[ Пенсійний ринок Республіки Казахстан проблеми та перспективи розвитку на прикладі АТ НПФ Республіка ] | -216457 | 100 | -472792 | -218,4 | -227,9 | |
в тому числі: | ||||||
звітного року | -216457 | 100 | -256,335 | 118,4 | 107,2 | |
попередніх років | - | - | -216457 | 100,0 | 100,0 | |
Разом капітал: | 158,543 | 100 | 288,219 | 181,8 | 172,3 | |
Відстрочене податкове зобов'язання | - | - | 6598 | 100,0 | 100,0 | |
Нараховані витрати за розрахунками з персоналом | 2,203 | 100 | 5,356 | 243,1 | 233,6 | |
Зобов'язання перед бюджетом з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету | 458 | 100 | 1,345 | 293,7 | 284,2 | |
Інші зобов'язання | 2,048 | 100 | 4,398 | 214,7 | 205,2 | |
Разом зобов'язання: | 4,709 | 100 | 17,697 | 375,8 | 366,3 | |
Баланс | 163,252 | 100 | 305,916 | 187,4 | 177,9 |
* Накопичений рівень інфляції на 01.01.2009р. - 9,5%
Велике значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, який дає уявлення фінансового звіту у вигляді відносних показників.
Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів. Вертикальний (структурний) аналіз балансу представлений у Таблиці - 4.
Таблиця - 4 Вертикальний (структурний) аналіз балансу (в тисячах казахстанських тенге)
Найменування статей | На 01.01.2008р. | На 01.01.2009р. | ||
тис.тенге | % | тис.тенге | % | |
Активи | ||||
Основні засоби | 7,902 | 4,8 | 17,650 | 5,8 |
Нематеріальні активи | 1,435 | 0,9 | 3,362 | 1,1 |
Інші активи | 753 | 0,5 | 2,950 | 0,9 |
Дебіторська заборгованість | 3,503 | 2,1 | 7,196 | 2,4 |
Цінні папери, наявні для продажу | 100,838 | 61,8 | 156,148 | 51,0 |
Вимоги до бюджету з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету | 0 | 0 | 0 | 0 |
Комісійні винагороди | 10,067 | 6,2 | 41,380 | 13,5 |
Операція "Зворотне РЕПО" | 22,523 | 13,8 | 33,112 | 10,8 |
Торгові цінні папери | 10,271 | 6,3 | 26,440 | 8,6 |
Вклади розміщені | 4,632 | 2,8 | 13,253 | 4,3 |
Гроші | 1,328 | 0,8 | 4,425 | 1,4 |
Разом активів | 163,252 | 100 | 305,916 | 100 |
Баланс | 163,252 | 100 | 305,916 | 100 |
Власний капітал | ||||
Статутний капітал | 200,000 | 122,5 | 200,000 | 65,4 |
Резервний капітал | 100,000 | 61,3 | 300,000 | 98,1 |
Інші резерви | 75,000 | 45,9 | 261,011 | 85,3 |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток): | -216457 | -132,6 | -472792 | -154,6 |
в тому числі: | ||||
звітного року | -216457 | -132,6 | -256,335 | -83,8 |
попередніх років | - | - | -216457 | -70,8 |
Разом капітал: | 158,543 | 97,1 | 288,219 | 94,2 |
Відстрочене податкове зобов'язання | - | - | 6598 | 2,2 |
Нараховані витрати за розрахунками з персоналом | 2,203 | 1,3 | 5,356 | 1,8 |
Зобов'язання перед бюджетом з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету | 458 | 0,3 | 1,345 | 0,4 |
Інші зобов'язання | 2,048 | 1,3 | 4,398 | 1,4 |
Разом зобов'язання: | 4,709 | 2,9 | 17,697 | 5,8 |
Баланс | 163,252 | 100 | 305,916 | 100 |
У таблиці ми спостерігаємо, зменшення частки власного капіталу Фонду, головним чином, внаслідок збільшення частки непокритого збитку, та цінних паперів, призначених для продажу на 10,8%, за іншими статтям зміни йдуть незначні. У цілому, хоча достатність статутного і резервного капіталів Фонду відповідає нормативам АФН, на даний період, Фонд не покриває збитки, пов'язані з операційною діяльністю, але даний показник не характеризує діяльність Фонду в негативній динаміці, так як дане явище стандартне для всіх початківців Фондів. Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємно доповнюють один одного, на їх основі будується порівняльний аналітичний баланс.
2.5.3 Порівняльний аналітичний баланс
Порівняльний аналітичний баланс характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Він систематизує її попередні розрахунки. Порівняльний аналітичний баланс представлений у Таблиці - 5.
Таблиця - 5 Порівняльний аналітичний баланс (у тисячах казахстанських тенге)
Найменування статей | Абсолютна величина | Відносні величини | Зміни | ||||
На 01.01.08р. | На 01.01.09г. | На 01.01.08р | На 01.01.09г. | в абс. вів. | в відн.од. | у% до всього | |
Активи | |||||||
Основні засоби | 7,902 | 17,650 | 4,8 | 5,8 | 9,748 | 223,4 | 6,0 |
Нематеріальні активи | 1,435 | 3,362 | 0,9 | 1,1 | 1,927 | 234,3 | 1,2 |
Інші активи (за вирахуванням резервів на можливі втрати) | 753 | 2,950 | 0,5 | 0,9 | 2,197 | 391,8 | 1,3 |
Дебіторська заборгованість (за вирахуванням резервів на можливі втрати) | 3,503 | 7,196 | 2,1 | 2,4 | 3,693 | 205,4 | 2,3 |
Цінні папери, наявні для продажу (за вирахуванням резервів на можливі втрати) | 100,838 | 156,148 | 61,8 | 51,0 | 55,310 | 154,9 | 33,9 |
Вимоги до бюджету з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Комісійні винагороди | 10,067 | 41,380 | 6,2 | 13,5 | 31,313 | 411,0 | 19,2 |
Операція "Зворотне РЕПО" | 22,523 | 33,112 | 13,8 | 10,8 | 10,589 | 147,0 | 6,5 |
Торгові цінні папери (за вирахуванням резервів на можливі втрати) | 10,271 | 26,440 | 6,3 | 8,6 | 16,169 | 257,4 | 9,9 |
Вклади розміщені (за вирахуванням резервів на можливі втрати) | 4,632 | 13,253 | 2,8 | 4,3 | 8,621 | 286,1 | 5,3 |
Гроші | 1,328 | 4,425 | 0,8 | 1,4 | 3,097 | 333,2 | 1,9 |
Разом активів | 163,252 | 305,916 | 100 | 100 | 142,664 | 187,4 | 87,4 |
Баланс | 163,252 | 305,916 | 100 | 100 | 142,664 | 187,4 | 87,4 |
Власний капітал | |||||||
Статутний капітал | 200,000 | 200,000 | 122,5 | 65,4 | 0 | 100,0 | 0 |
Резервний капітал | 100,000 | 300,000 | 61,3 | 98,1 | 200,000 | 300,0 | 122,5 |
Інші резерви | 75,000 | 261,011 | 45,9 | 85,3 | 186,011 | 348,0 | 113,9 |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток): | -216457 | -472792 | -132,6 | -154,6 | -256,335 | -218,4 | -157 |
в тому числі: | |||||||
звітного року | -216457 | -256,335 | -132,6 | -83,8 | -39,878 | 118,4 | -24,4 |
попередніх років | 0 | -216457 | - | -70,8 | -216,457 | 100,0 | -132,6 |
Разом капітал: | 158,543 | 288,219 | 97,1 | 94,2 | 129,676 | 181,8 | 79,4 |
Відстрочене податкове зобов'язання | 0 | 4,598 | - | 2,2 | 4,598 | 100,0 | 2,8 |
Нараховані витрати за розрахунками з персоналом | 2,203 | 4,356 | 1,3 | 1,8 | 2,153 | 243,1 | 1,3 |
Зобов'язання перед бюджетом з податків та інших обов'язкових платежах до бюджету | 0 | 5,345 | 0,3 | 0,4 | 5,345 | 293,7 | 3,3 |
Інші зобов'язання | 2,506 | 3,398 | 1,3 | 1,4 | 892 | 214,7 | 0,5 |
Разом зобов'язання | 4,709 | 17,697 | 2,9 | 5,8 | 12,988 | 375,8 | 8 |
Баланс | 163,252 | 305,916 | 100 | 100 | 142,664 | 187,4 | 87,4 |
Усі показники порівняльного аналітичного балансу можна розбити на три групи:
- Статті балансу в абсолютному виразі на початок і кінець року
- Показники структури балансу на початок і кінець року
- Динаміка статей балансу в абсолютному (вартісному) вираженні
- Динаміка структури балансу
- Вплив динаміки окремих статей балансу на динаміку балансу в цілому.
