ФАКУЛЬТЕТ «Психологія освіти»
Письмова робота
Варіант 2По предмету: «Психологія педагогічного спілкування»
На тему: «Класифікація видів спілкування»
ЗМІСТ:
Завдання 1.
I. Вступна частина.
1. Визначення спілкування
II. Основна частина.
1. Класифікація видів спілкування
III. Заключна частина.
1. Висновок
IV. Додатки (схеми).
Завдання 2.
V. Ілюстрація функцій спілкування (по Карпенко): інформаційної, координаційної, функцій розуміння, і встановлення відносин
VI. Список літератури15
Завдання 1.
I. Вступна частина.
1. Визначення спілкування.
Спілкування - складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформації, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування є живі істоти, люди. У принципі спілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівні людини процес спілкування стає усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами.
Саме в процесі спілкування засвоюється досвід, накопичуються знання, формуються практичні вміння та навички, виробляються погляди і переконання. Тільки в процесі спілкування формуються духовні потреби, морально - політичні та естетичні почуття, складається характер.
Спілкування має величезне значення у розвитку не тільки окремої особистості, але й суспільства в цілому. У процесі спілкування складаються і реалізуються як особисті, так і суспільні відносини.
Було зроблено не мало спроб створення структурно - функціонального портрета спілкування, але визначення структури і функцій спілкування ні в якому разі не повинно перетворюватися на самоціль, а має служити лише засобом для вирішення поставлених завдань і, зокрема, для того, щоб більш грунтовно і глибоко розглянути питання, пов'язані із класифікацією спілкування.
II. Основна частина.
1. Класифікація видів спілкування.
Поняття структури та функцій спілкування самим безпосереднім чином пов'язані з різними класифікаціями видів і типів спілкування.
Як показує аналіз цих класифікацій, вони проводяться з найрізноманітніших підстав (за місцем, за часом, за сферами діяльності, за типами суб'єктів, і т.д. і т.п.). Виділяються й такі критерії класифікацій видів спілкування, що їхній характер, цілі, форми вираження, спрямованість.
Розглянемо деякі з існуючих класифікацій.
За характером - спілкування поділяють на продуктивну (творчу) і непродуктивне (формальне), за цілями - на утилітарне і неутилітарні, за спрямованістю - на гуманістичне і маніпулятивний, за формами прояву - на безпосереднє й опосередковане, формальне і неформальне, за ступенем щирості - на відкрите і закрите, за сферами діяльності - ділове, сімейне спортивне. У вітчизняній соціальній психології, стверджує Р. М. Битянова, прийнято виділяти три різні за своєю орієнтацією типу міжособистісного спілкування: імператив, маніпуляцію, діалог. 1
Спробуємо розібратися у видах спілкування на прикладі деяких класифікацій:
Одна з них, яка згадувалася вище - класифікація за спрямованістю дод.1.
Воно ділиться на гуманістичне і маніпулятивний.Гуманістичне спілкування характеризується довірою, взаємністю, відкритістю, відмовою від вирішення власних проблем за рахунок партнера. Це спілкування орієнтоване на цінності свободи й гідності, по суті своїй це творче спілкування, основою якого є спільний діалог, заснований на визнанні недоторканності достоїнства партнера.
Проблема критеріїв гуманістічності спілкування досить складна. У гуманістичному спілкуванні мотивація і цілі не повинні суперечити засобів і результату. Якщо любов батьків до дитини, як кажуть, сліпа, то в спілкуванні з ним можливо неусвідомлене, навіть «доброзичливе» утиск людської гідності. У даному випадку в наявності реальне невідповідність ціннісних орієнтацій, що є основою для сумніву у визначенні даного виду спілкування як гуманістичного. Таке спілкування, хочуть його учасники чи ні, стає часом маніпулятивним.
Маніпулятивні спілкування визначається як «таке спілкування, при якому до партнера ставляться як до засобу досягнення зовнішніх по відношенню до нього цілей» 2. звичайно ж, в такого роду спілкуванні людина не визнається як самоцінність, хоча цінними можуть визнаватися ті якості, які можуть бути корисні для досягнення чиїхось - або корисливих цілей. У манипулятивном спілкуванні людина, як правило, не поважає гідності партнера по спілкуванню.
