Лексика

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
  Завдання 1: Навчально-Професійна лексика
Завдання 2: Культура професійного мовлення
Завдання 3: Творча робота
Завдання 4: Культура ділового професійного мовлення
Перелік Літератури

Завдання 1. Навчально-Професійна лексика
Перекласти з російської мови на русский текст; укласті російсько-український словнічок труднощів, які вініклі при перекладі та укласті Тлумачний морської термінології.
Діагностування відцентрових сепараторів при обслуговуванні за станом
Для розробки системи технічного обслуговування за станом відцентрових сепараторів були проведені експериментальні дослідження зв'язку технічного стану вузлів сепараторів з діагностичними (непрямими) параметрами. При цьому розглядалися підшипникові вузли, зубчасті передачі, муфти, насоси відповідно до вібраційними характеристиками, рівнем ударних імпульсів і навантаження на електродвигун приводу.
Порівняння і оцінка технічного стану сепараторів по непрямих параметрах з результатами розбирання більше 50 сепараторів показали задовільний збіг для багатьох вузлів і деталей, а отже, можливість переходу на їх обслуговування за станом. Були встановлені види робіт з технічного обслуговування, що виконуються за станом і регламентом.
До робіт, виробленим за станом, відносяться: очищення сепараторів (в процесі технічного використання), а також його ревізія, що включає перебирання вертикального приводу барабана, який складається з валу (шпинделя барабана) з підшипниками і системою демпфування, горизонтального приводу з черв'ячної передачею, підшипників і гальма, приводу насосів і самих насосів, системи управління розвантаженням. При цьому перебирання можна виконувати повністю або частково.
За регламентом в основному здійснюється неруйнівний контроль барабана і вертикального валу в районі посадки барабана та різьблення під гайку його кріплення, а також обмірні операції, передбачені інструкцією (суміщаються з очищенням сепаратора). До останніх відносяться обміри вузлів (положення напірного і керуючого диска по висоті, стик запірного кільця по мітках, положення по висоті і бій шпинделя барабана, зазор в ущільненні рухомого дна барабана), перевірка всіх ущільнень, черв'ячної передачі і гальма і ін
У процесі дослідження були встановлені характерні точки прояви несправностей вузлів сепаратора при їх визначенні за рівнем ударних імпульсів і вібрації (рис. 1).
За рівнем ударних імпульсів оцінюють стан підшипників вертикального валу барабана, горизонтального валу приводу і електродвигуна, а також сполучної муфти і навішаних шестеренних насосів. Для контролю використовується індикатор стану підшипників ІСП-1 або вимірювач ударних імпульсів SPM-43A.
Норми рівня ударних імпульсів, наведені в інструкції до приладів і зумовлюють стан підшипників кочення, застосовувалися для підшипників горизонтального вала й електродвигуна. Для вертикального вала вони приймалися з урахуванням поправки на демпфування (до вимірюваного за допомогою індикаторного шуму рівнем ударних імпульсів додавалося 10 дБ) і порівнювалися з встановленими нормами. При цьому необхідно звертати увагу на вибір точок вимірювання 3 і 8, які повинні розташовуватися на деталях сепаратора, що безпосередньо прилягають до корпусів підшипників. Для вимірювання в точці 8 рекомендується застосовувати спеціальний болт.
Стан сполучної муфти приводного насоса визначалося за рівнем ударних імпульсів, виміряного на її захисному корпусі (точка 6). Попередньо на вимірювальному приладі встановлювалося значення dB = 15 дБ. Мірою несправності муфти є значення dB M вище 40-45 дБ. Аналогічно (точка 5) оцінювався стан насоса.
За рівнем вібрації сепараторів також оцінюють стан балансування барабана та його приводу (стан демпферних пристроїв, рівномірність самоочищення барабана, співвісність приводу після ремонту і т. д.). Контроль здійснюється віброметрії. На сепараторах рівень віброшвидкості (мм / с, середнє квадратичне значення) вимірювався на частотах, які відповідають частоті обертання барабана і приводу. Норма вібрації дана для октавних смуг.
