Облік і аудит зовнішньоекономічної діяльності в компанії Topsol

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
ВСТУП
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА І ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Характеристика об'єкта дослідження
1.2 Огляд інформаційної бази по обліку зовнішньоекономічної діяльності
2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Аналіз фінансового стану ТОВ «Topsol»
2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
2.2.1 Аналіз експортних операцій

2.2.2 Аналіз імпортних операцій

3 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Облік балансової вартості валюти і курсових різниць
3.2 Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями
3.3 Облік зовнішньоекономічних операцій
3.3.1 Облік експортних операцій
3.3.2 Облік імпортних операцій
3.3.3 Облік відряджень за кордон
3.4 Оподаткування зовнішньоекономічних операцій
3.4.1 Податковий облік курсових різниць
3.4.2 Оподаткування експортних операцій
3.4.3 Оподаткування імпортних операцій
4 ПРОГРАМНО-ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА
4.1 Постановка завдання
4.2 Інформаційне забезпечення
4.3 Програмне забезпечення
5 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА
5.1 Мета проведення аудиту. Інформаційна база
5.2 Оцінка аудиторського ризику
5.2.1 Оцінка властивого ризику
5.2.2 Оцінка системи внутрішнього контролю
5.2.3 Оцінка ризику не виявлення помилок і перекручувань
5.3 Оцінка суттєвості
5.4 Загальний план і програма аудиту
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
8
10
10
17
19
19
32
32
40
41
41
44
46
46
51
57
61
62
63
66
67
67
68
71
76
76
77
77
79
83
84
85
89
91

ВСТУП
Актуальність обліку зовнішньоекономічної діяльності полягає в тому, що операції з нерезидентами мають особливості, які враховуються певним чином. У зв'язку з цим перед кожним українським підприємством, що вирішили поширити свій бізнес за межі країни, встає завдання організації бухгалтерського обліку на більш високому рівні.
Метою даної роботи є вивчення існуючої методики обліку зовнішньоекономічної діяльності, а також відповіді на найбільш актуальні питання в області бухгалтерського обліку експорту і імпорту, які виникають із-за швидкої зміни законодавчих норм, нечіткості і суперечності деяких з них.
Для більш детального вивчення теми обліку зовнішньоекономічної діяльності використані матеріали ТОВ «Topsol».
Завдання, які необхідно розглянути в межах даної теми, виходячи з мети роботи, можна представити таким чином:
- Розгляд нормативної бази з обліку зовнішньоекономічних операцій;
- Вивчити стан облікової політики досліджуваного підприємства, методологічні основи проведення зовнішньоекономічних операцій на ТОВ «Topsol»;
- Проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність і фінансові показники роботи підприємства на підставі фінансової звітності, регістрів бухгалтерського обліку, первинної документації за досліджуваний період;
- Розгляд організації обліку на ТОВ «Topsol» по експортних і імпортних операціях, операціях з іноземною валютою, відряджання співробітників підприємства за кордон; оподаткування зовнішньоекономічних операцій;
- Розглянути організацію автоматизованого обліку зовнішньоекономічних операцій і запропонувати програмно-інформаційну систему, яка дозволить скоротити витрати людино-годин на облік операцій та автоматизувати розрахунки;
- Розробити методику аудиту зовнішньоекономічних операцій для ТОВ «Topsol», скласти загальний план і програму проведення аудиту.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА І ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Характеристика об'єкта дослідження
Товариство з обмеженою відповідальністю «Topsol» було створено в 2003 році. Вже в 2004 була здійснена перша поставка за кордон. Засновниками та керівниками підприємства є фізичні особи.
Фірма має поточні гривневі і валютні рахунки (у доларах США, євро та російських рублях), відкриті в комерційному банку «ПриватБанк» та акціонерному комерційно-інвестиційному банку «УкрСиббанк».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Topsol» займається торгово-закупівельною діяльністю, оптовою торгівлею хімічними продуктами, виробництвом хімічної продукції для промислових цілей, виробництвом ініціаторів затвердіння плівкоутворювачів, лакофарбової продукції та її компонентів.
Одними з основних компонентів лакофарбових матеріалів, отверждающиеся за механізмом окисної полімеризації, є добавки октоатние сіккатівірующіе, що впливають практично на всі основні властивості покриттів. Від правильного вибору типу та кількості добавки октоатной сіккатівірующей залежать швидкість висихання, твердість і еластичність плівки, міцність при ударі і, значною мірою, захисні властивості.
Асортимент добавок октоатних сіккатівірующіх в даний час досить різноманітний, проте, на перше місце за споживанням впевнено виходять продукти на основі 2-етілгексановой кислоти (2-ЕГК), яка має низку переваг перед традиційно використовуються для синтезу добавок октоатних сіккатівірующіх синтетичними жирними кислотами.
Також ТОВ «Topsol» розроблено ряд рецептур поліметалічних (сумішевих) добавок октоатних сіккатівірующіх, в основу яких покладені 2-етілгексаноати "сіккатівних" металів (кобальт, марганець і т.д.). Зазвичай кількість введеного в лакофарбові матеріали добавки октоатной сіккатівірующей розраховують, виходячи зі співвідношення активного металу і пленкообразователя, тому що відомо, що дія добавки октоатной сіккатівірующей в пленкообразующей системі значною мірою залежить від його кількості.
В даний час ТОВ «Topsol» пропонує виробникам олиф, масляних фарб, алкідних лаків і емалей сумішеві поліметалічні добавки октоатние сіккатівірующіе різних видів.
Присутність октоата кальцію (добавка октоатная сіккатівірующая «Ардос-04») на стадії диспергування дозволяє скоротити час процесу, а також зменшити адсорбцію на частинках пігментів активних добавок октоатних сіккатівірующіх (кобальту, марганцю), що приводить до втрати їх активності. Добавка октоатная сіккатівірующая «Ардос-04» виступає, по-перше, як диспергатор, по-друге, як речовина дезактивирующие поверхню пігментів за рахунок адсорбції і, по-третє, як речовина, що має синергізмом дії з основним сумішевих добавкою октоатной сіккатівірующей (зниження енергії активації розпаду).
Продукт антіпленочний «АрОксім» застосовується як добавка до лакофарбових і полімерних матеріалів при їх виробництві з метою запобігання утворення поверхневої плівки при зберіганні матеріалів. При додаванні продукту показники і норми лакофарбового і полімерного матеріалів зберігаються в межах вимог нормативної документації на матеріали.
Фірма здійснює технічну підтримку вироблених продуктів. Фахівці ТОВ «Topsol» готові надати докладну інформацію про продукти, дати консультацію, надати рекламні та лабораторні зразки. Для підвищення якості виготовленої лакофарбової продукції ТОВ «Topsol» проводить підбір рецептур сумішевих добавок октоатних сіккатівірующіх і їх оптимальної витрати як самостійно, так і в комплексі з диспергатора і антіпленочним продуктом.
Підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, яка регулюється чинним законодавством України. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства. Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності є експорт та імпорт товарів, послуг, продукції.
Покупцями експортної продукції виробництва «Topsol» є:
- Індивідуальний підприємець Паршина Ірина В'ячеславівна, Білорусь, контракт № 13 \ 04-Е від 13.04.05;
- Індивідуальний підприємець Москаленко Микола Миколайович, Білорусь, контракт № 25/04-Е від 25.04.06.
Деякі види сировини, необхідного для виробництва продукції, ТОВ «Topsol» закуповує у іноземних виробників:
- Stock Company "Bang and Bonsomer Oy", Республіка Фінляндія, контракт № 15 \ 02-06 від 15.02.06, у якого отримується метілетілкетоксім (МЕКО);
- BASF AG, Німеччина, контракт № Arsenal 06 від 14.02.06, у якого отримується 2-етілгексановая кислота;
- EGE KIMYA, Туреччина, контракт № 15 \ 11 від 15.11.04, у якого отримується октоат кобальту (12%), октоат кальцію (10%), октоат барію (12,5%);
- ЗАТ СИБУР-Хімпром, Росія, контракт № 1112/СХ від 16.11.04, у якого отримується 2-етілгексановая кислота.
Бухгалтерський облік на ТОВ «Topsol» автоматизований. На підприємстві в бухгалтерії застосовується таблично - автоматизована форма обліку, тобто угрупування і узагальнення облікової інформації здійснюється за допомогою комп'ютерів, які пов'язані між собою мережею. У результаті чого можна отримувати регістри різного змісту, відповідні журналам-ордерам, відомостям, книгам, карткам і т. д. У бухгалтерії встановлено три комп'ютери з програмою «1С: Бухгалтерія, 7.7», а також на одному з них встановлена ​​програма «Бест Звіт + »для складання звітності і програма« Клієнт-Банк »для зручності перерахування грошових коштів. «1С: Бухгалтерія, 7.7» дозволяє повністю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві і, враховуючи специфіку даної організації, веде облік в гривнах і іноземних валютах одночасно. Незважаючи на те, що програма має дуже складну супровід і налаштування, в даний час на ринку бухгалтерських програм, вона є найбільш зручною для організацій, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю і дозволяє враховувати специфіку валютних операцій. Так що облік на підприємстві повністю автоматизований і не вимагає значних витрат часу.
Бухгалтерія складається з трьох чоловік: головного бухгалтера та двох бухгалтерів першої категорії.
- Основні функції бухгалтерії:
- Формування повної і достовірної інформації про діяльність Товариства та її майновий стан;
- Формування необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, учасникам і власникам майна, зовнішнім користувачам;
- Запобігання негативних результатів господарської діяльності та виявлення внутрішньогосподарських результатів забезпечення її фінансової стійкості;
- Формування облікової політики, що забезпечує ефективне використання фінансових ресурсів з метою оптимізації доходу і мінімізації оподаткування. Забезпечення повноти відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;
- Забезпечення більшої готовності до бухгалтерського обліку втрат і пасивів, ніж можливих доходів і активів, не допускаючи створення прихованих ресурсів;
- Організація оптимального документообігу;
- Дотримання термінів складання та подання бухгалтерської звітності;
- Забезпечення контролю за своєчасним погашенням заборгованості перед бюджетом та позабюджетними фондами.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності ведуть бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність, яку надсилають органам Державної статистики України.
Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, які діють на території України, та відповідними змінами і доповненнями, які відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок аналітичного обліку зовнішньоекономічної діяльності, запроваджують відповідні субрахунки.
Облікової політикою ТОВ «Topsol» затверджено порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій:
- До основних фондів відносити матеріальні активи підприємства, використовувані для ведення господарської діяльності, строк корисного використання яких, перевищує один рік і вартість яких - понад 1000,0 гривень. Активи вартістю менше 1000,0 гривень і терміном корисного використання більше одного року враховувати як малоцінні необоротні матеріальні активи згідно Закону України від 01.07.04г. № 1957-IV про внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку підприємства. Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважати об'єкт основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів у разі, якщо при його придбанні був проведений розрахунок в грошовій формі формується з урахуванням норм п.8-9 П (С) БО 7 «Основні засоби». Амортизацію основних засобів, за винятком малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати за допомогою податкового методу амортизації. Для визначення терміну корисного використання і ліквідаційної вартості (визначаються у момент введення об'єкта в експлуатацію) об'єктів основних засобів створити постійно діючу комісію. Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати методом прямолінійного списання.
- Матеріальні активи з вартістю менше 1000,0 гривень і з терміном корисного використання менше одного року, враховувати як малоцінні та швидкозношувані предмети. Амортизацію малоцінних і швидкозношуваних предметів нараховувати у розмірі 100% вартості такого об'єкта в першому місяці його відпустки зі складу в експлуатацію.
- Одиницею бухгалтерського обліку запасів вважати їх найменування. Первісну вартість запасів у бухгалтерському обліку формувати з урахуванням п.10-13 П (С) БО 9 «Запаси». Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням запасів, відносити на вартість тих запасів, з придбанням яких ці витрати були понесені. При відпуску запасів у виробництво їх оцінку здійснювати методом ФІФО.
- Доходи від реалізації продукції відображати з урахуванням норм П (С) БО 15 «Доходи» і визнавати у момент відвантаження товару.
- Витрати в бухобліку відображати з урахуванням норм П (С) БО 16 «Витрати».
Виручка від реалізації продукції визначається на момент пред'явлення покупцеві розрахункових документів за відвантажену продукцію. Фактична собівартість матеріальних ресурсів, списаних у виробництво, проводиться методом оцінки запасів ФІФО (за собівартістю перших за часом придбання). Товари відображаються в бухгалтерському обліку за вартістю їх придбання, що включає поряд з ціною, передбаченої в договорі, транспортні витрати, митні збори. При продажу (відпуску товарів) їх вартість списується із застосуванням методу оцінки ФІФО.
Облік зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в національній валюті України. Для цього всі засоби в іноземних валютах перераховують в еквівалент грошової одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення операції. Одночасно кошти в іноземних валютах повинні відображатися в обліку у валюті розрахунків і платежів по кожному виду іноземної валюти. Для цього запис робиться у вигляді дробу, в чисельнику якої ставлять іноземну валюту, а в знаменнику - її еквівалент у грошовій одиниці України.
У первинних документах бухгалтерського обліку записи вартісних показників відображають в тій грошовій одиниці, в якій фактично здійснюються операції. Під час обробки первинних документів в знаменнику вказують еквівалент показників в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту за курсом НБУ на дату, прийняту для перерахунку.
У регістрах бухгалтерського обліку (журналах-ордерах, відомостях, книгах) всі записи операцій в іноземних валютах відображають у національній валюті. Одночасно записи зазначених операцій доцільно записувати в ідентичних регістрах із зазначенням назви іноземної валюти. Ці реєстри для відображення операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку не використовуються, а є наочним посібником для визначення фактичного стану валютних цінностей підприємства в іноземній валюті.
У бухгалтерському балансі залишки коштів на валютних статтях (іноземної валюти в касі, на рахунках в банку, грошових документах в іноземних валютах, дебіторська і кредиторська заборгованості в іноземних валютах) підлягають перерахунку в грошову одиницю України за курсом НБУ на останнє число звітного періоду. Внаслідок зміни курсу валют в період між датою здійснення господарської операції і датою розрахунку по ній виникають курсові різниці, які можуть бути позитивними (курсовий прибуток) або негативними (курсовий збиток).
1.2 Огляд інформаційної бази по обліку зовнішньоекономічної діяльності
Інформаційною базою для обліку операцій з зовнішньоекономічної діяльності являтся пересісленние нижче документи.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV [1]. Визначає основи ведення бухгалтерського обліку і складання на підставі даних обліку фінансової звітності підприємства;
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ [2], із змінами та доповненнями. Визначає суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, види зовнішньоекономічної діяльності, ведення розрахунків і кредитування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, облік, аудит і звітність зовнішньоекономічних операцій, відповідальність в зовнішньоекономічній діяльності;
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР [3], із змінами та доповненнями. Визначає терміни зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки, відправку валюти, купленої для виконання зобов'язань перед нерезидентами і відповідальність за порушення строків перерахування валютних коштів;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» [4], затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246. Визначає порядок визнання та первісної оцінки запасів, методи оцінки вибуття запасів і оцінки на дату балансу;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» [5], затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.00 р. № 20. Визначає види зобов'язань, умови визнання зобов'язань і способи і методи оцінки зобов'язань;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» [6], затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290. Визначає класифікацію доходу, умови його визнання та оцінки;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [7], затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318. Визначає визнання і складу витрат;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» [8], затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.08.00 р. № 193. Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарюючих суб'єктів за межами України в грошовій одиниці України;
Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів («ІНКОТЕРМС-2000») [9] від 01.01.00 р. систематизують базисні умови поставки, що визначають момент переходу ризиків випадкової загибелі або пошкодження товару від продавця до покупця, регламентують хто (продавець чи покупець) організовує перевезення, навантаження, розвантаження товару, оплачує витрати по страхуванню товару, виробляє його митне оформлення;
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства" у редакції від 22.05.97 № 283/97-ВР [10]. Визначає суб'єктів оподаткування, ставки податку, склад валових доходів та валових витрат з метою визначення оподатковуваного прибутку;
Закон України «Про податок на додану вартість» у редакції від 03.04.97 № 168/97-ВР [11]. Визначає суб'єктів і об'єкти оподаткування податком на додану вартість, ставки податку.

