Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

1. 
   Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми свідчить про її актуальність, оскільки з огляду на епідеміологічну ситуацію в країні виникла потреба в удосконаленні підготовки учителів з урахуванням змін та запитів сьогодення. Теоретичний аналіз проблеми у ретроспективному огляді дозволив нам окреслити суть ключових понять «дистанційне навчання» та «змішане навчання», які у фаховій літературі тлумачаться як форми здобуття загальної середньої освіти за допомогою певних технологій і призначені для отримання освіти в умовах повної чи часткової віддаленості учасників освітнього процесу. Початок дистанційного запровадження пов’язують з ученим-стенографом Ісааком Пітманом, який 1840-му році використовував пошту для відправлення та отримання домашнього завдання. Дистанційне навчання законодавчо унормовано в Україні з 90-х років минулого століття, але масове його застосування почалося у зв’язку з карантинними обмеженнями. Щодо змішаного навчання, то це форма, яка передбачає on-line та off-line складову, у різних пропорціях та має чотири основні моделі: ротаційна, «гнучка» модель,
   

2. 
   Досліджуючи дидактичні можливості технологій дистанційного змішаного навчання в Україні ми здійснили аналіз досвіду вчителів у різних населених пунктів. За його результатами можемо констатувати, що таке навчання має багато переваг, серед яких: адаптивність, можливість кількаразового перегляду запису уроку та його фрагментів, змога обирати зручний для навчання час та темп. Водночас, технології дистанційного та
   

3. 
   Для реалізації завдань дослідження нами розроблено характеристику та рівні сформованості уміння вчителів організовувати дистанційне та змішане навчання молодших школярів в умовах сільського закладу загальної середньої освіти. Так, уміння учителів організовувати дані форми навчання можна визначити за такими показниками: усвідомлення потреби запровадження ідей дистанційного навчання в Україні та у своїй професійній діяльності; знаннянових цифрових технологій, освітніх платформ та їх можливостей; спрямованістьна застосування нових форм, методів і засобів дистанційної реалізації змісту предметів початкової школи; готовністьдо подолання труднощів та володінняпрактичниминавичкамиіз застосування освітніх платформ для організації дистанційного навчання учнів 6 – 10 річного віку. Варто зазначити, що усі вищеназвані показники взаємопов’язані та спираються на професійні компетентності вчителя, представлені в Професійному стандарті вчителя початкових класів: прогностично-організаційну, предметно-методичну, інформаційно-цифрову, соціально-комунікативну. Таким чином, здатність вчителя організувати дистанційне та змішане навчання в сільському закладі освіти – одна з його фахових компетентностей, що включає поєднання вищеназваних компонентів з огляду на особливості організації в даному населеному пункті, для якої характерні три рівні його сформованості: високий, середній та початковий.
   
4. 
   Результати констатувального експерименту засвідчили, що переважна більшість педагогів орієнтуються в освітніх сервісах для організації дистанційного та змішаного навчання, здатні застосувати їх у своїй практиці,