Технічне нормування на автотранспортному підприємстві

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення

Одним із завдань поставлених технічним обслуговуванням автомобілів, є: "... повне своєчасне задоволення потреб народного господарства і населення в перевезеннях, підвищення ефективності та якості роботи транспортної системи".

Рішення поставлених завдань у сфері автомобільного транспорту буде здійснюватися за рахунок удосконалення та підвищення рівня ефективності та якості роботи всіх служб автотранспортних підприємств (АТП).

Для поліпшення роботи рухомого складу автомобільного транспорту важливим є вдосконалення організації і технології його технічного обслуговування та ремонту, а також наукова організація праці виконавців.

Реалізація цих організаційно-технічних підприємств забезпечується на основі сучасних досягнень науки і техніки в галузі технічної експлуатації автомобілів.

У зв'язку з цим при технічному обслуговування і ремонту автомобілів все більш широке поширення знаходить діагностування їх технічного стану, що дозволяє отримувати не лише інформацію про несправності механізмів і систем автомобілів, але й прогнозувати їх працездатність, тобто керувати технічним станом автомобіля, теорія надійності, використовуваний також для управління технічним станом автомобіля, нарешті, широке впровадження у практиці роботи АТП знаходять централізована і автоматизована системи управління виробництвом (ЦУП і АСУ). Для вдосконалення процесів управління технічним станом автомобілів фахівці з їх технічного обслуговування повинні знати фактори, що впливають на зміну технічного стану автомобілів, елементи теорій надійності, технологію і прогресивні методи технічного обслуговування, діагностування та поточного ремонту автомобілів, а також відповідне технологічне обладнання. Необхідним також є знання основних питань проектування реконструкції виробничих ділянок і АТП в цілому.

1. Характеристика ПАТП і об'єкту проектування

Дане ПАТП знаходиться в місті Тула ​​і виконує перевезення пасажирів. Рухомий склад являє собою автомобілі марки ГАЗ-24

Умови експлуатації рухомого складу відноситься до III категорії в помірній зоні.

Дане ПАТП налічує 380 одиниць рухомого складу, в тому числі 120 автомобілів після капітального ремонту. Рухомий склад експлуатується 365 днів в році, середня тривалість роботи автомобіля на лінії складає 12 годин при середньодобовому пробігу 302 км. Час початку і кінця виходу автомобіля на лінію з 5:00 до 7:00.

У малярському цеху ПАТП проводиться робота по фарбуванню кузова автомобіля.

2. Розрахунково-технологічна частина

2.1 Вихідні дані, що застосовуються для технологічного розрахунку

Таблиця 1


п / п



Марка

автомобіля

Пробіг автомобілів

Разом

У тому числі



До 0,25 L кр

0,25 ... 0,5 L кр

0,5 ... 0,75 L кр

0,75 ... 1,0 L кр

1,0 ... 1,25 L кр

1,25 ... 1,50 L кр

1,50 ... 1,75 L кр

1,75 ... 2,0 L кр

Понад 2,0 L кр


До КР

Після КР

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

ГАЗ-24

65

35

100

60

20

30

10

40

20

380

260

120

2.2 Розрахунок і коригування періодичності ТО і пробігу до КР

2.2.1 Визначення розрахункових періодичностей ТО і пробігу до КР

L кр = L н кр * До 1 * К 2 * К 3;

L ТО-1 = L н ТО-1 * До 1 * К 3;

L ТО-2 = L н ТО-2 * До 1 * К 3;

Де,

L ТО-1; L ТО-2 - розрахункові періодичності ТО-1, ТО-2;

L кр - розрахунковий пробіг до КР;

L н ТО-1 - нормативна періодичність ТО-1;

L н ТО-2 - нормативна періодичність ТО-2;

L н ТО-1 = 5000 км, L н ТО-2 = 20000 км; табл. 2 [5]

L н кр = 300000 км - нормативний пробіг до КР; табл. 4 [5]

До 1 - коефіцієнт, коригуючий періодичність ТО і пробіг до КР за умовами експлуатації;

К 2 - коефіцієнт, коригуючий пробіг до КР з модифікації рухомого складу;

До 3 - коефіцієнт, коригуючий періодичність ТО і пробіг до КР з кліматичних районах.

До 1 = 0,8; До 2 = 1., 0; До 3 = 1,0; табл. 3 [5]

L кр = 300000 * 0,8 * 1,0 * 1,0 = 240 000 км

L ТО-1 = 5000 * 0,8 * 1,0 = 4000 км

L ТО-2 = 20000 * 0,8 * 1,0 = 16000 км

2.2.2 Визначення середньозваженого пробігу до КР

L 'кр = (А'і * L кр + 0,8 * А "і * L кр) / Аі,

Де,

А'і = 260 авт. - Середньооблікова кількість автомобілів до КР;

А "і = 120 авт. - Середньооблікова кількість автомобілів після КР;

Аі = 380 авт. - Середньооблікова кількість автомобілів.

L 'кр = (260 * 240 000 + 0,8 * 120 * 240 000) / 380 = 224 842 км.

2.2.3 Визначення фактичної періодичності ТО і пробігу до КР

L ф ТО-1 = L cc * m 1,

Де,

L сс = 302 км - середньодобовий пробіг;

m 1 = L ТО-1 / L сс = 4000/302 = 13,245 13;

L ф ТО-1 = 13 * 302 = 3926 км.

L ф ТО-2 = L ф ТО-1 * m 2;

m 2 = L ТО-2 / L ф ТО-1 = 16000/3926 = 4,07 4;

L ф ТО-2 = 3926 * 4 = 15 704 км.

L ф кр = L ф ТО-2 * m 3;

m 3 = L 'кр / L ф ТО-2 = 240000/15704 = 15,2 15;

L ф кр = 15704 * 15 = 235 560 км.

2.3 Розрахунок коефіцієнта технічної готовності автомобілів

т = Д е.ц. / (Д е.ц. + Д р.ц.); де

Д е.ц. - дні знаходження автомобіля за цикл у технічно справному стані;

Д р.ц. - дні простою автомобіля в ТО, ТР, КР за цикл.

