Деякі особливості дієслівної аффиксации в Качинській мовою

Серед мов тибето-бірманської групи особливе місце належить Качинському мови.

Качини розселені в Качинського національному штаті (Бірманський Союз) і в західній частині провінції Юньнань (КНР),

По ладу пропозиції, способів вираження визначення, за структурою складу і словотворчим моделям качинський мова є типовим представником тибето-бірманської групи мов. Своєрідність Качинського мови, що відрізняє його від інших мов вказаної групи, у тому числі і від близькоспорідненого йому бірманського мови, проявляється насамперед у засобах вираження значень деяких категорій мови за допомогою афіксації. У граматичній системі Качинського мови дієслівна аффіксація як засіб вираження граматичних значень відіграє дуже велику роль. Дієслівна аффіксація в тій чи іншій мірі властива всім китайсько-тибетської мови, що включає і тибето-бірманські мови, проте її граматична значущість і ступінь вживаності в мовах цієї групи різні. Так, наприклад, в китайській мові дієслівна аффіксація по суті обслуговує лише сферу вираження видових значень. В Качинській ж мовою дієслівна аффіксація виражає значення таких категорій, як спосіб, вид, особа, число.

Аналізу одного з аспектів аффиксации в Качинській мовою, а саме аффиксации дієслова, що виступає у функції присудка, присвячено даний повідомлення.

У граматичному оформленні Качинського дієслова домінуючою є дієслівна суфіксація. Дієслівна префіксації грає значно менш помітну роль. Таким чином, з точки зору дієслівного формотворення качинський мова може бути віднесений до мов суффігуірующего типу. (У словообразовательной системі, навпаки, переважає префіксація.) До аффиксам, як граматичному засобу вираження мовних значень, функціонально близька, але разом з тим досить чітко відмежовується від них велика група знаменних морфем, які виступають у службовій функції і іноді званих полуаффіксамі.

Качинські дієслівні афікси мають ряд особливостей.

Перш за все вони є граматичними одиницями, не виявляють будь-яких етимологічних зв'язків зі знаменними морфемами.

Приєднуючись до дієслівної основі [1], вони розташовуються в строго визначеної послідовності щодо один одного [2], причому оформляється ними дієслівна основа не зазнає змін.

Важливою особливістю їх функціонування у мові є також відома регулярність, з якою вони вживаються при утворенні дієслівних форм. "Оголений", позбавлений аффиксального оформлення дієслово - явище ще рідше, ніж навіть в Бирманского мовою.

Дієслівні афікси в Качинській мовою граматично не однозначні, тобто з допомогою одного і того ж афікса можуть виражатися значення двох і більше категорій мови (наприклад, вид і обличчя).

Найважливішою особливістю Качинською дієслівної суфіксації є її здатність передавати значення такої категорії дієслова, як особа суб'єкта дії. У цьому сенсі можна сказати, що качинський дієслово на відміну, наприклад, від китайського і бірманського дієслів має категорією особи, яка виражається в мові граматичними засобами.

Існування особистих форм дієслова в качинський мова ставить його у виключне положення по відношенню до китайсько-тибетським мов (у них обличчя суб'єкта передається за допомогою тільки лексичних засобів). Наведемо приклади [3]:

galaw-ngai '[я] роблю'

galaw-ndai '[ти] робиш'

galaw-ai '[він] робить'

sha-ngai '| я] ем'

sha-ndai '[ти] їж'

sha-ai '[він] ест "

Дієслівний суфікс-ngai вказує на 1-е особа однини, дієслівний суфікс-ndai вказує на 2-е особа однини, дієслівний суфікс-ai вказує на 3-е особа однини суб'єкта дії.

Іншою найважливішою особливістю дієслівної суфіксації у качинський мова є те, що особисті форми дієслова одночасно виражають значення категорії виду.

Названі суфікси (-ngai,-ndai,-ai), висловлюючи категорію граматичного особи, одночасно вказують на недосконалий характер дії незалежно від конкретного часу [4]: ​​"роблю (взагалі, завжди)", "їм (взагалі, завжди)" .