Базове значення рівня вібрації для хорошого стану сепараторів знаходиться в межах 2-3,0 мм / с.
Показані вібрації дані для умов, коли вплив вібрації від інших джерел на судні не перевищує 1,5 мм / с (перевірка здійснюється по різниці вібрації працюючого та зупиненого сепаратора, по можливості на стоянці судна). До визначення технічного стану за рівнем вібрації необхідно також перевірити кріплення сепаратора до фундаменту.
Переклад:
Діагностування відцентровіх сепараторів при обслуговуванні по стану
Для Розробка системи ТЕХНІЧНОГО обслуговування по стану відцентровіх сепараторів булі проведені експериментальні Дослідження зв'язку ТЕХНІЧНОГО стану вузлів сепараторів з діагностічнімі (непрямими) параметрами. При цьому розглядали підшіпнікові вузли, зубчасті передачі, муфти, насоси Відповідно до вібраційніх характеристик, рівнем ударних імпульсів І Навантаження на електродвігун приводу.
Порівняння й Оцінка ТЕХНІЧНОГО стану сепараторів по непрямих параметрах з результатами іспитів розбірання більш 50 сепараторів показали задовільній збіг для багатьох вузлів І деталей, а Отже, можлівість переходу на їхнє обслуговування по стану. Були установлені види робіт з ТЕХНІЧНОГО обслуговування, виконуваних посеред табору І регламентом.
До робіт, які виконуються посеред табору, відносяться: очищення сепараторів (у процесі ТЕХНІЧНОГО використання), а також Його ревізія, Що Включає перебирання вертикального приводу барабана, Що складається з валу (шпинделя барабана) з підшіпнікамі і системи демпфірування, горизонтального приводу з черв ' ячною передачею, підшіпніків І гальма, приводу насосів І самих насосів, системи Керування розвантаження. При цьому перебирання можна Виконувати Цілком або частково.
За регламентом в основному здійснюється НЕ руйнуючій контроль барабана І вертикального валу в районі посадки барабана І різьблення Під гайку Його кріплення, а такоже обмірні операції, передбачені інструкцією (сумісні з очищеним сепаратора). До останнього відносяться обмірювання вузлів (положення напірного І керуючого диска по вісоті, стік запірного кільця по мітках, положення встановлення вісоті І Бій шпинделя барабана, зазор в ущільненні рухлівого дна барабана), Перевірка ВСІХ ущільнень, черв'ячної передачі І гальма й ін.
У процесі Дослідження булі встановлені характерні точки прояви несправностей вузлів сепаратора при їхньому візначенні за рівнем ударних імпульсів І вібрації.
За рівнем ударних імпульсів оцінюють стан підшіпніків вертикального валу барабана, горизонтального валу приводу й електродвігуна, а такоже сполучної муфти І навісніх шестеренних насосів. Для контролю вікорістовується індікатор стану підшіпніків ІСП-1 або вімірнік ударних імпульсів SPM-43A.
Норми рівня ударних імпульсів, пріведені в інструкції до пріладів І зумовлюючи стан підшіпніків кочення, застосовувалася для підшіпніків горизонтального вала й електродвігуна. Для вертикального вала смороду прийомів з урахуванням виправлення на демпфірування (до вімірюваного за допомогою метода індікаторного шуму рівневі ударних імпульсів додаватися 10 дБ) І порівнюваліся з установленими нормами. При цьому Необхідно звертати уваги на вибір Точок віміру, Що повінні розташовуватіся на деталях сепаратора, Що безпосереднього прімікають до корпусів підшіпніків. Для віміру в крапці 8 рекомендується застосовуватись спеціальній болт - звуковід.
Стан сполучної муфти приводного насоса визначалася за рівнем ударних імпульсів, обмірюваному на її захисними корпусі. Попередньою на вімірювальному пріладі встановлювалося значення 15 дБ. Мірою несправності муфти є значення dB M Вище 40-45 дБ. Аналогічно оцінюється стан насоса.
