1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18
Ім'я файлу: Pravo (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 611кб.
Дата: 09.05.2022
скачати

Співучасть у злочині – умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК України).

Співучасть у злочині
(об’єднання, коли кілька осіб вчиняють злочин спільно і умисно)






Не утворює будь-яких особливих, інших підстав відповідальності, підставою відповідальності тут є склад злочину, який вчинений у співучасті

Інститут співучасті включений до КК України, щоб на його підставі визначити, як і за що відповідають ті особи, що безпосередньо у вчиненні об’єктивних ознак злочину не брали участі

Об’єднання зусиль двох або більше осіб при вчиненні злочину підвищує небезпечність самого злочину, полегшує його вчинення і приховування



Зміст співучасті



Об'єктивні ознаки співучасті

Суб'єктивні ознаки

виражені в законі словами: злочин,
вчинений декількома (двома або більше) суб’єктами злочину спільно

виражені в законі вказівкою, що співучасть — це умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину



Об’єктивні ознаки співучасті виявляються у такому:

1) співучасть є тільки там, де в злочині беруть участь кілька осіб (хоча б дві особи), законодавець називає мінімальну кількість учасників злочину, хоча їх може бути і більше. Кожна з цих осіб повинна мати ознаки суб’єкта злочину — бути фізичною особою осудною і досягти віку кримінальної відповідальності

2) співучасть — це діяльність спільна. Спільність як об'єктивна ознака співучасті містить такі три моменти:

а) злочин вчиняється загальними зусиллями всіх співучасників.Роль, функції кожного із співучасників можуть відрізнятися, але при цьому злочин — це результат загальної, спільної діяльності всіх співучасників, кожен із них вніс у вчинення злочину свій внесок;

б) спільність також означає, що наслідок, який досягається в результаті вчинення злочину, є єдиним, неподільним, загальним для всіх співучасників. За цей наслідок відповідальність несуть всі співучасники, незалежно від тієї ролі, яку кожен з них виконував у злочині

в) спільність при співучасті означає, що між діями співучасників і тим злочином, що вчинив виконавець є причинний зв’язок. Причому опосередкований причинний зв’язок, тому що загальний результат досягається лише шляхом свідомої діяльності виконавця. Діяльність кожного співучасника повинна за часом передувати тому злочину, що вчиняє виконавець, вона створює реальну можливість для виконавця вчинити даний злочин



З суб’єктивної сторони співучасть характеризується умисною формою вини,
що передбачає:


1. Наявність умислу кожного із співучасників стосовно їх власних дій (бездіяльності)

2. Наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця і співвиконавця

3. Єдність наміру всіх співучасників вчинити один і той самий злочин

4. Єдність злочинного інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального злочинного результату



Співучасть включає



Інтелектуальний момент умислу

Вольовий момент умислу

означає, що умислом охоплюється усвідомлення кожним із учасників:
- суспільно небезпечного характеру особисто вчиненого діяння;
- факту вчинення всіма співучасниками одного й того самого злочину;
- характеру дій інших співучасників;
- можливості діяти спільно з ними;
- наявності умислу в їх діях;
- спрямованості їх дій (бездіяльності) на досягнення загального злочинного результату

виявляється насамперед у бажанні
настання наслідків, коли всі співучасники бажають, щоб настали наслідки, яких своїми безпосередніми діями прагне досягти виконавець


Закон у ст. 26 КК України не вказує види такого умислу при співучасті, допускаючи, що він може бути як прямим, так і непрямим. Непрямий умисел може мати місце в поведінці співвиконавця або пособника. Мотиви дій співучасників можуть бути як однаковими, так і різними.

2. Види співучасників

Співучасники в злочині можуть виконувати різні ролі — однорідні або різнорідні функції.

Види співучасників
(ч. 1 ст. 27 КК) України






1.Виконавець (співвиконавець) злочину

особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України (ч.2 ст. 27 КК України)

2. Організатор злочину

особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації (ч. 3 ст. 27 КК України)

Підбурювач

особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину (ч. 4 ст. 27 КК України)

Пособник

особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину (ч. 5 ст. 27 КК України)



Всі пособницькі дії поділяються на такі два види:



а) пособництво фізичне

б) пособництво інтелектуальне

1) надання засобів чи знарядь виявляється в тому, що пособник передає в розпорядження виконавця чи інших співучасників різні предмети матеріального світу, що забезпечують досягнення співучасниками їх злочинних намірів