2.3.1 Визначення днів знаходження автомобіля за цикл у технічно справному стані

Д е.ц. = L ф кр / L сс = 180480/235 = 768 днів.

2.3.2 Визначення днів знаходження автомобіля за цикл ТО, ТР, КР

Д р.ц. = Д кр * До кр + Д ТО, ТР * К '4ср (L ф кр / 1000);

Де,

До кр = 0,13 коефіцієнт, коригуючий частку п.с. в КР;

Д кр - дні простою автомобіля;

Д кр = Д ф кр + Д трансп;

Д ф кр - фактичні дні простою автомобіля в КР;

Д трансп - дні для транспортування автомобілів на АРЗ і назад;

Д ТО, ТР - дні простою автомобіля в ТЕ і ТР;

Д ф кр = 18 дня; Д ТО, ТР = 0,22 дн/1000км; табл. 7 [5]

Д трансп = 2дня;

Д кр = 18 + 2 = 20 днів;

К '4ср - середнє значення коефіцієнта, коригуючий простій автомобіля в ТЕ і ТР.

2.3.3 Розрахунок коефіцієнта К '4ср

Таблиця 2

Пробіг автомобілів

Аі

До '4

Аі * До '4

До 0,50 L кр

100

0,7

70

0,50 ... 0,75 L кр

100

1,0

100

0,75 ... 1,00 L кр

60

1,3

78

Понад 1,00 L кр

120

1,4

168

Разом

380


416

К '4ср = Аі * К '4 / Аі = 416/380 = 1,09;

Д р.ц. = 20 * 0,31 + 0,22 * 1,09 * (235560/1000) = 63 днів;

т = 780 / (780 + 63) = 0,925.

2.4 Визначення коефіцієнта використання автомобіля

і = (Д р / Д к) * т * К і;

Де,

Д р = 365 дня, робочі дні в році АТП;

Д к = 305 дня, календарних днів на рік;

К і = 0,95 - коефіцієнт, що враховує невихід автомобілів на лінію з-за хвороби, відпустки водія, погодних умов та інших причин.

і = (365/365) * 0,925 * 0,95 = 0,879.

2.5 Визначення річного пробігу автомобіля

L рік = L cc * Д к * і = 365 * 302 * 0,87875 = 96844,6 км;

L рік = Аі * L рік = 380 * 96844,6 = 36800948 км.

2.6 Розрахунок річної програми ТО

2.6.1 Розрахунок річної програми ТО-1 і ТО-2

N (ТО-2) г = А і * ((L рік / L (ф) ТО-2) - (L рік / L (ф) КР));

N (ТО-2) г = 380 * ((96844,6 / 15704) - (96844,6 / 235560)) = 2187 возд;

N (ТО-1) г = А і * (L рік / L (ф) ТО-1) - N (ТО-2) г;

N (ТО-1) г = 380 * (96844,6 / 3926) -2187 = 7186 впливів.

2.6.2 Розрахунок річної програми ЄВ, виконуваного перед ТО і ТР

N ЄВ (т) г = 1,6 (N (ТО-1) г + N (ТО-2) г) = 1,6 * (7186 +2187) = 14997 возд;

2.6.3 Розрахунок річної програми ЄВ, виконуваного з повернення автомобілів з ​​лінії

N ЄВ (з) г = а (А і * (L рік / L сс) - N ЄВ (т) г = 1,12 (380 * 96844,6 / 302) -14997 = 121483 пов;

2.6.4 Розрахунок річної програми Д-1 і Д-2

N (Д-1) р = 1,1 N (ТО-1) г + N (ТО-2) г = 1,1 * 7186 +2187 = 10091,6 пов;

N (Д-2) р = 1,2 N (ТО-2) г = 1,2 * 2187 = 2624,4 пов;

2.7 Розрахунок питомих трудоемкостей ТО і ТР

2.7.1 Розрахунок питомої трудомісткості ЄВ, виконуваного з повернення автомобілів з ​​лінії

t ЄВ (с) = t н ЄВ (с) * К 2 * К р;

де,

t н ЄВ (с) - нормативна трудомісткість ЄВ, виконуваного

з повернення автомобілів з ​​лінії;

t н ЄВ (с) = 0,25 чол * год; табл. 4 [5]

К 2 - коефіцієнт, коригуючий трудомісткість по модифікації рухомого складу;

К 2 = 1,0; табл. 3 [5]

К р - коефіцієнт, що враховує механізацію УМР;

К р = 1,0;

t ЄВ (с) = 0,25 * 1,0 * 1,0 = 0,35 чол * год.

2.7.2 Розрахунок питомої трудомісткості ЄВ, виконуваного перед ТО і ТР

t ЄВ (т) = 0,5 * t ЄВ (с) = 0,5 * 0,35 = 0,175 чол * год.

2.7.3 Розрахунок питомої трудомісткості ТО-1, ТО-2

t ТО-1 = t н ТО-1 * К 2 * К '5,

t ТО-2 = t н ТО-2 * К 2 * К '5;

де,

t н то-1 - нормативна трудомісткість ТО-1;

t н те-2 - нормативна трудомісткість ТО-2;

t н то-1 = 2,5 чол * год;

t н те-2 = 10,5 чол * год; табл. 4 [5]

К '5 - коефіцієнт, коригуючий трудомісткість за кількістю технологічно спільного рухомого складу;

К '5 = 1,00; табл. 3 [5]

t ТО-1 = 2,5 * 1,0 * 1,00 = 2,5 чол * год;

t ТО-2 = 10,5 * 1,0 * 1,00 = 10,5 чол * год.

2.7.4 Розрахунок питомої трудомісткості ТР

t тр = t н тр * До 1 * К 2 * К 3 * До ср 4 * К '5 * К "5,

де,

t н тр - нормативна трудомісткість ТР;

t н тр = 3,0 чол * час/1000км табл. 4 [5]

До 1 - коефіцієнт, коригуючий трудомісткість за умовами експлуатації.