За рівнем вібрації сепараторів такоже оцінюють стан балансування барабана І Його приводу (стан демпферних прістроїв, рівномірність самоочищення барабана, співвісність приводу після ремонту І т.д.). Контроль здійснюється віброметрамі. На сепараторах Рівень віброшвідкості (мм / з, Середнє квадратичне значення) вімірявся на частотах, Що відповідають частоті обертання барабана І приводу. Норма вібрації дана для октавних смуга.
Базове значення рівня вібрації для гарно стану сепараторів знаходится в межах 2-3,0 мм / с.
Показані вібрації Дані для умов, коли Вплив вібрації від Інших джерел на судні НЕ перевіщує 1,5 мм / с (Перевірка здійснюється по різниці вібрації працюючих І зупинення сепаратора, по Можливості на стоянці судна). До визначення ТЕХНІЧНОГО стану за рівнем вібрації Необхідно такоже перевіріті кріплення сепаратора до фундаменту.
Російсько-український словнічок труднощів, які вініклі при перекладі:
Балансування - балансування;
Вібрація - вібрація;
Демпфірування - демпфірування;
Запірний кільце - запірне Кільце;
Дослідження - Дослідження;
Обслуговування - обслуговування;
Очищення - очищенням;
Підшипник - підшіпнік;
Підшипник кочення - підшіпнік кочення;
Ревізія - ревізія;
Порівняння - порівняння;
Гальма - гальма;
Управління - Керування;
Черв'ячна передача - черв'ячна передача;
Електродвигун - електродвігун.
Тлумачний словнічок:
Вал - ціліндрічній стрижень призначених для кріплення різноманітніх деталей за допомогою метода якіх проводитися передача крутного моменту.
Зубчасті передача - система, Яка складається з двох зубчастими коліс. Вікорістовується для передачі крутного моменту від одного валу до іншого в паралельних площині.
Сепаратор - Прилад призначених для відділення однієї Речовини від іншої.
Співвісність - положення деталей, коли також їх вісі сіметрії лежати на одній прямій.
Черв'ячна передача - система, Яка складається з черв'ячного валу та зубчасті колеса. Вікорістовується для передачі крутного моменту від одного валу до іншого в перпендикулярних площині.
Завдання 2. Культура професійного мовлення
У стіслій формі розкрити тему:
Лексікологія. Лексічні норми. Лексичне багатство української мови. Лексикографія. Фразеологія.
Лексика (від гр. Lexikos - той, що відносіться до слова)-це ВСІ слова, Що є в тій чи іншій мові Крім того, терміном "лексика" такоже позначають окремі шари (книжна, емоційно забарвлена, нейтральна) або групи (побутова, Професійна, Сільськогосподарська) лексики, Словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика "Лісової пісні" Лесі Українки).
Наука, Яка вівчає лексичне склад, назівається лексікологією. У лексікології слово Ще МАЄ назву лексема.
Кожна мова складається Із слів, І слово є однією з основних одиниць мови. Окремо взяті мовні звуки, такоже а Складові частина слова (корінь, основа, суфікс, префікс) віявляють собі Лише у Слові. Із слів складають словосполучення І речення.
Слово - одиниця мови, Яка служити для найменування предметів, Дій І процесів, властивим (кошик, віз, лопата, дерево, честь, обізнаність, зелень, далечінь, сум; їхаті, вірізуваті, переносити, відтворюваті, спухаті; добрий, урівноваженій, учорашній , ввічлівій). Усі слова в мові за значенням поділяються на Дві групи - самостійні (день, горіх, відрізок, Довгий, зелений, визначений, рости, косіш, віробляті, далеко, давно, холодно, по-нашому) І службові (сонце І небо; сьогодні чи завтра; дерево, а не кущ; Хотів бі; Ні до кого; Ні з ким; за лісом; при дорозі; Біля криниці; поміж жітамі; посеред поля). Самостійні слова обов'язково Щось називають, а службові віражають Різні відношення Між самостійнімі словами в словосполучення та речення. Повнозначні слова мо-жуть позначаті конкретні предмети І абстрактні поняття, віражаті емоції, волю, стосунків Між людьми, передаваті ознайо І Властивості, процеси, дії І стан, оформляті модальність висловлювань - можлівість, неможлівість, бажання, волевіявлення ТОЩО.
Слово Як одиниця мови характерізується такими ознаками, за Якими вон відрізняється від Інших мовних одиниць: 1) складається Із звуків І МАЄ один основний наголос; 2) МАЄ лексичне значення, тоб назіває предмети, ознайо, процеси об'єктивної дійсності, 3) Може поділятіся на менші значущі частин - морфеми (корінь, суфікс, префікс, Закінчення).
Службові слова лексичне значення не мают, бо Вони не позначають назв якіх зрозуміти або уявлення, а виконують службові функції у мові - для них характерні граматічні значення. Напріклад, слово хата в русском мові МАЄ Такі лексічні значення; 1) Сільський одноповерхова житловий будинок, 2) внутрішнє житлове приміщення такого Будинку, 3) батьківщина, люди, які живуть, перебувають з одним таким пріміщенні:
Слово, віражаючі назву предмета, ознайо, кількості (чи вказуючи на них), дії, стану, дає поняття про них. Слово позначає назву не кожному окремого предмета (ознайо, дії ТОЩО), а Виступає назв узагальнення поняття про нього. Напріклад, у наведення Вище реченнях слово хата означає будь-який Сільський одноповерхова житловий будинок, хоч робили, звичайна, абсолютно тотожними також їх не буває, смороду різняться за якімісь ознаками, Отже, слово е узагальнень поняттям про однорідні предмети І явища.
Слова, які означаються назви, Що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями І діямі, належать до сліз з конкретним значенням, наприклад: рука, миска, озеро, Вікно, дуб, поїзд; старий, зелений, тонкий; в'язаті, Оратів, стояти , гукаті. Крім них, в русском мові є слова з абстрактне значення, тоб Такі, Що не співвідносяться з конкретними предметами, властивостями, діямі, наприклад: мрія, туга, хвілювання, захопленості, ходьба., втіха, зубожіння.
Спілкування Між людьми відбувається НЕ окремих словами чи словосполучень, а вислову, І конкретні значення шкірного слова можна Встановити Лише в реченні, тоб через зв'язок Його з іншімі словами.
Властівість слова вжіватіся у різніх значеннях назівається - багатозначністю, або полісемією. У русском мові більшість слів захи до багатозначніх, тоб є полісемічнімі.
Значне частина слів в русском мові є однозначними, або моносемічнімі. У Період свого виникнення слово Завжди МАЄ Одне значення, тоб за Походження кожне слово однозначно, а здатність віражаті Різні значення насувається ним Згода. До однозначних слів захи більшість спеціальніх наукових термінів (суфікс, флексія, сінонім, підмет, іменнік - мовознавчі; гіпербола, епітет, ямб, хорей - літературознавчі; бісектріса, периметр, радіус-математічні; бронхіт, грип, астма - медичні; малахіт, уран , кварцит - геологічні) та ін.; деякі назви деталей машини І механізмів (втулка, шестірня, шайба): назви окремих різновідів дерев, кущів, ягід, грибів, злаків ТОЩО (береза, Ялина, клен; бузок, жасмин; суниць, чорніця , ожин; підберезнік, опеньок, сіроїжка; жито, овес, ячмінь); назви тканин (батист, вельвет, бостон, шевйот); власні (Київ, Луцьк, Дніпро, Стир (річка), Україна, Франція? Карпати, Апенніні) та Ін. Проті ї Серед термінологічної лексики є багатозначні слова, Напріклад, корінь (у мовознавстві, ботаніці, медицині, математіці та ін.), Операція (у медицині, військовій справі), реакція (у хімії, медицині, політіці), кризу (в економіці, політіці, медицині).
