути збільшений шляхом збільшення номінальної вартості акцій або шляхом розміщення додаткових акцій. Органом управління є загальні збори акціонерів, Рада директорів і генеральний директор. ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» має в своєму розпорядженні наступними виробничими потужностями: Комплекс забою худоби. Розрахований на добовий забій до 200 голів (ВРХ, свиней). Даний цех забезпечений кадрами і повним комплексом технологічного обладнання. Постачання свинини здійснюється на сьогоднішній день великих свинарських господарствами Орловської, Курської областями в обсязі 100-200 голів на місяць. Постачання ВРХ здійснюється сільгосппідприємствами Сухінічского, Людиновского, Думінічского районів Калузької області в обсязі 59 голів у місяць. Цех виробництва ковбас. Дане виробництво оснащене новими технологіями і має можливість виробництва варено-копчених, напівкопчених, варених ковбас, сосисок, сардельок, шпікачек в обсязі 3х тонн за зміну в асортименті. Цех виробництва напівфабрикатів. Реконструкція даного цеху проведена в 2007 році. Цех оснащений новітнім обладнанням «Лінія Домініон» (Італія) з виробництва пельменів в обсязі близько 4-х тонн за зміну, лінія по виробництву котлет, тефтелькою - 4 тонни в зміну. У даному цеху присутній наявність напівавтоматичного, фасувального обладнання. Для економічної характеристики організації слід навести дані характеризують основні економічні показники діяльності об'єкта дослідження (табл. 2.1) Таблиця 2.1 Розмір і структура товарної продукції (у цінах фактичної реалізації) Показники Розмір грошової виручки, тис. руб. Структура грошової виручки,% Зміна в структурі 2008р. до 2006р. 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. М'ясо 6300 6100 5500 12,4 11,7 12,3 -0,1 0,6 Ковбасні вироби 28405 30200 24200	55,9	57,8	54,3	-1,6	-3,5
Напівфабрикати	14300	13600	13230	28,2	26,0	29,7	1,5	3,7
Інша продукція	1780	2355	1590	3,5	4,7	3,7	0,2	-0,8
Всього	50785	52255	44520	100,0	100,0	100,0	-	-

З таблиці видно, що основним виробничим напрямком у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» є виробництво ковбасних виробів, так у звітному році воно склало 54,3.

Для більш точної характеристики організації визначимо тип його спеціалізації, для чого розрахуємо відповідний коефіцієнт за формулою:

=

де У-питома вага окремих видів продукції в ранжированном ряду по товарній продукції;

Н-порядковий номер виду продукції в ранжированном ряду.

2006р.: = 100 / (55,9 * 1) + (28,2 * 3) + (12,4 * 5) + (3,5 * 7) = 0,440

2007р.: = 100 / (57,8 * 1) + (26,0 * 3) + (11,7 * 5) + (4,5 * 7) = 0,442

2008р.: = 100 / (54,5 * 1) + (29,7 * 3) + (12,3 * 5) + (3,7 * 7) = 0,433

Коефіцієнт спеціалізації приблизно залишається на одному рівні, він становить 0,44, отже організація має високий рівень спеціалізації.

Розглянуті нижче показники розміру і структури товарної продукції не дозволяють охарактеризувати ефективність діяльності організації. Її можна повніше проаналізувати за допомогою спеціальних показників розміру виробництва, які представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Розмір виробництва

Аналіз даної таблиці показує, що вартість товарної продукції (у цінах фактичної реалізації) в 2008р. зменшилася на 12,3% в порівнянні з 2006р. і на 14,8% в порівнянні з 2007р., що обумовлено відповідними змінами обсягів виробництва основних видів продукції, вироблених організацією. Спостерігається скорочення виробництва ковбасних виробів в 2008р. в порівнянні з 2007р. на 32%. Збільшилася вартість основних засобів у 2008р. (На 4,5% в порівнянні з 2006р.), Що викликано проведеної в організації переоцінкою основних засобів. Незначно зросла чисельність працівників: у 2008р. чисельність збільшилася в порівнянні з 2006р. на 5%. Ці зміни обумовлені деяким зростанням рівня заробітної плати та збільшенням обсягів виробництва.

Для більш глибокого аналізу необхідно вивчити основні економічні показники ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» та відобразимо їх у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Основні економічні показники ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат»

Виходячи з даних таблиці 2.3 можна зробити висновок про те, що рівень виробництва товарної продукції на 1 середньорічного працівника зменшилася в 2008р. по0г.іци 1.3 можна зробити висновок про те, що рівень виробництва товарної продукції на 1 середньорічного працівника зменшилася в порівнянні з 2006р. на 16,5%, і на 20,2% в порівнянні з 2007р. 2006р. виявився досить прибутковим для організації, прибуток склав 98,4% на одного середньорічного працівника.

В організації застосовується погодинна оплата праці, тому збільшення оплати 1 чол-год., Є матеріальним стимулом. З 2006р. по 2008р. спостерігається зростання цього показника (27,1 руб. в 2006р. і 33,1 руб. у 2008р.).

Крім того організацією використовується система преміювання та соціальних доплат, так що в майбутньому цілком обгрунтовано можна очікувати подальше зростання оплати праці та її продуктивності.

З наведених даних можна зробити висновок про те, що ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» постійно шукає варіанти входження в ринок м'ясної продукції і змінює структуру окремих видів продукції.

2.2 Стан обліку витрат у промисловому виробництві у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат»

У даному пункті будуть розглянуті особливості організації обліку витрат промислового виробництва, наявних в об'єкті дослідження. У цілому ж, склад витрат і послідовність їх обліку для формування собівартості отриманої продукції можуть бути представлені у вигляді схеми (рис. 2.1).

Згідно облікової політики ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» до промислового виробництва віднесена діяльність із заготівлі, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, продуктів її первинної обробки, м'ясосировини; виробництва м'ясних продуктів, включаючи м'ясні консерви. Отже, промислове виробництво в організації має величезне значення.

Витрати промислового виробництва

Прямі матеріальні витрати

Прямі трудові витрати

Витрати по організації виробництва та управління

Виробнича собівартість виробленої продукції

Залишок незавершеного виробництва

Виробнича собівартість проданої продукції

Залишок готової продукції на складі

Рис. 2.1 Визначення витрат на виробництво продукції

Облік витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва в суспільстві ведеться згідно з усіма вимогами законодавчих актів з ведення бухгалтерського обліку витрат на виробництво.

