Міністерство аграрної політики України.
Державна агроекологічна академія України.
Кафедра моніторингу НПС
Курсова робота
на тему:
“Гідрологічні та водогосподарські розрахунки”
Виконав: студент 2 курсу
1 групи екологічного факультету
Касянчук В.В.
Перевірив: Дорошенко В.В.
Житомир 2001
Завдання курсової роботи
Назва річки | Кам’янка |
Річка – аналог | Уборть |
Площа водозабору | 260 км2 |
Роки | 1961 – 1975 |
К-ть голів тварин | 2900 |
К-ть води, використаною однією головою | 65 л/добу |
М, м3/га | 850 |
Площа дзеркала | 150 |
Грунт | Глина |
Зарегульваність стоку | 0,01 |
Зміст
Вступ
1. Гідрографічна характеристика річки
2. Гідрологічні розрахунки
2.1 Визначення норми стоку
2.2 Визначення коефіцієнтів варіації та асиметрії
2.3 Забезпеченість, її визначення і будова кривої забезпеченості при обмежений кількості даних
2.4 Побудова аналітичної кривої забезпеченості
2.5 Побудова кривих повторюваності і забезпеченості рот достатній кількості даних
3. Регулювання стоку
3.1 Визначення місця розташування і притоку води до водосховища
3.2 Складові частини водосховища
3.2.1 Мертвий об'єм
3.2.2 Корисний об'єм
3.2.3 Форсований об'єм
3.3 Проектування греблі
4. Внутрірічний розподіл стоку
5. Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд
Список літературних джерел
Додатки
Вступ
Мета курсової роботи - навчитись давати кількісну оцінку гідрологічним явищам, визначити статистичні характеристики стоку, виконувати водогосподарські розрахунки.
Основою для виконання курсової роботи є фактичні дані річки з певним періодом спостережень за її стоком і гідрографічною характеристикою. Ці відомості отримані з завданням, а також з гідрографічного опису річки.
Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини. В пояснювальній записці стисло викладаються необхідні описи і розрахунки, а також розрахункові таблиці. Записка закінчується загальними висновками, списком використаної літератури.
До графічної частини роботи відносяться план, повздовжній переріз водосховища і поперечний — греблі, гістограма розподілу і крива забезпеченості. Усі ці креслення, крім плану водосховища, виконані в масштабі на стандартних аркушах та на міліметрове му папері.
Гідрографічна характеристика річки
Річка Камя’нка бере початок на відстані 0,5 км. Захініше с. Ярешки на висоті 235м над рівнем моря і впадає у р. Рось зліва, на 213 км від її гирла біля с. Чмирівка на висоті 152 м над рівнем моря. Довжина річки – 105 км; площа водозбору 840 км2, середній ухил водної поверхні 0,79%0.
Основна притока: р. Собот (п.б., 18 км).
Басейн річки розміщений в межах Придніпровського підвищення, має грушевидну форму. Довжина його - 83 км, середня ширина - 10 км; у верхній частині ширина його не перевищує 7,5 км, а в нижній - збільшується до 25 км. Поверхня басейну рівнинна. Грунти крупно-пилуваті, легкосуглинкові, чорноземні.
Річкова сітка розвинена добре; коефіцієнт густоти її з врахуванням річок менше 10 км складає 0,37 км, а без урахування їх – 0,18.
Долина слабо звивиста, трапецевидна, і тільки біля сс. Бертники, Фурси – у – подібна. Переважаюча ширина її 0,9 – 1,2 км, найбільша - 3,5 км(с. Дрозди), найменше – 0,3 км(с. Фурси).
Схили висотою – 15 – 25 м переважно випуклі, помірно круті, рідше круті, або пологі, слабо розсічені і тільки між с. Трилеси і с. Мазепинці – правий - сильно розсічений. Складені вони суглинковими ґрунтами, розорені або зарослі степовими травами, біля сс. Парипси, Саверці, Ставище, Кожанка, Червона, і між сс. Дрозди і Безугляки покриті змішаними лісами (дуб, сосна, береза).
Пойма лучна, суха двостороння, місцями чергується по берегам(сс. Зубарі, Кожанка, Корольовка, Дрозди, Велико-Половецьке). Переважаюча ширина її 200 – 400 м, місцями звужується до 100 – 70 м (сс. Дрозди, Безугляки) або розширюється до 1,2 км (верхня околиця с. Парипси).
