Технологічне проектування АТП

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Ставропольського   КРАЮ
ДЕРЖАВНИЙ
СОЦІАЛЬНО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ
Курсовий проект
з дисципліни:
«Технічне обслуговування і ремонт автомобільного транспорту»
на тему: «Технологічне проектування АТП»
Виконав:
Судентов: Кавінского А.С.
Група: 34 курс: 3
Перевірив:
Викладач
Здано: «» 200г.
Перевірено: «» 200г.
Невинномиськ, 2006 р

ЗМІСТ
Введення
1. Технологічний розрахунок АТП
1.1 Коригування нормативної періодичності ТО і КР.
1.2 Розрахунок виробничої програми по кількості впливів.
1.3 Розрахунок річного обсягу робіт з ТО і ТР та самообслуговування.
1.3.1 Визначення трудомісткості робіт.
1.3.2 Визначення річного обсягу робіт з ТО і ТР.
1.4 Розподіл обсягу робіт ТО і ТР.
1.5 Розрахунок чисельності виробничих робітників.
1.6. Розрахунок чисельності допоміжних робітників
2.Технологіческій розрахунок виробничих зон, ділянок і складів.
2.1 Розрахунок числа постів і потокових ліній.
2.1.1 Розрахунок окремих постів ТО.
2.1.2 Розрахунок потокових ліній періодичної дії.
2.1.3 Розрахунок потокових ліній безперервної дії.
2.1.4 Розрахунок постів ТР.
2.1.5 Розрахунок числа постів очікування.
2.1.6 Розрахунок необхідної кількості постів контрольно-технічних пунктів.
2.2 Розрахунок площ приміщень.
2.2.1 Розрахунок площ зон ТО і ТР.
2.2.2 Розрахунок площ виробничих ділянок.
2.2.3 Розрахунок складських приміщень.
2.2.4 Розрахунок площі зони зберігання автомобілів.
2.2.5 Розрахунок площ адміністративно-побутових та технічних приміщень.
3. Охорона праці на автотранспортному підприємстві.
Висновок "1-4"
Література

Введення

Найважливішою умовою високопродуктивної і безперебійної роботи рухомого складу автомобільного транспорту є забезпечення його сучасною виробничо-технічною базою з ремонту автомобілів, агрегатів і відновлення зношених деталей. Головні завдання ремонтного виробництва полягають у подальшому розвитку централізованого ремонту машин і обладнання як найважливішої передумови впровадження прогресивних технологічних процесів, що забезпечують підвищення якості та ефективності ремонту складної сучасної техніки.
Особливе місце в підтримці машин і устаткування в експлуатаційному стані займає поточний ремонт, завданням якого є відновлення втраченої споживчої вартості засобів праці у зв'язку зі зносом.
На проектованому підприємстві проводиться тільки технічне обслуговування і поточний ремонт автомобілів.
Автомобілі ремонтують агрегатним методом шляхом заміни деталей, вузлів, механізмів і агрегатів на нові або заздалегідь відремонтовані.
Технологічний процес ремонту автомобілів передбачає належне забезпечення підприємства запасними частинами, кріпильними виробами, нормалями та автомобільними приладдям промислового виробництва.
Основна задача проектування полягає у створенні найбільш передових за технічним рівнем і найбільш економічних за капітальними витратами та експлуатаційних показників підприємств, що особливо актуально в умовах ринкової економіки.
Мета проекту - обгрунтувати розміри необхідних площ, кількість обладнання та технологічну взаємозв'язок виробничих відділень та обладнання.
Головним напрямком проектування приймається типізація проектних рішень на базі уніфікації об'ємно-планувальних, конструктивних і технологічних рішень, вузлів, конструкцій і виробів. При проектуванні враховується, як один з головних напрямків технічного прогресу, скорочення трудомісткості робіт, оснащення робочих місць і постів високопродуктивним обладнанням і на цій основі різке підвищення рівня механізації виробничих процесів ТО і ремонту рухомого складу.
Будівництво підприємства ведеться сучасними методами з прогресивних будівельних матеріалів із застосуванням уніфікованих збірних залізобетонних конструкцій.