2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Аналіз фінансового стану ТОВ «Topsol»
Діяльність підприємств у зовнішньоекономічній сфері стає одним з важливих об'єктів економічного аналізу. Такий аналіз дає можливість з'ясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, кон'юнктуру світового ринку, економіко-правові положення зовнішньоекономічної діяльності, а також визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності [12].
Для підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств необхідно якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. У свою чергу, повнота і достоверноcть аналітичної інформації залежить від загального стану бухгалтерського і податкового обліку. Основними джерелами даних для економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств є бухгалтерська і статистична звітність, звіти про міждержавний експорт та імпорт, митні декларації, міждержавні біржові довідники тощо
У процесі вивчення зовнішньоекономічної діяльності використовують якісні і кількісні економічні показники. За допомогою перших аналізують раціональність використання коштів, залучених до експортно-імпортними операціями, швидкість їх обороту в зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, забезпеченість банківських кредитів, а також фінансові результати діяльності. Кількісні показники характеризують обсяги зовнішньоекономічної діяльності: обсяг виконаних робіт або послуг, вартість експорту та імпорту товарів і т.д. [13]
Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств умовно можна розділити на такі етапи:
- Дослідження ефективності, переваг і недоліків укладання контрактів і договорів;
- Вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;
- Аналітична оцінка виконання угод і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності.
Під час аналізу необхідно враховувати вплив різних чинників на зовнішньоекономічну діяльність підприємства. Серед основних зовнішніх факторів перш за все слід назвати загальний рівень економічного і політичного розвитку України, характер міжнародних угод і т.п. До внутрішніх факторів відносять конкурентоспроможність продукції підприємства, її популярність на світовому ринку, рекламне забезпечення і т.п.
Відповідно до поставлених завдань методика аналізу фінансово-господарського стану складається з двох частин:
- Аналізу фінансового стану;
- Аналізу зовнішньоекономічної діяльності [12].
Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних та залучених коштів, застосовуються показники балансу за 2006 рік та показники звіту про фінансові результати за 2006 рік.
Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) К авт як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу:
До авт = Баланс, стор 380 / Баланс, стор 280 (2.1)
До авт (на початок) = 62,0 / 2484,3 = 0,025
До авт (на кінець) = 100,0 / 5674,6 = 0,018
Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення К авт = 0,5. З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства на кінець періоду погіршився, що означає велику залежність підприємства від зовнішніх джерел.
Для визначення фінансової стійкості вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (К ф.с), який характеризує співвідношення власних і позикових коштів.
До ф.с = Баланс, стор 380 / Ф-1, (стор. 180 + стор 620) (2.2)
До ф.с (на початок) = 62,0 / 2422,3 = 0,026
До ф.с (на кінець) = 100,0 / (13,5 + 5574,6) = 0,018
Перевищення позикових коштів над власними, вказує на те, що підприємство не має достатнього рівня фінансової стійкості і залежність від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення К ф.с> 1. Якщо К ф.с <1, то необхідно з'ясовувати причини зменшення фінансової стабільності. Причиною фінансової нестабільності можуть бути необгрунтоване збільшення матеріальних запасів і зменшення виручки від реалізації продукції, податковий тягар. З метою поліпшення фінансового стану керівництву необхідно прийняти рішення про зменшення виробничих запасів і збільшити виробничу потужність [12].
Для визначення рівня забезпечення підприємства власними засобами слід розрахувати коефіцієнт забезпечення цими засобами (До з.к). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниць між обсягами джерел власних та пріравняних до них коштів (за винятком статті: «Неоплачений капітал») і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.
До з.к = Баланс, (стор. 380 - стор 360 + стр.430) / Ф-1, (ряд. 080 + ряд 260) (2.3)
До з.к (на початок) = 62,0 / (273,7 + 2210,3) = 0,025
До з.к (на кінець) = 100,0 / (650,6 + 5023,6) = 0,018
Значення К з.к повинно бути більше 0,1. З розрахунків видно, що підприємство не має достатнього забезпечення власними засобами.
Після визначення зазначених вище показників для поглиблення аналізу фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати структуру кредиторської заборгованості. Аналізу підлягають дані четвертого розділу пасив балансу «Поточні зобов'язання» (рядки 500-610), при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року [12]. З цією метою складена таблиця 2.1, в якій відображено структуру поточної кредиторської заборгованості:
Таблиця 2.1 - Структура поточної кредиторської заборгованості
Показник
Баланс, код будів-ки
На початок року
На кінець звітного періоду
Відхилення
Сума, тис. грн.
% До суми заборгованості
Сума, тис. грн.
% До суми заборгованості
Сума, тис. грн.
% До суми заборгованості
Короткострокові кредити банків
500
36,6
1,5
1811,4
32,5
1774,8
31,0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
530
2382,1
98,3
3384,5
60,7
1002,4
-37,6
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- Одержаних авансів
530
28,2
0,5
28,2
0,5
- З бюджетом
550
186,9
3,4
186,9
3,4
- По внут-ним розрахунками
600
3,6
0,1
-3,6
-0,1
Інші поточні зобов'язання
610
163,6
2,9
163,6
2,9
Усього:
2422,3
100,1
5574,6
103,9
3152,3
3,7
Особливу увагу необхідно звернути на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом та іншими кредиторами. Як свідчать дані таблиці, поточна заборгованість ТОВ «Topsol» на кінець 2006 року збільшилася на 3152,3 тис. грн., Що негативно впливає на його фінансовий стан. Для поліпшення фінансового стану підприємства керівництву необхідно прийняти рішення про ліквідацію заборгованості.
Для аналізу структури кредиторської заборгованості необхідно проаналізувати структуру активів. Активи підприємства та їх структура вивчаються з точки зору як їх участі у виробництві, так і оцінки їх ліквідності. Спочатку визначається участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюється наявність найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахунках, а також короткострокових цінних паперів і найменш ліквідних активів - основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства, та інших необоротних активів [13].
Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних активів може означати:
- Формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;
- Відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію частини оборотних засобів із виробничого циклу;
- Спотворення результатів оцінки основних фондів через недоліки в організації бухгалтерського обліку та інше.
Для того щоб зробити однозначні висновки про причини зміни зазначеної пропорції в структурі коштів, необхідно провести детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу [12].
Враховуючи, що питома вага основних засобів та необоротних активів може змінюватися внаслідок впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядку їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізненням, тоді як ціна на сировину, матеріали, готову продукцію може збільшуватися досить високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників Балансу за звітний період (рядки 030, 031, 032), яка відображає рух основних засобів (зміну норм амортизації, груп поділу основних фондів, вибуття і введення в експлуатацію нових).
При аналізі першого розділу активу балансу необхідно також звернути увагу на тенденцію зміни таких його статей, як незавершене будівництво (рядок 020), відстрочені податкові активи (рядок 060), оскільки ці активи не беруть участі в виробничому обороті і за певних умов збільшення їх частки може негативно впливати на результативність фінансової і господарської діяльності підприємства [12]. Ця структура представлена ​​в таблиці 2.2:
Таблиця 2.2 - Структура необоротних активів ТОВ «Topsol»
Показник
Баланс, код будів-ки
На початок року
На кінець звітного року
Абсолютне відхилення
Сума, тис. грн.
Сума, тис. грн.
Сума, тис. грн.
Нематеріальні активи:
- Залишкова вартість
010
1,5
0,8
-0,7
- Первісна вартість
011
2,3
1,7
-0,6
- Знос
012
0,8
0,9
0,1
Незавершене будівництво
020
110,1
254,4
144,3
Основні засоби:
- Залишкова вартість
030
162,1
395,4
233,3
- Первісна вартість
031
174,8
483,5
308,7
- Знос
032
12,7
88,0
75,3
Усього:
273,7
650,6
376,9
Після аналізу основних засобів та інших необоротних активів з метою вивчення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати власні оборотні кошти. Власні оборотні кошти - це робочий капіталк), який визначається як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки може сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування [12]. Для визначення Р до необхідно від суми підсумків розділу II.3 активу балансу відняти підсумок розділу IV пасив:
Р к = Баланс, (стор. 150 + стор 260 - стор 620) (2.4)
Р к (на початок) = 2210,3 - 2422,3 = - 212,0
Р к (на кінець) = 5023,6 - 5574,6 = - 551,0
З розрахунків видно, що підприємство не має робочого капіталу і цей показник зменшується на кінець звітного періоду.
Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Р к <стор 440), то це свідчить, що підприємство використовує частину довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює їх нецільове використання.
При зменшенні Р до необхідно з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.
Маневреність робочого капіталу (M к) характеризує частину запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:
М к = 3 / Баланс, (стор. 260 - стор 620) (2.5)
де 3 - запаси і витрати.
М к (на початок) = 1367,3 / (2210,3 - 2422,3) = - 6,45
М к (на кінець) = 2478,6 / (5023,6 - 5574,6) = - 4,50
Збільшення товарних запасів, характерне в умовах інфляції, призводить до залучення довгострокових кредитів, що, у свою чергу, може негативно вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства. Як видно з розрахунків, у підприємства товарні запаси в частки робочого капіталу зменшилась, що говорить про збільшення маневреності робочого капіталу [13].
Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається відношенням всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:
До п = II А / IV П (2.6)
де II А - підсумок II розділу активу балансу; IV П - підсумок IV розділу пасив балансу.
До п (на початок) = 2210,3 / 2422,3 = 0,91
До п (на кінець) = 5023,6 / 5574,6 = 0,90
До п показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Значення К п повинно перебувати в межах 1-1,5. З розрахунків видно, що у підприємства цей показник не досягає потрібних меж і рухається в бік зменшення.
Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більше швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємства. Тому абсолютне чи відносне збільшення оборотних коштів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію показників інфляції, а і про зменшення швидкості иx обороту, що викликає збільшення їх маси [12].
Для визначення тенденції оборотності оборотних коштів розраховується коефіцієнт оборотності (К о), який визначається як відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування ПДВ та акцизного збору (звіт про фінансові результати), до суми оборотних засобів підприємства:
К о = Ф-2, (стор. 010 - стор 015 - стор 020) / Баланс (стор. 260) (2.7)
К о (на початок) = (6449,1 - 1059,4) / 2210,3 = 2,43
К о (на кінець) = (7913,8 - 1270,9) / 5023,6 = 1,32
З розрахунків видно, що зменшення значення К о на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних коштів, що негативно впливає на його фінансовий стан.
Показником ефективності використання оборотних засобів є також час обороту (Ч о) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:
Ч о = Т / К о (2.8)
де Т-кількість календарних днів звітного періоду.
Ч о (на початок) = 365 / 2,43 = 149
Ч о (на кінець) = 365 / 1,32 = 276
Важливим показником ефективності використання активів є оборотність запасів і тривалість одного обороту запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (К о.з) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів [12]:
До о.з = Ф-2, стор 040 / Ф-1 (стор. 100. Н + р. 100 К) * 0,5, (2.9)
де Н - початок звітного періоду; К - кінець звітного періоду.
До о.з (на початок) = 5118,0 / (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 2,66
До о.з (на кінець) = 6047,9 / (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 3,15
На підприємстві коефіцієнт оборотності запасів на кінець періоду збільшився і дорівнює 3,15, тобто підприємство в середньому 3 рази поповнює запаси протягом звітного періоду, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.
Середня тривалість одного обороту запасів (Ч о.з) визначається за формулою:
Ч о.з = Т / К о.з (2.10)
Ч о.з (на початок) = 365 / 2,66 = 137
Ч о.з (на кінець) = 365 / 3,15 = 115
На досліджуваному підприємстві тривалість обороту запасів зменшилася на 137 - 115 = 22 дні, що позитивно свідчить про оновлення запасів на підприємстві. На кінець періоду підприємству необхідно 115 днів для повного використання запасів у господарській діяльності.
Аналізуючи розділ «оборотні активи», необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стор. 160), за отриманими векселями (стор. 150). Збільшення цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних послуг для споживачів своєї продукції. Кредитуючи иx, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Одночасно воно може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що збільшує його власну кредиторську заборгованість. Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (К А.Л), який характеризує миттєву готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми його грошових коштів і короткострокових фінансових інвестицій до суми короткострокових (поточних) зобов'язань [12]:
До А.Л = Баланс (стор. 230 + стор 240 + стор 220) / Баланс стор 620 (2.11)
До А.Л (на початок) = 1,2 / 2422,3 = 0,0005
До А.Л (на кінець) = 1,8 / 5574,6 = 0,0003
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є достатнім в межах 0,2-0,35. Для досліджуваного підприємства це значення дуже мало, що є зовнішньою ознакою неплатоспроможності.
Щоб виявити резерви поліпшення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати його витрати на виробництво. Аналізу підлягають витрати підприємства, які безпосередньо пов'язані з виробництвом і збутом продукції [12]. Дані беруться із звіту про фінансові результати і представлені в таблиці 2.3:
Таблиця 2.3 - Аналіз витрат на виробництво на ТОВ «Topsol»
Показник
На початок року
На кінець звітного періоду
Відхилення
Сума, тис. грн.
% До суми заборгованості
Сума, тис. грн.
% До суми заборгованості
Сума, тис. грн.
% До суми заборгованості
Чиста виручка від реалізації продукції
6449,1
7913,8
1464,7
Витрати на виробництво, в тому числі
6934,4
100,0
15412,6
100,0
8478,2
Матеріальні витрати
6310,7
91,0
12985,2
84,3
6674,5
-6,8
Витрати на оплату праці
50,3
0,7
125,5
0,8
75,2
0,1
Відрахування на соціальні заходи
44,7
0,6
68,9
0,4
24,2
-0,2
Амортизація
13,2
0,2
49,5
0,3
36,3
0,1
Інші витрати
515,5
7,4
2183,5
14,2
1668,0
6,7
Собівартість виробленої продукції
5118,0
6047,9
929,9
З розрахунків видно, що питома вага матеріальних витрат і відрахувань на соціальні заходи в собівартості продукції зменшився відповідно на 6674,5 та 24,2 тисячі гривень, це могло статися в наслідок зменшення вартості сировини і матеріалів, які становлять основну частину продукції, а також у зв'язку зі зменшенням ставок зборів на соціальне страхування 2006 року в порівнянні з 2005 роком. У той же час збільшилася питома вага витрат на оплату праці на 75,2 тисячі гривень, що викликано збільшенням мінімальної заробітної плати, і, як наслідок, - збільшення окладів за штатним розкладом, амортизаційні витрати на 36,3 тисячі гривень, що пов'язано з купівлею і введенням в експлуатацію нового обладнання, та інші витрати на 1668,0 тисяч гривень (такі як збільшення орендної плати, оплата за електроенергію, водопостачання, пов'язаних з підвищенням тарифів на ці послуги). Можна зробити висновок, що значно збільшилася частка інших витрат і це негативно відбилося на отриманого підприємством прибутку.
Важливим показником фінансового стану підприємства є його прибутковість, яка характеризується сумою прибутку та рівнем рентабельності [12]. Рівень рентабельності (Р) за валовим прибутком визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості реалізованої продукції (С):
Р = Ф-2, стор 050 / Ф-2, стор 040 * 100% (2.12)
Р (на початок) = 269,9 / 5118,0 * 100% = 5,27%
Р (на кінець) = 560,3 / 6047,9 * 100% = 9,26%
З розрахунку видно, що рентабельність за валовим прибутком на кінець періоду збільшилася, що говорить про позитивні результати роботи підприємства.
У процесі аналізу необхідно визначити, як змінюється протягом розрахункового періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності. Результати аналізу занесені в таблицю 2.4:
Таблиця 2.4 - Аналіз прибутковості ТОВ «Topsol»
Показник
Рядок Ф-2
Значення, тис. грн.
Відхилення
За прошед-ший рік
На кінець звітного періоду
Значення, тис грн.
% До початку року
Виручка
010
6449,1
7913,8
1464,7
22,7
Податок на додану вартість
015
1059,4
1270,9
211,5
20,0
ПДВ у% до виручки
16,4
16,1
Собівартість реалізованої продукції
040
5118,0
6047,9
929,9
18,2
Собівартість у% до виручки
79,4
76,4
-3,0
Валовий прибуток (валовий збиток)
050 (055)
269,9
560,3
290,4
107,6
Рівень рентабельності,%
5,3
9,3
4,0
Валовий прибуток у% до виручки
4,2
7,1
2,9
Фінансові результати до оподаткування
170
9,1
0,0
-9,1
Податок на прибуток
180
2,3
0,0
-2,3
Фінансові результати від звичайної діяльності
6,8
0,0
-6,8
Збільшення валового прибутку від реалізації продукції за 2006 рік на 290,4 тисячі гривень викликано збільшенням зростання собівартості на 929 900 гривень меншими темпами, ніж збільшення виручки (на 1464700 гривень), що викликало підвищення рівня рентабельності на 4% за рахунок зменшення собівартості у відсотку до виручки на 3%. Поряд з цим спостерігається зменшення оподатковуваного прибутку, що може говорити про великі фінансові витрати підприємства. Збільшення значень ісследумих показників вказує на те, що обсяги виробництва та реалізації продукції ростуть.
2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:
- Характеристика динаміки зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
- Оцінка раціональності використання коштів, залучених для виконання зобов'язань за контрактами. Виконання вказаної задачі передбачає последовательноее або паралельне вивчення оборотності капітали підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту та імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій;
- Оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
При проведенні економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства і конкурентоспроможність товарів і послуг [12].
Під конкурентоспроможністю товарів та послуг розуміється їх здатність витримувати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватися в зв'язку з цим за цінами не нижче, ніж середньоринкові.
2.2.1 Аналіз експортних операцій
Для повноти характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту, в розвитку нових видів експорту і його географічного напрямку [13]. Дані про експорт за роки, які вивчаються, представлені в таблиці 2.5:
Таблиця 2.5 - Обсяги експортних поставок

