1. НП регулир експортно-імпортної деят-ти
НП базою обліку внешнеек-й деят-ти є: ГК, НК, ТК; Закон "Про валютне регулювання та валютний контроль"; Закон Про основи держ регулир зовнішньоторговельної деят-ти "; Закон" Про БО "та ін
Базовим документом, опред валютне регулир в країні, є з-н "Про валют-м регулир і вал-му контролі". Він визначає основні принципи вал-их операцій у країні, повноваження і функції органів вал-го контролю, права та обов'язки юр і фіз осіб у частині володіння, користування і розпорядження валют-ми цінностями, а також їх відповідальність за дотримання вал-го зак- ва. Закон складається з 5 розділів і 28 статей. У першому розділі "Загальні положення" розкриваються такі поняття як валюта РФ; іноземна валюта "внутр ц / б; зовн ц /; резиденти; нерезиденти.
У 2 розділі "Валют-е регулир" розглядаються: органи валют-го регулир; регулир ЦБ валют-их операцій руху капіталу; валют-е операції між резидентами; внутр валют-ий ринок РФ; рахунки нерезидентів, відкриті на території РФ і тд.
Гол 3 "Репатріація (возвр) резидентами іноз вал і вал РФ і обязат-а продаж частини валют вир-ки".
Глава 4 "Валют контроль": органи та агенти валют-го контролю, права та обов'язки цих органів, права та обов'язки резидентів і нерезидентів; відповідальність за наруш актів валют-го закон-ва РФ.
У розділі 5 "укладе положення" розглянуті дії резидентів і нерезидентів з виконання даного закону.
Основоположними закон-ними актами є закон "Про митний тариф" та ТК РФ.
Закон "Про тамож тариф" визнає пріоритет міжнародних права над нац-ним в області зовн торгівлі.
ТК викладено у 6 розділах (439 ст). Назви ст і розділів розкривають основні сфери ЗЕД, її учасників та зіставний обсяг регулир їх правоотнош-й.
2. Привчає облік док-тація експортними операціями
включає: - паспорт угоди (ПС) - випіс-ться експортером в уполномоч банку і містить відомості про контракт в обсязі, необхідному для валютного контролю;
- Досьє по екс операціями - спец-ву добірку док-тов з контролю за поступ-ем вал-ої виручки; формуються уповноваженими банками по кожному паспортом угоди; - облікову картку (КК) митно-банк-ого контролю за експ опер-ям - поворотний док-т вал-го контролю. Сост-ся тамож-ми органами на підставі Вантажний тамож-ої декларації (ВМД), направ-ся ними в уполномоч-ті банки для текущ контролю за повнотою і своеврем-ма поступ вал-ої виручки підприємством від експ товарів
- Картку платежу;
- Відомість банківського контролю - док-нт вал-ого контролю, який містить відомості про операції за контрактом (паспорту угоди).
ПС є базовим док-том вал-ого контролю. Експортер пред'являє в уполномоч банк: оригінал і копію контракту, на підставі якого був складений паспорт угоди; заповнений бланк паспорта угоди у двох примірниках і інші док-ти, після перевірки яких банк підписує паспорт угоди. З цього моменту банк як агент вал-го контролю зобов'язаний контролювати своєчасність і повноту зарахування надходить виручки за даним контрактом на транзитний вал-ий рахунок експортера. Псі підписується відповідальним працівником банку імпортера і завіряється печаткою банку, використовуваної для цілей валютного контролю, зареєстрованої в ЦБ РФ.
Митний органи приймають експортні товари до митного оформлення при пред'явленні завіреної в банку копії паспорта угоди, а також копії ВМД на оформлений вантаж. Один примірник ПС і ВМД залишається в справах митниці, інший, підписаний посадовою особою митного органу, передається експортеру, який у 15-денний строк з дня випуску товарів тамож-ми органами представляє в банк копію ВМД, получ від тамож-ого органу. На підставі цієї ВМД банк складає досьє.
На підставі даних ВМД Держ митний комітет РФ становить облікові картки, що об'єднуються в реєстри. Кожна облікова картка містить інфо по одній виробленої відвантаженні, що дає можливість за що містяться в ній даними здійснювати валютний контроль за просуванням товару, своєчасністю і повнотою її оплати та поверненням експортної виручки. Сформовані в реєстри облікові картки відправляються митними органами по електронній пошті в банк.
3. Митні збори і тарифи
Мито - обов'язковий внесок (платіж), що стягується тамож-ми органами країни при ввезенні (вивезенні) товару на її митну територію і є невід'ємною умовою такого ввезення (вивезення). Розмір мита визначається митним тарифом.
У РФ ставки мита є єдиними і не підлягають зміні залежно від осіб, які здійснюють переміщення через митний кордон РФ, видів операцій, за винятком випадків, передбачених Законом України "Про Митний тариф".
Зазвичай, у митний тариф передбачається кілька ставок для одного і того ж товару - двохколонним, трехколонние тарифи, інакше кажучи, це - мін, макс і пільгові. Мін застосовуються до сировини й інших товарів; макс - до готових виробів обробної промисловості, а також до багатьом видам сільськогосподарської продукції; пільгові - до окремих товарів чи країнам на основі межправит-нних угод.
Класифікація мита:
1.В залежності від мети мита:
- Фіскальні, що виступають в ролі засобів поповнення бюджетних доходів;
- Протекціоністські і сверхпротекционистские, які захищають внутрішній ринок від проникнення іноземних товарів;
- Антидемпінгові, застосовувані до імпортних товарів, які продаються у країні за більш низькими цінами, ніж аналогічний національні товари;
- Преференційні - пільгові, що встановлюються на опред товар або на весь імпорт за договором та ін
2. По об'єкту оподаткування:
- Імпортні. Наклад-ються на І товари, при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни.
- Експортні мита, наклад-ться на експ-мий товар
- Транзитні мита, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної країни.
3. За способом стягнення:
- Специфічні. Нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподатковуваного товару (.
- Адвалорні. Нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;
- Альтернативна.
- Комбіновані. Поєднують обидва види митного оподаткування.
Митний тариф РФ є звід ставок тамож-их мит, що застосовуються до товарів, що переміщуються через тамож-ю кордон РФ і систематизує-им у відповідності до Товарної номенклатурою ЗЕД.
Сума ввізного мита та зборів за митне оформлення включається в покупну вартість придбаних активів
При цьому робиться проводка: Дт 41 (07, 08, 10, 15) Кт 68 субрахунок "Розрахунки з мита" (76 "Розрахунки з митних зборів") - нарахована ввізне мито, митний збір.
4. Базисні умови поставки товарів
Базисними умовами - називають спец умови, які визначають обов'язки продавця і покупця з доставки товару і встановлює-ють момент виконання продавцем своїх обов'язків щодо поставки товару і переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця, а також можуть виникнути у зв'язку з цим витрат . Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення розбіжностей.
З усіх базисних умов найбільшого поширення набули умови FOB і CIF, і в практиці міжнародної торгівлі "ціна FOB" зазвичай розуміється як експортна ціна товару, ціна CIF - як імпортна.
Не менш важливим питанням при укладанні контракту є питання про вид транспорту. Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати такі фактори:
· Вид вантажу;
· Відстань і маршрут перевезення;
· Фактор часу;
· Вартість перевезення.
5. Облік витрат по закордонних відрядженнях
Час перебування працівника у закордонному відрядженні установлю-ється за відмітками в закордонному паспорті. Посвідчення про відрядження при цьому не потрібно (крім відряджень до країн СНД).
Зняття коштів на витрати на відрядження допускається шляхом отримання готівкою і оприбуткування в касу орг-ції на рахунок 50 "Каса", субрахунок 2 "Каса в іноземній валюті" або шляхом переказу їх за кордон направляються особі на його рахунок в банк - нерезидент, на рахунок 3 -ї особи на користь відрядженого, або на його ім'я в банк нерезидент у виді переведення до запитання.
Видача готівкової іноземної валюти або дорожніх чеків супроводжується одночасною видачею довідок за формою № 0406007 на ім'я кожного команд-ого особи або на ім'я старшого групи команд-мих осіб. У орг-ції облік цих довідок ведеться в спец журналі. Видача уполномоч банком клієнту готівкової іноз валюти або дорожніх чеків на суму понад 10тис. доларів США здійснюва-ться за наявності дозволу ЦБ РФ.
Внесення до каси орг-ції невикористаної готівкової іноз валюти д / б здійснено не пізніше дати, зазначеної уполномоч банком у графі 12 заявки клієнта. Протягом 3 банківських днів з моменту повернення в касу орг-ції ці валютні кошти д / б здані в уполномоч банк на текущ валютний рахунок орг-ції.
Орг-ція представляє в уполномоч банк звіт в 2 примірниках. 1 примірник (оригінал) підшивається в досьє "Витрати на відрядження", другий (копія) з відміткою банку про дату прийому оригіналу звіту повертається даної орг-ції. Погашення довідок за формою № 0406007 уполномоч банком здійснюється шляхом проставлення на всьому полі кожної її лицьового боку знака "Z", завіряється підписом касира або відповідального виконавця бух-рії з обліку валютних операцій. Після цього довідки поміщаються в досьє "Витрати на відрядження".
При направл-і працівника у відрядження в 2 або більше країн добові за день переміщення з однієї країни в др (дата опред по оцінці на закордонному паспорті) виплачу-ся у валюті та за нормами тієї країни, в яку він направл-ся.
При формуванні їх фактич собівартість-сті команд-ні витрати на оплату відряджень пов'язаних з виробничою деят-тью, приймаються до обліку в повному обсязі. Суми ПДВ підлягають відшкодуванню з бюджету тільки в межах норм, встановлених закон-твом. Більше встановлених норм суми ПДВ відшкодуванню з бюджету не підлягають. Вони розглядаються як інші позареалізаційні витрати і списуються в обліку наступної записом:
Дт 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 2 "Інші витрати".
Кт 19 "ПДВ по придбаних цінностях".
Працівникові, команди-ому за кордон, відшкодовуються фактично вироблені і док-тально підтверджені витрати по перевезенню багажу масою до 30кг.
Він має також право на компенсацію фактично виготовлених й документально підтверджених витрат на проїзд на вокзал, аеродром чи пристань і з зазначених пунктів в місцях відправлення, призначення і пересадок. Зміст госп операцій та порядок відображення їх в обліку включає в себе получ в банку іноземної валюти, видачу її підзвітним особам, прийняття попередньо перевіреного авансового звіту і списання підзвітних сум за належністю.
Бухгалтер, оброб-вая привчає док-ти про витрачені суми розподіляє ці суми за джерелами відшкодування: з включенням до текущ витрати або зараховують за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Загальна сума витрат по авансовому звіту затверджується керівником, а звіт про виконану роботу - безпосередньо особою, що санкціонували відрядження.
6. Операції в іноз валюті та дати прийняття їх до обліку
Датою здійснення операції за ПБО вважається та дата, коли у орг-ції відповідно до закон-вом РФ або договором виникає право прийняти до обліку майно чи зобов'язання є результатом цієї операції.
У ПБУ наводиться перелік дат здійснення конкретних операцій та іноз валюті в рамках загального визначення. Відповідно до переліку і з урахуванням принципів, закладених в загальному нормативному регулюванні БУ в Україні, датами здійснення валютних операцій для цілей БО є наступні:
1.Банковскіе операції з валют рахунках - дата зарахування грошових коштів на валют рахунок орг-ції в банку або дата їх списання.
2. Касові операції з іноз валютою - дата оприбуткування або видачі грошових знаків з каси.
3.Реализация експортних товарів - дата переходу права власності на експ-ту продукцію до іноземного покупця; по роботах і послугах - дата фактич виконання робіт, надання послуг.
4.Дата реалізації за товарообмінними операціях, за бартерними - дата переходу права власності на обмінювані товари до покупців, яка настає одночасно після виконання зобов'язань по передачі товарів обома сторонами.