Підставою для запису в регістрах бухгалтерського обліку є первинні облікові документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Від повноти, своєчасності та правильності оформлення первинних документів у вирішальній мірі залежить якість, достовірність та оперативність бухгалтерського обліку в цілому.

Основним документом при оформленні відпустки матеріалів у виробництво є наряд. Підставою для його оформлення є ліміт відпуску матеріалів у виробництво. Ліміти на відпуск матеріалів у виробництво встановлюються на підставі затверджених норм витрат матеріалів, виробничих програм цехів, з урахуванням залишків матеріалів, не витрачених цехами на початок планованого періоду.

Наряд виписується на конкретний вид матеріалів з ​​характеристик, кількості та маси в двох примірниках. Один примірник наряду передається в комору сировини, другий - у комору цеху-одержувача.

Далі наряди обробляються в бухгалтерії, і формується загальний наряд на відрядну оплату праці співробітникам основного виробництва. Даний документ містить основні відомості по ділянках виробництва, виконуваних робіт і виконавцям (працівникам), а також категоріями складності для визначення оплати праці співробітників.

Зведений облік використання матеріалів здійснюється бухгалтерією, а контроль за використанням матеріалів здійснюється технічними службами організації. Відхилення від норм по витраті матеріалів у промисловому виробництві можливе здійснювати одним з двох методів: методом сигнального документування і інвентарним методом.

Метод документування зазвичай використовують для виявлення відхилень, що виникають внаслідок заміни матеріалів і при відпустці понад норми штучних матеріалів. Для цього оформляється вимога-накладна на кольоровому папері (сигнальна документація). У всіх інших випадках для виявлення відхилень використовують інвентарний метод, який реалізується за кожним видом і номенклатурного номера матеріалів, по окремим виконавцям або цеху в цілому. При цьому методі основним обліковим регістром є картка складського обліку матеріальних цінностей, яка ведеться по кожному шифру вироби (матеріалу).

Матеріально відповідальна особа здає матеріальні цінності на склад на підставі прибуткового ордера і накладної на передачу готової продукції в місця зберігання.

В кінці місяця працівнику складу необхідно оформити відомість руху м'ясної продукції за місяць по різних ділянках виробництва у формі звіту про рух матеріальних цінностей по складу, в якому ведеться облік у ваговому вимірі.

Переміщення продукції з переробного цеху в склад готової продукції здійснюються за накладною на внутрішнє переміщення м'ясної продукції.

У встановлені терміни бухгалтерія складає зведену відомість руху м'ясної продукції.

Щомісяця дані з первинних документів переносять до особових рахунків. У розділі 1 особового рахунку по рядок фіксують всі виробничі витрати за статтями витрат із зазначенням кореспондуючих рахунків. Підсумки витрат виводяться за місяць і наростаючим підсумком за рік. У розділі 2 особового рахунку фіксують вихід продукції за видами (кількість і сума) за звітний місяць і з початку року.

У забійному цеху облік шкурок ведуть у книзі складського обліку окремо за сортами, кольорами, розмірами.

Основним документом при калькуляції витрат є так звана зведена відомість витрат на виробництво. У ній відбиваються як повні витрати, так і показники питомої собівартості, віднесені на те чи інше підрозділ, крім того, тут міститься інформація про розподіл повних витрат між запасами незавершеного виробництва і одиницями готової продукції.

Загальний підсумок витрат і виходу продукції за місяць по аналітичних рахунках повинен відповідати підсумками оборотів по дебету і кредиту рахунку 20, відбитим у журналі-ордері по рахунку 20 і Головній книзі. Для полегшення контролю в регістрі аналітичного обліку на окремій сторінці щомісячно виводять загальні підсумки витрат по всіх об'єктах обліку промислового виробництва (у цілому і постатейно). Загальна схема обліку витрат і виходу промислового виробництва по рахунку 20, може бути представлена ​​наступним чином (рисунок 2.2)

