3.2. Напрями вдосконалення надання факторингових послуг в сучасних умовах
Для підприємства визначальне значення має облік факторингових операцій та його правове регулювання.
Серед основних проблем нормативно-правового регулювання факторингової діяльності в Україні можна назвати такі:
Неузгодженість норм законів «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і Господарського кодексу з нормами Цивільного кодексу в частині регулювання уступки вимоги, поруки, позики, зокрема, кредиту і факторингу. А також невідповідність положень українського законодавства щодо факторингової діяльності міжнародним стандартам у цій сфері.
Заборона некредитним фінансовим установам залучати кошти третіх осіб для надання факторингового фінансування клієнтам. Обмеження ресурсної бази лише власним капіталом ставить у нерівне становище факторингові компанії, порівняно з банками, які також працюють у відповідному фінансовому секторі, а також стримує розвиток «небанківського» факторингу в Україні.
Необхідність отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на виконання резидентом платежів у іноземній валюті, коли право на отримання таких платежів придбане фактором-резидентом у нерезидента. Схожа проблема виникає у разі якщо право грошової вимоги придбавається фактором у резидента-експортера – тоді фактор стикається з проблемою виконання платежу резидентові в іноземній валюті. Перешкоджає міжнародному факторингу також вимога про повернення в Україну виручки в іноземній валюті у визначений законом нетривалий строк.
Нечіткість формулювань у законодавстві про оподаткування операцій факторингу, що зумовлює неоднакове тлумачення і застосування правових норм відповідними органами державної влади.
Відсутність законодавчого регулювання факторингу з регресом; закритого факторингу; монопольного або виключного факторингу; функцій та послуг, які має або може надавати фактор клієнту тощо [25].
Вирішення зазначених проблем у сфері факторингу потребує комплексного нормотворчого підходу. Принципово важливим має стати відкриття факторинговим компаніям, які не є кредитними організаціями, допуску до позичкового капіталу. Вбачається доцільним надавати факторинговим компаніям, які не є кредитними установами, право залучати кошти третіх осіб на умовах кредиту або шляхом розміщення власних облігацій як всередині країни, так і за кордоном. Дозволивши факторинговим компаніям залучати кошти третіх осіб, слід вжити адекватних законодавчих заходів щодо недопущення шахрайства. У зв’язку з цим пропонується заборонити факторинговим компаніям залучати кошти фізичних осіб, наприклад, шляхом віднесення облігацій факторингових компанії до обмежено оборотоздатних об’єктів цивільних прав (ст. 178 ЦК України), тобто таких об’єктів, які не можуть набуватись окремою категорією учасників цивільних відносин, зокрема, фізичними особами.
Окремо слід зупинитись на запровадженні ліцензування факторингової діяльності. Підстави для ліцензування діяльності з надання факторингових послуг в Україні відсутні. Це не підвищить рівень захисту прав, законних інтересів, життя та здоров’я громадян, ступінь захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави – тих соціальних цінностей, для яких відповідно до ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» може запроваджуватись ліцензування.
Ліцензування факторингової діяльності може обмежити конкуренцію у відповідному секторі економіки. Запровадження ліцензійних процедур суперечить політиці дерегулювання, роздержавлення та лібералізації економічної активності в Україні. Україна і так має надмірний адміністративний вплив на діяльність факторів, який полягає в регламентуванні Держкомісією з регулювання ринків фінансових послуг України набуття та припинення статусу фінансової установи, встановленні додаткових обов’язків, які випливають зі статусу фінансової установи
тощо [25].
Отже, можна зробити висновок, що для використання переваг факторингу в Україні вкрай важливо на державному рівні вирішити правові суперечки. Кожна з висловлених пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання факторингової діяльності в Україні є певним чином дискусійною й потребує ретельної апробації. Тож пошук оптимальної моделі правового регулювання у сфері факторингу в Україні триває.
Факторинг здійснюється за дебіторською заборгованістю з товарних операцій, бухгалтерський облік яких пропонуємо вести в аналітичному обліку на рахунках четвертого порядку з відповідним найменуванням - 361.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками по операціях факторингу», 362.1 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками по операціях факторингу». За всіма іншими видами заборгованостей застосування факторингу є неправомірним.
Якщо клієнт відступає своє право грошової вимоги, то вона є фактичною (наявною), проте якщо клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги, то це означає, що предметом договору є вимога, строк сплати за якою виникає в майбутньому. Таке розмежування є необхідним для здійснення вірного відображення факторингових операцій у бухгалтерському обліку. Тому що, у випадку передачі фактором грошових коштів до моменту фактичної передачі в його розпорядження грошової вимоги, у бухгалтерському обліку клієнта буде відображатися отримання передплати (попередня компенсація вартості грошової вимоги).
Важливим чинником, від якого залежить відображення в обліку факторингових операцій, є наявність або відсутність права регресу.
У випадку здійснення факторингу без права регресу прийняті фактором права грошової вимоги не забезпечені порукою клієнта. Якщо ж договір факторингу укладається з правом регресу, то клієнт виступає поручителем перед фактором за виконання дебіторами своїх зобов'язань.
Операція факторингу без права регресу повинна відображатися згідно п. 20 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», в якому визначається, що якщо підприємство передає контроль за фінансовим активом, але завдяки цьому створює новий фінансовий актив або бере на себе нове фінансове зобов'язання, то водночас із списанням з балансу фінансового активу воно зараховує на свій баланс новий фінансовий актив або нове фінансове зобов'язання за справедливою вартістю. Вважаємо, що в операціях факторингу під час отримання грошових коштів не йде мова про створення нового фінансового активу, тому не слід брати до уваги зауваження стосовно його зарахування за справедливою вартістю.
Виходячи із зазначеного, вважаємо, що фінансовий результат від операцій факторингу визначається як різниця між виручкою і балансовою вартістю переданого фінансового активу та відображається на субрахунку 793 «Результати іншої звичайної діяльності».
Переуступка грошової вимоги відноситься до операцій, що забезпечують або виникають внаслідок здійснення основної діяльності підприємства, оскільки звичайна діяльність підприємства визначається як будь-яка його основна діяльність, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок проведення, що передбачено у П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».
Виходячи з вищезазначеного, пропонуємо відображати списання балансової вартості дебіторської заборгованості на субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності», дохід, отриманий від реалізації грошових вимог - на субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності», а плату за здійснення факторингових послуг на рахунку 92 «Адміністративні витрати», оскільки такий вид витрат є платою за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку, що зазначено у П(С)БО 16 «Витрати».
З урахуванням вищезазначеного, наведемо в таблиці 3.1 кореспонденцію рахунків з обліку факторингових операцій клієнта, коли предметом факторингу є наявна та майбутня грошова вимога без права регресу.
Таблиця 3.1
Відображення в обліку клієнта факторингових операцій без права регресу
| Зміст господарської операції | Без права регресу | |||
| Майбутня грошова вимога | Наявна грошова вимога | |||
| Кореспонденція рахунків | ||||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Отримання часткової попередньої компенсації вартості грошової вимоги | 311 | 681 | - | - |
| Відображення доходу від реалізації товарів | 361.1 | 702 | 361.1 | 702 |
| Нарахування податкового зобов'язання з ПДВ | 702 | 641 | 702 | 641 |
| Відображення собівартості реалізованих товарів | 902 | 281 | 902 | 281 |
| Відображення передачі грошової вимоги у власність фактора (у день настання платежу за нею) | 377 | 746 | 377 | 746 |
| Списання кредиторської заборгованості за отриманим від фактора авансом | 681 | 377 | | |
| Списання балансової вартості дебіторської заборгованості | 977 | 361.1 | 977 | 361.1 |
| Отримання від фактора фінансування | - | - | 311 | 377 |
| Нарахування плати за послуги фактора: | | | | |
| - відсотки клієнт сплачує окремо; | 92 | 684 | 92 | 684 |
| - відсотки зменшують заборгованість фактора за фінансуванням | 92 | 377 | 92 | 377 |
| Нарахування податкового кредиту з ПДВ з плати за послуги фактора | 641 | 684 | 641 | 684 |
| Оплата за послуги фактора грошовими коштами | 684 | 311 | 684 | 311 |
| Відображення компенсації залишку платежу фактором | 311 | 377 | 311 | 377 |
Кореспонденцію рахунків з обліку факторингових операцій клієнта, коли предметом факторингу є наявна та майбутня грошова вимога з правом регресу матиме вигляд, що показано в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Відображення в обліку клієнта факторингових операцій з правом регресу
| Зміст господарської операції | З правом регресу | |||
| Майбутня грошова вимога | Наявна грошова вимога | |||
| Кореспонденція рахунків | ||||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Отримання часткової попередньої компенсації вартості грошової вимоги | 311 | 681 | - | - |
| Відображення доходу від реалізації товарів | 361.1 | 702 | 361.1 | 702 |
| Нарахування податкового зобов'язання з ПДВ | 702 | 641 | 702 | 641 |
Продовження таблиці 3.2
| Зміст господарської операції | З правом регресу | |||
| Майбутня грошова вимога | Наявна грошова вимога | |||
| Кореспонденція рахунків | ||||
| Дт | Кт | Дт | Кт | |
| Відображення собівартості реалізованих товарів | 902 | 281 | 902 | 281 |
| Відображення передачі грошової вимоги у власність фактора (у день настання платежу за нею) | 377 | 361.1 | 377 | 361.1 |
| Списання кредиторської заборгованості за отриманим від фактора авансом | 681 | 377 | | |
| Списання балансової вартості дебіторської заборгованості | - | - | - | - |
| Відображення отримання від фактора фінансування | - | - | 311 | 377 |
| Нарахування плати за послуги фактора: | | | | |
| - відсотки клієнт сплачує окремо; | 92 | 684 | 92 | 684 |
| - відсотки зменшують заборгованість фактора за фінансуванням | 92 | 377 | 92 | 377 |
| Нарахування податковий кредит з ПДВ з плати за послуги фактора | 641 | 684 | 641 | 684 |
| Оплати за послуги фактора грошовими коштами | 684 | 311 | 684 | 311 |
| Відображення компенсації залишку платежу фактором | 311 | 377 | 311 | 377 |
В Україні факторинг поки-що не отримав належного поширення насамперед через відсутність до недавнього часу необхідної законодавчої бази та єдиної розробленої методики, проте у світовій практиці факторингові операції є засобом прискорення розрахунків та дієвим механізмом, що сприяє економії обігових коштів підприємства. Крім того, застосування факторингових операцій сприяє зменшенню втрат за безнадійними боргами та надає додаткову можливість аналізу стану розрахунків з дебіторами. Проблемним аспектом є облік факторингу з дебіторської заборгованості, за якою раніше нараховувався резерв сумнівних боргів, проте вважаємо, що розглядати це питання недоцільно у зв'язку з тим, що факторингові компанії не зацікавлені в придбанні прав грошових вимог щодо цього виду заборгованості через низьку ймовірність їхнього погашення.
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14