5. Імпорт товарів - дата переходу права власності на імпорт-мі товари, інше майно до імпортера; по послугах - дата фактич споживання послуги.
6.Погашеніе заборго-сті в іноз валюті за сумами, виданими раніше працівникам орг-ції під звіт на здійснення певних витрат - дата затвердження авансового звіту.
7. Формування статутного капіталу орг-ції і утворення заборгованості за вкладами у нього - дата підписання установчих документів.
Т. О., по кожній операції в іноз валюті вартість майна і зобов'язань перераховується в руб. за курсом ЦБ РФ на дату здійснення операції.
Однак, за деякими активами і пасивами перерахунок іноз валюти в руб. повинен проводитися не тільки на дату здійснення операції, але і на дату складання звітності. Перелік цих активів і пасивів: грошові кошти в касі та на рахунках у банках та інших кредит установах, грошові і платіжні док-ти, короткострокові ц / б, кошти в розрахунках з будь-яким юр і фіз особою, включаючи за позиковими зобов'язаннями та ін
Перерахунок перерахованих вище активів і пасивів на дату складання звітності проводиться за курсом ЦБ РФ, що діє на останній день звітного періоду.
7. Види цін застосовуваних у ЗЕД
Ціни встановлюються на базі світових цін, що в принципі відрізняє методику ціноутворення у ЗЕД від тієї, якою керуються при визначенні цін внутр ринку. Ціна - одне з найважливіших умов зовнішньоторговельного контракту.
Для визначення цін використовуються публікуються ціни: довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни фактич угод; ціни пропозицій великих фірм.
Довідкові - це ціни внутр оптової торгівлі або зовн торгівлі країн з ринковою економікою, які регулярно публікуються в ділових газетах і журналах, спец бюлетенях фірмових каталогах і прейскурантах. Ці ціни зазвичай відображають загальний напрям динаміки цін за попередній період, їх можна використовувати при заключ контрактів на термінове постачання невеликих партій товарів.
Біржова або біржова котирування-ціна товару, що є об'єктом біржової торгівлі. При торгівлі сировиною або напівфільонки-тами необхідно мати відомості про ціни на біржах і аукціонах. Як правило, біржі публікують котирування на початок і кінець ранкового та вечірнього біржових торгів, котирування продавців і покупців товарів, котирування на товари негайного постачання і термінової поставки.
Відомості про ціни на аукціонах також відображають реальні угоди, близькі до котирувань бірж і можуть служити орієнтиром для встановлення цін.
Ціни фактичних угод на аналогічні товари. Хоча подібна інфо носить суто конфіденційний характер, отримати її можливо. Час від часу ціни угод з'являються у пресі. Якщо зіставити хоча б одну таку ціну з довідковою, то можна зорієнтуватися і досить точно визначити рівень ціни при підготовці проекту контракту.
Ціни пропозицій великих фірм відображають монопольний характер поставок товару і по суті мають характер довідкових цін, так як первонач ціни в результаті узгодження при укладанні угод зазвичай знижуються.
У кач-ве відправна точка для проведення переговорів про ціну партнери по торговій угоді використовують базисні ціни, в основі яких - ціни, що публікуються в різних довідниках і прейскурантах.
Базисна ціна - ціна товару, яка приймається як база при визначенні зовнішньоторговельної ціни даної продукції, а також індексу цін у міжнародній торгівлі в цілому і по окремих видах товарів. Базисна ціна регулярно переглядається з урахуванням змін асортименту зовнішньоторговельного обсягу на ринку.
За способом фіксації ціни розрізняють:
Тверда ціна встановлюється-ся в момент підписання контракту, вона не підлягає зміні протягом всього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товару.
Періодично тверді ціни припускають опред-у фіксовану суму, дійсну на певний період часу. У момент підписання контракту ціни не фиксир-ться, а визначаються. НП базою обліку внешнеек-й деят-ти є: ГК, НК, ТК; Закон "Про валютне регулювання та валютний контроль"; Закон Про основи держ регулир зовнішньоторговельної деят-ти "; Закон" Про БО "та ін
Базовим документом, опред валютне регулир в країні, є з-н "Про валют-м регулир і вал-му контролі". Він визначає основні принципи вал-их операцій у країні, повноваження і функції органів вал-го контролю, права та обов'язки юр і фіз осіб у частині володіння, користування і розпорядження валют-ми цінностями, а також їх відповідальність за дотримання вал-го зак- ва. Закон складається з 5 розділів і 28 статей. У першому розділі "Загальні положення" розкриваються такі поняття як валюта РФ; іноземна валюта "внутр ц / б; зовн ц /; резиденти; нерезиденти.
У 2 розділі "Валют-е регулир" розглядаються: органи валют-го регулир; регулир ЦБ валют-их операцій руху капіталу; валют-е операції між резидентами; внутр валют-ий ринок РФ; рахунки нерезидентів, відкриті на території РФ і тд.
Гол 3 "Репатріація (возвр) резидентами іноз вал і вал РФ і обязат-а продаж частини валют вир-ки".
Глава 4 "Валют контроль": органи та агенти валют-го контролю, права та обов'язки цих органів, права та обов'язки резидентів і нерезидентів; відповідальність за наруш актів валют-го закон-ва РФ.
У розділі 5 "укладе положення" розглянуті дії резидентів і нерезидентів з виконання даного закону.
Основоположними закон-ними актами є закон "Про митний тариф" та ТК РФ.
Закон "Про тамож тариф" визнає пріоритет міжнародних права над нац-ним в області зовн торгівлі.
ТК викладено у 6 розділах (439 ст). Назви ст і розділів розкривають основні сфери ЗЕД, її учасників та зіставний обсяг регулир їх правоотнош-й.
2. Привчає облік док-тація експортними операціями
включає: - паспорт угоди (ПС) - випіс-ться експортером в уполномоч банку і містить відомості про контракт в обсязі, необхідному для валютного контролю;
- Досьє по екс операціями - спец-ву добірку док-тов з контролю за поступ-ем вал-ої виручки; формуються уповноваженими банками по кожному паспортом угоди; - облікову картку (КК) митно-банк-ого контролю за експ опер-ям - поворотний док-т вал-го контролю. Сост-ся тамож-ми органами на підставі Вантажний тамож-ої декларації (ВМД), направ-ся ними в уполномоч-ті банки для текущ контролю за повнотою і своеврем-ма поступ вал-ої виручки підприємством від експ товарів
- Картку платежу;
- Відомість банківського контролю - док-нт вал-ого контролю, який містить відомості про операції за контрактом (паспорту угоди).
ПС є базовим док-том вал-ого контролю. Експортер пред'являє в уполномоч банк: оригінал і копію контракту, на підставі якого був складений паспорт угоди; заповнений бланк паспорта угоди у двох примірниках і інші док-ти, після перевірки яких банк підписує паспорт угоди. З цього моменту банк як агент вал-го контролю зобов'язаний контролювати своєчасність і повноту зарахування надходить виручки за даним контрактом на транзитний вал-ий рахунок експортера. Псі підписується відповідальним працівником банку імпортера і завіряється печаткою банку, використовуваної для цілей валютного контролю, зареєстрованої в ЦБ РФ.
Митний органи приймають експортні товари до митного оформлення при пред'явленні завіреної в банку копії паспорта угоди, а також копії ВМД на оформлений вантаж. Один примірник ПС і ВМД залишається в справах митниці, інший, підписаний посадовою особою митного органу, передається експортеру, який у 15-денний строк з дня випуску товарів тамож-ми органами представляє в банк копію ВМД, получ від тамож-ого органу. На підставі цієї ВМД банк складає досьє.
На підставі даних ВМД Держ митний комітет РФ становить облікові картки, що об'єднуються в реєстри. Кожна облікова картка містить інфо по одній виробленої відвантаженні, що дає можливість за що містяться в ній даними здійснювати валютний контроль за просуванням товару, своєчасністю і повнотою її оплати та поверненням експортної виручки. Сформовані в реєстри облікові картки відправляються митними органами по електронній пошті в банк.
3. Митні збори і тарифи
Мито - обов'язковий внесок (платіж), що стягується тамож-ми органами країни при ввезенні (вивезенні) товару на її митну територію і є невід'ємною умовою такого ввезення (вивезення). Розмір мита визначається митним тарифом.
У РФ ставки мита є єдиними і не підлягають зміні залежно від осіб, які здійснюють переміщення через митний кордон РФ, видів операцій, за винятком випадків, передбачених Законом України "Про Митний тариф".
Зазвичай, у митний тариф передбачається кілька ставок для одного і того ж товару - двохколонним, трехколонние тарифи, інакше кажучи, це - мін, макс і пільгові. Мін застосовуються до сировини й інших товарів; макс - до готових виробів обробної промисловості, а також до багатьом видам сільськогосподарської продукції; пільгові - до окремих товарів чи країнам на основі межправит-нних угод.
Класифікація мита:
1.В залежності від мети мита:
- Фіскальні, що виступають в ролі засобів поповнення бюджетних доходів;
- Протекціоністські і сверхпротекционистские, які захищають внутрішній ринок від проникнення іноземних товарів;
- Антидемпінгові, застосовувані до імпортних товарів, які продаються у країні за більш низькими цінами, ніж аналогічний національні товари;
- Преференційні - пільгові, що встановлюються на опред товар або на весь імпорт за договором та ін
2. По об'єкту оподаткування:
- Імпортні. Наклад-ються на І товари, при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни.
- Експортні мита, наклад-ться на експ-мий товар
- Транзитні мита, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної країни.
3. За способом стягнення:
- Специфічні. Нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподатковуваного товару (.
- Адвалорні. Нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;
- Альтернативна.
- Комбіновані. Поєднують обидва види митного оподаткування.
Митний тариф РФ є звід ставок тамож-их мит, що застосовуються до товарів, що переміщуються через тамож-ю кордон РФ і систематизує-им у відповідності до Товарної номенклатурою ЗЕД.
Сума ввізного мита та зборів за митне оформлення включається в покупну вартість придбаних активів
При цьому робиться проводка: Дт 41 (07, 08, 10, 15) Кт 68 субрахунок "Розрахунки з мита" (76 "Розрахунки з митних зборів") - нарахована ввізне мито, митний збір.
4. Базисні умови поставки товарів
Базисними умовами - називають спец умови, які визначають обов'язки продавця і покупця з доставки товару і встановлює-ють момент виконання продавцем своїх обов'язків щодо поставки товару і переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця, а також можуть виникнути у зв'язку з цим витрат . Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення розбіжностей.
З усіх базисних умов найбільшого поширення набули умови FOB і CIF, і в практиці міжнародної торгівлі "ціна FOB" зазвичай розуміється як експортна ціна товару, ціна CIF - як імпортна.
Не менш важливим питанням при укладанні контракту є питання про вид транспорту. Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати такі фактори:
· Вид вантажу;
· Відстань і маршрут перевезення;
· Фактор часу;
· Вартість перевезення.
5. Облік витрат по закордонних відрядженнях
Час перебування працівника у закордонному відрядженні установлю-ється за відмітками в закордонному паспорті. Посвідчення про відрядження при цьому не потрібно (крім відряджень до країн СНД).
Зняття коштів на витрати на відрядження допускається шляхом отримання готівкою і оприбуткування в касу орг-ції на рахунок 50 "Каса", субрахунок 2 "Каса в іноземній валюті" або шляхом переказу їх за кордон направляються особі на його рахунок в банк - нерезидент, на рахунок 3 -ї особи на користь відрядженого, або на його ім'я в банк нерезидент у виді переведення до запитання.
Видача готівкової іноземної валюти або дорожніх чеків супроводжується одночасною видачею довідок за формою № 0406007 на ім'я кожного команд-ого особи або на ім'я старшого групи команд-мих осіб. У орг-ції облік цих довідок ведеться в спец журналі. Видача уполномоч банком клієнту готівкової іноз валюти або дорожніх чеків на суму понад 10тис. доларів США здійснюва-ться за наявності дозволу ЦБ РФ.