1.ТЕХНОЛОГІЧЕСКТЙ РОЗРАХУНОК АТП
Для розрахунку виробничої програми та обсягу робіт АТП необхідні такі вихідні дані: тип і кількість рухомого складу, середньодобовий пробіг автомобілів і їх технічний стан, дорожні та природно-кліматичні умови експлуатації, режим роботи і режим ТО автомобілів.
Вихідні дані та умови проектування
1.1. Коригування нормативної періодичності ТО і КР
Для розрахунку виробничої програми попередньо необхідно для даного АТП вибрати нормативні значення пробігів рухомого складу до КР і періодичності ТО-1 і ТО-2, які встановлені становищем для певних, найбільш типових умов, а саме: I категорії умов експлуатації, базових моделей автомобілів, помірного кліматичного району з помірною агресивністю навколишнього середовища.
Для конкретного АТП ці умови можуть відрізнятися, тому в загальному випадку нормовані пробіг L _к = L _ц (L _ц - циклової пробіг) і періодичність ТО-1 і ТО-2 L _i визначаються за допомогою коефіцієнтів, що враховують категорію умов експлуатації-k _1; модифікацію рухомого складу-k _2; кліматичні умови-k _3, тобто:
L _ц ^'= L _ц ^(н) · k ₁ · k ₂ · k _3, (1.1)

де L _ц ^(н) - нормативний пробіг автомобіля до списання (км), приймаємо

згідно з рекомендаціями табл.4 [7]:
L _ц ^(н) = 380 000
Значення коефіцієнтів приймаємо відповідно табл.5-7 [7]:
k ₁ = 0.8
k ₂ = 1.00
k ₃ = 1.00
380000 ∙ 0.8 ∙ 1.00 ∙ 1.00 = 3040000
Кількість днів роботи автомобіля за цикл (Д _ц) розраховується за формулою, дн.
Д _ц = L _ц ^'/ l _cc, (1.2)
де l _cc - середньодобовий пробіг автомобіля, км (згідно завдання).

Д _ц = 380000:205 = 1853.65 = 1854
L _i ^', км - пробіг до ТО розраховується за формулою:
L _i ^'= L _i ^(н) · k ₁ · k _3, (1.3)
де L _i ^(н) - нормативна періодичність ТО i-го виду (ТО-1 або ТО-2),
приймаємо, згідно табл.3 [7]:
L ^(н) _ТО-1 = 3500
L ^(н) _ТО-2 = 14000
L ^_'ТО-1 = 3500.0 .8 · 1 = 2800
L ^_'ТО-2 = 14000.0 .8 · 1 = 11200
Кількість днів роботи автомобіля до ТО (Д ^ТО _р) визначається за формулою:
Д ^ТО _р = L _i ^'/ l _cc, (1.4)
Д ^ТО-1 _р = 2800:205 = 13.65 = 14