Особисті форми дієслова, утворені за допомогою суфіксів-sangai,-sindai,-sai, висловлюють досконалий вигляд:

galaw-sangai '[я] зробив'

galaw-sindai '[ти] зробив'

galaw-sai '[він] зробив'

sha-sangai '[я] з'їв'

sha-sindai '[ти] з'їв'

sha-sai '[він] з'їв'

Суфікс-sangai висловлює 1-е особа і одночасно досконалий вигляд. Для виразом 2-го і 3-ї особи і одночасно досконалого вигляду вживаються відповідно суфікси-sindai,-sai [останній, мабуть, представляє здвоєну форму суфікса-sa (або-se), часто виражає досконалий вигляд у поєднанні з суфіксом - ai [5]).

Наведені приклади свідчать про граматичний синкретизм дієслівної аффиксации, яка утворює форми, що виражають значення двох категорій - особи і виду.

Суфіксами множини є-ga і-mа. Суфікс-ga вживається тільки в тих випадках, коли суб'єкт дії виражений займенником 1-ї особи множини. Для інших осіб використовується суфікс-mа. Суфікси множини передують суфіксам, що виражає особисто-видові значення.

Наведемо приклади вираження множини дієслів:

an-hte galaw-gaai 'ми робимо' (недосконалий вид)

nan-hte galaw-mandai 'ви робите' (недосконалий вид)

nkan-hte galaw-maai 'вони роблять' (недосконалий вид)

an-hte galaw-masaai 'ми зробили' (досконалий вигляд)

nan-hte galaw-masingai 'ви зробили' (досконалий вигляд)

nkan-hte galaw-masai 'вони зробили' (досконалий вигляд)

У качинський мова суфіксальні дієслівні форми, які виражають особа, число і вид, різняться в залежності від способу - загального або спонукального.

Дієслівні форми, утворені особисто-видовими суфіксами загального способу, протиставлені особисто-видовим суфіксам спонукального способу. Таким чином, особисто-видові форми Качинського дієслова можуть бути розділені на дві групи.

Перша група форм висловлює загальну спосіб.

Інша група суфіксів передає спонукальне нахил, причому суфікси цієї групи, як і суфікси загального способу, виражають значення категорії виду, особи і числа.

Так, наприклад, дієслівний суфікс-u висловлює значення спонукання, зверненого до 2-го особі однини, наприклад: nang-gaiow-u 'ти зроби!'; Для вираження спонукання, зверненого до 2-го особі множини, вживається суфікс - mu, наприклад: nan-hie gaiow-mu 'ви зробіть!'.

Найбільш поширеним суфіксом спонукання, зверненого до 3-го особі, є суфікс-ga, що виражає в поєднанні з суфіксом-u значення єдиного і в поєднанні з суфіксом-mu значення множини "[6].

Крім того, в системі граматичних засобів спонукання є так зване нульове оформлення, що служить для вираження грубого наказу, наприклад: jaw 'дай!', Sat 'убий!'.

Вираз грубого спонукання за допомогою нульового оформлення дієслова характерно для тибето-бірмапскіх мов, воно має місце, наприклад, в Бирманского і тибетському мовами.

Питальні форми дієслова утворюються за допомогою спеціальних суфіксів, також приєднуються постпозіціонно до дієслова. Найбільш поширеними з них є суфікси-ta і-ni, причому вони зазвичай поєднуються з особисто-видовими суфіксами, виражають загальне спосіб, або з їх скороченими формами, наприклад: ski hpa galaw-nga a ta 'що він робить?' (А - скорочена форма від-ai - суфікса 3-ї особи недоконаного виду загального способу, морфема nga - показник, який вказує на даний час і на триваючий характер дії, вираженої дієсловом).

Слід відзначити ще одну важливу особливість дієслівної суфіксації в Качинській мовою. Дієслівні суфікси можуть вказувати не тільки на особу суб'єкта, але також на особу об'єкта, на який спрямована дія.

Для ілюстрації наведемо (у фонетичній транскрипції) такі приклади, запозичені зі статті Лю Лу [7]:

При вираженні несовершенности дії для вказівки на 2-е особа об'єкта вживається суфікс-te, для вказівки на 3-е особа об'єкта - суфікс-we.

Крім названих вище категорій, значення яких передається за допомогою суфіксів, в Качинській мові є граматична категорія, що виражається за допомогою префікса sha-.

Префікс sha-і його фонетичний варіант chya-приєднуються до дієслова препозіціонно. Між цими формами по суті немає відмінностей у переданому ними граматичному значенні. Перший з них зазвичай вживається з придихові ініціалами (hp, ht, hpr, hpy, hky, hk) і сибилянтов (s, sh).

У лінгвістичній літературі категорія, що передається цим префіксом, часто трактується як категорія перехідності. Дійсно, цей префікс нерідко передає значення, близьке поняттю перехідності, однак сутність переданого їм явища інша і полягає в тому, що дії та стану, висловлені дієсловом, різняться в залежності від того, чи є вони результатом впливу або виникають так би мовити "самі по собі ". Якщо дія виникає в результаті цілеспрямованого впливу, то дієслово, його передавальний, приймає префікс sha-(або chya-). Найбільш правильно, мабуть, дієслівну форму з sha-називати формою дієслова з агентом дії. Форма без цього префікса означає дію без агента, причому в останньому випадку дієслово не отримує будь-якого іншого граматичного показника (пор., наприклад, зміна ініціали у деяких бірманських дієслів, що використовується для вираження аналогічної категорії в Бирманского мовою). Наведемо кілька прикладів:

rawt 'подніматься'-sharawt' піднімати ';

hkring 'останавліваться'-shahkring' зупиняти ';

si 'умірать'-shasi' умертвляє ';

hkraw 'сушитися', 'ставати сухім'-shahkraw' сушити ',' робити сухим '[8].

Таким чином, качинський дієслово за допомогою різноманітних афіксів передає різні граматичні значення, і можна говорити про наявність у нього морфологічно висловлюються приватних граматичних категорій. Настільки різноманітне і граматично ємне аффиксальной оформлення не спостерігається ні в Бирманского мовою, яка є близькоспоріднених Качинському, ні тим більше в китайському.

Граматичні способи вираження значень деяких категорій Качинського дієслова є, можливо, ланками системи вираження мовних значень, властивою у минулому тнбето-бірманських мов. Можливо, це є також результатом збереження Качинським мовою деяких рис субстрату, зниклих в інших тибето-бірманських мовами. Не виключена, зрозуміло, й інша точка зору, яка розглядає дані способи вираження граматичних значень як явище пізнього періоду в розвитку мови.

Порівняльно-історичне вивчення тибето-бірманських мов із залученням матеріалів різних мов цієї групи безсумнівно буде сприяти вирішенню питання про походження і властивості аффиксации в тибето-бірманських мовами.

Примітки

1. Терміном "'Дієслівна основа" у цій роботі позначається частина дієслова, утворена знаменними морфемами.

2. Присудок простого Качинського пропозиції завжди займає кінцеву позицію в реченні,. Інші члени речення розташовуються препозіціонно по відношенню до нього, що є характерною рисою ладу пропозиції власне тибето-бірманських мов (тибетський, бірманська, лисицю, чинський, нага і деякі інші).

3. Всі приклади (за винятком запозичених з журналу "Чжунго юйвень") дані відповідно до норм Качинською орфографії; дефісом відокремлюється 'знаменна частина дієслова. Від службової, утвореною одним або кількома дієслівними афіксами.

4. Для вираження конкретного часу в качінаком мові використовуються спеціальні суфікси, які в поєднанні з особисто-видовими суфіксами дієслова утворюють складну систему вираження видо-часових значень.

5. Суфікс-ai іноді замінюється скороченою формою а. Ця скорочена форма вживається в тих випадках, коли після неї слід будь-якої іншої суфікс, наприклад питальний: shi hpa galaw-nga a ta 'що він робить?'.

Необхідно враховувати, що можливі випадки фузії, що виникають при поєднанні суфіксів.

Слід також відзначити, що серед дієслівних суфіксів є й такі, які не виражають виду, а лише вказують на обличчя (-ring - 1-е особа,-rin - 2-е особа,-ra-3-е особа і деякі інші) .

6. Існують і інші спонукальні суфікси, зафіксовані Качинськими текстами. Деякі з них є, мабуть, діалектними формами. (Див. Н. F. Hertz, A Practical Handbook of Kachin or Chingphaw Language, Rangoon, 1924).

7. Лю Лу, Цзінпоюй гайкуан, - журн. "Чжунго юйвень", 1964, № 5, стор 407.

8. Слід зазначити, що при перекладі на російську мову неможливо повністю "розкрити" дане явище. Як видно з прикладів, Качинський форми без префікса і з префіксом передані в російській перекладі відповідно неперехідних і перехідними формами дієслова.

Список літератури

Є. В. Пузіцкій. ДЕЯКІ особливості дієслівних Аффіксація У качинський мова.