РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
4.1. Аналіз потенційних небезпек
Тема дипломної роботи: «Фінансовий стан суб’єкта господарювання та шляхи його поліпшення».
Робоче місце під час виконання дипломної роботи, а саме при збиранні, систематизуванні та опрацюванні великого об'єму теоретичного матеріалу, виконанні його обробки знаходиться в кабінеті (офісному приміщенні) адміністративної будівлі ПАТ «Фармак». Робоче місце забезпечується належною оргтехнікою, технічними засобами зв'язку і є зручним для виконання своїх тродових обов’язків.
До комплексу обладнання, яке використовується входить: а) комп’ютерна та різноманітна периферійна техніка (принтери, факси); б) обладнання, яке підтримує комфортні умови праці (опалювальні прилади, кондиціонери).
Під час виконання роботи в сфері фінансів, в офісному приміщенні є можливість виникнення потенційних небезпек та різноманітних шкідливих факторів:
– ураження електричним струмом, у наслідок несправності електорообладнання, невиконання правил техніки безпеки при користуванні електричним обладнанням, що може призвести до електротравм або летального наслідку;
– механічне травмування в наслідок не раціонального розташування робочих місць;
– нервово-психічні навантаження, через специфічність роботи працівників економіко-гуманітарної сфери, яка передбачає постійний контакт з клієнтами, колегами по роботі, керівництвом, контрагентами при вирішенні робочих питань (деякі з них можуть бути конфліктними, суперечливими).
142
Подібний характер роботи може викликати емоційний дискомфорт, внутрішнє роздратування та емоційну нестабільність під час короткотривалих певних негативних ситуацій, що може призвести до захворювань нервової системи, зниження наснаги на працю та стресових станів;
–
«синдром професійного вигорання», що характеризується хронічною перевтомою через виконання своїх професійних обов’язків. Людина при цьому не здатна врівноважувати особистий і робочий час;
– негативний вплив електромагнітних, в тому числі і рентгенівських випромінювань при використанні моніторів персональних комп’ютерів (далі
ПК) з електронно-променевою трубкою, що призводить до погіршень зору, зниження імунітету;
– недостатнє освітлення виробничих приміщень і робочих місць, у зв'язку з несправністю, або хибного вибору освітлювальних приладів, що призводить до погіршення зору;
– підвищений рівень шуму, який створюється перетворювачем напруги електронно-обчислювальної машини (далі ЕОМ), її технічною периферією, а також людьми, що працюють у приміщенні, і який призводить до погіршення слуху;
– незадовільні параметри мікроклімату робочого місця, у зв'язку із відсутністю приладів, що забезпечують необхідний повітрообмін та опалювальної системи, які можуть викликати загальні захворювання;
-
– пряма і відбита від екрана ПК блесткість, що призводить до роздратованості та повільного процеса роботи;
– вірогідність загоряння, в зв'язку з використанням несправного електрообладнання, обігрівачів з відкритим теном, недотриманням, або порушенням правил протипожежної безпеки, відсутністю систем пожежної сигналізації і пожежогасіння, що призводить до пожежі;
-
– неправильні дії персоналу в умовах надзвичайних ситуацій, які призводять до паніки та загибелі людей.
143
4.2. Заходи по забезпеченню безпеки
У приміщенні офісу застосовується широке різноманіття електроприладів: персональні комп'ютери, принтери, ксерокси, факси, освітлювальні прилади, кондиціонери, побутові електроприлади тощо.
Небезпека ураження електричним струмом при використанні цих приладів з'являється при недотриманні заходів обережності, а також при відмові або несправності цього обладнання. Наслідки ураження електричним струмом залежать від багатьох факторів: опору організму, величини, тривалості дії, роду
і частоти струму, шляхів його проходження через життєво важливі органи, умов зовнішнього середовища.
Для запобігання ураження електричним струмом встановлено електроустаткування, яке відповідає вимогам: ПУЕ («Правила устрою електроустановок») і ГОСТ 12.1.030-81 (2001) «ССБТ. Электробезопасность.
Защитное заземление, зануление», величина опору захисного заземлення електрообладнання приміщення - 4 Ом; НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок», приміщення, в якому розташовуються ЕОМ, різноманітне устаткування, відноситься до класу пожеженебезпечної зони П-ІІа, тому передбачений мінімальний ступінь захисту ізоляції обладнання ІР44; ГОСТ 12.1.009-76 (1999)
«ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения» обладнання офісу має подвійну ізоляцію, яка складається з робочої та додаткової ізоляції;
ГОСТ 12.2.007.0-75* (2001) «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ по способу захисту людини від ураження електричним струмом, належать до І класу, оскільки мають подвійну ізоляцію, елемент для заземлення та провід для приєднання до джерела живлення, що має заземлюючу жилу і вилку з заземлюючим контактом. Експлуатація електроустановок і електроустаткування проводиться
144 відповідно до НПАОП 40.1-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок» та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»
Ймовірність механічного травмування може виникнути внаслідок не раціонального розташування робочих місць, захаращення робочих місць або у зв’язку з недбалістю та неуважністю обслуговуючого персоналу. Для виключення травматизму згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно- обчислювальних машин» зроблено більш зручне та раціональне розташування робочих місць, таким чином збільшена відстань між ними, яка відповідає нормованим значення (п лоща на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м
2
, а об'єм не менше ніж 20,0 м
3
)
У зв’язку із стресовими ситуаціями та нервово-емоційними навантаженнями у працівників може виникнути ймовірність захворювань загально-невротичного характеру.