Д ^ТО-2 _р = 11200:205 = 54.63
Пробіги до всіх видів обслуговування коригуються таким чином, щоб вони були б кратні між собою і кратні середньодобовим пробігом.
Така періодичність дасть можливість відправляти рухомий склад на технічне обслуговування в кінці робочої зміни і не знімати його з лінії протягом робочого дня.
Скоригований пробіг до списання L _ц дорівнює:
L _ц = 205.1354 = 380000
Скоригований пробіг до ТО дорівнює (L _i), км:
L _ТО-1 = 205.14 = 2870
L _ТО-2 = 205.55 = 11275
1.2. Розрахунок виробничої програми по кількості впливів
1.2.1. Розрахунок виробничої програми по кількості впливів
за цикл
Число технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається ставленням циклового пробігу до пробігу до даного виду впливів. Так як циклової пробіг L _ц в даній методиці розрахунку прийнятий рівним пробігу L _до автомобіля до КР, то число КР одного автомобіля за цикл буде дорівнює одиниці, тобто N _ц = N _КР = 1. У розрахунку прийнято, що при пробігу, що дорівнює L _ц, чергове останнє за цикл ТО-2 не проводиться і автомобіль направляється на списання (або в КР). Прийнято, що ЄВ поділяється на ЄВ _з (яке виконує щодня) та ЕО _т (яке виконує перед ТО і ТР). Прийнято також, що в ТО-2 не входить ТО-1.
Таким чином кількість ТО-1 (N _ТО-1ц), ТО-2 (N _ТО-21ц), ЄВ _с (N _{ЕОс ц),} ЄВ _т (N _{ЕОт ц)} за цикл на один автомобіль розраховується за формулами:
N _ТО-1ц = (L _ц / L _ТО-1) - N _ц, (1.5)
N _ТО-2Ц = (L _ц / L _ТО-2) - N _ц, (1.6)
N _{ЕОс ц} = L _ц / l _сс, (1.7)
N _{ЕОт ц} = (N _ТО-1 + N _ТО-2) · 1,6, (1.8)
де 1,6-коефіцієнт, що враховує вплив технічних ЄО при ТР.
Число ТО-1 (N _ТО-1ц), ТО-2 (N _ТО-21ц), ЄВ _с (N _{ЕОс ц),} ЄВ _т (N _{ЕОт ц)} дорівнює:
N _ТО-1ц = (380000:2870) -1 = 132
N _ТО-2Ц = (380000:11275) -1 = 33
N _ЕОсц = 380000:205 = 1853.65 = 1854
N _ЕОтц = (132 +33) · 1.6 = 264
1.2.2. Розрахунок виробничої програми по кількості впливів
за рік
Оскільки пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу програму підприємства зазвичай розраховують за рік, то для визначення числа ТО за рік необхідно зробити відповідний перерахунок отриманих значень N _ТО-1, N _ТО-2, N _ЕОс, N _ЕОт за цикл до значень N _ТО-1г, N _ТО-2г, N _ЕОсг, N _ЕОтг за рік за формулами:
N _ТО-1г = (L _г / L _ТО-1) - N _г, (1.9)
N _ТО-2г = (L _г / L _ТО-2) - N _г, (1.10)
N _{ЕОс г} = L _г / L _сс, (1.11)
N _{ЕОт г} = (N _ТО-1 + N _ТО-2) · 1,6, (1.12)
де L _{р-річний} пробіг автомобіля, км.;
N _{р-кількість} списань автомобіля протягом року, од.

N _г = L _г / L _ц.
Річний пробіг автомобіля розраховується за формулою:
L _г = l _сс · Д _раб · α _Т, (1.13)
де Д _{раб-кількість} днів роботи автомобіля на рік (згідно з завданням)
Д _раб = 365
l _сс - cреднесуточний пробіг автомобіля (відповідно до завдання)
α _{Т-коефіцієнт} технічної готовності автомобіля.
При проектуванні АТП α _Т розраховується за формулою:
α _Т , (1.14)
де Д _{ТО-ТР-кількість} днів простою автомобіля в ТО і ТР на 1000 км пробігу, приймаємо відповідно табл.11 [7];
Д _ТО-ТР = 0.5
Д _{КР-кількість} днів простою автомобіля в КР, приймаємо відповідно табл.11 [7];
Д _КР = 20

Коефіцієнт α _Т дорівнює:

