ПЛАН
1. Ефективність податкового контролю в РФ
2. Удосконалення податкового контролю в РФ
Література

1. Ефективність податкового контролю в РФ
Під ефективністю проведеної перевірки податкових декларацій мається на увазі правомірність донарахованих і стягнутих сум податків, зборів та пені, а також правильність застосування штрафних санкцій за вчинення податкових правопорушень. Поряд з показниками збирання податків, коректним критерієм ефективності податкового контролю є оцінка якості роботи податкових органів. Для оцінки ефективності податкового контролю застосовуються кількісні і якісні показники. Джерелом інформації для їх отримання і розрахунків є звітність податкових інспекцій.
У звітності основні кількісні показники наводяться в абсолютному вираженні:
- Сума надходжень податків і зборів в бюджетну систему Росії на контрольованій території - в цілому і за видами бюджетів і державних позабюджетних фондів;
- Сума, донарахована інспекцією в ході контрольної роботи, - у цілому та за видами бюджетів, державні позабюджетні фонди, категорій платників податків (юридичні особи, індивідуальні підприємці, фізичні особи), видам перевірок (виїзні та камеральні), характеру платежів (податки, пеня, санкції);
- Сума, стягнута до бюджету за результатами контрольної роботи;
- Сума недоїмки та заборгованості по податках, пені і штрафів - всього і за видами бюджетів;
- Кількість платників податків, які перебувають на обліку, - всього і за окремими категоріями.
Основні якісні показники діяльності податкової інспекції розраховуються за результатами її роботи у відносному вираженні. До них відносяться:
- Темп зростання надходжень до бюджету до рівня відповідного періоду минулого року;
- Співвідношення суми платежів, донарахованої під час контрольної роботи, і суми надходжень до бюджету за звітний період;
- Співвідношення суми платежів, фактично надійшла до бюджету в результаті контрольної роботи, і суми надходжень до бюджету за звітний період;
- Відсоток стягнення донарахованих сум. Розраховується як відношення суми, що надійшла до бюджету в результаті контрольної роботи податкової інспекції, до донарахованої в ході цієї роботи сумі;
- Кількість виїзних податкових перевірок за звітний період на одного співробітника податкової інспекції;
- Питома вага перевірок, в ході яких були виявлені порушення податкового законодавства;
- Сума донарахувань, що припадає на одну податкову перевірку.
Дана система показників, дозволить оцінити ефективність контрольної діяльності конкретної податкової інспекції у зіставленні з іншими податковими інспекціями, і в порівнянні з попереднім звітним періодом, з відповідними періодами минулих років. А саме визначити:
- Реальну ефективність контрольної роботи інспекції з урахуванням реальної податкової бази;
- Ефективність вибору об'єктів для перевірки та якість їх проведення;
- Якість роботи інспекції на пріоритетних напрямах податкового контролю.
Під позитивним результатом податкового контролю розуміється наступне:
- Добровільна сплата всіх донарахованих податків і зборів, пені та штрафів;
- Позитивна судова практика на користь податкових органів.
За оцінками фахівців, в даний час істотно змінюється методологія проведення податкового контролю, що в кращу сторону позначається на його результативності. Зростання е. Ффективность заходів податкового контролю (камеральні, виїзні перевірки) обумовлюється рядом факторів:
1) правильний (цілеспрямований) відбір платників податків для проведення виїзної перевірки;
2) використання адекватних і ефективних методик перевірки податкових декларацій і виявлення порушень;
3) підвищення кваліфікованості і професіоналізму перевіряючих.
4) кардинальна зміна арбітражної практики в 2005 р . і невиправдано широке використання судами суб'єктивно-оціночних категорій, які надають податковим органам більше впевненості і сил у проведенні заходів податкового контролю.
Однак проблема ефективності проведення перевірок податкових декларацій залишається сьогодні особливо актуальною.
Одним з найбільш ефективних форм контролю з боку податкових органів є перевірка. Розрізняють виїзні та камеральні податкові перевірки. Статистичні дані наочно демонструють зростання ролі податкових перевірок. Так, у 2004 році проведено 220 000 виїзних податкових перевірок організацій і приблизно 86 тисяч виїзних перевірок фізичних осіб. У 2005 році кількість перевірок склало:
ü 155 000 виїзних перевірок організацій,
ü 64 000 виїзних перевірок фізичних осіб.