До 3 - коефіцієнт, коригуючий трудомісткість за кліматичними районам;

До ср 4 - середнє значення коефіцієнта, коригуючий трудомісткість по пробігу автомобіля з початку експлуатації;

До "5 - коефіцієнт, коригуючий трудомісткість за способом зберігання п.с.

До 1 = 1,2; К 3 = 1,0; К "5 = 1,0; табл. 4 [5]

Розрахунок коефіцієнта К ср 4.

Таблиця 3

п / п

Пробіг автомобілів

Аі

До 4

Аі * До 4

1

2

3

4

5

1

До 0,25 L кр

65

0,4

2 червня

2

0,25 ... 0,50 L кр

35

0,7

2 4 .5

3

0,50 ... 0,75 L кр

100

1,0

45

4

0,75 ... 1,00 L кр

60

1, 4

84

5

1,00 ... 1,25 L кр

20

1, 5

13

6

1,25 ... 1,50 L кр

30

1, 6

14

7

1,50 ... 1,75 L кр

10

2,0

16

8

1,75 ... 2,00 L кр

40

2,2

19

9

Понад 2,00 L кр

20

2., 5

10,5


Разом

380


221,5

К 'ср 4 = Аі * До 4 / Аі = 470,5 / 380 = 1,24;

t тр = 3,0 * 1,2 * 1,0 * 1,0 * 1,24 * 1,00 * 1,0 = 4,464 чол * час/1000км.

2.8 Розрахунок річного обсягу робіт з ТО і ТР

2.8.1 Розрахунок річного обсягу робіт ЄВ, виконуваного з повернення автомобілів з ​​лінії

T ЄВ (с) г = N ЄВ (с) г * t ЄВ (з) = 121483 * 0,35 = 42519,05 чол * год.

2.8.2 Розрахунок річного обсягу робіт ЄВ, виконуваного перед ТО і ТР

T ЄВ (т) г = N ЄВ (т) г * t ЄВ (т) = 14997 * 0,175 = 2624,475 чол * год.

Річний обсяг робіт з УМР дорівнює:

T УМР = T ЄВ (т) г +% УМР * T ЄВ (с) г = = 2624,475 * 0,4 * 42519,05 = 19632 чол * год.

2.8.3 Розрахунок річного обсягу робіт ТО-1

T (ТО-1) г = T (ТО-1) г + T ТРС (ТО-1) - T Д-1 (ТО-1) г;

Де,

T (ТО-1) г - власний річний обсяг робіт по ТО-1

T ТРС (ТО-1) - обсяг робіт супутнього ТР при ТО-1

T Д-1 (ТО-1) г - річний обсяг робіт Д-1

T (ТО-1) г = N (ТО-1) г * t ТО-1;

T ТРС (ТО-1) г = b 1 * T (ТО-1) г;

Де,

b 1 = 0,15 - відсоток супутнього ТР при ТО-1; стор.16 [5]

T (Д-1) г = T (ТО-21р * З 1 / 100;

З 1 = 12% - відсоток робіт, що припадає на частку Д-1 від ТО-1; табл.8 [5]

T (ТО-1) г = 7186 * 2,5 = 17965 чол * год;

T ТРС (ТО-1) = 0,15 * 17965 = 2694,75 чол * год;

T (Д-1) г = 17965 * 12 / 100 = 2155,8 чол * год;

T (ТО-1) г = 17965 + 2694,75 - 2155,8 = 18503,95 чол * год

2.8.4 Розрахунок річного обсягу робіт ТО-2

T (ТО-2) г = T (ТО-2) г + T ТРС (ТО-2) + T СОГ - T Д-2 (ТО-2) г;

T (ТО-2) г - власний річний обсяг робіт по ТО-2;

T ТРС (ТО-2) - обсяг робіт супутнього ТР при ТО-2;

T Д-2 (ТО-2) р - річний обсяг робіт Д-2;

T СОГ - річний обсяг робіт сезонного обслуговування;

T (ТО-2) г = N (ТО-2) г * t ТО-2;

T ТРС (ТО-2) г = b 2 * T (ТО-2) г;

T СОГ = N СОГ * t З;

N СОГ = 2А і;

t СО = з 3 * t ТО-2;

де,

b 2 = 0,15 - відсоток супутнього ТР при ТО-2; стор.16 [5]

T (Д-2) г = T (ТО-2) г * З 2 / 100;

З 2 = 10% - відсоток робіт, що припадає на частку Д-2 від ТО-2; табл.8 [5]

N СОГ - річна програма сезонного обслуговування;

t СО-питома трудомісткість сезонного обслуговування;

N СОГ = 2 * 380 = 760 пов;

t СО = 0,2 * 10,5 = 2,1 чол * год;

T (ТО-2) г = 2187 * 10,5 = 22963,5 чол * год;

T ТРС (ТО-2) = 0,15 * 22963,5 = 3444,525 чол * год;

T (Д-2) г = 22963,5 * 10 / 100 = 2296,35 чол * год;

T СОГ = 760 * 2,1 = 1596 чол * год;

T (ТО-2) г = 22963,5 + 344,525 + 1596 - 2296,35 = 22607,675 чол * год.

2.8.5 Розрахунок річного обсягу робіт по зоні ТР

Загальний обсяг робіт з ТР дорівнює:

Т ТРГ = А і * L рік * t ТР / 1000 = 380 * 96844,6 * 4,464 / 1000 = 164279,43 чол .* час.оолр

Річний обсяг робіт по зоні ТР дорівнює:

Т ТР.пост = Т ТРГ * З 4 / 100 - (Т ТРС (ТО-1) г + Т ТРС (ТО-2) г + Т Д-1 (ТР) г / 2 + Т Д-2 (ТР) г / 2);

Т Д-1 (ТР) г = Т Д-2 (ТР) г = 0,01 × Т ТРГ;

Т Д-1 (тр) г = Т Д-2 (тр) г = 0,01 * 164279 = 1642.7943 чол .* годину;

З 4 - відсоток робіт, що припадають на частку цехових робіт.