У багатозначніх словах Одне з Його значеня є основним, або прямими, а решта - переносні, або непрямі. Пряме значення слова - Це звичайна назва предмета, Властивості, дії, стану. Пряме значення слова найчастіше БУВАЄ первинний, тоб тім, Що вперше відкрито стало Назв.
Переносні значення слів Завжди пов'язані з прямим значенням. На основі переносного значення вінікає метафора (від гр. Metaphors - перенесення) - перенесення значень одних предметів на ІншІ: Вітер з гаєм розмовляє, шепочучи з осокою .. (Шевч.); Споночіло. Заснула хвиля у броді, заснувши І прісілок над бродом (Стельмах,); метонімія (від гр. Metonymia - перейменування): Граве Лисенка; синекдоха (від rp. Synekdoche - співпереймання) - вживання назви частин предмета у значенні Його цілого.
Усі слова української мови становлять її Словниковий склад. ВІН є найбільш рухлівім, бо В ньому відбіваються Усі Перелік нормативних в жітті суспільства. Проті Переважна частина слів НЕ реагує на Різні Перелік нормативних у суспільстві І зберігає свої первісні значення І сталий склад. До слів Із стійкім значенням належать слова, які можна об'єднати у Такі групи:
1) назви людей через їхнімі батьківщинами стосунків: батько, мага, син, донька, брат, сестра, Дід. баба, дядько, тітка;
2) назви тіла: рука, нога, голова, око, вухо, палець, шия, лоб, щока;
3) назви явища природи: земля, вода, вітер, дощ, сніг, сонце, день, ніч;
4) назви загальновідоміх рослин: дуб, береза, верба, вишня, яблуня, жито, пшениця, гречка, буряки, мак, очерет, лобода;
5) домашніх І тварин: корова, теля, собака, свиня, курка, Горобець, заєць, вовк, ведмідь, сорока;
6) пріміщень І частин: хата, кімната, Вікно, Підлога, поріг, Двері, Стіна;
7) назви одягу І взуття: Хустського, спідниця, Платт, штани, костюм, чоботи, черевики;
8) назви їжі І пітва: хліб, каша, борщ, сир, піріг, вареник, пиво, квас, Кисіль;
9) назви меблів: "ютерний стіл, стілець, лава, ліжко;
10) назви знарядь і процесів праці: сокира, молоток, коса, граблі, плуг, косити, жати, орати, читати, писати;
11)назви почуттів людини: радість, горе, щастя, етрол; гнів, ненависть;
12) назви ознак: добрий, тихий, зелений, білий, великий, малий, свіжий;
13) назви числових понять: один, два, три, чотири, десять, тридцять, сорок, тисяча, кілька, декілька;
14) назви абстрактних понять: життя, питання, воля, щастя, доля, характер, совість.
Більшість цих слів є нейтральними із стилістичного погляду і вживаються у різних функціональних стилях мови. Вони належать до загальновживаної лексики, бо зрозумілі кожній людині, яка володіє українською мовою. До загальновживаних належать і ті слова, які є назвами нових речей і понять, що широко побутують у суспільстві (електрика, телевізор, холодильник, стінка, диван, тюль тощо).
У словниковому складі української мови є значна частина професійної лексики, яка пов'язана з назвами різних знарядь, матеріалів, процесів виробництва. У кожній галузі виробництва, професійній діяльності створюється своя лексика. Наприклад, слова іменник, підмет, словосполучення вживаються в мовознавстві; урок, педрада, дидактика - в педагогіці; метан, азот, пропан - у хімії; плуг, леміш, чепіга, зяб, розора - в сільському господарстві та ін. Ця лексика міститься у тлумачних термінологічних словниках.
Терміном називається спеціальне слово, що вживається для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знання.