У структурі активу балансу будь-яких істотних впливів на збільшення валюти балансу не спостерігається, хоча є значне підвищення суми нематеріальних активів (на 306,6%). По всій сукупності активу балансу, можна також виділити збільшення розміщених вкладів, відсоток яких, у порівнянні з минулим періодом піднявся на рівень 58, 3%, що в найбільш значною мірою позначилося на загальному балансі (баланс збільшився на 8,6%).
У пасиві балансу, найбільшою вагою в динаміці підвищення спостерігається зростання витрат по персоналу (398,4%) і відстроченого податкового зобов'язання (397,8%), що, в принципі, особливого впливу на зміну валюти балансу не зробило.
Головним джерелом приросту з'явився нерозподілений дохід минулих років підприємства, що погано тому в подальшому цих коштів може не бути.
Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення боргів.
2.5.4 Аналіз звіту про прибутки та збитки АТ «НВФ« Республіка »
Таблиця - 6 Звіт про прибутки та збитки (у тисячах казахстанських тенге)
Найменування статей | На 01.01.08р. | На 01.01.09г. | Відхилення (+/-) | Темп росту,% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Комісійні винагороди | 13,255 | 38,946 | 25,691 | 293,82 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Доходи у вигляді винагород за поточними рахунками та розміщеними вкладами | 2,077 | 6,461 | 4,384 | 311,07 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Доходи у вигляді винагороди (купону та / або дисконту) за придбаними цінними паперами | 17,084 | 20,339 | 3,255 | 119,05 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Доходи (збитки) від купівлі - продажу цінних паперів (нетто)
Аналізуючи цей звіт, у статті доходів (збитки) від зміни вартості торгових цінних паперів і цінних паперів, наявних для продажу (нетто) спостерігається збиток на суму, що перевищує раніше отриманий збиток за цією ж статтею на 39,641 тис. тенге, що в процентному вираженні показало зростання на 226,39%. Але, внаслідок збільшення інших статей дохідної частини, цей збиток не вплинув на загальну картину фінансового стану Фонду. Також спостерігається зростання видаткової частини Фонду. Дані показники головним чином характеризують подію за звітний період розширення структури фонду, тобто відкриття нових представництв та агентських пунктів фонду. У загальному вигляді картина звіту виглядає, таким чином, доходи збільшилися на 9 661 тис. тенге (45,5%), витрати на 19 523 тис. тенге (65,8%), дане перевищення ростов витрат над доходами призвело до негативного збільшення показника чистого прибутку (збитку) за даний період на 69,5%.
У Казахстані давно йде суперечка про те, куди треба інвестувати пенсійні активи. Одні кажуть: тільки у високонадійні безризикові інструменти, найкраще - у державні облігації. Тільки так можна гарантувати збереження пенсійних накопичень. Інші заперечують: чому б не направити ці гроші на розвиток економіки країни? Вкласти їх в інвестиційні проекти, в облігації не тільки великих, а й середніх, стабільно працюючих підприємств. Хіба погано, якщо за рахунок довгострокових пенсійних накопичень в країні будуть будуватися дороги і нові виробництва? Це будуть цілком рентабельні проекти, і клієнти НПФ зможуть отримати більше інвестиційного доходу, ніж зараз від вкладення пенсійних грошей у цінні папери Міністерства фінансів. І в тих і в інших міркуваннях є свій резон. Але держава в особі АФН чітко визначило пріоритет: надійність вкладень понад усе. Агентство періодично коригує список інструментів, в які пенсійним фондам дозволяється інвестувати гроші вкладників, залежно від ситуації на фінансовому ринку. Але в цілому дотримується вельми консервативних позицій. 2 Діючи в рамках нормативів АФН, пенсійний фонд «Республіка» інвестує накопичення в основному в казахстанські цінні папери, як корпоративні, так і державні. Велика частина державних паперів у портфелі НПФ - це цінні папери Міністерства фінансів РК. А з корпоративних паперів резидентів Казахстану найбільшою популярністю у НПФ користуються облігації. АФН визначає не тільки перелік інструментів, в які можна інвестувати пенсійні накопичення, а й встановлює ліміти вкладень в кожний з них. Чим менше ризику, тим більше ліміт, і навпаки. У таблиці - 7 представлений список інструментів, які діяли на 1 березня 2009 року: Таблиця - 7 Список фінансових інструментів АТ НПФ «Республіка»
* Відповідно до постанови Правління Агентства від 27 жовтня 2006 року № 225 «Про затвердження Правил здійснення діяльності з інвестиційного управління пенсійними активами», керуючий пенсійними активами реалізовує такі цінні папери протягом одного року з дати настання вищевказаного події. У разі неможливості їх реалізації, керуючий пенсійними активами направляє в уповноважений орган інформацію про утримання таких цінних паперів до строку погашення. До цих фінансових інструментів відносяться, недозволені, внаслідок: 1) зміни нормативних правових актів та виключення з переліку фінансових інструментів, дозволених до придбання, високоризикових інструментів; 2) зниження рейтингів фінансових інструментів або його емітента; 3) делістингу фінансового інструменту. Зі списку фінансових інструментів АТ НПФ «Республіка» найбільшу частку займають недержавні цінні папери емітентів РК (50,5%), серед яких більшою популярністю користуються боргові цінні папери без рейтингової оцінки I категорії (38,4%). Державні цінні папери РК займають третю частину інвестиційного портфеля Фонду - 27,2%, так як, відповідно до нормативів АФН, даний показник процентного співвідношення ДЦП не повинен становити менше 20%, а до кінця 2009 року ще й підвищиться до 30%. Введення даних стандартів з 01.04.2009 року дозволяє, в умовах економічної нестабільності, знижувати вплив негативних процесів, що відбуваються на фінансових ринках, на інвестиційні портфелі Фондів.