Внесення до каси орг-ції невикористаної готівкової іноз валюти д / б здійснено не пізніше дати, зазначеної уполномоч банком у графі 12 заявки клієнта. Протягом 3 банківських днів з моменту повернення в касу орг-ції ці валютні кошти д / б здані в уполномоч банк на текущ валютний рахунок орг-ції.
Орг-ція представляє в уполномоч банк звіт в 2 примірниках. 1 примірник (оригінал) підшивається в досьє "Витрати на відрядження", другий (копія) з відміткою банку про дату прийому оригіналу звіту повертається даної орг-ції. Погашення довідок за формою № 0406007 уполномоч банком здійснюється шляхом проставлення на всьому полі кожної її лицьового боку знака "Z", завіряється підписом касира або відповідального виконавця бух-рії з обліку валютних операцій. Після цього довідки поміщаються в досьє "Витрати на відрядження".
При направл-і працівника у відрядження в 2 або більше країн добові за день переміщення з однієї країни в др (дата опред по оцінці на закордонному паспорті) виплачу-ся у валюті та за нормами тієї країни, в яку він направл-ся.
При формуванні їх фактич собівартість-сті команд-ні витрати на оплату відряджень пов'язаних з виробничою деят-тью, приймаються до обліку в повному обсязі. Суми ПДВ підлягають відшкодуванню з бюджету тільки в межах норм, встановлених закон-твом. Більше встановлених норм суми ПДВ відшкодуванню з бюджету не підлягають. Вони розглядаються як інші позареалізаційні витрати і списуються в обліку наступної записом:
Дт 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 2 "Інші витрати".
Кт 19 "ПДВ по придбаних цінностях".
Працівникові, команди-ому за кордон, відшкодовуються фактично вироблені і док-тально підтверджені витрати по перевезенню багажу масою до 30кг.
Він має також право на компенсацію фактично виготовлених й документально підтверджених витрат на проїзд на вокзал, аеродром чи пристань і з зазначених пунктів в місцях відправлення, призначення і пересадок. Зміст госп операцій та порядок відображення їх в обліку включає в себе получ в банку іноземної валюти, видачу її підзвітним особам, прийняття попередньо перевіреного авансового звіту і списання підзвітних сум за належністю.
Бухгалтер, оброб-вая привчає док-ти про витрачені суми розподіляє ці суми за джерелами відшкодування: з включенням до текущ витрати або зараховують за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Загальна сума витрат по авансовому звіту затверджується керівником, а звіт про виконану роботу - безпосередньо особою, що санкціонували відрядження.
6. Операції в іноз валюті та дати прийняття їх до обліку
Датою здійснення операції за ПБО вважається та дата, коли у орг-ції відповідно до закон-вом РФ або договором виникає право прийняти до обліку майно чи зобов'язання є результатом цієї операції.
У ПБУ наводиться перелік дат здійснення конкретних операцій та іноз валюті в рамках загального визначення. Відповідно до переліку і з урахуванням принципів, закладених в загальному нормативному регулюванні БУ в Україні, датами здійснення валютних операцій для цілей БО є наступні:
1.Банковскіе операції з валют рахунках - дата зарахування грошових коштів на валют рахунок орг-ції в банку або дата їх списання.
2. Касові операції з іноз валютою - дата оприбуткування або видачі грошових знаків з каси.
3.Реализация експортних товарів - дата переходу права власності на експ-ту продукцію до іноземного покупця; по роботах і послугах - дата фактич виконання робіт, надання послуг.
4.Дата реалізації за товарообмінними операціях, за бартерними - дата переходу права власності на обмінювані товари до покупців, яка настає одночасно після виконання зобов'язань по передачі товарів обома сторонами.
5. Імпорт товарів - дата переходу права власності на імпорт-мі товари, інше майно до імпортера; по послугах - дата фактич споживання послуги.
6.Погашеніе заборго-сті в іноз валюті за сумами, виданими раніше працівникам орг-ції під звіт на здійснення певних витрат - дата затвердження авансового звіту.
7. Формування статутного капіталу орг-ції і утворення заборгованості за вкладами у нього - дата підписання установчих документів.
Т. О., по кожній операції в іноз валюті вартість майна і зобов'язань перераховується в руб. за курсом ЦБ РФ на дату здійснення операції.
Однак, за деякими активами і пасивами перерахунок іноз валюти в руб. повинен проводитися не тільки на дату здійснення операції, але і на дату складання звітності. Перелік цих активів і пасивів: грошові кошти в касі та на рахунках у банках та інших кредит установах, грошові і платіжні док-ти, короткострокові ц / б, кошти в розрахунках з будь-яким юр і фіз особою, включаючи за позиковими зобов'язаннями та ін
Перерахунок перерахованих вище активів і пасивів на дату складання звітності проводиться за курсом ЦБ РФ, що діє на останній день звітного періоду.
7. Види цін застосовуваних у ЗЕД
Ціни встановлюються на базі світових цін, що в принципі відрізняє методику ціноутворення у ЗЕД від тієї, якою керуються при визначенні цін внутр ринку. Ціна - одне з найважливіших умов зовнішньоторговельного контракту.
Для визначення цін використовуються публікуються ціни: довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни фактич угод; ціни пропозицій великих фірм.
Довідкові - це ціни внутр оптової торгівлі або зовн торгівлі країн з ринковою економікою, які регулярно публікуються в ділових газетах і журналах, спец бюлетенях фірмових каталогах і прейскурантах. Ці ціни зазвичай відображають загальний напрям динаміки цін за попередній період, їх можна використовувати при заключ контрактів на термінове постачання невеликих партій товарів.
Біржова або біржова котирування-ціна товару, що є об'єктом біржової торгівлі. При торгівлі сировиною або напівфільонки-тами необхідно мати відомості про ціни на біржах і аукціонах. Як правило, біржі публікують котирування на початок і кінець ранкового та вечірнього біржових торгів, котирування продавців і покупців товарів, котирування на товари негайного постачання і термінової поставки.
Відомості про ціни на аукціонах також відображають реальні угоди, близькі до котирувань бірж і можуть служити орієнтиром для встановлення цін.
Ціни фактичних угод на аналогічні товари. Хоча подібна інфо носить суто конфіденційний характер, отримати її можливо. Час від часу ціни угод з'являються у пресі. Якщо зіставити хоча б одну таку ціну з довідковою, то можна зорієнтуватися і досить точно визначити рівень ціни при підготовці проекту контракту.
Ціни пропозицій великих фірм відображають монопольний характер поставок товару і по суті мають характер довідкових цін, так як первонач ціни в результаті узгодження при укладанні угод зазвичай знижуються.
У кач-ве відправна точка для проведення переговорів про ціну партнери по торговій угоді використовують базисні ціни, в основі яких - ціни, що публікуються в різних довідниках і прейскурантах.
Базисна ціна - ціна товару, яка приймається як база при визначенні зовнішньоторговельної ціни даної продукції, а також індексу цін у міжнародній торгівлі в цілому і по окремих видах товарів. Базисна ціна регулярно переглядається з урахуванням змін асортименту зовнішньоторговельного обсягу на ринку.
За способом фіксації ціни розрізняють:
Тверда ціна встановлюється-ся в момент підписання контракту, вона не підлягає зміні протягом всього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товару.
Рухома ціна - це зафиксир-ва при укладенні контракту ціна, яка може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться.
Змінна ціна - це ціна, обчислена в момент виконання контракту шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбулися в період виконання контракту. Ця ціна застосовується у контрактах на товари тривалого циклу виготовлення.
8. Облік обязат продажу валютної виручки
Орг-ції незалежно від форм власності здійснюють обов'язковий продаж валютної виручки від експорту товарів на внутрішньому ринку.Об'єктом обязат-ної продажу є валютна виручка резидентів, получ ними від нерезидентів з заключ-им резидентами або від їхнього імені операціях. Якщо ж російська орг-ція в дозволених закон-вом випадках здійснює реалізацію товарів за валюту іншим російським орг-ціям або громадянам така виручка обов'язковому продажу не підлягає.
Обов'язковий продаж валюти здійснюється з транзитного валютного рахунку. Обов'язковий продаж коштів в іноз валюті у Валютний резерв Банку Росії виробляється за курсом руб. ЦБ РФ, що діяв на день продажу валюти.
З 26 грудня 2004 норматив з продажу частини валютної виручки встановлений в 10%. На це відводиться 7 днів з дня надходження виручки. Якщо це не буде зроблено, банк на 8 день сам депонує необхідну суму валюти і протягом 3 днів продасть її.
Після того як фірма отримає повідомлення про надходження валюти, вона повинна представити в банк доручення на обов'язковий продаж валюти.
Для доручення на обязат-у продаж валюти передбачено типовий бланк. У цьому док-НТЕ фірма доручає банку не тільки продати частину виручки, але і зарахувати її залишок на поточний валютний рахунок. При цьому руб., Получ від обов'язкового продажу валюти, банк зараховує на розрахунковий рахунок фірми.
Частину, що залишилася після обов'язкового продажу валюту орг-ція може зберігати на поточному валютному рахунку або продати в добровільному порядку.
Обов'язковий продаж валюти відображається з використанням субрахунків другого порядку:
- 52-1-1 "Поточний валютний рахунок";
- 52-1-2 "Транзитний валютний рахунок".
На транзитний валютний рахунок уполномоч банком зараховуються в повному обсязі всі надходження іноз валюти на користь резидента, за винятком таких грошових коштів, що зараховуються відразу на поточний валютний рахунок:
- Грошових коштів, поступ з одного поточного валютного рахунку резидента, відкритого в уполномоч банку, на інший текущ валютний рахунок цього резидента, відкритий у цьому ж банку;
- Ден коштів, поступ від уполномоч банку, в якому відкрито поточний валютний рахунок резидента, за укладеними між ними договорами;
- Ден коштів, що надходять з поточного валютного рахунку одного резидента на поточний валютний рахунок іншого резидента, відкритих в одному уповноваженому банку.
При здійсненні операцій з купівлі та продажу валюти необхідно задіяти рахунок 57 "Переклади в шляху", оскільки передача банку валюти для продажу і її фактичний продаж найчастіше здійснюється на різні дати.
При продажу валюти - як обов'язкової, так і добровільною - необхідно також врахувати, що надходження від продажу іноз валюти визнається операційними доходами, а витрати, пов'язані з продажем іноз валюти, визнаються операційними витратами. Це означає, що:
а) вартість проданої валюти, обчислену за курсом ЦБ на дату її продажу, необхідно в повному обсязі списати з Кт 57 "Переклади в шляху" в Дт 91 "Інші витрати",
б) а рублевий еквівалент проданої валюти, обчислений виходячи з біржового курсу банку на дату продажу валюти, д / б відбитий по Кт 91 "Інші доходи і витрати" в кореспонденції з Дт 51 "Розрахункові рахунки
9. Види митних режимів і митних тарифів
Митний режим є одним з основних категорій російського митного закон-ва, за допомогою якого визначаються:
- Конкретний порядок переміщення товару через митний кордон у залежності від його призначення;
- Умови його знаходження і дозволене використання на митній території;
- Права і обов'язки бенефіціара тамож режиму.
Бенефіціар митного режиму - особа, яка відповідно до митного закон-вом, має у своєму розпорядженні необхідними повноваженнями щодо поміщеного під митний режим товару і має право використовувати в повному обсязі всі вигоди, пільги і переваги, надані регламентацією даного режиму.
Митний Кодекс України містить загальний перелік видів тамож режимів: випуск для вільного обігу; реімпорт; транзит; митний склад; магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території; переробка під митним контролем; тимчасове ввезення (вивезення); вільна митна зона; вільний склад; переробка за межами митної території; експорт; реекспорт; знищення товарів, відмова на користь держ.
Митний тариф РФ є звід ставок тамож-их мит, що застосовуються до товарів, що переміщуються через тамож-ю кордон РФ і систематизує-им у відповідності до Товарної номенклатурою ЗЕД.