Найменування продукції

Количе-ство, кг
Сума, у валюті
Сума, грн.
Собівар-тість, грн.

Індивідуальний підприємець Паршина Ірина В'ячеславівна,

Білорусь

Контракт № 13/04-Е від 13.04.05

Розрахунки ведуться в доларах США

Постачання 18.05.05 (курс НБУ 5,235 грн.)

Добавка октоатная сіккатівірующая
8550
16821
88057,9
81666,7
Диспергатор
600
900
4711,5
4365,7
Разом:
9150
17721
92769,4
86032,4

Індивідуальний підприємець Москаленко Микола Миколайович, Білорусь

Контракт № 25/04-Е від 25.04.06

Розрахунки ведуться в доларах США

Постачання 25.05.06 (курс НБУ 5,05 грн.)

Добавка октоатная сіккатівірующая
15150
33772,5
170551,1
165046,0
Продукт антіпленочний
1500
4875
24618,7
19221,2
Разом:
16650
38647,5
195169,8
184267,2
Постачання 01.08.06 (курс НБУ 5,05 грн.)
Добавка октоатная сіккатівірующая
3000
5257,5
26550,3
22089,4
Диспергатор
3000
4950
24997,5
23193,8
Разом:
6000
10207,5
51547,8
45283,2
З таблиці видно, що підприємство розвиває свою зовнішньоекономічну діяльність, експортні поставки збільшилися як за кількістю, так і за асортиментом. З'явився новий іноземний покупець, що свідчить про те, що фірма стає відома і за кордоном. Іноземним покупцям освоюється новий товар - продукт антіпленочний виробництва ТОВ «Topsol». Узагальнено інформацію про кількість відвантажених товарів можна представити у вигляді графіка на рис. 2.1:

\ S

Малюнок 2.1 - Експортні поставки

Для більш детального розгляду експортних відвантажень проводиться групування продукції по товарних марках, яка представлена ​​в таблиці 2.6:

Таблиця 2.6 - Аналіз виробництва експортної продукції за асортиментом

Найменування продукції
Вироблено та реалізовано на експорт, кг
Абсолютне відхилення
Питома вага у загальній кількості
2005
2006
2005
2006
Добавка октоатная сіккатівірующая:
ПоліАр-1.2
1500
-1500
16,4%
0,0%
ПоліАр-1.2.4-1
4500
2550
-1950
49,2%
11,3%
ПоліАр-1.2.4-3
3000
3000
0,0%
13,2%
ПоліАр-1.2.5 / 1
1500
10050
8550
16,4%
44,4%
ПоліАр-2.5-1
1050
2550
1500
11,5%
11,3%
Диспергатор Ардос-04
600
3000
2400
6,6%
13,2%
Продукт антіпленочний "АрОксім-А"
1500
1500
0,0%
6,6%
Всього
9150
22650
13500
100,0%
100,0%
Для отримання відповіді на запитання про зміну вартісної структури експорту складена таблиця 2.7, де по кожному ряду показуються суми експорту в грошових одиницях і їх питома вага у відсотках до загального підсумку:

Таблиця 2.7 - Аналіз зміни структури експорту

Найменування продукції
2005
2006
Количе-ство, кг
Ціна, грн.
Сума, грн.
Количе-ство, кг
Ціна,
грн.
Сума, грн.
Добавка октоатная сіккатівірующая
8550
10,30
88057,9
18150
10,86
197101,5
Продукт антіпленочний
1500
16,41
24618,7
Диспергатор
600
7,85
4711,5
3000
8,33
24997,5
Всього
9150
-
92769,4
22650
-
246717,7
За даними цієї таблиці визначається тенденція розвитку експорту даної групи товарів за вартість і структуру; як змінився обсяг експорту в незмінних цінах (фізичний обсяг) і як змінилися в середньому ціни на товари цієї групи. Для цього обчислюється міра впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи на 153948,3 грн (246717,7 - 92769,4).
За товарними групами, які включають колічіственно і якісно співмірні товари можна вичислити наступні індекси [13]:
I стр = å q 1 p 0 / å q 1 p 0 (2.13)
де q 1 - Кількість товарів поточного періоду; р 0 - базові ціни цих товарів; p 0 - середня ціна товарів базового періоду.
Середня ціна визначається за формулою:
p 0 = å q 0 p 0 / å q 0 (2.14)

Для визначення таких індексів складається таблиця 2.8, в якій по роках згруповані асортимент продукції, що експортується, кількість поставленого товару, його ціна і загальна сума в гривневому еквіваленті [13]:

Індекс вартості (I qp): I qp = å q 1 p 1 / å q 0 p 0 (2.15)
I qp = 246717,7 / 92769,4 = 2,66
Індекс цін (I p): I qp = å q 1 p 1 / å q 1 p 0 (2.16)
I qp = 246717,7 / (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) =
= 246717,7 / 235110,0 = 1,05
Сума 246717,7 грн. показує стоімоть експортних товарів за звітний рік (кількість і ціни звітного року), а сума 235110,0 грн. - Результат перерахунку кількості експорту за звітний рік за цінами минулого року. Порівняння цих сум дозволить визначити, як впливає зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортні ціни збільшилися в середньому на 5%, що становить 11607,7 грн. (246717,7 - 235110,0).
Індекс фізичного обсягу (I q): I q = Å q 1 p 0 / å q 0 p 0 (2.17)
I q = 235110,0 / 92769,4 = 2,53
Звідси, приріст експорту за рахунок зміни вартості обсягу в незмінних цінах склав 142340,6 грн. (235110,0 - 92769,4). Останній індекс - це добуток індексу кількості та індексу структури, тобто зміну фізичного обсягу породжується спільним зміною кількості та структури товарів. Зміна кожного з цих факторів необхідно визначати окремо.
Індекс кількості (I к): I кол = å q 1 / å q 0 = å q 1 p 0 / å q 0 p 0 (2.18)
Перед цим необхідно визначити середню ціну товарів у минулому році:
p 0 = å q 0 p 0 / å q 0 = 92769,4 / 9150 = 10,14 (2.19)
Звідси,
I кол = (22650 * 10,14) / (9150 * 10,14) = 229671,0 / 92769,4 = 2,47
Таким чином, приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості становить 136901,6 грн (229671,0 - 92769,4).
I стр = (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) / (22650 * 10,14) = = 235110,0 / 229671,0 = 1,02
Звідси приріст вартості за рахунок зміни структури дорівнює 5439,0 грн. (235110,0 - 229671,0). Додаток кількості та структури є величиною фізичного обсягу: (136901,5 + 5439,0) = 142340,5 грн.
Таким чином, вартість експорту (експортна виручка) групи товарів, за рік збільшилася на 153948,3 грн. Така зміна викликана:
- Зміною кількісної структури експорту, який проявився в збільшенні частки дорогого товару, це дозволило отримати додатково 136901,5 грн.;
- Збільшенням загальної кількості товарів, які експортуються, що збільшило вартість експорту товарів на 5439,0 грн.;
- Збільшення експортних цін збільшило вартість експорту на 11607,7 грн.
При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства. Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгових операцій є: тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту товарів [13].
Тривалість обороту залежить від маршруту перевезення товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.
Аналітичні дані про залишки оборотних активів при здійсненні експортних поставок за два останні роки наведені в таблиці 2.8:

Таблиця 2.8 - Залишки оборотних коштів при здійсненні експортних операцій, грн.

Вид коштів

01.01.05
01.07.05
01.01.06
01.04.06
01.07.06
01.10.06
Середньо-річні залишки
Грошові кошти
-
-
159,3
-
-
39,8
Розрахунки з іноземними покупцями
-
29319,0
-
-
195169,8
51547,8
62565,7
Разом:
-
29319,0
-
159,3
195169,8
51547,8
62605,5
Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів:
З (1) / 2 + З (2) + ... + З (n - 1) + З (n) / 2
СО (середні залишки) =, (2.20)
n - 1
де З - залишок на початок періоду, n - кількість періодів.
СО (грошові кошти) = 159,3 / 4 = 39,8
СО (розрахунки з покупцями) = (29319,0 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 = = 62565,7
СО (оборотні кошти) = (29319,0 + 159,3 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 = = 62605,5
Оборот оборотного капіталу (оборотних коштів) відбувається за схемою: відвантаження товару (розрахунки з іноземними покупцями) - грошові кошти. Всі стадії обороту відображаються в активі по статтях 2-го розділу бухгалтерського балансу [13].
Далі визначається кількість оборотів (КО) оборотного капіталу (оборотних коштів) за рік:
С (собівартість реалізованих товарів)
КВ = (2.21)
СО (середньорічні залишки)
КВ = 315582,9 / 62605,5 = 5,04
За досліджуваний період оборотний капітал ТОВ "Topsol" здійснив 5 оборотів.
Наступним етапом є визначення тривалості одного обороту оборотних коштів за досліджуваний період:
СО * Д 360
ОД (оборотність в днях) = = (2.22)
З КО
ОД (оборотність в днях) = 360 / 5,04 = 71,4
Ефективність експортних операцій досягається тільки в тому випадку, коли прискорення оборотності з'єднується з необхідним рівнем рентабельності продажів [13]. Розрахунок рентабельності представлений в таблиці 2.9:
Таблиця 2.9 - Рівень рентабельності експорту, грн.
Показники
2005
2006
Абсолютне відхилення
Темп росту,%
1. Виручка від реалізації
92769,44
246717,76
153948,32
265,95
2. Собівартість продукції
86032,47
229550,45
143517,98
266,82
3. Собівартість у% до виручки
92,7379
93,0417
0,3038
100,33
4. Валовий прибуток
6736,97
17167,31
10430,34
254,82
5. Валовий прибуток у% до виручки
7,2621
6,9583
-0,3038
95,82
6. Рівень рентабельності
7,8307
7,4787
-0,3521
95,50
Незважаючи на збільшення виручки від продажів на 165,95%, збільшення собівартості на 166,82% викликало зменшення рівня рентабельності експортних продажів на 4,5%.