Що проходить в Казахстані пенсійна реформа послужила стимулом розвитку недержавних пенсійних фондів у рамках, як обов'язкового пенсійного страхування, так і добровільного пенсійного забезпечення. У теж час недержавні пенсійні фонди є суб'єктами довгострокових фінансових вкладень і, як наслідок, піддаються досить істотних ризиків, серед яких можна виділити кредитний та ринковий ризики. Правильний аналіз цих ризиків може сприяти ефективному стабільному розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення. При довгострокової діяльності, а діяльність недержавних пенсійних фондів завжди довгострокова, можливість повністю уникнути ризиків мінімальна. Час роботи недержавного пенсійного фонду залежить від наявності діючих договорів пенсійного забезпечення і може продовжуватися до безкінечності. Ризик = R1 + R2 + R3 + Rt ... R - ризик. t - час роботи недержавного пенсійного фонду рівне одному року. Залежність рівня ризиків від тривалості роботи НПФ
Кредитний ризик є найбільш поширеним видом фінансового ризику і являє собою можливість втрат внаслідок невиконання контрагентом (емітент, дебітор) своїх договірних зобов'язань, перш за все втрати, пов'язані з оголошенням контрагентом дефолту (неплатоспроможності). Кредитний ризик розраховується шляхом множення вартості боргових цінних паперів, що знаходяться в інвестиційному портфелі більше трьох років або утримуваних до погашення, а також депозитів, афіновані дорогоцінних металів на відповідний коефіцієнт зважування від 0 до 250 (чим вище коефіцієнт зважування, тим вище значення кредитного ризику). Специфічний процентний ризик - це ризик, пов'язаний із застосуванням різних методів нарахування та коригування отримуваної винагороди за рядом фінансових інструментів, які за інших рівних умов мають подібні цінові характеристики; Специфічний процентний ризик розраховується шляхом множення вартості фінансових інструментів, що знаходяться в інвестиційному портфелі НПФ на відповідний коефіцієнт специфічного ризику від 0 до 8 (чим вище часовий інтервал до погашення фінансових інструментів, тим вище значення специфічного процентного ризику). Загальний процентний ризик - це ризик зміни процентних ставок за фінансовими інструментами, які знаходяться в портфелях НПФ і в зв'язку з цим можливим їх непогашенням. Загальний процентний ризик розраховується шляхом множення вартості фінансових інструментів, що знаходяться в інвестиційному портфелі НПФ на відповідний коефіцієнт зважування від 0 до 6 (чим вище часовий інтервал до погашення фінансових інструментів, тим вище значення коефіцієнта зважування). Валютний ризик - ризик виникнення збитків, пов'язаний зі зміною курсів іноземних валют за фінансовими інструментами, які знаходяться в портфелях НПФ, які номіновані в іноземних валютах. Значення валютного ризику залежить від наявності в інвестиційному портфелі НПФ цінних паперів, номінованих в іноземній валюті (за наявності цінних паперів, номінованих в іноземній валюті значення коефіцієнта буде дорівнювати 8, за відсутності - 0). Фондовий ризик - ризик виникнення збитків внаслідок зміни вартості акцій, що виникає у разі зміни умов фінансових ринків, що впливають на ринкову вартість акцій. Значення фондового ризику залежить від наявності в інвестиційному портфелі НПФ пайових цінних паперів (акцій), (за наявності в інвестиційному портфелі НПФ акцій, значення коефіцієнта буде дорівнювати 8, за відсутності - 0). Сума пенсійних активів, зважених за фондового і валютного ризиків пенсійного фонду «Республіка» дорівнює 0. Коефіцієнт ризику - це один з основних факторів надійності фонду. Це один з важливих чинників при виборі надійного пенсійного фонду. Агентство з фінансового нагляду дало всіх інструментів, в які дозволено інвестувати пенсійні накопичення, оцінку ризику. Вона виражається коефіцієнтом від 0% до 300%. Розрахунок середньозважених коефіцієнтів зважування розраховується як відношення вартості активів, зважених за видами ризиків, до вартості цих активів до зважування, помножене на 100. Розрахунок коефіцієнтів ризику по АТ НПФ «Республіка» станом на 1 березня 2009 1) Розрахунок коефіцієнта кредитного ризику: (ВПАКр) / (ПАКР) = 0 / 701863 * 100 = 0,00% 2) Розрахунок коефіцієнта специфічного процентного ризику: (ВПАСр) / (ПАСр) = 15 135 / 1 838 392 * 100 = 0,82% 3) Розрахунок коефіцієнта загального процентного: (ВПАПр) / (ПАПр) = 23 890 / 1 838 392 * 100 = 1,30% До фінансових інструментів з 0% ризику відносяться: - Готівкові гроші; - Готівкова іноземна валюта країн, які мають суверенний рейтинг не нижче «АА-» агенції Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств; - Державні цінні папери Республіки Казахстан, за винятком облігацій, випущених місцевими виконавчими органами; - Вклади в Національному банку Республіки Казахстан; - Державні цінні папери іноземних держав, які мають суверенний рейтинг не нижче «АА-» агенції Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств; - Цінні папери, випущені наступними міжнародними фінансовими організаціями: Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Міжамериканський банк розвитку, Банком міжнародних розрахунків, Азіатським банком розвитку, Африканським банком розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Ісламським банком розвитку, Європейським інвестиційним банком; - Афіновані дорогоцінні метали і металеві депозити, у тому числі в банках-нерезидентах Республіки Казахстан, які мають рейтингову оцінку не нижче «АА-» за міжнародною шкалою агентства Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств; - Ф'ючерси, опціони, свопи, форварди, придбані у контрагентів, включених у І групу ризику; - Нараховане винагорода за активами, включеним в I групу ризику. До інструментів з мінімальним відсотком ризику від 20 до 50% належать: - Готівкова іноземна валюта країн, які мають суверенний рейтинг не нижче «ВВВ-» агенції Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств, і країн, що не мають відповідної рейтингової оцінки; - Державні цінні папери іноземних держав, які мають суверенний рейтинг від «А +» до «А-» агенції Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств; - Облігації, випущені місцевими виконавчими органами Республіки Казахстан, включені в офіційний список фондової біржі; - Вклади в банках другого рівня Республіки Казахстан, що мають довгостроковий кредитний рейтинг не нижче «А-» за міжнародною шкалою агентства Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств, або рейтингову оцінку не нижче «kzA-» за національною шкалою агентства Standard & Poor's, в дочірніх банках-резидентах, батьківський банк-нерезидент яких має довгостроковий кредитний рейтинг не нижче «АА-» за міжнародною шкалою агентства Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств; - Недержавні боргові цінні папери, випущені іноземними організаціями, що мають рейтингову оцінку не нижче «АА-» за міжнародною шкалою агентства Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств; - Недержавні боргові цінні папери, випущені організаціями Республіки Казахстан у відповідності до законодавства Республіки Казахстан та інших держав, що мають рейтингову оцінку не нижче «А-» за міжнародною шкалою агентства Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств, або рейтингову оцінку не нижче «kzA-» за національною шкалою агентства Standard & Poor's; - Рrincipal protected notes, випущені організаціями, які мають рейтингову оцінку не нижче «АА-» за міжнародною шкалою агентства Standard & Poor's або рейтингову оцінку аналогічного рівня одного з інших рейтингових агентств; - Ф'ючерси, опціони, свопи, форварди, придбані у контрагентів, включених в II групу ризику; - Гроші в дорозі; - Нараховане винагорода за активами, включеним в II групу ризику; Оцінка інструментів за ступенем ризиків