При визначенні видів спілкування необхідно дотримуватися обережності і враховувати фактори, при яких відбувається це спілкування. Так, наприклад формальне спілкування можна сплутати з маніпулятивним. Формальне спілкування це коли людина в рамках ділових, або дипломатичних відносин спілкується з партнером формально, на офіційному рівні, але коли людина усвідомлено ігнорує норми моралі (наприклад, дезінформує, зловживає довірою, шантажує і т.д.), коли людину перетворюють на маріонетку - це вже маніпуляції, тобто маніпулятивний спілкування. Так само варто відзначити, що акт спілкування може являти собою різні види, в залежності від виду класифікації, за якою його характеризують. Так, наприклад дистанційне навчання з психології педагогічного спілкування є особистісно - груповим, опосередкованим тривалим спілкуванням.
Розглянемо ще одну класифікацію - за категоріями прил.2
За категоріями спілкування можна розділити на міжособистісне, особистісно - групове і міжгрупове.Щоб було зрозуміліше, давайте уявимо клас. А тепер ученицю Катю з 10 «а» класу. Вона сидить поруч з Дашею, додому повертається з Вірою, а ще їй подобається Володимир - симпатичний однокласник. Катя з ними спілкується, цікавиться, як пройшли вихідні, дивиться модні журнали. У той же час Даші все одно, що думає про неї Віра і симпатичний Володя, а Володя зовсім недавно з'явився в цьому класі і ще не визначився, хто йому більше подобається Катя або Світу. Все це і називається міжособистісним спілкуванням. Але варто увійти в клас Марії Петрівні, і спілкування з міжособистісного перетворитися в особисто - групове. Це спілкування, в якому один учасник - особистість, інший - колектив. У даному випадку першим учасником (особистістю) буде Марія Петрівна, а другим (колективом) - всі, хто присутній на уроці. А після уроків в актовому залі проходить нагородження переможців математичної олімпіади, де повинні бути присутніми всі 10-і класи (10 «а», 10 «б», 10 «в») тепер це вже міжгрупове спілкування.
Але якщо під час цього заходу наша Катя поділитися секретом про те, як вона гуляла з Володею, з Юлею з 10 «в», то це вже знову міжособистісне спілкування. А от якщо Даша з 10 «а» від імені всього класу оголосить подяку всьому 10 «в» і прийме її учень Петя, то це спілкування вже міжгрупове.
Ще спілкування можна класифікувати за ступенем опосередкованості.
Спілкування може бути безпосереднім і опосередкованим дод.3.
Безпосереднє - це коли спілкування відбувається без будь - яких проміжних ланок, наприклад, Володя запросив Катю в кіно, шепнув їй про це на вухо під час уроку математики.
Якщо ж Володя запросить Катю в кіно, зателефонувавши їй по телефону, або передасть записочку, то це вже опосередковане спілкування, тобто опосередкованим спілкування є тоді, коли між співрозмовниками з'являються посередники.
Ці види спілкування мають свої переваги і недоліки. Так, в безпосередній бесіді існує більше каналів зворотного зв'язку. Це означає, що кожен з спілкуються здатний побачити і проаналізувати, як протилежна сторона сприймає інформацію. Зате опосередковане спілкування дуже спрощує життя людям боязким і нерішучим.
Існують ще не одна класифікація видів спілкування, деякі з них у вигляді схем дані в додатку прил.4.
Вивчивши деякі з існуючих класифікацій видів спілкування, насмілимося скласти ще одну схему класифікації спілкування. І спробуємо за допомогою цієї схеми проаналізувати один з видів спілкування. Уявімо себе покупцем у магазині, де Ви Даша, вступаєте в спілкування з продавцем Галею, купуючи собі кофтинку. Ви, побачивши вподобану річ, питаєте у продавця які є забарвлення, розміри, цікавитеся ціною. Продавець, мило посміхаючись, розхвалює товар, пропонує поміряти і т.д. А тепер, яке ж це спілкування? Використовуючи подану нижче схему, можна припустити, що це гуманістичне (якщо продавець чесний, ні чого не приховуючи, розповідає про переваги і недоліки цієї речі), але можливий варіант, що це спілкування - маніпулятивний, якщо продавець розхвалює річ, приховуючи від Вас деякі, може бути дуже істотні недоліки і будь-якими засобами змушує купити цю річ. Ще це спілкування формально-рольове (Даша в даний момент в ролі покупця, Галя в ролі продавця). (Між вами нічого особистого, суцільні формальності). Також це спілкування носить діловий характер (Ви прийшли у справі - купити кофтинку, продавець зі знанням справи намагається її продати). Ще це спілкування міжособистісне (Даша і Галя і ні кого більше). Неопосредованное (між Дашею і Галею немає посередника), вербальне (використовується мова), напевно доповнено невербальним - жести (показуємо яка саме кофтинка сподобалася), міміка (робимо приголомшене обличчя, коли чуємо ціну). Далі це спілкування контактне, тому що Ви вступаєте в контакт перебуваючи поруч з продавцем. Також це спілкування є діалогічним, тому що Даша і Галя ведуть діалог. І, нарешті, воно короткочасне Даша купила кофтинку, пішла додому і забула про Галю. Звичайно дана схема напевно не ідеальна. Але це ще одна спроба удосконалити класифікацію видів спілкування. Додаток 5.
Отже, з усього вище сказаного можна зробити наступний висновок:
III. Заключна частина.
1. Висновок.
Спілкування породжується соціальними, громадськими та іншими потребами людини, що проявляються в прагненні виконувати спільну діяльність. Спілкування також породжене мотивами, що утворюються в ході здійснення процесу спільної діяльності.
Феномени спілкування надзвичайно різноманітні, унікальні за багатьма своїми параметрами, часто абсолютно не підходять під звичні стереотипи. Кількість спроб створити єдину і універсальну класифікацію видів спілкування зростає. На жаль, у них, як правило, абсолютизується яке - або одне, хоча і дійсне якість, властивість, сторона або функція спілкування, при цьому інші ніби не враховуються, залишаючись несправедливо непоміченими. Тому більшість їх існуючих типологій спілкування зовсім не сприяють аналізу самого спілкування, бо їх автори самі того, напевно, не бажаючи, навішують такі ярлики, які в ряді ситуацій корисні, але по суті ні чого не дають для цілісного розуміння змісту і сутності спілкування.
Додаток 1.
СПІЛКУВАННЯ |
| маніпулятивний | ||
| гуманістичне | ||
Додаток 2.
СПІЛКУВАННЯ |
| За категоріями |
| міжособистісне | ||
| Особисто - групове | ||
| міжгрупове |
Додаток 3.
| СПІЛКУВАННЯ |
| Мова |
| Знаки |
| Жести |
| Міміка |
| Пантоміміміка |
| Рукописна слово |
| Друковане слово |
| малюнок |
| ТЗ |
| інше |
Додаток 4.
| СПІЛКУВАННЯ |
| з ким і з якою метою |
Додаток 4.1.
| СПІЛКУВАННЯ |
| КОРОТКОЧАСНОМУ |
| ТРИВАЛОМУ |
| За тривалістю |
Додаток 5.
| гуманістичне |
| маніпулятивний |
| примітивне |
| Формально-рольове |
| світське |
| духовне |
| ділове |
| побутове |
| мова |
| знаки |
| жести |
| міміка |
| пантоміміка |
(Є посередник) |
| Вербальне |
| невербальне |
| контактне |
| дистанційне |
| монологічне | ||
| діалогічне |
| Короткочасне | ||
| тривалий | ||
V. Ілюстрація функцій спілкування (по Карпенко): інформаційної, координаційної, функцій розуміння, і встановлення відносин.
Однією з існуючих класифікацій функцій спілкування є класифікація Л. А. Карпенко 8, за якою виділяється вісім функцій за критерієм «мета спілкування»:
1. контактна, мета якої встановлення контакту як стану
обопільної готовності до прийому і передачі повідомлення і підтримки взаємозв'язку у формі постійної взаімооріентірованності;
2. інформаційна, мета якої - обмін повідомленнями, тобто прийом-передача будь-яких відомостей у відповідь на запит, а також обмін думками, задумами, рішеннями тощо;
3. спонукальна, мета якої - стимуляція активності партнера по спілкуванню на виконання тих чи інших дій;
4. координаційна, мета якої - взаємне орієнтування та узгодження дій при організації спільної діяльності;
5. розуміння, мета якої - не тільки адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлення, а й розуміння партнерами один одного (їхніх намірів, установок, переживань, станів і т.д.);
6. емотивна, мета якої - збудження в партнері потрібних емоційних переживань («обмін емоціями»), а також зміна з його допомогою власних переживань і станів;
7. встановлення відносин, мета якої - усвідомлення і фіксування свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв'язків спільноти, в якому доведеться діяти індивіду;
8. здійснення впливу, мета якої - зміна стану, поведінки, особистісно-смислових утворень партнера, у тому числі його намірів, установок, думок, рішень, потреб, дій, активності і т.д.
