Нормикримінальногоправа – це правові приписи, у яких йдеться про засади й принципи кримінальної відповідальності, а також формулюються ознаки злочинів.
| Норми Особливої частини КК України складаються з: |
| Диспозиції | Санкції | ||||
| У диспозиції дається описання ознак конкретного злочину. | У санкції встановлюється вид та розмір покарання за злочин | ||||
| Проста диспозиція | Описова диспозиція | Відсильна диспозиція | Відносно-визначені | Альтернативні | |
| лише вказує на кримінально-карне діяння, не розкриваючи його зміст (ст. 369 КК - Пропозиція або давання хабара) | описує найбільш суттєві ознаки діяння та розкриває його зміст (ч.1 ст. 185 - Крадіжка) | називає лише діяння, але не містить у собі опису самого злочинного діяння, і відсилає до інших норм (статті або частині) кримінального закону. Наприклад, диспозиція ст. 122 КК відсилає до ст. 121 КК. Формулювання “Ті самі дії...” - також відноситься до різновиду відсильної диспозиції | вказує один вид основного покарання і його межі. Існує два різновиди відносно-визначених санкцій: 1) в яких вказана мінімальна і максимальна межі покарання (караються ... на строк від... до ... років. Наприклад, ст. 111 КК- від 10 до 15 років); 2) в яких вказана лише максимальна межа покарання (караються ... на строк до ... років. Наприклад, ст. 116 КК- до 5 років) | містить не один, а два чи більше основних видів покарання (караються позбавленням волі на строк ... або довічним позбавленням волі. Наприклад, ст. 115 КК). Залежно від своєї побудови в альтернативній санкції можуть міститися: 1) відносно визначений та абсолютно визначений вид покарання (ст. 112 КК); 2) два або більше відносно визначених видів покарання (ст. 123, ст. 174 КК) | |
| Іноді законодавець застосовує змішані (комбіновані) диспозиції. Це такі диспозиції, у яких одночасно містяться ознаки різних видів диспозицій (п. 13 ч. 2 ст. 115 КК — проста та відсильна) | |||||
2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
Відповідно до ч. 3 ст. 4 КК України момент вчинення злочину — момент вчинення дії або бездіяльності, що передбачені законом про кримінальну відповідальність, незалежно від часу настання наслідків.
Відповідно до ч. 2 ст.4 КК України злочинність і карність діяння визначається законом про кримінальну відповідальність, що діяв під час вчинення цього діяння.
| Умови правильного застосування закону про кримінальну відповідальність: |
| Точне визначення часу вчинення злочину | Точне визначення часу дії кримінального закону |
| Поняття дії кримінального закону в часі складається з таких основних компонентів: |
| 1. Вступ закону до сили | 2. Припинення дії закону | 3. Зворотна сила закону |
| Порядок набрання чинності кримінального закону: |
| Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України та ч.1 ст.4 КК України закон набирає чинності через десять днів із дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Днем вступу закону до сили є день, наступний після закінчення останньої доби встановленого терміну. Відлік діб починається з дня, наступного за оприлюдненням закону |
| Інший порядок набрання чинності кримінального закону: |
| а) коли в законі безпосередньо вказана дата, з якої цей закон набирає чинності | б) якщо в законі безпосередньо зазначено, що він набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення |
| Чинний закон припиняє свою дію у разі : |
| 1. Скасування закону | 2. Закінчення терміну його дії | 3. Заміни новим законом | 4. Особливих умов або обставин, що обумовили його видання |
| Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі (ст. 5 КК України) |
| Містить питання про поширення дії кримінального закону на діяння, що вчинені до набрання ним чинності | Є виключенням з правил, оскільки за загальним правилом закон зворотної дії не має |
| Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закріплено: «Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у т.ч. на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість» | Відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України: «Закон про кримінальну відповідальність, який частково пом’якшує відповідальність, а частково її посилює, має зворотну дію в часі лише у тій частині, яка пом’якшує відповідальність» | Відповідно до ч.2 ст.5 КК України: «Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі» |
3. Чинність кримінального закону у просторі
| Чинність кримінального закону у просторі визначається на підставі принципів : |
| Територіальний принцип | Принцип громадянства | Універсальний (космополітичний) принцип | Реальний принцип |
