[ Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Учити перераховувати якості, властивості предметів, намагатись давати їм характеристику, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації або опису. Ключові слова: бал, гарні, дивні, квіти, комплімент, ніжні, пишнобарвні, свято. | Іменники: айстри, барвінок, волошки, гвоздики, дзвіночки, жоржини, квіти, комплімент, конвалії, краса, кульбабки, мак, підсніжник, пролісок, ромашка, свято, троянди, фея, чорнобривці. Дієслова:дарувати, захищати, милуватися, оберігати, радувати, ростуть. Прикметники:весняні, гарні, дивна, дивовижна, квіткове, квітчастий, літні, ніжні, осінні, пахучі, пишнобарвний, різнокольорові, тендітні. Прислівники:багато, мало. | Учити утворювати дієприкметники теперішнього часу: квітуча, пахуча, живуча. Учити дітей утворювати синонімічний ряд слів: білий (білосніжний, сніжно-білий, молочний, лілейний); голубий (блакитний, ясно-голубий, небесний, барвінковий, волошковий, лазуровий); ніжний (оксамитовий, бархатистий, шовковий). Під час складання речень вправляти й слідкувати за правильним уживанням іменників у родовому відмінку множини: волошок, підсніжників, конвалій, жоржин. Закріпляти формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації: учити робити компліменти: “Дозвольте подарувати вам ці гарні квіти”, “Ти така гарна, як квітка”, “Мені дуже подобаються ці квіти”; емоційно і радо вітатися. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Дитячі забави. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації. Ключові слова: гра, дозвілля, іграшки, ігри, лічилка, цяцька.
| Іменники: гра, дзиґа, дозвілля, забавка, іграшки, ігри, сопілка, цяцька. Дієслова: бавитись, грати, розважатися, складати. Прикметники: гарна, давнішня, любима, нова, улюблена. Прислівники: дружно, разом.
| Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися – бавишся – бавитимуся – бавився – бався. Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, поклади-но, перестав-но, заховай-но. Учити вживати в давальному відмінку паралельні закінчення у ряді слів: брату – братові, гостю – гостеві. Продовжувати вчити складати речення з єднальним сполучником також.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай.
Мета: продовжувати знайомити дітей із традиціями, звичаями та обрядами українського народу. Збагачувати словник дітей на основі знань і уявлень про ці звичаї та обряди, учити добирати визначення до цих слів.
Ключові слова: гостинці, захищати, народне, оберігати, радісний, Святий Миколай, свято, чудотворець.
| Іменники: гостинці, захисник, (Святий) Миколай, народний, печиво “миколайчики”, покровитель, свято, чудотворець. Дієслова: допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати. Прикметники:весела, дбайливий, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний, чуйний. Прислівники: колись-но, кожного.
| Продовжувати збагачувати словник дітей українськими прислів’ями: “Не одяг прикрашає людину, а добрі справи”, “Добра людина наче сонечко, кожний коло неї зігріється”. Учити дітей брати участь у діалозі на тему “Свято Святого Миколая”, учити дотримуватись культури мовленнєвого спілкування, своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування. Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: казати – проказати, мовити – промовити. Утворювати різні форми ступенів порівняння прикметників за допомогою суфіксів і префіксів: старий – старенький – старуватий – занадто старий. Учити співвідносити іменники з дієсловами, від яких вони утворені: гуркіт – гуркотіти, крик – кричати, сміх – сміятися, спів – співати.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Січень | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Пори року. Свята нашої родини.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень, про довкілля. Продовжувати закріпляти узагальнювальне словосполучення родинні свята, учити добирати визначення до цих слів.
Ключові слова: віншувати, жартівливий, родина, родинне, свята, щедрівки, щедрувати.
| Іменники: віхола, завірюха, замет, кучугури, нагорода-гостинець, родина, свято, хуртовина, щедрівки. Дієслова: віншувати, вітати, намели, поздоровляти, розчистити, славити, співати, щедрувати. Прикметники: веселі, добрі, жартівливий, непролазний, непрохідний, новорічне, родинне. Прислівники: ліворуч, праворуч.
| Учити вживати суфікс -ну-: стукати – стукнути, грюкати – грюкнути, смикати – смикнути. Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, цибулина, квасолина, намистина. Учити утворювати нові дієслівні форми за допомогою префіксів роз-, об-, та постфікса -ся(-сь): гуляти – розгулялися, розгулялись; пити – обпилися, обпились, їсти – об’їлися, об’їлись. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Дикі тварини.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вживати узагальнювальні слова дикі тварини, добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні.
Ключові слова: виступати, дикі, доглядати, дресирований, екзотичні, звіринець, приручати, приручати, тварини, цирк.
| Іменники: арена, бивні, грива, джунґлі, жирафа, звіринець, лев, мавпа, савана, слон, тварини, тигр, хвіст, хижаки, хобот, цирк. Дієслова: доглядати, живуть, полювати, приручати. Прикметники: великий, дикі, довгошерстий, довгошия, дресирований, екзотичні, зубастий, людиноподібний, могутній, плямиста, смугасті. Прислівники: день у день, раз у раз.
| Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин та звернути увагу на синонімічні слова: мавпячий – мавпин, лев’ячий – левовий, тигровий – тигрячий – тигрів. Учити утворювати складні прикметники: довга шия – довгошия, людиноподібна, довгошерста. Продовжувати вчити дітей складати речення, використовуючи прислівники раз у раз, день у день: Раз у раз тигри виступають у цирку. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Комахи. Плазуни. Земноводні.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова комахи, плазуни. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова у чужому мовленні.
Ключові слова: восени, затаюватися, земноводні, комахи, маскуватися, навесні, плазуни, ховатися.
| Іменники: комахи – богомол, джміль, комар, хрущ; плазуни – гадюка; земноводні – варан (циганський), черепаха. Дієслова: бриніти, завмерли, засинати, затаюватися, маскуватися, пересуватися, повзти, ховатися. Прикметники: земноводні, легкокрилий, отруйний, повільний. Прислівники: восени, навесні.
| Учити дітей утворювати місцевий відмінок однини іменників чоловічого й жіночого роду: черепаха в піску, комар на руці тощо. Учити утворювати однину й множину іменників чоловічого й жіночого роду: хрущ літає – хрущі літають, черепаха повзе – черепахи повзуть тощо. Учити вживати кількісні та порядкові числівники: одна, дві, три черепахи; перша, друга, третя черепаха тощо. Продовжувати вчити складати речення за допомогою прислівників восени – навесні: Восени комахи засинають, а навесні прокидаються. Уводити в словник дітей формули мовленнєвого етикету заборони: “Ні, не можна”, “Я не дозволяю”. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Птахи.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальне слово птахи. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні. Ключові слова: голосний, дзьобати, зимуючі, літати, настовбурчувати, перелітні, поблизу, птахи.
| Іменники: ворона, голуб, горобець, грак, жайворонок,журавель, ластівка, птахи, синичка, снігур, соловей, шпак. Дієслова: гніздитися, годувати, дзьобати, каркати, кружляти, літати, настовбурчуватися, співати, стрибати, тьохкати, цвірінькати. Прикметники: голосний, дзьобатий, довгоногий, заливистий, заливчастий, зимуючі, маленький, перелітні, сіренький, швидкий. Прислівники: поблизу.
| Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з дієсловами та прикметниками в роді, числі: За граками прилетіли шпаки. Учити утворювати іменники зі здрібніло-пестливими суфіксами -ятк-, -атк-, -ен-, -аш-: пташатко – пташенятко. Учити розрізнювати питання оцінного характеру та застосовувати слова, що найбільше підходять до конкретної ситуації: Ти хто? – Я синичка. – Ти яка? – Весело співаю. Продовжувати збагачувати та активізувати словник дітей приказкою “Двічі літа не буває”. Учити дітей під час колективного міркування будувати невеличкі речення, зв’язані однією сюжетною лінією: Я буду розказувати про шпаків. Таня буде розказувати про шпаків, а я про журавлів. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Лютий | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Одяг. Прикраси.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова: одяг, прикраси. Учити переносити лексичні навички у зв’язне мовлення. Ключові слова: костюм, маска, маскарад, маскарадний, національний, одяг, оздоблення, оздоблювати, приваб ливий, прикраси, прикрашати.
| Іменники: ґудзик, діаманти, застібка, змійка, кишеня, клоун, комір, корали, королева, корона, костюм, краватка, манжети, маска, одяг, оздоблення, перли, петельки, пірат, пояс, пояс, прикраси, принцеса, смарагди, стрічки, убрання. Дієслова: носити, одягати, оздоблювати, прикрашати. Прикметники: вишита, картатий, маскарадний, морський, народний, національний, привабливий, снігова, старовинний, хутряний, шовковий. Прислівник: можливо.
| Вправляти у вживанні родового відмінка іменників чоловічого, жіночого роду – назв деталей одягу: кишень, манжетів, ґудзиків, поясів. Учити утворювати нові слова – різні частини мови – від іменників прикметники: діамант – діамантова корона, корали – коралове намисто. Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом за-: завеликий, заглибокий, замалий, задовгий. Збагачувати словник дітей новими – поетичними виразами: золотаво-червоне вбрання; рукава як сонячні промені; корона горить як сонце; сукня наче зоряне небо; стрічки як маків цвіт. Продовжувати вчити складати описові розповіді за схемою: колір, матеріал, для кого одяг, дії з одягом | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Кольори.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння й уживання узагальнювального поняття кольори. Продовжувати точно, доречно підбирати потрібні слова залежно від ситуації. Ключові слова: багряний, волошковий, кольори, мальовничий, наносити, смарагдовий, тонувати, фарби.