Накладна на внутрішнє				Ліміт відпуску матеріалів
переміщення				у виробництво
			Наряд на відпуск матеріалів у виробництво Наряд на відрядну оплату Картка складського Картка складського праці робітників урахування м'яса обліку матеріалів Калькуляційна відомість Картка складського обліку м'ясної продукції готової продукції Звіт про рух матеріальних Зведена відомість руху цінностей по складу м'ясної продукції Журнал-ордер по рахунку 20 Головна книга Рисунок 2.2 Схема документообігу Синтетичний облік витрат промислових виробництв у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат" ведеться рахунку 20 «Основне виробництво». За дебетом субрахунка відображають витрати промислового виробництва, за кредитом - ведеться облік випуску продукції. У ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат" аналітичний облік виділяють в розрізі таких субрахунків: 1. Комплекс забою худоби. 2. Цех виробництва ковбас. 3. Цех виробництва напівфабрикатів. Витрати за дебетом рахунка 20 враховують в залежності від видів витрат у кореспонденції з кредитом рахунків: 02 «Амортизація основних засобів» - на суми нарахованої амортизації основних засобів; 43 «Готова продукція» - на суму сільськогосподарської продукції, відпущеної в торгівлю; «Матеріали» - на вартість витрачених матеріалів. За кредитом рахунок 20 кореспондує з рахунками обліку готової продукції, в залежності від напрямку її використання: 43 «Готова продукція» - на вартість оприбуткованої продукції, призначеної для продажу; 10 «Матеріали» - на вартість продукції, оприбуткованої як сировина і матеріалів тільки для внутрішньогосподарського споживання. Крім того, за кредитом рахунку 20 в кінці року відображають коригування планової собівартості продукції до фактичної з віднесенням різниці на рахунку 43 «Готова продукція», 90 «Продажі» та інших, в залежності від напрямку використання продукції. Облік витрат промислового виробництва ведеться за прийнятою у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» номенклатурі статей, яка включає: Оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби. Тут враховують заробітну плату працівників, обслуговуючих технологічний процес (технологи та ін) із зазначенням кількості відпрацьованих людино-годин; відрахування з єдиного соціального податку з сум заробітної плати; оплату праці на супутніх роботах (підвезення сировини, матеріалів, мийка тари і т.п .); а також витрати на виплату різних надбавок і доплат. У витрати виробництва по даній статті включаються як оплата праці, нарахована за відрядними розцінками за виконані роботи, так і доплати у вигляді премій за продукцію з урахуванням її якості, за високу якість виконаних робіт, скорочення термінів робіт і інші доплати, що включаються до складу оплати праці працівників зайнятих на виготовленні ковбасних виробів. По цій статті враховується також продукція, видана робітником у рахунок оплати праці за собівартістю. Записи в бухгалтерському обліку про витрати на оплату праці грунтуються на даних відповідних первинних документів, таких як табель обліку робочого часу, обліковий лист праці і виконаних робіт, розрахунково-платіжна відомість. Сировина для переробки. Тут відображають вартість сировини для переробки, які утворюють основу виготовленої продукції у промисловому виробництві або є необхідним компонентом при її виготовленні. Для документального оформлення даних операцій використовуються встановлені форми первинних облікових документів: загальний підсумковий звіт по сировині, в якому відображається надходження сировини в забійний цех Зміст основних засобів. Відображають витрати на обслуговування і експлуатацію обладнання, амортизацію і витрати на ремонт цехів, виробничого та підйомно-транспортного устаткування, витрати дрібного інвентарю, інструментів і пристосувань. Роботи та послуги. Враховують роботи і послуги, що надаються сторонніми організаціями; (енергію, витрачену на технологічні потреби; витрата води, паливо, холод і т. п.), також оформляються уніфікованими первинними документами (накладними, рахунок-фактурами і т. п.): Організація виробництва і управління. Відображають витрати на організацію і управління виробництвом в цехах, а також загальнозаводські, цехові, інші витрати, витрати на обслуговування обладнання у встановленому порядку віднесені на цю статтю. Відобразимо в таблиці витрати за даними статтями за 2008 рік, вказуючи фактичну величину витрат (таблиця 2.4). Таблиця 2.4 Аналіз рахунка Статті витрат Дебет Кредит Сума, руб 1. Оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби 20 «Основне виробництво» 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню» 73595-00 19723-00 2. Сировина для переробки 20 «Основне виробництво» 10 «Матеріали» 1754829-00 3. Зміст основних засобів 20 «Основне виробництво» 02 «Амортизація основних засобів» 47171-00 4. Роботи та послуги 20 «Основне виробництво» 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» 66589-00 5. Організація виробництва та управління 20 «Основне виробництво» 25 «Загальновиробничі витрати» 26 «Загальногосподарські витрати» 258131-00 87416-00 Необхідно сказати, що застосовуваний у суспільстві метод обліку витрат на виробництво ковбасних виробів є досить трудомістким, вимагає значних витрат часу та залучення додаткового числа фахівців, що не завжди є прийнятним в реальних умовах. Тому необхідно розглядати найбільш раціональні методи обліку витрат. Так, на нашу думку, доцільно запропонувати використовувати для обліку витрат метод "директ - костинг". 2.3 Аналіз собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі витрати на її виробництво і реалізацію. В умовах ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємства. Обчислення цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику, його динаміку, виявлення резервів зниження собівартості продукції, визначення цін на продукцію та багато іншого. ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» відповідно до облікової політики організації калькулювання собівартості здійснюється наступним чином: планова собівартість продукції визначається при складанні плану виробничо-господарської діяльності ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат», а фактична розраховується по закінченні місяця. Прямі матеріальні витрати Прямі трудові витрати Витрати по організації виробництва та управління Комерційні витрати Виробнича собівартість Повна собівартість Рис. 2.3 Визначення повної собівартості продукції Розглянемо порядок обчислення собівартості продукції промислового виробництва у 2008 році. Об'єктами обчислення собівартості є 1 кілограм виробленої продукції. Собівартість такої продукції повинна обчислюватися ставленням різниці між сумою витрат за відповідним аналітичним рахунком і вартістю отриманих відходів до кількості випущеної продукції. У кооперативі вартість отриманих відходів не віднімають з накопичених витрат. За даним видом переробки можна допустити таку похибку, оскільки вихід побічної продукції тут дуже малий. Допускаючи це, ми лише злегка завищуємо собівартість цієї продукції. Собівартість ковбасних виробі, отриманого після переробки сільськогосподарської продукції, повинна бути обчислена шляхом вирахування з врахованих витрат вартості побічної продукції за цінами можливої ​​реалізації та розподілу на валовий вихід основної продукції. Але вартість побічної продукції у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» з собівартість ковбасних виробів не включається, так як побічна продукція повністю утилізується. Витрати, накопичені за дебетом аналітичного рахунку «Ковбасний цех», протягом 2008 року склали 24200000 руб.00 коп. Валовий вихід ковбасних виробів становило 328000 кг. Виходячи з цих цифр фактична собівартість ковбасних виробів в організації за липень 2008р. була рівною 74руб. за 1кг. Це значення показника в організації отримали шляхом простого поділу накопичених витрат на валовий вихід продукції за місяць. Планова собівартість 1 кг м'яса, зазначена у плановому завданні організації в 2008р., Дорівнювала 68 крб. За звітний період фактична собівартість не дорівнює значенню планової, тому в кінці року необхідно зробити коригування. Сума коригування обчислюється як добуток валового виходу продукції на різницю між фактичною і плановою собівартістю. Якщо ж планова собівартість перевищила за звітний період показник фактичної - використовують метод «червоне сторно». Якщо планова собівартість виявилася нижче фактичної (як у нашому випадку), то коригування здійснюється за допомогою методу додаткового запису: (74 руб. - 68 руб.) * 328 000 кг .= 1968000 крб. 00 коп. Таким чином, ми бачимо, що вартість ковбасних виробів склала в 2008р. 1968000 крб. 00 коп. Для усунення виявлених порушень пропонуємо переглянути чинну систему обчислення собівартості: для отримання правильних розрахунків необхідно вартість отриманої продукції коригувати на суму вартості побічної продукції. I. Маржинальний аналіз витрат на виробництво продукції промислового виробництва Всі витрати організації можна розділити по відношенню до обсягу виробництва на умовно-змінні і умовно-постійні. Якщо в організації є змішані витрати (наприклад, поштово-телеграфні витрати, витрати на ремонт обладнання), то їх необхідно ретельно проаналізувати і виявити в них умовно-змінну та умовно-постійну частини. При плануванні та аналізі виручки і прибутку від продажів використовуються такі показники як: поріг рентабельності (критична точка, точка беззбитковості); запас фінансової міцності (зона беззбиткової роботи); ефект операційного важеля (виробничий леверидж). Маржинальний аналіз собівартості і прибутку дозволяє вирішити такі практичні завдання: 1.Планіровать витрати на виробництво і собівартість продукції (робіт, послуг), тобто скласти в рамках бізнес-плану такі кошторисні розрахунки: -Кошторисний розрахунок собівартості продажів; -Кошторисний розрахунок прибутку від продажів. 2.Оптімізіровать планові показники обсягу продажів, витрат і прибутку від продажів. 3.Оценіть досягнуті організацією результати за рівнем витрат і з прибутку від продажів. 4.Прогнозіровать ціни на нові вироби (роботи, послуги), динаміку цін на традиційні види продукції (робіт, послуг). 5.Виявіть резерви можливого зниження витрат організації та собівартості продукції. Проведемо маржинальний аналіз собівартості і прибутку для ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» і розглянемо перераховані вище показники на практичному прикладі. Для цього скористаємося вихідною інформацією з таблиці 2.5. Таблиця 2.6 Вихідна інформація для визначення порогу рентабельності від продажу Показники Базовий варіант Значення К-т до виручки 1. Виручка нетто 44520 1 2. Умовно-змінні витрати 52626 1,88 3. Маржинальний дохід (8106) -0,18 4. Умовно-постійні витрати 115413 2,59 5. Прибуток від продажів (збиток) 4985 0,11 Маржинальний дохід (MR) представляє собою різницю виручки (В) і змінних витрат (VC). MR = B - VC = 44520-52626 = -8106 тис. Руб. За рахунок маржинального доходу організація покриває умовно-постійні витрати (FC) і отримує прибуток від продажів. З розрахунків видно, що виручка не покриває витрати, тобто ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» працює у збиток. Поріг рентабельності (ПР) - це мінімально припустимий обсяг продажів, достатній для покриття змінних і постійних витрат. Це така величина виручки від продажів, при якій маржинальний дохід дорівнює сумі постійних витрат, а прибуток (П P) дорівнює нулю. Зі співвідношень показників постійних витрат, маржинального доходу і виручки від продажів можна вивести формулу розрахунку порога рентабельності: FC, тис.руб. ПР = _____________________________________________________________________________ коефіцієнт маржинального доходу до виручки від продажів Розрахуємо поріг рентабельності за даними таблиці 2.4: ПР = 115413 / -0,18 = - 614118 тис. руб. Якщо сума виручки буде нижче, ніж 614118 тис. руб., То організаціюждет збиток, якщо їй не вдасться змінити суму постійних витрат, а ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» розмір виручки всього лише 44520 тис. руб. Знаючи поріг рентабельності, можна розрахувати запас фінансової міцності, тобто величину на яку в критичній ситуації допускається зниження виручки без того, щоб фірма стала збитковою. Запас фінансової міцності можна розрахувати, використовуючи наступну формулу: Запас фінансової міцності = Планована (досягнута) виручка від продажів - ПР Розрахуємо запас фінансової міцності (ЗФП) за даними таблиці 4: ЗФП = 44520 - (-614118) = 658 638 тис. руб. ЗФП / В = 658 638 * 100% / 44 520 = 1479,42% Таким чином, в організації зниження виручки від продажів на 658638руб. (На 1479,42%). Якщо інформацію з форми № 2 річного звіту доповнити відомостями про величину умовно-змінних та умовно-постійних витрат, то аналіз можна здійснити за даними цієї форми. Приклад такого аналізу для ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» приведено у таблиці 2.5. З таблиці 2.5 можна зробити наступні висновки. За звітний період обсяг продажів склав 44520 тис. руб., Організація не покриває постійні витрати - працює у збиток. Таблиця 2.7 Маржинальний аналіз собівартості і прибутку за даними Форми № 2 річного звіту Показники Звітний період 1. Виручка нетто 44520 2. Повна собівартість продажів 39535 2.1Усл-перем. витрати (VC) 52626 2.2 Ум-пост. витрати (FC) 115413 3. Прибуток від продажів (Pr) 4985 4. Марж.доход (MR) (8106) 5. Частка ум-пост. витрат у собівартості,% 0,34 6. К-т маржі. доходу до виручки від продажів 0,18 7. Поріг рентабельності продажів (614118) 8.Запас фін. міцності 658638 9. Запас фін.прочності у% до виручки 1479,42 10. Запас фін. міцності в% до ПР -107,25 II. Аналіз витрат на карбованець продукції Найбільш узагальнюючим показником собівартості продукції, що виражає її прямий зв'язок з прибутком, є рівень витрат на карбованець продукції. Витрати на рубль продукції визначаються за формулою: Z = C / V, де C - повна собівартість виробленої продукції; V - вартість або обсяг виробленої продукції. На цей синтетичний показник впливає безліч факторів, пов'язаних з формуванням як чисельника, так і знаменника. Безпосередній вплив на зміну рівня витрат на карбованець продукції надають три фактори, які перебувають з ним у прямий функціонального зв'язку, або фактори першого порядку зв'язку з цим результативним показником: -Зміна структури продукції; -Зміна рівня витрат на окремі вироби (собівартості окремих виробів); -Зміна цін на продукцію. Для аналізу впливу факторів рекомендується використовувати прийом ланцюгових підстановок. Таблиця 2.8 Розрахунок витрат на карбованець продукції Показники За звітний рік Відхилення від плану за планом фактично абсолютне у% 1.Повне собівартість продукції, тис. руб. 35764 39535 3771 10,54 2.Об'ем продукції, тис. руб 42765 44520 1755 4,11 3. Витрати на рубль продукції, коп. 83,63 88,81 5,18	6,19