До 1 січня 2009 року на сайті АФН можна було почерпнути тільки загальну інформацію про структуру інвестиційних портфелів різних НПФ. Але з початку 2009 року набула чинності поправка в типовій пенсійний договір. Вона дає вкладникові можливість отримувати від фонду детальну інформацію про те, у які конкретно інструменти і в якому обсязі він вкладає. Це надасть вкладникам ще більше можливостей вимірювати свій пенсійний капітал і продумувати інвестиційну стратегію. На думку фахівців, якщо середній коефіцієнт ризику по інвестиційному портфелю фонду перевищує 50-60%, це свідчить про те, що даний НПФ веде ризиковану гру. 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОГО РИНКУ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН 3.1 Проблема № 1 (поточна): Світова фінансова криза та її вплив на пенсійний ринок Казахстану Наслідки глобальної турбулентності, значно посилилася в другій половині 2008 року, проявилися й на стані вітчизняного пенсійного сектора. Друга «хвиля» світової фінансової кризи, викликана банкрутством найбільших світових фінансових інститутів і спровокувала посилення волатильності на фондових, товарних ринках і поглиблення кризи довіри на грошових ринках, зробила свій негативний вплив у тій чи іншій мірі на стані практично всіх сегментів вітчизняного фінансового сектора, ключові показники розвитку яких продемонстрували найнижчі темпи зростання за останні роки, а в деяких випадках навіть зниження. Портфелі казахстанських НПФ, так само як і зарубіжних, проявили високу чутливість до потрясінь, як на світових, так і на внутрішньому фондових ринках. Так, вперше з початку функціонування накопичувальної пенсійної системи Казахстану у вересні 2008 року було зафіксовано зниження пенсійних накопичень, що пояснюється скороченням інвестиційного доходу у зв'язку з волатильністю на фінансових ринках і пов'язаним з цим негативним трендом ринкових котирувань на цінні папери, що перебувають в інвестиційних портфелях НПФ. Так, котирування на цінні папери казахстанських емітентів, у тому числі БВУ, на тлі наростання негативних очікувань щодо стабільності фінансового сектору та посилення волатильності фондових, товарних ринків впали практично до своїх мінімальних історичних значень. По відношенню до пенсійного фонду «Республіка» можна сказати, що на роботу фонду фінансова криза не зробила значного впливу, тому що в порівнянні з іншими фондами даний фонд, єдиний, постійно знаходився на передній планці в рейтингу за коефіцієнтом номінального доходу і навіть більше того примудрявся практично постійно підтримувати свій високий рівень К 2 на позначці, що перевищує також і рівень накопиченої інфляції за 12 місяців. Динаміка коефіцієнта номінального доходу по фондах і накопиченого рівня інфляції представлена в Додатку № 1. 3.2 Проблема № 2 (постійна): Повальна неосвіченість людей, фактичних і потенційних вкладників пенсійних фондів З моменту реформування пенсійної системи Казахстану і по теперішній час найбільша проблема, яка була присутня завжди і, можливо, в майбутньому зживе себе, це проблема неосвіченості людей в понятті організації пенсійної системи та її призначення. Більшість працюючого населення не має навіть поняття про необхідність пенсійних накопичень, тому що внаслідок деяких негативних моментів, таких як створення і наслідки закінчення діяльності всім сумно відомої корпорації АТ «МММ», а також сумнівної діяльності АТ «Валют - Транзит Банку» позначився практично на загальному думці, що будь-яка організація, що приймає вклади населення, не гарантує в свою чергу, збереження даних вкладів. Тому, тільки за умови загального обхвату території Казахстану пенсійними фондами на предмет навчання пенсійної грамотності населення, може відбуватися подальше вдосконалення пенсійної системи в цілому. На практичному прикладі даної дипломної роботи видно, що пенсійний фонд «Республіка» з цією проблемою зіткнувся віч-на-віч, так як багато менеджерів пенсійних фондів, в спробі просунути свій фонд, навіть не замислюються про грамотності людини в галузі пенсійного законодавства. У більшості випадків виявлялося, що тільки з приходом на пенсійний ринок НПФ «Республіки» люди почали цікавитися й усвідомлено вибирати дійсно той фонд, який їм імпонує. 3.3 Перспективи розвитку пенсійної системи Республіки Казахстан Соціальний розвиток держави незалежно від реалізованої моделі економічного розвитку оцінюється за рівнем життя пенсіонерів. У різних країнах проблема соціального забезпечення вирішується на рівні держави, яке несе безпосередню і прямий обов'язок перед пенсіонерами. Послідовно здійснюються в Казахстані соціально-економічні реформи протягом ряду років зумовили ряд позитивних зрушень. Сьогодні в республіці створена ефективно діюча пенсійна система, яка дозволила підняти рівень життя пенсіонерів. Розвиток економіки будь-якої країни нерозривно пов'язане з ефективністю реалізації заходів щодо пенсійної захисту населення, оскільки соціальна стабільність тут грає ключову роль. Необхідність підтримки категорій населення, які знаходяться в пенсійному віці, обумовлюється перш за все забезпеченням соціальних гарантій у рамках відкритого суспільства. Пенсійна система Казахстану одночасно виконує дві функції. По-перше, вона дозволяє своєчасно виплачувати пенсії, тобто виконує завдання соціального забезпечення громадян. По-друге, кошти накопичувальних пенсійних фондів використовуються як джерело інвестицій в економіку країни, тобто підвищується інвестиційний потенціал економіки. У цілому за минулий час пенсійне забезпечення в республіці зазнало істотних змін. У Казахстані розроблено національне пенсійне законодавство, здійснено переклад державної системи пенсійного забезпечення на страхові принципи. По суті, в республіці створена нова пенсійна система, яка спирається на власну фінансову основу - позабюджетні пенсійні (соціальні) фонди. Накопичувальна пенсійна система має низку переваг, серед яких можна виділити помітну роль пенсійних фондів у розвитку фондового ринку, оскільки фонди вкладають свої фінансові кошти на довгострокову перспективу, з урахуванням забезпечення інтересів вкладників. Відповідно до високої роллю пенсійної системи в частині забезпечення соціальних гарантій, зростання економіки, Казахстан одним із перших з країн СНД і Балтії ще в січні 1998 року приступив до реалізації пенсійної реформи, в результаті якої з'явилася пенсійна система, заснована на трьох складових - солідарної, накопичувальної та добровільної. Президент Республіки Казахстан у своїх програмних документах постійно наголошує на важливості проведених перетворень у соціальній сфері, акцентуючи увагу на її пенсійної складової. Н. А. Назарбаєв не раз підкреслював, що досвід республіки у розвитку пенсійної реформи викликає великий інтерес світової спільноти. За оцінками міжнародних експертів, пенсійна система нашої країни відрізняється своєю унікальністю не тільки серед країн СНД, але і на міжнародному рівні. Діюча в даний час система соціального захисту в Республіці Казахстан характеризується переважанням принципу повної солідарності, високим рівнем державного участі. Пенсійна система Республіки Казахстан покликана забезпечувати державою матеріальну підтримку кожного громадянина, який досяг законно встановленого віку чи стану, що перешкоджає трудової діяльності. У Казахстані реформи у пенсійній системі здійснювалися поряд з загальнодержавними економічними перетвореннями. У червні 1997 року був прийнятий закон «Про пенсійне забезпечення в РК», відповідно до якого були закладені основи функціонування нової системи пенсійного забезпечення. Як було зазначено вище, поряд з накопичувальною пенсійною системою була збережена і діяла раніше солідарна пенсійна система з усіма зобов'язаннями держави перед пенсіонерами. Однією з переваг проведеної пенсійної реформи в республіці стало впровадження і розвиток накопичувальної пенсійної системи, спрямованої на створення