У словниковому складі української мови є значна частина діалектизмів, тобто слів, які вживаються лише на якійсь території України: портовина - скатертина, городник - лопата для копання, боцян – чорногуз.
Діалектизми не входять до лексичного складу української літературної мови, але використовуються у художніх творах для передачі життя і мови людей певної території.
Власне українська лексика є кількісно найбільшим шаром у словниковому складі української мови. Власне українські слова виражають специфіку української мови тобто те, чим вона на лексичному рівні відрізняється від інших слов'янських мов. Переважна більшість власне українських слів виникла на основі лексичного складу давньоруської і спільнослов'янської мов. Ці слова за будовою частіше є похідними (баритися, батьківщина, заздалегідь, карбованець, лелеко, панувати,, самітність, щодня, чемність).
Власне українські слова мають різні значення: називають предмети, явища природи, життя і побут людей, їхню виробничу діяльність тощо: гай, смуга, тато, жовтень, січень, галушка, багаття, мрія, відродження, незалежність, щоденник, зупинка, наступний, хурделиця, сівба, чересло, бандура, вареники, прапор, сіяч, вихователь, хвіртка, долівка, горище, повітка, дровітня, затірка, капусняк, кваша.
Специфічність власне української лексики зумовлюється насамперед вживанням особливих іменникових суфіксів:
-ин(а): година, хвилина, тканина;
-ин(и); відвідини, роковини, заручини;
-амин(а), -яним(а): біганина, стрілянина;
-щин(а), -ччин(а): Київщина, козаччина;
-ник, -ниц(я): візник, заступник, заступниця;
-івник, -юшщ(я), -ааьник, -альнигЦя), -шіьник, -ипьниц(я): газівник, фрезерувальник, формувальниця, волочильник;
-ець: правець, пролювець, швець;
-к(а) (для жіночого роду): вчителька, лікарка, організаторка;
-ій,- водій, носій;
-ень: красень, велетень;
-ань: здоровань, горбань;
-ищ(е)? днище, горище, дідище, бабище;
-от(а): голота, німота;
-анн(я), -енн(я): змагання, бачення, світіння, розуміння.
Ознакою власне української лексики є подовження попередніх приголосних в іменниках середнього роду на -я; гілля, волосся, знання, безлюддя, завзяття.
До власне українських слів належать також ті, що утворені за допомогою префіксів су- (сузір'я, суміш), перед- (передвісник, передмова), між-, межи- (мшгір'я, межиріччя), по- (поверх, подвір'я), пр- (призвище, прізвисько, прірва).
Словниковий склад української мови весь час змінюється, оскільки змінюються окремі предмети і явища, які оточують людину. В мові відбувається два протилежних процеси - одні слова у словниковому складі з'являються,, а інші зникають. Це відбувається поступово. Нові і застарілі слова вживаються у мові рідко, тому їж відносять до пасивної лексики.
Застарілі слова є двох типів. Одні з них називаються історизмами, а інші архаїзмами (від гр. archaios - старовинний, давній). До історизмів належать назви предметів і понять, що вийшли з ужитку: жупан, намітка, очіпок, соха, ступа, прач, сагайдак, пістоль,, шеляг, корець, дворянин, підпасич, урядник, хорунжий, земський.
Історизми вживаються або у спеціальній історичній літературі, або в художніх творах, коли треба, відтворити певну історичну епоху. Вони не виконують якоїсь стилістичної функції, а є нейтральними словами, тобто назвами речей, явищ, процесів тощо, які вживалися у певний історичний час.
Архаїзми - це ті слова, що позначають існуючі й нині предмети, явища, процеси, але з якихось причин перестали активно вживатися у мові чи й зовсім зникли з її словника, бо були замінені іншими словами (зріти - бачити, вия - шия, ланіти - щоки, перст - палець, уста - губи). Проте ці слова нерідко зживаються в художній літературі з певною стилістичною метою.