| Іменники: акварель, виставка, галерея, гуаш, зал, кольори, папір, пензель, фарби, художник. Дієслова: відчувати, зображувати, малювати, переносити, тонувати, торкатися (пензлем), фарбувати. Прикметники: виставковий, живописний, мальовничий; голубий – блакитний – волошковий – небесний; зелений – смарагдовий – фісташковий; коричневий – горіховий – каштановий; червоний – багряний – малиновий – пурпурний. | Вправляти в утворенні спільнокореневих слів: білий – білуватий – біляк – біліти – біло. Учити правильно вживати слова жіночого роду в орудному відмінку однини: гуаш – гуашшю, акварель – аквареллю, фарба – фарбою. Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недомалювати, недофарбувати, недотонувати. Продовжувати вчити складати речення з однорідними членами з приєднувальним сполучником не тільки (не лише)…, а й (але й): Художник фарбував не тільки (не лише) червоною, зеленою фарбою, а й (але й) коричневою і чорною. Учити дітей складати невеликі описові, контаміновані розповіді за картиною. Закріпляти формули мовленнєвого етикету запрошення та відповіді на запрошення: “Я хочу запросити тебе (чи можу я запросити тебе) на виставку картин” – “Із задоволенням (я не проти; не знаю, чи зможу я прийти)”. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема: Взуття.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формування розуміння вживання узагальнювального поняття взуття. Учити точно й доречно добирати потрібні слова для опису властивостей і якостей. Ключові слова: буденний, взувати, взуття, дійсно, дірявий, майструвати, новий, підбори, підошва, святковий, шнурівка.
| Іменники: босоніжки, взуття, каблук – підбор – підбори, кросівки, майстер, майстерня, підошва, туфлі, черевики, чоботи, швець, шнурівка. Дієслова: берегти, взути, зав’язати, зашити, майструвати, мити, підбити, ремонтувати, розв’язати, роззути, чистити. Прикметники: брудний, буденний, дірявий, національний, новий, охайний, повсякденний, робочий, святковий, старий, цілий, чистий. Прислівники: дійсно. | Продовжувати самостійно добирати потрібні антоніми до заданих слів: взуття (старе – нове), черевики (сухі – мокрі). Учити складати прийменникові відповіді-пояснення: на поличці, під поличкою, біля полички, у шафі. Учити складати пояснювальні підрядні обставинні речення причини: “Я взула чоботи. Оля взула чоботи через те, що пішов дощ”, “Я роззув взуття. Сашко роззувся тому, що пішов Продовжувати збагачувати мову українськими прислів’ями, наприклад “Як дбаєш, так і маєш”, та вміти пояснити.
Впродовж трьох місяців (грудень, січень, лютий), згідно розкладу занять, проводилися логопедичні заняття два рази на тиждень в експериментальній групі. За розробленим нами перспективним планом й визначеними напрямами й змістом були проведені 24 заняття в експериментальній групі та в контрольній групі за планом логопеда. Основною метою формувального етапу експерименту було розширення словникового запасу, формування граматичної сторони мовлення й навичок зв’язного мовлення у всіх ситуаціях спілкування протягом дванадцяти тижнів з широким використанням ігор і вправ, використання творчих завдань не тільки на заняттях, але і в ситуаціях буденного життя. Ми прагнули розвивати уяву, мовленнєву увагу, мислення, зв’язне мовлення, творчі здібності, адже розвиток цих умінь допомагає у розвитку лексико-граматичної сторони мовлення. Отже, на етапі формувального експерименту нами було розроблено на основі загальноосвітніх програм навчання і виховання дітей старшого дошкільного віку та впроваджено у систему логопедичного впливу протягом трьох місяців визначені нами напрями і зміст формування лексичної та граматичної складової мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в експериментальній логопедичній підгрупі в умовах ДНЗ. 3.3 Результати логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня Подолання мовленнєвих порушень у дітей із ЗНМ III-го рівня відбувається в рамках корекційного навчання у логопедичній групі ДНЗ, що розраховане на 1 навчальний рік. Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку й корекції всіх компонентів мовленнєвої системи. Логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення відповідно визначених напрямів і змісту здійснювалася в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної дошкільної й спеціальної педагогіки так і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 5 разів на тиждень (щоденно) за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів ДНЗ. Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку лексики, граматики, зв'язного мовлення та грамоти, 1 - з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда. З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв'язного мовлення поєднується з розвитком граматичної сторони мовлення. Види занять, їх кількість та тематика встановлюється логопедом з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом за наступними критеріями: — відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо); — відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами; — відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях. Лексичні теми є своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток лексики та грамматики мовлення. В основу розроблених напрямів для дітей із ЗНМ ІІІ- го рівня покладено теоретичні положення: — про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему; — про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів — з іншого; — про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із ЗНМ та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи; — про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід; — про семантичну структуру слова; — про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи. Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням: — засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні; — вікових особливостей дітей; — структури дефекту; — психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках; — психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини. У запропонованій системі логопедичного впливу широко використовуються добре відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дошкільників (А. Богуш, Т. Філічева, Г. Чиркіна, В. Селіверстов, Н. Серебрякова, О. Мастюкова та ін). Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми, відібрали граматичний матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви. Поповнення, уточнення й активізація словника на заняттях з розвитку мовлення й ознайомлення з навколишнім доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення. Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:
Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашне завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті. Також дітям задаються питання: Що нового вони дізналися? Чого навчилися? Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із ЗНМ є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці. Після закінчення формувального експерименту вважали за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами лексиного й граматичного напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування. Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розроблених лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове, поточне й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей. По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити як доцільність лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення, так і визначити її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (Таблиця 3.4). Таблиця 3.4 Результати сформованості рівня лексичної та граматичної складових мовлення у дітей за даними 2009 року (констатувальний експеримент ІІ-го порядку)
Е –– експериментальна група К –– контрольна група Підсумкове обстеження проводилося за тими ж методиками, які використовувались діагностуючи дітей на констатувальному експерименті першого порядку. У відповідності до результатів виконаних завдань визначили рівні мовленнєвого розвитку дітей в експериментальних і контрольних групах. Проведені обчислення одержаних даних дозволили зробити висновок, що порушення лексичної і граматичної сторін мовлення набуло інших проявів, завдяки чому значно зріс рівень як лексичної так і граматичної сторін мовлення в експериментальній групі, що зумовлено, перш за все, запровадженням розроблених напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня. Відтак, запровадження напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня є ефективним. Це підтверджує припущення, що запровадження розроблених напрямів і змісту корекції лексико-граматичної сторони мовлення підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня. Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблені лексичний і граматичний напрями та зміст на основі Програми розвитку, навчання та виховання “Дитина в дошкільні роки” К. Крутій, по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня є доцільними, оскільки збільшилася кількість дітей з високим і середнім рівнем розвитку лексичної та граматичної складових мовлення в результаті проведеної роботи. ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ У третьому розділі висвітлені мета й завдання констатувального експерименту та результати зрізу стану розвитку лексичного й граматичного компонентів мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня в умовах логопедичної групи ДНЗ №59. На етапі формувального експерименту була реалізована розроблена експериментальна програма за визначеними напрямами, що впроваджувалася системою логопедичних в експериментальній групі в процесі експерименту. Результати проведеної експериментальної логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня були з’ясовані після закінчення формувального експерименту та проведення контрольного зрізу й мали зміни за рівнями розвитку мовлення. Високого рівня лексичного розвитку досягли 2 дитини й відповідно лексична складова мовлення в експериментальній групі зросла на 33%. Високого рівня граматичної сторони мовлення досягла в експериментальній групі 1 дитини — відповідно граматична складова мовлення зросла на 17%, що підтверджує припущення щодо ефективності проведеної роботи за розробленими напрямами та змістом. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ На основі викладеного вище можна зробити такі висновки: 1. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з проблеми формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня старшого дошкільного віку сприяв розгляду різноманітних класифікацій порушень мовлення при ЗНМ та їх особливостей. З’ясували, що у дітей із ЗНМ порушені всі компоненти мовленнєвої системи й описали особливості кожного компонента. На основі практичного досвіду й аналізу літературних джерел охарактеризували стан лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня, а саме лексичної й граматичної складових. 