1) надання порад, вказівок виражається в тому, що пособник може, наприклад, пояснити, як краще проникнути у приміщення для вчинення крадіжки, тощо

2) усунення перешкод вчиненню злочину полягає в усуненні перешкод, що заважають реалізації злочинних намірів співучасників


2) заздалегідь обіцяне приховування злочинця, засобів і знарядь вчинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом

3) фізичне пособництво може полягати в сприянні приховуванню злочину




Можливим є об’єднання, збіг у діяльності співучасника відразу декількох ролей. Наприклад, особа може бути одночасно і виконавцем і організатором злочину, вона може бути підбурювачем і пособником і т.п. Сполучення декількох ролей у поведінці одного співучасника враховується судом при призначенні покарання.

3. Форми співучасті

Форми співучасті – це об’єднання співучасників, які розрізняються між собою за характером виконуваних ролей і за стійкістю суб’єктивних зв’язків між ними.

Співучасть



1) проста співучасть

2) складна співучасть

(співвиконавство, співвинність) має місце там, де всі співучасники є виконавцями злочину і всі вони виконують однорідну роль. Однак, їх дії можуть мати різний характер. Проте з погляду форми співучасті їх ролі є однорідними, всі вони виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини КК як ознаки об’єктивної сторони конкретного складу злочину

(співучасть з розподілом ролей) виявляється в тому, що співучасники виконують різнорідні ролі, тут має місце розподіл ролей – один або кілька з них - виконавці, інші – підбурювачі, пособники і т. п. При цій формі співучасті не всі співучасники є виконавцями злочину




За суб’єктивними ознаками, за стійкістю суб’єктивних зв’язків, стійкістю умислу
ст. 28 КК України розрізняє вчинення злочину такими злочинними групами:




а) вчинення злочину групою осіб (ч. 1 ст. 28 КК)

б)вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (ч. 2
ст. 28 КК)


в) вчинення злочину організованою групою (ч. 3
ст. 28 КК)



г)вчинення злочину злочинною організацією (ч. 4 ст. 28 КК)


якщо злочин спільно вчинили декілька (два або більше)виконавців без попередньої змови. Діяльність одного виконавця приєднується до діяльності іншого (інших) виконавця вже в процесі вчинення злочину, але до його закінчення. Ця форма співучасті передбачена в деяких статтях КК як кваліфікуюча ознака злочину (наприклад, при зґвалтуванні -
ст. 152 КК України)

коли злочин спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб передбачено як кваліфікуючу ознаку в багатьох статтях КК України (наприклад, у всіх корисливих злочинах проти власності)

якщо в готуванні або вчиненні злочину брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи

якщо злочин вчинений стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени чи структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп




4. Відповідальність співучасників


Кримінальна відповідальність співучасників
(ст. 29 КК України)





1. Виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини КК України, яка передбачає вчинений ним злочин
(ч. 1 ст. 29 КК)


2. Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 КК і тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем (ч. 2 ст. 29 КК)



3. Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях
Особливої частини КК як ознаки злочину, що впливають на кваліфі-кацію дій виконавця, ставлять у вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини
ч. 3 ст. 29 КК)

4. У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині
(ч. 4 ст. 29 КК)



5. Співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом (ч. 5 ст. 29 КК)



Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (ст. 30 КК України)



1) Відповідальність співучасників, які діють в організованій групі або злочинній організації, визначається таким чином:

1. Організатор організованої групи чи злочинної організації

2. Інші учасники організованої групи чи злочинної організації

підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом (ч. 1
ст. 30 КК)

підлягають кримінальній відповідальнос-ті за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них (ч. 2 ст. 30 КК)



2) При простій співучасті, всі співучасники несуть відповідальність за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29)



а) виконавець (співвиконавці) відповідають за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений ними злочин
(ч. 1 ст. 29 КК)

б) всі інші співучасники (організатори, підбурювачі, пособники) відповідають за відповідною частиною ст. 27 КК і за той злочин, що вчинив виконавець (ч. 2 ст. 29 КК)


в) дії всіх співучасників у зв’язку з цим, за винятком виконавця (виконавців), кваліфікуються за тією статтею Особливої частини КК, за якою кваліфіковані дії виконавця, але з обов’язковим посиланням на відповідну частину ст. 27 КК

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18

скачати

© Усі права захищені
написати до нас