Наведемо приклади інформаційної функції спілкування, координаційної функції, функції розуміння, і встановлення відносин. 1. Інформаційна функція.
Дія відбувається в дитячому саду, співрозмовники знають один одного, суб'єктами спілкування є вихователь і представник батьківського комітету групи.
- Здрастуйте Наталія Іванівна. Ми хотіли б провести для хлопців вечір казки. Як Ви до цього ставитеся?
- Дуже добре! Що для цього потрібно?
- Необхідно придбати або виготовити костюми казкових героїв, частування для дітей і прикрасити зал.
- Добре, до якого терміну?
- До 14 грудня.
- Ми зберемося з батьками і все обговоримо.
Я вважаю, що це інформаційна функція спілкування, тому що вихователь передає інформацію про свої плани батькам, а представник батьківського комітету приймає цю інформацію. Передача цієї інформації батькам на зборах так само буде інформаційною функцією, але надалі вона перейде в координаційну функцію.
2. Координаційну функцію.
Після обговорення питання про вечір казок батьки вирішили розподілити обов'язки з організації вечора. Суб'єктами діалогу є так само знайомі люди - батьки дітей, які відвідують одну групу д \ с.
- Давайте вирішимо, хто у нас займеться забезпеченням костюмами.
- Я могла б пошити костюми, але мені знадобляться кошти на придбання матеріалу.
- А я можу спекти пиріг для частування.
- Хто буде прикрашати зал?
- У мене є час у вівторок.
- Добре, я прийду Вам допоможу.
- Гроші здаємо по 50 рублів Людмилі Іванівні.
Цей діалог несе координаційну функцію, тому що батьки узгоджують свої дії при організації спільної діяльності - організації дитячого свята.
3. Функція розуміння.
Дія відбувається в групі дитячого саду. Суб'єкти спілкування дитина 5-ти років і вихователь. Дитина сидить на стільчику не грає, про що то думає і сумує. Вихователь помітивши це підходить до малюка, сідає навпочіпки і гладячи його по голівці запитує:
- Сергійку, що ти такий сумний, не граєш? (Дитина дивиться на вихователя і мовчить).
- У тебе, що щось болить?
- Ні.
- Тебе хтось образив?
- Ні, я скучив за мамою.
У даному випадку вихователь намагається зрозуміти, чому дитина в такому стані.
4. Функція встановлення відносин.
Дія відбувається на підприємстві. Суб'єкти спілкування директор і його помічник.
Директор сидить за столом, помічник стоїть перед ним.
Директор (зриваючись на крик): - Євген Петрович, скільки разів Вам можна повторювати, мене не цікавить Ваша думка з приводу цієї справи! Я дав розпорядження і Ви повинні його виконати!
- Добре, я все зрозумів, більше цього не повториться.
Директор вказує підлеглому на "його місце" в даній організації, тим самим, визначаючи їх подальші взаємини.
IV. Список літератури.
1. Битянова М. Р. «Соціальна психологія» М. «Міжн. Пед. Академія », 1994р. - 106с.
2. Крижанская Ю. С., Третьяков В. П. «Граматика спілкування» Л. вид-во ЛДУ, 1990р. - 208с.
3. Сап'яном В. І. «Етика спілкування: навчальний посібник» М. вид-во МГУП «Світ
книги », 1998р. - 164с.
4. Гамезо М. В., Домашенко І. А. «Атлас з психології» інформаційно методичний посібник з курсу «Психологія людини» М. Пед. Товариство Росії, 2006р. - 276с.
5. Мещеряков Б. Г., Зінченко В. П. «Великий психологічний словник» СПб: прайм - Еврознак, 2006р. - 672с.
6. Леонтьєв А. А. «Психологія спілкування» М: Сенс; Видавничий центр «Академія», 2005р. - 368с.
7. Андрєєва Г. М. «Соціальна психологія» М: Аспект Пресс, 2006. - 363с.
8. Психологія. Словник / За заг. Ред. А. В. Петровського,
М. Г. Ярошевського. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: Політвидав, 1990.