2. Характеристика структурних компонентів мовлення у дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку виявила порушення формування словника, що проявляються в недостатньому засвоєнні значень слів, обмеженості активного словника, непропорційній представленості в словнику дітей різних частин мови, заміні одних слів іншими (вербальні парафазії), недостатній представленості в словнику похідних слів, труднощах актуалізації добре знайомих за значенням слів; порушення формування граматичної будови, що проявляються в недостатньому засвоєнні значення граматичних форм, неправильному використанні граматичних форм у власному та порушення зв'язного мовлення, що складають лексико-граматичну сторонцу мовлення. 3. Дітям із ЗНМ найбільш притаманні специфічні відхилення в засвоєнні лексики і граматики: не засвоюється структура речення, слова не об’єднуються в речення, часто пропускаються головні чи другорядні члени речення, спостерігається спотворення речень за змістом, обмеженість, бідність синтаксичних конструкцій, недостатня сформованість синтаксичних операцій, неспроможність поширити або озвучити речення тощо. 4. Відхилення в засвоєнні лексики і граматики та розглянуті сучасні програми подолання ЗНМ у дітей старшого дошкільного віку Т.Філічевої, Г.Чиркіної, Н. Жукової, Н. Ніщевої, Л. Трофіменко дозволили визначити провідні напрями, а саме: лексичний і граматичний компоненти та зміст формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня, що спонукало до розробки Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення. 5. Корекція ЗНМ проводилася на основі програми з урахуванням диференційованого характеру мовленнєвого дефекту та базувалася на принципах особистісно орієнтованого навчання. 6. За розробленими напрямами і змістом проводилася експериментальна логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ за розробленою нами програмою. Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення поділяються на заняття по формуванню словникового запасу, зв’язного мовлення та заняття по формуванню граматичного ладу. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння мовлення; уточнення й розширення словникового запасу; формування узагальнюючих понять; формування практичних навичок словотворення й словозміни; уміння вживати прості розповсюджені речення та деякі види складних синтаксичних структур. 7. Для з’ясування доцільності та ефективності розроблених напрямів і змісту був проведений педагогічний експеримент. Перед початком було проведене логопедичне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп й визначені рівні сформованості лексико-граматичної сторони мовлення. Після трьох місяців навчання дітей за розробленими напрямами і містом Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення було проведене повторне логопедичне обстеження, результати якого показали вищий рівень розвитку лексико-граматичної сторони мовлення у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною групою. ЛІТЕРАТУРА
Додаток А Логопедична карта обстеження лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня
| Куди вона складала гриби? |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Що білочка заготовила на зиму? |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рівень розуміння мовлення | Нульовий Ситуативний Номінативний Предикативний Розгалужений |
1.2 Експресивне мовлення
Параметри вивчення | Вік дитини5-6 років | |
1. Активний словник | ||
Конкретні іменники / узагальнюючі слова | Іграшки |
|
| Одяг |
|
| Взуття |
|
| Меблі |
|
| Овочі |
|
| Фрукти |
|
| Дикі, свійські тварини |
|
| Транспорт |
|
Називання і показ частин предметів | Частини тіла: а) ніс, рот, очі, груди, живіт, руки, ноги |
|
| б) лікоть, коліно, ніготь |
|
| Стілець: спинка сидіння ніжка |
|
| Машина: а) кермо, колеса, кабіна |
|
| б) кузов, фари, мотор |
|
Хто як голос подає (з 3 років); Хто як рухається (з 5 років) | Кішка |
|
| качка |
|
| Корова |
|
| Собака |
|
| Півень |
|
| Жаба |
|
| Гусак |
|
| Змія |
|
| Свиня |
|
Що робить | Повар |
|
| Лікар |
|
| Перукар |
|
Антоніми | Великий |
|
| Довгий |
|
| Широкий |
|
| Високий |
|
| Світлий |
|
| Швидкий |
|
| Холодний |
|
| Хворий |
|
| Сухий |
|
Знання назв геометричних форм і утворення прикметників від них | Круг – круглий |
|
| Квадрат – квадратний |
|
| Трикутник – трикутний |
|
| Прямокутник – прямокутний |
|
| Овал – овальний |
|
Прикметники | Коричневий, карі (сукня, очі, костюм) |
|
| Старий, літній (чоловік, підручник) |
|
| Густий дрімучий (ліс, туман) |
|
Підібрати слова які підходять до змісту | На дерево прилетіла (зграя, стадо, зграйка) горобців |
|
| Вони розсілися на гілках і весело (співали, цвірінькали, дзюрчали). |
|
| Раптово непомітно (прибіг, підкрався, прийшов) кіт. |
|
| Він (спіймав, схопив, узяв) одного горобця і втік. |
|
Закінчи речення | Почав … , бузок став … (розквітати, зацвітати). |
|
| На верхівку гори … , в будинок … (війти, зійти). |
|
Обсяг словника: відповідає вікової нормі (так/ні) |
| |
Наявність: іменників, дієслів, прикметників, займенників, числівників, прийменників |
| |
Неточність використання слів на основі: звукової близькості, подібності значення, розширення \ звуження смислового навантаження |
| |
Співвідношення активного й пасивного словника |
| |
2. Обстеження граматичної будови мовлення | ||
2.1. Словозмінювання | ||
Використання іменників у називному відмінку однини та множини | Коса-коси |
|
| Муха-мухи |
|
| Вікно-вікна |
|
| Лист-листя |
|
| Лев-леви |
|
| Рукав-рукава |
|
| Дерево- ... |
|
Використання іменників у родовому, орудному відмінку без прийменників | у мене є олівець |
|
| у мене немає ... |
|
| я малюю … |
|
Використання форми родового відмінку у множині. Багато чого? | Стіл- ... |
|
|
| Стілець- ... |
|
|
| Олівець- ... |
|
| Книга- ... |
|
| М’яч-... |
|
| Чашка- ... |
|
Узгодження прикметників та іменників. Назвати колір предметів (зелений, червоний) | Лист – ... |
|
| Спідниця – ... |
|
| Дерево –... |
|
| Троянда –... |
|
| Яблуко – … |
|
|
| Барабан – … |
Додаток Б Логопедичне обстеження дитини із ЗНМ 1. Прізвище, ім'я ___________________________________________ 2. Дата народження __________Вік на момент обстеження_________ 3. Адреса батьків___________________________________________ 4. ДНЗ, термін перебування___________________________________ 5. Мовленнєве оточення ( недоліки мовлення у родичив, двомовність, спадковість)___________ 6. Короткий анамнез (вагітність, роди, фізичний розвиток, захворювання, умови дошкільного виховання та ін.)________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 7. Загальна характеристика мовленнєвого розвитку (перші слова, речення, виразність мовлення та ін.) _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 8. Коли помічене порушення мовлення _______________________________________________________________________________________________________________________________ 9. Орієнтування в оточуючій дійсності (поняття про пору року, погоду, кількість предметів частини тіла і їх функції тощо) ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 10. Стан слуху, зору _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 11. Загальна характеристика мовлення відповідно віку _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 12. Загальне звучання мовлення (висота, темп, плавність, голос, дихання, інтонованість) _______________________________________________________________________________________________________________________________ 13. Активний і пасивний словник _______________________________________________________________________________________________________________________________ Перевага використання слів різних частин мовлення _____________________________________________________________________________________________________________________________ інші особливості _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 14. Граматична будова мовлення Словозміна __________________________________________________ Словотворення ________________________________________________ Синтаксис (типи будування речень та особливості порушення їх будови)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 15. Зв’язне мовлення Розповідь по картинці _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Розповідь по серії картин ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Розповідь з досвіду _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 16. Вимова звуків (відсутність, викривлення, заміна у відображеному й самостійному мовленні ): _______________________________________________________________________________________________________________________________ Голосні (а, е, о, у, и, і): _______________________________________________________________________________________________________________________________ Приголосні (губні, зубно-губні, передньоязикові, задньоязикові, свистячі, шиплячі, л, р): ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 17. Складова структура слова _______________________________________________________________________________________________________________________________ 18. Артикуляційний апарат(будова, рухливість):