Цифри показують скорочення загального числа виїзних податкових перевірок. Крім того, якщо враховувати, що на початок 2006 року в Єдиному державному реєстрі містилися відомості приблизно про 3 млн. юридичних осіб та 5 млн. індивідуальних підприємців, то виїзним податковим контролем охоплена приблизно кожна 20 організація і кожен 80 індивідуальний підприємець (відношення кількості перевірок до кількості зареєстрованих організацій і індивідуальних підприємців). У цілому ж інспектори протягом року піддають перевірці кожного п'ятого платника податків, а винні - кожного третього (з розрахунку, що фірму покладено перевіряти хоча б раз на три роки). [1]
Переважною формою податкового контролю є камеральна перевірка податкових декларацій. При цьому результативність виїзної перевірки забезпечується за рахунок розвитку інформаційно - аналітичного напрямку в діяльності податкових органів.
При скороченні кількості перевірок у 2004 році в порівнянні з 2003 роком донарахування за результатами перевірки збільшилися в 2,4 рази, а в 2005 році в порівнянні з 2004 роком - збільшилися на 35%. У середньому на одну перевірку організації донарахування становлять 1,6 млн. рублів, що в ряді випадків дозволяє розглядати питання про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності (у 2004 році до кримінальної відповідальності притягнуто - 106 осіб, у 2005 році - 160 осіб). [2]
В даний час 43% виїзних податкових перевірок закінчуються безрезультатно, не приносячи жодних донарахувань до бюджету. Проблема раціонального відбору платників податків для проведення податкових перевірок на сьогоднішній день є найбільш актуальною. Для вирішення цієї проблеми, а також для підвищення ефективності камеральних перевірок, необхідне вдосконалення чинного програмного забезпечення.
Ще один акцент в контрольній діяльності податкових органів зроблений на роботу з перевірки податкових декларацій фірм-одноденок. У 2005 році МНС передало в ФСПП і МВС інформацію про 758 тисячах компаній, не здають звітність, а правоохоронні структури розшукали тільки 36 тисяч з них (близько 5%). З 336 тисяч позовів, спрямованих інспекторами в суди, на підставі рішення останніх було ліквідовано 52 тисячі підприємств.
Підвищилася якість контрольної роботи в тому числі в частині адміністрування найбільших платників податків (за рахунок створення міжрегіональних та спеціалізованих інспекцій). При цьому надходження від трьох тисяч найбільших платників податків на сьогодні становлять близько 60% всіх адмініструються ФНС доходів.
Про високої ефективності податкового контролю свідчить і той факт, що податківці стабільно забезпечують дві третини надходжень до бюджетної системи країни. За дев'ять місяців 2006 року в бюджетну систему України надійшло 5 трильйонів рублів доходів, адміністратором яких є ФНС. Це на 1 трильйон (на 26%) більше, ніж за відповідний період минулого року. [3]
2. Напрями вдосконалення податкового контролю в РФ
Від ефективності перевірок податкових декларацій залежать додаткові надходження грошових коштів у державну скарбницю. У зв'язку з цим випливає необхідність вдосконалення чинних процедур податкових перевірок.
Основним напрямком удосконалення контрольної роботи податкових органів у найближчий час є більш ретельні камеральні перевірки. Перевіряти звітність в інспекції набагато простіше, ніж на підприємстві, крім того, інспектори не встигають виїжджати на перевірки в усі організації.
Для того щоб підвищити продуктивність, інспектори повинні автоматизувати свою роботу. Камеральні перевірки повинні проводитися за допомогою спеціальних програм. Існуючі в даний час у податкових органах програмні продукти дозволяють проводити камеральну перевірку поданих податкових декларацій (розрахунків) в основному тільки арифметично, тому що не містять елементів поглибленого камерального аналізу. Відсутні і об'єктивні критерії відбору платників податків для включення до плану проведення виїзних податкових перевірок, у зв'язку з цим необхідно перш за все розробити систему контрольних співвідношень, в основу яких має бути закладено проведення в автоматизованому режимі камеральної перевірки:
- Співвідношень і взаємоув'язки показників податкової та бухгалтерської звітності;
- Логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками податкової та бухгалтерської звітності, необхідними для обчислення податкової бази;
- Порівнянності звітних показників з аналогічними показниками попереднього податкового (звітного) періоду;
- Оцінки бухгалтерської звітності і податкових декларацій з точки зору їх відповідності наявним у податковому органі даними про фінансово-господарської діяльності платника податку, отриманими із зовнішніх і внутрішніх джерел.
