Ім'я файлу: Хоз право конспект лекцій 28.06.09.doc
Розширення: doc
Розмір: 2047кб.
Дата: 29.11.2020
скачати
Тема 6. Правове регулювання ліцензування господарської діяльностіРозширення: doc
Розмір: 2047кб.
Дата: 29.11.2020
скачати
6.1. Поняття ліцензування та його принципи
Для здійснення підприємницької діяльності держава повинна забезпечити чіткі, прості, зрозумілі, єдині для всіх підприємців правила гри та забезпечити їх загальне дотримання, створити єдині умови для вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами і гарантувати всім суб’єктам підприємницької діяльності захист їх законних прав та інтересів у взаємовідносинах з іншими підприємцями та органами державної влади.
Ліцензування як один із засобів забезпечення державного регулювання господарської діяльності має власну сферу застосування, що справляє значний вплив на ринкові правовідносини в процесі здійснення підприємницької діяльності.
Ліцензування підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року; прийнятими для забезпечення виконання вимог цього закону постанов КМУ, якими встановлено: перелік органів ліцензування (14 листопада 2000р. №1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування”), строк дії ліцензії, розмір та порядок зарахування платі за ії видачу, перелік документів які надаються до заяви про видачу ліцензії (4 липня 2001 №756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності ”), положення про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті України з питань регуляторної політики, а також ліцензійні умови провадження певних видів господарської діяльності та ін.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі Закон «Про ліцензування») ліцензування це ‑ видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та
ліцензійних реєстрів, контроль за дотриманням ліцензіатами
ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень
ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень
законодавства у сфері ліцензування.
Ліцензування як дозвіл на право здійснення певного виду господарської діяльності згідно зі ст. 3 Закону здійснюється на підставі наступних принципів:
забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів
господарювання;
захисту прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян,
захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської
діяльності на території України;
встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності,
що підлягають ліцензуванню.
Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає
право займатися певним видом господарської діяльності, що
відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Сам термін «ліцензія» можна розглядати в де кількох аспектах:
як спеціальний дозвіл на провадження певного виду господарської діяльності, згідно з ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія є документом державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом встановленого строку за умови виконання ліцензійних умов;
як дозвіл на здійснення експортно-імпортних операцій, згідно з ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ліцензія це – належним чином оформлене право на імпорт в Україну, експорт з України протягом встановленого строку певного товару (товарів);
як дозвіл на використання в господарської діяльності запатентованого об’єкта промислової власності згідно з Законом України «Про охорону прав на винахід та корисні моделі».
Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення деяких видів господарської діяльності, які згідно із законодавством підлягають обмеженню.
У той же час діюче законодавство поділяє ліцензії на внутрішні – які охоплюють господарську діяльність лише в межах України, зовнішні – які здійснюють ліцензування зовнішньоекономічній діяльності. У в зв’язку з цим законодавець передбачив у зовнішньоекономічної діяльності особливий правовий режим здійснення господарської діяльності. Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ліцензії при здійснені зовнішньоекономічної діяльності поділяються на такі види:
ліцензія антидемпінгова ‑ належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів;
ліцензія компенсаційна ‑ належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;
ліцензія спеціальна ‑ належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;
ліцензія відкрита (індивідуальна) ‑ дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;
ліцензія генеральна ‑ відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування для цього товару (товарів);
ліцензія експортна (імпортна) ‑ належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом установленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;
ліцензія разова (індивідуальна) ‑ разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.
Суб’єкт господарювання отримавши ліцензію, набуває особливого статусу – «ліцензіата» ‑ та має можливість надалі розширити свою правосуб’єктність шляхом подальшого ліцензування певних видів своєї діяльності.
6.2. Органи ліцензування
Для визначання основних напрямків реалізації державної політики у сфері ліцензування та здійснення контролю за дотриманням порядку ліцензування, законодавством України закріплені основні права та обов’язки державних органів ліцензування.
Верховна Рада України як законодавча влада ухвалює закони України у сфері ліцензування, визначає основні напрями державної
політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації. Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює
Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань
ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом
Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад,
уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської
діяльності.
Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування згідно зі ст. 5 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», виконує наступні функції:
розробляє основні напрями розвитку ліцензування;
розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування;
погоджує проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються та ухвалюються органами виконавчої влади;
узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування;
здійснює нагляд за дотриманням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та дає тлумачення щодо його застосування;.
здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування;
визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення;
затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх дотриманням, крім випадків, передбачених цим Законом;
формує експертно-апеляційну раду;
організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;
веде Єдиний ліцензійний реєстр;
організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;
видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;
здійснює контроль за наявністю ліцензії.
Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює розробку навчальних програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок підготовки та атестації фахівців з ліцензування.
Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності.
Органи ліцензування згідно з ст. 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» виконують наступні обов’язки:
видають та переоформлюють ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймають рішення про визнання ліцензій недійсними;
здійснюють у межах своєї компетенції контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов;
видають розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
анулюють ліцензії на певний вид господарської діяльності;
формують і ведуть ліцензійний реєстр.
Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані
іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування. Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб’єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.
З метою недопущення порушення законодавства органами ліцензування та миттєвого реагування на претензії та скарги суб’єктів господарювання на рішення органу ліцензування постановою КМУ від 8. 11 2000 р. створено Експертно-апеляційну раду. Експертно-апеляційна рада є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом з питань ліцензування при Держпідприємництві, до компетенції якої належить:
проведення експертизи проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування;
розробка рекомендацій з основних проблем державної політики у сфері ліцензування;
надання попередніх висновків щодо пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, установ і організацій щодо доцільності запровадження чи скасування ліцензування певного виду господарської діяльності;
розгляд заяв, претензій та скарг суб’єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування;
аналіз стану ліцензування та розробка рекомендацій щодо його вдосконалення.
Рада має право залучати з метою отримання консультацій та проведення експертизи документів, які нею розглядаються, державних службовців, науковців та інших фахівців на громадських засадах.
Проекти нормативно - правових актів, а також отриманих Радою пропозицій і звернення (апеляцій) розглядаються протягом 20 робочих днів з дати їх реєстрації у Держпідприємництві.
За результатами розгляду проектів нормативно правових актів, пропозицій і звернень (апеляцій) радою приймаються рішення у формі висновків. Рішення Ради обов’язкові для розгляду Держпідприємництвом і є підставою для видання Комітетом розпорядження про усунення порушень законодавства у сфери ліцензування.
6.3. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензійні умови
Перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню передбачений у ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». З початку вступу в дію цього Закону він передбачав 60 видів діяльності, які підлягали ліцензуванню. Але під впливом політичних та економічних факторів, через необхідність залучення додаткових коштів до бюджету, необхідність дерегулювання господарської діяльності надалі ця кількість збільшилась до 73 видів.
Дія цього Закону розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання. Водночас треба зазначити що існує також інший порядок ліцензування деяких видів діяльності. Так, згідно з ч.2 ст. 2. Закону ліцензування банківської, зовнішньоекономічної діяльності, каналів радіозв’язку, ліцензування у сфері електроенергетики і використання ядерної енергії, у сфері інтелектуальної власності здійснюються згідно з законами, які регулюють відносини у цих сферах.
Згідно з ст.9 Закону зі змінами та доповненнями станом на 1.01.2007 р. ліцензуванню підлягають наступні види господарської діяльності;
пошук (розвідка) корисних копалин;
виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;
виробництво вибухових матеріалів промислового призначення (за переліком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду);
виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України);
видобування уранових руд;
видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;
виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами;
виробництво пестицидів та агрохімікатів, оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами;
виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж;
розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації;
розроблення, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг в галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації;
розроблення, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів;
розроблення, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг в галузі технічного захисту інформації;
виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності;
транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом;
зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлюваний ліцензійними умовами;
централізоване водопостачання та водовідведення;
розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракетносіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземної космічної інфраструктури та її складових частин, обладнання, що входить до складу космічного сегмента супутникових систем;
розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
культивування, використання рослин, що містять наркотичні засоби для промислових цілей;
проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт;
медична практика;
переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;
ветеринарна практика;
організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з про ведення азартних ігор;
будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);
надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом;
надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом;
надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів авто мобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі;
надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом;
заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів;
збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів України);
операції у сфері поводження з небезпечними відходами;
проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів;
проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам;
надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян;
виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;
виконання авіаційно-хімічних робіт;
пересилання поштових переказів, простих та реєстрова них листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 10 кілограмів;
туроператорська та турагентська діяльність;
фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність;
організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту;
діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні;
діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;
професійна діяльність на ринку цінних паперів;
проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів;
проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;
діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;
посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника;
виробництво дисків для лазерних систем зчитування;
експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць;
виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового;
оптова торгівля насінням;
виробництво, зберігання і реалізація племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;
професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг;
розроблення проектів та проведення робіт з консервації;
реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток;
діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами;
діяльність, пов'язана з відкриттям та функціонуванням стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів;
діяльність, пов'язана з виробництвом автомобілів та автобусів;
розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.
виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії та ін.
Для отримання ліцензії на право здійснення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, ліцензіат повинен буде виконати певні умови, які встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги. Ці вимоги, згідно зі ст. 5 затверджує спільно з органами ліцензування, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування. Вони мають назву ліцензійні умови.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензійні умови ‑ це нормативно-правовий акт, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Ліцензійні умови є обов’язковими для суб’єктів господарювання всіх форм власності, які здійснюють господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню. Суб’єкт господарювання зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання ‑ юридичних осіб та (або) до фізичних осіб ‑ суб'єктів підприємницької діяльності.
У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.
Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності.
6.4. Порядок отримання ліцензій на заняття окремим видом підприємницької діяльності
Для отримання ліцензій на заняття окремим видом підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.
Згідно з вимогами ст. 10 Закону «Про ліцензування» у заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:
відомості про суб'єкта господарювання ‑ заявника:
а) найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ‑ для юридичної особи;
б) прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів ‑ для фізичної особи;
2) вид господарської діяльності, вказаний згідно зі статтею 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якої заявник має намір одержати ліцензію;
3) у разі наявності в заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.
До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.
Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу або про відмову у її видачі ліцензії згідно зі ст. 11 Закону «Про ліцензування» у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.
Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.
У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.
У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.
Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржене в судовому порядку.
Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.
Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.
Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення ефективного та раціонального використання обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій і обладнання, створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів, ліцензування видів господарської діяльності провадження яких пов’язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензії, здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів (ст. 12 Закону «Про ліцензування»).
Порядок проведення конкурсів на отримання ліцензій встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачене законами України.
Оголошення про проведення конкурсів на отримання ліцензій дається органом ліцензування не пізніше ніж за шістдесят календарних днів до дня проведення конкурсу на отримання ліцензії і підлягає обов'язковій публікації в офіційних друкованих виданнях.
Для участі в конкурсі на отримання ліцензії на конкурсній основі суб'єкти господарювання не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня проведення конкурсу подають до органу ліцензування повідомлення про намір взяти участь у конкурсі, а також інші документи, передбачені порядком проведення конкурсу на отримання ліцензії для виду діяльності, що підлягає ліцензуванню на конкурсній основі.
Рішення про результати конкурсу оформлюється протоколом і затверджується керівником органу ліцензування у строк не пізніше ніж п'ять робочих днів з дати проведення конкурсу.
Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії за результатами конкурсу або про відмову у видачі ліцензії за результатами конкурсу надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати затвердження рішення про результати конкурсу.
Рішення про результати конкурсу може бути оскаржене в судовому порядку.
У разі анулювання ліцензії, виданої за результатами конкурсу, орган ліцензування у строк, не пізніше ніж десять робочих днів з дати прийняття рішення про її анулювання, зобов'язаний оголосити конкурс на отримання ліцензії, яка була анульована.
У разі коли ліцензіат протягом шести місяців не провадить господарську діяльність згідно з отриманою за результатами конкурсу ліцензією, орган ліцензування має право анулювати таку ліцензію.
До видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, відносяться:
видобування уранових руд;
видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
постачання природного газу за регульованим, та за нерегульованим тарифом;
зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, встановлюваний ліцензійними умовами;
надання послуг радіозв'язку (з використанням радіочастот).
Згідно з постановою КМУ від 20.11.2000 р. «Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності», на території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджений Кабінетом Міністрів України. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.
