Зміст
Введення
1. Теоретичні основи нормативного методу обліку витрат
1.1 Роль і місце обліку витрат в інформаційному забезпеченні управління підприємством
1.2 Сутність і принципи нормативного методу обліку витрат
2. Аналіз нормування та обліку прямих витрат в СВК «Жовтень» Міякинський району
2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства
2.2 Стан обліково-аналітичної роботи в господарстві
2.3 Аналіз нормування та обліку прямих витрат у системі нормативного обліку
3. Напрями вдосконалення нормування прямих витрат та нормативного обліку витрат для цілей прийняття управлінських рішень
3.1 Бюджетування прямих витрат як інструмент прийняття управлінських рішень
3.2 Удосконалення регістрів аналітичного обліку прямих витрат.
3.3 Аналіз відхилень і прийняття рішень
Висновок
Бібліографічний список
Введення
У розвиваються ринкових відносинах ефективне управління виробництвом усе більше залежить від рівня інформаційного забезпечення підприємства. Проте існуюча система бухгалтерського обліку залишається урахуванням директивної економіки і виконує функції розрахунку оподатковуваної бази.
Крім того, сучасне економічне становище сільського господарства залишається складним, що пояснюється невірним витрачанням коштів, нераціональним використанням ресурсів, нестачею обігових активів і пр.
У цих умовах важливими елементами управління стають контроль та аналіз, що забезпечують можливість прийняття ефективних управлінських рішень та їх виконання. Саме нормативний метод обліку витрат відкриває можливості для реалізації цих функцій. У зв'язку з цим питання застосування цієї системи на сільськогосподарських підприємствах є актуальними.
Метою курсової роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення нормування прямих витрат та нормативного методу обліку витрат в СВК «Жовтень» Міякинський району РБ.
Основні завдання, які вирішуються для досягнення мети:
- Вивчення теоретичних основ нормативного методу обліку витрат;
- Вивчення сучасного організаційно-економічного становища, а також стану обліково-аналітичної роботи в господарстві;
- Розробка пропозицій щодо вдосконалення нормування прямих витрат та нормативного методу обліку витрат в аналізованому господарстві.
Теоретичною та методологічною основою розробки курсової роботи з'явилися праці провідних фахівців в області управлінського обліку, опубліковані в навчальній і науковій літературі, журналах: «Економічний аналіз: теорія і практика», «Бухгалтерський облік» та ін
Робота виконана на основі даних річних звітів СПК «Жовтень» з застосування монографічного, розрахунково-конструктивного методів, методів економічного аналізу.
1. Теоретичні основи нормативного
методу обліку витрат
1.1 Роль і місце обліку витрат в інформаційному забезпеченні управління підприємством
У системі складних виробничих відносин, відзначає Блаженкова Н.М., інформація, яку видобувають і оброблювана в подсе стем стратегічного управлінського обліку, служить основоположною базою встановленого порядку розробки, прийняття та виконання рішень, воздей ціалу на виробничі процеси / 4 /.
Як зазначає Бороненкова С.А., функції забезпечення процесу управління інформацією виконують облік та аналіз (малюнок 1.1) / 5 /.
Малюнок 1.1 Функції процесу управління
Система економічної інформації є базою для проведення економічного аналізу і прийняття на його основі ефективних управлінських рішень, як в оперативному, так і в стратегічному аспектах функціонування підприємства.
Адекватність аналітичних моделей реальним процесам, точність результатів аналізу та прийнятих на його основі управлінських рішень безпосередньо залежать від якості інформаційного забезпечення бізнесу та підприємництва.
Аввакумова І. вказує на те, що стратегічний управлінський облік у підприємницькій діяльності базується на плановій, нормативної, технологічної, облікової та аналітичної інформації. Причому аналітична інформація не обмежується збором даних, а передбачає її обробку стосовно до виконуваних цілям і завданням / 2 /. Більш детальне уявлення інформаційної системи підприємства дають Сергєєв Д.В. і Подкопаєва С.Д. У їхньому уявленні, інформаційна система управління підприємством складається з кількох взаємозалежних контурів - виробничий, економічний, логістики і контур балансу інтересів держави, власників праці та капіталу (малюнок 1.2) / 15 /.