З метою зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми, передбачені перерви у роботі – 15 хвилин кожні дві години, а також спеціально обладнане приміщення – кімната відпочинку.
Для оптимізації відносин у колективі проводяться тренінги з залучанням психологів на теми: «Адаптація у новому колективі», «Поведінка в суспільстві».
З метою запобігання виникненню «синдрому професійного вигорання», зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми, передбачені перерви у роботі – 15 хвилин кожні дві години, а також спеціально обладнане приміщення – кімната відпочинку.
Також запропоновано періодична участь в семінарах та конференціях, де
145 надається можливість зустрітися з новими людьми і обмінятися досвідом.
Розроблено графік відпусток.
4.3. Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
Внаслідок роботи за ПК, на фізіологію людини негативно впливають електромагнітні випромінювання. Щоб зменшити наслідки впливу на людину та знизити негативні показники у робочій зоні до допустимих значень, згідно з
ГОСТ 12.2.007.0-75 «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», вироби, які створюють електромагнітні поля, повинні мати захисні елементи (екрани, поглиначі і т.д.). Вимоги до захисних елементів повинні бути вказані в стандартах та технічних умовах на конкретні види виробів. Згідно з НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98
«Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», на робочих місцях обладнаних ПК встановлені рідкокристалічні монітори, які не є джерелами рентгенівського та електромагнітного випромінювань.
У зв’язку з невдалим віддзеркаленням світла виникає пряма і відбита від екрана ПК блесткість. Для запобігання роздратованості та повільного процеса роботи, робочі місця розміщені таким чином, щоб прямі промені сонця не попадали безпосередньо на екран, на вікнах передбачені жалюзі. Також допоміжні настільні освітлювальні прилади розміщені таким чином, щоб світло попадало на клавіатуру, а не на екран.
Основними причинами недостатньої або нераціональної освітленості робочих місць є:
- несправність або нераціональний вибір освітлювальних приладів;
146
- незадовільна освітленість на робочому місці або на робочій зоні, що може бути спричинена зниженням продуктивності та якості праці, отримання травм;
- недостатнє освітлення, що викликає зоровий дискомфорт
(виражається у відчутті незручності або напруженості);
- тривалим перебуванням в умовах зорового дискомфорту, що призводить до розсіювання уваги, зменшення зосередженості, зоровій і загальній втомі.
У офісному приміщенні, згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» передбачене природне та штучне освітлення. Природне освітлення здійснено через світлові прорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче
1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, передбачено сонцезахисні пристрої.
Розрахунок загального штучного освітлення в приміщенні офісу розмірами АхВхН=16х8х3,4 м, з висотою робочої поверхні h р
=0,8 м, нормованим значенням штучного освітлення для кабінету Е
н
=300 лк.
1. Розраховуємо кількість рядів світильників у приміщенні
p
N
:
h
L
h
H
B
N
p
p
/
)
(
, шт; (4.1) де
B
– ширина приміщення, м;
H
– висота приміщення, м;
p
h
– висота робочої поверхні, м;
h
L /
– числове значення коефіцієнта світильника;
3 4
,
1
)
8
,
0 4
,
3
(
8
p
N
, шт.
147 2. Визначаємо максимально припустиму відстань між рядами світильника max
L
:
p
N
B
L
max
, м; (4.2) де
B
– ширина приміщення, м;
p
N
– кількість рядів світильників у приміщенні, шт;
67
,
2 3
8
max
L
, м.
3. Визначаємо значення індексу приміщення i, що характеризує співвідношення розмірів освітлювального приміщення і висоти розміщення світильників:
)
(
)
(
B
A
h
H
B
A
i
p
; (4.3) де
A
– довжина приміщення, м;
B
– ширина приміщення, м;
H
– висота приміщення, м;
p
h
– висота робочої поверхні, м;
05
,
2
)
8 16
(
)
8
,
0 4
,
3
(
8 16
i
4. Визначаємо значення коефіцієнта використання світлового потоку η, створюваного світильником типу ЛПО.
Вибирається з урахуванням відбиття поверхонь приміщення та індексу приміщення і дорівнює
54
%.
