Запозичені слова в регіональній пресі на прикладі газети Чапаєвської робочий

Великий російський педагог К. Д. Ушинський: "Мова є живим, найбагатшим і міцним зв'язком, що з'єднує віджилі, які живуть і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле ..."

І для початку треба дати визначення, що ж таке запозичення. «Це перехід» елементів однієї мови в іншій як результат взаємодії мов або самі елементи, перенесені з однієї мови в інший. Запозичення може бути усним (відтворює загальний фонетичну структуру слова) чи письмовим, книжковим (коли проводиться транслітерація слова). ¹ Чому це відбувається?

Система будь-якої мови поступово змінюється, незважаючи на наявність норм, підтримуваних школою, печаткою, радіо, телебаченням та іншими засобами масової інформації, а також традиціями.

Зміни в мові відбуваються постійно. Але вони не завжди помітні протягом життя одного покоління.

Найбільш стійким є синтаксичний лад мови найбільш мінливим - його лексичний склад. Саме лексика особливо швидко відгукується на все нове, що з'являється суспільного життя, науці, техніці, мистецтві, побуті. Це може проявитися навіть у невеликий період часу, іноді протягом одного-двох десятиліть. Наприклад, порівняно недавно увійшли до нашої мови такі слова, як космодром, космонавт, атомохід телевізор, відеомагнітофон, кавомолка, дизайн, менеджер (спеціаліст з питань організації управління у виробництві) приладист, хобі (улюблене заняття на дозвіллі), джинси, джинсовий, джерсі , кросівки, крекер (сухе печиво), ляп (помилка промах; в разг. промови).

Мова сучасних ЗМІ представляє собою, швидше за все суміш різних лексичних груп. З одного боку в ньому використовується те словникове багатство (певною мірою, звичайно, яке накопичилося в результаті розвитку російської мови). З іншого боку нерідко використовуються і професіоналізми, і жаргонізми, і діалектизми, тобто позалітературних лексика.

Хоча можна стверджувати, що основну частину лексики складають споконвічно російські слова (загальнослов'янські, східнослов'янські, власне росіяни).

Такі загальнослов'янські слова, як мати, батько, земля, вода, людина, голова, сонце, залишилися в сучасній російській мові з періоду загальної житті слов'ян. Вони широко використовуються в газетній мові. Рідкісний матеріал нарисної плану, репортажі обходяться без цих слів.

Для прикладу розглянемо добірку листів під традиційним для міської газети «Чапаєвської робочий» назвою «Нам пишуть, відповідають». Матеріали цієї збірки відрізняються тим, що мова їх викладу зберігає народну мову. Це мова листів читачів газети.

У замітці «безкорисливий житті урок» ² мова йде про померлого вчителя, що залишив добрий слід в житті багатьох людей, використано багато споконвічно російських слів, наприклад, таких: сонце, земля, зло, жорстокість, заздрість, вчитель, добро, весна, людина .

Але між народами розвивалися різного роду контакти: економічні, дипломатичні, наукові, культурні, були військово-політичні зв'язки ... І все це було б просто неможливо без взаємного проникнення слів з однієї мови в інший. Лексика від цього, можна сказати, поповнювалася новими словами, новою термінологією, а значить збагачувалася.

У російську мову, який на думку А.С. Пушкіна, є «перейнятливі і чернецький в своїх відносинах до чужих мов», увійшли слова з самих різних мов: споріднених слов'янських, класичних (грецької та латинської), західноєвропейських, тюркських, скандинавських та інших.

Джерела запозичення були різні. Старослов'янська, наприклад, збагатив тим, що цей була мова, на який були переведені в IX столітті з грецької мови церковно-релігійні книги. Для старослов'янських слів характерні неповноголосні поєднання, які паралельні російським повноголоссям: ворота - ворота, глас - голос, брег - берег, млеко - молоко.

У № 51 від 2 квітня 2002 року в матеріалі «Чи є вихід із глухого кута» я знаходжу запозичення такого роду: град - місто.