Малюнок 1.2 Інформаційна система управління підприємством
Кожен контур об'єднує ряд функціонально залежних господарських та економічних процесів, сполучною ланкою яких є облік, аналіз і прийняття управлінських рішень.
При цьому найголовнішим контуром є виробничий контур, на якому за допомогою наявних ресурсів виробляється продукція.
Відповідно, система обліку виробничих витрат повинна бути сформована так, щоб максимально враховувати всі аспекти інформаційного забезпечення процесу виробництва і сприяти реалізації всіх функцій управління.
Найбільш часто вживані в російській та міжнародній практиці системи обліку витрат наступні / 14 /.
«Стандарт-кост» - облік за повними витратами. Суть системи полягає в розробці норм-стандартів, складанні стандартних калькуляцій на початок виробництва та обліку фактичних витрат з виділенням відхилень від норм. «Стандарт» - кількість виробничих витрат (матеріальних, трудових), необхідних для випуску одиниці продукції; «кост» - це грошове вираження виробничих витрат, що припадають на одиницю продукції.
«Директ-костинг» - розрахунок собівартості по змінним витратам. Сутність технології управління витратами «директ-костинг» базується на методиці калькулювання витрат виробництва та розрахунку прибутку за допомогою ув'язки обсягу виробництва з витратами і доходами. Для цього (в достатній мірі умовно) поділяють сукупні витрати на змінні, які ототожнюють з прямими, і постійні, які ототожнюють з непрямими. Диференціація виробничих витрат дозволяє визначити залежність обсягу прибутку від обсягу реалізації продукції і на цій основі управляти собівартістю.
«АВС» - облік витрат за функціями. Теоретичні основи цього методу полягають в тому, що в організації у розпорядженні знаходяться певні обсяги ресурсів, що використовуються у виробничому процесі і дозволяють здійснити виробничі функції. Всі види ресурсів характеризуються витратами на них, які розподіляються спочатку на окремі функції пропорційно обсягу споживання цих ресурсів. Далі, підсумовуються витрати кожного центру витрат по конкретній функції. Потім витрати по кожній функції відносять на носії витрат. Носієм витрат можуть виступати виріб (товар, послуга), конкретний клієнт, замовлення. Носії витрат включають відповідно припадають на нього частку витрат кожного центру по всіх виробничих операцій.
«SCA» - стратегічний аналіз витрат. Відповідно до цього методу діяльність фірми трактується як послідовність операцій зі створення вартості продукції. Кожна ланка цього ланцюга розглядається як з позиції її необхідності у виробничому процесі, так і з позиції споживаних нею ресурсів.
Після цього визначається керуючий фактор («cost - driver»), який характеризує вартість виконання конкретних операцій. Через контроль керуючих факторів і перебудови ланцюга утворення вартості передбачається досягти установлення переваги над конкурентами.
Однак у вітчизняній практиці обліку найбільш звичним методом обліку витрат є нормативний метод обліку витрат. При цьому початковою точкою застосування даного методу є нормування витрат.
1.2 Сутність і принципи нормативного методу обліку витрат
Згідно бухгалтерського словника, нормативний метод - це метод, в основі якого лежать розрахунки на основі нормативів витрат. Застосування нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості на підприємстві передбачає дотримання певної послідовності бухгалтерських дій: 1) на основі діючих норм та кошторисів витрат складається попередня калькуляція по виробах; 2) протягом певного періоду (місяця) нормативна собівартість коригується з урахуванням змін, 3) виникли протягом місяця зміни і відхилення від нормативної собівартості враховуються окремо; 4) визначаються причини відхилень, що; 5) на підставі фактичних витрат визначається фактична собівартість продукції.
