Розділ 1. Теоретичні засади факторингових послуг
1.1. Поняття і сутність факторингу та факторингових послуг та їх застосування
Формулювання загального визначення факторингу є доволі непростою справою, оскільки форми факторингу можуть істотно відрізнятися у різних країнах, і, крім того, залежати від типу факторингових компаній. Важко порівняти факторинг у Швейцарії з факторингом в Німеччині та Франції. Факторингові послуги підприємств в Ліхтенштейні зовсім інші, ніж послуги, що пропонують факторингові компанії Швейцарії. На практиці поняття факторингу охоплює доволі багато видів діяльності і далеко не завжди використовується відповідно до ситуації. Воно включає як респектабельні операції, так і ті, що виглядають доволі сумнівними та потрапляють в категорію "вибивання боргу" [7].
Аналіз практики різних країн свідчить про те, що поняття факторингу є доволі широким. Власне кажучи, під договором факторингу можуть розумітися абсолютно різні з правової точки зору договори.
Так, наприклад, англійські економісти М. Форман, Дж. Гілберт та Ф. Селінджер визначають "справжній" факторинг як відкриту угоду про повне обслуговування, яке включає фінансування, страхування кредитних ризиків, стягнення боргів та інші послуги без права регресу. Інші види факторингу, на їхню думку, є лише його викривленнями та насправді не можуть вважатися факторингом.
У той самий час інший англійський економіст - М. Байкерс - визначає факторинг як довготривалу угоду між факторинговою компанію та постачальником, який продає свої товари на умовах товарного кредиту, в якій фактор зобов'язується купувати рахунки до отримання і додатково залежно від угоди надавати такі послуги, як ведення книги дебіторів та адміністрування дебіторської заборгованості, інкасація боргів, захист від втрат за наявності поганих боргів, що можуть виникнути під час банкрутства покупців.
Словник сучасної економіки Макміллана визначає факторинг як метод для того, щоб позбутися торговельних боргів шляхом продажу цих боргів фінансовому інституту [39].
Згідно з підручником І. Балабанова факторинг - це різновид торговельно-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням оборотних коштів. Факторинг - це інкасування дебіторської заборго ваності покупця та специфічний різновид короткотермінового кредитування та посередницької діяльності [7].
Т. Басюк дає таке визначення факторингу - "...система фінансування, за умовами якої підприємство - постачальник продукції перевідступає короткотривалі вимоги за торговельними операціями банківській установі (факторинговій компанії)" [9].
Остафіль вважає, що суть факторингу - це перевідступлення боргових прав підприємства іншому суб'єктові, який гарантує платіж, звільняє постачальника від необхідності брати додаткові кредити в банку [31].
Аналіз економічної літератури щодо визначення сутності факторингу! також засвідчує різноплановість поглядів. Так, Внукова Н.М. вважає, що факторинг - це фінансова операція, за якою одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові ресурси в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт поступається або зобов'язується поступитися фактору своїм правом грошової вимоги до третьої особи (боржника) [13].
Дещо інакше підходить до визначення цього терміна Руденко Л. В.: "Факторинг - це комісійно-посередницька діяльність, пов'язана з поступкою банкові клієнтом-постачальником неоплачених платежів-вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, права одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта (одержанням коштів за платіжними документами)". Банк стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їх несплати, хоча кредитоспроможність боржників попередньо перевіряється [35].
Белялов Т. Е. дає найбільш повне визначення факторингу: "Факторинг - купівля банком або спеціалізованою факторинговою компанією грошових вимог постачальника до покупця та їх інкасація за визначену винагороду". Сутність факторингу полягає в тому, що факторингова компанія купує у своїх клієнтів платіжні вимоги до покупців на умовах негайної оплати 80 - 90 % вартості прямих поставок (за винятком комісійних) незалежно від терміну надходження виторгу від покупців [10].
Інші науковці вважають, що факторинг - це комплекс послуг для постачальників товарів та послуг, що надають відстрочку платежу. По суті, це різновид фінансового посередництва, за якого банк чи факторингова компанія за певну плату отримує від підприємства права стягувати й направляти на його рахунок дебіторську заборгованість підприємства. Водночас посередник кредитує оборотний капітал клієнта та бере на себе кредитні ризики [28]. Деякі науковці вважають, що факторинг є різновидом кредиту, але це вважається помилкою. Щоб у цьому переконатися, в таблиці наведемо відмінності кредиту від факторингу.