ринкової інфраструктури і корінного поліпшення моделі соціального забезпечення. У накопичувальній системі пенсія громадян формується за рахунок накопичених коштів, які є власністю вкладників. При виході на пенсію накопичені заощадження виплачуються вкладникам з індивідуальних пенсійних рахунків. Відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення в Республіці Казахстан» була введена система добровільних внесків, за рахунок яких формується додаткова пенсія, що складається з добровільних внесків працюючих та роботодавців. Таким чином, кожен громадянин у Казахстані має додаткову можливість збільшити свої пенсійні накопичення. Сьогодні всі фонди в Казахстані мають добровільні пенсійні рахунки, кількість яких вже перевищує 40 тисяч. Це свідчить про довіру населення до накопичувальної пенсійної системи. Пенсійна система Казахстану розвивається дуже динамічно. Сьогодні пенсійні фонди мають потужним капіталом, який використовується в економіці республіки. Так, станом на 1 червня 2007 року активи в накопичувальній пенсійній системі Казахстану перевищили 1 трильйон тенге і досягли 10% від виробленого внутрішнього валового продукту країни. При цьому сприятливою передумовою можна вважати неухильну динаміку зростання пенсійних накопичень. Якщо в 2006 році сумарний приріст пенсійних накопичень по республіці становив 10-13 мільярдів тенге в місяць, то вже за 2007 рік - 13-15 мільярдів тенге. Зареєстроване в республіці середньомісячне збільшення пенсійних активів вказує, що пенсійні фонди є одним з основних інвесторів на фондовому ринку, а на ринку корпоративних цінних паперів займають велику частку. У республіці також відбулося збільшення чистого інвестиційного доходу до 270 мільярдів тенге. Збільшення цього показника є одним з факторів успішного розвитку пенсійної системи в країні. Пенсійні внески інвестуються у фінансові інструменти з метою забезпечення зростання пенсійних накопичень і, що дуже важливо, їх захисту від інфляції. В даний час подолана тенденція, коли інфляція поглинала пенсійні накопичення. Так, середньозважений коефіцієнт номінального доходу за пенсійними активами НПФ за період квітень 2006 - квітень 2007 року склав 9,14% при рівні інфляції за цей період 7,7%. У зв'язку з цим можна констатувати, що на сьогоднішній день вирішена одна з важливих завдань щодо захисту накопичень вкладників. Наведені статистичні дані дозволяють стверджувати, що реформа накопичувальної пенсійної системи успішно проведена. Уже той факт, що обсяг виробленого ВВП у 2006 році склав 10,1 трильйона тенге, і 10% з них - це обсяг сумарних пенсійних активів, свідчить про спроможність пенсійної системи та стабільний ріст пенсійних активів. Постійне зростання пенсійних активів також вказує на зростання заробітної плати та добробуту казахстанців. Розвиток накопичувальної системи безпосередньо залежить від вигідного розміщення пенсійних активів у різні фінансові інструменти. Зростання обсягу пенсійних активів вимагає додаткових об'єктів вкладень. Це особливо необхідно, так як пенсійні гроші є важливою складовою внутрішніх інвестиційних ресурсів країни. За допомогою пенсійних фондів гроші вкладників формують капітал, який, у свою чергу, інвестується в проекти. Крім того, вони виконують стабілізуючу функцію у фінансовій системі країни. При цьому накопичувальні пенсійні фонди в Казахстані сьогодні є реальним інститутом, що володіє такими великими фінансовими засобами. На даний момент найбільш актуальною є задача інвестування пенсійних активів, капіталізація НПФ. Сьогодні розвиток пенсійного сектора залежить від достатньої кількості прибуткових фінансових інструментів, що покривають рівень інфляції. Тому фінансова політика держави будується на збільшенні реального змісту пенсійних накопичень і досягнень макроекономічної стабілізації в країні. Пенсійні резерви дозволяють забезпечити приріст виробництва товарів і послуг, необхідних для утримання майбутніх пенсіонерів. Чим більше буде вироблено товарів і послуг на вкладені пенсійні резерви, тим вищою буде реальний зміст майбутніх пенсій та рівень життя самих пенсіонерів. Ведеться розробка нових підходів в управлінні пенсійними активами. Приділяється велика увага забезпеченню достатньою кількістю прибуткових фінансових інструментів на ринку цінних паперів, асортимент яких зможе задовольнити попит. У перспективі розвиток національного фондового ринку буде пов'язано з подальшим формуванням інфраструктури регіонального фінансового центру Алмати, а через нього і ролі Казахстану у фінансовому житті Центральноазіатського регіону. При цьому фонди отримають можливість працювати на торговому майданчику цього регіонального фінансового центру. В кінці 2006 року Агентством з фінансового нагляду був представлений новий підхід регулювання пенсійних фондів. Найбільш актуальним питанням для пенсійних фондів як інституційних інвесторів стали нові правила інвестування пенсійних активів. З 1 січня 2007 року інвестиційний портфель пенсійних фондів повинен містити 70% цінних паперів найбільш успішних та стабільних казахстанських компаній, що котируються на міжнародному ринку. Ці правила спрямовані на зниження ризиків інвестування пенсійних фондів. Це важливо, тому що мова йде в першу чергу про гроші вкладників. У перспективі в рамках реалізації державних програм, включаючи програму зі створення «електронного» уряду, очікується законодавче розвиток роботи по переходу до надання доступних електронних фінансових послуг для всього населення, включаючи віддалені регіони, на основі електронної картки. В якості одного з її базових додатків планується передбачити електронні послуги з пенсійного забезпечення громадян. Впровадження електронних технологій дозволить вирішити як питання по робочих процесів з вкладниками, так і спрощення процедури переведення накопичень між фондами. Підводячи підсумки минулого періоду реформування пенсійної системи, можна стверджувати, що пенсійна система робить все більший позитивний вплив на соціальну сферу, а також відіграє значну роль у функціонуванні економіки республіки. В даний час казахстанська модель пенсійного забезпечення є кращою на пострадянському просторі. Важливим аспектом нової пенсійної системи можна також відзначити прозорість фінансової діяльності пенсійних фондів. У цілому пенсійна реформа, проведена в республіці, стала важливим кроком на шляху створення ринкової моделі пенсійної системи, підвищення добробуту казахстанців відповідно до соціально орієнтованої політикою держави. 3.4 Участь страхових компаній у пенсійному забезпеченні населення Казахстану Стає все більш очевидним, що важливий бракуючий компонент в нинішньому пенсійне забезпечення - це відсутність механізму страхування активів приватних пенсійних фондів. Це абсурд, коли жоден громадянин не в змозі розрахувати майбутню пенсію, з чим зустріне свою старість. У пенсійному забезпеченні відбулися пенсіонерів, участь страхових компаній немає потреби, оскільки їхні пенсії фінансуються за рахунок обов'язкових пенсійних внесків юридичних і фізичних осіб, а також прямі асигнування з державного бюджету країни (трансфертні платежі). В умовах же економічної нестабільності, в якій на даний час перебуває Казахстан, як ніколи актуальним стає питання розвитку пенсійного страхування. Роль страхових компаній: як суб'єкта пенсійного страхування, як керуючих компаній для накопичувальних пенсійних фондів; як суб'єкта страхування інших ризиків, чого не можуть забезпечити накопичувальні пенсійні фонди; як суб'єкта страхування фінансових ризиків накопичувальних пенсійних фондів, іншими словами гаранта їх стійкості, безумовно, важлива і необхідна. Завдання будь-якої страхової організації, незалежно від її форми є надання страхового захисту своєї клієнтури від можливих небезпек і випадковостей. З цією метою задумано страхування додаткової пенсії, яке передбачає