Ім'я файлу: Хоз право конспект лекцій 28.06.09.doc
Розширення: doc
Розмір: 2047кб.
Дата: 29.11.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 2047кб.
Дата: 29.11.2020
скачати
14.4. Повноваження Антимонопольного комітету України
Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень, у тому числі від зловживання монопольним становищем та недобросовісної конкуренції здійснюються Антимонопольним комітетом України. Який діє на підставі Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Антимонопольний комітет України створений Верховною Радою України у складі Голови комітету та уповноважених осіб. У своїй діяльності він безпосередньо підпорядкований Кабінетові Міністрів України та підзвітний вищому представницькому органу держави. На місцях він створює територіальні відділення, визначає для них коло повноважень. Таким чином, в Україні створено систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює його голова. Особливе місце в цій системі займають уповноважені Антимонопольного комітету України, що призначаються терміном на 7 років, але не більше двох строків підряд.
Основними завданнями Антимонопольного комітету України що до забезпечення проведення державної політики є:
здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень
законодавства про захист економічної конкуренції;
контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів
господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що
виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
методичне забезпечення застосування законодавства про
захист економічної конкуренції;
здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
З метою чіткого розмежування функцій між органами державної влади, місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління щодо проведення антимонопольної політики встановлено, що Антимонопольний комітет бере участь у проведенні демонополізації окремих об'єктів; приймає в передбачених законодавством випадках разом з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування рішення про введення чи відміну державного регулювання цін на продукцію монопольних утворень; вносить в пропозиції стосовно змін сфери антимонопольного регулювання; проводить аналіз процесів демонополізації економіки та розвитку конкуренції; здійснює інші повноваження, що передбачені Законом України «Про Антимонопольний комітет України».
Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;
перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю за дотриманням ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;
у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання ‑ юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;
у разі перешкоджання працівникам Антимонопольного комітету України у виконанні ними повноважень залучати працівників органів внутрішніх справ для застосування заходів, передбачених законом, для подолання перешкод;
залучати працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування;
залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;
проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;
вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;
надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;
звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
звертатись та одержувати від компетентних органів інших держав необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень;
надавати компетентним органам інших держав інформацію у випадках та порядку, передбачених законом;
здійснювати повноваження, передбачені Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»
здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
У сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Антимонопольний комітет України має такі повноваження:
розглядати заяви і справи про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами;
приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надавати висновки, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації, висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
переглядати, перевіряти рішення, прийняті органами Антимонопольного комітету України в межах компетенції;
дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію;
при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.
У сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:
вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики;
узагальнювати та аналізувати інформацію про реалізацію актів законодавства про захист економічної конкуренції щодо пріоритетів і напрямів конкурентної політики;
брати участь у розробленні та вносити в установленому порядку Президенту України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки, погоджувати проекти нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, що можуть вплинути на конкуренцію;
надавати обов'язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, суб'єктів господарювання, об'єднань пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію;
взаємодіяти з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, підприємствами, установами та організаціями з питань розвитку, підтримки, захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки;
узагальнювати практику застосування законодавства про захист економічної конкуренції, вносити до відповідних органів державної влади пропозиції щодо його удосконалення;
розробляти та організовувати здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;
брати участь у розробленні та внесенні Президенту України та Кабінету Міністрів України пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів з питань конкурентної політики, розвитку і захисту конкуренції та демонополізації економіки;
розробляти та затверджувати разом з іншими зацікавленими органами державної влади міжвідомчі нормативно-правові акти з питань розвитку і захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки;
приймати власні нормативно-правові акти у формі розпоряджень з питань, що належать до його компетенції, зокрема щодо контролю за узгодженими діями, концентрацією, підвідомчості та розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, організації діяльності органів Антимонопольного комітету України;
здійснювати офіційне тлумачення власних нормативно-правових актів;
надавати рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
вносити пропозиції Президенту України, Кабінету Міністрів України, Національному банку України, приписи органам влади, органам місцевого самоврядування щодо зміни прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції або внаслідок неоднозначного розуміння яких створюються перешкоди для розвитку конкуренції;
утворювати адміністративні колегії Антимонопольного комітету України;
утворювати територіальні відділення та дорадчі органи Антимонопольного комітету України;
брати участь у розробленні та реалізації міжнародних проектів і програм, а також здійснювати співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями інших держав з питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України;
видавати свої друковані органи, офіційні видання (збірники) актів законодавства про захист економічної конкуренції, вести електронну сторінку в мережі Інтернет;
здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
14.5. Недобросовісна конкуренція
Конкуренція розглядається як змагальність між товаровиробниками за кращі й економічно більш вигідні умови виробництва та реалізації продукції. У кінцевому результаті конкуренція проявляється у боротьбі за споживача товарів, робіт чи послуг. Прийнято розрізняти конкуренцію внутрішньогалузеву, міжгалузеву, недобросовісну, недосконалу, цінову, чисту.