Поверхня пойми – рівна, перетинається улоговинами і торф’яними кар’єрами; складена вона суглинковими ґрунтами. В верхній течії зустрічається заболочені ділянки, складені торф’яними ґрунтами. В період весняного паводку пойма затоплюється на 1 – 3 неділі шаром води до 2 – 2,5 м.
Русло слабо звивисте, не розгалужене, до с. Трилеси є рядом окремих плесів, місцями воно губиться в заболоченій поймі. Переважаюча ширина річки 5 – 10 м, найбільша – 25 м (с. Трилеси). Глибина близько 0,3 – 0,8 м, найбільша – 3,6 м; швидкість рідко досягає 0,2 м/с.
Річка протікає через ряд ставків – водосховищ довжиною від 0,2 до 4,9 км, шириною від 20 до 450 м. гглибиною від 0,5 – 4,0м, біля берегів (місцями по всій ширині) русло заростає водною рослинністю. Дно рівне замулене або торф’янисте, місцями кам’яне.
Берега висотою 0,5 – 1,5 м, круті, обривисті, зрідка плоскі, порослі очеретом та осокою, місцями – чагарником і окремими деревами. Складені вони торф’янистими ґрунтами, в с. Фурси – кам’яне. Внаслідок зарегульованості річки її природний режим значно порушений. Гирлова ділянка річки знаходиться у змінному підпорі від річки Рось.
2. Гідрологічні розрахунки
Гідрологічні розрахунки мають різну мету. В залежності від кількості спостережень (довжини ряду) методи розв’язання завдань не зовсім однакові. Спочатку визначаємося основні характеристики стоку6 середньоаріфметична величина або норма стоку, коефіцієнти варіації і асиметрії.
Слід пам’ятати, що стік може бути представлений у вигляді різних параметрів і одиниць.
Це витрати Q, модуль q, шар h, об’єм V3 відповідними одиницями м3/c, л /с км2, мм і м3. Всі вони переводяться з одних в інші за допомогою простіших залежностей.
2.1 Визначення норми стоку
При достатній кількості даних (біля 300 років) норма стоку визначається як середня арифметична даного ряду, тобто
∑ Qi
Q = --------- (2)
n
де n – число членів ряду.
При нестачі даних (n < 30 років) виникає потреба в продовженні ряду по більш довгому ряду річки – аналогу. Для цього може бути використаний метод парної регресії.
Відібравши річку-аналог, або створ даної річки, з довгим періодом спостережень (в нашому випадку річка-аналог вказана в завданні), і використовуючи короткий ряд по основній річці, яка також вказана в завданні (додаток 2), одержують рівняння регресії, що має такий вигляд:
Qi - Qcp = r (QAI – QAcp) (3)
Де Qi і Qai – витрати даної річки і річки-аналогу в будь-який рік спостережень;
Qcp i QAcp – cередні значення витрат за загальний період спостережень;
уQ i уQA – середньоквадратичні відхилення рядів даної річки і аналогу від середнього значення;
r – коефіцієнт кореляції.
№№ п/п | Рік | Q, м3/с | QA, м3/с | ДQ | ДQА | ДQ2 | ДQА2 | ДQДQА |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
1 | 1961 | 5,4 | 13,0 | -4,9 | -0,7 | 24,01 | 0,49 | 3,93 |
2 | 1962 | 18,6 | 20,9 | 8,3 | 7,2 | 68,89 | 51,84 | 59,76 |
3 | 1963 | 4,7 | 6,0 | -5,6 | -7,7 | 31,36 | 59,29 | 43,12 |
4 | 1964 | 5,1 | 6,2 | -5,2 | -7,5 | 27,04 | 56,25 | 39,00 |
5 | 1965 | 6,0 | 7,8 | -4,3 | -5,9 | 18,49 | 34,81 | 25,37 |
6 | 1966 | 12,3 | 17,8 | 2,0 | 4,1 | 4,00 | 16,81 | 8,2 |
7 | 1967 | 10,4 | 13,4 | 0,1 | -0,3 | 0,01 | 0,09 | -0,03 |
8 | 1968 | 13,6 | 17,6 | 3,3 | 3,9 | 10,89 | 15,21 | 12,87 |
9 | 1969 | 14,9 | 21,5 | 4,6 | 7,8 | 21,16 | 60,84 | 35,88 |
10 | 1970 | 19,6 | 28,4 | 9,3 | 14,7 | 86,49 | 216,09 | 136,81 |
11 | 1971 | 17,5 | 21,0 | 7,2 | 7,3 | 51,84 | 53,29 | 52,56 |
12 | 1972 |