10. Організація імпортних операцій посередником за договором комісії
При укладанні між замовником імпортного товару і посередником договору комісії посередник (комісіонер) укладає контракт з іноз постачальником від свого імені, але за рахунок замовника (комітента). БО ведеться як у комісіонера, так і у комітента.
Комісіонер, будучи стороною контракту, відображає у себе в обліку розрахунки з іноз постачальником імпортного товару. Однак, сам товар у балансовому обліку комісіонера не відбивається, тому що до комісіонера не переходить право власності. У разі проходження товару через склад комісіонера цей товар ставиться на позабалансовий облік.
Оплату митних платежів може здійснювати як комісіонер, так і комітент.
Облік у посередника-комісіонера
1. Комітент перераховує комісіонеру іноз валюту, якщо набуває товар за рахунок власних валютних коштів. Якщо ж товар купується за рахунок купленої валюти, то купити валюту на оплату імпорту може комісіонер. Тому комітент перераховує комісіонеру руб. на покупку іноз валюти, а при авансових розрахунках з іноз постачальником в опред-них випадках ще й суму в руб. на відкриття руб. депозиту в розмірі передоплати.Комітент зобов'язаний також відшкодувати комісіонерові всі накладні витрати з придбання імпортного товару і заплатити комісійну винагороду за послуги.
Кт 76, субрахунок 76.1 "Розрахунки з комітентами"
Дт 76, субрахунок 76.2 "Розрахунки з купівлі іноземної валюти"
11. Види валютних операцій, облік операцій з руху капіталу
Операції з іноз валютою і ц / б в іноз валюті поділяються на поточні валютні операції і валютні операції, пов'язані з рухом капіталу.
До поточних валютних операцій відносяться:
- Переклади в РФ і з країни іноз валюти для здійснення розрахунків без відстрочки платежу по експорту та імпорту товарів, а також для здійснення розрахунків, пов'язаних з кредитуванням експортно-імпортних операцій на термін не більше 180 днів;
- Получ і предст-е фін кредитів на термін не більше 180 днів;
- Переклади в РФ і з країни%, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціям, кредитах та інших операціях, пов'язаних з рухом капіталу;
- Перекази неторгового характеру в РФ з країни (зарплати, пенсії, аліменти тощо)
Валют операції, пов'язані з рухом капіталу:
- Прямі інвестиції, тобто вкладення в КК підприємства з метою отримання доходу та получ прав на участь в управлінні підприємством;
- Портфельні інвестиції, тобто придбання ц / б;
- Переклади в оплату права власності на будівлі, споруди та інше майно;
- Надання та получ відстрочки платежу на термін більше 180 днів з експорту та імпорту товарів;
- Предост-е і получ фін кредитів на термін понад 180 днів;
- Всі інші валютні операції не є поточними.
В даний час більш широке значення придбали поточні валютні операції. При цьому відстрочка платежу надається на хв термін. Обмежене коло валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, обгрунтовується великими ризиками при їхньому здійсненні, а також більш складним оформленням. Необхідно уточнити, що всі валютні операції тісно взаємозалежні, тому дуже складно чітко отклассіфіціровать всі операції з іноз валютою. Без дозволу ЦБ РФ можна здійснювати валютні операції, пов'язані з рухом капіталу:
1. Переклади фед органами виконавчої влади вступних та членських внесків до міжнародних орг-ції, членом яких є РФ.
2. Переклади резидентами іноз валюти в оплату за участь у міжнародних симпозіумах, конференціях, виставках, ярмарках, спортивних змаганнях та ін
3. Зарахування резидентами - некоммерч-ми орг-ціями на свої валютні рахунки в банках переказів від нерезидентів як добровільних і безоплатних пожертвувань.
4. Резиденти мають право переказувати страхові внески страховикам-нерезидентам, а також зараховувати на свої валютні рахунки в банках РФ валютні кошти, що надійшли від нерезидентів в оплату страхових сум.
5. Юр і фіз мають право отримати від уповноважити банк і відповідно повертати їм кредити в іноз валюті на строк не більше 180 днів.
6. Велике значення для експортерів та імпортерів має надання права на повернення ними нерезидентам, а також нерезидентами резидентам авансових платежів передоплати за експортно-імпортними контрактами.
12. Облік операцій купівлі-продажу валюти
Результат від купівлі-продажу іноз валюти є різновид-ма комерц-го результату деят-сти підприємства.
Даний фін результат являє собою сумову різницю, тобто різницю між гривневими оцінками проданої (придбаної) валюти за офіційним курсом і реальним курсом продажу (купівлі) на одну і ту ж дату.
При продажу валюти ця різниця формується на рахунку 48 "Реалізація інших активів" як різниця між кредитовим (оцінка за реальним курсом продажу) та дебетовим (оцінка за офіц-ому курсом) оборотами. При покупці валюти різниця виявляється на рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення типових форм річний бух звіт-сті, затвердженої наказом Мінфіну РФ, перевищення курсу покупки іноз валюти над курсом ЦБ РФ відображається по Дт 80 "Прибутки і збитки" і Кт 51 "Розрахунковий рахунок", а при перевищенні курсу ЦБ РФ над курсом покупки - по Дт 52 "Валютний рахунок" і Кт 80 "Прибутки і збитки".
Бухгалтерське оформлення продажу валюти
1. Знімається валюта з валютного рахунку:
Д-т 57 К-т 52
2. Надходження грошей на розрахунковий рахунок:
Д-т 51 К-т 48
3. Відображається вартість проданої валюти:
Д-т 4, К-т 57.
Бухгалтерське оформлення купівлі валюти
1. Гроші зняті з розрахункового рахунку: Д-т 76 К-т 51
2. Придбана валюта перераховується на валютний рахунок: Д-т 52 К-т 76
3. Перевищення курсу покупки над курсом ЦБ РФ:
Д-т 80 К-т 76
13. Формування тамож вартості. Методи її оцінки
Митний вартість - ціна, фактично сплачена або підлягає сплаті за товар чи інші предмети на момент перетину кордону країни ввезення та є базою нарахування мита.
Опред-ня тамож вартості товарів, що ввозяться на тамож територію РФ, грунтується на принципах визначення тамож вартості товарів, встановлених нормами міжнародних права і загальноприйнятої міжнарод практикою.
Вичерпний перелік методів визначення тамож вартості товарів, що ввозяться на тамож територію РФ, встановлений Законом України "Про тамож тариф" і здійснюється шляхом застосування одного з наступних шести методів:
- За вартістю угоди з ввезеними товарами
- За вартістю ідентичних товарів
- За вартістю угоди з однорідними товарами
- Віднімання вартості
- Складання вартості
- Резервний метод.
При використанні кожного конкретного з передбачених Законом 6 методів структуру і поняття митної вартості утворюють різні компоненти:
1) Вартість угоди (ціна операції + деякі обов'язкові доп нарахування до неї);
2) Ціна угоди з ідентичними товарами, скоригована з урахуванням конкретних умов продажу і постачання,;
3) Ціна операції з однорідними товарами, скоригована з урахуванням конкретних умов продажу і постачання;
4) Ціна одиниці товару при продажу на ринку РФ
5) Розрахункова вартість;
6) Одна з передбачених вище засад.
Основним методом тамож оцінки є метод за вартості операції із ввезених товарів (1 метод). Опред-ие 1 методу як основного означає, що тамож вартість ввезених на тамож територію РФ товарів повинна визна-ться за цим методом у всіх випадках, коли виконуються умови його застосування. Законодав-е опред-ня тамож вартості при її розрахунку по 1 методом можна виразити формулою: Митний вартість = Вартість операції із ввезених товарів = Ціна угоди з ввезеними товарами + Додаткове нарахування. Під ціною угоди розуміється ціна, фактич сплачена або підлягає сплаті за товари при їх продажу на експорт у РФ.
Решта методів визначення тамож вартості (2-6) застосовуються при неможливості використання методу 1. По суті, методи з 2-го по 6-й спрямовані на конструювання вартості зовнішньоторговельної угоди на відміну від 1-го методу, коли готова вартість угоди вже є. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо тамож вартість не м / б визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності.
Методи митної оцінки застосовуються в строго заданої послідовності. Процедура визначення митної вартості товарів д / б загальноприйнятних, тобто не відрізнятися в залежності від джерел постачання товарів. Існують два основних способи заяви митної вартості. Перший передбачає використання спец форми декларації, а другий допускає заяву митної вартості у ВМД
14. Акредитив (А-в)
А-в розглядають як форму розрахунків по зовнішньоторговельних операціях, що представляє собою одностороннє грошове зобов'язання банку, що видається за дорученням імпортера - клієнта банку на користь його учасника з заключ контрактом - експортера.
Він виставляється для розрахунків з одним постачальником.
А-у виставці-ся за рахунок власних коштів імпортера або за рахунок кредиту банку. Від того, за чий рахунок оформлений А-в, залежить орг-ція його обліку.
Вистав-ний А-в відображається в обліку:
а) якщо оформлений за рахунок власних коштів: Дт 55 "Спец рахунки в банках субрахунок 11" А-ви за кордоном Кт 52 "Валют-ті рахунки" субрахунок 2 "Поточні валют рахунок"
б) оформлено за рахунок позикових засобів: Дт 55 "Спец рахунки в банках субрахунок 11" А-ви за кордоном Кт 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" субрахунок 3 "Позичковий рахунок в інвалюті".
Види А-ва:
Відкличний - який м / б відкликаний або анульований виставили його банком влюбой момент без предварит-го повідомлення експортера. Для експортера цей А-в пов'язаний з ризиком зазнати збитків, тому що у разі відкликання А-ва підготовлений для експорту товар не м / б відправлений імпортеру.
Безвідзивний - не м / б відкликаний або змінений раніше остаточного терміну його дії без згоди експортера.
Підтверджений - за виконання якого відповідає не тільки банк імпортера, але і банк експортера. Цю ответс-ть за опред винагороду бере на себе банк експортера на прохання банку імпортера.
Непідтверджений - за яким банк експортера не відповідає за виконання, але повинен перевірити справжність А-ва по зовніш ознаками.
Переказний - особа, на користь якого відкрито А-в, має право дати доручення банку виплатити опред суму з А-ва повністю та частково ін особі. А-в вважається переказними якщо про це є пряма вказівка банку-емітента.
Револьверний (поновлюваний) - який у міру його використання поповнюється. При відкритті А-ва на ньому вказується ліміт залишку.
Облік А-ва ведуть на рахунку 55 "Спец рахунки в банках", до якого відкривають субрахунки: 1. А-ви всередині країни; 2. А-ви за кордоном; 3. Чекові книжки.
15. Товарообмінні операції
З організаційної точки зору товарообмінні операції являють собою зустрічну торгівлю, в рамках якої поставка товарів, послуг, технологій та інших товарних цінностей в одному напрямку ув'язується з поставкою у зворотному напрямку. Але крім ув'язки між поставками в 2 напрямках у всіх видів зустрічних угод є одна особливість, що відрізняє їх від інших видів зовнішньоторговельних следок: вони або зовсім виключають, або обмежують грошові розрахунки.
Форми зустрічної торгівлі різні. З урахуванням особливостей кожної угоди у зустрічній торгівлі їх можна розділити на кілька видів:
- Зустрічні закупівлі;
- Компенсаційні;
- Бартерні угоди, що здійснюються на основі товарообміну.
Зустрічна закупівля означає операцію, за якої сторони, укладаючи контракт на поставку товару в одному напрямку, одночасно підписують угоду про укладення контракту на зустрічну закупівлю. При цьому поставляються товари не взаємопов'язані: у якості зустрічного товару покупцем може бути запропонований будь-який наявний у нього товар.
Компенсац-ні угоди предусматр продаж обладнання-ия комплектних підприємств з послід-щей оплатою зустрічними поставками виробленої на них продукції, а так само надання ліцензій, технологій з подальшою оплатою продукцією, отриманої з їх використанням.
Бартерні угоди поставши собою прямий обмін в натурально-речовій формі без використання механізму валютно-фінансових розрахунків.
Значна питома вага бартерних угод в міжнародній торгівлі пояснюється цілим рядом причин:
- Браком конвертує валюти для финансир-ия імпорту;
- Можливістю отримати імпортний товар в обмін на свій, реалізац якого на звичайні умовах утруднена, і таким чином використовувати бартер для просування експортного товару;
- Прагненням компаній промислово розвинених країн при будівництві в країнах, що розвиваються об'єктів "під ключ" економити на транспортних і складських витратах.
Правове регулювання зовнішньоторговельних угод здійснюється на основі норм міжнарод права, національного закон-ва кожної зі сторін угоди, а також умов зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу, званого контрактом, які вста-ться за домовленістю сторін у рамках діючого міжнародного та національного права і фіксуються в контракті .
16. Орг-ція обліку експортних операцій (ЕО)
Порядок обліку ЕО залежить від порядку реалізації товарів, а також від порядку оплати за реалізовані товари.
При реалізац товарів орг-цією-виробником в обліку відображають усі госп операції з реалізації продукції, починаючи від визначення витрат на маркетингові дослідження до встановлення ціни за реалізуємо товар. При реалізації продукції через зовнішньоекономічну орг-цію найбільш важливим є встановлення розміру комісійної винагороди за послуги внешнеекономіч орг-ції.
Основними док-тами по експорту товарів є: контракт на поставку товарів, паспорт угоди, вантажна тамож декларація, облікові картки, рах-фактури, товарно-транспортні накладні та ін
Аналитич облік експортних товарів здійснюва-ться орг-цією по партіях в розрізі країн і контрактів. Під облікової партією звичайно розуміють однорідні товари, отфактурованние одним рахунком, відправлені по одним або кількома транспортним док-там в одному напрямку. Якщо не представляється можливість зберегти первонач партію, встановлюють новий обліковий партію по етапах руху товарів.
Синтетич облік відвантажених на експорт товарів здійснюють або на рах 45 "Товари відвантажені", або на рах 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
Рахунок 45 використовують для обліку відвантаженої продукції незалежно від обраного варіанту обліку реалізац у випадках, коли договором поставки обумовлений відмінний від загального порядку момент переходу права володіння, користування і розпорядження відвантаженої продукцією і ризику її випадкової загибелі від орг-ації до покупця.
До рахунку 45 відкривають субрахунки:
12 "Експ товари за прямими поставками";
13 "Експ товари в дорозі в СНД";
14 "Експ товари в портах і на складах СНД";
15 "Експ товари в дорозі за кордон";
16 "Експ товари в переробці і на комісії за кордоном";
17 "Експ товари, зняті з експорту";
18 "Експ товари відвантажені, але невідфактуровані".
Застосування зазначених субрахунків забезпечує контроль за просуванням товарів до покупця та визначення строків їхнього кредитування.
Субрахунок 45-12 застосовують у тих випадках, коли постачання товарів здійснюють в прямому вантажному міжнарод сполученні без переоформлення транспортних документів. У цьому випадку товар відразу списують на реалізацію (Дт 45, субрахунок 12, Кт рахунку 40 "ДП"; Дт 46, субрахунок 1 "Реалізація продукції", Кт 45, субрахунок 12).
17 Основні умови постачань експортних-імпорних товарів.
Застосовувані у зовнішній торгівлі контракти містять різні умови, що характеризують товар, службовець предметом купівлі-продажу, що визначають комерц особливості угоди, права та обов'язки сторін, взаємні зобов'язання сторін за операціями, які забезпечують виконання контракту. Усі умови контракту можна класифікувати наступним чином:
1) з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця;
2) з точки зору їх універсальності.
З точки зору обов'язковості умови контракту поділяються на обов'язкові та додаткові.
До обов'язкових умов відносяться: найменування сторін - учасників угоди; предмет контракту; якість і кількість; базисні умови поставки; ціна умови платежу; санкції та рекламації (штрафи, претензії); юр адреси та підписи сторін.
Додаткові умови: здача-приймання товару; страховка; відвантажувальні документи; гарантії; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; арбітраж; інші умови.
Обов'язковими ці умови називаються тому, що, якщо одна зі сторін не виконує ці умови, то ін сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.
З точки зору універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні й універсальні.
До індивідуальних, тобто тим, які притаманні лише конкретному контракту, відносяться: найменування сторін у преамбулі; предмет контракту; якість товару; кількість товару; ціна; строки поставки; юр адреси та підписи сторін.
До універсальних умов відносяться: здача-приймання товару; базисні умови поставки, умови платежу; упаковка та маркування; гарантії; санкції і рекламації; форс-мажорні обставини; арбітраж.
18. Переоцінка валют статей балансу та порядок її відображення в обліку
2. Активи у вигляді ОС (будівлі та споруди, банківське обладнання та оргтехніка, автотранспорт, конторські меблі і т.д.), сформовані за рахунок валютних коштів, включаючи валютну частину Статутного фонду, переоцінці у зв'язку зі зміною поточного курсу рубля до іноз валют не підлягають .
3. Активи банку в іноз валюті, включені в V розділ Плану рахунків БО в банках "Іноземна валюта та розрахунки по іноземних операціях", у вигляді готівкових грошей в касі, залишків грошових коштів на кореспондентських рахунках у банках тощо, заборгованості за наданими кредитами депозитах підлягають переоцінці за текущ курсом руб. до іноз валют, встановлюється-ому ЦБ РФ.
5. Сума залишків коштів окремих особових рахунків "Нереаліз-ні курсові різниці по переоцінці валют частини власних коштів" та "Нереалізовані курсові різниці по валют позиції" А-П балансового рах 019 "Переоцінка валютних коштів" включається в розрахунок власних коштів при визначенні економічних нормативів діяльності банків , встановлюваних ЦБ РФ.
6. Зобов'язання та інші пасиви банку (крім Статутного фонду) у вигляді залишків грошових коштів на поточних, розрахункових та кореспондентських рахунках клієнтів і банків-кореспондентів, заборгованості банку за залученими депозитами і кредитами, нераспред-ної прибутку в іноз валюті, підлягають переоцінці за поточним курсом руб . до іноз валют,
7. Банки проводять переоцінку валютних статей балансу відповідно до вищезгаданими правилами регулярно в міру встановлення ЦБ РФ поточного курсу
8. Щорічно станом на кінець операц-ного дня 1 грудня підсумкове сальдо по окремому особовому рах 019 "Переоцінка валют засобів" належить відповідно на балансові рах 96 "Доходи банків" та рах 97 "Витрати банків" з одночасним перерахуванням залишків по рахунках 96 і 97 на А-П балансовий рахунок 980 "Прибутки і збитки".
19. Привчає облікова док-тація імпортним (І) операціями
включає: - паспорт ТА угоди (псі) - виписується імпортером в уполномоч банку і містить відомості про контракт в обсязі, необхідному для вал-ого контролю;
- Досьє по І угоді - спец-у добірку док-тов з контролю за оплатою імпортованих цінностей; формуються уполномоч банками по кожному паспортом угоди; - облікову картку (КК) митно-банківського контролю І товарів (Укі) - поворотний док-нт валютного контролю . Сост-тся митних о-ми органами на підставі Вантажний тамож-ої декларації (ВМД);
- Картку платежу;
- Відомість банк-ого контролю - док-нт вал-ого контролю, який містить відомості про операції за паспортом угоди.
У ході обслуговування І операцій уповноваж банки виконують функції агентів вал-ого контролю.
Митний-ний орган при митному оформленні товарів, ввезених за І контрактом, перевіряє відповідність відомостей, заявлених у ВМД, умовам контракту, відомостей, що містяться в представ-ної ксерокопії Псі. При відсутності розбіжностей у док-тах і при виконанні всіх інших треб-ний тамож-ого закон-ва РФ посадова особа тамож-ого органу ставить підпис на ксерокопії Псі і завіряє її своїм особистою номерною печаткою. Ксерокопія Псі разом з примірником ВМД зберігається у справах тамож-ого органу. Після прийняття рішення митним органом про випуск товарів з третього аркуша ВМД знімається ксерокопія, засвідчується відбитком особистої номерної печатки та підписом посадової особи тамож-ого органу та представляється імпортером в банк імпортера. Банк імпортера протягом 5 днів після підписання Псі формує електронну копію Псі відомість банківського контролю за Псі з використанням програмного комплексу в автоматичному режимі. Імпортер протягом 15 днів з дати прийняття рішення про випуск товарів представляє в банк ксерокопію ВМД, що міститься в Досьє. Уки надходить в банк імпортера з ГТК Росії в електронному вигляді протягом 20 днів, наступних за датою прийняття рішення про випуск товарів. Банк імпортера звіряє відомості, що містяться в уки, що надійшла з ГТК Росії, з відомостями ксерокопії ВМД, наданої імпортером. У разі виявлення розбіжностей у зазначених док-тах банк імпортера сповіщає ГТК Росії про виявлене розбіжності. Банк імпортера формує Картку платежу протягом 7 днів, наступних за датою оплати. Банк імпортера з метою ідентифікації імпортером сум проведеної оплати по відношенню до постачань товарів інформує імпортера про надійшли з ГТК Росії уки, а також про сформованих картках платежу. Імпортер інформує банк про оплату зазначених у уки товарів.
Банк імпортера впродовж 10 днів, наступних за датою підписання Псі, направляє електрон копію Псі в ГТК Росії. Картки платежу направ-ться банком імпортера в ГТК Росії протягом 10 днів, наступних за датою їх формують-ня. ГТК РФ на підставі даних ВМД формує уки і протягом 20 днів, наступних за датою прийняття рішення про випуск товарів, направляє їх до банку імпортера. Банк імпортера повертає уки, получ з ГТК Росії, після обробки, не пізніше зазначеного в них контрольного терміну повернення.
20. Інкасова форма розрахунків
Інкасова форма розрахунків - доручення клієнта банку вчинити дії щодо одержання від платника на підставі грошових, товарних або розрахункових документів опред суми або підтвердження того, що ця сума буде виплачена у встановлені терміни. До числа інкасуються док-тов можна віднести чеки, прості і переказні векселі, банківські акцепти і ін
При здійсненні інкасових операцій банк виконує лише функції посередника. Він не несе відповідальності за несплату платником інкасуються документів, а також за достовірність документів або підписів, що містяться в них.
Інкасо може бути чистим або документарними. Чисте інкасо - це інкасування фін док-тов.
Док-тарне інкасо - це інкасо фін док-тов, супроводжуваних комерційними док-тами, або інкасо тільки комерційних док-тов (рах-фактури, відвантажувальні, транспортні накладні).
Інкасо є основною формою розрахунків на умовах комерційного кредиту, прийнятої в міжнародній практиці, оскільки імпортер має можливість продати придбаний за кордоном товар і сплатити постачання з получ виручки.
У практиці російських банків прийнято виділяти інкасові розрахунки за експортними операціями та інкасові розрахунки за імпортними операціями своїх клієнтів, в залежності від того, чи виконує банк функції банку-ремітента або представляє банку.
У разі розрахунків за експортними операціями всі інкасові доручення, прийняті банком-ремітентом від своїх клієнтів, реєструються в журналах, при цьому облік ведеться в розрізі країн і банків, яким передаються дані доручення і документи, і фіксуються такі основні реквізити: номер інкасо, сума інкасо із зазначенням валюти платі пані, дата надсилання документа іноземному банку.
При здійсненні розрахунків у формі інкасо за імпортними операціями російський банк виконує функції представляє банку.
Отримавши від іноземного банку пакет інкасуються док-тов при інкасовому дорученні, вітчизняні банк перший примірник інкасового доручення залишає у відділі міжнародних розрахунків, а другий не пізніше наступного робочого дня видає імпортеру під розписку на першому примірнику інкасового доручення.