З 4 = 41%; табл. 8 [5].

Т тр. Пост = 164279 * 0,41 - (2694,75 +3444,525 +1642,7943 / 2 + 1642,7943 / 2) = 59572,497 чол. Год.

2.8.6 Розрахунок річного обсягу робіт по постах Д-1, Д-2

T (Д-1) г = T Д-1г + Т Д-1 (ТР) г / 2; де

T Д-1г - річний обсяг робіт Д-1;

T Д-1г = N (Д-1) г * t Д-1;

Де,

t Д-1 - питома трудомісткість Д-1;

t Д-1 = T Д-1 (ТО-1) г / N (ТО-1) г = 2155,8 / 7186 = 0,3 чол * год;

T Д-1г = 10091 * 0,3 = 3027.48 чол * год;

T (Д-1) г = 3027,48 +821,4 = 3848.9 чол * год;

T (Д-2) г = T Д-2г + Т Д-2 (ТР) г / 2;

Де,

T Д-2г - річний обсяг робіт Д-2;

T Д-2г = N (Д-2) г * t Д-2; де

t Д-2 - питома трудомісткість Д-2;

t Д-2 = T Д-2 (ТО-2) г / N (ТО-2) г = 2296,35 / 2178 = 1,05 чол * год;

T Д-2г = 2624,4 * 1,05 = 2755,65 чол * год;

T (Д-2) г = 2755,65 +821,4 = 3577 чол * год;

2.8.7 Розрахунок річного обсягу по виробничим ділянкам

Т цех = Т ТРГ * З 5 / 100;

З 5-відсоток робіт, що припадає на частку дільничних.

Таблиця 4.

№ п / п


Найменування виробничих

ділянок.

% Робіт.

Річний обсяг робіт.

Прим.

1

Моторний

7

11499.56


2

Агрегатний

8

13142.354


3

Слюсарно-механічний

10

16427.943


4

Електротехнічний

5

8213.9715


5

По ремонту палив. апаратури

3

4928.3829


6

Акумуляторний

2

3285.5886


7

Шиноремонтний

1

1642.7943


8

Ковальсько-ресорний

2

3285.5886


9

Мідницьким

2

3285.5886


10

Зварювальний

2

3285.5886


11

Жестяницкие

2

3285.5886


12

Шпалерний

2

3285.5886


13

Малярський

8

13142.354


2.9 Визначення кількості виконавців для виробничих ділянок

Р т = Т ТО, ТР / (Ф м * К пр),

Де,

Т ТО, ТР - річний обсяг робіт для виробничих ділянок.

Ф м = 1980 год; річний фонд часу робочого місця;

До пр = 1,07; коефіцієнт підвищення продуктивності праці.

Таблиця 5.

п / п

Найменування виробничого полразделенія

%

робіт

Річний обсяг

робіт

Розрахункова кількість

робочих

Прийняте

кількість

робочих

1.

Зона УМР

-

19632

9,3

1 0

2.

Зона ТО-1

-

Січень 8504

8,7

9

3.

Зона ТО-2

-

22607

10,7

11

4.

Зона ТР

-

Травень 9572

28,8

9 лютого

5.

Пости Д-1

-

3849

1, 8

2

6.

Пости Д-2

-

3577

1, 7

2

7.

Моторний

7

11499

5,4

5

8.

Агрегатний

8

13142

6,2

6

9.

Слюсарно-механічний

10

16428

7,7

8

10.

Електротехнічний

5

8214

3, 8

4

11.

По ремонту палив. апаратури

3

4928

2, 4

2

12.

Акумуляторний

2

3286

1, 5

1

13.

Шиноремонтний

1

1643

0,7

1

14.

Ковальсько-ресорний

2

3285

1, 5

1

15.

Мідницьким

2

3285

1, 5

1

16.

Зварювальний

2

3285

1,5

1

17.

Жестяницкие

2

3285

1,5

1

18.

Шпалерний

2

3285

1,5

1

19.

Малярський

8

13142

6,2

6


Разом



101

101

3. Організаційна частина

3.1 Вибір методу організації ТО і ТР на ПАТП

Організацією праці спеціалізованих бригад називається така форма організації, при якій бригада робітників виконує певні вид ТО і ремонту автомобілів.

При такій організації праці окремі спеціалізовані бригади створюються для виконання ЄВ, ТО-1, ТО-2 і ТР автомобілів. На кожну бригаду покладається своєчасне і якісне виконання відповідного виду ТО або ремонту по всіх автомобілях АТП.

На великих і особливо великих підприємствах може бути кілька спеціалізованих бригад робітників у кожному виді ТО і ремонту автомобілів. Вузли і агрегати, зняті з автомобіля, ремонтуються робітниками, які не входять до складу спеціалізованих бригад. Ці робітники знаходяться у підпорядкуванні самостійних виробничих відділень.

До складу спеціалізованих бригад входять робітники різних спеціальностей, необхідних для виконання всього обсягу робіт відповідного виду ТО і ремонту: слюсарі, авторегуліровщікі, автоелектрики та ін При цьому слюсар по шинах, авторегуліровщік і автоелектрик виділяються до складу спеціалізованих бригад з відповідних виробничих відділень. Вони входять до складу спеціалізованих бригад на час виконання роботи, але завжди залишаються в штаті виділили їх відділень.

При такій організації праці обсяг робіт виконуються на автомобілі, розподіляються між робітниками будь-яким способом. Це дозволяє при проектуванні організації праці рівномірно завантажити робітників і пости. Проте здійснення цих проектів на практиці утруднено відсутність ефективного стимулювання робітників за виконання встановлених завдань.

Для усунення знеособлення відповідальності і зацікавленості робітників у зниженні витрат і простоїв автомобілів на багатьох АТП застосовується організація праці методом комплексних бригад, тобто така форма організації праці при якій за бригадою ремонтних робітників закріплюють в автоколону, групу однотипних автомобілів або автомобілів однієї марки. На комплексну покладаються виконання ТО і ремонту закріплених за бригадою автомобілів. Бригада виконує як роботи входять в обсяг ТО-1, ТО-2, так і супутній поточний ремонт автомобілів. Для виконання всього комплексу робіт до складу комплексної бригади входять робітники всіх спеціальностей, причому авторегуліровщікі, автоелектрики, кузовщіка, шиномонтажники і акумуляторники залучаються для виконання відповідного ремонту до складу комплексної бригади з виробничих відділень. Але при цьому вони постійно перебувають у штаті цих відділень. Агрегатно-дільничний метод зазвичай називають таку форму організації праці, при якій на виробничу ділянку покладається виконання всіх робіт з ТО і ремонту одного чи кількох агрегатів автомобіля у всіх видах обслуговування та ремонту по всіх автомобілях АТП.

Виробнича дільниця виробляє і ремонт відповідних агрегатів, знятих з автомобілів. Таким чином при агрегатно-дільничної організації виробництво поділяється на ряд виробничих ділянок, які спеціалізовані на виконання всіх робіт по конкретних агрегатом і систем автомобіля.

До складу кожного виробничого ділянки входить таких спеціальностей і розрядів, які необхідні для обслуговування та ремонту закріплених за ділянкою агрегатів. На великих підприємствах робочі ділянки розподіляються за видами ТО і ремонту. При цьому окремі групи робітників ділянки виконують: ТО-1, ТО-2 і ТР «своїх» вузлів і агрегатів, знятих з автомобіля. Такі групи робітників у будь-якому вигляді обслуговування і ремонту виконують всі роботи, які мають закріплене за ними агрегату. При цьому складаються перелік операцій, які повинні виконувати робітники при обслуговуванні «своїх» агрегатів. Цей метод можна приймати на всіх підприємствах, де виробнича база розосереджена по території.

Для даного ПАТП доцільно застосувати метод комплексних бригад так як на підприємстві 380 одиниць рухомого складу, відповідно відбувається великий обсяг робіт з ТО і ТР.

3.2 Вибір методу організації по об'єкту проектування

Метод організації по об'єкту проектування малярського цеху виконується проточним методом зі спеціалізованими постами. Це дозволяє поліпшити продуктивність забарвлення, а також поліпшити якість продукції.

У арматурному цеху виробляється зняття деталей, що перешкоджають проведенню зварювально-жестяницкие робіт. Після цього кузов транспортується в зварювально-жестяницкие цех. Проводиться зварювальні роботи кузова, а потім жестяницкие. Потім кузов переправляється в малярний цех. Проводиться шліфування кузова. Потім обезжирення і грунтовка. Після цього шпаклівка, вирівнювання. Потім знову знежирення. Потім проводиться нанесення виявітельного шару, тобто нанесення контрольного шару. Після нанесення цього виявляють все залишилися нерівності. Якщо все нормально, то після сушіння проводиться нанесення першого шару фарби, потім сушка, потім нанесення другого шару фарби, потім знову сушка. Останній третій етап нанесення шару фарби, а потім сушка в термокамері. Після цього проводиться полірування кузова.

3.3 Вибір режиму роботи зони ТО і ТР

Вихід на лінію проводиться з 5:00 до 7:00, повернення з 19:00 до 21:00. Перерва першої зміни організований з 8:00 до 9:00, а другий з 15:00 до 16:00 перезміни водіїв відбувається з 12:00 до 14:00. З метою зниження простою автомобілів в зоні УМР і ТО-1, роботи необхідно виконувати в неробочий час автомобіля. Також в зонах ТО-2 і ТР обсяги робіт великі і їх також необхідно проводити в неробочий час автомобіля. Перезміни робочих відбувається в 14:00. Перерва в першій зміні з 9:00 до 10:00, а в другій з 17:00 до 18:00.

3.4 Підбір технологічного обладнання і технологічної оснастки

Таблиця 6. Технологічне обладнання та організаційна оснастка.

п / п

Найменування устаткування

Тип

модель

К - ть

Габаритні

р-ри (мм * мм)

Площа

кв.м

Мощн.

кВт

1

2

3

4

5

6

7

1

Електронагрівальний елемент

-

1

6500 * 350

1, 925

-

2

Пост сушіння

-

1

4735 * 1800

8,523

-

3

Пост фарбування

-

1

4735 * 1800

8,523

-

4

Поворотний коло

-

1

7510

-

-

5

Привід поворотного круга

-

1

200

-

-

6

Насос до гідрофільтри

-

1

0, 64

0, 64

-

7

Гідрофільтри

-

1

3000 * 700

2,1

-

8

Краскораспилітельная установка

-

1

500 * 500

0,25

-

9

Пости підготовки до фарбування

-

2

4735 * 1800

8,923

-

10

Шафа витяжна

-

1

500 * 600

0.3

-

11

Плита мармурова

-

1

400 * 700

0.28

-

12

Стелаж поличний для розфасовки лакофарбових матеріалів

-

1

500 * 4900

2,45

-

13

Фарбомішалки

-

1

500 * 700

0, 35

-

14

Майданчик для тарного зберігання фарб

-

1

2200 * 2500

5,5

-

15

Пост нанесення антикорозійного покриття

-

1

4735 * 1800

8,523

-

16

Перекидач для легкових автомобілів

-

1

2200 * 2500

-

-

17

Верстат для приготування фарб

-

1

900 * 1800

1,62

-

18

Тумбочка для інструментів

-

1

500 * 500

0,25

-

19

Шафа для інструментів

-

1

1500 * 600

0,9

-

20

Шафа для спецодягу

-

1

1100 * 500

0,55

-

21

Ящик з піском

-

2

800 * 700

0,56

-

22

Вогнегасник

-

4

200 * 400

0,08

-

23

Скриня для дрантя

-

1

500 * 500

0,25

-

24

Скриня для відходів

-

1

800 * 900

0, 72

-


Разом


29

-

-

-

3.4 Розрахунок виробничої площі електротехнічного ділянки

Площа ділянки

F цех = Σ f об * Кплотн,

Де,

f про = 12м ​​² - сумарна площа горизонтальної проекції технологічного обладнання та організаційного оснащення, що знаходяться на підлозі приміщення.