Конкуренція є умовою, необхідним атрибутом ринкових відносин, запорукою прогресу. Вона як важливий інструмент ринка слугує сильним засобом зниження цін та задоволення попиту споживачів. Як вид економічного суперництва між товаровиробниками за кращі економічні та найбільш вигідні умови виробництва та реалізації товарів, вона має свою оцінку, свої види та прояви.
По-перше, це економічний закон товарного виробництва, що сам по собі має притаманні йому різні форми прояву, цінова політика, якість товару, особливі його споживацькі якості, постійне відповідно до запиту споживача обновлення товарного асортименту та номенклатури, рекламна кампанія, постійне вдосконалення системи збуту товарів, сервісне, гарантійне та пост гарантійне обслуговування, надання комплексних послуг тощо. Причому в сучасних умовах ці форми постійно вдосконалюються та набувають більш якіснішої, а через засоби масової інформації та навіть інформаційні технології і більш нав'язливий характер. По-друге, це політика на макрорівнях та мікро рівнях. Сама держава сприяє розвитку та підтримці конкурентної боротьби, а підприємці здійснюють конкурентну політику через стратегію та тактику проникнення на ринок та його захоплення. По-третє, конкуренція як засіб ринкової економіки є об'єктом правового регулювання і спеціальним інститутом законодавства. По-четверте, чесна конкурентна боротьба вимагає наявності довершеного та дієвого механізму захисту законних прав та інтересів. По-п'яте, конкурентна боротьба має свої специфічні прояви, які потребують комплексних знань економіки, права, психології, новітніх засобів комунікації тощо, а таким чином і спеціалістів в даній області.
Недобросовісна конкуренціяяк антипод чистої конкуренції в умовах наявності великої кількості підприємців з однаковим товаром на вільному ринку визначається як нечесні чи такі, що спричиняють шкоду методам конкурентної боротьби, пов'язані з порушенням прийнятих на ринку норм та правил конкуренції. Вона проявляється у ціновій дискримінації, обмані, фальшивій рекламі, зговорі, хабарництві, промисловому шпіонажі, залякуванні та іншому прямому чи опосередкованому впливу на конкурентів. У зв'язку з цим держава вживає ряду заходів економічного та правового характеру щодо недопущення недобросовісної конкуренції та її забороні. Так, ст. 42 Конституції України встановила її заборону, що спричинено особливою роллю конкуренції в умовах ринкової економіки, необхідністю захисту законних прав та інтересів як рядового споживача (людини як основної соціальної цінності демократичного суспільства) від диктату товаровласника, так і самих підприємців від завдання їм шкоди, завданням забезпечення прогресу, в тому числі сприяння розвиткові та підтримці підприємництва.
Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у ст.1 встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Законодавство України з захисту від недобросовісної конкуренції поділяє дії, які можна визначити як антиконкуренті на три групи:
неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця);
створення перепон суб'єктам господарювання (підприємцям) у процесі конкуренції й досягнення неправомірних переваг в конкуренції;
неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
Аналізуючи чинне законодавство можна звернути увагу на те, що до неправомірного використання ділової репутації суб'єкта господарюючого відноситься:
використання без дозволу уповноваженої власником особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень,
неправомірне використання рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання (підприємця), який має пріоритет на їх використання. Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця);
неправомірне використання товару іншого виробника, що проявляється у введенні до господарського обігу під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи;
копіювання зовнішнього вигляду виробу, тобто відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта і введення його у господарський обіг без однозначного за значення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця). Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлене виключно їх функціональним застосуванням. При цьому такі порушення не поширюються на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності;
порівняльна реклама, як така, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця). Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об'єктивними, корисними для інформування споживачів.
реклама як спеціальна інформація про особи чи продукцію, яка поширюється в будь-якій формі та будь-яким способом з метою прямого або опосередкованого отримання прибутку повинна відповідати вимогам законності, точності, достовірності, використання державної чи інших мов відповідно до законодавства України, використання форм та засобів, що не спричиняють її споживачу моральної, фізичної чи психічної шкоди. Згідно зі ст.10 Закону України «Про рекламу» недобросовісною вважається така реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог стосовно місця та способу поширення та інших передбачених законодавством України вимог, вводить чи може ввести в оману її споживача і тим самим завдати йому та державі збитків.
Розглядаючи більш детально створення перепон суб'єктам господарюванням у процесі конкуренції, досягнення неправомірних переваг, треба звернути увагу на те, які дії вважаються правопорушенням конкуренції:
дискредитація господарюючого суб'єкта ‑ розповсюдження у будь-якій формі неправдивої, неточної, інформації, пов'язаної з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця);
купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом, тобто купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших то варів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту;
схиляння до бойкоту господарюючого суб'єкта (підприємця), Такі дії вважаються спонуканням конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних зв'язків із цим господарюючим суб'єктом (підприємцем);
схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника) Такі дії вважаються порушенням конкуренції на свою користь або на користь третьої особи в випадку спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх на те підстав;
схилення господарюючого суб'єкта до розірвання договору з конкурентом іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), що вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб,
У разі спонукання господарюючого суб'єкта (підприємця) учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних
зобов'язань перед цим конкурентом шляхом надання або пропонування господарюючому суб'єкту (підприємцю) учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг;
підкуп працівника постачальника, тобто надання або пропонування конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником постачальника службових обов'язків, що випливають з укладеного або пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником).