У ліцензії зазначаються:
найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;
вид господарської діяльності, вказаний згідно зі статтею 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності;
ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи платника-податків та інших обов'язкових платежів;
місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності;
дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;
строк дії ліцензії;
посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;
дата видачі ліцензії;
наявність додатку (із зазначенням кількості сторінок).
Стаття 15 Закону України «Про ліцензування» передбачає що за видачу ліцензії стягується плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються постановою КМУ від 29.11.2000 р. «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу».
Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії і складає 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої влади. Термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності (крім ліцензії на випуск та проведення лотерей та виготовлення парфумерно-косметичної продукції) становить 5 років.
6.5. Переоформлення, видача дубліката й анулювання ліцензії
У процесі здійснення господарської діяльності суб’єктом господарювання здійснюються певні дії, вчинки, які приводять до зміни найменування юридичної особи або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності. Як наслідок цих дій, суб’єкт господарювання повинен буде здійснити переоформлення ліцензії. У тому випадку якщо суб’єкт господарювання не здійснив переоформлення ліцензії, то вважається, що він здійснює господарську діяльність протиправно, що підпадає під ст. 202 Кримінального кодексу (незаконне здійснення господарської діяльності).
Підставами для переоформлення ліцензії згідно зі ст. 16 Закону України «Про ліцензування» є:
зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені та по батькові фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності;
зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності;
зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в статті 9 цього Закону.
У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.
Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.
У в тому випадку як що суб’єкт господарювання втратив ліцензію або в процесі здійснення господарської діяльності бланк ліцензії отримав значні пошкодження, ліцензіат зобов’язаний звернутися до органу ліцензування з заявою про видачу дубліката ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати одержання заяви про видачу дубліката ліцензії повинен видати заявникові дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої (ст. 18 Закону).
За переоформлення ліцензії (ст. 16 Закону), видачу дублікату ліцензії(ст. 18 Закону) стягується плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення та видачу дубліката ліцензії зараховується до Державного бюджету України.
Суб’єкти господарювання повинні здійснювати свою діяльність згідно із зазначеним у ліцензії видом діяльності. Вона повинна бути доступною для ознайомлення, для цього оригінал або нотаріально посвідчена ліцензія вивіщуються на видному місці. У разі невиконання закріплених у Законі положень про порядок використання ліцензії, Закон передбачає можливість анулювання ліцензії.
Підставами для анулювання ліцензії згідно зі ст. 21 Закону «Про ліцензування» є:
заява ліцензіата про анулювання ліцензії;
акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;
акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;
акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;
акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.
Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
6.6. Відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування
Усі відносини, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності у тому числі й ліцензування та використання ліцензії, урегулюванні законодавством України. Порушення законодавства при здійсненні господарської діяльності приводить учасників цих правовідносин до юридичної відповідальності. Відповідно до ст. 216 ГК України, відповідальність за правопорушення здійснене у сфері господарювання, полягає в застосуванні до правопорушників – учасників господарської діяльності ‑ правового впливу (санкції) на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законодавчими актами або договором.
Підставами відповідальності, в тому числі й господарсько-правової, визнається здійснення правопорушення, тобто протиправної (забороненої) дії чи бездіяльності суб’єктом господарювання або іншим учасником господарських відносин, який порушує права й законні інтереси іншої особи (ст. 218 ГК України).
Таким чином, суб’єктами відповідальності є як суб’єкти господарювання так і учасники господарських відносин, в тому числі й міністерства, відомства та їх органи, яки здійснюють контроль дотриманням правил (чи умов) здійснення господарської діяльності.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування ‑ це вплив потерпілого на правопорушника безпосередньо або за допомогою суду, з метою гарантії захисту прав і законних інтересів громадян, організації та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам цих відносин. Шкода, заподіяна порушенням законодавства у сфері ліцензування, підлягає відшкодуванню за позовами зацікавлених осіб у порядку, визначеному законом.
Разом із відшкодуванням збитків, особа, яка порушила ліцензійне законодавство, повинна сплатити стороні, права якої порушені, штрафні санкції, тобто у правопорушника виникає так звана штрафна відповідальність.
До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.
Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України.
Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 30