19. Стан фонематичних процесів (розрізнення, упізнавання, виділення звуків мовлення) ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 20. Висновок про стан мовлення дитини _____________________________________________________________ 21. Індивідуальна програма логопедичної корекції: Перший етап роботи: Другий етап роботи: Третій етап роботи: 22. Результативність логопедичної роботи: 23. Рекомендації: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Дата дослідження _____________ Підпис логопеда ________________ Додаток В Програма корекції лексико-граматичної сторони мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ (за К. Крутій) Словникова робота Учити дітей правильно розуміти і вживати слова, розширювати активний словник. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: весело, сумно, сумлінно, добре; частками: Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: разом, удвох, гуртом; частками: не, ні, ані. Продовжувати активізувати і збагатити словник дітей назвами городніх рослин, фруктів, ягід. Продовжувати збагачувати, уточнювати й активізувати і збагатити словник дітей. Розвивати вміння узагальнювати, порівнювати і протиставляти. Учити точності слововживання залежно від контексту. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: ледве, трохи, мало; частками: чи, хіба, невже. Учити використовувати в мовленні слова синонімічного ряду, що позначають нарощування дії (шепоче – говорить – кричить – оре – галасує; йти – бігти – мчати). Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: завтра, торік, давно; частками: як, що то, що за, еге, еге ж. Привертати увагу до смислової сторони слова, розширювати запас синонімів і антонімів, багатозначних слів, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками поблизу, давно, ліворуч, праворуч; частками: еге, еге ж, атож, аякже ж. Учити розрізнювати прикметники оціночного характеру: швидкий – незугарний, сміливий – боягузливий тощо. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: можливо, дійсно, певно, зрештою; частками: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно. Увести у словник дітей слова, що позначають матеріал, із якого зроблено предмет, широко використовуючи загадки для опису предметів, їхніх властивостей і якостей. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: разом, удвох, гуртом; частками: не, ні, ані. Продовжувати активізувати і збагатити словник дітей назвами посуду, меблів, транспорту. Учити правильно застосовувати антоніми під час зіставлення предметів і явищ за часовими та просторовими відношеннями (за величиною, кольором, вагою, властивостями й якостями). Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: наперекір, всупереч, умисне; частками: мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби. Ввести узагальнюючі слова транспорт, професії, добирати визначення до слів автобус, їхати. Продовжувати вчити дітей співвідносити слова за смислом, пояснювати їх (що може бути?..). Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: до речі, слід, більш, менш, щонайкраще; частками: приблизно, майже, трохи не, мало не. Продовжувати вчити переносити засвоєні лексичні навички у зв’язне мовлення, складаючи речення з синонімічним рядом. Формування граматично правильного мовлення (морфологія, словотворення, синтаксис) Словозміна Іменники. Вчити правильно вживати слова в однині і множині: мати – матері – матір – матір’ю – (у) матері – мати (кличний відмінок); матері – матерів – матерям – матерів – матерями – (у) матерях –матері (кличний відмінок); ім’я – імені – ім’ям і іменем – (в) імені – ім’я (кличний відмінок); імена – імен – іменам – іменами – (в) іменах – імена (кличний відмінок); козак – козака – козакові (козаку) – козака – козаком – (на) козакові і (на) козаку – козаче (кличний відмінок); козаки – козаків – козакам – козаків – козаками – (на) козаках – козаки (кличний відмінок). Учити правильно вживати невідмінювані іменники іншомовного походження: леді, мадам, міс; кенгуру, поні, шимпанзе; колібрі, какаду; депо, таксі, турне, шосе. Вправляти дітей у правильному вживанні паралельних форм закінчень іменників чоловічого роду в давальному відмінку -ові (-еві), -у (-ю): батькові і батьку, Юркові і Юрку. Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм – іменників у місцевому відмінку однини з чергуванням приголосних в основі: у вусі, на картинці, на нозі, на руці. Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого роду – назв овочів, фруктів: абрикосів (від абрикос), але абрикос (від абрикоса), гарбузів, грейпфрутів, кабачків, кавунів, лимонів; назв плодів: абрикоса (від абрикос), аґрусу, апельсина, баклажана, барбарису, винограду, граната (від гранат), ізюму, кизилу, мандарина (від мандарин), персика, терену; утворювати родовий відмінок однини іменників чоловічого роду – назв їжі: киселю, компоту, меду, чаю, узвару. Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм – іменників у родовому відмінку множини: лелек, курчат, телят, поросят; Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: саней, солодощів, хитрощів, воріт, дверей, ліків; брюк, гольфів, колготок, шортів, штанів; вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого і жіночого роду – назв взуття: босоніжок, сандаль, черевиків. Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм – іменників у родовому відмінку множини: кедів, туфель, чобіт. Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого і жіночого роду – назв одягу: блузок, жилетів, кашкетів, майок, піджаків, спідниць, футболок; назв деталей одягу: ґудзиків, комірів, китиць, кишень, манжетів (від манжет), але манжет (від манжета), помпонів, поворозок, шлейок, шнурків; іменників чоловічого роду – назв їжі: батона, бублика, бутерброда, хліба, цукру; назв місцевостей: гаю, лісу, саду, ставу, яру, але гайка, ліска, садка, ставка, ярка. Стежити за правильним уживанням слів такого типу: терезів (від терези); за правильним уживанням інших слів: дощок (від дошки), звичаїв (від звичаї), ігор (від ігри), женців (від женці – одн. жнець), шевців (від шевці – одн. швець), скелець (від скельця), швів (від шви). Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм – кличного відмінка іменників чоловічого роду із суфіксами -ець, -ак: хлопче, юначе. Прикметники. Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками середнього роду в різних відмінках: наше малятко – нашого малятка, моє прізвище; у тому числі невідмінюваних іменників: смачне пюре; далеке турне, широке шосе. Вправляти в узгодженні форм прикметників із кличним відмінком іменників: люба бабусю, маленький братику. Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками, які мають тільки форму множини: бабусині окуляри, великі ножиці, нові сани, круті сходи, широкі двері. Дієслова. Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися – бавлюся, бавишся, бавитимемося, бавився, бався; виготовляти – виготовляю, виготовив, виготовимо, виготов. Закріплювати форми дієслів із чергуванням приголосних в основі: ткати – тчу – тче – тчемо; казати – кажу – кажеш – кажемо. Вправляти у творенні дієслів у різних формах, стежити за правильним уживанням їх: гупотіти – гупочу, гупотиш, гупотів, гупотимо, гупоти; добавити – добавлю, добавиш, добавимо, добавив, добав; лагоджу, лагодиш, лагодив, полагодимо, лагодь. Стежити за правильним уживанням різних форм дієслів наказового способу: біжи – бігай; хай (нехай) біжить, бігає; біжимо, бігаймо, біжіть, бігайте, хай (нехай) біжать, бігають. Займенники. Правильно відмінювати заперечні займенники з прийменниками: ні з якою, ні з яким, ні на якому, ні з ким, ні з чим; ні до кого, ні до чого, ні в чому, ні в кому. Учити правильно вживати займенники він, вона, воно, вони з прийменниками: у нього, у неї, про неї, про них, на нього, на них. Вправляти в узгодженні займенників з іменниками: усякі казки, їхня книжка, жодного разу, нашу виховательку, моє пальто, твоє плаття. Вправляти у вживанні займенників інший, той та слів другий, минулий, наступний: минулого (того) року, іншим разом, наступного разу, хтось інший; за другу (ту) руку, на другу (ту) ногу, на другому (тому, іншому) боці, на другий день, іншу (ту) іграшку, про іншого (того) хлопчика. Числівники. Вправляти в уживанні порядкових числівників та в узгодженні кількісних і збірних числівників з іменниками: два (три, чотири) ґудзики, пороми, п’ять вагонів, кораблів, двоє дверей; треті сани, четвертий їжачок, п’яте зайченя, шоста кулька. Учити правильно вживати власне-кількісні числівники: чотири – чотирьох – чотирьом – чотирма – (на) чотирьох – чотири (кличний відмінок). Прийменники. Учити будувати фрази з прийменником від- (од-) у різних значеннях: відійшов від столу (шафи, лави, дерева), плакати від щастя (горя, радощів, болю), їхали від села до села, вищий від брата, солодший від цукру, ключ від дверей (шафи, столу). Формотворення Іменники. Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: воріт, дверей, ліків. Звернути увагу на синонімічні утворення типу котя – котеня – кошеня – котик, кішка – кицька. Прикметники. Утворювати найвищий ступінь порівняння прикметників: смачніший – якнайсмачніший. Утворювати ступені порівняння прикметників із словами більш, менш: більш (менш) удалий; більш (менш) солодкий. Дієслова. Учити утворювати форми дієслів майбутнього часу за допомогою префіксів: перу – виперу; лагоджу – полагоджу; їм – з’їм, рву – зірву; гоїться – загоїться; кришу – накришу. Учити утворювати дієслова конкретної фізичної дії, які потребують знахідного відмінка об’єкта: будувати, мурувати, споруджувати, трамбувати. Учити утворювати форми дієслів типу лягаю – ляжу, сідаю – сяду, збираю – зберу; закручую – закручу. Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: мовити – промовити; казати – проказати; лити – пролити; вести – провести. Учити вживати суфікс -ну-: кричати – крикнути; стукати – стукнути; кивати – кивнути. Вправляти в утворенні нових дієслівних форм минулого часу із суфіксом -ну-: хитати – хитнути; кашляти – кашлянути. Вправляти в утворенні дієслівних форм із префіксом на-: одягти – надягти. Прислівники. Учити вживати форми прислівників: колись-но, тільки-но. Вправляти у вживанні прислівників із суфіксом -еньк(о): веселенько, далеченько, низенько. Учити утворювати прислівники за допомогою частки що: щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня. Дієприслівники. Учити утворювати дієприслівники минулого часу: взувши, одягнувши; пообідавши, поснідавши; відпочивши, виткавши; дієприслівники теперішнього часу: лежачи, співаючи, стоячи. Дієприкметники. Учити утворювати дієприкметники минулого часу: одягнений, умитий, вимитий, загорілий. Словотворення Іменники. Звернути увагу дітей на те, що слова різного значення можуть утворюватись однаково: залізниця – суниця – телятниця – хлібниця; вареник – корівник – пасічник. Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) й -ищ(е): ножисько і ножище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(а): голівка, ніжка, ручка. Учити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами і жартівливі слова: помагайлик, цибайлик. Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію зменшеності за допомогою суфікса -ик: коник, котик, песик. Учити утворювати іменники із суфіксом -овик- на позначення казкових вигаданих істот: домовик, лісовик, луговик. Утворювати іменники жіночого роду від назв тварин – іменників чоловічого роду: верблюд – верблюдиця, їжак – їжачиха; іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих із назвами дорослих: грак – граченя, лебідь – лебедя, сова – совеня, чайка – чаєня. Вправляти у вживанні іменників-назв приміщень певного призначення: корівник, свинарник, овечник. Утворювати нові іменники-назви приміщень від іменників: вівці – вівчарня, пес – псарня; шпак – шпаківня. Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) і -ище-: ножисько і ножище, хвостисько і хвостище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(о): телятко, лошатко. Навчити утворювати іменники із здрібніло-пестливими суфіксами -инк-,-ц-, -ець, -ечк-: сніжинка, піщинка, дзеркальце, кавунець, віконечко, ліжечко. Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, соломина, цибулина. Навчити утворювати іменники-назви істот за характерною ознакою із суфіксом -иськ(о) (часто з негативним відтінком): вітрисько, вовчисько, зайчисько, хвостисько, хлопчисько, чудисько. Учити утворювати від іменників-назв малят слова із пестливими суфіксами -атк(о), -ятк(о): звіренятко, лебедятко, левенятко, лошатко, пташенятко. Вправляти у вживанні іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих назв малят, зовсім відмінних від назв дорослих тварин; назв малят, які передаються словосполученнями: сойка – пташеня сойки, сойчине пташеня; іменників-назв людей за фахом або характерною ознакою, утворюваних різним способом: болільник, будівельник, вихователь, глядач, кранівник, піаніст, покупець, продавець, учитель, футболіст. Учити утворювати назви людей за фахом жіночого роду від іменників чоловічого роду: білетер – білетерка, касир – касирка, лікар – лікарка, перукар – перукарка, продавець – продавщиця, співак – співачка. Прикметники. Вправляти в утворенні спільнокореневих слів: брудний – бруднуватий – бруднота – бруднити – брудно; білий – білуватий – біляк – біліти – біло; співучий – співати – співучо – співак. Стимулювати вживання складних слів типу довгий-предовгий, смачний-пресмачний. Вправляти у вживанні присвійних прикметників, утворюваних від назв людей: бабусин, батьків, дідусів, мамин, татів; Галин, Надин, Олесів, Славин. Учити дітей утворювати нові слова – різні форми складних прикметників: червоний бік – червонобокий, білуватий і синій – білувато-синій; білe обличчя – білолиций, чорні очі – чорноокий. Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин, птахів: білоччин, ведмедів; присвійно-відносні прикметники: вовчий, ведмедячий, лисячий. Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом збільшення -ущ- (-ющ-): злющий, хитрющий; “неповний вияв ознаки” із суфіксами -уват-, -юват- для позначення невеликої міри якості: голубуватий, великуватий, низькуватий, синюватий, солодкуватий, холоднуватий. Учити утворювати прикметники із префіксами напів-, пів-: напівдостиглий, напівм’який, напівтонкий. Утворювати прикметники із суфіксами -аст- (-яст-), -ист-: дірчастий, крапчастий, квітчастий; зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом пре-: превеликий, прегарний, пресмачний; із суфіксом -енн- із словотвірним значенням “сильний вияв ознаки”: важенний, глибоченний, здоровенний, страшенний, товстенний. Дієслова. Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів з префіксом під- (піді-), які вказують на те, що дія відбувалася без належної інтенсивності або ж виконувалася недбало: вечеряти – підвечерювати – підвечеряти; співати – підспівати – підспівувати. Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів за допомогою префікса над- для передачі значення часткової поширеності дії на якийсь об’єкт: гризти – надгризти – надгризати; кусати – надкусити – надкушувати. Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, зроби-но, тікай-но. Вправляти в утворенні дієслів із префіксом пере- для позначення подолання чогось: перебігти, перестрибнути, переступати. Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недограти, недопити. Вправляти в утворенні дієслів із префіксом на- для передачі значення повного задоволення при виконанні дії: наговоритися, насміятися, настрибатися; із префіксом до- для позначення завершення дії: домовитися. Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів протилежного значення за допомогою префіксів: забігти – вибігти, зв’язати – розв’язати, приклеїти – відклеїти; ввійти – вийти, приїхати – поїхати. Утворювати дієслова із суфіксом -оньк-: житоньки, їстоньки, питоньки, спатоньки. Прислівники. Вправляти у вживанні прислівників із суфіксами -есеньк(о), -ісіньк(о), що передають виразні експресивні й інтенсивні ознаки: гарнесенько – гарнісінько, рівнісінько, теплісінько, чистісінько. Робота над синтаксичною стороною мовлення Продовжувати вдосконалення синтаксичної сторони мовлення. Сприяти оволодінню дітьми простими і складними синтаксичними конструкціями під час діалогічного і монологічного мовлення. Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з прикметниками в роді, числі. Продовжувати вчити правильно будувати прості поширені речення з однорідними членами. Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками і (й), та (і), та й, також; ні...ні, не тільки (не лише)..., а й (але й); застосовувати в мовленні означальні прийменники без, з, в; об’єктні прийменники про, за, зі. Продовжувати вчити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними означальними сполучниками). Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні сполучники (ситуації “писемного мовлення”, “розмитого листа” тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними з’ясувальними сполучниками). Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте, застосовувати в мовленні допустові прийменники незважаючи на, попри, всупереч, наперекір. Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні й протиставні сполучники (і, а, але тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування з підрядними обставинними сполучниками: причини (бо, через те що, тому що, завдяки тому що, у зв’язку з тим що, оскільки), порівняльними (як, мов, наче, неначе, ніби, нібито, начебто); застосовувати в мовленні означальні прийменники мети: для, на, за, задля, заради. Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення зі складнопідрядними реченнями і сполучниками: часу (ледве, тільки, щойно як, як тільки, після того як), мети (щоб, аби, для того щоб, щоби); застосовувати в мовленні причинні прийменники через, від (од), завдяки, у зв’язку, з нагоди. Продовжувати вчити дітей застосовувати правильний порядок слів у реченні, узгоджуючи слова. Учити використовувати складносурядні речення (зі сполучниками сурядності – єднальними, розділовими, протиставними). Учити складати складнопідрядні речення зі сполучниками: умови (якби, якщо, коли б, аби як, як тільки), допустовими (хоч, дарма що, хоч..., але, незважаючи на те, що); застосовувати в мовленні часові прийменники впродовж, з, до, після, перед. Продовжувати вчити дітей використовувати пряме і непряме мовлення, застосовуючи складнопідрядні речення з протиставними сполучниками але, та, проте, зате, однак. Вправляти дітей у складанні складнопідрядних речень зі сполучниками причини, часу, мети тощо; застосовувати в мовленні прийменники попід, поза, з-під тощо. Продовжувати формувати в дітей елементарні знання про речення, його структуру, вміння правильно застосовувати протиставні й розділові сполучники у складносурядних реченнях. Розвивати інтонаційний синтаксис – уміння будувати і вимовляти різні типи речень. Розвиток зв’язного мовлення Під час переказу літературних творів (казки або розповіді) учити дітей зв’язно, послідовно і виразно відтворювати готовий текст без допомоги дорослого; інтонаційно передавати діалог діючих осіб, давати характеристику персонажам. Учити дітей самостійно складати описову або оповідальну розповідь за змістом картини із вказівкою міста і часу дії; учити придумувати місце і час події, що передували зображуваному або сталися пізніше. Учити дітей розповідати за серією сюжетних картин; формувати вміння розвивати сюжетну лінію, придумувати назву розповіді відповідно до змісту, поєднувати окремі речення і частини висловлювання в оповідальний текст. Учити дітей складати розповіді (казки) про іграшки (або набір іграшок), дотримуючись композиції тексту і виразності мовлення. Учити дітей самостійно добирати персонажів (або наскрізних героїв) для складання описів, давати героям характеристику, використовуючи різні синтаксичні конструкції. Учити дітей розповіданню з особистого досвіду (висловлювання різних типів – описові, оповідальні, контаміновані). Формувати в дітей елементарні знання про структуру оповідання; учити використовувати різноманітні засоби зв’язку, що забезпечують цілісність і зв’язність тексту. Продовжувати вчити розуміти тему висловлювання, використовувати різні зачини повідомлення, розвивати сюжет у логічній послідовності, учити завершити й дати назву розповіді (озаглавити). Закріплювати уявлення про структуру розповіді за допомогою моделі (круг розподілити на три кольорові частини: зелена – початок, червона – середина, помаранчева – закінчення). Продовжувати вчити самостійно складати текст, використовуючи для контролю магнітофонний запис власного мовлення. Розвиток комунікативного мовлення Продовжувати вчити культурі мовленнєвого спілкування: у громадських місцях, на вулиці розмовляти спокійно, не голосно, не привертати до себе уваги. Учити розмовляти невимушено, вільно, чітко, без напруження, тактовно, виразно, переконливо, дотримуючись правильної пози, міміки (лагідна посмішка тощо), без зайвих жестів і рухів. Продовжувати вчити культурі мовленнєвого спілкування: своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування на спокійно-лагідний, переконливий, прохальний, наказовий, пояснювальний тощо; не нав’язувати співрозмовникові власне “Я”, бути скромним у самооцінці, добирати тему розмови, яка є цікавою для співрозмовника, під час розповіді додержуватись послідовності (логіки). Збагачувати словник дітей формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях побажання, поздоровлення, дозволу, відмови, заборони, заборони, запрошення, співчуття. Учити самостійно, залежно від ситуації, влучно застосовувати формули мовленнєвого етикету. Додаток Г Програма логопедичної роботи з дітьми старшого дошкільного віку із ЗНМ III-го рівня