| Відповідно до ч. 1 ст.6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим кодексом. Територіальний принцип полягає у суверенітеті держави, влада якої поширюється на всю його територію | Цей принцип визначений в ч. 1 ст. 7 КК України: “Громадяни України, особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВР України | Закріплений ст. 8 КК України та полягає у тому, що іноземці та особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочин за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами. Сутність даного принципу полягає в спільності інтересів суверенних держав у боротьбі з міжнародними злочинами | Закріплений ст. 8 КК України та полягає в можливості притягнення будь-якої особи, в т.ч. іноземця чи особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, до відповідальності за КК України за злочини, вчинені за її межами, якщо вони вчинили передбачені КК України особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або її інтересів |
4. Тлумачення кримінального закону
Тлумачення кримінального закону – це з’ясування сенсу та змісту кримінального закону з метою правильного його засто
| Види тлумачення |
| 1. За суб’єктом тлумачення | 2. За способом тлумачення | 3. За обсягом тлумачення |
| 1. Залежно від суб’єкта, що роз’яснює закон існує тлумачення закону : |
| Офіційне (легальне) | Судове | Наукове (доктринальне) | ||
| – це тлумачення законів або їх окремих положень Конституційним Судом України | – це тлумачення закону, що надається судом у процесі розгляду кримінальних справ | – це наукове тлумачення, яке дають наукові та навчальні юридичні установи, окремі фахівці, науковці та практики у монографічних працях, підручниках, наукових статтях, коментарях та ін. | ||
| казуальне тлумачення – тлумачення, що дається судами під час розгляду конкретних кримінальних справ | правозастосовче тлумачення – тлумачення, що дається Пленумом Верховного Суду України на підставі вивчення та узагальнення судової практики в своїх постановах | |||
| 2. За способами тлумачення поділяють на: |
| Граматичне (філологічне) | Систематичне | Історичне |
| тлумачення полягає у з’ясуванні змісту кримінального закону шляхом етимологічного або синтаксичного аналізу тексту, слів, термінів, понять, що вживаються у законі | полягає у з’ясуванні змісту закону, його окремих положень шляхом зіставлення з іншими положеннями даного чи будь –якого іншого закону | полягає у з’ясуванні умов, причин що визначили його прийняття, звернення до аналогічних кримінальних законів, що діяли раніше |
| 3. За обсягом тлумачення поділяють на: |
| Буквальне (адекватне) | Обмежувальне | Поширюване |
| полягає у з’ясуванні змісту норми у точній відповідності з текстом кримінального закону | дає підстави застосовувати закон до більш вузького кола випадків, ніж це передбачає зміст тексту закону | полягає у наданні дії закону більш широкого змісту і дозволяє застосовувати його до більш широкого кола випадків, ніж це передбачає зміст тексту закону |
Лекція 3
ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ ТА ЙОГО ОЗНАКИ
План лекції
1. Поняття злочину, його ознаки.
2. Класифікація злочинів.
1. Поняття злочину, його ознаки
| Злочин – це правове та соціальне явище, категорія “злочин” має два значення |
| явище реальної дійсності | поняття, що визначене кримінальним законом |
Злочином у науковій літературі визнають конкретний акт вольової поведінки людини, вчинений під контролем її свідомості, оскільки будь-якому діянню передує уявлення про нього у свідомості людини.
Злочин – це насамперед діяння, тобто виражене у формі активної дії, або пасивної бездіяльності акт поведінки (вчинок, діяльність).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України “Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину”.
| До ознак злочину відносять: |
| Суспільну небезпечність | Винність | Протиправність | Караність |
| полягає у тому, що діяння або заподіює збиток об’єктам кримінально-правової охорони, або містить у собі реальну можливість заподіяння шкоди певним сферам життєдіяльності людей. Виділяють характер та ступінь суспільної небезпечності | передбачає визнання діяння злочином лише за умови, що воно вчинене умисно або з необережності | полягає у тому, що конкретне суспільно небезпечне діяння визнається злочинним лише в тому випадку, якщо воно передбачене кримінальним законом | розуміють погрозу застосування покарання за злочин, що міститься у кримінально правових санкціях |
Відповідно до ч. 2 ст.11 КК України: «Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18