2.2.2 Аналіз імпортних операцій

Для характеристики роботи підприємства в галузі імпорту його об'єми за звітний рік порівнюються з обсягами попереднього року [13], представлені в таблиці 2.10:

Таблиця 2.10 - Обсяг і країнові структура імпорту

Постачальники, країна
2005
2006
Відхилення
Сума, грн.
Питомої ний вага
Сума, грн.
Питомої ний вага
+ / -
Пунк-тів струк-тури
EGE KIMYA, Туреччина
813307,5
60,1%
812191,5
44,6%
-1116,0
-15,6%
ЗАТ "СИБУР-Хімпром", Росія
314979,8
23,3%
653834,7
35,9%
338854,9
12,6%
BASF AG, Німеччина
224339,0
16,6%
175580,6
9,6%
-48758,4
-7,0%
Stock Company "Bang and Bonsomer Oy", Республіка Фінляндія
-
-
180869,2
9,9%
180869,2
9,9%
Разом:
1352626,3
100,0%
1822476,0
100,0%
469849,7
-
Обсяг імпорту збільшився на 469849,77 грн. У страновой структурі імпорту звертає на себе увагу збільшення поставок з Росії, залучення нового іноземного постачальника з Республіки Фінляндії. Збільшення російських поставок обумовлено деякими пільгами згідно оподаткування ввезених з Росії товарів, що означає зменшення витрат діяльності і можливе збільшення прибутку.

3 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Облік зовнішньоекономічних операцій
ТОВ «Topsol» використовує в своїй зовнішньоекономічній діяльності такої її вид як експорт та імпорт товарів. Тому облік зовнішньоекономічних операцій умовно можна розділити на облік експортних операцій, облік імпортних операцій, а також приділити увагу обліку відряджень співробітників підприємства за кордон.
3.1.1 Облік експортних операцій
Експорт товарів (робіт, послуг) являє собою продаж товарів (робіт, послуг) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів (робіт, послуг) за митну територію України, включаючи реекспорт. При цьому поняття «реекспорт (реекспорт товарів)» означає продаж іноземним суб'єктам господарювання та вивезення за кордон України товарів, раніше імпортованих на територію України (ст. 1 Закону про зовнішньоекономічну діяльність) [2].
Декларування здійснюється шляхом заяви у встановленій формі (письмової або усної) точних даних про мету переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України і відомостей безпосередньо про переміщувані товари та предмети, а також інших відомостей, необхідних для митного оформлення та контролю [12].
Юридична або фізична особа, яка здійснює декларування, іменується декларантом. За рішенням (письмовою заявою) сторін для здійснення декларування товарів може залучатися третя сторона - підприємство, що має свідоцтво про визнання його декларантом, що має в своєму штаті осіб, уповноважених на декларування (що отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва), і допущена митницею до здійснення декларування. Для ТОВ «Topsol» послуги з декларування надає фірма ТОВ «ЮГ-РТ».
З метою декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, ТОВ «Topsol» за допомогою декларанта ТОВ «ЮГ-РТ» заповнює і подає митному органу письмову заяву встановленої форми - вантажну митну декларацію [15].
Документом, що містить відомості про товари, транспортні засоби та інших предметах і мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, є вантажна митна декларація [13].
Оформлені митним органом аркуші вантажної митної декларації розподіляються в такому порядку:
- Перший основний лист («Екземпляр для митниці») - зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, у митному підрозділі, який здійснює митне оформлення, протягом 12 місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;
- Другий основний аркуш («Екземпляр для статистики») - використовується у підрозділі митної статистики митного органу;
- Третій основний аркуш («Екземпляр для митниці») - використовується у підрозділі митних доходів та платежів митного органу;
- Четвертий основний аркуш («Екземпляр для митниці») - використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції;
- П'ятий основний аркуш («Екземпляр для декларанта») - передається декларанту.
Додаткові аркуші вантажної митної декларації (форма № МД-3) розподіляються в аналогічному порядку [14].
Вантажна митна декларація заповнюється декларантом державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення вантажної митної декларації може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) назви товару є недоцільним і істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання. Допускається використовувати зворотний бік вантажної митної декларації для штампів і написів державних контролюючих органів.
Вантажна митна декларація, заповнена з підчистками та помилками, до оформлення не приймається. Виправлення у вантажній митній декларації можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилкових та внесення правильних відомостей (друкованим способом або від руки). Кожне виправлення засвідчується печаткою декларанта. У графах 12, 22, 37, 42, 45, 46, 47 виправлення не допускаються [14].
Вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснив митне оформлення товару.
Оформлена вантажна митна декларація засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим і підтверджує права та обов'язки осіб, зазначених у вантажній митній декларації, щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій [13].
Оформлена вантажна митна декларація (за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, яка здійснила митне оформлення товарів) дає право на переміщення вантажу через митний кордон України [15].
Якщо вивозяться (експортуються) товари, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, додатково подається декларація митної вартості.
При здійсненні операцій з експорту товарів у експортера можуть виникати додаткові витрати:
- На навантаження, розвантаження, перевантаження такого товару, його транспортування та страхування до пункту перетину митного кордону України;
- Оплату комісійних і брокерських послуг;
- Ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) оцінюваних товарів [14].
Конкретний перелік і вартість таких послуг може включатися в контракт в якості додаткових умов. Фактична вартість супутніх послуг, перерахованих вище, включається до митної вартості товарів, що вивозяться. Якщо вантажна митна декларація заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування розподіляються пропорційно вазі товарів різних найменувань, витрати на страхування - пропорційно вартості товарів.
У бухгалтерському обліку дохід від операцій з експорту товарів визнається у відповідності з п. 8 П (С) БО 15 «Дохід» [6]. Сума доходу від операцій в іноземній валюті визначається з урахуванням П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів» [8].
Відвантаження товару товариством з обмеженою відповідальністю «Topsol» відбувається на підставі заявки, скинутої факсом покупцем із зазначенням найменування товару, його кількості та термінів поставки. На її підставі відбувається підписання програми-специфікації і виставлення рахунку-фактури.
За зовнішньоекономічними договорами з іноземними покупцями ТОВ «Topsol» поставляє продукцію на умовах DDU (поставка без сплати мита) за правилами "ІНКОТЕРМС-2000» [9], за якими надається без розвантаження товар у розпорядження покупця в узгодженому місці призначення з умовою оплати всіх витрат по такої поставки експортером. Продукція поставляється цистерною автомобільним транспортом. Продавець здійснює митне очищення товару для експорту, несе витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару до місця призначення (за винятком митного очищення товару для імпорту). Відповідальність за митне очищення товару для імпорту покладається на покупця. Послуги з доставки товару ТОВ «Topsol» оплачує фірмі-перевізнику. На підставі заявки на перевезення вантажу перевізник складає кошторис витрат з перевезення і виставляє рахунок на оплату послуг перевезення. Після повернення перевізника складається акт про виконання послуг з перевезення, на підставі якого закривається передоплата [15].
Коли в бухгалтерію надходить оформлений п'ятий аркуш вантажної митної декларації, бухгалтер оформляє у програмі видаткову накладну. ТОВ «Topsol» з іноземними покупцями працює на умовах відвантаження з подальшою оплатою.
За досліджуваний період ТОВ «Topsol» було скоєно три експортні поставки. Для прикладу візьмемо постачання за контрактом № 25/04-Е від 25.04.06, укладеним з індивідуальним підприємцем Москаленко Миколою Миколайовичем, Білорусь, від 01.08.06.
ТОВ «Topsol» 28.07.06 виробляє передоплату декларанту ТОВ «ЮГ-РТ» (не платник податку на додану вартість) в сумі 105,00 гривень на митні платежі і 100,00 гривень на оплату послуг з митного оформлення. Акт про надання послуг з митного оформлення підписаний обома сторонами 01.08.06. За послуги перевезення 02.08.06 грошові кошти в сумі 7070,00 гривень були перераховані фірмі-перевізнику ПП «Автоальянс». Акт про надання послуг перевезення підписаний обома сторонами 07.08.06.
Протягом 3 кварталу 2006 року курс НБУ не змінювався - 5,05 грн. за $ 1.
У таблиці 3.1 представлені проведення з обліку експортних операцій:
Таблиця 3.1 - Облік експортних операцій
Дата

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит
Сума, грн.
28.07.06
Перераховано передоплату ТОВ «ЮГ-РТ»:
- Митних платежів;
- За послуги митного оформлення
6852
6852
311
311
105,00
100,00
01.08.06
Перераховано передоплату ПП «Автоальянс» за послуги перевезення
6852
311
7070,00
01.08.06
Відвантажено товар іноземному покупцеві ІП Москаленко М.М. (Курс НБУ на 01.08.06 - 5,05 грн. За $ 1)
362
702
$ 10207,5
51547,88
01.08.06
Списано собівартість реалізованого товару
901
281
45283,20
01.08.06
Включені до складу витрат:
- Митні платежі
- Послуги митного оформлення
93
93
6852
6852
103,10
100,00
01.08.06
Дохід від реалізації списано на фінансовий результат
702
791
51547,88
01.08.06
Списано на фінансовий результат собівартість реалізованого товару
791
901
45283,20
07.08.06
Включені до складу витрат послуги перевезення
93
6852
7070,00
07.08.06
Списані на фінансовий результат послуги перевезення
791
93
7070,00
10.10.06
Отримано оплату за відвантажений товар
312
362
$ 10207,5
51547,88
3.1.2 Облік імпортних операцій
Імпорт товарів (робіт послуг) - Придбання українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарювання товарів (робіт, послуг) з ввезенням або без ввезення таких товарів (робіт, послуг) па територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами [ 2].
Величина початкової вартості запасів ТОВ «Topsol» залежить від способу надходження запасів на підприємство. У первісну вартість запасів, що придбаваються за плату, включаються:
- Суми, що сплачуються постачальнику згідно з договором;
- Ввізне мито і митний збір;
- Непрямі податки, які не відшкодовуються підприємству;
- Транспортно-заготівельні витрати;
- Інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до придатного до використання стану.
При формуванні первісної вартості імпортних товарів слід чітко розрізняти фактурну і митну вартість, які відображаються у вантажній митній декларації [14].
Фактурна вартість (договірна, контрактна) (гр. 42 вантажної митної декларації) - вартість товарів, яка фактично сплачена або підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів і вказується в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для бартеру) відповідно до умов зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу або міни. Фактурна вартість товарів включається до їх первісної вартості з урахуванням вимог П (С) БО 9 «Запаси» та П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів» [8].
Митна вартість (Гр. 45 вантажної митної декларації) - ціна товару, фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари і певна методами, встановленими Митним кодексом України. Використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.
Визначаючи фактурну і митну вартість товару, бухгалтера ТОВ «Topsol» враховують валютний курс, зазначений у графі 23 вантажної митної декларації. Це курс, що діяв на день прийому митницею декларації до оформлення [15].
У транспортно-заготівельні витрати включаються витрати:
- На оплату тарифів (фрахту);
- Оплату вантажно-розвантажувальних робіт;
- Транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання;
- Страхування ризиків транспортування товарів.
Облік транспортно-заготівельних витрат у вартості імпортних товарів залежить від базисних умов поставки певних договором відповідно до правил «ІНКОТЕРМС-2000» [9]. Сума транспортно-заготівельних витрат включається в собівартість придбаних запасів.
При імпортуванні товарів до інших витрат ТОВ «Topsol» відносить витрати:
- На отримання дозвільних документів на ввезення товарів на територію України;
- Сертифікацію товарів;
- Зберігання товару в зоні митного контролю;
- Оплату послуг митних брокерів;
- Відрядження, пов'язані з придбанням і доставкою товару.
Спосіб розрахунків за товар може істотно впливати на його вартість. Якщо товар оплачується після його надходження, то заборгованість перед нерезидентом називають монетарною статтею балансу. У разі зміни валютного курсу на дату балансу або на момент погашення такої заборгованості в порівнянні з курсом, який діяв на дату надходження товару, стаття перераховується. Курсова різниця відображається у складі інших операційних витрат або доходів (п. б, 7 і 8 П (С) БО 21 [8]). Вартість самого товару залишається незмінною, тобто розрахованої за курсом НБУ на дату його отримання.
При придбанні імпортного товару на умовах передоплати заборгованість нерезидента називається немонетарною статтею і перерахунку через зміну валютного курсу не підлягає. Вартість отриманого товару визначається за курсом, який діяв на момент перерахування передоплати [14].
У разі сплати авансових платежів нерезиденту частинами та отримання від нього товару частинами в межах цих сум (заборгованість немонетарна) вартість отриманого товару визначається за сумою авансових платежів з урахуванням курсу, що діяв на дату сплати кожної частини авансу.
Якщо аванс був сплачений частково, а товар надійшов на повну суму - то загальна вартість ділиться на монетарну і немонетарну частини.
Первинними документами, на підставі яких ТОВ «Topsol» формує первісна вартість придбаного по імпорту товару і на підставі яких він відображається в бухгалтерському обліку у складі запасів, служать:
- Рахунок-фактура (invoice, rechnung) - основний розрахунковий документ, що містить вимогу продавця до покупця щодо оплати відвантажених товарів;
- Транспортні накладні (CMR, залізнична накладна, авіанакладна і т. д.) - товаросупровідні документи, що свідчать про отримання товару;
- Акти наданих послуг;
- Вантажна митна декларація;
- Інші документи.
Для здійснення імпортної операції ТОВ «Topsol» складає і скидає іноземному постачальнику заявку, в якій вказує необхідний товар, його кількість і передбачувані терміни поставки.
На підставі цієї заявки підписується додаток до контракту, в якому зазначені точна кількість продукції, що відвантажується, ціна і сума відвантаження. А також виставляється рахунок-проформа на передоплату.
Відвантаження відбуваються за правилами «ІНКОТЕРМС-2000» [9] на умовах FCA (Франко-перевізник), за яким надання товару, що пройшов митне очищення для експорту, відбувається під відповідальність перевізника, вибраного покупцем у вказаному місці або пункті у встановлений термін.
Фірма-перевізник складає кошторис витрат і виставляє рахунок для здійснення передоплати. Після повернення перевізника складається акт про виконання послуг перевезення, на підставі якого закривається передоплата.
Відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку подано в таблиці 3.2 на прикладі операцій за контрактом № 1112/СХ від 16.11.04 з ЗАТ СИБУР-Хімпром, Росія.
ТОВ «Topsol» 16.06.06 виробляє передоплату декларанту ТОВ «Енелайз» у сумі 340,00 гривень (без ПДВ) на митні платежі і 24,00 гривні (у тому числі ПДВ на суму 4,00 гривні) на оплату послуг з митного оформлення . Акт про надання послуг з митного оформлення підписаний обома сторонами 22.06.06. За послуги перевезення 21.06.06 грошові кошти в сумі 12000,00 гривень (у тому числі ПДВ на суму 387,10 гривень) було перераховано фірмі-перевізнику ТОВ «Вест-Експрес». Акт про надання послуг перевезення підписаний обома сторонами 22.06.06. Передоплата на сировину була перерахована 08.06.06 в сумі 864000,00 російських рублів. Курс НБУ на 08.06.06 - 0,18802 грн. за 1 російський рубль. Фактично відвантажено та отримано сировини було на суму 843336,00 російських рублів. Курс НБУ на 22.06.06 - 0,18692 грн. за 1 російський рубль. Повернення зайво перерахованих коштів після підписання акту звірки розрахунків ЗАТ «Сибур-Хімпром» справило 05.07.06 в сумі 20664,00 російських рубля. Курс НБУ на 05.07.06 - 0,18815 грн. за 1 російський рубль. У зв'язку із заявленим в податковій декларації з податку на додану вартість відшкодуванням податку на особовий рахунок підприємства було виписано податковий вексель на адресу Державної податкової інспекції Бабушкінського району м. Дніпропетровська на суму зобов'язань з ПДВ 33462,76 гривень.
Таблиця 3.2 - Облік імпортних операцій
Дата