Кплотн = 4,0 - коефіцієнт щільності розміщення обладнання; табл.16 [7]

F цех = 6 * 3 ​​= 18м ²;

З урахуванням попереднього компонування приймаємо площу ділянки рівною:

F цех = 12 * 18 = 216кв.м.

Перш за все, необхідно, щоб всі інструменти щодня перед початком роботи ретельно оглядали майстром або механіком і у випадку несправності вчасно здавалися в інструментальну для заміни.

Інструменти завжди повинні бути чистими і сухими. Дерев'яні рукоятки інструментів повинні бути гладкими, без сучків, тріщин і задирів і виготовлені з твердих і в'язких порід.

Всі сприймають удар інструменти (зубила, крейцмейселі, борідки) не повинні мати тріщин і розклепаним затиловок, а також забоїн та задирок, щоб не поранити руки під час роботи.

Гайкові ключі повинні бути справними, суворо відповідати розміру гайок і головок болтів, зручними, високоміцними і зносостійкими.

Розсувні інструменти - кліщі, ножиці, кусачки, плоскогубці і розвідні гайкові ключі - необхідно утримувати в повній справності, періодично змащувати труться і охороняти їх від іржавіння.

Щоб уникнути травм, працювати слід лише з інструментом, призначеним для певної роботи.

При використанні переносних електроінструментів, що працюють на струмі 110-220 В, необхідно передбачати захисний пускач.

Інструменти, що виготовляються власними засобами, повинні відповідати вимогам технічних умов і стандартів.

Устаткування і пристосування повинно бути чистим і справним. При несправному обладнанні керівник ділянки зобов'язаний вивісити табличку, що забороняє працювати на даному обладнанні, і знеструмити його.

Управління обладнанням повинно бути зручним і легким. Передавальні механізми, такі як зубчасті, ланцюгові і ремінні передачі, повинні бути обгороджені.

Поворотні стенди повинні мати фіксує пристосування, а також пристосування, що забезпечує швидке та надійне кріплення агрегатів і вузлів автомобіля. Пересувні стенди повинні мати надійне гальмівний пристрій коліс, що забезпечує при необхідності швидку їх зупинку, пристосування для інструментів і дрібних деталей і, щоб не забруднювати робочого місця, піддони для збору масла і промивних рідин, що спливає з картерів різних агрегатів автомобіля.

Преси повинні бути забезпечені оправленнями.

Домкрати повинні мати пристрої, що виключають самовільне опускання вантажу.

Гідравлічні та пневматичні домкрати повинні мати пристосування (зворотний клапан, діафрагму), що забезпечують повільне, плавне опускання штока або зупинку його у випадку пошкодження трубопроводів, що підводять або відвідних рідина (повітря).

Допускати до експлуатації нове обладнання, а також обладнання, яке пройшло капітальний ремонт, необхідно тільки після приймання його комісією за участю інженера з техніки безпеки та старшого громадського інспектора охорони праці.

3.6 Вимога техніки безпеки при виконанні основних робіт

Перед початком роботи слюсар зобов'язаний привести в порядок спецодяг. Очистити робоче місце від зайвих деталей і інструментів, перевірити готовність і справність обладнання та допоміжних пристосувань. Перед роботою безпосередньо на автомобілі його слід вимити і при необхідності злити воду і масло. Після закінчення роботи інструмент і обладнання приводять до ладу, протирають у відповідні ящики, гнізда, на полиці і стелажі.

Рубку і різання металу ручним інструментом можна виконувати тільки при фіксованому стані виробів, деталей або заготовок, застосовуючи для цього лещата, затискачі для тонкого листового металу, а також плити і ковадла - для товстого і смугового металу. Роботу необхідно виконувати в захисних окулярах.

З'єднання деталей склепиваніем виконують вручну або на пресах. Механічна клепка із застосуванням пневматичних молотків, обтиску, пресів більш продуктивна і безпечна.

Робітник, який користується пневматичним інструментом, не має права його самостійно регулювати або виправляти.

Пневматичний інструмент необхідно змащувати 2-3 - рази за зміну. Нові інструменти в кінці зміни необхідно промивати гасом, а у приробили 2-3 рази на тиждень слід промивати тільки рухомі частини. Ці операції можна виконувати тільки після того, як буде перекрито повітряний вентиль.

Слід максимально механізувати роботи по зйомці важких вантажів і агрегатів, особливо таких, як коробка передач, двигун, задній міст, колеса з шинами в зборі.

Забороняється запресовувати або випрессовиваются деталі з тугою посадкою молотком або кувалдою. Необхідно використовувати преси, гвинтові і гідравлічні знімачі. Небезпечно перевіряти сполучаються отвори (наприклад, при постановці ресори) пальцем. Для цього є набір спеціальних оправок.

Зняті при демонтажі важкі вузли і деталі (вали, ресори, крила) не можна притуляти до стін. Устаткування, залишати в нестійкому положенні. Їх слід укладати на стелажі, полиці, спеціальні підставки.

Миття агрегатів і деталей автомобілів роблять за допомогою різних мийних машин. Очищення їх від бруду, масла, нагару виконують хімічним і механічним способом.

Робітники, зайняті на митті деталей і агрегатів автомобілів, повинні бути в спецодязі і мати захисні окуляри і гумові рукавички.

Заправку автомобіля паливом і маслом виробляють з паливороздавальних колонок безпосередньо в паливний бак. Заправка паливом з відер або маслом з кухлів заборонена.