Виконання даної послідовності дій - трудомісткий процес, і тому на підприємстві нормативну калькуляцію складають тільки по прямих витратах на матеріали (заробітна плата): при зміні норм не перераховують залишки незавершеного виробництва відхилення, що виникають при зміні норм дані про залишки незавершеного виробництва множать на величину змін норми ; укрупнений перерахунок - перерахунок по калькуляційних статтях / 12 /.
Врублевський Н.Д. відзначає, що нормативний метод калькуляційного обліку собівартості продукції в його ідеальному, повному вигляді застосовується при дотриманні наступних принципів:
- Попереднє складання калькуляції нормативної собівартості по кожному виду продукції на основі діючих на підприємстві поточних норм і кошторисів витрат;
- Облік протягом звітного періоду змін діючих норм для коригування нормативної собівартості, визначення впливу цих змін на фактичну собівартість продукції, виявлення (розрахунок) економічної доцільності заходів, що послужили причиною зміни норм витрат;
- Облік фактичних витрат виробництва у звітному періоді з підрозділом їх на витрати за нормами і відхиленнями від норм;
- Контроль і аналіз причин виникнення, а також умов появи відхилень від норм витрат за місцями їх виникнення в розрізі центрів витрат та центрів відповідальності;
- Визначення фактичної собівартості готової продукції як алгебраїчної суми нормативної собівартості, відхилень від норм та змін норм витрат / 8 /.
Відповідно до Методичних рекомендацій з обліку витрат, прямі витрати обумовлені виробництвом певного виду продукції і можуть безпосередньо включатися в її собівартість. Так, наприклад, вони відносяться до обробітку окремих сільськогосподарських культур (або груп культур), утримання певних видів (груп) худоби (витрати на корми, насіння, добрива, отрутохімікати та ін.) На противагу прямим, непрямі витрати обумовлені виробництвом не одного, а кількох видів продукції, не можуть бути включені безпосередньо до собівартості кожного виду продукції і тому підлягають розподілу відповідно до тих чи іншим принципом (витрати, які відносяться до обробітку багатьох культур, змісту багатьох технологічних груп тварин і т. д.). Для обчислення собівартості окремих видів продукції ці витрати попередньо розподіляються між окремими об'єктами обліку витрат або калькуляції / 1 /.
При застосуванні нормативного методу обліку витрат на виробництві бухгалтер зобов'язаний здійснювати облік витрат за нормами, робити розрахунок відхилень від норм, розрахунок індексів змін, вести облік змін норм і т. д. В обов'язки бухгалтера входить також складання звітних калькуляцій по виробу. Якщо на підприємстві застосовується нормативний метод обліку витрат, то на підставі первинних документів бухгалтер може здійснювати поточний контроль за витрачанням матеріалів, сировини, грошових коштів і т. д. При виявленні відхилень фактичних витрат від нормативних у первинної документації необхідно скласти рапорт про відхилення з метою прийняття заходів щодо усунення причин перевитрат сировини, матеріалів і т. д.
Даний вид обліку може вестись в трьох варіантах / 13 /.
I Облік за нормативними затратами.
Нормативні витрати + / - Відхилення = Фактичні витрати.
На рахунках бухгалтерського обліку рух матеріальних цінностей відображають за нормативами; виявлені відхилення в міру їх виникнення накопичуються і в кінці звітного періоду приєднуються до нормативних витрат.
II Паралельний облік нормативних і фактичних витрат.
Фактичні витрати - Нормативні витрати = + / - Відхилення.
Рух інформації про витрати на виробництво відображається за фактично сформованим витрат і нормативної величиною витрат на фактичний обсяг виконаних робіт (послуг).
III Змішаний спосіб.
А. Відхилення від норм, виявлені впродовж звітного періоду, повністю відносяться на собівартість готової або реалізованої продукції.
Нормативна собівартість незавершеного виробництва на кінець місяця обчислюється як різниця між нормативною сумою витрат і нормативної собівартістю товарного випуску. У результаті всі невраховані протягом місяця або іншого звітного періоду відхилення враховуються у залишках незавершеного виробництва.