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит
Сума, грн.
08.06.06
Перераховано передоплату ЗАТ «Сибур-Хімпром» за сировину (курс НБУ на 08.06.06 - 0,18802 грн. За 1 російський рубль)
632
312
RUR 864000,00
162449,28
16.06.06
Перераховано передоплату ТОВ «Енелайз»:
- Митних платежів;
- За послуги митного оформлення
Відображено право на податковий кредит за передоплатою за послуги
6852
6852
6415
311
311
6441
340,00
24,00
4,00
21.06.06
Перераховано передоплату ТОВ «Вест-Експрес» за послуги перевезення
Відображено право на податковий кредит за передоплатою за послуги перевезення по території України
6852
6415
311
6441
12000,00
387,10
22.06.06
Сировина від іноземного постачальника опріхо-дова на склад (курс НБУ на 08.06.06 - 0,18692 грн. За 1 російський рубль)
201
632
RUR 843336,00
157636,37
22.06.06
Визначена і включена до витрат операційна курсова різниця
945
632
950,40
22.06.06
Включені у вартість сировини:
- Митні платежі
- Послуги митного оформлення
Відображено податковий кредит з ПДВ
201
201
6441
6852
6852
6852
334,63
20,00
4,00
22.06.06
На суму податкового зобов'язання з ПДВ виписано податковий вексель
621
6415
33462,76
22.06.06
Включені до складу вартості сировини послуги перевезення
Відображено податковий кредит з ПДВ
201
6441
6852
6852
11612,90
387,10
22.06.06
Списано на фінансовий результат операційна курсова різниця
791
945
950,40
05.07.06
Отримано повернення зайво перерахованих коштів від ЗАТ «Сибур-Хімпром»
312
632
RUR 20664,00
3887,93
05.07.06
Списаний на фінансовий результат дохід від операційної курсової різниці
632
714
25,42
3.1.3 Облік балансової вартості валюти і курсових різниць
Одним з аспектів обліку зовнішньоекономічних операцій є визначення балансової вартості іноземної валюти.
Балансова вартість валюти - Це гривневий еквівалент іноземної валюти, розрахований з використанням обмінного курсу гривні по відношенню до інших валют [14].
Значення цього показника грає важливу роль при формуванні величини валових витрат і суми оподатковуваного прибутку ТОВ «Topsol». Тому основне завдання обліку операцій з розрахунками в іноземній валюті полягає в правильному визначенні балансової вартості іноземної валюти. Основоположним документом, який регламентує порядок відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, є П (С) БО 21 «Вплив зміни валютних курсів »[8].
У бухгалтерському обліку ТОВ «Topsol» операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображає у гривні шляхом перерахунку суми іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ на дату проведення такої операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) згідно з п. 5 П (С) БО 21 «Вплив зміни валютних курсів »[8].
Пунктом 3 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік [1] ​​передбачена необхідність відображення в обліку операцій, виражених в іноземній валюті, як у валюті розрахунків і платежів, так і у валюті звітності.
Для відображення ТОВ «Topsol» операції в гривневому еквіваленті (валюті звітності) необхідно перерахувати суму іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ.
Внаслідок постійної зміни офіційного курсу іноземних валют у ТОВ «Topsol» виникає особливий об'єкт обліку, іменований курсовими різницями.
Для розмежування доходів і витрат за джерелами їх виникнення слід враховувати, що операційної курсова різниця буде в тому випадку, якщо курсові різниці будуть нараховані за активами або зобов'язаннями підприємства, пов'язаними з операційною діяльністю ТОВ «Topsol», тобто, основний та іншою діяльністю, що не є інвестиційною чи фінансовою.
Другою частиною цього пункту передбачено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей від операційної діяльності відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Тобто в даному випадку використовується дохідний рахунок 714 або видатковий рахунок 945.
До монетарних статей балансу ТОВ «Topsol» належать грошові кошти та їх еквіваленти, а також заборгованість (як дебіторська, так і кредиторська), яка буде погашатися грошовими коштами або їх еквівалентами. Наприклад, якщо підприємство отримало продукцію і передбачає сплатити її вартість грошима, то така заборгованість вважатиметься монетарною. Якщо ж підприємство спочатку перерахувало попередню оплату, а потім планує отримати продукцію, то така заборгованість вважатиметься немонетарною, так як буде погашена не грошовими засобами [14].
Облік впливу змін валютних курсів на монетарні статті і немонетарні статті різний. Згідно абзаців 1 і 2 п. 8 П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів» [8] визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Немонетарні статті відображаються в обліку за валютним курсом на дату здійснення операції і не перераховуються на кожну дату балансу.
Тобто зміна валютних курсів впливає тільки на монетарні статті. Облік такого впливу ведеться шляхом відображення до обліку позитивних і негативних курсових різниць [15].
Відображення курсових різниць за монетарними статтями балансу в бухгалтерському обліку подано в таблиці 3.3 [14]:
Таблиця 3.3 - Облік курсових різниць за монетарними статтями балансу
Характер різниці
Причина виникнення та порядок визначення
Відображення в обліку
За наявними коштами в іноземній валюті
Поклади-кові курсова різниця
1. Перерахунок балансової вартості на дату балансу.
Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату балансу, і курсом НБУ, за яким наявна валюта числиться на балансі
за кредитом субрахунка 714 «Дохід від операційної курсової різниці»
Негативні-кові курсова різниця
2. Перерахунок балансової вартості на дату
здійснення розрахунків.
Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату здійснення розрахунків, і курсом НБУ, за яким наявна валюта числиться на балансі
за дебетом субрахунка 945 «Втрати від операційної курсової різниці»
За дебіторської заборгованості
Поклади-кові курсова різниця
1. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату балансу.
Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату балансу, і курсом НБУ, за яким наявна заборгованість числиться на балансі
за кредитом субрахунка 714 «Дохід від операційної курсової різниці»
Негативні-кові курсова різниця
2. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату здійснення розрахунків
Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату здійснення розрахунків, і курсом НБУ, за яким наявна заборгованість числиться на балансі
за дебетом субрахунка 945 «Втрати від операційної курсової різниці»
За кредиторської заборгованості
Поклади-кові курсова різниця
1. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату балансу.
Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату балансу, і курсом НБУ, за яким наявна заборгованість числиться на балансі
за дебетом субрахунка 945 «Втрати від операційної курсової різниці»
Негативні-кові курсова різниця
2. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату здійснення розрахунків.
Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату здійснення розрахунків, і курсом НБУ, за яким наявна заборгованість числиться на балансі
за кредитом субрахунка 714 «Дохід від операційної курсової різниці»
3.1.4 Облік відряджень за кордон
Відрядження працівника ТОВ «Topsol» за кордон здійснюється після затвердження завдання на відрядження, кошториси витрат та підписання керівником підприємства відповідного наказу (розпорядження) з відрядженні [14].
ТОВ «Topsol», направляючи працівника у відрядження, зобов'язане забезпечити його коштами в національній валюті країни, до якої відряджається працівник.
Розрахунок сум, необхідних для видачі працівникові, здійснюється наступним чином. У першу чергу визначається розмір добових. Працівникам, які направляються у відрядження, добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день видачі коштів з каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат.
Встановлено такі граничні розміри добових витрат для відряджень за кордон:
- Коли до рахунків па оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування - 280 грн.;
- Коли до рахунків па оплату вартості проживання у готелях включають витрати на:
a) одноразове харчування - 224 грн.;
b) дворазове харчування - 154 грн.;
c) триразове харчування - 98 грн.
При цьому розмір добових не може бути нижче, ніж норми добових витрат, встановлених для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів [15].
Таким чином, для розрахунку авансу в частині добових витрат слід використовувати офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на день видачі коштів із каси банку.
Крім добових, видавана відрядженого працівника сума грошових коштів в вигляді авансу на відрядження повинна бути розрахована з урахуванням вартості проживання у відрядженні та проїзду до місця відрядження і назад.
Таким чином, розрахувавши суму добових, витрати по найму житлового приміщення, вартість проїзду, бухгалтер ТОВ «Topsol» може визначити, яку суму грошових коштів необхідно видати працівникові перед від'їздом у відрядження. Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову частину, то допускається застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці [15].
Іноземна валюта для видачі авансу відрядженому працівникові повинна бути отримана в установі банку.
Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку у вільно конвертованій валюті на відрядження за кордон здійснюється уповноваженим банком за наявності заявки ТОВ «Topsol», яка містить наступні дані:
- Номер і дату наказу (розпорядження) про направлення працівника у відрядження;
- Прізвище, ім'я, по батькові особи, що виїжджає за кордон;
- Термін перебування за кордоном;
- Розрахунок витрат.
Разом з розрахунком в банк ТОВ «Topsol» надає також доручення на отримання коштів на відрядження в касі уповноваженого банку [12].
Потім ТОВ «Topsol» через уповноважений банк купує іноземну валюту. Для цього банку надається платіжне доручення, в якому вказується сума коштів, що підлягає перерахуванню з рахунку підприємства на зазначені цілі (на підставі розрахованого раніше розміру авансу, що підлягає видачі працівникові, і даних про курси іноземних валют, що склалися на торгах Української Міжбанківської валютної біржі за попередній день ). Цю ж суму необхідно вказати і в заявці на купівлю іноземної валюти. Підставою для купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку при здійсненні неторговельних операцій вважаються заяву про купівлю іноземної валюти і розрахунок витрат на відрядження за кордон [15].
Слід мати на увазі, що встановлені обмеження на видачу іноземної валюти, призначеної для здійснення витрат у відрядженні за кордон. Так, суми витрат на відрядження, добових і витрат на наймання житлового приміщення за кордоном не повинні перевищувати 300 доларів США готівкою на добу на одного працівника, а для забезпечення транспортних витрат працівника за кордоном - 1000 доларів США (або еквівалента цих сум в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, встановленим НБУ на день видачі коштів з каси уповноваженого банку).
Якщо сума витрат на відрядження перевищує встановлені норми вивезення іноземної валюти, то для здійснення розрахунків за кордоном використовуються корпоративні пластикові картки однієї з міжнародних платіжних систем.
Після повернення з відрядження працівник ТОВ «Topsol» зобов'язаний до закінчення третього банківського дня надати звіт про витрачені у відрядженні кошти [13].
При наявності залишку коштів, не використаних у відрядженні, їх сума повертається підзвітною особою в касу ТОВ «Topsol» або зараховується на банківський рахунок підприємства до або при наданні звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.
Тут необхідно зазначити, що невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, отриманої ТОВ «Topsol» для оплати витрат на відрядження за кордон, підлягає зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України протягом п'яти банківських днів з моменту оприбуткування в касі [12].
У разі неповернення працівником залишку коштів у визначений термін відповідна сума стягується з нього підприємством у встановленому чинним законодавством порядку. Це означає, що заборгованість стягується в потрійному розмірі суми (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованої у гривні за офіційним курсом НБУ, встановленим на день погашення заборгованості. Частина суми, стягнутої з працівника, спрямовується на відшкодування збитків підприємства, а інша частина підлягає перерахуванню до Державного бюджету України [14].
Всі ці операції відображені в таблиці 3.4:
Таблиця 3.4 - Облік витрат на відрядження