Заправний пункт на території АТП слід розташовувати так, щоб не заважати при цьому рухові інших автомобілів, а паливороздавальні колонки повинні забезпечувати можливість одночасної роботи декількох постів. Для попередження переливу палива при заправці автомобілів слід застосовувати пістолети-автомати. У паливороздавальної колонки забороняється палити і користуватися відкритим вогнем, тому що це може призвести до вибуху та пожежі.

Застосовувати відкритий вогонь при перевірці рівня масла забороняється.

Перш ніж приступити до виконання різних робіт з ремонту й технічному обслуговуванню автомобіля, необхідно правильно і надійно встановити його на робочому місці (канаві, естакаді, підйомнику).

Великий вплив на зниження виробничого травматизму при мастильних роботах надають правильна розстановка працюючих і розподіл між ними обов'язків.

Підйомно-осмотровое обладнання повинно забезпечувати: зручність в'їзду, установку і з'їзд автомобіля; надійність його фіксації; безпеку і необхідні зручності при виконання робіт з верху, з боку і з низу автомобіля; доступність до його агрегатів, вузлів, механізмів і різьбовим з'єднанням; безпечні умови праці при виконанні операцій зі зняття та постановці різних вузлів і агрегатів автомобіля; можливість використання підйомно-оглядових пристроїв для різних марок автомобіля; проведення безпечних прийомів праці як при проточному, так і при тупиковій способі технічного обслуговування і ремонту.

3. 7 Вимога техніки безпеки до приміщення

Електротехнічний цех повинен бути обладнаний загальнообмінної, місцевої та примусовою системою вентиляції. Загальнообмінну вентиляцію в приміщеннях слід передбачати за наступною схемою: витяжку повітря з верхньої зони над тупиковими постами; приплив повітря в робочу зону і в робочі оглядові канави.

Розрахункові температури повітря для приміщень зберігання, ремонту і обслуговування автомобіля приймають відповідно до санітарних норм, що забезпечує раціональні метеорологічні умови. Опалення приміщень повинно бути повітряне, суміщене з припливною вентиляцією. Поза робочий час припливні системи вентиляції частково переходять на рециркуляцію.

На робочих місцях і приміщеннях, де підлоги мають цементне, бетонне, клінкерні або кам'яне покриття, необхідно встановлювати дерев'яні переносні настили, що обереже працюючих від переохолодження ніг.

На кожного працюючого повинно бути не менше 4.5м 2 площі підлоги при місткості приміщення не менше 15 м 3.

Робота з технічного обслуговування і ремонту автомобілів необхідно виконувати на окремих ізольованих або обгороджених ділянках.

Ворота робочих приміщень повинні відкриватися назовні, а ворота для в'їзду на територію АТП та виїзду з неї - всередину або повинні бути розсувними.

У виробничих приміщення не дозволяється застосовувати відкритий вогонь.

Приміщення електротехнічного цеху повинна мати добре центральне освітлення, а також додаткові підсвічування над робочими місцями і верстатами.

Обладнання, інструменти, частини агрегатів повинні розташовуватися по спеціально відведених місцях.

На робочих місцях має проводитися прибирання після роботи на них.

3. 8 Протипожежні заходи

Територія АТП повинна бути огороджена суцільним парканом, в якому влаштовують спеціальні пожежні в'їзди (ворота).

План евакуації автомобілів на випадок пожежі розробляють для кожної стоянки. У цьому плані даються опису порядку і черговості евакуації, чергування водія в міжзмінне час і вихідні дні, порядок зберігання ключів запалювання.

Приміщення для технічного обслуговування і ремонту автомобілів відокремлюють від приміщень для зберігання автомобілів вогнетривкими стінами та перекриттями.

На стоянках автомобілів під уникнення пожежі не дозволяється курити, працювати з відкритим вогнем і зберігати горючі та легкозаймисті матеріали. Не можна прогрівати холодні двигуни, картери коробок передач і редуктори мостів, паливні баки дизельних двигунів та інші вузли автомобілів відкритим вогнем, залишати в автомобілі промаслені обтиральні кінці і спецодяг після закінчення роботи, а так само залишати автомобіль з включеним запалюванням.

Паливо і мастильні матеріали для автомобілів необхідно зберігати на очищених від рослинності земляних майданчиках.

Обтиральні кінці протягом робочої зміни збирають в сталеві ящики з щільними кришками, а в кінці зміни виносять на спеціально обладнані звалища.

Необхідно стежити, щоб до окремих груп кабелів не було довільно приєднано більше електроспоживачів, ніж дозволяють ці кабелі.

Зберігання балонів з газами допускається тільки в окремо розташованих складах за умови захисту балона від джерела теплової енергії.

Забороняється використовувати електроустановки, поверхневий нагрів з яких при роботі перевищує температуру навколишнього повітря більш ніж на 40 градусів (якщо до них не пред'являються інші вимоги); електронагрівальні прилади без вогнетривких підставок, а т.м. залишати їх тривалий час включеними в мережу без нагляду; застосовувати для опалення приміщень нестандартні (саморобні) нагрівальні прилади електропечі або електролампи розжарювання; залишати під напругою електричні проводів або кабелі з неізольованими кінцями; користуватися пошкодженими розетками, освітлювальними приладами з'єднувальними коробками, рубильниками й ін електроустановочні виробами.

Електроапарати і прилади, іскрять за умовами роботи, встановлювані в пожежонебезпечних приміщеннях, в залежності від зони класу приміщень повинні бути закритими, пилонепроникними або маслонаповненими, а світильники закритими. Допускається установка відкритих апаратів, якщо їх встановлюють у закритих шафах. Щитки та вимикачі в усіх випадках слід розташовувати поза пожежонебезпечних приміщеннях.

На електротехнічному ділянці повинні знаходитися порошкові вогнегасники. Контакти всіх електроприладів повинні бути надійно закріплені і заізольовані у запобігання іскріння при роботі приладу.

Висновок

п / п


Найменування показників


Позначення


Од.