На підставі даних таблиці 2.9 розрахуємо рівень впливу вищеназваних чинників на витрати на карбованець продукції. Методика визначення розміру впливу представлена ​​в таблиці 2.10.

Таблиця 2.9

Вихідна інформація для аналізу впливу факторів на рівень витрат на карбованець продукції.

Витрати на рубль продукції	Розрахунок	Рівень витрат, коп.
1. За планом	35764/42765	83,63
2. За планом на фактичний випуск продукції	35764 / 44520	80,33
3. Фактично при планових цінах	39535 / 42765	92,44
4. Фактично	39535 / 44520	88,81

Таблиця 2.10

Факторний аналіз витрат на карбованець продукції

Фактори	Розрахунок впливу	Розмір впливу, коп.
1. Зміна структури випущеної продукції	80,33-83,63	-3,3
2. Зміна собівартості окремих виробів	92,44-80,33	12,11
3. Зміна цін на продукцію	88,81-92,44	-3,63
Разом	88,81-83,63	5,18

На понадпланове зниження витрат на карбованець продукції вплинули збільшення цін на окремі вироби, що призвело до зниження аналізованого показника на 3,63 коп., І структурні зрушення у випуску продукції (в результаті витрати знизилися на 3,3 коп.) Структурні зрушення набрали тому, що знизилася питома вага найбільш затратоемкую продукції, а менше - збільшився. Однак збільшення собівартості окремих видів продукції призвело до збільшення рівня витрат на 12,11 коп. Таким чином, в результаті впливу вищевказаних факторів рівень витрат на карбованець продукції знизився на 5,18 коп. (-3,63-3,3 +12,11).