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит
Перераховано кошти для купівлі валюти для видачі під звіт на відрядження
333
311
Зараховано на розрахунковий рахунок грошові кошти в іноземній валюті
312
333
Видані готівкові грошові кошти з каси банку і оприбутковано до каси підприємства
302
312
Видані готівкові грошові кошти в іноземній валюті з каси підприємства під звіт відрядженого за кордон співробітнику
3722
302
Затверджено звіт про використання коштів, виданих на відрядні витрати
92
3722
Чи не витрачені кошти повернуто:
- У касу підприємства;
- На поточний рахунок в іноземній валюті підприємства
302
312
3722
3722
Відшкодування співробітникові понад витрачених грошових коштів
3722
302
При зміні обмінного курсу НБУ віднесення операційної курсової різниці до складу:
- Доходів підприємства;
- Витрат підприємства
3722
945
714
3722
3.2 Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями
Порядок проведення розрахунків по експортних і імпортних операціях регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» [3].
Виручка ТОВ «Topsol» підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, вдачу інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.
Відлік цього терміну починається з наступного календарного дня після дня оформлення вантажної митної декларації або підписання акта (іншого документа) [15].
Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією (або її частини - у разі здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок резидента.
Імпортні операції ТОВ «Topsol», які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника імпортованого товару або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитиву з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують отримання індивідуальної ліцензії НБУ.
Відлік 90-денного терміну банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення перелічених вище операцій. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитиву моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку [14].
Банк знімає імпортну операцію ТОВ «Topsol» з контролю після пред'явлення підприємством документа, який відповідно до умов договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Порушення ТОВ «Topsol» вищевказаних термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості [ 14].
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» [3], у випадку прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, 90-денні терміни зупиняються, і пеня в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення провадження у справі, або залишення позову без розгляду 90-денні терміни поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття судом позову до розгляду.
Якщо перевищення 90-денних термінів обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строків зупиняється па весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем ​​закінчення дії таких обставин [14].
3.3 Оподаткування зовнішньоекономічних операцій
Оподаткування є невід'ємною частиною обліку господарських операцій ТОВ «Topsol». Нижче розглянуті аспекти податкового законодавства, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю.
3.3.1 Оподаткування експортних операцій
Дата збільшення валового доходу ТОВ «Topsol» при експорті товарів визначається за загальним правилом першої події, встановленим п.11.3 Закону про прибуток [10]:
- Або за датою зарахування коштів на розрахунковий рахунок експортера;
- Або за датою відвантаження товарів.
Щоб правильно встановити дату збільшення валового доходу по експортних операціях, особливо коли дата відвантаження товару зі складу не збігається з датою їх митного оформлення (тобто зазначеної у вантажній митній декларації), необхідно пам'ятати наступне:
- Продаж товарів - це будь-які операції за договорами купівлі-продажу міни поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари (п. 1.31 Закону про прибуток);
- Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається його вручення набувачеві або перевізникові для відправки набувачеві. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа. Таким чином, при визначенні дати відвантаження товару треба орієнтуватися на дату, відображену в відвантажувальних (товарно-транспортних) документах (якщо вона не збігається з датою оформлення вантажна митна декларація).
Сума валового доходу ТОВ «Topsol» визначається згідно пп.7.3.1 Закону про прибуток [10]. Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті в результаті продажу товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні в цьому звітному періоді (дивитися малюнок 3.1). З даної норми Закону випливає, що заборгованість в інвалюті по проданих товарах не перераховується [15].
Перша подія
Дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок в оплату товарів, що експортуються (передоплата)
Дата відвантаження товару


Валовий дохід визначається за курсом НБУ на дату отримання авансу
Валовий дохід визначається за курсом НБУ, що діяв на дату відвантаження
Малюнок 3.1 - Схема визначення валового доходу з експорту
У декларації з податку на прибуток доходи, отримані (нараховані) ТОВ «Topsol» в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (експорт товарів), відображаються у рядку 01.6 «Інші доходи, крім визначених 01.01-01.5».
Операції з вивезення товарів в митному режимі експорту є оподатковуваними (Пп. 3.1.3). Відповідно за товарами, використовуваними ТОВ «Topsol» у таких операціях, зберігається право на податковий кредит (Крім бартерних операцій), а значить, і на відшкодування ПДВ (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ) [11].
При експорті товарів застосовується нульова ставка ПДВ (П. 6.2 Закону про ПДВ) [11]. Основною умовою для її застосування є вивезення товарів в митному режимі експорту, тобто фактичний вивіз товарів за межі митної території України. Саме в місяці фактичного вивезення товарів нараховуються податкові зобов'язання ТОВ «Topsol» за ставкою 0%. При цьому товари вважаються експортованими, якщо їх експорт засвідчений належним чином оформленої вантажної митної декларації (пп. 6.2.1 Закону про ПДВ). Митний орган підтверджує фактичне вивезення товарів відповідним записом на п'ятому основному аркуші вантажної митної декларації, завіреної гербовою печаткою і підписом відповідальної особи.
При експорті не діє правило першої події положення щодо дати виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Topsol». Згідно пп.7.3.8 Закону про ПДВ [11] попередня (авансова) оплата вартості експортованих товарів не змінює значення податкових зобов'язань експортера. Отже, дата виникнення податкових зобов'язань (за ставкою 0%) визначається тільки на момент відвантаження товарів, а саме на момент перетину митного кордону України, як вже зазначалося раніше.
При продажу товарів (і супутніх послуг) на експорт ТОВ «Topsol» виписує податкову накладну з позначкою «Експортні поставки» у двох примірниках (обидва залишає у себе) і відбиває такі операції у рядку 2.1 декларації з ПДВ.
3.3.2 Оподаткування імпортних операцій
З одного боку, при імпорті товарів до валових витрат ТОВ «Topsol» потрапляє не сума, що сплачується постачальнику, а балансова вартість валюти (пп 7.3.2 Закону про прибуток [10]). З іншого боку, у розрахунку приросту (убутку) запасів бере участь балансова вартість цих запасів, відображена в бухгалтерському обліку (п. 5.9 Закону про прибуток). Валові витрати відображаються в момент оприбуткування імпортного товару (пп. 11.2.3 Закону про прибуток).
Курсові різниці по товарній заборгованості не виникають.
При розрахунку приросту (убутку) товарів на складах ТОВ «Topsol» вартість імпортного товару зменшується на суму, що становить 15% балансової вартості валюти.
Для імпортованих товарів базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не нижче митної вартості з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування до пункту перетину кордону України, а також сплати брокерських, агентських винагород тощо (п. 4.3 Закону про ПДВ) [11].
При цьому вартість товарів перераховується за курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передував дню, в якому товар вперше потрапив під митний контроль [15].
Митний збір як плата за обов'язкову державну послугу не обкладається ПДВ (пп. 3.2.6 Закону про ПДВ). Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при імпорті товару є дата подання митної декларації з вказаної в ній сумою податку, що підлягає сплаті (пп. 7.3.6 Закону про ПДВ). Перерахування передоплати не призводить до виникнення податкових зобов'язань (пп. 7.3.8 Закону про ПДВ) [11].
За умови подальшого використання ТОВ «Topsol» товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності імпортери мають право на податковий кредит - Таке право виникає на дату сплати «імпортного» ПДВ   (Пп. 7.4.1 та 7.5.2 Закону про ПДВ).
3.3.3 Податковий облік курсових різниць
Операції за розрахунками в іноземній валюті з метою оподаткування віднесені до операцій особливого виду і порядок їх оподаткування наведено у п. 7.3 ст. 7 Закону про податок на прибуток [10].
Розрахунок балансової вартості іноземної валюти ТОВ «Topsol» проводиться з метою організації податкового обліку. Податковий облік операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється за спеціальними правилами, передбаченими нормами п. 7.3 Закону про прибуток.
Згідно зі встановленими правилами ТОВ «Topsol» витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, повинні відображати в сумі, що відповідає балансовій вартості іноземної валюти ( пп. 7.3.2 Закону про прибуток).
Для організації ТОВ «Topsol» податкового обліку операцій з іноземною валютою визначення її балансової вартості протягом звітного періоду здійснюється:
- У момент надходження на баланс підприємства;
- В момент вибуття валюти;
- У залишках валюти на рахунках і в касі підприємства на дату закінчення звітного періоду.
При здійсненні розрахунків з нерезидентами за поставлені товари (роботи, послуги), а також при списанні валюти з рахунків у разі продажу ТОВ «Topsol» згідно з пп. 7.3.6 Закону про прибуток [10] в момент вибуття валюти самостійно вибирають методи оцінки її балансової вартості:
- За середньозваженою вартістю;
- Ідентифікованої вартості.
Обраним методом при списанні валюти за наказом про організацію податкового обліку ТОВ «Topsol» є метод ідентифікованої вартості. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року не дозволяється.
Основна особливість методу ідентифікованої вартості полягає в тому, що при вибутті валюти її балансову вартість протягом звітного періоду оцінюють за курсом, який використовувався при надходженні такої валюти на підприємство [14].
Це значить, що кожної частини валюти, що вибуває відповідає своя балансова вартість, яка на момент вибуття вже визначена при надходженні такої валюти на баланс підприємства або перерахована за курсом НБУ на дату балансу (кінець звітного періоду).
Недолік застосування цього методу полягає в тому, що скористатися ним можуть підприємства тільки при незначній кількості операцій в іноземній валюті. Якщо ж валютних операцій дуже багато, то ідентифікувати валюту досить складно [15].
Розрахунок балансової вартості валюти ТОВ «Topsol» проводиться по кожному виду валюти окремо. Сума, що дорівнює балансової вартості валюти, яка включається до складу валових витрат у звітному періоді, не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду (пп. 7.3.2 Закону про прибуток [10]).
На дату закінчення звітного періоду згідно з вимогою Закону про прибуток (пп. 7.3.3, абзац п'ятий) перерахунку підлягає балансова вартість іноземної валюти, яка обліковується в залишках на рахунках або в касі підприємства. Перерахунок здійснюється за курсом НБУ, що діє на останній день звітного періоду. Сума прибутку або збитку, отримана в результаті такого перерахунку, включається до валового доходу або до складу валових витрат.

4 ПРОГРАМНО-ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА
4.1 Постановка завдання
Оскільки в ТОВ «Topsol» відсутня управлінський облік та інформація про продукцію, відвантаженої іноземним постачальникам, міститься на тих самих рахунках бухгалтерського обліку, що продукція, що поставляється на внутрішній ринок України. Списання собівартості відвантаженої продукції також відбувається комплексно, без поділу на продукцію для іноземних споживачів і вітчизняного ринку. Підприємству необхідно оцінювати окремо результати від зовнішньоекономічної діяльності.
Також на підприємстві не приділено гідної уваги обліку контрактів, а ця інформація потрібна керівництву для виконання замовлень з виробництва. Може статися ситуація, коли терміново потрібно одержати сировину для виробництва продукції або відвантажити товари іноземному покупцеві, а або перевищена сума контракту, або не відбулася його пролонгація, і митні органи при митному контролі не пропустять необхідний вантаж через митний кордон. Відповідно підприємство буде оплачувати простій вантажу, а це необумовлені додаткові витрати.
Виходячи з перерахованих вище питань, підприємству необхідно додаткове програмно-інформаційне забезпечення для вирішення таких проблем:
- Облік контрактів з моменту їх реєстрації на підприємстві в терміні дії, сумі, асортименту, кількості, якості і строки оплати за зовнішньоекономічними договорами;
- Визначення динаміки розвитку зовнішньоекономічних відносин;
- Визначення економічної ефективності експортних операцій шляхом зіставлення загальної суми доходу за відвантажену продукцію з собівартістю реалізованої продукції, рентабельність експортних операцій;
- Визначення результатів від зовнішньоекономічної діяльності.
Для розв'язання таких проблем є забезпечення інформацією керівників підприємства для прийняття ефективних рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності, знизити витрата трудомісткості обробки інформації при розрахунку результатів і аналізі операцій.
Розроблена програма дозволить автоматизовано вирішувати завдання введення і коректування даних, аналіз динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій, аналіз рентабельності експортних операцій, опередленіе результатів зовнішньоекономічної діяльності, можливість отримати графічні об'єкти.
Реалізація програмного забезпечення проводиться з використанням MS Excel, це дозволяє проілюструвати всі інформаційне забезпечення, швидко і зручно коректувати необхідні дані, захистити від несанкціонованого доступу. Формально будь-який економічний документ також є таблицею, але у клітинці MS Excel може зберігатися не тільки значення того чи іншого показника, але і формула його розрахунку. За замовчуванням в самій комірці показується результат обчислень, а в рядку формул - формула. Кінцевий користувач вводить вхідні дані в незалежні осередки, при цьому автоматично відбувається розрахунок за формулами в залежних комірках і користувач зможе аналізувати готовий результат в залежних комірках.
4.2 Інформаційне забезпечення
Інформаційне забезпечення запропонованої автоматизованої системи включає в себе вхідну, діалогову та виходить інформацію.
Діалогова інформація призначена для організації зручного взаємодії користувача з програмним забезпеченням. Для цього розроблена спеціальна діалогова оболонка, яка дозволяє в режимі «меню» вибирати напрямки використання різних гілок алгоритму. Діалогова інформація подана у вигляді діалогового вікна «Головне меню», в якому кожній гілці алгоритму відповідає кнопка з написом, яка пояснює змістовно наступні після натискання на кнопку дії програми. Зовнішній вигляд діалогового вікна представлений на рис. 4.1:

Малюнок 4.1 - Головне меню програми
Входить інформація включає в себе:
- Контракти з іноземними постачальниками та покупцями із загальною сумою контракту, асортиментом товарів, що поставляються, терміном дії, умовами поставок. Ця інформація міститься на паперових носіях у бухгалтерії підприємства, введення і коректування даних буде проводиться бухгалтером;
- Вантажні митні декларації з даними про дати прибуття або відвантаження товару, асортименті продукції, сумі конкретних поставок (як загальної, так і по конкретних позиціях);
- Дані по проводках про списання собівартості відвантаженої продукції іноземному покупцеві з програми «1С: Бухгалтерія, 7.7», необхідні для визначення результату від експортних операцій.
Приклад листа вхідної інформації представлений на рис. 4.2 у вигляді картки рахунку, експортованої в MS Excel з програми «1С: Бухгалтерія, 7.7»:

Малюнок 4.2 - Вхідна інформація за розрахунками з іноземними покупцями
Вихідна інформація відображає результати роботи програмного забезпечення, містить дані структурного аналізу від проведення валютних операцій як в табличній, так і в графічній формах. Графічне представлення результатів дозволяє значно збільшити точність отриманих результатів, допомагає у прийнятті рішень щодо оцінки динаміки структури витрат і доходів від зовнішньоекономічних операцій.
4.3 Програмне забезпечення
Загальна блок-схема алгоритму роботи автоматизованої системи представлена ​​на рис. 4.3:

Вхід



Висновок головного меню


Так
Режим 1 Вихід


Ні
Так
Режим 2
Процедура введення
первинних даних
Ні
Так Процедура аналізу
Режим 3 інформації з
контрактами
Ні
Так Процедура розрахунку
Режим 4 показників