До недоліків інкасової форми міжнарод розрахунків відноситься наявність істотного розриву у часі між инкассированием док-тов в банк і отриманням платежу, що збільшує фін, валютний та ін види ризиків експортера по даній угоді. Адже до моменту отримання док-тов банком імпортера (вже після відвантаження товару) покупець може виявитися неплатоспроможним. У результаті експортер буде змушений нести непередбачені витрати за строковим пошуку нового покупця або з повернення вже відвантаженого товару.
21. Класифікація митних платежів
Під митними платежами розуміють всі види платежів, здійснюваних учасниками ЗЕД тамож органам:
-Мито;
-ПДВ;
-Акцизи;
-Збори за видачу ліцензій тамож органами та поновлення їх дії;
-Збори за видачу кваліфікаційного атестата спец-ста по тамож оформлення і поновлення його дії;
- Тамож збори за тамож оформлення;
-Тамож збори за зберігання товарів;
-Тамож збори за тамож супровід товарів;
-Плата за інформування та консультування;
-Плата за прийняття попереднього рішення;
Зміна розміру митних платежів залежить:
-Від чергових змін нормативної бази розрахунків (введення нових розмірів ставок тамож мит, і т.д.);
-Від зміни курсу руб. по відношенню до вільно конвертованій валюті.
22. Облік операцій по валютному рахунку
Орг-ції мають право відкрити валют рахунок на території РФ у будь-якому банку, уповноваж ЦБ РФ на проведення операцій з іноз валютами. Зазвичай банки відкривають рахунки по окремих видах іноз валют. Можна відкривати рахунки відразу в декількох валютах, що дозволяє уникнути конверсії валюти з однієї в ін, яка здійснюється за плату за діючим курсом міжнарод валютного ринку на день здійснення операції. Виникаючі при цьому курсові різниці відносяться на рахунок орг-ції.
Для відкриття валютного рахунку орг-ція зобов'язана надати в уполномоч банк док-ти:
1) довідку про взяття на облік в податкове;
2) заяву, що містить повний і точний наимен-ня підприємства, його юр адресу, номери тел скріплене 2 підписами і печаткою. У заяві міститься обязат-ство клієнта дотримуватися банківські правила ведення валют рахунку. На звороті заяви працівник банку фиксир номер присвоюються-го клієнту рахунку, відображає дозвільні візи;
3) копії заснує док-тов (статут, заснує договір), засвідчені в нотаріальній конторі;
4) копії док-тів про реєстрацію, засвідчені також нотаріальною конторою;
5) картку встановленої форми зі зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально;
6) довідку про реєстрацію в Пенсійному фонді РФ.
Спільні орг-ції та іноз фірми, крім того, зобов'язані подати в банк свідоцтво про внесення їх до реєстру підприємств з іноз інвестиціями.
Після перевірки поданих документів юристом і головбухом банк оформляє розпорядження на відкриття рахунку, копія якого дає можливість орг-ції здійснювати операції з валют рахунку.
Після укладення договору банк відкриває клієнту одразу два рахунки: транзитний валют рахунок і текущ валют рахунок.
Ці рахунки ведуться паралельно. Валют виручку, поступ-ую за експорт товару, зараховують спочатку на транзитний валют рахунок. Після обов'язкового продажу в валют резерв і на внутр валют ринку залишок валюти зараховують на текущ валют рахунок орг-ції.
На валют рахунок орг-ції м / б зараховані до іноз валюті суми:
- Перекладені з-за кордону через уповноваж банк в оплату експортних товарів і залишилися після обов'язкового продажу в валют резерв і на внутр валют ринку;
- Супереч-ні з валют рахунків ін власників в оплату куплених товарів;
- Куплені власником рахунку за валют біржі і на валют аукціоні та ін надходження з дозволу уполномоч банку.
Для узагальнення інфо про наявність та рух коштів в іноз валюті використовують рахунок 52 "Валютний рахунок". За Дт цього рахунку відображають надходження грошових коштів на рахунки валют орг-ції, по Кт - списання грошових коштів з рахунків валют. Операції з валют рахунках відображають на підставі виписок банку та доданих до них грошово-розрахункових док-тів. Суми, помилково віднесені в Дт або Кт валют рахунків і виявлені при перевірці виписок банку, відображають на рахунку 63 "Розрахунки за претензіями".
Аналитич облік за рах 52 ведуть по кожному рахунку, відкритому в установах банків для зберігання грошових коштів в іноз валютах.
23. Облік курсових і сумових різниць
Курсова різниця - різниця між рубльової оцінкою відповідного майна або зобов'язань, вартість яких виражена в іноз валюті, обчисленої за курсом ЦБ РФ, на дату розрахунку або дату складання бух отч-сті за звіт період, і рублевої оцінкою цих майна і зобов'язань, обчисленої за курсом ЦБ РФ на дату прийняття їх до БО до звіту періоді або дату складання бух отч-сті за попередній звіт період.
У СУ і отч-сті відображаються курсові різниці, що виникають з:
- Операцій з повного або часткового погашення дебітор чи кредитор Заборго-сті, вираженої в іноз валюті, якщо курс ЦБ РФ на дату розрахунку відрізнявся від курсу на дату прийняття цієї дебітор чи кредитор Заборго-ти до БО до звіту періоді;
- Операцій з перерахунку вартості майна і зобов'язань: вартість грошових знаків в касі; коштів у розрахунках у банках та інших кредитних установах та ін
Перерахунок в руб. повинен здійснюватися на дату здійснення операції в іноз валюті, а також на дату складання бух отч-сти.
Перерахунок вартості грошових знаків у касі орг-ції та коштів на рахунках у банках та інших кредитних установах, вираженої в іноз валюті, може проводиться, крім того по мірі зміни курсів іноз валют, які котируються ЦБ РФ.
Позитивна курсова різниця утворюється у випадку, якщо курс руб. падає по відношенню до іноз валюті (коли переоцінюється активний рах), і якщо курс руб. зростає (коли переоцінюється пасивний рах). Негативна курсова різниця утворюється у випадку, якщо курс руб. по відношенню до іноз валюті росте (коли переоцінюється активний рах), і якщо курс руб. падає (коли переоцінюється пасивний рах).
Текущ облік курсових різниць м / б організований способами:
1. безпосередньо на рахунку 80 "Прибутки і збитки" протягом усього року;
2. протягом року курсові різниці відносяться на рахунок 83 "Доходи майбутніх періодів", а в кінці року (заключними записами грудня) списуються з рахунку 83 "Доходи майбутніх періодів" на рахунок 80 "Прибутки і збитки".
При цьому і в 1, і в 2 випадку до синтетич рахунками відкривається субрахунок "Курсові різниці".
Покладе курс різниці обліковуються за кь рахунків 80, 83; отріцат курс різниця - по Дт рахунків 80, 83. При використанні рахунку 80 "Прибутки і збитки" подальша деталізація об'єкта обліку не потрібно. Якщо протягом року використовується спосіб відображення курсових різниць на рахунку 83 "Доходи майбутніх періодів", то в кінці року робиться наступна проводка:
Д-т 83 К-т 80 - на позитивний залишок;
Д-т 80 К-т 83 - на негативний залишок.
24. Організація з відкритого рахунку
У міжнарод торгової і банківській практиці значне місце займають розрахунки у формі відкритого рахунку. Це найбільш простий, найдешевший, але в той же час вкрай ризикований спосіб отримання експортної виручки.
При використанні відкритого рах покупець здійснює платіж за товар або послугу через опред період часу після поставки, а контрагенти ведуть так званий взаємний облік сум поточної Заборго-сті один перед одним. Тому відкритий рах використовують компанії, пов'язані вже довготривалого-ими торговими відносинами.
Особливість даної форми розрахунків: рух товарів випереджає рух валют коштів, приймаючи форму своєрідного комерц кредиту. При цьому в деяких випадках експортер однобічно кредитує імпортера. Більш того, товаросупровідні документи надходять до останнього напряму, минаючи банк. Як наслідок, весь контроль за своєчасністю платежів лягає на плечі учасників угоди, в першу чергу на експортера.
Технологія здійснення розрахунків за відкритим рахунком м / б представлена наступним чином: експортер відвантажує товар імпортеру і окремо, припустимо поштою, висилає товаророзпорядчі документи: рахунки, залізничні накладні або коносаменти, сертифікати та ін. Після цього він заносить суму відвантаженого товару в дебет відкритого на покупця рахунку. Імпортер здійснює таку ж запис у кредит рахунку експортера.
25. Облікова політика
Існує право орг-ції на основі нормативних док-тов самостійно визначати конкретні форми і методи орг-ції обліку та контролю виходячи з організаційно-правової форми госп-вання, галузевих особливостей та ін завдань. Ці права реализ-ться в розробці власної облікової політики орг-ції, в якій д / б визначено сукупність способів ведення БУ - привчає спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів госп деят-сти.
При формир-ванні облікової політики передбачається имущ-ва відокремленість і безперервність деят-сти орг-ції, послід-ність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів госп деят-сти. Облікова політика повинна відповідати треб-вам повноти, обачності, пріоритету змісту перед формою, несуперечності та раціональності.
При здійсненні ЗЕД головбух повинен передбачити в обліковій політиці ті її елементи, які дозволяли б повно і точно відобразити особливості цієї деят-сти в СУ операцій, пов'язаних з експортом, імпортом, інвентаризаційної діяльністю.
Правильно розроблена облікова політика, що враховує умови та можливості ведення госп деят-сти повинна забезпечити:
- Повноту відображення в БУ всіх фактів госп деят-сти (треб-ие повноти);
- Відображення в БО фактів госп деят-сти виходячи не тільки з їх правової форми, а й з економіч змісту фактів та умов господарювання (вимога пріоритету змісту над формою);
- Тотожність даних аналитич обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетич обліку на перше число кожного місяця, а також показників бух отч-сті даними синтетичні і аналитич обліку (вимога несуперечності);
- Раціональне і економне ведення БО, виходячи з умов госп деят-сти і величини підприємства (вимоги раціональності).
Облікова політика організації формується головбухом і затверджується керівником орг-ції. При цьому деякі елементи облікової політики затверджуються окремо, як додатки до неї.
Робочий план рахунків БО містить синтетичні і аналитич рахунки, необхідні для ведення БО відповідно до треб-нями своєчасності та повноти обліку і отч-сти. У ньому м / б використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення госп деят-сти.
Форми первинних облікових док-тов .. До обліку приймається тільки правильно оформлений док-нт, а саме той, в якому заповнені всі обов'язкові реквізити. Обов'язковими реквізитами: наимен орг-ції, наимен док-нта, його номер, дата, короткий зміст госп операції, її кол-дарське і грошовий вираз, підписи осіб, відповідальних за дану операцію.
Правила док-нтооборота і технологія обробки облікової інформації. Документообіг - це рух привчає док-тов в БО.
Роботу зі складання графіка документообігу організовує головбух. Графік документообігу д / б оформлений у вигляді схеми чи переліку робіт зі створення, перевірки та обробки док-тов, виконуваних кожним підрозділом, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і термінів виконання робіт.
Госп операції повинні відображатися в регістрах БО в хронологічній послідовності і групуватися по відповідним рахунках БО.
Сукупність облікових регістрів і порядок їх заповнення складають форму БО. Орг-ція може вибрати одну з 3 застосовуваних форм: меморіально-ордерну, журнально-ордерну, автоматизовану форму обліку. При автоматизованої формі обліку вихідні регістри або мають структуру ж-ордерів і відомостей, що відкриваються до них, або інфо формується в регістрах ін форми. При цьому вони повинні забезпечувати дотримання загальних методологічних принципів БО.
- Зустрічні закупівлі;
- Компенсаційні;
- Бартерні угоди, що здійснюються на основі товарообміну.
Зустрічна закупівля означає операцію, за якої сторони, укладаючи контракт на поставку товару в одному напрямку, одночасно підписують угоду про укладення контракту на зустрічну закупівлю. При цьому поставляються товари не взаємопов'язані: у якості зустрічного товару покупцем може бути запропонований будь-який наявний у нього товар.