Глава 3. Шляхи вдосконалення обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат»

3.1 Виявлення шляхів зниження собівартості продукції промислових виробництв у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат»

В даний час проблема зниження собівартості придбала вагома актуальне значення. Пошук шляхів її зниження дає можливість організації підвищити свою конкурентоспроможність і уникнути банкрутства. Для виявлення шляхів зниження собівартості продукції промислових виробництв (на прімереколбасного цеху ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат») необхідно провести аналізу витрат, що її утворюють.

За даними аналітичного обліку очевидно, що за підсумками 2008 року фактична собівартість продукції (2420000 крб. 00 коп.) Перевищила своє планове значення (23800000 руб. 00 коп.), Причому перевищення відбулося виключно за рахунок змінних витрат, тому що фактична сума постійних витрат відповідає їх плановому значенням.

Виявлення шляхів зниження собівартості продукції можна проводити в двох напрямках:

1. збільшуючи обсяг виробництва продукції;

2. скорочуючи витрати на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економного використання матеріальних ресурсів, скорочення втрат і т. п.

Отже, один із способів зниження собівартості закладений в раціональному управлінні витратами. Виходячи з визначення постійних і змінних витрат, можна зробити висновок, що для цілей зменшення собівартості продукції необхідно зменшувати тільки рівень змінних витрат. Резерви зменшення витрат визначаються по кожній їхній статті за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів, які будуть сприяти економії заробітної плати, зниження матеріало-і фондомісткості і т. д. Але перш за все необхідно проаналізувати склад і структуру планових і фактичних витрат.

Таблиця 3.1

Склад і структура витрат ковбасного цеху ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат»

Статті витрат	Сума, руб.			Структура,%
	План.	Факт.	+ / -	План.	Факт.	+ / -
Оплата послуг	68960,00	73595,00	+4635,00	2,99	3,19	0,2
Відрахування на Соціальні потреби	16712,00	19723,00	+3011,00	0,72	0,85	0,13
Сировина	1572658,00	1754829,48	+3327487,00	68,31	76,04	7,73
Паливо, холод, ел. енергія	54859,00	66589,00	+11730,00	2,38	2,88	0,5
Витрати на обслуговування обладнання	3856,00	3992,00	+136,00	0,16	0,17	0,01
Цехові витрати	68452,00	75956,00	+7504,00	2,97	3,29	0,32
Загальнозаводські витрати	74254,00	87416,00	+161670,00	3,25	3,78	0,53
Позавиробничі витрати	126781,00	160935,00	+34154	5,51	6,97	1,46
Амортизація	47171,00	47171,00	-	2,05	2,04	0,01
Витрати по організації виробництва та управління	254125,00	254125,00	-	11,04	11,01	0,03
Інші	14289,00	17248,00	+2959,00	0,62	0,75	0,13
Всього	2302117,00	2307738,00	+5621,00	100,00	100,00	х

Очевидно, що відхилення фактичної собівартості від планової обумовлено збільшенням виключно змінних витрат. Отже, для зниження собівартості необхідно зменшувати саме змінні витрати. Найбільш помітні відхилення сум за статтями «Оплата праці» та «Сировина». Розглянемо більш детально причини кожного з них.

Чисельність працівників ковбасного цеху протягом останніх трьох років зберігається незмінною (5 чоловік), тобто цей фактор на зміну суми витрат за статтею впливу не чинив. Збільшилася сума оплати праці на одного працівника у зв'язку з її індексацією через інфляцію. Виходячи з викладеного, витрати на оплату праці не є напрямом зниження собівартості, так як при зменшенні оплати праці закономірно впаде його продуктивність, а при скороченні кількості зайнятих працівників - знизиться обсяг виробництва.

«Сировина» - в ковбасному цеху це вартість переданого м'яса тварин, а так само різних добавок (сіль, борошно, манна крупа, молоко, оболонка і т.д.). Так як в ковбасний цех організації надходять тільки покупні тварини, то напрямком зниження витрат по даній статті є зниження вартості тварин, яка формується в галузі тваринництва.

Більш докладний і детальний аналіз повинен бути проведений з використання деталізованих даних аналітичного обліку по всьому промисловому виробництву. Однак, грунтуючись на матеріалах, отриманих в ході дослідження, можна вказати ще ряд заходів, перспективних у плані зниження собівартості виробленої продукції (для конкретних виробництв і в цілому по організації):

1. впровадження нових технологій переробки продукції з метою економії часу, енергії, сировини та інших засобів;

2. провести аналіз чисельності та кваліфікованості трудового колективу виробництва;

3. поліпшення організації праці з метою підвищення його продуктивності;

4. особливу увагу приділяти невиробничим витратам, тобто втрат від браку, простоїв, нестач і псування цінностей;

Виявлені вище недоліки при обчисленні собівартості продукції вимагають підвищення кваліфікації працівників бухгалтерії.

В результаті впровадження цих же заходів можна досягти також збільшення обсягів виробництва промислової продукції в організації, так як вивільняються в результаті економії кошти підуть на поліпшення організаційно-технічної бази виробничого процесу, і цей кругообіг не повинен припинятися.

Далі розглянемо додаткові витрати на освоєння резервів збільшення обсягу продукції з урахуванням змінних витрат, таблиця 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахунок додаткових витрат пішли на освоєння резервів збільшення обсягу реалізації продукції

Вид продукції

Сума витрат на 1 ц, крб.

