Кожен говір як успадкована структура складається з елементів, які об'єднують його з елементами споріднених говірок, а як ізольовано оформилася система он визначається сукупністю опозиційних лінгво, до числа яких, з одного боку, входять особливості, поширені на території, більшої, ніж ареал одного говірки, а з іншого - у ньому функціонують ендемізму, тобто явища, які не повторюються ніде.
Будь-яка мовна структура неможлива без ендемічних явищ, інакше вона була б структурою пандемізма. Тому питання про те, чим виділяється діалектний феномен у загальнонаціональному мовою або чим відрізняється від інших споріднених систем локального поширення, є в першу чергу проблемою ендемізму.
Ендемічними можуть бути елементи всіх мовних рівнів. Кількість їх прямо пропорційно інвентарному станом ярусу, тому найбільшим числом неповторних явищ відрізняється лсксіко-семантичний рівень.
Виведення ендемічного статусу лінгвеми пов'язане з певним кваліфікаційним ризиком. Ще не зафіксовано і не введено в науковий обіг весь діалектний фактаж, ареалогічного висновки будуть мати гаданий характер. Проте сумніви у потребі такої роботи зменшуються априорно того, що ендемізму все-таки існують, що вони повинні виокремлювати навіть самої вимогливої фільтрацією, та безсумнівною користю стимулу до перевірки та пошуку, який завжди оживляє дослідження. Визначення ендемічного статусу базується не тільки на багатстві наявного в розпорядженні дослідників наукового фактажу, але і на особистому досвіді діалектолога. Наведемо приклад визначення лексичних ендемізму струвок 'крутий берег річки', який вживається у верхнествіжскіх говірках, і відмовитися, утреш 'кілок, який з'єднує ярмо з дишлом' (львінскіе говірки).
'Крутий берег річки'
Українська мова: берег крутий (Грінченко) [1]; прикрий (Там же); стрiмкій (Там же); стромк'i, стронк'i (Полісся) [2]; стрьомно, стремена, стрем'я 'крутой'склон' [3]; завiс, завiсь, завiса те саме (Там же); нависа те саме (Там же, 237); одмiт (Там же, 239); жгріма 'дуже крутий схил, обрив' [4]; крутизна 'крутий схил '[5]; крутобережжя' високий крутий берег '(Грінченко); Облаз' крутий схил '[6]; прiрва те саме (Там же, 245); Зарва те саме (Там же, 228); прірву' крутий, стрімкий берег '(Там же, 246); провалля те саме (Там же, 245).
Білоруська мова: бераг круті (Сцяшковiч 243) [7]; прикро (Там же, 396), прекрий [8]; притни (Там же, 400); стромкi [9], стромкiй (Бял'кевiч, 422), строми [10] , стромні (Берестейщина); стацьцяви [11]; нахлюпистий [12]; стацякол (Сцятковiч 472).
Російська мова: берег крутий, стрімкий, обривистий (Даль 3 II, 203); стремністий (Даль 3 IV, 338); прикрив (Даль 3 III, 420).
'Кілочок, який з'єднує ярмо з дишлом'
Українська мова: Притика (Грінченко) [13], прітікач (гуцульські Грінченка) [14], затілок (южноволинскіе); кілочок (Середньопридніпровському); с'н'iска (подільські); Шворов ', швор'iн' (степові), зграї '(волинські).
Білоруська мова: потилицю, утилок (блр. Полісся) [15], затіцен '(Туровщіна); Шворов' (Берестейщина).
Російська мова: Притика (Даль 3 IV, 678).
У ретроспективі давньоруської мови локальна лексика виявляє різні зв'язки. Серед лексичних ендемізму є слова генетично пов'язані і ізольовані. Перші з них припускають мотивуючі корені або основи, які зустрічаються разом з даним ареалом і в інших товорах. Такі ендемізму мотивуються порівняно легко. Частина з них мотивована корінням, які вичленяються після ретельного дериваційного аналізу.