Неологізми - це нові слова (від гр. neos - новий і logos - слово). Вони з'являються у мові разом з виникненням нових предметів } явищ, понять, процесів у суспільному житті. Неологізми поповнюють словниковий склад і є неологізмами до того часу, доки не входять до загальновживаної лексики. Наприклад, не так давно слова телевізор, магнітофон, сервант, холодильник були неологізмами, а тепер стали загальновживаними, тому до неологізмів їх уже відносити не можна. Причини виникнення неологізмів можуть бути різні. Найчастіше вони з'являються як назви нових предметів, явищ, процесів. Такі неологізми є загальнонародними. Але є й інші неологізми - авторські. Такі неологізми утворюються окремими авторами з певною стилістичною метою і вживаються як художній засіб. Вони, як правило, не стають загальновживаними.
Індивідуальні авторські неологізми ще називаються оказіональними (від лат. occasionalis - випадковий).
Нових слів у мові виникає значно більше, ніж зникає старих, тому словниковий склад її постійно збагачується.
В сучасній українській мові, крім окремих слів, є стійкі словосполучення, які називають фразеологічними зворотами, або фразеологізмами (від гр. phrasis - звороти мови).
Наприклад: бувати в бувальцях - мати досвід, за тридев'ять земель - далеко, товкти воду в ступі - повторювати одне О те ж, без царя в голові - нерозумний, заморити черв'яка - трохи поїсти,
Фразеологізм найчастіше буває переосмисленням вільного поєднання елів. Зіставмо два речення: Гілки спружинили і вдарили по руках і Чоловіки вдарили по руках і мирно розійшлися. У першому реченні вираз вдарили по руках є вільним словосполученням, усі слова в ньому вжиті в своєму прямому значенні. Цілісне значення словосполучення зумовлене значенням тих слів, які до нього входять. У другому реченні цей вираз утратив своє первісне значення і вживається у новому переносному значенні - погодилися з чимось , дійшли згоди. Слова, що входять до складу вільного словосполучення, легко поєднуються з іншими словами (пор.: вдарити по ногах, по пальцях, по голові та ін.). Основна особливість фразеологізму полягає в тому, що він, незалежно від того, скільки слів до нього входить, виражає одне поняття і вживається у мові як готова одиниця: собаку з'їв - досвідчений, содом і гоморра - безпорядок, ловити гави - бути неуважним, нема живої душі - безлюдно, немалий світ - далеко, впасти духом -зневірилися, носа не показувати - не появлятися та ін.
Фразеологічні звороти широко використовуються у мовленні, надаючи йому емоційності, вони можуть передавати додаткові відтінки жарту, іронії, насмішки, осуду, дорікання тощо.
За злитістю компонентів (слів), які входять до стійких словосполучень, фразеологізми поділяються - на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
До фразеологічних зрощень належать такі, загальне значення яких не випливає із значень тих слів, які входять до фразеологізму; за ніс водити - обманювати, брати під обстріл ~ критикувати когось, зарубати на носі - запам'ятати, на ноги поставити - виховати до дорослого віку та ін.
До фразеологічних єдностей належать такі фразеологізми, переносне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них входять: крапля в морі -небагато, тримати камінь за пазухою - мати злість на когось, замилювати очі - обдурювати, замітати сліди - приховувати, знищувати .щось, запиватися слізьми - безутішно плакати та ін.
До фразеологічних сполучень належать такі стійкі звороти, які характеризуються деякою самостійністю складових компонентів. Центральне слово в них є стійким і не може бути замінене іншим, а залежні слова можуть мати взаємну заміну: порушити питання (справу); здобути перемогу (отримати, мати, одержати); приступити до роботи (розпочати, почати).
Завдання 3. Творча робота

Запишіть назви українською мовою. Складіть невеликий текст, характерний Вашому професійному спілкуванню, використовуючи деякі з наданих назв.