Різні думки авторів щодо трактування поняття «факторинг» наведено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Різні думки авторів щодо трактування поняття «факторинг»
| Автор | Визначення |
| Герасимович А.М. | це різновид посередницької діяльності, за допомогою якої посередник (факторинговий відділ банку) за певну плату одержує від підприємства право стягнути і зарахувати на його рахунок належні йому від покупців суми грошей (право інкасувати дебіторську заборгованість) |
| Скалка В. | це кредитно-фінансова операція, що передбачає продаж підприємством- позичальником своїх прав на відвантажені товари (вироблену продукцію), виконані роботи або надані послуги банку-фактору |
| Внукова Н.М. | це різновид торгово-комісійної операції, поєднуваної з кредитуванням обігового капіталу клієнта, включає інкасування дебіторської заборгованості клієнта, кредитування і гарантію від кредитних та валютних ризиків |
| Лисенко Ю.М. | це фінансова операція, за якою одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату, а клієнт поступається або зобов'язується поступитися фактору своїм правом грошової вимоги до третьої особи (боржника) |
Продовження таблиці 1.1
| Автор | Визначення |
| Склеповий Є.В. | це фінансування постачань з відстроченням платежу, страхування ризиків, пов'язаних з відстрочкою платежу, а також управління дебіторською заборгованістю |
| Руденко Л.В. | це комісійно-посередницька діяльність, пов'язана з поступкою банкові клієнтом-постачальником неоплачених платежів-вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, права одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта |
Підсумувавши усі вище наведені підходи до визначення, можна прийти до висновку, що факторинг - це операція, що виконується на договірних засадах фінансовою установою щодо фінансування оборотного капіталу підприємства (клієнта), управління дебіторською заборгованістю, страхуванням ризиків та інкасування боргів.
Розглянувши різні підходи до визначення поняття "факторинг", можемо зробити висновок, що немає чіткого визначення цієї фінансової послуги. Розробка універсального визначення є неможливою, адже факторинг включає багато супровідних фінансових послуг, які можуть змінюватись залежно до вимог ринку та змін законодавства.
Отже, зазначимо, що факторинг для багатьох підприємств є ефективним інструментом для зростання. Використовуючи факторингові схеми, підприємства не тільки не відволікають кошти у дебіторську заборгованість, 80-90 % якої припадає на розрахунки з покупцями [26], а можуть спрямувати їх на збільшення обсягу продажу та асортименту товарів. Особливо актуальний та необхідний факторинг для підприємств, що динамічно зростають та відчувають брак оборотних коштів. Постачальники ж завдяки факторингу отримують можливість планувати свої фінансові потоки, незалежно від платіжної дисципліни покупців.
Варто зазначити, що за факторинговими схемами у світі працюють передусім підприємства легкої промисловості: харчової, друкарської, фармацевтичної, сільськогосподарської тощо. У розвинених країнах факторинг використовують переважно компанії малого та середнього бізнесу, що розвиваються швидкими темпами. У нашій країні ринок факторингових послуг, незважаючи на молодість, набуває популярності з кожним роком. Адже, зважаючи на те, що банківські кредити стають все дорожчими та все більш негнучкими через посилення до них вимог регулятором, малий та середній бізнес змушений шукати альтернативні ресурси для розвитку та прискорення зростання, тому часто його вибір припадає на факторинг. Слід зазначити, що в багатьох випадках він стає оптимальним інструментом для компаній, що з різних причин не можуть взяти банківський кредит. Проте слід наголосити, що факторинг має зовсім іншу природу, ніж банківський кредит, та переслідує інші цілі. Слід відзначити, що роль факторингу в розвитку малого та середнього бізнесу необхідно далі досліджувати.
Незважаючи на фінансову кризу, яка дуже вплинула на економічну діяльність усіх суб'єктів господарювання, слід відзначити, що факторинг постраждав набагато меншою мірою, ніж банківське кредитування. Експерти та учасники ринку роблять оптимістичні прогнози щодо його розвитку та майбутніх перспектив.
Факторингові операції використовують у своїй діяльності близько 300 українських підприємств [30]. В більшості це підприємства харчової промисловості (особливо з виробництва кондитерської продукції, пива, соків і води), друкарської галузі, фармацевтичної галузі, сільського господарства, винно-коньячні підприємства, підприємства легкої промисловості тощо.
Факторинг - це беззаставне фінансування під забезпечення прав вимоги грошових коштів, тобто суб'єкт господарювання набуває товарних накладних, за якими у нього виникають права вимоги грошових коштів.
Факторингові операції є гнучким інструментом функціонування як внутрішньої так і зовнішньої торгівлі. Він максимально враховує інтереси сторін комерційних (зовнішньоторговельних) угод. До основних переваг факторингу належать: забезпечення фінансової ліквідності, прискорення обігу капіталу, різні терміни погашення заборгованості, зниження рівня заборгованості за кредитами. Актуальність розвитку факторингових відносин в Україні зумовлена станом розрахунків та наявних боргових зобов'язань.
Факторинг - дієвий інструмент для стимулювання розвитку економіки в умовах подолання наслідків фінансової кризи, тому розв'язання існуючих проблем буде сприяти підвищенню ефективності фінансових систем країн з перехідною економікою, зокрема, України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14