Наведемо кілька прикладів.
Струвок 'крутий берег річки' з стру-(пор. струмінь, Струмень) +-в-(пор. о-стров) +-ок, що передбачає вихідне значення 'обтічний, підмиває берег'.
Болоночок 'пуголовок' родинно укр. Поліській. полон'iк, укр. діал. ополонік [16], блр. апалонiк (ЕСБМ I) [17], палонiк (ЕСБМ 1) [18], палоньнiк (Бялькевiч 311), палойнiк (Шаталава 122-123), брян. полонік (Там же), зробленим від гідроапеллятівов сповнений | | Болоньї та відображає звукову коваріатівность п | | б. Варіант болоночок з дзвінким б-підказує, що семантична деривація блр. апалонiк, нібито утвореного перенесенням за зовнішньою подібністю з апалонiком 'розливний ложкою' (ЕСБМ 1), є паронімічних зближенням.
Буйак 'смолиста сосна, мендачіна'. У слов'янських мовах є кілька однорідних назв лісу: макед. буjак 'зарості-гущавина' (ЕССЯ), укр. Буяк і байрак 'лісок в яру' (Грінченко), які мотивовані семантикою буйного росту і до який генетично примикає буйак 'смолиста сосна, мендачіна'.
Л'остка, л'осточка, л'астка 'один з двох поперечних брусків в бороні, які з'єднують поздовжні бруси' споріднені блр. лестка 'поперечна планка в драбині, в тележное грядці' [19], лестка 'сходи' [20], колясках 'поперечна планка в драбині' (Шаталава 101) [21], лястка, л'ост, л'остка, л ' oсточка [22], л'асточка (Шаталава 101), л'осточка, лестачка (Янкоускi), л'естачка (Шаталава 97) л'усточка [23] - все зі значенням 'поперечна планка в драбині'; лясачка 'Пруг в кроснах '(Сцяшковiч 273), хоча єдність представлених лексем має місце тільки у консонантних частини. Різну якість кореневого голосного, яке але представляє собою ні альтернації, ні аналогії, не отримало пояснення н в російських словах лестовка, листівка, лястовкі 'Вервиці, шкіряні чіткі розкольників' (Даль3 II, 249; Фасмер II, 487). П. В. Стецько передбачає вплив пол. laska 'горіхова стусана' [24]. Але такий вплив представляється неочевидним, оскільки воно не пояснює якості голосних фонем у коренях східнослов'янських слів. Але згода М. Фасмера зі зведенням рус. лестовка, лястовка, листівка і льства 'сходи' підкріплюється збігом не тільки консонантизму, а й семантики. Особливо це очевидно у відношенні укр. - Блр. л'остка, л'естка, л'устка 'поперечна планка сходи'.
Паховйе 'рукоять вил' або з семантичною диференціацією паховйе 'довга рукоять вил', а мач'iлно - 'коротка "(Овруцько-славечанскіе говірки). Слово повторюється в блр. діал, п'ехауйо 'рукоять ціпа' (п. 868 на середній Березині) [25] і генетично об'єднується з поліськими лексемами пах 'пахва', пахви, пахв'iна той же, пахви 'місце в риболовецькій мережі між крилами і лантухом, розтруб матні ', з рос. пахви, пахви 'подхвостние ремені в кінської збруї' та ін (Фасмер III, 220-221). Семантичної основою для зв'язку аналізованих слів є ідея розкритості, "відкритість".