Значення показань





За розрахунком

1

2

3

4

6

1

Середньооблікова кількість автомобілів

А і

авт

195

2

Середньодобовий пробіг

L сс

км

235

3

Коефіцієнт технічної готовності

т

-

0, 898

4

Коефіцієнт використання

і

-

0.713

5

Річний пробіг

ΣL рік

км

11926720

6

Обсяг робіт

Т цех

чол * год

6642

7

Продуктивність в км і в чол * год

П км

П чол * год

км / чол

(Осіб * год) / чол

3975573

2214

8

Кількість виконавців

Р т

чол

3

Технологічна карта

Таблиця 11. Заміна втягуючого реле стартера МАЗ

№ операції

№ пер.

Найменування і короткий зміст операції

Обладнання, пристосування

Інструмент






005


1.

Слюсарна

Відкрутити гайку М10 плюсового проводу реле.

Верстат



Ключ S 17мм


2.

Зняти наконечник плюсового проводу реле.




3.

Відкрутити 4 гвинти М6 кріплення реле до корпусу стартера.


Викрутка


4.

Зняти втягує реле.




5.

Встановити втягує реле.




6.

Закрутити 4 гвинти М6 кріплення реле до корпусу стартера.


Викрутка


7.

Встановити наконечник плюсового проводу реле.




8.

Закрутити гайку М10 плюсового проводу реле.


Ключ S 17мм

Т шк = Т т * n * К у * К з * До зд

де,

Т т - норма калькуляційного часу;

n - кількість деталей;

К у - коефіцієнт, що враховує умови роботи виконавців;

К с - поправочний коефіцієнт, що залежить від складності вузла, що збирається чи агрегату автомобіля;

К р - поправочний коефіцієнт, що залежить від складності разбираемого вузла чи агрегату автомобіля; К з = 1,54; К р = 1,21 табл.2 [2]

До пр - коефіцієнт наведеного табличного часу на складальні роботи, до табличного часу на на розбірні роботи.

До зд = 1,0 - коефіцієнт, що враховує утруднений доступ виконавця.

Відкрутити гайку М10 плюсового проводу реле. Т т = 0,58 хв; К пр = 0.91 табл.9 [2] n = 1 шт; До зд = 1,0; К у = 1,0;

Т шк1 = 0,58 * 1 * 1,0 * 1,21 * 0,91 * 1,0 = 0,64 хв.

  1. Зняти наконечник плюсового проводу реле.

Т т = 0,13 хв; К пр = 0,75 табл. 16 [2]

n = 2 шт. ; До зд = 1,0; К у = 1,0;

Т шк2 = 0,15 * 1 * 1,0 * 1,21 * 0,75 * 1,0 = 0,12 хв.

  1. Відкрутити 4 гвинти М6 кріплення реле до корпусу стартера.

Т т = 0,33 хв; К пр = 0,90 табл. 13 [2]

n = 4 шт. ; До зд = 1,0; К у = 1,0;

Т шк3 = 0,33 * 4 * 1,0 * 1,21 * 0,90 * 1,0 = 1,44 хв.

4. Зняти втягує реле.

Т т = 0,13 хв; К пр = 0,75 табл. 16 [2]

n = 1 шт. До зд = 1,0; К у = 1,0;

Т шк4 = 0,13 * 1 * 1,0 * 1,21 * 0,75 * 1,0 = 0,12 хв.

5. Встановити втягує реле.

Т т = 0,13 хв; табл. 16 [2]

n = 1 шт. ; До зд = 1,0; К у = 1,0;

Т шк5 = 0,13 * 1 * 1,0 * 1,54 * 1,0 = 0,2 хв.

6. Закрутити 4 гвинти М6 кріплення реле до корпусу стартера.

Т т = 0,33 хв; табл. 13 [2]

n = 4 шт. До зд = 1,0; К у = 1,0;

Т шк6 = 0,33 * 4 * 1,0 * 1,54 * 1,0 = 2,03 хв.

7. Встановити наконечник плюсового проводу реле.

Т т = 0,13 хв; табл. 16 [2]

n = 1 шт. До зд = 1,0; К у = 1,0;

Т шк7 = 0,13 * 1 * 1,0 * 1,54 * 1,0 = 0,2 хв.

8. Закрутити гайку М10 плюсового проводу реле.

Т т = 0,58 хв; табл. 9 [2]

n = 1 шт. До зд = 1,0; До в = 1,0;

Т шк8 = 0,58 * 1 * 1,0 * 1,54 * 1,0 = 0,89 хв.

Σ Т шк = 5,64 хв.

Література

  1. Афанасьєв Л.Л. та ін Гаражі і СТОА. М: Транспорт, 1980г.

  2. Гурвич І.С., Полонська Н, І, Методика технічного нормування в ремонтному виробництві, м. Ростов - Дон, 1986р.

  3. Крамаренко Г.В., Технічне обслуговування автомобілів. М: Транспорт, 1982г.

  4. Козлов А.І. Охорона праці на підприємствах автомобільного транспорту, М: Транспорт 1986р.

  5. Мірза К.Г., Методичні вказівки з виконання курсового проекту за фахом № 1705, м. Тула, 2000р.

  6. Напольский Г.М., Технологічне проектування АТП і СТОА, М: Транспорт, 1993р.

  7. НИИАТ, Типові проекти робочих місць на транспортному підприємстві, М: Транспорт 1972р.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Транспорт | Курсова
    138.8кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Стратегічний менеджмент на автотранспортному підприємстві
    Технологія машинобудування та технічне нормування
    Система охорони праці на автотранспортному підприємстві
    Організація і планування виробництва в автотранспортному підприємстві
    Аналіз експлуатації автомобільного парку на автотранспортному підприємстві АТ Ульяновськ-Транссервіс
    Облік і аналіз оплати праці на Юргінскій державному вантажному автотранспортному підприємстві
    Нормування і оплата праці на підприємстві
    Нормування і оплата праці на підприємстві Послуга
    Нормування праці на підприємстві в ринкових умовах
© Усі права захищені
написати до нас