Компенсац-ні угоди предусматр продаж обладнання-ия комплектних підприємств з послід-щей оплатою зустрічними поставками виробленої на них продукції, а так само надання ліцензій, технологій з подальшою оплатою продукцією, отриманої з їх використанням.
Бартерні угоди поставши собою прямий обмін в натурально-речовій формі без використання механізму валютно-фінансових розрахунків.
Значна питома вага бартерних угод в міжнародній торгівлі пояснюється цілим рядом причин:
- Браком конвертує валюти для финансир-ия імпорту;
- Можливістю отримати імпортний товар в обмін на свій, реалізац якого на звичайні умовах утруднена, і таким чином використовувати бартер для просування експортного товару;
- Прагненням компаній промислово розвинених країн при будівництві в країнах, що розвиваються об'єктів "під ключ" економити на транспортних і складських витратах.
Правове регулювання зовнішньоторговельних угод здійснюється на основі норм міжнарод права, національного закон-ва кожної зі сторін угоди, а також умов зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу, званого контрактом, які вста-ться за домовленістю сторін у рамках діючого міжнародного та національного права і фіксуються в контракті .
16. Орг-ція обліку експортних операцій (ЕО)
Порядок обліку ЕО залежить від порядку реалізації товарів, а також від порядку оплати за реалізовані товари.
При реалізац товарів орг-цією-виробником в обліку відображають усі госп операції з реалізації продукції, починаючи від визначення витрат на маркетингові дослідження до встановлення ціни за реалізуємо товар. При реалізації продукції через зовнішньоекономічну орг-цію найбільш важливим є встановлення розміру комісійної винагороди за послуги внешнеекономіч орг-ції.
Основними док-тами по експорту товарів є: контракт на поставку товарів, паспорт угоди, вантажна тамож декларація, облікові картки, рах-фактури, товарно-транспортні накладні та ін
Аналитич облік експортних товарів здійснюва-ться орг-цією по партіях в розрізі країн і контрактів. Під облікової партією звичайно розуміють однорідні товари, отфактурованние одним рахунком, відправлені по одним або кількома транспортним док-там в одному напрямку. Якщо не представляється можливість зберегти первонач партію, встановлюють новий обліковий партію по етапах руху товарів.
Синтетич облік відвантажених на експорт товарів здійснюють або на рах 45 "Товари відвантажені", або на рах 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
Рахунок 45 використовують для обліку відвантаженої продукції незалежно від обраного варіанту обліку реалізац у випадках, коли договором поставки обумовлений відмінний від загального порядку момент переходу права володіння, користування і розпорядження відвантаженої продукцією і ризику її випадкової загибелі від орг-ації до покупця.
До рахунку 45 відкривають субрахунки:
12 "Експ товари за прямими поставками";
13 "Експ товари в дорозі в СНД";
14 "Експ товари в портах і на складах СНД";
15 "Експ товари в дорозі за кордон";
16 "Експ товари в переробці і на комісії за кордоном";
17 "Експ товари, зняті з експорту";
18 "Експ товари відвантажені, але невідфактуровані".
Застосування зазначених субрахунків забезпечує контроль за просуванням товарів до покупця та визначення строків їхнього кредитування.
Субрахунок 45-12 застосовують у тих випадках, коли постачання товарів здійснюють в прямому вантажному міжнарод сполученні без переоформлення транспортних документів. У цьому випадку товар відразу списують на реалізацію (Дт 45, субрахунок 12, Кт рахунку 40 "ДП"; Дт 46, субрахунок 1 "Реалізація продукції", Кт 45, субрахунок 12).
17 Основні умови постачань експортних-імпорних товарів.
Застосовувані у зовнішній торгівлі контракти містять різні умови, що характеризують товар, службовець предметом купівлі-продажу, що визначають комерц особливості угоди, права та обов'язки сторін, взаємні зобов'язання сторін за операціями, які забезпечують виконання контракту. Усі умови контракту можна класифікувати наступним чином:
1) з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця;
2) з точки зору їх універсальності.
З точки зору обов'язковості умови контракту поділяються на обов'язкові та додаткові.
До обов'язкових умов відносяться: найменування сторін - учасників угоди; предмет контракту; якість і кількість; базисні умови поставки; ціна умови платежу; санкції та рекламації (штрафи, претензії); юр адреси та підписи сторін.
Додаткові умови: здача-приймання товару; страховка; відвантажувальні документи; гарантії; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; арбітраж; інші умови.
Обов'язковими ці умови називаються тому, що, якщо одна зі сторін не виконує ці умови, то ін сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.
З точки зору універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні й універсальні.
До індивідуальних, тобто тим, які притаманні лише конкретному контракту, відносяться: найменування сторін у преамбулі; предмет контракту; якість товару; кількість товару; ціна; строки поставки; юр адреси та підписи сторін.
До універсальних умов відносяться: здача-приймання товару; базисні умови поставки, умови платежу; упаковка та маркування; гарантії; санкції і рекламації; форс-мажорні обставини; арбітраж.
18. Переоцінка валют статей балансу та порядок її відображення в обліку
2. Активи у вигляді ОС (будівлі та споруди, банківське обладнання та оргтехніка, автотранспорт, конторські меблі і т.д.), сформовані за рахунок валютних коштів, включаючи валютну частину Статутного фонду, переоцінці у зв'язку зі зміною поточного курсу рубля до іноз валют не підлягають .
3. Активи банку в іноз валюті, включені в V розділ Плану рахунків БО в банках "Іноземна валюта та розрахунки по іноземних операціях", у вигляді готівкових грошей в касі, залишків грошових коштів на кореспондентських рахунках у банках тощо, заборгованості за наданими кредитами депозитах підлягають переоцінці за текущ курсом руб. до іноз валют, встановлюється-ому ЦБ РФ.
5. Сума залишків коштів окремих особових рахунків "Нереаліз-ні курсові різниці по переоцінці валют частини власних коштів" та "Нереалізовані курсові різниці по валют позиції" А-П балансового рах 019 "Переоцінка валютних коштів" включається в розрахунок власних коштів при визначенні економічних нормативів діяльності банків , встановлюваних ЦБ РФ.
6. Зобов'язання та інші пасиви банку (крім Статутного фонду) у вигляді залишків грошових коштів на поточних, розрахункових та кореспондентських рахунках клієнтів і банків-кореспондентів, заборгованості банку за залученими депозитами і кредитами, нераспред-ної прибутку в іноз валюті, підлягають переоцінці за поточним курсом руб . до іноз валют,
7. Банки проводять переоцінку валютних статей балансу відповідно до вищезгаданими правилами регулярно в міру встановлення ЦБ РФ поточного курсу
8. Щорічно станом на кінець операц-ного дня 1 грудня підсумкове сальдо по окремому особовому рах 019 "Переоцінка валют засобів" належить відповідно на балансові рах 96 "Доходи банків" та рах 97 "Витрати банків" з одночасним перерахуванням залишків по рахунках 96 і 97 на А-П балансовий рахунок 980 "Прибутки і збитки".
19. Привчає облікова док-тація імпортним (І) операціями
включає: - паспорт ТА угоди (псі) - виписується імпортером в уполномоч банку і містить відомості про контракт в обсязі, необхідному для вал-ого контролю;
- Досьє по І угоді - спец-у добірку док-тов з контролю за оплатою імпортованих цінностей; формуються уполномоч банками по кожному паспортом угоди; - облікову картку (КК) митно-банківського контролю І товарів (Укі) - поворотний док-нт валютного контролю . Сост-тся митних о-ми органами на підставі Вантажний тамож-ої декларації (ВМД);
- Картку платежу;
- Відомість банк-ого контролю - док-нт вал-ого контролю, який містить відомості про операції за паспортом угоди.
У ході обслуговування І операцій уповноваж банки виконують функції агентів вал-ого контролю.
Митний-ний орган при митному оформленні товарів, ввезених за І контрактом, перевіряє відповідність відомостей, заявлених у ВМД, умовам контракту, відомостей, що містяться в представ-ної ксерокопії Псі. При відсутності розбіжностей у док-тах і при виконанні всіх інших треб-ний тамож-ого закон-ва РФ посадова особа тамож-ого органу ставить підпис на ксерокопії Псі і завіряє її своїм особистою номерною печаткою. Ксерокопія Псі разом з примірником ВМД зберігається у справах тамож-ого органу. Після прийняття рішення митним органом про випуск товарів з третього аркуша ВМД знімається ксерокопія, засвідчується відбитком особистої номерної печатки та підписом посадової особи тамож-ого органу та представляється імпортером в банк імпортера. Банк імпортера протягом 5 днів після підписання Псі формує електронну копію Псі відомість банківського контролю за Псі з використанням програмного комплексу в автоматичному режимі. Імпортер протягом 15 днів з дати прийняття рішення про випуск товарів представляє в банк ксерокопію ВМД, що міститься в Досьє. Уки надходить в банк імпортера з ГТК Росії в електронному вигляді протягом 20 днів, наступних за датою прийняття рішення про випуск товарів. Банк імпортера звіряє відомості, що містяться в уки, що надійшла з ГТК Росії, з відомостями ксерокопії ВМД, наданої імпортером. У разі виявлення розбіжностей у зазначених док-тах банк імпортера сповіщає ГТК Росії про виявлене розбіжності. Банк імпортера формує Картку платежу протягом 7 днів, наступних за датою оплати. Банк імпортера з метою ідентифікації імпортером сум проведеної оплати по відношенню до постачань товарів інформує імпортера про надійшли з ГТК Росії уки, а також про сформованих картках платежу. Імпортер інформує банк про оплату зазначених у уки товарів.
Банк імпортера впродовж 10 днів, наступних за датою підписання Псі, направляє електрон копію Псі в ГТК Росії. Картки платежу направ-ться банком імпортера в ГТК Росії протягом 10 днів, наступних за датою їх формують-ня. ГТК РФ на підставі даних ВМД формує уки і протягом 20 днів, наступних за датою прийняття рішення про випуск товарів, направляє їх до банку імпортера. Банк імпортера повертає уки, получ з ГТК Росії, після обробки, не пізніше зазначеного в них контрольного терміну повернення.
20. Інкасова форма розрахунків
Інкасова форма розрахунків - доручення клієнта банку вчинити дії щодо одержання від платника на підставі грошових, товарних або розрахункових документів опред суми або підтвердження того, що ця сума буде виплачена у встановлені терміни. До числа інкасуються док-тов можна віднести чеки, прості і переказні векселі, банківські акцепти і ін
При здійсненні інкасових операцій банк виконує лише функції посередника. Він не несе відповідальності за несплату платником інкасуються документів, а також за достовірність документів або підписів, що містяться в них.
Інкасо може бути чистим або документарними. Чисте інкасо - це інкасування фін док-тов.
Док-тарне інкасо - це інкасо фін док-тов, супроводжуваних комерційними док-тами, або інкасо тільки комерційних док-тов (рах-фактури, відвантажувальні, транспортні накладні).
Інкасо є основною формою розрахунків на умовах комерційного кредиту, прийнятої в міжнародній практиці, оскільки імпортер має можливість продати придбаний за кордоном товар і сплатити постачання з получ виручки.
У практиці російських банків прийнято виділяти інкасові розрахунки за експортними операціями та інкасові розрахунки за імпортними операціями своїх клієнтів, в залежності від того, чи виконує банк функції банку-ремітента або представляє банку.
У разі розрахунків за експортними операціями всі інкасові доручення, прийняті банком-ремітентом від своїх клієнтів, реєструються в журналах, при цьому облік ведеться в розрізі країн і банків, яким передаються дані доручення і документи, і фіксуються такі основні реквізити: номер інкасо, сума інкасо із зазначенням валюти платі пані, дата надсилання документа іноземному банку.
При здійсненні розрахунків у формі інкасо за імпортними операціями російський банк виконує функції представляє банку.