Система контрольних співвідношень дозволить здійснювати попередній предпроверочний камеральний аналіз інформації про платників податків, відібраних для проведення виїзних податкових перевірок.
Щоб застосовувати таку програму, податківцям потрібно отримувати від організацій електронну звітність. Істотним чинником, що стримує можливості поглибленого камерального контролю, є необхідність ручного введення в базу даних значної кількості показників податкової та бухгалтерської звітності платника податків, що тягне величезні трудовитрати інспекторського персоналу. Тому головне завдання податкових органів - забезпечити прийом якомога більшої кількості податкових декларацій в електронному вигляді. Однак платники податків не прагнуть підтримувати інспекторів, оскільки техніка, потрібна для підготовки таких декларацій, далеко не дешева, та й мало хто довіряють новим технологіям. Тому чиновники запропонували спосіб вирішення цих проблем. На їхню думку, треба створити спеціальні фірми, які будуть отримувати від бухгалтерів заповнені від руки документи, переводити їх в електронний вигляд і відправляти до інспекції.
В даний час в МНС РФ проводиться робота з підготовки автоматизованої процедури відбору на основі побудови економіко-математичної моделі платника податків з метою визначення потенційної суми його податкових зобов'язань.
Для здійснення поглибленого камерального аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків необхідно сформувати єдину державну інтегровану інформаційну базу даних на підставі інформації з внутрішніх та зовнішніх джерел.
До внутрішньої інформації можна було б віднести інформацію, отриману про платника податків податковим органом у процесі здійснення податкового контролю, а саме: при постановці на податковий облік (установчі документи, розмір статутного капіталу, наявність філій, відокремлених підрозділів, майна, рахунки в кредитних установах та ін .); при здійсненні камеральних перевірок (декларації по податках, бухгалтерська звітність, податкові пільги, порушення термінів надання документів та сплати податків та ін); про наявність недоїмки, щодо повноти та своєчасності надходження податків, наданих відстрочки і розстрочки платежів до бюджету, про поверненнях з бюджету заявлених сум податкових платежів; про результати проведених раніше виїзних податкових перевірок платника податків.
Зовнішня інформація могла б включати інформацію, отриману податковими органами про платника податків від інших державних контролюючих, а також правоохоронних органів, банків, нотаріальних органів, органів державного управління та місцевого самоврядування, засобів масової інформації, фізичних і юридичних осіб. Як показує практика, така інформація прямо чи опосередковано свідчить про порушення платником податків законодавства про податки і збори.
Крім безумовного підвищення ефективності заходів податкового контролю, створення єдиної державної інформаційної інтегрованої бази даних буде сприяти також вихованню законослухняного платника податків, оскільки впевненість у тому, що ухилення від оподаткування буде з більшим ступенем імовірності виявлено, не дозволить останньому здійснювати порушення законодавства про податки і збори.
Створення, формування і функціонування єдиної державної інформаційної інтегрованої бази даних про платників податків має також обов'язково відповідати таким умовам:
- Збір, обробку та оновлення всієї надходить до податкового органу інформації необхідно проводити безперервно;
- Інформація повинна бути систематизована в такому порядку, який би оптимально забезпечував вибірку окремих категорій платників податків за заданими параметрами, з метою проведення порівняльного аналізу предпроверочного за аналогічними платникам податків;
- Інформація повинна бути достовірною і максимально повної для відбору платників податків, з метою проведення ефективної виїзної податкової перевірки. Необхідно здійснювати також постійний моніторинг діяльності платників податків. За глибиною здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності моніторинг можна розділити на два види:
1. Експрес-аналіз - аналіз діяльності організації за обмеженою кількістю показників бухгалтерської і податкової звітності, аналіз і зіставлення показників звітності з аналогічними показниками попереднього періоду, перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, необхідними для обчислення податкової бази.
2. Поглиблений фінансово-економічний аналіз діяльності організацій, який включає в себе аналіз показників, що характеризують основні підсумки діяльності організації; аналіз рівня і динаміки фінансових, податкових та економічних показників; аналіз зміни структури бухгалтерського балансу; аналіз показників ліквідності балансу і фінансової стійкості. Встановлюється достовірність показників звітності; проводиться аналіз фінансового стану, що будується на основі оцінки дотримання платіжної дисципліни з податкових платежів; формуються висновки, що включають оцінку виявлених помилок і спотворень з точки зору суттєвості їх впливу на фінансові результати.