Певна частина локальних слів супроводжується лексемного паралелями в інших говірках, які, однак, не розкривають до кінця таємниці їх походження. В. М. Куриленко відзначає широкий волинсько-поліський ареал слів гарах, гарахі, гарашкі 'коротка кучерява овеча вовна' [26], які об'єднуються з неясним за етимологією степовим гарашкі 'кучерявi гриби, зморшкі Morchelia esculenta Pers.' (ЕСУМ I) [27]. Етимологічний словник української мови обережно співвідносить його з польськ. harasny 'гарний, гiдній', освіченою, як вважає А. Брюкнер, від укр. гаразд (Bruckner 168, ЕСУМ I, 47). З фіксацією волинсько-поліських слів стало зрозуміло, що це припущення українських етимологів треба піддати сумніву і направити дослідження в напрямку пошуків однокореневих слів і мотивуючих значень. Що ж до слова гарах, то його походження, як нам представляється, може бути встановлено дослідженому асоціації 'апеляція'> апелятивності назва вівці '>' вид вовни '>' рослина '. Аналогічні моделі мають місце в среднеполесскіх говорах, пор. Поліській. б'iр-б'iр 'подзиваніе вівці'> б'iрка 'вівця'> б'iрка (завиток вовни, волосся '> б'iрков'i' кучерявий (про овечку, людину) '.
Значний відсоток ендемічною лексики становить група лексем, які поки не виявляють жодних генетичних зв'язків. Наведемо список частини локальних слів, які утворюють внутрішні ареали поліського діалектного масиву:
стуга''драговина, трясовина '; дразкота' мокра, сира, із затяжними дощами, погода '; бортун' пуголовок '; брікун те саме; кубах' вибоїна на дорозі '; бін'ук' свинячий шлунок '; Кічук, кіц'ук те саме; бебехи те саме; вотр'iна, вутрав'iна 'решітчаста грядка тележного (санного) ящика'; булмаха 'наріст на дереві'; Бамбула, бамбул'ака те саме; бук 'стрілка цибулі, часнику'; гук 'суцвіття подорожника; стрілка цибулі, часнику; сук дерева '; хола' бот, бота '; с'л'iвйе' дощечка-сидіння в лазіве - пристосування для самопідйому бортника на дерево '; закр'iж'iна' ребро даху у вигляді ромбічного бруса з пазами, куди входять торці покрівельних дощок '; коштел'ак коштал'ак' стоптаний личак '; ч'iпец' рослина ситник Juncus''мекеза те саме; хвіртка 'чурка на шиї свині; паличка для регулювання вертикального положення нита і бердовой рами '; посертуха' паличка для регулювання вертикального положення нита і бердовой рами '; т'ут'iк, ц'уц'iк те саме; кал'iтка' пристрій у млині, що регулює подачу зерна з коша на камені; лико, згорнуте в вигляді вісімки '; gaнджалкa' лико, згорнута в кільце '; гамесло те саме; ріпка' обрізана, очищена лозова кора, повністю приготовлена для плетіння личаків або кошиків '; стоцтва с. р. 'Комплект станових ткаческіх приладдя без стійок'; скем'iца 'щелепу'; качурка 'стебло капусти'; збігатися 'швидка течія води (на каменях або який-небудь інший перешкоді)'; бозн'ак 'рослина азалія понтійська Azalea pontica (Rhododendron flavum) '; лепеха' рослина рогіз широколистий Typha latyfolia '; л'ал'ка' рослина лепеха Acorus calamus '; л'ушчіт' 'йти, заливаючи землю (про дощ)'; сарган 'купа снігу, наметенная вітром'; з 'л'агота' сніг з дощем '; пp'ica' кінський храп; коров'ячий (бичачий) хропіння '; парсуна, парцуна' свиняче рило, кінський храп; коров'ячий (бичачий) хропіння '; м'iga' кінський храп; коров'ячий ( бичачий) хропіння '; одбайсат' відрізати товстий шмат хліба '; щупка' тупий кінець яйця '; хал'ава' дно короваю; щілину між колодами зрубу, що утворилася від недостатньо вирубаної чашки '; х'iзок' навіс для сіна у вигляді рухомого даху на чотирьох стовпах '; футiт воду (про перебіг на місці глибокої ями, де вирує вода); шалгун' плетений кошик для зберігання сала '; цiбучок' суцвіття подорожника '; пасог' бурулька '; шупешка,' рослинна нирка '; г'iра , г'iрка 'верша'; iзобк'i 'печена картопля';; патош ж. р. 'Всі їстівні гриби, крім гриба білого Boletus edulis'; музкол ж. р. 'Комаха (у загальному значенні)'; дріgала, ріgала мн. ч. 'тринога, до якої підвішується колиска' і багато ін
Примітки
1. Словник украiнськоi мови. Киiв, 1970-1980 (Далі - СУМ).