Розмір виявлених резервів, ц Загальна сума додаткових витрат, тис.руб. Докторська варена 42,5 2096,6 89,1 Мисливські ковбаски 259,9 4368 1135,3 Сардельки до сніданку 222,5 8919,7 1984,6 Разом --- --- 3209 Аналіз таблиці 3.5. показує, що додаткові витрати на виробництво продукції більше ніж сума очікуваного прибутку. Тоді прибуток від реалізації додаткової продукції складе: 3209 - 3017,68 = 191,32. У загальному вигляді методику підрахунку резервів зниження собівартості продукції (Р ↓ С) можна звести до визначення різниці між її фактичним і можливим рівнем, який враховує раніше виявлені резерви збільшення виробництва продукції і скорочення витрат на виробництво: де С в і С ф - фактичний та можливий рівень собівартості 1 ц продукції відповідно; З ф - фактичні витрати на виробництво продукції; Р ↓ З - резерв скорочення витрат на виробництво продукції; ДЗ - додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення виробництва продукції; V ВП ф - фактичний обсяг виробництва, продукції; Р ↑ V ВП - резерв збільшення виробництва продукції. Розрахуємо даний резерв по кожному виду продукції. Резерв зниження собівартості 1ц Докторської вареної: Резерв снхіженія собівартості 1ц Мисливських колбаскок: Резерв зниження собівартості 1ц сардельок до сніданку: Таблиця 3.3 Резерв збільшення суми прибутку за рахунок зниження собівартості продукції Вид продукції Резерв зниження собівартості 1ц. продукції, грн. Можливий обсяг реалізації продукції, ц, Резерв збільшення суми прибутку, крб. Докторська варена 0,1 3500 350 Мисливські ковбаски 0,1 3447 344,7 Сардельки до сніданку 21,38 78165 1671167 Разом --- --- 1671861 У результаті розрахунків виявилося, що за рахунок зниження собівартості продукції ВАТ «Думінічского м'ясокомбінату» може додатково отримати прибуток у розмірі 1671861 крб., В тому числі по Докторської вареної 350 руб., За мисливськими ковбасками 344 руб., По Сардельки до сніданку 1671861 крб. Для визначення резервів зниження собівартості продукції (Р ↓ С) необхідно підрахувати різницю між її фактичним і можливим рівнем: Р ↓ С = Св - Сф = Зф-Р ↓ З + ДЗ _ Зф V ВПФ + Р ↑ V ВП V ВПФ Де Сф і Св - фактичний та можливий рівень собівартості 1ц продукції відповідно; Зф - фактичні витрати на виробництво продукції; Р ↓ З - резерв скорочення витрат на виробництво продукції; ДЗ - додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення виробництва продукції; V ВПФ - фактичний обсяг виробництва продукції; Р ↑ V ВП - резерв збільшення виробництва продукції. Резерв скорочення витрат виявляється по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів, які будуть сприяти економії заробітної плати, зниження матеріало -, енерго-, фондомісткості і т. д. Економію витрат з оплати праці Р ↓ ЗП в результаті впровадження організаційно-технічних заходів можна розрахувати шляхом множення різниці між трудомісткістю продукції Уте на запланований рівень середньогодинної оплати праці і на запланований обсяг виробництва продукції V ВПпл: Р ↓ ЗП = Уте * Відпливши * V ВПпл Сума економії збільшиться на відсоток відрахувань від фонду оплати праці, що включаються до собівартості продукції. Резерв зниження матеріальних витрат Р ↓ МОЗ на виробництво запланованого випуску продукції за рахунок впровадження нових технологій та ін оргтехмероприятий можна визначити наступним чином: Р ↓ МОЗ = (УР1 - УР0 * V ВПпл * Цпл), Де УР1, УР0-витрата м'яса, добавок та ін матеріальних ресурсів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження організаційно-технічних заходів; Цпл - планові ціни на матеріали. Резерви економії накладних витрат виявляються з урахуванням їх фактичного аналізу по кожній статті витрат за рахунок розумного скорочення апарату управління, економного використання коштів на відрядження, поштово-телеграфні і канцелярські витрати, зменшення втрат від псування матеріалів і готової продукції та ін Додаткові витрати потрібно підрахувати за кожному виду виявлених резервів збільшення обсягів виробництва продукції. Таким чином, резерв зниження собівартості продукції багато в чому залежить від фактичних і додаткових витрат на виробництво продукції та обсягів виробництва даної продукції. Визначення резервів зниження собівартості продукції може послужити джерелом збільшення обсягу виробництва продукції і скорочення витрат на її виробництво. 3.2 Удосконалення обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва з використанням методу "директ - костинг" Останнім часом у зв'язку з рекомендаціями обчислювати скорочену виробничу собівартість стало можливим застосовувати більш досконалі методи калькулювання собівартості продукції. Один з таких методів - директ-костинг - поширений на підприємствах економічно розвинутих країн. Сутність цього методу полягає в тому, що на собівартість продукції відносяться тільки змінні витрати виробництва, а постійні повністю переносяться на продаж. Для цього необхідно чітке розмежування витрат на змінні і постійні. Впровадження елементів системи «директ-костинг» у підприємства зайняті переробкою сільськогосподарської продукції дозволяє розраховувати критичну точку беззбитковості, прогнозувати поведінку собівартості чи окремих видів затрат залежно від різних факторів на загальну суму витрат і собівартість одиниці продукції. Розрахована собівартість даним методом дає додаткову інформацію, необхідну для більш ефективного виробництва. Так, для того, щоб застосувати його для обліку витрат метод "директ - костинг" необхідно розділити витрати на постійні і змінні (таблиця 3. 4). Так, наприклад, отримана ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» прибуток від реалізації продукції в розмірі 1033 тис. руб. за 2008 рік свідчить лише про те, що в 2008 році в суспільстві підвищився рівень організації виробництва і ефективність використання наявних ресурсів. Таблиця 3 .4 Поділ витрат на постійні та змінні Статті витрат Постійні витрати Змінні витрати Успенська напівкопчена Фарш по-домашньому Успенська напівкопчена Фарш по-домашньому Заробітна плата з відрахуваннями, руб. 1943,67 4810,57 Сировина, руб. 27010,33 140937,93 Паливо, холод, ел. енергія, руб. 1386,95 3432,68 Витрати на обслуговування устаткування, руб. 83,15 205,79 Цехові витрати, руб. 1582,05 3915,55 Загальнозаводські витрати, руб. 1820,74 4506,31 Витрати по організації виробництва та управління, руб. 159000 112000 Позавиробничі витрати, руб. 2636,76 12080,67 Амортизація, руб. 982,50 2431,68 Інші витрати, руб. 359,25 889,14 Разом 159982,5 114431,68 36822,9 170778,64 У той же час розрахований у таблиці 3. 4 результат від реалізації продукції методом "директ-костинг" дозволяє зробити наступні висновки: для того, щоб покрити витрати необхідні для реалізації ковбасних виробів: Успенська напівкопчена і Фарш по-домашньому у звітному році необхідно було реалізувати продукції на суму 7942,52 рублів. При такій виручці рентабельність дорівнює нулю. Фактично виручка склала 317,19 тис. рублів, що вище за поріг рентабельності на 309247,48 рублів. Цей запас фінансової стійкості значення якого говорить про те, що виручка може зменшитися на 309247,48 рублів і тоді тільки рентабельність буде дорівнювати нулю. Якщо ж виручка знизиться ще більше, то підприємство стане збитковим. Тому потрібно постійно стежити за запасом фінансової стійкості, з'ясовувати, наскільки близький або далекий поріг рентабельності. Отримати таку інформацію стає можливим при використанні такого методу як "директ-костинг". Таблиця 3. 5 Схема розрахунку кінцевого результату від реалізації продукції методом "директ-костинг" Показники \ продукція Успенська напівкопчена Фарш по-домашньому Разом Виручка від реалізації продукції, тис. грн. 89,67 227,52 317,19 Повна собівартість реалізованої продукції, грн. 37805,41 197028,00 234833,41 Прибуток, тис. руб. 8,92 10,65 19,57 Сума змінних витрат, руб. 36822,9 170778,64 207601,54 Сума постійних витрат, руб. 159982,50 114431,68 274414,18 Сума маржинального доходу (маржа), грн. 52847,1 56741,36 109588,46 Частка маржинального доходу у виручці,% 34,55 Поріг рентабельність виробництва, руб. 7942,52 Запас фінансової стійкості, руб. 309247,48 Інформація, що отримується в цій системі, дозволить організації вирішувати виробляти чи конкретний вид продукції і в якому обсязі, купувати або організовувати власне виробництво деяких видів матеріалів (наприклад, насіння або посадковий матеріал), чи продавати готову продукцію у вигляді сировини для промислових підприємств або здійснювати глибоку її переробку. Надалі при вирішенні ряду методологічних питань, таких як: розробка методики розмежування змінних і постійних витрат; встановлення порядку покриття витрат нетоварних виробництв; перегляд номенклатури рахунків синтетичного і аналітичного обліку, замінної для обліку витрат сільськогосподарськими підприємствами, на думку багатьох авторів можна послідовно перейти на другий варіант системи "директ-костинг" - розвиненою. Цей варіант передбачає включення в собівартість не тільки змінних витрат, але й частини постійних і подається у формі ступеневої побудови інформації, що покращує якість управлінських рішень щодо оптимізації структури діяльності підприємства. На його основі можна зробити висновок, який конкретний внесок вносить окремий вид продукції (продукт), підрозділ на покриття змінних і відповідної частки постійних витрат. При цьому можуть прийматися детально обгрунтовані рішення про припинення виробництва збиткової продукції або розширенні більш конкурентно здатних галузей. Ринкові відносини постійно висувають нові вимоги до обліку виробничої діяльності. Головне призначення такого обліку - контроль за виробничою діяльністю і керування витратами на його здійснення. Висновки і пропозиції 1. Під витратами в управлінському обліку розуміють кошти, витрачені на придбання ресурсів є в наявності, і реєструються в балансі, як активи організації, здатні принести дохід у майбутньому. У залежності від призначення існує кілька класифікацій витрат: класифікація витрат за елементами, сфері здійснення, способом включення у собівартість і ін 2. Однією з найважливіших завдань управлінського обліку є калькулювання собівартості продукції. Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі витрати на її виробництво і реалізацію. Також в залежності від специфіки діяльності організації виділяють і декілька способів калькулювання собівартості продукції (нормативний, простий, позамовний, попередільний, «директ-костинг»). 3. Визначили, що основним виробничим напрямком у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» є виробництво ковбасних виробів Основні економічні показники діяльності організації показали, що рівень виробництва знижується, також незначно знижується продуктивність і оплата праці, ефективність виробничих витрат і основних засобів основної діяльності. 4. Синтетичний облік витрат промислових виробництв у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат" ведеться на рахунку 20 «Основне виробництво». За дебетом субрахунка відображають витрати промислового виробництва, за кредитом - ведеться облік випуску продукції. 5. Собівартість ковбасних виробі, отриманого після переробки сільськогосподарської продукції, повинна бути обчислена шляхом вирахування з врахованих витрат вартості побічної продукції за цінами можливої ​​реалізації та розподілу на валовий вихід основної продукції. Але вартість побічної продукції у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» з собівартість ковбасних виробів не включається, так як побічна продукція повністю утилізується. 6. Поріг рентабельності (точка беззбитковості) у звітному році склало 7942,52. Руб. Розміри резервів зростання прибутку позитивно впливають на величину маржинального доходу і сприяє більшої компенсації постійних витрат підприємства. 7. Враховуючи вищесказане, для вдосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ «Думінічскій м'ясокомбінат» ми пропонуємо: 1) з метою збільшення валового прибутку організації потрібно знайти і проаналізувати резерви для зниження собівартості продукції промислового виробництва, один із способів закладений в раціональному управлінні витратами. У процесі аналізі загальної суми витрат була вивчена структура витрат за економічним змістом. Була виявлено, що фактичні витрати підприємства вище планових на 5621руб. 2) використовувати такий метод, як "директ-костинг". Впровадження даного методу дозволить розрахувати поріг рентабельності, прогнозувати зміни собівартості в залежності від зміни різних факторів виробничого характеру, а так само дає повну інформацію, необхідну для більш ефективного управління виробництвом; Список використаної літератури 1. Цивільний кодекс РФ. Частини перша і друга (прийняті Державною Думою 21.10.94г.) (В ред. ФЗ від 18.12.06г. № 232-ФЗ). 2. Податковий кодекс РФ (частини 1 та 2), затверджених ФЗ № 146-ФЗ від 31.07.98г. (В ред. ФЗ від 27.07.06р. № 137-ФЗ). 3. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» № 129-ФЗ від 21.11.96г. (Ред. ФЗ від 03.11.06г. № 183-ФЗ) 4. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ № 34н від 29.07.98г. (В ред. Наказу Мінфіну від 18.09.06г. № 116н). 5 Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБУ 9 / 99) від 6.05.99г. № 32н (в ред. Від 27.11.06г. № 156). 6. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» (ПБУ 10/99) від 6.05.99г. № 33н (в ред. Від 27.11.06г. № 156н). 7. Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» (ПБУ 5 / 01) від 9.06.2001г. № 44н (в ред. Від 26.03.07г. № 26н). 8. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності сільськогосподарських та інших організацій АПК (Затверджено наказом Мінсільгосп РФ від 31.01.03г. № 28). 9. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських організаціях (Затверджено наказом Мінсільгосп РФ від 06.06.03г. № 792). 10. План рахунків бухгалтерського обліку та фінансово - господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н (в ред. От18.09.06г. № 115н). 11. Амеліна Т.І. Витрати підприємства, що підлягають включенню до складу витрат. / / Бухгалтерський облік., 2008. № 4 12. Бабаєва Ю.А. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів /. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2002. - 476 с. 13. Бакаєв О.С., Безруких Л.С., Врублевський Н.Д. та ін Бухгалтерський облік.: Підручник .- 4-е вид., перераб. і доп .- М.: Бухгалтерський облік, 2002 .- 719с. 14. Брильов О.А., Чаусов Н.Ю., Лобода М.Т., Полпуднікова О.В. Основи науково-дослідницької роботи студентів: Навчальний посібник / За ред. А. А. Брилева. - Калуга: Видавництво «Гриф», 2000 - 172с. 15. Василевич І.П. Облік витрат, що включаються до собівартості продукції. / / Бухгалтерський облік., 2006. № 8. 16. Вахрушина М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для вузів - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ІКФ Омега - Л; Вищ. шк., 2002. - 528 с. 17. Вахрушина М.А. Що таке управлінський облік. / / Сучасний бухоблік. - 2008. - № 9 - с. 22. 18. Головозіна А.Т., Архипова О.І. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2003. - 184 с. 19. Гусєва Є.Е. Розвиток управлінського обліку в сучасних умовах господарювання. / / Сучасний бухоблік. - 2008. - № 2 - с. 25 20. Єрмакова Н.А. Облік фактичних витрат і калькулювання при процесної структурі організації виробництва і управління. / / Сучасний бухоблік. - 2006. - № 1 - с. 26 21. Івашкевич В.Б. Бухгалтерський управлінський облік: Учеб. для вузів. - М.: МАУП, 2003. - 618 с. 22. Керімов В.Е. Управлінський облік: Підручник. - М.: Видавничо-книготорговий центр "Маркетинг", 2001. - 268 с. 23. Кондратова І.Г. Основи управлінського обліку. - М.: Фінанси і статистика, 1999. - 144 с. 24. Луговий В.П. Облік витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг): Методика і практикум. - М.: Фінанси і статистика, 2000. Нікуліна Л.М., Харіоновская Т. Л. Модель внутрішньої звітності підприємств промисловості. / / Управлінський облік. - 2008. № 5. с.112 25. Пизенгольц М.З. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Т. 2. Ч. 2. Бухгалтерський управлінський облік. Ч. 3. Бухгалтерська (фінансова) звітність: Підручник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 408 с. 26. Пипко В. А., Волошина С.В. Проблеми формування витрат та обчислення собівартості сільськогосподарської продукції. / / Управлінський облік. - 2008. № 6 - с.18 27. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК.: 4-е вид., Перераб. і доп .- К.: ТОВ «Нове видання», 2001 .- 688с. 28. Соколов І.В. Облік витрат - від теорії до практики. / / Бухгалтерський облік. - 2008. - № 6 - с. 44. 29. Сисоєв Н.І. Відображення витрат в управлінському обліку. / / Бухгалтерський облік., 2008. № 6. 30. Усатова Л.В. Організація сучасного управлінського обліку на промислових підприємствах з застосуванням зарубіжних методик обліку витрат. / / Управлінський облік. - 2008. № 7.с.44 31. Фудін А.В., Плетцов С.М., Кузнєцов В.П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських предприятий.-М.: Агропромиздат ,1991-256с. 32. Хамхоєва Ф.Я. Бухгалтерський управлінський облік як інформаційна основа системи управління виробництвом. / / Сучасний Бухоблік. - 2008. - № 12 - с. 3 33. Чупахіна Н.І. Сучасний стан управлінського обліку в АПК. / / Управлінський облік. - 2008. № 9 с. 37 34. Шигаев А.І. Цільове калькулювання собівартості продукції. / / Сучасний бухоблік. - 2008. - № 3 - с. 14 Додати в блог або на сайт Цей текст може містити помилки. Бухгалтерія | Курсова 351.5кб. | скачати Схожі роботи: Стан та шляхи удосконалення обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції Аудит обліку витрат та обчислення собівартості продукції тваринництва в ГУП ОПХ Григорівське Методи обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції фірми Аудит уч та витрат і обчислення собівартості продукції жівотноводс Методика обліку витрат і калькулювання собівартості продукції та їх вплив на організацію обліку Аналіз та оптимізація собівартості продукції промислового підприємства на прикладі ВАТ Верхнекамскшіна Калькулювання собівартості продукції та методи обліку витрат Метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції Теоретичні аспекти обліку витрат і калькулювання собівартості продукції

