1.2. Види факторингових послуг та їх характеристики
Факторинг - це, насамперед, інструмент розвитку підприємства, за допомогою якого можна: збільшити обсяг продажу на умовах відстрочення платежу; збільшити прибутковість підприємства за рахунок збільшення обсягів постачання; збільшити конкурентоспроможність підприємства.
Фінансовий механізм факторингу надає принципово нові можливості для розвитку підприємства у порівнянні з тим, коли постачальник самостійно обслуговує свій товарний кредит. Ефективність факторингу полягає в тому, що банк контролює платіжну дисципліну боржників та управляє дебіторською заборгованістю клієнта з використанням сучасних технологій ведення бізнесу. Виділяють такі види факторингових операцій.
внутрішні - постачальник та його клієнт, тобто сторони за договором купівлі-продажу, а також факторингова компанія знаходяться в одній країні;
відкриті - якщо боржника повідомлено про участь факторингової компанії в угоді;
закриті - якщо боржника не повідомлено про участь в угоді факторингової компанії;
з правом регресу - зворотної вимоги до постачальника відшкодувати сплачену суму або без такого права.
У разі підписання договору з правом регресу в постачальника залишається ризик по боргових вимогах, що були продані ним факторинговій компанії. З цього можна зробити висновок, що найбільш безпечним та гарантованим для постачальника шляхом є укладання угоди без права регресу.
Виділяють ще й наступні види факторингу:
Конвенційний, який є комплексною системою обслуговування клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції.
Конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків- фактур. Переваги цього виду факторингу для клієнта полягають у тому, що він є більш незалежним від банку.
Факторинг без права регресу - факторинг, при якому банк бере на себе кредитні ризики по відношенню до переуступленої дебіторської заборгованості у випадку встановлення неплатоспроможності покупця.
Базовий факторинг - розрахункове обслуговування дебіторської заборгованості, переуступленої клієнтом банку та управління активами клієнта без надання фінансування клієнтові.
Також на практиці можна встановити типи факторингових операцій:
угода про повне обслуговування (відкритий факторинг без права регресу). Укладається, як правило, у разі існування стабільних відносин між клієнтом та факторинговою компанією. Цей вид факторингового обслуговування є найбільш ефективним, тому що включає у себе повний захист від появлення сумнівних боргів та забезпечує гарантований приток грошей, управління кредитом, облік реалізації, кредитування у формі попередньої оплати або сплату суми переуступлених боргових вимог до визначеної дати;
угода про повне фінансове обслуговування з правом регресу;
різновидом факторингової угоди про повне фінансове обслуговування є агентська угода або угода про оптовий факторинг. Навіть незважаючи на той факт, що підприємство може самостійно налагодити систему обліку та управління кредитом, йому однаково буде необхідний захист від кредитних ризиків та допомога при кредитуванні. У даному випадку з боку факторингової компанії може бути надана пропозиція про підписання агентської факторингової угоди, згідно з якою вона буде скуповувати неоплачені боргові вимоги, а постачальник виступатиме агентом по їх інкасуванню. Перевага даної угоди у тому, що знижуються видатки факторингової компанії на оцінку кредитоспроможності, що тягне за собою зменшення оплати постачальником факторингових послуг.
На перший погляд, кредитування за даною угодою є аналогічним кредитуванню при повному обслуговуванні. Однак оплата залишку боргу здійснюється тільки після погашення боргів клієнтами. Виходячи з цього, факторингова компанія не впливає на процес інкасації; як наслідок - вона не гарантує здійснення платежу до визначеної дати. Як правило, факторингова компанія здійснює передплату на суму до 80% вартості відступлених боргових вимог. Згодом сплачується решта боргу у сумі 20% чи більше відсотків (за винятком витрат факторингової компанії та відсотків за кредит).
Специфіка міжнародного факторингу полягає в тому, що при роботі з експортером банк, як правило, укладає угоду з банком країни імпортера та передає їй частину своїх функцій. У свою чергу, він виконує роботу, пов’язану з дорученнями іноземного банку. Такий зустрічний факторинг має назву взаємного, або двофакторного. Його переваги зумовлені тим, що для кожного з банків, які обслуговують імпортерів, боргові вимоги є внутрішніми, а не зовнішніми. Це значно спрощує процедури визначення кредитоспроможності імпортера, страхування ризиків, інкасування бонових вимог тощо.
Факторинговий кредит дорожчий за звичайний, оскільки він супроводжується інкасовими, юридичними, обліково-контрольними, інформаційними, консультативними та іншими послугами. Факторинг найбільш вигідний для крупних фірм-експортерів, що мають значні відстрочки платежів і недостатньо готівки. Вони одержують такі переваги від факторингового обслуговування: звільнення від ризику неплатежу, завчасну реалізацію портфеля боргових вимог, спрощення структури балансу, скорочення терміну інкасації вимог до клієнтів, економію на бухгалтерських, адміністративних та інших видатках.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14