2. При відсутності посилання матеріал авторський.
3. Марусенко Т. А. Матеріали до словника українських географічних апеллятівов. - В кн.: Полісся. М., 1960, 250 (далі - Марусенко).
4. Нiмчук В. В. Харчування про зв'язки Закарпатський укра'iнськіх говорiв з пiвденнослов'янськімі мовамі. - В кн.: Тези доповiдь V мiжвузiвськоi республiканськоi славiстічноi конференцii. Ужгород, 1962.
5. Марусенко 233.
6. Там же, 238.
7. Беларуска-рускi слоунiк / Пад Ред. К. К. Крапiви. М., 1962.
8. Сiгеда П. I. Материяли для диялектнага слоунiка Брестчини. - В кн.: Народна лексiка. Мiнск, 1977, 84
9. Беларуска-рускi слоунiк.
10. Климчук Ф. Д. Специфічна лексика Дрогичинського Полісся. - В кн.: Лексика Полісся. М., 1968, 70
11. Вештарт Г. Ф. Материяли для диялектнага слоунiка. - В кн.: Народнае слова. Мiнск, 1976, 63.
12. Клiмчук Ф. Д. 3 лексiкi центральнага Загароддзя. - В кн.: 3 народного слоунiка. Мiнск, 1975, 145.
13. СУМ.
14. Шухевич В. Гуцульщина. Матерiали до Украiнська-руськоi етнольогii. Львiв, 1899, I, 165.
15. Масленнікова Л. І. З поліської термінології транспорту. - В кн.: Лексика Полісся. М., 1968, 170.
16. СУМ.
17. Беларуска-pycкi слоунiк.
18. Там же.
19. Тлумачальни слоунiк беларускай мови. Мiнск, 1979, III; Саскевiч М. А. Яшче з лексiкi вескi Пагост Житкавiцкага раена. - В кн.: Народна словатворчасць. Мiнск, 1979, 99.
20. Лучиц-Федарец II Будаунiчая термiналогiя білоруського припяцкага Полісся. - В кн.: Народнае слова. Мiнск, 1976, 227; Сцяцко П. У. Народна лексiка i словаутваренне. Мiнск, 1972, 177.
21. Масленнікова Л., І. З поліської термінології транспорту. 175; Яшкiн I. Я. 3 лексiкi веcкi Дудзiчи i Азяричина Пухавiцкага раена. - В кн.: 3 народного словнiка. Мiнск, 1975, 112; Сцяцко П. У. Народна лексiка i словаутваренне, 177.
22. Масленнікова Л. І. З поліської термінології транспорту, 175.
23. Там же.
24. Сцяцко П. У. Народна лексiка i словаутваренне, 177.
25. Диялекталагiчни атлас беларускай мови. Мiнск, 1963, карта № 257; Диялекталагiчни атлас беларускай мови. Уступния артикули. Даведачния материяли i каментариi та карт. Мiнск, 1963, 828.
26. Куриленко В. М. Лексика тваринництва у поліських говорах. - Дис ... канд. філол. наук. Київ, 1984.
27. Яворницький Д. I. Словник украiнськоi мови. Катеринослав, 1920, I.
Список літератури
М. В. Никончук. Ендемічний ЛЕКСИКА ПОЛІССЯ.