1.3. Основні умови забезпечення надання факторингових послуг. Оттавська конвенція з факторингу 1988 р.
Основними передумовами застосування факторингу в Україні є :
низька платіжна дисципліна в Україні;
проблема оцінки фінансового стану і платоспроможності контрагентів;
виникнення касових розривів;
дефіцит оборотних коштів, що гальмує процес виробництва. Для кращого розуміння сутності терміну факторингу розглянемо алгоритм здійснення факторингової операції, що наведений на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Алгоритм здійснення факторингової операції
Здійсненню факторингової угоди передує серйозна аналітична робота. Отримавши заявку від підприємства, факторингова компанія (банк) вивчає протягом 1-2 тижнів економічне й фінансове становище потенційного клієнта та характер його ділових зв'язків. Якщо підприємство стало клієнтом факторингової компанії (банку), то клієнт направляє факторинговій компанії всі рахунки-фактури, виставлені покупцем. За кожним документом клієнт повинен отримати згоду на оплату. Факторингова компанія (банк) вивчає всі рахунки-фактури, визнаючи при цьому платоспроможність покупців. Це зазвичай триває від 24 годин до 2-3 днів.
Коли клієнт починає працювати з фактором, у нього з'являється незалежний контролер за дебіторською заборгованістю. Адміністрування дебіторської заборгованості фактором, як правило, включає:
перевірку платіжної дисципліни боржника;
моніторинг дебіторської заборгованості;
управління заборгованістю боржника та встановлення лімітів фінансування дебіторів.
На кінець 2019 року в Україні лідерами на ринку факторингу були три його першовідкривачі: "ТАС-Комерцбанк" (тепер "Сведбанк"), "Укрсоцбанк", "Укрексім- банк". Ці банки займали близько 60% ринку. Також важливими учасниками фінансового ринку є банки: "Райффайзен Банк Аваль", "Банк Петрокоммерц-Україна", "Європейський", "Індекс-Банк", "VАВ Банк", "кредитором- банк", "СЕБ Банк", "ПриватБанк", "БІГ Енергія", факторингові компанії "Факторинг", "Арма Факторинг", "Перша факторингова компанія", інвестиційна компанія "Українська фінансова група". На жаль, на сьогодні не всі фінансові установи — "гравці" ринку фінансових послуг — можуть запропонувати своїм новим клієнтам таку послугу як факторинг.
Конвенцію про міжнародний факторинг було укладено в Оттаві 28 травня 1988 р. її поява була зумовлена потребою уніфікації правовідносин цього виду. Конвенцію підписали 14 держав. Вона набрала чинності у 1996 р. Оттавська конвенція відіграла велику роль у світовому розвиткові факторингу. Вона стала основою при розробці факторингового законодавства багатьох країн. Глава про факторинг міститься, зокрема, у Модельному Цивільному кодексі держав — учасниць СНД
Україна приєдналася до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, яка відбулася 28 травня 1988 року в м. Оттаві. Дана Конвенція передбачає врегулювання питання укладення та застосування договорів факторингу і відступлення права грошової вимоги. Положення Конвенції можуть застосовуватися щоразу, коли грошові вимоги (відступлені згідно з договором факторингу) випливають з договору купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником, які здійснюють господарську діяльність на території різних держав. Також, цією Конвенцією визначаються права та обов'язки сторін договору факторингу. Визначено Конвенцією і порядок подальшого відступлення права грошової вимоги.
Згідно з конвенцією про факторингові операції 1988 року операція вважається факторинговою тоді, коли вона задовольняє принаймні дві з чотирьох основних вимог: наявність кредитування у формі оплати позикових зобов'язань; облік дебіторської заборгованості підприємства-постачальника; інкасування дебіторської заборгованості підприємства-постачальника; страхування підприємства-постачальника від кредитного ризику.
На сьогоднішній день чинне законодавство України майже не врегульовує питання здійснення факторингових операцій, тобто приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг сприятиме розвитку національного законодавства в даній сфері. Також, таке приєднання може сприяти збільшенню обсягу зовнішньоторговельних операцій із використанням факторингових операцій. Крім цього, приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг дозволить розширити джерела фінансування діяльності українських підприємств за рахунок використання факторингових операцій.
Розглядаючи економічні особливості застосування факторингу, детальніше зупинимося на функціях факторингу. Основними функціями факторингу:
Фінансування поставок товарів (в залежності від ризиків, характерних для конкретної факторингової операції, сума фінансування складає до 95% від загальної суми угоди; решта суми зберігається на гарантійному депозиті, на який нараховуються відсотки).
Управління дебіторською заборгованістю, що призводить до покращення платіжної дисципліни покупців, та передбачає:
контроль за своєчасністю оплати заборгованості;
експертизу документів, що підтверджують дійсність поставки товарів;
інформаційне супроводження операцій факторингу тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14