Ні


Малюнок 4.3 - Загальна блок-схема діалогової інформаційної системи
Простота і доступність програми для непрофесійного користувача досягається за рахунок створення діалогової оболонки. Основними елементами цієї оболонки є написи, яким призначені макроси, що дозволяє автоматизувати виконання операцій, які часто повторюються.
У даній програмі використаний найбільш простий спосіб створення макросів за допомогою макро рекордера. Макро рекордер протоколює всі дії користувача і перетворює їх в програму. Для створення макросу необхідно виконати наступні дії:
- У пункті меню «Сервіс» вибрати «Макрос» - «Почати запис»;
- Присвоїти ім'я макросу в діалоговому вікні, не використовуючи при цьому спеціальні символи і пробіл;
- Виконати необхідні для створення макросу операції шляхом переходу від аркуша з назвою «Головне меню» до листа, назва якого відповідає пункту мети розв'язуваної задачі;
- Завершити запис макросу шляхом натискання в пункті меню «Сервіс» - «Макрос» - «Зупинити запис».
Після цього створений макрос присвоюється створеної написи. Для цього виконуються такі дії:
- У пункті меню «Вставка» вибрати «Напис» - розташувати на аркуші в необхідному місці і назвати ім'ям, яке буде підказкою для користувача;
- Привласнити макрос написи шляхом виділення написи, після чого правою кнопкою миші викликати контекстне меню і вибрати пункт «Призначити макрос», зі списку доступних вибрати необхідне ім'я.
Обчислення, які виконує програма MS Excel, задаються за допомогою формул. Формула, яка визначає спосіб обчислень, зберігається в комірці. У цій же комірці зберігається і результат обчислень. На екрані і при друці програма завжди показує тільки одне з вмісту комірки: або формулу, або результат обчислень.
Алгоритм рішення задачі з обліку контрактів представлений на рис. 4.4:

Малюнок 4.4 - Формули розрахунку показників з обліку контрактів
Форма вихідного документа з обліку контрактів буде мати вигляд таблиці 4.1:
Таблиця 4.1 - Форма вихідного документа «Облік контрактів з експорту»
№ і дата контракту
Покупець
Загальна сума, дол США
Термін дії контракту
Сума за відвантажений-ву продукцію
Сума отриманих грошових коштів
№ 13 \ 04-Е від 13.04.05
індивідуальний підприємець Паршина Ірина В'ячеславівна
199000,0
31.12.2005
17721,0
17721,0
№ 25/04-Е від 25.04.06
індивідуальний підприємець Москаленко Ніко-гавкіт Миколайович
190000,0
31.12.2006
48855,0
48855,0
Алгоритм розв'язання задачі з аналізу ефективності експорту з використанням MS Excel представлений на рис. 4.5:

Малюнок 4.5 - Формули розрахунку показників ефективності експорту
Форма вихідного документа має вигляд таблиці 2.10 "Рівень рентабельності експорту», ​​яка представлена ​​в даній дипломній роботі у розділі 2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА в пункті 2.2.1 Аналіз експортних операцій.
Алгоритм розв'язання задачі про розрахунок фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності з використанням MS Excel представлений на рис. 4.6:

Малюнок 4.6 - Формули розрахунку фінансового результату
Форма вихідного документа з розрахунку фінансового результату від зовнішньоекономічної діяльності буде мати вигляд таблиці 4.2:
Таблиця 4.2 - Форма вихідного документа «Фінансовий результат від зовнішньоекономічної діяльності»
Показники
2005
2006
Абсолютне відхилення
Темп росту,%
1. Виручка від реалізації
92769,4
246717,8
153948,3
265,9
2. Собівартість продукції
86032,5
229550,5
143518,0
266,8
3. Митні платежі
3125,3
8795,0
5669,7
281,4
4. Витрати на перевезення та брокерські послуги
3203,1
6772,4
3569,3
211,4
5. Фінансовий результат зовнішньоекономічної діяльності
408,5
1599,9
1191,4
391,6

5 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

5.1 Розробка методики аудиту зовнішньоекономічної діяльності
Метою проведення аудиторської перевірки зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Topsol» є встановлення правильності відображення операцій по купівлі-продажу валюти, виконання умов контрактів, експортно-імпортних операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства на підставі наданих фінансових та податкових звітів, даних аналітичного і синтетичного обліку, первинних документів. Відповідності цих документів чинному законодавству та нормативам по зовнішньоекономічній діяльності, обгрунтованість проведення таких операцій, правильність визначення фінансових результатів.
Важливим методологічним принципом аудиту є його планування. Планування аудиту здійснюється на підставі Національних нормативів аудиту № 9 «Планування аудиту» [16], № 10 «Знання бізнесу клієнта» [17], № 11 «Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки» [18], № 12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування »[19], інших нормативних та законодавчих актів [20].
Інформаційною базою при проведенні перевірки ТОВ «Topsol» є:
- Статутні документи;
- Накази по підприємству про призначення відповідальних осіб за ведення бухгалтерського обліку в цілому та за окремими операціями, про склад комісії з проведення інвентаризацій;
- Первинні документи, що відображають суть господарської операції;
- Регістри бухгалтерського обліку, в яких видно початкові і кінцеві сальдо, обороти за період з конкретного бухгалтерському рахунку;
- Фінансова та податкова звітність.
5.2 Оцінка аудиторського ризику
Ризик аудиту або загальний ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітності буде представлений аудиторський висновок без зауважень [19].
Ризик аудиту має три складових частини:
- Властивий ризик,
- Ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;
- Ризик не виявлення помилок і перекручувань.
Властивий ризик - це здатність залишку за певним бухгалтерським рахунком або певною категорії операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень за цими показниками в комплексі з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що до них не застосовуються заходи внутрішнього контролю підприємства.
Властивий ризик виникає за умов, не пов'язаних з особливостями контролю на підприємстві. Умови для нього існують на макроекономічному рівні, і визначальний вплив мають зовнішні фактори. Для визначення рівня властивого ризику пропонують зібрати і вивчити інформацію про бізнес клієнта та галузі промисловості, останню інформацію фінансового характеру, знання бухгалтерського обліку підприємства [19].
Під час розробки загального плану перевірки аудитор оцінює властивий ризик на рівні фінансової звітності. Це проводиться порівнянням даних попередньої оцінки розміру властивого ризику з суттєвими залишками на бухгалтерських рахунках і деяких категоріях операцій. У разі недостатнього виконання співробітниками підприємства цього аналізу, або їх повного ігнорування, аудитор повинен показати в загальному плані перевірки високий розмір властивого ризику [20].
Системою внутрішнього контролю є всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, виконання внутрішньої господарської політики, збереження та раціональне використання активів підприємства, попередження і виявлення фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації [19].
Важливою формою внутрішньо господарського поточного контролю є інвентаризація коштів і розрахунків [21]. Наказом генерального директора ТОВ «Topsol» затверджено, що інвентаризація розрахунків проводиться раз на квартал шляхом розсилки (факсом та поштою) покупцям і постачальникам актів звірки за попередній квартал. Це зобов'язання покладено на бухгалтера, який займається розрахунками з покупцями і постачальниками. Залишки грошових коштів на валютних рахунках підприємства показані в декларації валютних цінностей і в довідці про декларування валютних цінностей, завіреної печаткою Національного банку України та Державної податкової інспекції Бабушкінського району м. Дніпропетровська. Інвентаризація запасів на складах проводиться на підставі наказу керівника підприємства в складі затвердженої комісії раз на рік, для складання річної фінансової та податкової звітності. На підставі актів інвентаризації виявлено, що залишки по складу і залишки за даними бухгалтерського обліку збігаються, коректувальних проводок не виявлено.
Згідно виданих керівником наказів і термінів проведення інвентаризацій за актами можна зробити висновок, що перевірки проводяться своєчасно та відображають всі необхідні дані.
Під час дослідження системи обліку і внутрішнього контролю оцінюється ризик невідповідності внутрішнього контролю для кожного істотного залишку по бухгалтерських рахунках або суттєвої операції. Аудитор постійно переглядає правильність зробленої ним оцінки ризику невідповідності внутрішнього контролю до самого моменту завершення аудиторського висновку, який складається на підставі проведених незалежних процедур аудиторської перевірки та інших доказів [22].
За попередньою оцінкою ТОВ «Topsol» можна сказати, що система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю досить ефективні, з чого випливає, що цей ризик незначний. Такий висновок можна зробити виходячи з того, що ТОВ «Topsol» працює з фірмою-брокером з надання митних послуг, яка займається підготовкою всіх необхідних первинних документів. Після чого ці документи проходять перевірку на митниці і потрапляють до бухгалтерії підприємства, господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку проводяться вчасно, відповідають обліковій політиці підприємства, нормам положень (стандартів) бухгалтерського обліку та чинного законодавства. Також для оцінки ризику були проведені вибіркові розрахунки балансової вартості валюти на конкретні дати балансу, суми були визначені вірно з обліків чинного законодавства, що свідчить про ефективність системи бухгалтерського обліку [19].
Дані з оцінки властивого ризику і ризик невідповідності внутрішнього контролю ТОВ «Topsol» згідно Додатку № 1 до Національного нормативу аудиту № 12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з його ефективністю і функціонуванням» [19] подані в таблиці 5.1:
Таблиця 5.1 - Оцінка властивого ризику і ризик невідповідності внутрішнього контролю ТОВ «Topsol»
Назва аудиторської фірми «Аудит-Інвест»
Листок оцінки властивого ризику і ризик невідповідності внутрішнього контролю
Назва підприємства ТОВ «Topsol»
Номер ____ Етап робіт _________________ затвердження замовника
Сосчтавіл ___________ Дата ________ Перевірив __________ Дата ________
Питання
Ризик
Джерело інформації
Високий
Низький
1
2
3
4
Зовнішні фактори властивого ризику
(Загальний план галузі)
1. Загальний стан економіки галузі:
спад виробництва
Ні
Так
депресія
Ні
Так
зростання ділової активності
Так
Ні
2. Негативний вплив факторів на розвиток
ПІДПРИЄМСТВА галузі:
загального стану економіки України
Так
Ні
зростання рівня інфляції
Так
Ні
чинного законодавства
Так
Ні
змін офіційного обмінного курсу іноземних валют
Так
Ні
змін ставок банків за короткостроковий кредит
Так
Ні
3. Характеристика продукції галузі:
конкурентоспроможна
Так
Ні
така, яка швидко старіє
Ні
Так
енергоємна
Ні
Так
матеріаломістка
Так
Ні
трудомістка
Ні
Так
4. Чи залежить галузь від імпортних поставок сировини?
Ні
Так
Внутрішні фактори властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю
1. Форма власності підприємства:
Приватна
Ні
Так
2. Спосіб керівництва підприємством:
однолічностний
Ні
Так
колегіальний
Так
Ні

Продовження таблиці 5.1
1
2
3
4
3. Спеціальностная характеристика керівництва:
достатній рівень кваліфікації
Ні
Так
практичний досвід роботи
Ні
Так
4. Чи здатне керівництво на невиправданий ризик?
Так
Ні
5. Чи існує чіткий розподіл функціональних обов'язків на предпритию?
Ні
Так
6. Чи передбачений організаційною структурою предпрития орган внутрішнього контролю?
Так
Ні
7. Чи правильно керівництво визначає важливість бухгалтерського обліку?
Ні
Так
8. Чи є конфлікт між керівництвом і головним бухгалтером?
Ні
Так
9. Відбуваються чи інвентаризації перед складанням річної звітності?
Ні
Так
10. Складені чи договору про матеріальну відповідальність у передбачених законодавством випадках?
Ні
Так
11. Чи були випадки крадіжок, зловживань на підприємстві?
Ні
Так
12. Ступінь зміни кадрів серед:
працівників бухгалтерії
Ні
Так
матеріально відповідальних осіб
Ні
Так
13. Чи існують філії підприємства?
Ні
Так
14. Чи вистачає підприємству власних оборотних коштів?
Так
Ні
15. Чи використовує підприємство кредити?
Так
Ні
16. Які форми оплати в основному використовуються на підприємстві:
готівкова
Так
Ні
безготівкова
Ні
Так
17. Чи здійснює підприємство зовнішньоекономічну діяльність?
Так
Ні
18. Застосовується на підприємстві:
ручна обробка облікової інформації
Ні
Так
комп'ютерна
Так
Ні
19. Докладали чи перевірки діяльності підприємства у звітному році:
Державною податковою інспекцією
Ні
Так
іншими, уповноваженими органами
Так
Ні
20. Чи проводився аудит в попередньому звітному періоді?
Так
Ні
21. Сплачувала підприємство значні санкції за податки і платежі
у попередньому звітному періоді
Ні
Так
протягом звітного періоду
Ні
Так
22. Чи змінювалася у звітному періоді облікова політика підприємства?
Ні
Так
Для ТОВ «Topsol» в оцінці властивого ризику можна сказати, що він досить високий, з даних таблиці 5.1 його можна оцінити за зовнішнім чинникам як 0,7, з внутрішнім чинникам властивий ризик оцінюється в 0,5 і в загальному властивий ризик можна оцінити як середньоарифметичне значення між оцінкою за зовнішнім і внутрішнім чинникам як 0,6. Відповідно з таблиці 5.1 ризик невідповідності внутрішнього контролю оцінюється як 0,7.
Ризик не виявлення безпосередньо пов'язаний з проведенням незалежних процедур перевірки. Зроблені аудитором оцінки невідповідності внутрішнього контролю і оцінка властивого ризику впливає на характер, строки й обсяг аудиторських процедур, які використовуються аудитором з метою зменшення ймовірності невиявлення помилок і перекручень, і доводять ризик аудиту до необхідного рівня. Деякий ризик не виявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100% залишків за рахунками або всі види операцій, тому що більша частина аудиторських доказів має скоріше посвідчує (аргументаційний), ніж підсумковий характер. Після врахування зроблених оцінок аудитор планує характер незалежних процедур перевірки, терміни проведення незалежних процедур, обсяг незалежних процедур [19].
Існує взаємозв'язок між ризиком невиявлення помилок та комбінованим властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Відповідно можна зробити висновок, що такий ризик буде досить високий (в межах 0,6), тому як комбінований властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю дорівнює 0,4.
Оцінка аудитором розміру складових частин аудиторського ризику може змінюватися протягом проведення аудиту, тому що при виконанні незалежних процедур перевірки до відома аудитора може дійти інформація, яка значно відрізняється від перврначальной. У таких випадках аудитору необхідно поміняти заплановані незалежні процедури перевірки, виходячи з переоцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю.
5.3 Загальний план і програма аудиту
Згідно з вимогами Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту» [16] планування аудиту має оформлюватися документально і передбачає складання загального плану і програми аудиту. Планування аудиторської діяльності відбувається з метою надання ефективних економічних послуг в певний проміжок часу, зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямках аудиту, та визначення проблем, які слід перевірити ретельніше. Планування аудиту пов'язане з визначенням його цілей і завдань, відповідальності та обов'язків аудиторів [22].
Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:
- Розуміння аудитором бізнесу клієнта: головних факторів, які впливають на діяльність підприємства; важливих характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, фінансового стану, а також порядку його звітності; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.
- Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:
методології і принципів бухгалтерського обліку, які використовувалися бухгалтерією ТОВ «Topsol»; знання аудитора питань бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю;
- Визначення ризиків і суттєвості: оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю - ефективності системи внутрішньогосподарського контролю ТОВ «Topsol», тобто її здатності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру власного аудиторського ризику не виявлення істотних помилок та визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту;
- Види, час і повнота процедур: існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрямки аудиту; вплив інформаційних технологій на процес аудиту.
Форма загального плану аудиту представлена ​​в додатках до Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту». Для ТОВ «Topsol» розроблений загальний план аудиту представлений в таблиці 5.2:
Таблиця 5.2 - Загальний план аудиту зовнішньоекономічної діяльності
Організація, яка перевіряється
ТОВ «Topsol»
Період аудиту
01.01.2005-31.12.2006
Керівник аудиторської перевірки
Ізначенко Д.В.
Склад аудиторської групи
Костенко Д.А., Вілінська Н.І.