накопичення страхувальником грошових коштів для забезпечення собі в пенсійному віці довічного стабільного додаткового доходу. Причому, чим молодші страхувальник, тим легше йому вирішити цю проблему. Поки людина молода і в стані, доклавши зусилля, заробити значну суму грошей, він цілком може, уклавши договір страхування додаткової пенсії, внести в будь-яку обрану ним страхову компанію, що займається даним видом страхування. Умови договору будуть: або одноразово внести всю пенсійну суму внесків зі значною знижкою, або скористатися розстрочкою платежу на роки без знижки. А далі страхувальникові вже немає про що турбуватися. На його майбутнє благополуччя починає працювати теорія великих чисел, тобто інвестування внесених ним коштів під складні відсотки за формулою: А = В (1 + n) \. За 10-15 років сплачена сума перетворюється на абсолютно фантастичну і в змозі в майбутньому захистити його від мінливостей інфляції. Страхування пенсійних активів - це прерогатива страхових компаній не ризикових видів страхування, а довгострокового страхування життя. Альтернативним методом, завдяки якому можна отримати додатковий пенсійний дохід, є покупка пенсійної ренти (ануїтету) у страхової компанії. Під ануїтетом мається на увазі угода між страховою компанією і приватною особою, згідно якого страхова компанія з деякого обумовленого моменту часу бере на себе зобов'язання виплачувати (довічно або тимчасово) певну суму грошей даній особі. Розрізняють два типи ануїтету: фіксований та змінний. По фіксованому ануїтету громадянин сплачує страховій компанії певну суму грошей одноразово або в розстрочку. Страхова компанія виступає потім в якості інвестора до кінця життя застрахованої особи або протягом певного часу, зазначеного в договорі. За змінному ануїтету страхова компанія виплачує суму коштів, яка може коливатися в залежності від ефективності інвестування. Як правило, змінні ануїтети більш ефективні в довгостроковому періоді, тому вони частіше використовуються у пенсійному плануванні. Все сказане дозволяє зробити висновок, що в країнах, де система приватного пенсійного забезпечення існує вже багато років, компанії по страхуванню життя купують всі накопичення фізичної особи у пенсійному фонді в обмін на виплату ануїтетів, тобто довічної ренти. Людина при виході на пенсію може вибрати різні варіанти пенсійних виплат: чи будуть це ануїтети або виплати безпосередньо з пенсійного фонду, розраховані на кількість років, передбачуваних бути прожитими. Що стосується умов виплати додаткової пенсії, то тут існує безліч варіантів: і страхування за принципом довічної ренти, що припиняється зі смертю страхувальника, та перекладів пенсії в редуцированной сумі на спадкоємців страхувальника, і можливість дострокової виплати пенсії у зв'язку з настала інвалідністю або втратою роботи за кілька років до настання пенсійного віку, і поєднання страхування додаткової пенсії зі страхуванням траурного обряду - словом, в наявності широкий простір для фантазії страхових компаній. Різниця тільки у визначенні тарифу, підкріпленого кваліфікованими актуарними розрахунками. Правильно розрахований тариф повинен не тільки забезпечити старість страхувальника, але і зробити цей вид страхування рентабельним для страхової компанії. У даному випадку ми розглянули варіант самостійного забезпечення страхувальником своєї старості. Але це не єдина можливість. Оплатити вартість страхування додаткової пенсії своїх співробітників може і підприємство. Якщо підприємство не має коштів для оформлення договорів страхування на всіх співробітників, то це можна зробити поетапно, наприклад, по відділах або по цехах. Крім того, страхування додаткової пенсії за рахунок коштів підприємства - це хороший економічний важіль для запобігання небажаного звільнення цінного працівника, оскільки, виступаючи в даному випадку в ролі страхувальника, підприємство має право розірвати договір достроково. Отже, при створенні системи пенсійного страхування прийнято керуватися певними принципами, які гарантують її успішне функціонування. Це принцип: 1) вільного волевиявлення, що передбачає право вільного вибору підприємствами та фізичними особами укладати договір пенсійного страхування зі страховими компаніями; 2) повноцінного фінансового контролю з боку держави за діяльністю страхових компаній; 3) створення рівних економічних та правових умов для всіх учасників цього ринку. Створення ж таких умов передбачає: 1) введення до Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку, включивши до нього платежі за договорами пенсійного страхування, укладеними зі страховими компаніями. 2) у Переліку виплат, на які не нараховуються страхові внески до пенсійного фонду, включити суму платежів роботодавців за договорами пенсійного страхування, укладеними зі страховими компаніями. У висновку потрібно зазначити, що спільна робота представників законодавчої та виконавчої влади, накопичувальних пенсійних фондів і страхових компаній, а також всіх інших зацікавлених учасників ринку недержавного пенсійного забезпечення повинна привести до того, що в Казахстані нарешті буде побудована ефективна пенсійна система, здатна забезпечити нашим громадянам гідний рівень життя у пенсійному віці. 3.5 Удосконалення механізму реалізації пенсійної реформи Казахстану Сьогоднішня накопичувальна система являє собою лише сферу дії цивільно-правових відносин і не є за своєю природою страховий. У пенсионирование відомі дві системи фінансування забезпечення громадян у старості: перерозподільна (солідарна) і накопичувальна. Перерозподільна система характеризується тим, що на виплати пенсії літнім людям використовується актуарні надходження до фондів пенсійного страхування. Особи, які платили страхові внески, отримують при досягненні пенсійного віку право на пенсію, яка фінансується в свою чергу наступними поколіннями платників страхових внесків. У такому випадку говорять про так званий договорі між поколіннями. При використанні ж накопичувальної системи фінансування надходять страхові внески не відразу витрачаються на виплату пенсій, а накопичуються у вигляді певного (резервного) капіталу. Для кардинальної зміни ситуації у пенсійній сфері потрібно вирішити дві групи завдань. По-перше, вдосконалення пенсійного забезпечення відбулися пенсіонерів (всі нинішні пенсіонери і ті, які ними стануть на протязі 10 років). Пропонується встановити всім відбувся пенсіонерам при трудовому стажі 20 і 25 років (згідно підлозі) пенсію у розмірі 60% від номінальної середньої заробітної плати по країні. В якості обмежувача пропонується розмір середньої зарплати в країні, тому що такий підхід використовується в ряді розвинених країн: вважається, що розмір середньої зарплати є базою для зіставлення заробітної плати виходить на пенсію при обчисленні останньої. Для пенсійного забезпечення відбулися пенсіонерів потрібні великі кошти. Як відомо, у держави їх поки немає. Необхідно знайти великі додаткові ресурси для підтримки сьогоднішніх пенсіонерів, щоб матеріалізувати їхні зароблені в радянський час пенсійні права. Для підвищення розміру пенсій та своєчасної щомісячної виплати, необхідно використовувати не тільки внески підприємців - 6% від фонду оплати праці, але і за рахунок інших нетрадиційних для нашої країни джерел фінансування (встановлення державної монополії на торгівлю газом, нафтою, лісом і т.