Б. Відхилення від норм розподіляються між продукцією і незавершеним виробництвом.
Здійснюється повсякденний контроль за витратами. Отримані протягом звітного періоду дані про відхилення не узагальнюються в регістрах бухгалтерського обліку і не відображаються на рахунках. Суми відхилень визначаються по кожній групі однорідної продукції шляхом зіставлення фактичних витрат з обсягом випуску продукції, оціненим за нормативною собівартістю. Незавершене виробництво оцінюють за нормативною собівартістю, виходячи з балансів руху напівфабрикатів у виробництві.
Особливу увагу в нормативному методі обліку витрат відводиться нормуванню витрат. Як зазначає Платонова Н., попереднє нормування витрат проводиться до початку виробничого процесу. Як правило, нормативні витрати визначаються за такими статтями витрат: основні сировину та матеріали; оплата праці основних виробничих робітників; накладні витрати.
Норми витрат сировини і матеріалів і норми оплати праці основних виробничих робітників обчислюються на одиницю продукції. Для розрахунку накладних витрат складаються кошториси, які носять постійний характер. У разі значних коливань обсягу виробництва, які можуть призвести до зміни величини накладних витрат, складаються ковзаючі кошториси з розбивкою всіх статей накладних витрат на постійні та змінні елементи. Для змінної частини розробляються нормативні величини. Для розрахунку стандартної собівартості нормативні витрати на сировину і матеріали, на оплату праці та нормативні накладні витрати підсумовуються. При розгляданні прямих витрат нормування піддаються витрати на сировину і матеріали та на оплату праці основних виробничих робітників / 14 /.
Розглянемо сучасний стан обліково-аналітичної роботи, а також можливості нормативного методу обліку витрат на прикладі СВК «Жовтень» Міякинський району.
2. Аналіз нормування та обліку прямих витрат у
СПК «Жовтень» Міякинський району
2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Жовтень» Міякинський району Республіки Башкортостан організований в 1929 році. Господарство розташоване в південно-західній частині республіки. Межує з Біжбуляцький, Стерлібашевський районами і Оренбурзької областю.
Територія землекористування відноситься до Передуральський лісостеповій зоні, розташованої на Белебеєвською височини. Рельєф увалисто-хвилястий. Загальна земельна площа становить 8533га. з них ріллі 4057га. До складу кооперативу входять село Зільдяр, села Тімяшево, Успіх і Чіялі.
Спеціалізація СПК «Жовтень» скотарсько-зернова з середнім рівнем спеціалізації виробництва 0,3.
Наявність основних фондів і структура у СПК «Жовтень» характеризуються даними таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Склад і структура основних виробничих фондів
Види основних засобів | 2005 | 2006 | 2007 | Відхилення 2007 р. до 2005 | ||||
тис. руб. | у% до підсумку | тис. руб. | у% до підсумку | тис. руб. | у% до підсумку | тис. руб. | % | |
Будинки | 17038 | 42,4 | 16870 | 41,3 | 18328 | 39,5 | 290 | 107,6 |
Споруди передавальні пристрої | 3931 | 9,8 | 4277 | 10,5 | 4622 | 10,0 | 691 | 117,6 |
Машини та обладнання | 10849 | 27,0 | 10693 | 26,2 | 13698 | 29,5 | 2849 | 126,3 |
Транспортні засоби | 1597 | 4,0 | 1719 | 4,2 | 1873 | 4,0 | 276 | 117,3 |
Робоча худоба | 196 | 0,5 | 215 | 0,5 | 215 | 0,5 | 19 | 109,7 |
Продуктивна худоба | 2944 | 7,3 | 3509 | 8,6 | 4087 | 8,8 | 1144 | 38,8 |
Інші види основних засобів | 3588 | 8,9 | 3588 | 8,8 | 3588 | 7,7 | 0 | 100 |
Разом | 40143 | 100,0 |
40869
100,0
46411
100,0
6268
115,6