До порушення законодавства України про захист від недобросовісної конкуренції відносять і неправомірне збирання, використання комерційної таємниці. Для визнання дій неправомірними які порушують комерційну таємницю, необхідно вчинити в сукупності або одноосібно наступні дії:
неправомірний збір комерційної таємниці ‑ добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю). Промисловий шпіонаж є доволі розповсюдження явищем, тому підприємці повинні самостійно вживати заходів щодо запобігання втрат комерційної таємниці, конфіденційної та ділової інформації;
розголошення комерційної таємниці ‑ ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю);
схиляння до розголошення комерційної таємниці ‑ спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю);
неправомірне використанням комерційної таємниці ‑ впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.
14.6. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
Конкурентна боротьба яка здійснюється суб’єктами господарювання с порушенням чинного законодавства дає можливість відповідним державним органам притягнення порушників до відповідальності. Згідно зі ст. 20 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», вчинення дій, визначених чинним законодавством як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених цим Законом, а також адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством. Вчинення господарюючими суб'єктами-юридичними особами та їх об'єднаннями дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, робіт, послуг господарюючого суб'єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі, якщо обчислення виручки господарюючого суб'єкта неможливе або виручка відсутня, вище зазначені штрафи накладаються у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, їх об'єднаннями та об'єднаннями громадян, що не є господарюючими суб'єктами, тягне за собою накладання на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, визначених законодавством як недобросовісна конкуренція, фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, тягне за собою накладання адміністративного стягнення згідно із законодавством. Вчинення в інтересах третіх осіб таких дій фізичними особами, в тому числі громадянами, що не є підприємцями, тягне за собою також накладання адміністративного стягнення згідно із чинним законодавством.
Збитки підлягають відшкодуванню за позовами зацікавлених осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.
У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, або факту копіювання виробів, зацікавлені особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) як у виробника, так і у продавця. Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Вилучення таких товарів застосовується у разі, коли можливість змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) не може бути усунена іншим шляхом.
У разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб'єкта (підприємця) Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством. Якщо цими діями буде порушено ділову репутацію підприємця, то вона може бути захищена відповідно до цивільного законодавства.
Справи про недобросовісну конкуренцію розглядаються Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями.
Особи, права яких порушені діями, визначеними як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав. Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови у прийнятті заяви. Якщо Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення визнають поважними причини пропуску строку звернення із заявою, порушене право підлягає захисту.
У процесі розгляду справи Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення за поданою заявою мають право вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим його виконання. З метою забезпечення виконання рішення, Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення виносять розпорядження про:
заборону особі, в діях якої вбачаються ознаки порушення (відповідачу), вчиняти певні дії;
накладення арешту на майно або грошові суми, що належать
відповідачу.
У той же час, розпорядження може бути оскаржене в судовому порядку, господарського суду у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії розпорядження.
Відповідач у разі закриття провадження у справі у зв'язку з не-доведенням вчинення порушення, може стягнути з заявника збитки, завдані йому забезпеченням виконання рішення, у порядку, визначеному цивільним законодавством України.
Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про:
визнання факту недобросовісної конкуренції;
припинення недобросовісної конкуренції;
офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;
накладання штрафів;
вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця);
скасування або зміну центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування прийнятих ними неправомірних актів і розірвання
укладених ними угод.
Рішення про накладання штрафів у розмірах понад чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно Антимонопольним комітетом України на його засіданнях. Рішення про вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) підлягає виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Порушник, на якого накладено штраф, сплачує його у тридцятиденний строк з дня одержання рішення про накладання штрафу, якщо інше не визначене цим рішенням. За кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі одного відсотка від суми штрафу. У разі відмови від сплати штрафу Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення стягують штраф у безспірному порядку.
Суми стягнутих штрафів розподіляються у такому співвідношенні: п'ятдесят відсотків сум штрафів зараховуються до Державного бюджету України, двадцять п'ять відсотків ‑ до республіканського бюджету Автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, двадцять п'ять відсотків - державному органу, який наклав стягнення, для організації і проведення робіт щодо створенню науково-дослідної, матеріально-технічної та інформаційної бази розвитку і захисту конкуренції.
Скарги на рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, прийняті у справах про недобросовісну конкуренцію, подаються до Верховного Суду Автономної республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, господаоського суду Автономної республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських господарських судів у тридцятиденний строк з дня одержання копії рішення.
1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 30