© Усі права захищені
написати до нас

Меню:

Реферати
Курсові роботи
Дипломні роботи
Доповіді
Твори
Книги
Дисертації
Шпаргалки
Навчальні посібники
Статті
Контрольні роботи
Самостійні роботи
Практичні роботи
Творчі роботи
Наукові роботи
Лабораторні роботи
Тести
Лекції
Презентації
Методички
Виклади
Розробки уроку
Завдання
Монографії
Звіти про практику
Біографії
Бізнес-плани
Конспекти
Магістерські роботи
Топіки
Тези
Кодекси
Закони

ще

Астрономія
Банк
Біологія
Бухгалтерія
Військова справа
Географія
Геологія, гідрологія та геодезія
Держава і право
Журналістика, видавнича справа та ЗМІ
Іноземні мови і мовознавство
Історія та історичні особистості
Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка
Краєзнавство та етнографія
Кулінарія та продукти харчування
Культура і мистецтво
Література
Маркетинг, реклама и торгівля
Математика
Медицина
Міжнародні відносини та світова економіка
Менеджмент і трудові відносини
Музика
Педагогіка
Політологія
Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика
Виробництво і технології
Психологія
Різне
Релігія і міфологія
Сільське, лісове господарство та землекористування
Соціологія і суспільствознавство
Спорт і туризм
Будівництво та архітектура
Митна система
Транспорт
Фізика та енергетика
Філософія
Фінанси, гроші і податки
Хімія
Екологія та охорона природи
Екологія та економічна теорія
Економіко-математичне моделювання
Етика і естетика
Безпека життєдіяльності та охорона праці
Логіка
Економіка
Англійською мовою
Географія
Історія
Культура
Господарство
Історія України
Історія Росії
Історія Білорусі
Інформатика
ЄДІ
ЗНО

ще