Отримавши від іноземного банку пакет інкасуються док-тов при інкасовому дорученні, вітчизняні банк перший примірник інкасового доручення залишає у відділі міжнародних розрахунків, а другий не пізніше наступного робочого дня видає імпортеру під розписку на першому примірнику інкасового доручення.
До недоліків інкасової форми міжнарод розрахунків відноситься наявність істотного розриву у часі між инкассированием док-тов в банк і отриманням платежу, що збільшує фін, валютний та ін види ризиків експортера по даній угоді. Адже до моменту отримання док-тов банком імпортера (вже після відвантаження товару) покупець може виявитися неплатоспроможним. У результаті експортер буде змушений нести непередбачені витрати за строковим пошуку нового покупця або з повернення вже відвантаженого товару.
21. Класифікація митних платежів
Під митними платежами розуміють всі види платежів, здійснюваних учасниками ЗЕД тамож органам:
-Мито;
-ПДВ;
-Акцизи;
-Збори за видачу ліцензій тамож органами та поновлення їх дії;
-Збори за видачу кваліфікаційного атестата спец-ста по тамож оформлення і поновлення його дії;
- Тамож збори за тамож оформлення;
-Тамож збори за зберігання товарів;
-Тамож збори за тамож супровід товарів;
-Плата за інформування та консультування;
-Плата за прийняття попереднього рішення;
Зміна розміру митних платежів залежить:
-Від чергових змін нормативної бази розрахунків (введення нових розмірів ставок тамож мит, і т.д.);
-Від зміни курсу руб. по відношенню до вільно конвертованій валюті.
22. Облік операцій по валютному рахунку
Орг-ції мають право відкрити валют рахунок на території РФ у будь-якому банку, уповноваж ЦБ РФ на проведення операцій з іноз валютами. Зазвичай банки відкривають рахунки по окремих видах іноз валют. Можна відкривати рахунки відразу в декількох валютах, що дозволяє уникнути конверсії валюти з однієї в ін, яка здійснюється за плату за діючим курсом міжнарод валютного ринку на день здійснення операції. Виникаючі при цьому курсові різниці відносяться на рахунок орг-ції.
Для відкриття валютного рахунку орг-ція зобов'язана надати в уполномоч банк док-ти:
1) довідку про взяття на облік в податкове;
2) заяву, що містить повний і точний наимен-ня підприємства, його юр адресу, номери тел скріплене 2 підписами і печаткою. У заяві міститься обязат-ство клієнта дотримуватися банківські правила ведення валют рахунку. На звороті заяви працівник банку фиксир номер присвоюються-го клієнту рахунку, відображає дозвільні візи;
3) копії заснує док-тов (статут, заснує договір), засвідчені в нотаріальній конторі;
4) копії док-тів про реєстрацію, засвідчені також нотаріальною конторою;
5) картку встановленої форми зі зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально;
6) довідку про реєстрацію в Пенсійному фонді РФ.
Спільні орг-ції та іноз фірми, крім того, зобов'язані подати в банк свідоцтво про внесення їх до реєстру підприємств з іноз інвестиціями.
Після перевірки поданих документів юристом і головбухом банк оформляє розпорядження на відкриття рахунку, копія якого дає можливість орг-ції здійснювати операції з валют рахунку.
Після укладення договору банк відкриває клієнту одразу два рахунки: транзитний валют рахунок і текущ валют рахунок.
Ці рахунки ведуться паралельно. Валют виручку, поступ-ую за експорт товару, зараховують спочатку на транзитний валют рахунок. Після обов'язкового продажу в валют резерв і на внутр валют ринку залишок валюти зараховують на текущ валют рахунок орг-ції.
На валют рахунок орг-ції м / б зараховані до іноз валюті суми:
- Перекладені з-за кордону через уповноваж банк в оплату експортних товарів і залишилися після обов'язкового продажу в валют резерв і на внутр валют ринку;
- Супереч-ні з валют рахунків ін власників в оплату куплених товарів;
- Куплені власником рахунку за валют біржі і на валют аукціоні та ін надходження з дозволу уполномоч банку.
Для узагальнення інфо про наявність та рух коштів в іноз валюті використовують рахунок 52 "Валютний рахунок". За Дт цього рахунку відображають надходження грошових коштів на рахунки валют орг-ції, по Кт - списання грошових коштів з рахунків валют. Операції з валют рахунках відображають на підставі виписок банку та доданих до них грошово-розрахункових док-тів. Суми, помилково віднесені в Дт або Кт валют рахунків і виявлені при перевірці виписок банку, відображають на рахунку 63 "Розрахунки за претензіями".
Аналитич облік за рах 52 ведуть по кожному рахунку, відкритому в установах банків для зберігання грошових коштів в іноз валютах.
23. Облік курсових і сумових різниць
Курсова різниця - різниця між рубльової оцінкою відповідного майна або зобов'язань, вартість яких виражена в іноз валюті, обчисленої за курсом ЦБ РФ, на дату розрахунку або дату складання бух отч-сті за звіт період, і рублевої оцінкою цих майна і зобов'язань, обчисленої за курсом ЦБ РФ на дату прийняття їх до БО до звіту періоді або дату складання бух отч-сті за попередній звіт період.
У СУ і отч-сті відображаються курсові різниці, що виникають з:
- Операцій з повного або часткового погашення дебітор чи кредитор Заборго-сті, вираженої в іноз валюті, якщо курс ЦБ РФ на дату розрахунку відрізнявся від курсу на дату прийняття цієї дебітор чи кредитор Заборго-ти до БО до звіту періоді;
- Операцій з перерахунку вартості майна і зобов'язань: вартість грошових знаків в касі; коштів у розрахунках у банках та інших кредитних установах та ін
Перерахунок в руб. повинен здійснюватися на дату здійснення операції в іноз валюті, а також на дату складання бух отч-сти.
Перерахунок вартості грошових знаків у касі орг-ції та коштів на рахунках у банках та інших кредитних установах, вираженої в іноз валюті, може проводиться, крім того по мірі зміни курсів іноз валют, які котируються ЦБ РФ.
Позитивна курсова різниця утворюється у випадку, якщо курс руб. падає по відношенню до іноз валюті (коли переоцінюється активний рах), і якщо курс руб. зростає (коли переоцінюється пасивний рах). Негативна курсова різниця утворюється у випадку, якщо курс руб. по відношенню до іноз валюті росте (коли переоцінюється активний рах), і якщо курс руб. падає (коли переоцінюється пасивний рах).
Текущ облік курсових різниць м / б організований способами:
1. безпосередньо на рахунку 80 "Прибутки і збитки" протягом усього року;
2. протягом року курсові різниці відносяться на рахунок 83 "Доходи майбутніх періодів", а в кінці року (заключними записами грудня) списуються з рахунку 83 "Доходи майбутніх періодів" на рахунок 80 "Прибутки і збитки".
При цьому і в 1, і в 2 випадку до синтетич рахунками відкривається субрахунок "Курсові різниці".
Покладе курс різниці обліковуються за кь рахунків 80, 83; отріцат курс різниця - по Дт рахунків 80, 83. При використанні рахунку 80 "Прибутки і збитки" подальша деталізація об'єкта обліку не потрібно. Якщо протягом року використовується спосіб відображення курсових різниць на рахунку 83 "Доходи майбутніх періодів", то в кінці року робиться наступна проводка:
Д-т 83 К-т 80 - на позитивний залишок;
Д-т 80 К-т 83 - на негативний залишок.
24. Організація з відкритого рахунку
У міжнарод торгової і банківській практиці значне місце займають розрахунки у формі відкритого рахунку. Це найбільш простий, найдешевший, але в той же час вкрай ризикований спосіб отримання експортної виручки.
При використанні відкритого рах покупець здійснює платіж за товар або послугу через опред період часу після поставки, а контрагенти ведуть так званий взаємний облік сум поточної Заборго-сті один перед одним. Тому відкритий рах використовують компанії, пов'язані вже довготривалого-ими торговими відносинами.
Особливість даної форми розрахунків: рух товарів випереджає рух валют коштів, приймаючи форму своєрідного комерц кредиту. При цьому в деяких випадках експортер однобічно кредитує імпортера. Більш того, товаросупровідні документи надходять до останнього напряму, минаючи банк. Як наслідок, весь контроль за своєчасністю платежів лягає на плечі учасників угоди, в першу чергу на експортера.
Технологія здійснення розрахунків за відкритим рахунком м / б представлена наступним чином: експортер відвантажує товар імпортеру і окремо, припустимо поштою, висилає товаророзпорядчі документи: рахунки, залізничні накладні або коносаменти, сертифікати та ін. Після цього він заносить суму відвантаженого товару в дебет відкритого на покупця рахунку. Імпортер здійснює таку ж запис у кредит рахунку експортера.
25. Облікова політика
Існує право орг-ції на основі нормативних док-тов самостійно визначати конкретні форми і методи орг-ції обліку та контролю виходячи з організаційно-правової форми госп-вання, галузевих особливостей та ін завдань. Ці права реализ-ться в розробці власної облікової політики орг-ції, в якій д / б визначено сукупність способів ведення БУ - привчає спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів госп деят-сти.
При формир-ванні облікової політики передбачається имущ-ва відокремленість і безперервність деят-сти орг-ції, послід-ність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів госп деят-сти. Облікова політика повинна відповідати треб-вам повноти, обачності, пріоритету змісту перед формою, несуперечності та раціональності.
При здійсненні ЗЕД головбух повинен передбачити в обліковій політиці ті її елементи, які дозволяли б повно і точно відобразити особливості цієї деят-сти в СУ операцій, пов'язаних з експортом, імпортом, інвентаризаційної діяльністю.
Правильно розроблена облікова політика, що враховує умови та можливості ведення госп деят-сти повинна забезпечити:
- Повноту відображення в БУ всіх фактів госп деят-сти (треб-ие повноти);
- Відображення в БО фактів госп деят-сти виходячи не тільки з їх правової форми, а й з економіч змісту фактів та умов господарювання (вимога пріоритету змісту над формою);
- Тотожність даних аналитич обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетич обліку на перше число кожного місяця, а також показників бух отч-сті даними синтетичні і аналитич обліку (вимога несуперечності);
- Раціональне і економне ведення БО, виходячи з умов госп деят-сти і величини підприємства (вимоги раціональності).
Облікова політика організації формується головбухом і затверджується керівником орг-ції. При цьому деякі елементи облікової політики затверджуються окремо, як додатки до неї.
Робочий план рахунків БО містить синтетичні і аналитич рахунки, необхідні для ведення БО відповідно до треб-нями своєчасності та повноти обліку і отч-сти. У ньому м / б використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення госп деят-сти.
Форми первинних облікових док-тов .. До обліку приймається тільки правильно оформлений док-нт, а саме той, в якому заповнені всі обов'язкові реквізити. Обов'язковими реквізитами: наимен орг-ції, наимен док-нта, його номер, дата, короткий зміст госп операції, її кол-дарське і грошовий вираз, підписи осіб, відповідальних за дану операцію.
Правила док-нтооборота і технологія обробки облікової інформації. Документообіг - це рух привчає док-тов в БО.
Роботу зі складання графіка документообігу організовує головбух. Графік документообігу д / б оформлений у вигляді схеми чи переліку робіт зі створення, перевірки та обробки док-тов, виконуваних кожним підрозділом, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і термінів виконання робіт.
Госп операції повинні відображатися в регістрах БО в хронологічній послідовності і групуватися по відповідним рахунках БО.
Сукупність облікових регістрів і порядок їх заповнення складають форму БО. Орг-ція може вибрати одну з 3 застосовуваних форм: меморіально-ордерну, журнально-ордерну, автоматизовану форму обліку. При автоматизованої формі обліку вихідні регістри або мають структуру ж-ордерів і відомостей, що відкриваються до них, або інфо формується в регістрах ін форми. При цьому вони повинні забезпечувати дотримання загальних методологічних принципів БО.