5. Визначаємо сумарний світловий потік освітлювальної установки у даному приміщені
Ф
:
z
k
B
A
E
Ф
з
H
, лм; (4.4)
148 де
H
E
– рівень нормованого загального освітлення, лк;
A
– довжина приміщення, м;
B
– ширина приміщення, м;
з
k
– коефіцієнт запасу (для кабінету
4
,
1
з
k
);
z
– коефіцієнт нерівномірності (мінімальної) освітленості (відношення середньої освітленості до мінімальної освітленості), як правило дорівнює (для люмінесцентних ламп
z
=1,1);
– коефіцієнт використання світлового потоку;
109511 54
,
0 1
,
1 4
,
1 8
16 300
Ф
, лм.
6. Визначаємо умовну загальну кількість світильників у приміщені
св
N
: max
2
L
B
A
N
св
, шт; (4.5) де
A
– довжина приміщення, м;
B
– ширина приміщення, м; max
L
– максимально припустима відстань між рядами світильників, м;
18 67
,
2 8
16 2
св
N
, шт.
7. Розраховаємо світловий потік умовного джерела світла
л
Ф
:
л
л
N
Ф
Ф
, лм; (4.6) де
Ф
– сумарний світловий потік освітлювальної установки, лм;
л
N
– загальна кількість ламп у світильнику, яка розраховується за формулою:
149
n
N
N
св
л
, шт; (4.7) де
n
– кількість ламп у світильнику, шт;
36 2
18
л
N
, шт;
3042 36 109511
л
Ф
, лм.
8. Знаходимо коефіцієнт m – співвідношення між розрахунковим світловим потоком лампи
л
Ф
та фактичним світловим потоком вибраної стандартної лампи Ф
л
:
л
л
Ф
Ф
m
; (4.8)
17
,
1 2600 3042
m
9. Визначаємо оптимальну (фактичну) кількість світильників у приміщенні
св
N
:
m
N
N
св
св
, шт; (4.9) де
св
N
– умовна загальна кількість світильників у приміщені, шт;
m
– співвідношення між розрахунковим світловим потоком лампи та фактичним світловим потоком вибраної стандартної лампи;
21 17
,
1 18
св
N
, шт.
10. Визначаємо фактичну кількість ламп у приміщенні
л
N
:
n
N
N
св
л
, шт; (4.10) де
св
N
– оптимальна (фактична) кількість світильників у приміщенні, шт;
150
n
– кількість ламп у світильнику, шт;
42 2
21
л
N
, шт.
11. Визначаємо загальну розрахункову освітленість Е
р
у приміщенні, що створюється при застосуванні стандартних ламп:
z
k
B
A
N
Ф
E
з
л
л
р
, лк; (4.11) де
л
Ф
– фактичний світловий поток вибраної стандартної лампи, лм;
л
N
– фактична кількість ламп у приміщенні, шт;
– коефіцієнт використання світлового потоку;
A
– довжина приміщення, м;
B
– ширина приміщення, м;
з
k
– коефіцієнт запасу;
z
– коефіцієнт нерівномірності (мінімальної) освітленості;
299 1
,
1 4
,
1 8
16 54
,
0 42 2600
р
E
, лк.
Виходячи з розрахунку загальне штучне освітлення в приміщенні офісу дорівнює 299 лк, що відповідає нормованому значеню освітляння і яке забезбечується за допомогою 21 світильника типу ЛПО.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях приміщення відповідають вимогам
ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» та
ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку».
Зниження рівня шуму в приміщенні здійснено за допомогою:
– використання більш сучасного обладнання;
– розташування принтерів та різноманітного устаткування колективного користування на значній відстані від більшості робочих місць
151 працівниців;
– переведення жорсткого диска в режим сну (Standby), якщо комп'ютер не працює протягом визначеного часу;
– використання блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках.
Неправильне проектування або несправність систем опалення та вентиляції в приміщенні офісу може призвести до негативних впливів на здоров’я працівників у вигляді простудних захворювань, перегрівань, проблем
із дихальними шляхами тощо.
Метеорологічні умови в приміщенні офісу – температура повітря, відносна вологість повітря й швидкість його переміщення відповідають встановленим санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» і ГОСТ 12.1.005-88
(1991)«ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
Роботи в офісному приміщенні, належать до категорії Іб - легка робота, тому передбачені наступні оптимальні значення параметрів мікроклімату:
- у холодний період року: температура 21-23С; відносна вологість:
40-60%; швидкість переміщення повітря: 0,1 м/с;
- у теплий період року: температура 22-24С; відносна вологість: 40-
60%; швидкість переміщення повітря: 0,2 м/с.
Забезпечення таких параметрів мікроклімату досягається оснащенням приміщень пристроями кондиціонування, вентиляції та дезодорації повітря, системами опалювання.
Оптімальні рівні позитивних (n+) і негативних (n-) іонів у повітрі приміщеня з ВДТ відповідають вимогам ГН 2152-80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень» і становить: n+=1500-30000 (шт. на 1см
3
); n- = 3000-5000 (шт. на
1см
3
). Підтримку оптимального рівня легких позитивних і негативних аероіонів