Заплановані види робіт
Період проведення
Виконавець
Примітки
1
Аудит купівлі-продажу іноземної валюти
02.04.07-06.04.07
Костенко Д.А.
2
Аудит балансової вартості іноземної валюти
09.04.07-13.04.07
Костенко Д.А.
3
Аудит розрахунків з іноземними покупцями
02.04.07-06.04.07
Вілінська Н.І.
4
Аудит розрахунків з іноземними постачальниками
09.04.07-13.04.07
Вілінська Н.І.
Керівник аудиторської фірми Мартинюк К.Я.
Керівник аудиторської перевірки Ізначенко Д.В.
У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту [21].
Аудиторські процедури - це сукупність відповідних дій аудитора щодо перевірки фінансово-господарської діяльності, стану обліку та фінансової звітності. Аудитор спочатку збирає й аналізує інформацію, необхідну для оцінки достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, визначає статутні документи, виявляє відхилення стану діяльності підприємства від того, яке передбачено статутними документами. Так він вивчає форму і методику бухгалтерського фінансового обліку, їх відповідність вимогам, які до них виставляються. Потім аналізу покладаються запису у Головній книзі, зокрема, сумнівні записи, дані яких зіставляють з регістрами аналітичного обліку і первинними документами [22].
У загальному вигляді аудиторські процедури можуть бути класифіковані таким чином:
- Розуміння бізнесу, його організації, галузі, в якій здійснюється діяльність підприємства;
- Вивчення та аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;
- Вивчення форм і методів обліку, оцінка впливу законодавчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;
- Визначення стану об'єкта в натуральному, вартісному вираженні;
- Контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (первинні документи, аналітичні, синтетичні та звітні документи);
- Розгляд питань попередніх років;
- Розгляд звітів керівництва підприємства та проміжних звітів.
Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. У аудиторську програму включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямками, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. Форма програми аудиту, представлена ​​в додатках до Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту» [16] для аудиту зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Topsol» представлена ​​в таблиці 5.3:
Таблиця 5.3 - Програма аудиту зовнішньоекономічної діяльності
Організація, яка перевіряється
ТОВ «Topsol»
Період аудиту
01.01.2005-31.12.2006
Керівник аудиторської перевірки
Ізначенко Д.В.
Склад аудиторської групи
Костенко Д.А., Вілінська Н.І.

Направ-ня аудиту
Документи
Аудиторські процедури
Період прове-дення перевірки
Виконавець
1
2
3
4
5
6
1
Аудит купівлі-продажу іноземних-ної валюти
Банківські документи по розрахунок-ним і валютних рахунках, оборотно-сальдові відомості по рахунках 311, 312,
333
Перевірка наявності банківських документів по розрахункових та валютних рахунках; перерахунок сум, відображений-них у виписці банку, зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку; встановлення своєчасності відображення операцій в бухгалтерському-ському обліку; перевірка правильності визначення суми послуг банку та віднесення її до валових витрат звітного періоду, точного розрахунку балансової вартості валюти
02.04.07-06.04.07
Костенко Д.А.
2
Аудит балан-сової вартості іноземних-ної валюти
Банківська виписка з офіцій-ним курсом НБУ, оборотно-сальдові відомості по рахунках 362, 632, 714, 945
Перевірка своєчасності та повноти проведення перерахунку балансової вартості валютних цінностей, які знаходяться на балансі підприємства станом на останній день кожного звітного податкового періоду. Переконатися в правильності застосованого для здійснення перерахунку засвідчений курсу НБУ. Перевірити правильність визначення джерела фінансування отриманих результатів перерахунку (валові витрати або валові доходи); своєчасності і повноти відобра-ження в обліку перерахунку балансова-вої вартості валютних цінностей
09.04.07-13.04.07
Костенко Д.А.

Продовження таблиці 5.3
1
2
3
4
5
6
3
Аудит розрахунків з іноземних-вими поку-Пателя
Банківські виписки за валютними рахунками, контракти, вантажні митниць-ні декла-рації, оборотно-сальдові відомості по рахунках 362, 714, 945
Перевірка повноти і своєчасної-ності зарахування виручки, яка приходить на валютні рахунки підпри-ємства: правильності застосований-ного офіційного курсу НБУ при визначенні балансової вартості іноземної валюти; повноти і своєчасності відображення у бух-бухгалтерському обліку реалізації гото-вої продукції нерезидентам; своє- тимчасовості проведення пере-подружжя заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду та правильності віднесення його результатів відповідних редньо до валових витрат або валових доходів. З'ясувати правильність і законність застосований-вої ставки податку на додану вартість та відшкодування сум ПДВ
02.04.07-06.04.07
Вілінська Н.І.
4
Аудит розрахунків з іноземних-вими постав-ками
Банківські виписки за валютними рахунками, контракти, вантажні митниць-ні декла-рації, оборотно-сальдові відомості по рахунках 632, 714, 945
Перевірка правильності визначення-ня балансової вартості перера-ленній валюти і її відповідності сумам заборгованості, які обліковуються на балансі підприєм-ку. Перевірити своєчасність проведення перерахунку суми заборгованості по виплаті заробітної-боргованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду. Встановити правильність віднесення результату перерахунку відповідно до валових витрат або валових доходів. Перевірити правильність визначення вар-мости матеріалів, які прийшли в рахунок погашення цієї заборгова-ності, і правильності списання різниці між сумою заборгова-ності і вартістю матеріалів відповідно до валових витрат або валових доходів. З'ясування своєчасності погашення заборгованості перед постачальником-нерезидентом
09.04.07-13.04.07
Вілінська Н.І.
Керівник аудиторської фірми Мартинюк К.Я.
Керівник аудиторської перевірки Ізначенко Д.В.
Перевірка наявності всіх банківських документів по розрахункових та валютних рахунках проводиться шляхом звірки залишку на початок дня отстатку на кінець дня попередньої банківської виписки. Перерахунок сум, відображених у виписці банку, зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку провадиться шляхом звірки даних оборотно-сальдової відомості за рахунком з даними виписок. Встановлення своєчасності відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі звірки дати проведення операції у програмі з датою банківської виписки. Перевірка правильності визначення суми послуг банку та віднесення її до валових витрат звітного періоду здійснюється на підставі договору розрахунково-касового обслуговування, укладеного з банком.
Перевірка своєчасності та повноти проведення перерахунку балансової вартості валютних цінностей, які знаходяться на балансі підприємства станом на останній день кожного звітного податкового періоду, проводиться на підставі офіційного курсу НБУ, встановленого на дату вчинення та проведення операції. Перевірка правильності визначення отриманих результатів перерахунку (валові витрати або валові доходи) проізодітся шляхом порівняння даних, відображених у бухгалтерському обліку і зроблених аудитором розрахунків при перевірці застосування правильного офіційного курсу НБУ. Своєчасність і повнота відображення в бухгалтерському обліку перерахунку балансової вартості валютних цінностей проводиться шляхом порівняння даних проведення в програмі зовнішньоекономічних операцій з даними бухгалтерського обліку.
Перевірка повноти і своєчасності зарахування виручки, яка приходить на валютні рахунки підприємства полягає у визначенні правильності застосованого офіційного курсу НБУ при визначенні балансової вартості іноземної валюти, зарахованої на банківський рахунок ТОВ "Topsol", повноти і своєчасності відображення у бухгалтерському обліку реалізації готової продукції нерезидентам шляхом порівняння даних проведення в програмі зовнішньоекономічних операцій з даними бухгалтерського обліку, своєчасності проведення перерахунку заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду та правильності віднесення його результатів відповідно до валових витрат або валових доходів.
Перевірка правильності визначення балансової вартості перерахованої валюти і її відповідності сумам заборгованості, які обліковуються на балансі підприємства здійснюється шляхом перевірки правильності відображення кредиторської заборгованості, її відповідності прибутковим документам і контракту, перевірки відміток банку про проведення грошових коштів на вантажній митній декларації і контракті. Перевірити своєчасність проведення перерахунку суми заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду шляхом з'ясування офіційного валютного курсу НБУ на останній день звітного періоду, перерахунку сум заборгованості по цьому курсу і зіставлення з даними бухгалтерського обліку. З'ясування своєчасності погашення заборгованості перед постачальником-нерезидентом визначається на підставі контракту і вантажної митної декларації з відміткою митниці про дату проведення декларування товарів і відповідає проведення розрахунків із Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

ВИСНОВОК
У даній дипломній роботі була розглянута організація бухгалтерського і податкового обліку на ТОВ «Topsol», облікова політика, статутні документи, первинна документація, регістри бухгалтерського обліку та фінансова звітність підприємства. Також була розглянута інформаційна, нормативна і законодавча база, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність і її облік в Україну.
В аналітичній частині роботи були розраховані показники фінансового стану ТОВ «Topsol» і показники його зовнішньоекономічної діяльності. З розрахунків коефіцієнтів автономності, фінансової стабільності, забезпечення власними коштами можна зробити висновок, що підприємство має нестабільне фінансове становище, яке викликане значною кількістю позикових засобів в розрахунках і капіталі підприємства. Найбільша частка в структурі кредиторської заборгованості належить розрахунками з постачальниками і значними кредитами банків.
Підприємство недостатньо забезпечено власними оборотними засобами, про що говорять не потрапляють в норму показники робочого капіталу, маневреності робочого капіталу, коефіцієнтів покриття і оборотності оборотного капіталу. За показниками ліквідності можна зробити висновок, що підприємство не є платоспроможним на дату балансу, не достатньо забезпечено власними коштами.
На підприємстві збільшилася рентабельність продукції, що може позитивно вплинути на його подальшу діяльність після проведення розрахунків за кредиторською заборгованістю.
Аналіз експортних операцій показує, що підприємство отримує прибуток від експортних продажів, продукція, що експортується рентабельна, але до кінця 2006 року витрати зросли більшими темпами, ніж прибуток і це знизило рентабельність експортних поставок. Аналіз імпортних постачань показує, що закупівлі сировини від іноземних постачальників збільшилися.
При розгляді організації обліку зовнішньоекономічних операцій на ТОВ «Topsol» було виявлено, що облік відповідає вимогам чинного законодавства. На підприємстві проводяться операції з експорту та імпорту товарів і сировини, відрядження співробітників за кордон, купівлі-продажу іноземної валюти, обліку її балансової вартості.
Оскільки облік на підприємстві автоматизовано, в дипломній роботі була запропонована розробка програмно-інформаційної системи для обліку зовнішньоекономічних контрактів, щоб керівництво підприємства мало можливість приймати рішення на підставі розроблених таблиць. А також було приділено увагу розробці системи, яка буде аналізувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства.
У проектній частині роботи на підставі Національних нормативів аудиту була розроблена методика аудиту зовнішньоекономічних операцій ТОВ «Topsol». Була проведена оцінка аудиторського ризику на підставі оцінки трьох його складових: властивого ризику, ризику невідповідності системи внутрішнього контролю та ризику невиявлення помилок і перекручень. Складено загальний план проведення аудиторської перевірки за напрямами зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Topsol» і на підставі цього плану розроблена програма аудиту, яка містить напрямки аудиту, терміни його проведення, виконавців і аудиторських процедур, за допомогою яких буде проводиться перевірка зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Topsol». Дані розробленої методики можна використовувати для проведення перевірки зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Topsol» службою внутрішнього контролю підприємства, а також бухгалтерією для самоперевірки правильності проведення зовнішньоекономічних операцій і правильності відображення даних обліку у фінансовій і податковій звітності.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV.
2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ, зі змінами та доповненнями.
3. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.00 р. № 20.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.00 р. № 193.
9. Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС-2000) від 01.01.00 р.
10. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства" у редакції від 22.05.97 № 283/97-ВР.
11. Закон України «Про податок на додану вартість» у редакції від 03.04.97 № 168/97-ВР
12. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчально-методичний посібник для самостійного Вивчення дісціпліні / Ю. А. Кузьмінській, В. Г. Козак, Л. І.. Лук'яненко та ін.; За редакцією Ю. А. Кузьмінського. - К.: КНЕУ, 2001. - 179 с.
13. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищіх навчальних закладів / / Бутинець Ф.Ф., Жигло І.В., Пархоменко В.М.; за ред. Бутинець Ф.Ф., 2-е видання, доповнений І перероблене. - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 544 с.
14. Я. Кавторева, О. Піроженко, М. Бойцова Все про облік та організації ЗЕД. -3-е видання, перероблене і доповнене - Х.: Фактор, 2006. - 328 с.
15. Т. Абрамцова, Є. Авер 'янова, В. Богданов, В. Василенко, Н. Діброва та ін Зовнішньоекономічна діяльність; під ред. А. Бабак; Методичний посібник. - Дніпропетровськ: Бібліотека «Баланс», 2006. - 176 с.
16. Національний норматив аудиту № 9 «Планування аудиту», затверджений рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98;
17. Національний норматив аудиту № 10 «Знання бізнесу клієнта», затверджений рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98;
18. Національний норматив аудиту № 11 «Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки», затверджений рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98;
19. Національний норматив аудиту № 12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування», затверджений рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98;
20. Аудит: Навчальний посібник / Давидів Г.М. - 2-ге видання, перероблене І доповнений - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. -363 С.
21. Курс аудиту: Підручник / Білуха М.Т. - К.: Вища школа. - Знання, 1998. -574 С.
22. Аудит: Навчальний посібник / Усач Б.Ф. - К.: Знання-Прес, 2002. -223 С.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
621.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік і аудит зовнішньоекономічної діяльності
Облік аналіз і аудит зовнішньоекономічної діяльності
Облік аудит експортних операцій Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
Організація зовнішньоекономічної діяльності великої компанії
Облік зовнішньоекономічної діяльності
Облік зовнішньоекономічної діяльності 2
Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності 2
Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності
Облік зовнішньоекономічної діяльності підприємства
© Усі права захищені
написати до нас