У результаті логопедичної роботи діти повинні навчитися: — розуміти звернене мовлення відповідно до параметрів вікової норми; фонетично правильно оформляти звукову сторону мовлення; — правильно передавати складову структуру слів, використовуваних в самостійному мовленні; — користуватися в самостійному мовленні простими поширеними і складними реченнями, володіти навиками об'єднання їх в розповідь; — володіти елементарними навиками переказу; володіти навиками діалогічного мовлення; — володіти навиками словотворення: продукувати назви іменників від дієслів, прикметників від іменників і дієслів, зменшувально-пестливих і збільшувальних форм іменників та ін.; — граматично правильно оформляти самостійне мовлення відповідно до норм мовлення; — відмінкові, родові закінчення слів повинні промовлятися чітко; прості та складні речення вживатися адекватно; — використовувати в спонтанному спілкуванні слова різних лексико-граматичних категорій (іменники, дієслова, прикметники, займенники та ін.); — володіти елементами грамоти: «навиками читання і друкування деяких букв, складів, слів і коротких речень в межах програми. Додаток Д Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення для дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня Заняття 1 Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. Мета: Збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про навколишнє середовище: закріплювати узагальнювальні слова: ліс, дерева, кущі; учити добирати визначення до цих слів. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи. Голосові вправи. 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Підбір антонімів. “Назви слова протилежні за значенням”. (великий, густий, листяний, темний, хвойний, чистий). Учити утворювати нові слова — різні частини мови від прикметника та іменника “Давай спробуємо утворити одне слово з двох”: густий і листя – густолистий, дрібнолистий, темнолистий, світлолистий. Вправа на формування активного словникового запасу. Розглядання малюнків із зображення дерев, кущів — розширення словникового запасу “Поглянь на малюнки та скажи що там зображено” Іменники: береза, горобина, гущавина, дерево, дуб, запах, кущі, ліс, ліщина, осика, підлісок, повітря, сосна, тополя, хаща, ялинка. Дієслова: рости, шуміти, зеленіти, живе, дихає, очищає, шелестіти, шуршати. Прикметники: березовий, великий, густий, запашне, змішаний, листяний, лісове, сирий, сосновий, темний, хвойний, чисте, ялинковий. Вправа на розвиток лексичнох системності. Підбири пару:
Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотворепння. Вправляти в утворенні дієслів із префіксом пере- для позначення подолання чогось “Давай разом із тобою утворимо нові слова із слів бігти, стрибати, ступати тощо.”: перебігти, перестрибнути, переступити. Учити вживати суфікс -ну-: приснути, аукнути, перепнути. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Склади фразу: (п’ять, два, сім, багато, мало) кущі, ліс, ліщина, осика, підлісок, повітря, сосна, тополя, хаща. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Учити дітей під час складання речень застосовувати в мовленні прийменник: У лісі ростуть різні види дерев. На дереві живе білка. Перед дорогою росте кущ. Шелестить листя на деревах. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Вчитись правильно складати речення “Склади з поданих слів речення” спираючись на картинки:
Розвиток дрібної моторики — “Слоненя” Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість рота в мене хвіст. Виконання: Поставити вертикально пальчики на площину, виставити середній палець вперед (обома руками). ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Заняття 2 Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. Мета: Збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Учити перераховувати якості, властивості предметів, намагатись давати їм характеристику, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації або опису. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи. Голосові вправи. 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Учити дітей утворювати синонімічний ряд слів: білий (білосніжний, сніжно-білий, молочний, лілейний); голубий (блакитний, ясно-голубий, небесний, барвінковий, волошковий, лазуровий); ніжний (оксамитовий, бархатистий, шовковий). Вправа на формування активного словникового запасу. Розглядання малюнків із зображення дерев, кущів — розширення словникового запасу “Поглянь на малюнки та скажи що там зображено”: Іменники: айстри, барвінок, волошки, гвоздики, дзвіночки, жоржини, квіти, комплімент, конвалії, краса, кульбабки, мак, підсніжник, пролісок, ромашка, свято, троянди, фея, чорнобривці. Дієслова: дарувати, захищати, милуватися, оберігати, радувати, ростуть. Прикметники: весняні, гарні, дивна, дивовижна, квіткове, квітчастий, літні, ніжні, осінні, пахучі, пишнобарвний, різнокольорові, тендітні. Прислівники: багато, мало. Вправа на розвиток лексичнох системності. Розвиток причинно-наслідкових зв’язків “придумай фразу (речення), спираючись на слова — дарувати – підсніжник, ростуть – чорнобривці, радувати – комплімент” тощо. (наприклад: біжить - квіти. Дядя поспішає, щоб віднести квіти.) Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Вправлятись у правильному вживанні іменників множини. “Діти подивіться на малюнки і продовжіть речення: У садку росли п’ять квітучих (жоржина, ромашка, троянда). Я завжди кажу мамі багато (комплімент). У квітні багато (свято). Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Учити утворювати дієприкметники теперішнього часу “Діти подивіться на цей малюнок (напр. квітка) і скажіть яка вона?”: гарна, квітуча, пахуча, живуча. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Під час складання речень вправляти й слідкувати за правильним уживанням іменників у родовому відмінку множини: волошок, підсніжників, конвалій, жоржин.. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Прослуховування казки. “Калина” Жили собі дід та баба. І не було у них дітей. Пішли вони у ліс ягоди збирати. Дивиться баба, а в гущавині лісу маленький пагінець до неї людським голосом промовляє: “Я Калина. Посадіть мене біля своєї оселі”. Викопав дід кущик і посадили вони його біля своєї оселі. Ранком дивиться баба: виріс червоний кущ вище вікна. Вона до нього, а під кущем — маленька, чепурна дівчинка. Зраділа баба, забрала дівчинку до себе і назвала її Калинкою. Добре жилося Калинці у діда і баби. Вона була їм найкращою помічницею. Діти відповідають на запитання логопеда:
Розвиток дрібної моторики: Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість рота в мене хвіст. Виконання: Поставити вертикально пальчики на площину, виставити середній палець вперед (обома руками). Закріпляти формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації: учити робити компліменти: “Дозвольте подарувати вам ці гарні квіти”, “Ти така гарна, як квітка”, “Мені дуже подобаються ці квіти”; емоційно і радо вітатися. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Заняття 3 Тема: Дитячі забави. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи. Голосові вправи. 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Підбири антонім: гарна, давнішня, нова, улюблена. Вправа на формування активного словникового запасу. Розглядання малюнків — розширення словникового запасу “Поглянь на малюнки та скажи що там зображено”: Іменники: гра, дзиґа, дозвілля, забавка, іграшки, ігри, сопілка, цяцька. Дієслова: бавитись, грати, розважатися, складати. Прикметники: гарна, давнішня, любима, нова, улюблена. Прислівники: дружно, разом. Вправа на розвиток лексичнох системності. Розвиток асоціації, що виражають кінцевий результат дії (іде - прийшов, спить - встає): бавитись, грати, розважатися, складати. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, поклади-но, перестав-но, заховай-но. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх “Відповідай на запитання: Що робити? бавитися Що робиш? – бавишся Що будеш робити?– бавитимуся Що робив?– бавився. (Грати, розважатися, складати.) Учити вживати в давальному відмінку паралельні закінчення у ряді слів: брату – братові, гостю – гостеві. Вчити правильно вживати слова в однині і множині: мати – матері – матір – матір’ю – (у) матері – мати (кличний відмінок); матері – матерів – матерям – матерів – матерями – (у) матерях –матері (кличний відмінок); Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Продовжувати вчити складати речення з єднальним сполучником також. Вчити правильно будувати прості поширені речення з однорідними членами. Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками і (й), та (і), та й, також; ні...ні, не тільки (не лише)..., а й (але й); застосовувати в мовленні означальні прийменники без, з, в; об’єктні прийменники про, за, зі. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Розвивати інтонаційний синтаксис – уміння складати за малюнком та вимовляти різні типи речень. Розвиток дрібної моторики ”Пташеня” Полетіла пташка-мати Малюкам жуків шукати. А малятка не літають – Із гніздечка виглядають. Виконання: лівою долонею обхвачуємо пальці правої руки і ними рухаємо. Вправу повторюють кілька разів. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Заняття 4 Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай. Мета: продовжувати знайомити дітей із традиціями, звичаями та обрядами українського народу. Збагачувати словник дітей на основі знань і уявлень про ці звичаї та обряди, учити добирати визначення до цих слів. Обладнання: набір наочності для вправ, предметні картинки. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи.Голосові вправи. 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Підбири антонім: весела, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний. Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: гостинці, захисник, (Святий) Миколай, народний, печиво “миколайчики”, покровитель, свято, чудотворець. Дієслова: допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати. Прикметники: весела, дбайливий, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний, чуйний. Прислівники: колись-но, кожного. Продовжувати збагачувати словник дітей українськими прислів’ями: “Не одяг прикрашає людину, а добрі справи”, “Добра людина наче сонечко, кожний коло неї зігріється”. Вправа на розвиток лексичнох системності. Розвиток асоціації, що виражають кінцевий результат дії (іде - прийшов, спить - встає): допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: казати – проказати, мовити – промовити. Утворювати різні форми ступенів порівняння прикметників за допомогою суфіксів і префіксів: старий – старенький – старуватий – занадто старий. Учити співвідносити іменники з дієсловами, від яких вони утворені: гуркіт – гуркотіти, крик – кричати, сміх – сміятися, спів – співати. Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: допомагати– допомагаю, допомагаємо, допомагатимемо, допомагав; дякувати – дякую, дякуємо, дякуватимемо, дякували. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Відмінювання іменників: гостинці, захисник, Миколай, покровитель, свято, чудотворець. Н. Хто? Що? Р. Кого? Чого? Д. Кому? Чому? З. Кого? Що? О. Ким? Чим? М. На кому? На чому? Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення зі складнопідрядними реченнями і сполучниками: колись-но, кожного. Учити дітей брати участь у діалозі на тему “Свято Святого Миколая”, учити дотримуватись культури мовленнєвого спілкування, своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Розвивати інтонаційний синтаксис – уміння складати за малюнком та вимовляти різні типи речень. Розвиток дрібної моторики. “Пташеня” Полетіла пташка-мати Малюкам жуків шукати. А малятка не літають – Із гніздечка виглядають. Виконання: лівою долонею обхвачуємо пальці правої руки і ними рухаємо. Вправу повторюють кілька разів. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Заняття 5 Тема: Пори року. Свята нашої родини. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень, про довкілля. Продовжувати закріпляти узагальнювальне словосполучення родинні свята, учити добирати визначення до цих слів. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи. Голосові вправи. 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Підбири синонім: веселі, добрі, жартівливий, непролазний, непрохідний. Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: віхола, завірюха, замет, кучугури, нагорода-гостинець, родина, свято, хуртовина, щедрівки. Дієслова: віншувати, вітати, намели, поздоровляти, розчистити, славити, співати, щедрувати. Прикметники: веселі, добрі, жартівливий, непролазний, непрохідний, новорічне, родинне. Прислівники: ліворуч, праворуч. Вправа на розвиток лексичнох системності. Розмежування доконаності та недоконаності дії: вітає, намело, поздоровлятиму, розчищає, славить, проспівав, щедрував. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Учити вживати суфікс -ну-: стукати – стукнути, грюкати – грюкнути, смикати – смикнути. Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, цибулина, квасолина, намистина. Учити утворювати нові дієслівні форми за допомогою префіксів роз-, об, та постфікса -ся(-сь): гуляти – розгулялися, розгулялись; пити – обпилися, обпились, їсти – об’їлися, об’їлись. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: саней, солодощів, хитрощів, воріт, дверей, ліків; брюк, гольфів, колготок, шортів, штанів. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Учити правильно вживати у реченнях та фразах займенники він, вона, воно, вони з прийменниками: у нього, у неї, про неї, про них, на нього, на них. Фізкультхвилинка: (Повторити вивчені) 4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Вправляти у вживанні присвійних прикметників, утворюваних від назв людей при складанні речень за серією сюжетних картинок: бабусин, батьків, дідусів, мамин, татів; Галин, Надин, Олесів, Славин. Продовжувати вчити дітей використовувати пряме і непряме мовлення, застосовуючи прислівники: ліворуч, праворуч. Розвиток дрібної моторики “ Пальчики прокинулись ” Задрімав мізинчик трішки, Безіменний – стриб у ліжко, А середній там лежить, Вказівний давно вже спить. Вранці всі скотились в раз В дитсадочок бігти час! Виконання: По черзі згинати пальчики до долоньки, починаючи з мізинця. Потім великим пальцем торкатися всіх інших – “ будити “. Одночасно зі словом “ враз “ кулачок розтулити, широко розсунувши пальці. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Заняття 6 Тема: Дикі тварини. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вживати узагальнювальні слова дикі тварини, добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи Голосові вправи 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Навчати дітей підбирати узагальнюючі слова: лев, мавпа, слон, тигр, (тварини, джунглі, дикі, живуть тощо.) Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: арена, бивні, грива, джунґлі, жирафа, звіринець, лев, мавпа, савана, слон, тварини, тигр, хвіст, хижаки, хобот, цирк. Дієслова: доглядати, живуть, полювати, приручати. Прикметники: великий, дикі, довгошерстий, довгошия, дресирований, екзотичні, зубастий, людиноподібний, могутній, плямиста, смугасті. Прислівники: день у день, раз у раз. Вправа на розвиток лексичнох системності. Склади словосполучення доконаного виду: приручатимуть жирафа, підемо в цирк, дресирують тигра, полюватимуть у саванні. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин та звернути увагу на синонімічні слова: мавпячий – мавпин, лев’ячий – левовий, тигровий – тигрячий – тигрів. Учити утворювати складні прикметники: довга шия – довгошия, людиноподібна, довгошерста. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм – іменників у родовому відмінку множини: звірят, слоненят, тигрят. Вправлятися в утворенні зменшено-пестливих слів: маленький лев, величенький слон, зелененькі джунглі. Учити утворювати від іменників-назв малят слова із пестливими суфіксами -атк(о), -ятк(о): звіренятко, лебедятко, левенятко, лошатко, пташенятко Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Продовжувати вчити дітей складати речення, використовуючи прислівники раз у раз, день у день: Раз у раз тигри виступають у цирку. Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками і (й), та (і), та й, також; ні...ні, не тільки (не лише)..., а й (але й); застосовувати в мовленні означальні прийменники без, з, в; об’єктні прийменники про, за, зі. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Учити дітей самостійно складати описову або оповідальну розповідь за змістом картини із вказівкою міста і часу дії; учити придумувати місце і час події, що передували зображуваному або сталися пізніше. Розвиток дрібної моторики “Квітка ” Сяє сонечко привітне – Квітка з пуп’янка розквітне. Виконання: Подушечки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі на «пуп’янки». Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розсунути по колу і трохи витягнути. Утвориться велика розпущена квітка. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Заняття 7 Тема: Комахи. Плазуни. Земноводні. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова комахи, плазуни. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова у чужому мовленні. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи Голосові вправи 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Навчати дітей підбирати узагальнюючі слова: комахи – богомол, джміль, комар, хрущ; плазуни – гадюка; земноводні – варан (циганський), черепаха. Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: комахи – богомол, джміль, комар, хрущ; плазуни – гадюка; земноводні – варан (циганський), черепаха. Дієслова: бриніти, завмерли, засинати, затаюватися, маскуватися, пересуватися, повзти, ховатися. Прикметники: земноводні, легкокрилий, отруйний, повільний. Прислівники: восени, навесні. Уводити в словник дітей формули мовленнєвого етикету заборони: “Ні, не можна”, “Я не дозволяю”. Вправа на розвиток лексичнох системності. Склади словосполучення доконаного виду: летить комар, маскується варан, повзає змія засинає богомол. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Учити дітей утворювати нові слова – різні форми складних прикметників: червоний бік – червонобокий, білуватий і синій – білувато-синій; земний і водний — земноводні, легкі крила — легкокрилий. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Учити дітей утворювати місцевий відмінок однини іменників чоловічого й жіночого роду: черепаха в піску, комар на руці тощо. Учити утворювати однину й множину іменників чоловічого й жіночого роду: хрущ літає – хрущі літають, черепаха повзе – черепахи повзуть тощо. Учити вживати кількісні та порядкові числівники: одна, дві, три черепахи; перша, друга, третя черепаха тощо. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Продовжувати вчити складати речення за допомогою прислівників восени – навесні: Восени комахи засинають, а навесні прокидаються. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Учити дітей самостійно складати описову або оповідальну розповідь за змістом картини із вказівкою міста і часу дії; учити придумувати місце і час події, що передували зображуваному або сталися пізніше. Розвиток дрібної моторики “Пароплав ” Пароплав по річці плив – З нього в небо дим летів. Виконання: обидві долоні стулені “ківшиком” , а великі пальці підняті вгору. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Заняття 8 Тема: Птахи. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальне слово птахи. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні. Обладнання: наочність для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи Голосові вправи 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Навчати дітей підбирати узагальнюючі слова в залежності від ситуації: ворона, голуб, ластівка — великі птахи, горобець — маленький; ворона, голуб, ластівка — маленькі птахи, журавель — великий. Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: ворона, голуб, горобець, грак, жайворонок, журавель, ластівка, птахи, синичка, снігур, соловей, шпак. Дієслова: гніздитися, годувати, дзьобати, каркати, кружляти, літати, настовбурчуватися, співати, стрибати, тьохкати, цвірінькати. Прикметники: голосний, дзьобатий, довгоногий, заливистий, заливчастий, зимуючі, маленький, перелітні, сіренький, швидкий. Прислівники: поблизу. Продовжувати збагачувати та активізувати словник дітей приказкою “Двічі літа не буває”. Вправа на розвиток лексичної системності. Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з дієсловами та прикметниками в роді, числі: За граками прилетіли шпаки. Ластівка літає швидше за журавля. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Учити утворювати іменники зі здрібніло-пестливими суфіксами -ятк-, -атк-, -ен-, -аш-: пташатко – пташенятко, журавлятко, гайворонятко, граченя, ластівонько. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Учитись узгоджувати іменник із числівником: один, два, п’ять, багато (ворона, голуб, горобець, грак, жайворонок, журавель, ластівка, птахи, синичка, снігур, соловей, шпак) Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Вправлятися правильно будувати речення з поданих слів: Ластівки, біля, голосні, мого, гніздилися, дому. Вранці, синички, сьогодні, співали. Гнізд, кружляють, біля, своїх, голуби. Шпак, поблизу, маленький, літає. Розвиток дрібної моторики “Ножиці” Гострі ножиці у нас – Скористаємось не раз. Вирізаємо сніжинки, Прикрашаємо ялинку. Виконання: Діти стискають обидва кулачки, розгинають вказівний і середній пальці, ніби утворюючи дві пари ножиць. Потім починають “різати” ними уявний папір. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Учити розрізнювати питання оцінного характеру та застосовувати слова, що найбільше підходять до конкретної ситуації: Ти хто? – Я синичка. – Ти яка? – Весело співаю. Учити дітей під час колективного міркування будувати невеличкі речення, зв’язані однією сюжетною лінією: Я буду розказувати про шпаків. Таня буде розказувати про шпаків, а я про журавлів. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Нотатки логопеда: Заняття 9 Тема: Одяг. Прикраси. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова: одяг, прикраси. Учити переносити лексичні навички у зв’язне мовлення. Обладнання: наочність для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи Голосові вправи 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Утворювати найвищий ступінь порівняння прикметників: смачніший – якнайсмачніший, вишита - вишитіша, маскарадний - маскарадніша, національний - національніша, привабливий – привабливіша – найпривабливіша, старовинний - старовинніша. Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: ґудзик, діаманти, застібка, змійка, кишеня, клоун, комір, корали, королева, корона, костюм, краватка, манжети, маска, одяг, оздоблення, перли, петельки, пірат, пояс, пояс, прикраси, принцеса, смарагди, стрічки, убрання. Дієслова: носити, одягати, оздоблювати, прикрашати. Прикметники: вишита, картатий, маскарадний, морський, народний, національний, привабливий, снігова, старовинний, хутряний, шовковий. Прислівник: можливо. Збагачувати словник дітей новими – поетичними виразами: золотаво-червоне вбрання; рукава як сонячні промені; корона горить як сонце; сукня наче зоряне небо; стрічки як маків цвіт. Вправа на розвиток лексичної системності. Підбір узагальнюючих слів: перли, петельки, смарагди, стрічки (оздоблення); штани, кофта, плаття, юбка (одяг). Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Учити утворювати нові слова – різні частини мови – від іменників прикметники: діамант – діамантова корона, корали – коралове намисто. Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом за-: завеликий, заглибокий, замалий, задовгий. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Вправляти у вживанні родового відмінка іменників чоловічого, жіночого роду – назв деталей одягу: кишень, манжетів, ґудзиків, поясів. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Продовжувати вчити складати описові розповіді за схемою: колір, матеріал, для кого одяг, дії з одягом. Розвиток дрібної моторики “Метелик” Аж чотири крильця маю, По квітках собі літаю. Що то я за гість, Ніжок в мене шість. Не бджола, не джмелик – Звуть мене метелик! Виконання: руки навхрест долонями до облича, зачипившись великими пальцями. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Учити дітей самостійно складати описову або оповідальну розповідь за змістом картини із вказівкою міста і часу дії; учити придумувати місце і час події, що передували зображуваному або сталися пізніше. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Нотатки логопеда: Заняття 10 Тема: Кольори. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння й уживання узагальнювального поняття кольори. Продовжувати точно, доречно підбирати потрібні слова залежно від ситуації. Обладнання: наочність для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи Голосові вправи 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Підбір синонімів: голубий – блакитний – волошковий – небесний; зелений – смарагдовий – фісташковий; коричневий – горіховий – каштановий; червоний – багряний – малиновий – пурпурний. Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: акварель, виставка, галерея, гуаш, зал, кольори, папір, пензель, фарби, художник. Дієслова: відчувати, зображувати, малювати, переносити, тонувати, торкатися (пензлем), фарбувати. Прикметники: виставковий, живописний, мальовничий; голубий – блакитний – волошковий – небесний; зелений – смарагдовий – фісташковий; коричневий – горіховий – каштановий; червоний – багряний – малиновий – пурпурний. Вправа на розвиток лексичної системності. Склади фразу: живописний, галерея; небесний, фарба; зелений, гуаш; мальовничий, зал. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Вправляти в утворенні спільнокореневих слів: білий – білуватий – біляк – біліти – біло. Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недомалювати, недофарбувати, недотонувати. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Учити правильно вживати слова жіночого роду в орудному відмінку однини: гуаш – гуашшю, акварель – аквареллю, фарба – фарбою. Вправлятись узгоджувати прикметники з іменниками: (голубий ) м’яч, небо, сукня; (зелений) трава, шорти, пальто; (коричневий) земля, фарба, стіл; (червоний) светр, закат, юбка, книга. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Продовжувати вчити складати речення з однорідними членами з приєднувальним сполучником не тільки (не лише)…, а й (але й): Художник фарбував не тільки (не лише) червоною, зеленою фарбою, а й (але й) коричневою і чорною. Розвиток дрібної моторики “Ножиці” Гострі ножиці у нас – Скористаємось не раз. Вирізаємо сніжинки, Прикрашаємо ялинку. Виконання: Діти стискають обидва кулачки, розгинають вказівний і середній пальці, ніби утворюючи дві пари ножиць. Потім починають “різати” ними уявний папір. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Учити дітей складати невеликі описові, контаміновані розповіді за картиною. Закріпляти формули мовленнєвого етикету запрошення та відповіді на запрошення: “Я хочу запросити тебе (чи можу я запросити тебе) на виставку картин” – “Із задоволенням (я не проти; не знаю, чи зможу я прийти)”. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Нотатки логопеда: Заняття 11 Тема: Взуття. Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формування розуміння вживання узагальнювального поняття взуття. Учити точно й доречно добирати потрібні слова для опису властивостей і якостей. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи Голосові вправи 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Продовжувати самостійно добирати потрібні антоніми до заданих слів: взуття (старе – нове), черевики (сухі – мокрі). Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: босоніжки, взуття, каблук – підбор – підбори, кросівки, майстер, майстерня, підошва, туфлі, черевики, чоботи, швець, шнурівка. Дієслова: берегти, взути, зав’язати, зашити, майструвати, мити, підбити, ремонтувати, розв’язати, роззути, чистити. Прикметники: брудний, буденний, дірявий, національний, новий, охайний, повсякденний, робочий, святковий, старий, цілий, чистий. Прислівники: дійсно. Продовжувати збагачувати мову українськими прислів’ями, наприклад “Як дбаєш, так і маєш”, та вміти пояснити. Вправа на розвиток лексичної системності. Розвиток асоціації, що виражають кінцевий результат дії: біжить — прибіг, спить — прокинувся, взувати — …, зав’язувати — …, зашивати, майструвати, мити, підбивати, ремонтувати, розв’язувати, роззувати, чистити. Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Вправлятися у творенні зменшено-пестливих слів: брудний — брудненький, новий —…, старий —…, чистий —…, цілий —… . Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого і жіночого роду – назв взуття: босоніжок, сандаль, черевиків. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Учити складати прийменникові відповіді-пояснення: на поличці, під поличкою, біля полички, у шафі. Учити складати пояснювальні підрядні обставинні речення причини: “Я взула чоботи. Оля взула чоботи через те, що пішов дощ”, “Я роззув взуття. Сашко роззувся тому, що пішов Розвиток дрібної моторики “Пальчикова гімнастика” Ми долоньки розітрем І зігрієм пальчики. Будем гратися руками, Як маленькі зайчики. Фізкультхвилинка: (повторення) 4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Учити складати розповіді з власного досвіду на тему “Яке мені подобається взуття”. Закріпляти формули мовленнєвого етикету “Не дратуйся”, “Треба заспокоїтись” та поради “Я хочу дати тобі пораду”. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Нотатки логопеда: Заняття 12 Тема: Посуд. Мета: збагачувати словник дітей на основі уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння вживання узагальнювального поняття посуд. Розвивати вміння порівнювати предмети, співвідносити ціле й частину. Обладнання: набір наочності для вправ. Хід заняття І. Організаційний момент (1-2 хв.). ІІ. Основна частина (15-20 хв.). 1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.). 2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи Голосові вправи 3. Вивчення нового матеріалу: Лексична сторона мовлення: Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень. Підбір синонімів та антонімів: гарний, глибокий, дерев’яний, красивий, металевий, мілкий, новий, пластмасовий, скляний, чистий. Вправа на формування активного словникового запасу. Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?” Іменники: виделка, виставка, жаровня, каструля, кухар, ложка, миска, ніж, посуд, сервіз, склянка, сковорода, супниця, тарілка, чайник, чашка. Дієслова: варити, пекти, смажити. Прикметники: гарний, глибокий, дерев’яний, електричний, емальований, кавова, красивий, металевий, мілкий, новий, пластмасовий, порцеляновий, скляний, столовий, тефлоновий, чайний, чистий. Прислівники: добре, смачно, швидко. Вправа на розвиток лексичної системності. Підбір узагальнюючих слів: виделка, каструля, ложка, миска, посуд, супниця, тарілка, чайник, чашка (посуд). Граматична сторона мовлення: Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору. Учити утворювати нові слова – різні частини мови прикметників: рожево-білий, чорно-синій, жовто-зелений. Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом -езн-: величезний, глибочезний, довжелезний, товстезний, широчезний. Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо-: недоварили, недосмажили, недопекли. Вправа на засвоєння граматичних уточнень. Закріпити правильне вживання іменників та числівників: (одна, дві, три, п’ять, багато) виделка, каструля, кухар, ложка, миска, ніж, посуд, сервіз, склянка, сковорода, супниця, тарілка, чайник, чашка. Вправи на формування синтаксичної складової мовлення. Учити складати речення, використовуючи в сполученні з повнозначними частинами мови об’єктні прикметники: Я розкажу про металеву каструлю. Оля розкаже про металеву каструлю, а я – про металеву сковороду. Вправлятися правильно складати речення із прислівниками: добре, смачно, швидко — моя мати швидко готує; я смачно поїла сьогодні; добре, коли є щось смачненьке. Розвиток дрібної моторики “Шпаківня” Шпак несе до нас весну із країв далеких Прилітають із шпаком ластівки й лелеки Вже шпаківню у садку змайстрували діти, Прилетять до них шпаки у шпаківню жити. Виконання: діти роблять за допомогою пальців шпаківню: долоні вертикально поставлені одна до одної, мізинці притиснуті (як в човнику), а великі пальці зігнуті в середину. Фізкультхвилинка:
4. Закріплення нового матеріалу: Вправа на розвиток зв’язного мовлення. Учити дітей самостійно складати описову або оповідальну розповідь за змістом картини із вказівкою міста і часу дії; учити придумувати місце і час події, що передували зображуваному або сталися пізніше. Закріпляти формули мовленнєвого етикету звертання та уваги до співрозмовника: “Що ви (ти) хочеш розказати?” – “Я (ми) із задоволенням вислухаю (поспілкуюся)”. ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.). Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився? Що, вважаєш потрібно повторити дома? Нотатки логопеда: Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |