Деякі особливості сплати митних платежів

Деякі особливості сплати митних платежів у 2010 році

З 1 липня 2010 р. набуде чинності Митний кодекс Митного союзу (далі - ТМК ТЗ). Які ж нововведення в зв'язку з цим очікують учасників зовнішньоекономічної діяльності в області сплати митних платежів? Зміни, що відбулися умовно можна розділити на групи: загальні питання і особливості сплати митних платежів у зв'язку з приміщенням товарів під митні процедури.

Загальні питання сплати митних платежів

Перш за все слід звернути увагу, що відповідно п. 3 ст. 84 ТМК ТЗ визначено, що митні збори, податки сплачуються в валюті держави-члена Митного союзу, в якому підлягають сплаті мита, податки. Аналогічна норма міститься і в ст. 73 ТМК ТЗ, де встановлений порядок сплати авансових платежів. Зауважимо, що в даний час п. 3 ст. 254 Митного кодексу Республіки Білорусь (далі - ТМК РБ) встановлено, що митні платежі сплачуються за вибором платника як у білоруських рублях, так і в іноземній валюті, офіційний курс білоруського рубля до якої встановлений Національним банком Республіки Білорусь. Таким чином, з 1 липня 2010 р. не можна буде сплачувати митні збори і податки (податок на додану вартість і акцизи) при розміщенні товарів у митні процедури в іноземній валюті.

Однак звернемо увагу, що відповідно до ст. 72 ТМК ТЗ платники митних зборів, строки сплати митних зборів, порядок їх обчислення, сплати, повернення (заліку) і стягнення, а також випадки, коли митні збори не підлягають сплаті, визначаються цим кодексом та (або) законодавством держав-членів Митного союзу. Таким чином, не виключено, що національним законодавством Республіки Білорусь платникам може бути надано право вибору валюти, в якій вони будуть сплачувати митні збори.

Зауважимо, що в ТМК ТЗ спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні мита не виділяються як один з видів митних платежів. Однак це зовсім не означає, що дані мита вводитися не будуть. Ці мита будуть встановлюватися вже відповідно до міжнародних договорів держав-членів Митного союзу і стягуватися в порядку, передбаченому для справляння ввізного мита.

Крім того, в ТМК ТЗ дано чітке визначення пільг по сплаті митних платежів. Так, під пільгами будуть розумітися тарифні преференції, тарифні пільги (пільги по сплаті митних зборів), пільги по сплаті податків, пільги по сплаті митних зборів.

Деякі зміни відбулися і в частині припинення обов'язку по сплаті митних зборів, податків. У ст. 80 ТМК ТЗ визначені такі випадки, коли обов'язок по сплаті митних зборів, податків припиняється:

сплати або стягнення митних зборів, податків у розмірах, встановлених ТМК ТЗ;

приміщення товарів під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання з наданням пільг по сплаті митних зборів, податків, не пов'язаних з обмеженнями по користуванню та (або) розпорядження цими товарами;

знищення (безповоротної втрати) іноземних товарів внаслідок аварії або дії непереборної сили або в результаті природного убутку при нормальних умовах перевезення (транспортування) та (або) зберігання;

якщо розмір несплаченої суми митних зборів, податків не перевищує суму, еквівалентну 2 (двох) євро за курсом валют, що встановлюється відповідно до законодавства держави-члена Митного союзу, на території якого виник обов'язок по сплаті митних зборів, податків, чинним на момент виникнення обов'язку зі сплати митних зборів, податків;

приміщення товарів під митну процедуру відмови на користь держави, якщо обов'язок зі сплати митних зборів, податків виникла до реєстрації митної декларації на приміщення товарів під цю митну процедуру;

обігу товарів у власність держави-члена Митного союзу відповідно до законодавства цієї держави-члена Митного союзу;

звернення стягнення на товари, в тому числі за рахунок вартості товарів, відповідно до законодавства держави-члена Митного союзу;

відмови у випуску товарів відповідно до заявленої митної процедурою, щодо обов'язку зі сплати митних зборів, податків, що виникла при реєстрації митної декларації на приміщення товарів під цю митну процедуру;

при визнанні її безнадійною до стягнення та списання в порядку, передбаченому законодавством держав-членів Митного союзу;

виникнення обставин, з якими ТМК ТЗ пов'язує припинення обов'язку по сплаті митних зборів, податків.

Таким чином, ТМК ТЗ встановлено, що обов'язок по сплаті митних зборів, податків припиняється, якщо розмір несплаченої суми митних зборів, податків не перевищує суму, еквівалентну 2 (двох) євро, в той час як тепер податкове зобов'язання зі сплати митних зборів, податків припиняється , якщо розмір невиконаного у встановлений термін податкового зобов'язання становить еквівалент менше 0,25 базової величини. В даний час дані величини практично порівнянними. Крім того, зараз обов'язок по сплаті митних платежів не припиняється у разі розміщення товарів під деякі митні режими (наприклад, під митний режим відмови на користь держави). Однак це обумовлено тим, що в ТМК ТЗ скасовано таке поняття, як «митний режим». Натомість його введено тотожне поняття «митна процедура», під якою розуміється сукупність норм, що визначають для митних цілей вимоги та умови користування і (або) розпорядження товарами на митній території Митного союзу або за її межами. Таким чином очевидно, що істотні зміни випадки припинення обов'язку по сплаті митних зборів, податків не зазнали.

Питання, пов'язані з приміщенням товарів під митні режими

Більш суттєві зміни відбулися в частині справляння митних платежів при переміщенні товарів під митні процедури. У зв'язку з цим розглянемо деякі практичні виникають приклади.

Приклад 1

Між голландською фірмою «Т» і білоруським ВАТ «Р» (м. Мінськ), що входять до складу Білоруського державного концерну з виробництва та реалізації товарів легкої промисловості, був укладений договір купівлі-продажу № 85 від 12.05.2010 (контракт був укладений до поставки товару) на суму 15 000 євро, відповідно до умов якого фірма «Т» поставила товар - віскозні нитки високої міцності, класифікується кодом 5403 10 000 0 Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності Митного союзу. При приміщенні 10.07.2010 зазначеного товару під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання ВАТ «Р» скористалося пільгою щодо сплати ввізного мита, передбаченої п. 1.2 Указу Президента Республіки Білорусь від 19.05.2008 № 282 «Про деякі питання Білоруського державного концерну з виробництва та реалізації товарів легкої промисловості ».

У подальшому більша частина ввезеного товару була використана ВАТ «Р» для виготовлення продукції власного виробництва. Використовувати ж частину, що залишилася віскозних ниток високої міцності для виготовлення продукції власного виробництва не представляється можливим.

Чи можна помістити залишки товару під митну процедуру відмови на користь держави для того, щоб не сплачувати відносно них ввізне мито?

Відповідно до ст. 211 ТМК ТЗ обов'язок по сплаті ввізного мита, податків припиняється у декларанта у відношенні товарів, поміщених під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання з використанням пільг по сплаті митних зборів, податків, пов'язаних з обмеженнями по користуванню та (або) розпорядження цими товарами:

після закінчення 5 (п'яти) років з дня випуску товарів відповідно до митною процедурою випуску для внутрішнього споживання, якщо не встановлений інший термін дії обмежень щодо користування і (або) розпорядження товарами, за умови, що в цей період не настав термін сплати ввізних митних мит, податків, встановлений п. 3.2 ст. 211 ТМК ТЗ;

після закінчення іншого встановленого терміну дії обмежень щодо користування і (або) розпорядження товарами за умови, що в цей період не настав термін сплати митних зборів, податків, встановлений п. 3.2 ст. 211 ТМК ТЗ;

при приміщенні таких товарів під митні процедури відмови на користь держави або знищення протягом 5 (п'яти) років з дня випуску товарів відповідно до митною процедурою випуску для внутрішнього споживання або протягом іншого встановленого терміну дії пільги - з моменту подання митному органу документа, що підтверджує прийняття товарів у власність держави або його знищення;

у випадках, встановлених п. 2 ст. 80 ТМК ТЗ, що наступили протягом 5 (п'яти) років або протягом іншого встановленого терміну дії пільги з дня випуску товарів відповідно до митною процедурою випуску для внутрішнього споживання;

при приміщенні умовно випущених товарів під митну процедуру реекспорту за умови, що до такого приміщення не настав термін сплати ввізних митних зборів, податків, встановлений п. 3.2 ст. 211 ТМК ТЗ.

Зауважимо, що відповідно до п. 3 ст. 210 ТМК ТЗ при наданні пільг по сплаті митних зборів, податків, пов'язаних з обмеженнями по користуванню та (або) розпорядження товарами, товари підлягають повному умовному випуску та зберігають статус іноземних товарів. Відповідно до п. 1 ст. 311 ТМК ТЗ під митну процедуру відмови на користь держави можуть поміщатися іноземні товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення на митну територію Митного союзу, а також заборонених до обігу на територіях держав-членів Митного союзу. Таким чином, ВАТ «Р» має право помістити залишки товару під митну процедуру відмови на користь держави і не сплачувати відносно них ввізне мито.

Зауважимо, що в даний час це зробити не представляється можливим, тому що відповідно до п. 3 ст. 159 ТМК РБ іноземні товари, поміщені під митний режим вільного обігу, набувають статус вітчизняних товарів. У свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 218 ТМК РБ під митний режим відмови на користь держави можуть поміщатися іноземні товари, що знаходяться на митній території.

У ТМК ТЗ з'явилася нова митна процедура - «переробка для внутрішнього споживання», яка, перш за все, введена з метою розвитку галузей економіки держав-членів Митного союзу і стимулювання імпортозаміщення на територіях держав-членів Митного союзу інвестиційних товарів. Кодексом визначено, що це митна процедура, при якій іноземні товари використовуються для здійснення операцій з переробки на митній території Митного союзу у встановлені терміни без сплати ввізних мит, із застосуванням заборон та обмежень, а також обмежень у зв'язку із застосуванням спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів за умови подальшого приміщення продуктів переробки під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання з сплатою ввізних мит за ставками, що застосовуються до продуктів переробки. Зауважимо, що відповідно до ст. 265 ТМК ТЗ приміщення товарів під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання допускається за умови:

надання документа про умови переробки товарів для внутрішнього споживання, виданого уповноваженим органом держави-члена Митного союзу і містить відомості, визначені ст. 269 ​​ТМК ТЗ;

можливості ідентифікації іноземних товарів у продуктах їх переробки митними органами;

якщо суми ввізних митних зборів, що підлягають сплаті у відношенні продуктів переробки, менше тих, які підлягали б сплаті на день приміщення іноземних товарів під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання, якщо б вони були поміщені під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання;

продукти переробки не можуть бути відновлені в первинному стані економічно вигідним способом.

Розглянемо деякі особливості сплати митних платежів при використанні вищевказаної процедури.

Приклад 2

Відповідно із зовнішньоторговельним контрактом купівлі-продажу, укладеним між резидентом Республіки Білорусь ВАТ «А» і польською фірмою «U», в Республіку Білорусь були ввезені комплексні синтетичні нитки (код 5402 69 900 0 по Товарній номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності Митного союзу (далі - ТН ЗЕД ТЗ)), які були поміщені під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання. З більшої частини ввезеного товару була виготовлена ​​тканина, що класифікується у товарній товарна категорія 5407 71 000 0 ТН ЗЕД ТЗ. Тканина буде поміщена під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання. Частина, що залишилася товару також буде поміщена під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання.

Просимо пояснити, які митні платежі підлягають сплаті в розглянутих ситуаціях? При визначенні суми митних платежів, що підлягають сплаті, вважаємо, що:

1. курс євро, що діє на день подання митної декларації на приміщення товару під митні процедури переробки для внутрішнього споживання та випуску для внутрішнього споживання, не змінюється і встановлений Національним банком Республіки Білорусь у розмірі 4 000 руб.;

2. розмір ставок митних платежів, що підлягають сплаті при переміщенні розглянутого товару під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання, встановлений:

митних зборів за митне оформлення - Указом Президента Республіки Білорусь від 13.07.2006 № 443 «Про митні збори» - у розмірі 20 євро;

ввізного мита - Єдиним митним тарифом Митного союзу, затвердженим Рішенням Міждержради ЄврАзЕС на рівні глав держав від 27.11.2009 № 18 - у розмірі 0 євро за 1 м2 для тканини і 10% від митної вартості (для комплексних синтетичних ниток);

податку на додану вартість - Особливою частиною Податкового кодексу Республіки Білорусь - у розмірі 20% (не вказані кількість і вартість товару - тут ми наводимо тільки ставки платежів).

Відповідно до ст. 274 ТМК ТЗ обов'язок по сплаті ввізного мита, податків відносно товарів, які розміщені під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання, виникає у декларанта з моменту реєстрації митним органом митної декларації. При цьому податки стосовно іноземних товарів підлягають сплаті до випуску товарів відповідно до митною процедурою переробки для внутрішнього споживання.

Таким чином, при приміщенні комплексних синтетичних ниток під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання сплаті підлягають митні збори за митне оформлення і податок на додану вартість:

* - Значення умовне.

Відповідно до ст. 264 ТМК ТЗ при приміщенні тканини під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання ввізні мита будуть обчислюватися за ставками, що застосовуються до продуктів переробки (тобто в даній ситуації - до тканини). Враховуючи, що ставка ввізного мита у відношенні тканини дорівнює 0 євро за 1 м2, митні платежі щодо даного товару розраховуються наступним чином:

І на закінчення прикладу розглянемо особливості сплати митних платежів у відношенні невикористаного на переробку залишку ввезеного товару.

При цьому для умови прикладу вважаємо, що 03.07.2010 митним органом була зареєстрована митна декларація на приміщення завезеної партії комплексних синтетичних ниток під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання. Потім суб'єкт господарювання 31.08.2008 (до приміщення зазначених товарів під митну процедуру для внутрішнього споживання) сплатив ввізне мито щодо частини комплексних синтетичних ниток, які не були перероблені і поміщаються під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання.

Згідно з п. 2 ст. 276 ТМК ТЗ при приміщенні іноземних товарів, що не зазнали операцій з переробки, під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання до закінчення строку переробки товарів ставки ввізних митних зборів і курс валют, встановлений відповідно до законодавства держави-члена Митного союзу, визначаються на день реєстрації митним органом митної декларації, поданої для приміщення іноземних товарів під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання. При цьому з сум ввізних митних зборів, сплачених при приміщенні іноземних товарів, що не зазнали операцій з переробки, під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання, сплачуються відсотки, обчислені в порядку, встановленому законодавством держав-членів Митного союзу, як якщо б стосовно цих сум була надана відстрочка їх сплати з дня реєстрації митним органом митної декларації, поданої для приміщення товарів під митну процедуру переробки для внутрішнього споживання.

Виходячи з вищевикладеного митні платежі щодо частини комплексних синтетичних ниток, які не були перероблені і поміщаються під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання, розраховуються наступним чином (при цьому вважаємо, що ставка рефінансування, що діє на день сплати митних платежів, встановлена ​​Національним банком Республіки Білорусь у розмірі 11% річних):

* - Значення умовне.

Які ж ще особливості сплати митних платежів встановлено в ТМК ТЗ?

У новому ТМК ТЗ більш чітко визначені порядок реекспорту (а отже, і повернення (заліку) сплачених сум ввізних митних зборів, податків) стосовно неякісних товарів, які були поставлені в Республіку Білорусь і поміщені під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання. Так, з 1 липня 2010 р. під митну процедуру реекспорту тепер можуть поміщатися товари, поміщені під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання, якщо ці товари повертаються через невиконання умов зовнішньоекономічної угоди, в тому числі за кількістю, якістю, опису або упаковці, при дотриманні наступних умов согл. ст. 297 ТМК ТЗ (коментар: у документі чітко визначено, що слід розуміти під терміном «невиконання умов зовнішньоекономічної угоди»):

товари поміщаються під митну процедуру реекспорту протягом одного року з дня, наступного за днем випуску для внутрішнього споживання (коментар: в даний час цей термін становить 6 місяців);

митному органу подано документи у відповідності зі ст. 299 ТМК ТЗ (коментар: у нормативному акті обговорений вичерпний перелік документів, які підтверджують можливість приміщення товару під процедуру);

товари не використовувалися та не ремонтувалися на митній території Митного союзу, за винятком випадків, коли використання товарів було необхідно для виявлення дефектів або інших обставин, які спричинили повернення товарів;

товари можуть бути ідентифіковані митним органом.

Також слід відзначити деякі зміни, що стосуються тимчасового ввезення товарів.