Мадрид - Мадрид
Бразилия - Бразилія
Кордильеры - Кордильєри
Марокко - Марокко
Брюссель - Брюссель
Голландия - Голландія
Канарские острова - Канарські острова
Каир - Каїр
Филиппины - Філіппіни
Суэцкий канал - Суецький канал
Сицилия - Сицилія
Сьерра-Невада - Сьєрра-Невада
Наше вантажне судно під прапором Голландії відправилося з острова Сицилія другого березня. Суецький канал проходили раннім ранком. Вранці за обрієм виднілися обриси Каїра. Завантажившись в Марокко судно відійшло у Південну Америку. Необхідно було доставити вантаж у Бразилію. Трохи відпочивши в Бразилії і завантаживши каву ми поверталися в Європу. При поверненні довелося зайти на ремонт компресора газотурбінної установки в Мадрид. Після заміни опорних підшипників компресора ми повернулися в Голландію в порт приписки.
Завдання 4. Культура ділового професійного мовлення
Укласти текст документа:
План роботи (річний, квартальний або місячний).
План роботи — це документ, що встановлює точний і чіткий перелік намічених заходів (робіт) для їхнього подальшого виконання. Він має такі складові: послідовність, обсяг, умови й забезпечення виконання, термін для кожного етапу й для всього обсягу, кошторис, керівників і конкретних виконавців (відповідальних за кожний пункт плану). Окрім рубрикованого тексту плани можуть мати графіки, діаграми, таблиці, схеми тощо.
Розрізняють такі групи планів: а) річні (календарний, фінансовий, навчальний); б) піврічні (семестрові); в) квартальні (четвертні); г) місячні; д) декадні; е) тижневі; ж) добові.
Наявність тих чи інших реквізитів обумовлюється видом, формою та призначенням плану:
1. Гриф затвердження; 2. Назва документа; 3. Назва установи чи структурного підрозділу; 4.Термін, на який укладено план; 5. Порядковий номер; 6.Термін виконання конкретного виду роботи (заходу); 7. Зміст роботи; 8. Посада, прізвище та ініціали виконавця; 9. Посада, прізвище та ініціали відповідального; 10.Відмітка про місце, дату, факт та якість виконання (проведення) роботи.
Службові плани робіт підписують посадові особи, які відповідають за їх виконання, а індивідуальні — ті, хто їх укладає, із наступним затвердженням керівником.
Приклад місячного плану:
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор НДІ
Укрсудстрой
(підпис) С. Ю. Лур'є
20.07.2003
План роботи ремонтного цеху на серпень 2003 р.

Дата
проведення
Зміст
роботи
Учасники
Відповідальні
за виконання
Відмітки
Прим.
1
2.08.03
Перевірка клапанів
Іванов В.А.
Петров А.В.
Сидоров О.Д.
2
5.08.03-
9.08.03
Покраска палуби
Федорчук К.Р.
Бобрик В.В.
Сидоров О.Д.
3
13.08.03-
16.08.03
Діагностика
сепаратора
Швец Т.Р.
Буланов С.С.
Комісаренко Б. І.
4
20.08.03-
25.08.03
Перевірка двигуна
Бобрик В.В.
Іванов В.А.
Ткач М.П.
Голов. інженер (підпис) Б. І. Комісаренко
Директор (підпис) З. Я. Коміссаров

Перелік літератури
1. Глущик С.В. та інші Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. – К.: АСК, 2001. - 400 с.
2. Коваль А.П. Культура ділового мовлення — К.: Вища шк. , 1994 — С 136—137.
3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення — Л .: Світ, 1990 — С. 109.
4. Яременко В.В. Новий тлумачний словник української мови. – К.: „Аконіт”, 1998р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Контрольна робота
71.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Жаргонна лексика
Лексика і лексикологія
Іншомовна лексика та її використання
Українська спеціальна лексика
Анатомічна лексика в кросвордах
Ендемічна лексика Полісся
Лексика англійської мови
Есперанто і ненормативна лексика
Емоційна лексика молодіжного жаргону
© Усі права захищені
написати до нас