Старослов'янськими за походженням є суфікси нинішніх дієприкметників - ущ, - ющ, - ащ, - ящ. Наприклад, у матеріалах «Чи є вихід із глухого кута» бачимо:

дійству ющ ие,

управля ющ а,

а в замітці «безкорисливий житті урок» вжиті такі причастя:

прикрашаючи ющ а,

ледени ящ їх,

важко йш ие,

дальне йш її

або таких імен іменників, у яких є суфікс - тель:

вчи тель,

жи тель,

бережи тель ³

І звичайно, в газеті я зустрічаю використання в матеріалах таких запозичень, які міцно увійшли в наше життя. Вони позначають життєво - необхідні поняття й нічим не відрізняються у вживанні від споконвічно російських слів. Наприклад, у № 75 газети від 15 травня серед інших є такі запозичені слова: антена, демонтаж, монтаж ... Слова «демонтаж», «монтаж» є професіоналізм, але вони освоєні фонетично і морфологічно: оглушають кінцеві дзвінкі приголосні [манташ], [діманташ ]; приголосні перед літерою е вимовляються м'яко (сту [д '] ент) ⁴ , схиляються за законами російської мови.

Є в газеті такі запозичення, які зустрічаються досить часто: пальто, кава, термос, поет, журі. Вони широко вживані в матеріалах будь-якого газетного жанру, але зберігають особливості чужі російській мові:

«Журі» ⁵ не схиляється, зберігаються особливості при написанні.

За граматичної природі, найчастіше запозичуються іменники і прикметники, дуже рідко числівники та дієслова, вигуки та спілки. Крім цілих реальних слів нерідко запозичуються і їхні окремі елементи - морфеми (ліфт-ер - морфема франц.). Особливою різновидом запозичень є лексичні кальки, тобто слова чи звороти мови, побудовані за зразком чужого слова або виразу шляхом точного перекладу їх частин відповідними словами або морфемами. Слово, стаючи одиницею лексики російської мови, починає підкорятися правилам і законам цієї мови. Таким чином, прийшли в російську мову слова починають схилятися і спрягаться ...

Слово, складену з перекладів частин іншомовного слова, називається словообразовательной (власне лексичної) калькою (півострів - з нього. Be-stehen). Калькувати може значення чужого слова, це - семантична калька (picture - картина і кінофільм, друге значення калькувати з англ. мови). Нарешті, можуть переводитися послівно іншомовні вирази, стійкі звороти - фразеологічна калька (circulus vitiosus - порочне коло). Колишня іншомовного слова виявляє себе характерними ознаками, спільними для всіх запозичень:

1. Початкове. А - яскраво-червоний, абітурієнт, ахінея.

2. Наявність у слові літери Ф. - вафлі, фінт, риф.

3. Сполучення ГИ, КЕ, ХЕ в корені (геній, кеди, мохер).

4. Зяяння, тобто сусідство двох або більше голосних у корені слова (аут, півонія, саксаул).

5. Поєднання ГЗ, КГ, КД, КЗ; БЮ, ВЮ, МЮ, ПЮ, КЮ (зигзаг, пакгауз, іспит, анекдот; бюро, гравюра, кювет, комюніке, пюре).

6. Подвоєний приголосний в корені (група, маса)

7. Несклоняемость слів (лото, пальто, міні).

Всі названі ознаки запозичень можна простежити, гортаючи підшивку «Чапаєвського робочого» і читаючи матеріали, представлені в різних газетних жанрах.

Звичайно, значної частини запозичених слів відповідають значення російських слів:

експорт - вивезення,

імпорт - ввезення,

інцидент - випадок,

гід - провідник і перекладач ...

Але чомусь журналісти і численні автори газети, (особливо представники різних професій) вживають найчастіше іноземні слова. Причому чим вище освітній рівень читачів, тим частіше в їх словниковому лексиконі використовуються іноземні слова. Нерідко іншомовні слова представляють собою терміни різних галузей знань. У «Чапаєвському робочому» таку картину можна спостерігати, знайомлячись з публікаціями тематичної медичної сторінки «На варті здоров'я».

Мабуть, і журналістам, і фахівцям різних галузей, які пишуть в газету, варто було б частіше звертатися до словників іншомовних слів, щоб знайти відповідне їм російські слова. Замість фіксувати - помічати, варіювати - шукати способи, домінувати - переважати. Напевно, читачам газети особливо з середнім і нізкообразовательним рівнем, багато що стало б зрозуміліше і припинилися б невдоволення з їхнього боку тим, що часто використовуються в газеті іноземні слова.

На жаль, інший раз автори, вживаючи іноземні слова, мало замислюються над їх значенням і написанням. У «Чапаєвському робочому» такого невиправданого вживання іноземних слів я не помітив, приміром, таке: перший дебют (пробне виступ на сцені) старий ветеран (старий, досвідчений воїн). Але от словосполучення «пам'ятні сувеніри» зустрічалося. Адже «сувенір» - це подарунок на пам'ять.

І в газеті, і особливо в численних оголошеннях я не раз зустрічав словосполучення «прейскурант цін». А тим часом «прейскурант» - довідник цін на товари. Тобто в названих мною словосполученнях фактично повторюються однакові за значенням слова.

Слід сказати, що іншомовні запозичення, а також виникнення нових слів відбуваються тому, що:

1. треба дати назву новому поняттю або нового предмету - маркетинг;

2. якісь поняття і раніше були в житті суспільства, але про них не говорили вголос через міркування цензури:

рекет, мафія, відмовники;

Раніше їх з газетних публікацій просто-напросто викреслювали цензори.

3) запозичене слово просто зручніше вжити:

рейтинг - положення фірми,

імідж - образ себе, який створює журналіст політичному діячеві, акторові, спортсменові і т.д.

Іноземні слова по-різному впливають на лексику російської мови. На основі запозичених слів і їх частин створюються нові або похідні від запозичених.

Ось, наприклад, французьке слово "престиж" (divstige) - визнане оточуючими чиїсь впливи, перевагу, пов'язану з займаним даною особою службовим, громадським, соціальним становищем.

Від нього утворилося прикметник престижний - має високий авторитет.

Деякі частини слів починають функціонувати з різними російськими словами. Наприклад, різні приставки:

"Гео ... (-грец. Ge-Земля) - перша частина складних слів, що позначає науки про Землю - (геодезія, географія, геологія ...).

Де ... - приставка, що позначає:

1. скасування, видалення, усунення, припинення чого-небудь або зворотну дію; наприклад, демобілізувати.

2. Рух вниз, зниження; наприклад, деградувати, девальвація.

Сюр (кон 20 ст., - Від франц. Surrealism - букв. Надреалізм, сюрреалізм - див сюрреалізм ...) Що-небудь неймовірне, нереальне, те, що відбувається всупереч логіці, абсурдне.

"Анти ... (- грец. Anti - противо-) - перша частина складних слів зі значенням протилежності, суперечності, ворожості того, що виражено в другій частині слова - антибуржуазний, антисанітарних.

Давно запозичені слова прем'єр, спікер, електорат, олігар х, але широке розповсюдження в ЗМІ, особливо в міській газеті «Чапаєвської робітник», вони отримали в останні роки, хоча і не стали офіційними номенклатурними найменуваннями російських чиновників.

Слова «федеральний», «регіональний» прийшли на зміну таким, як «союзний», «місцевий».

Міська газета «Чапаєвської робітник» має широку читацьку аудиторію, вік якої коливається від юнацького до старого. Читачі мають різний освітній і культурний рівень. Тому, мабуть, в газеті представлені різні стилі мовлення: розмовний, просторічні, народний, літературний. Не дивно, що газеті властиво вживання значної кількості іноземних слів, багато з яких згодом стали настільки звичні, що читають їх люди про це навіть не замислюються.