На першому етапі проводиться збір і аналіз інформації про діяльність платників податків, одержуваної від Державного митного комітету, Державного комітету статистики. Визначається податкове навантаження на організації, проводиться аналіз податкового навантаження по кожній групі. Визначається перелік платників податків, що мають менше навантаження, ніж у середньому по аналізованої групі.
На другому етапі аналізуються результати проведених перевірок, зіставляються дані про фінансово-господарської діяльності, надані платником податків, з даними, отриманими від відповідних державних структур. Визначається ступінь відповідності даних про діяльність організацій, отриманих від різних джерел.
Якщо встановлюються значні розбіжності показників між організаціями або істотно змінюються економічні, господарські, податкові показники протягом аналізованих періодів, дані платники податків підлягають включенню до плану виїзних податкових перевірок.
На третьому етапі за підсумками проведеного моніторингу фінансово-господарської діяльності складається аналітична записка, в якій містяться пропозиції щодо подальшої реалізації заходів податкового контролю.
Створення єдиної інтегрованої інформаційної бази даних про платників податків, ведення постійного моніторингу фінансово-господарської діяльності платника податків, забезпечення високого рівня інформатизації податкових органів дозволить значно спростити форму проведення камерального контролю на основі податкових декларацій.
Узагальнюючи все вищесказане, вдосконалення системи податкового контролю необхідно проводити в першу чергу за допомогою підвищення ефективності камеральних і виїзних перевірок податкових декларацій, що може бути досягнуто наступними заходами:
- Створення єдиної інформаційної бази податкових органів, що включає дані про платників податків та соціально-економічний стан регіонів, середньостатистичні дані по галузях і категоріям платників податків, а також інші відомості, що відображають діяльність господарюючих суб'єктів;
- Розробка методів проведення по галузях аналізу достовірності інформації, наведеної в податковій звітності;
- Розробка та впровадження автоматизованої системи відбору платників податків для проведення виїзних податкових перевірок;
- Розробка ефективних методів визначення податкової бази по відношенню до різних видів діяльності і непрямих параметрів, що характеризують діяльність організацій;
- Вдосконалення порядку визначення черговості платників податків для проведення виїзних податкових перевірок і виявлення пріоритетних галузей економіки, щодо яких необхідно розробити методики камеральних перевірок;
- Створення бази даних податкових порушень, виявлених у результаті проведення камерального контролю, для використання у виїзних податкових перевірках.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс Російської Федерації частина перша від 31 липня 1998 р . N 146-ФЗ і частина друга від 5 серпня 2000 р . N 117-ФЗ (зі змінами від 30 грудня 2004 р .)
2. Андрющенко С.М. Підвищення ефективності контрольної роботи / / Російський податковий кур'єр, 2005. - № 3
3. Березина Е. А ваша фірма отримала чорну мітку? / / Московський бухгалтер, 2006. - № 7
4. Бісером Ю. Сутінки податкових перевірок. Де постелити соломки? / / Подвійний запис, 2006. - № 3
5. Борьян Ю.Б. Податки та оподаткування. Основні зміни в оподаткуванні в 2006 році. М.: Економіка, 2006. - 166 с.
6. Воробйов А. Аномальні цифри фінансових махінацій / / Консультант, 2006. - № 1
7. Горленко І.І. Форми проведення податкового контролю / / Податковий вісник, 2003. - № 3
8. Євстигнєєв О.Н. Податки та оподаткування. СПб.: Пітер, 2006. - 282 с.
9. Касьянов О.М. "Зачистка" юридичних осіб почалася / / Нове в бухгалтерському обліку та звітності, 2006. - № 2
10. Ларіна С. Податкових перевірок стане менше / / Московський бухгалтер, 2005. - № 3
11. Разгулін С.В. Податкові перевірки / / Система ГАРАНТ, 2006 р .
12. Рекец І. Відкрийте, податкова! / / Практична бухгалтерія, 2006. - № 5
13. Сердюков А. Е. Забезпечення контролю та нагляду за дотриманням законодавства про податки і збори в 2006 році / / Російський податковий кур'єр, 2006 .- № 9
14. Стоженко О. Погляд зсередини. Перевірки очима інспекторів / / Подвійний запис, 2006. - № 3
15. Строєв К. Столичні фірми на мушці у камеральщіков / / Московський бухгалтер, 2006. - № 8