В даний час ст. 196 ТМК РБ визначено, що при розміщенні тимчасово ввезених товарів, щодо яких сплачувалися ввізні мита, податки (ст. 195 ТМК РБ), під митний режим вільного обігу сплачуються ввізні мита, податки в розмірі різниці обчислених сум митних зборів, податків, що підлягають сплаті при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу, і тривідсотковий платежів, сплачених у митному режимі тимчасового ввезення. При цьому згідно з п. 3 ст. 190 ТМК РБ під тимчасово ввезеними товарами розуміються товари, поміщені під митний режим тимчасового ввезення. Таким чином, нормами ст. 196 ТМК РБ неможливо скористатися у тих випадках, коли дію митного режиму тимчасового ввезення припиняється (до приміщення товарів під митний режим вільного обігу) після закінчення встановленого митним органом терміну дії митного режиму тимчасового ввезення, а також припиняється до закінчення встановленого митним органом терміну дії митного режиму тимчасового ввезення:

при приміщенні тимчасово ввезених товарів під митні режими переробки на митній території, тимчасового ввезення, митного складу, реекспорту, знищення, відмови на користь держави, безмитної торгівлі або під митну процедуру тимчасового зберігання товарів відповідно до п. 5 ст. 192 ТМК РБ;

при знятті тимчасово ввезених товарів з митного контролю у зв'язку з настанням обставин, що допускають зняття таких товарів з митного контролю (ст. 278 ТМК РБ).

В даний час цю прогалину врахований. Так, відповідно до п. 2 ст. 284 ТМК ТЗ при приміщенні під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання після митної процедури тимчасового ввезення (допуску) товарів, щодо яких декларантом митної процедури випуску для внутрішнього споживання в митною процедурою тимчасового ввезення (допуску) сплачувалися митні збори, податки, при частковому умовному звільненні від сплати митних зборів, податків, ввізні мита, податки сплачуються в розмірі різниці обчислених сум митних зборів, податків, що підлягають сплаті при переміщенні під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання, і митних зборів, податків, сплачених відповідно до митною процедурою тимчасового ввезення ( допуску). При цьому дана норма також застосовується, якщо до приміщення зазначених товарів під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання дані товари поміщалися під митну процедуру (процедури) митного складу, тимчасового ввезення (допуску) або розміщувалися на тимчасове зберігання.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами перевищило 1 млрд доларів США

За даними Національного статистичного комітету, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами, за даними торговельного балансу, за січень - березень 2010 р. склало 1 236 300 000 доларів США. За такий же минулорічний період цей показник становив 1 896 800 000 доларів США.

У січні - березні нинішнього року обсяг зовнішньої торгівлі товарами збільшився на 17,1% в порівнянні з першими трьома місяцями 2009 р. і склав 11 776 100 000 доларів США. За цей період експорт збільшився на 29,2% (до 5 269 900 000 доларів США), імпорт - на 8,9% (до 6 506 200 000 доларів США).

Сальдо у торгівлі з країнами СНД склалося негативне в розмірі 1 млрд 355 300 000 доларів США (за січень - березень 2009 р. - -1 985 700 000 доларів США). Експорт зріс на 48,7% (до 2 659 700 000 доларів США), імпорт - на 6,4% (до 4 млрд 15 млн доларів США). Обсяг зовнішньої торгівлі за січень - березень склав 6 674 700 000 доларів США (на 20% більше).

Сальдо у торгівлі з РФ склалося негативне на рівні 1 602 400 000 доларів США (за березень 2009 р. - -2 млрд 53200000 доларів США). Зовнішньоторговельний оборот з Росією збільшився на 17,4% (до 5 656 600 000 доларів США). Експорт зріс на 48,9% (до 2 27100000 доларів США), імпорт - на 5% (до 3 629 500 000).

Зовнішньоторговельний оборот з Казахстаном збільшився на 40,6% (до 106,7 млн доларів США). Експорт зріс на 56,5% (до 91800 тисяч доларів США), імпорт знизився на 13,5% (до 14,9 млн доларів США). Сальдо у торгівлі з цією країною склалося позитивне в розмірі 76900000 доларів США (за січень - березень 2009 р. - 41400000 доларів США).

Зовнішньоторговельний оборот з країнами далекого зарубіжжя збільшився на 13,6% і склав 5 101 400 000 доларів США. Експорт зріс на 14% (до 2 610 200 000 доларів США), імпорт - на 13,2% (до 2 491 200 000 доларів США). Сальдо склалося позитивне в розмірі 119 млн доларів США.