д. , виділивши частину одержуваного монопольного доходу на пенсійні цілі; установи додаткового цільового митного збору на ввезені товари та цільового акцизного збору на алкоголь і тютюнові вироби; введення цільового соціального податку на доходи багатих і надбагатих верств населення тощо). Принцип соціальної справедливості вимагає, щоб ці види доходів належали суспільству в цілому і спрямовувалися насамперед на забезпечення тих, хто ще або вже не здатний працювати. Подібний досвід виправдав себе у Франції, ФРН, Скандинавії. По-друге, вдосконалення пенсійного забезпечення майбутніх пенсіонерів, тобто нинішніх працівників, яким до пенсії більше 10 років, і знову йдуть на трудову діяльність. Проблема в тому, що у нинішніх найманих працівників обсяг заробітної плати, з якої сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду - вкрай малий. За підсумками першого півріччя 2000 року 51,9% населення мало доходи до 3000 тенге і 34,7% - від 3001 до 6000 тенге на місяць, тому вельми проблематично накопичити кошти на старість. 1 Крім того, не виключається безробіття, хвороба, інвалідність і т.д. Звідси - і безпросвітна бідність. Якщо частка низькооплачуваних працівників радикально не скоротитися, то число майбутніх пенсіонерів, не заробили (не «накопичили») собі пристойну пенсію, буде таке ж велике, як число низькооплачуваних працівників. Бідність працівників трансформується в бідність пенсіонерів без зупинки. До того ж, у пенсійному забезпеченні виникає диференціація, подібна відмінностей в оплаті праці. Для майбутніх пенсіонерів був розроблений новий механізм пенсійного забезпечення - «солідарно-індивідуальна пенсія». По забезпеченості пенсія майбутніх пенсіонерів повинна бути трирівневої: гарантованої соціальної, обов'язкової солідарно-індивідуальної, добровільною. Перший рівень - це соціальна пенсія, яка визначається гарантією прожиткового мінімуму пенсіонера в конкретному регіоні; її одержують всі громадяни країни, які досягли пенсійного віку, не працювали або не виробивши необхідний трудовий стаж. Фінансовим джерелом є бюджет країни. Другий рівень - це обов'язкова солідарно-індивідуальна пенсія, яку отримує найманий працівник при досягненні пенсійного віку та за наявності необхідного трудового стажу. Формування солідарно-індивідуальної пенсії пропонується з двох фінансових джерел: солідарної та індивідуальної. Солідарна пенсія, виплачується за рахунок обов'язкових відрахувань роботодавцям 4% від фонду оплати праці, які реєструються на солідарному пенсійному рахунку (УПС) кожного працівника. Індивідуальна пенсія виплачується за рахунок обов'язкових відрахувань 6% від заробітної плати найманого працівника, які реєструються на його індивідуальному (персональному) пенсійному рахунку (ІПС). Кожен найманий працівник повинен мати єдиний пенсійний рахунок з реєстрацією солідарної та індивідуальної пенсійних внесків за час трудової діяльності. Зібрані пенсійні кошти фіксуються на індивідуальних рахунках працівників. Вони інвестуються в економіку, а дохід від цих інвестиційних вкладень, за вирахуванням комісійних, одержуваних пенсійними фондами, розподіляється пропорційно накопляемой внеску на індивідуальних рахунках працівників. Солідарно-індивідуальна пенсія розраховується на рівні не менше 60% від зарплати, актуалізованої до моменту виходу на пенсію. Пенсія буде визначатися пенсіонеру наступним чином. Якщо акумульовані кошти на ІПС забезпечують пенсію в розмірі менше 60% середньої заробітної плати (з причини низького заробітку), то різниця буде покриватися за рахунок коштів УПС. Якщо ж кошти ІПС забезпечують пенсію більше 60% заробітної плати, то перевищує сума і засоби його СПС використовуються на виплату пенсії низькооплачуваних працівників (соціальна солідарність). Така «кара» наздожене тільки високооплачуваних, але ж такими вони стали за рахунок мало-і среднеімущіх. Пікантність даної моделі бачиться в тому, що замість «солідарності між поколіннями» запровадили «солідарність всередині поколінні», тобто сьогоднішні працівники майбутню пенсію накопичують собі ж разом з роботодавцем і якщо ця сума виявиться недостатньою, то покривається за рахунок внесків високооплачуваних громадян. При цьому солідарна пенсія накопичується для себе, а не для іншого покоління. Ще одним принциповим відзнакою солідарності «всередині покоління» є те, що вона може поширюватися як від молодшого покоління до старшого, так і навпаки. Що ж стосується усіх пільгових пенсій - за вислугу років, за відважну роботу на державній службі, у зв'язку з шкідливими умовами, при втраті годувальника, при інвалідності з дитинства - вони повинні мати спеціальний джерело фінансування і покриватися зі страхового резерву пенсійного фонду і не повинні розглядатися в термінах «пільг». Це просто інший пенсійний план, пов'язаний з особливостями трудових відносин у конкретному секторі економіки. Тому формують «підрівень» професійних пенсій, які створюються для окремих професій або галузей господарювання. Таким чином, вищеописані рівні пенсії представляють собою національну модель пенсійного забезпечення населення країни. Розроблена національна модель пенсійного забезпечення вигідна: -Державі. Витрати на пенсійне забезпечення щодо ВВП різко зменшуються; знижується число громадян, що живуть на соціальну допомогу. Виплата пенсій здійснюється з коштів бюджету тільки на соціальні пенсії. З військового бюджету перераховуються пенсійні внески військовослужбовцям, а з бюджету - в обсязі 4% доходу за бюджетних працівників, а пенсії депутатів - з її ж бюджету. Таким чином, держава фінансує лише соціальні пенсії, а також, хто вступає його найманим працівникам, тобто особам, стосовно яких воно безпосередньо виступає роботодавцем. -Роботодавцю. Зниження пенсійних внесків з 15% до 10%, виробництво стає співучасником солідарної пенсії своїх працівників. Роботодавці самостійно визначають професійні пенсії своїм працівникам і фінансують згідно актуарних розрахунків. Тим самим, пенсійне забезпечення стає благополуччям і стимулом рентабельності виробництва. -Людині. Вперше на пострадянському просторі розроблений механізм пенсійного забезпечення незаможних верств населення, зниження масової бідності серед літніх людей. У даному варіанті пропонується солідарність не тільки і не стільки за рахунок часткою внеску самого працівника, а за рахунок колективної солідарності всередині покоління, тобто сьогоднішні працівники готують собі ж «колективно-солідарну" пенсію, а не пенсіонерам іншого покоління. Фінансовими джерелами «солідарно-індивідуальної» пенсії передбачаються: -Роботодавці; -Наймані працівники; -Частина пенсійних внесків, найманих працівників з високою заробітною платою; -Перерозподіл коштів між доживає найманими працівниками до пенсійного віку і не доживає до нього; -Фінансова підтримка з коштів недержавних пенсійних фондів, за рахунок інвестиційних коштів. Подібне пенсионирование буде надійним захистом старого населення на основі цілком справедливих принципів обов'язкової солідарності всередині поколінь і обов'язкового індивідуального пенсійного страхування. Саме обов'язкове солідарно-індивідуальне пенсионирование, яке покриває ризик позбавлення трудового доходу у зв'язку з поверненням - основа реалізації громадянських прав як працівників, так і роботодавців в рамках принципу соціальної солідарності. Пропонована національна модель пенсійного забезпечення населення країни за короткий проміжок часу різко збільшить існуючий обсяг пенсійних активів накопичувальних пенсійних фондів. З введенням даної моделі пенсійне забезпечення не буде тягарем суспільства і бюджету. Висновок В даний час проблемами властивими казахстанської пенсійній системі є недостатність пенсійних накопичень для гідного рівня пенсійних виплат при настанні старості; недостатнє охоплення населення послугами накопичувальних пенсійних фондів, перш за все мова йде про сільське та самозайнятості населення; низький рівень фінансової грамотності та інвестиційної культури населення; недостатня ступінь розвитку системи добровільних пенсійних накопичень; питання ефективного інвестування пенсійних накопичень, в умовах дефіциту привабливих, і в той же час надійних і ліквідних цінних паперів і ін Одним з методів вирішення ряду зазначених вище проблем може стати запровадження в практику так званих «мультіпортфелей», що й запропонував НПФ «Республіка», які дадуть можливість кожному вкладнику приймати інвестиційні рішення в питаннях управління та примноження своїх пенсійних накопичень, грунтуючись на власних перевагах у співвідношенні ризику і прибутковості. Для початку передбачається введення лише трьох портфелів, заснованих на консервативної, помірної та агресивної інвестиційних стратегіях. Однак у майбутньому за певних умов можлива й інша модель поєднання вже більшого числа стратегій інвестування активів. Таким чином, виникає перспектива, в якій вкладники будуть наділені не тільки правами, а й відповідальністю за управління своїми пенсійними активами. Аналітики розраховують на те, що подібний захід буде ефективною як мінімум по трьом проблемним позиціях: у подоланні низького рівня фінансової та інвестиційної грамотності населення; в залученні в пенсійну систему тих, хто все ще вважає за краще залишатися поза нею; і в розвитку добровільного пенсійного забезпечення. До речі, введення множинності інвестиційних портфелів поряд із забезпеченням твердих гарантій збереження пенсійних накопичень є пріоритетними завданнями, поставленими головою держави в рамках подальшого розвитку накопичувальної пенсійної системи країни. Казахстанський досвід реформування пенсійного забезпечення вже визнаний на світовому рівні, як один з успішних. Суть реформи полягає в поступовому відмову від солідарної схеми на користь накопичувальної. Перехід до накопичувальної пенсійної системи здійснюється планомірно і очікується, що він буде остаточно завершений в період до 2038-2040 рр.. В даний час в нашій державі пенсійна система представлена кількома рівнями або, як їх називають інакше, піллари: перший Піллар - солідарна система; другий Піллар - обов'язкова накопичувальна система; третій Піллар - накопичувальна система, заснована на добровільних пенсійних внесках. Функціонуюча багаторівнева модель пенсійного забезпечення розрахована на все населення Казахстану. Сегментація населення за категоріями, визначальним джерело пенсійних виплат (державний бюджет і / або пенсійні накопичення), була заснована на вікових особливостях казахстанців, залучених до пенсійної системи. Так, інтереси покоління, чия трудова діяльність почалася ще до введення накопичувальної пенсійної системи, враховує солідарна система, що функціонує паралельно з накопичувальної та передбачає здійснення пенсійних виплат за рахунок соціальних податків та інших надходжень до республіканського бюджету (перший Піллар). Відрахування обов'язкових пенсійних внесків у період трудової діяльності відповідає умовами другого піллари пенсійної системи і вже зобов'язує молоде покоління нести самостійну відповідальність за рівень свого доходу після виходу на пенсію, так як джерелом пенсійних виплат стануть сформовані ними на індивідуальних пенсійних рахунках накопичення. Крім того, кожному громадянину пропонується можливість за рахунок добровільних пенсійних внесків збільшити свої накопичення і тим самим забезпечити собі більш високий дохід після завершення трудової діяльності (третій Піллар). Підсумки десятирічного розвитку пенсійної системи в Казахстані можна підвести і в досить значущих цифрових показниках: на ринку пенсійних послуг активно діють 14 накопичувальних пенсійних фондів; функціонує 11 організацій, що здійснюють управління пенсійними активами; діяльність фондів обслуговують 9 банків-кастодіанами; обсяги пенсійних накопичень складають близько 1 , 1 трильйона тенге, тобто зросли більш ніж у 40 разів у порівнянні з першим роком функціонування системи. Охоплення залученого в систему населення зріс у 2 рази, учасниками накопичувальної пенсійної системи стали 9 млн. чоловік економічно активного населення. Сума «чистого» інвестиційного доходу від інвестування пенсійних активів, розподілена на індивідуальні пенсійні рахунки вкладників, склала майже 300 млрд. тенге. Особливої уваги заслуговує і діюча законодавча база, що забезпечує надійне збереження пенсійних накопичень і функціонування пенсійної системи в цілому. Так, державою прийнято на себе зобов'язання щодо гарантування збереження пенсійних накопичень у всіх пенсійних фондах з урахуванням рівня інфляції. Ця гарантія грунтується на тих законодавчо закріплених вимогах і обмеженнях, які призначені для накопичувальних пенсійних фондів та організацій, що здійснюють інвестиційне управління пенсійними активами: обов'язкове ліцензування їх діяльності; встановлення пруденційних нормативів, норм та лімітів, що забезпечують їх фінансову стійкість; обмеження по операціях з афілійованими суб'єктами ; диференційований облік власних та пенсійних активів; обов'язкове зберігання пенсійних активів виключно в банку - кастодіанами. Примітний той факт, що за десятилітнє функціонування нової для Казахстану пенсійної системи не було жодного випадку, коли б виникла необхідність у виплаті державної гарантії. Крім того, до теперішнього часу пенсійні фонди стали великими інституційними інвесторами, що роблять значний вплив на розвиток казахстанської економіки. У тих країнах, де вже існують накопичувальні пенсійні системи, пенсійні активи відіграють значну соціально - економічну, а деколи і політичну роль у суспільстві. Активи пенсійних фондів мають величезне інвестиційне значення для економічного розвитку своїх країн, тому що вони є важливою складовою внутрішніх інвестиційних ресурсів. За допомогою пенсійних фондів вільні грошові ресурси у вигляді пенсійних активів трансформуються в потоки робочого капіталу, а оскільки пенсійні активи розміщуються в різні фінансові інструменти та інвестиційні проекти з метою довгострокового інвестування, вони рідко беруть участь у спекулятивній грі на ринках капіталу. У той же час пенсійні активи є своєрідним стабілізатором фінансової системи країни. Досить згадати другу половину 1998 року, коли після серпневого фінансової кризи в Росії багато хто казахстанські банки почали поспішно позбуватися від державних цінних паперів, їх значна частина перемістилася в інвестиційні портфелі пенсійних фондів. Таким чином, пенсійні активи зіграли позитивну роль, в якійсь мірі не дозволивши вибухнути кризі в Казахстані, подомной російському. Однак необхідно відзначити, що саме існування НПФ і зростання їх пенсійних активів ще не означають успішну діяльність НПФ як відбувся соціально-фінансового інституту. Успішним можна буде назвати діяльність НПФ тільки тоді, коли він зможе стабільно виконувати свої зобов'язання щодо пенсійних виплат, які через кілька років візьмуть масового характеру у зв'язку з виходом на пенсію за віком значної частини нинішніх вкладників. Не можна стверджувати, що за 11 років існування в Казахстані накопичувальної пенсійної системи в ній відбулися які-небудь позитивні якісні зміни. Швидше за все, поки йде процес кількісного зростання, як самої системи, так і окремих його суб'єктів. Якісний стан накопичувальної пенсійної системи Казахстану залежить від наявності в країні оптимальної нормативно-правової та законодавчої бази, регулюючої діяльність і враховує інтереси суб'єктів ринку пенсійних послуг, від наявності розвинутого фондового ринку, особливо його корпоративної (недержавної) частини, а також, від ефективної діяльності ООІУПА . 1 З 01.04.2009 року відповідно до Постанови Уряду РК введена система автопереводов, таким чином, з даного періоду, фонди за заявами не працюють. 2 Порядок та умови інвестування пенсійних активів у фінансові інструменти, в тому числі перелік об'єктів інвестування, розміри інвестицій за видами фінансових інструментів і сумарні розміри інвестицій для кожного виду інвестиційного портфеля, вимоги щодо хеджування встановлюються нормативно-правовим актом уповноваженого органу та інвестиційною декларацією накопичувального пенсійного фонду. Закон Республіки Казахстан від 20 червня 1997 року № 136-I «Про пенсійне забезпечення в Республіці Казахстан» |