α _Т =
К4 = 1
Річний пробіг автомобіля дорівнює:
L _г = 205.365.0 .89 = 66594.25 = 66594 км
Кількість списань автомобілів за рік
N _г = 66594:380000 = 0.175 = 0.2
Тоді кількість N _ТО-1г, N _ТО-2г, N _ЕОсг, N _ЕОтг:
N _ТО-2г = (66594:11275) -0.2 = 5.706 = 6
N _ТО-1г = (66594:2870) -0.2 = 23.003 = 23
N _ЕОсг = 66594:205 = 324.84 = 325
N _ЕОтг = (23 +6) ∙ 1.6 = 46.4 = 46
1.2.3. Кількість ТО для всіх автомобілів
Кількість ТО для всіх автомобілів розраховується за формулою (N _{Те i),} ед:
N _{ТО i} = N _{ТО i г} · А _u, (1.15)
де А _{u-списочное} к-ть автомобілів, од.
Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Кількість ТО для всіх автомобілів за рік

Показник	Всього по АТП
N ТО-2	6 ∙ 220 = тисячу триста двадцять два
N ТО-1	23 ∙ 220 = 5060
N ЕОс	325 ∙ 220 = 71500
N ЕОт	45 ∙ 220 = 9900

1.2.4. Кількість діагностичних впливів за рік
Згідно з Положенням, діагностування як окремий вид обслуговування не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять до обсягу робіт ТО і ТР. При цьому залежно від методу організації діагностування автомобілів може здійснюватися на окремих постах або бути поєднане з процесом ТО, тому в даному випадку число діагностичних впливів визначається для подальшого розрахунку постів діагностування та його організації. На АПТ відповідно до Положення передбачається діагностування рухомого складу Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначено головним чином для визначення технічного стану агрегатів, вузлів і систем автобуса, що забезпечують безпеку руху. Д1 передбачається для автобусів при ТО-1, після ТО-2 (по вузлах і систем, які забезпечують безпеку руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і при ТР (по вузлах, що забезпечує безпеку руху). Кількість автомобілів, діагностованих при ТР згідно досвідченим даним і нормам проектування ОНТП-АТП-СТО-80 прийнято рівним 10% від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2 призначено для визначення потужних і економічних показників автобуса, а також для виявлення обсягів ТР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в окремих випадках при ТР. Кількість автомобілів, діагностованих при ТР прийнято рівним 20% від річної програми ТО-2. Таким чином, кількість Д1 (N _Д-1) і Д2 (N _Д-2) розраховується за формулами:
ΣN _Д-1 = 1,1 · N _ТО-1 + N _ТО-2, (1.16)
ΣN _Д-2 = 1,2 · N _ТО-2, (1.17)
де 1,1 і 1,2 - коефіцієнти враховують число автомобілів, діагно-стіруемих при ТР.
ΣN _Д-1 = 1.1 ∙ 5060 +1322 = 6888
ΣN _Д-2 = 1.2 ∙ 1 332 = 1586.4 = +1587

1.2.5. Визначення добової програми з ТО та діагностиці
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО (на універсальних постах або потокових лініях) і є вихідним показником для розрахунку числа посад і ліній ТО. За видами ТО і діагностиці добова виробнича програма розраховується за формулою:
N _{добу i} = N _{г i} / Д _раб, (1.18)

Результати обчислень заносимо в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2

Добова програма з ТО та діагностиці

Показник	Всього по АТП
N суттю-2, од.	1322:365 = 3.62 = 4
N суттю-1, од.	5060:365 = 13.86 = 14
N сутД-1, од.	6888:365 = 18.87 = 19
N сутД-2, од.	1587:365 = 4.34 = 5
NсутЕос од.	71500:365 = 195.89 = 196
NсутЕос од	9900:365 = 27.12 = 28

1.3. Розрахунок річного обсягу робіт з ТО, ТР та обслуговування
1.3.1. Розрахунок нормативних трудоемкостей ТО
Розрахункова нормативна скоригована трудомісткість ЄВ _с і ЄВ _т (у людино-годинах) розраховується за формулою [4, c.11]:
t _ЕОс = t ^(н) _ЕОс · k _2, (1.19)
t _ЕОт = t ^(н) _ЕОт · k _2, (1.20)
де t ^(н) _ЕОс, t ^(н) _{ЕОт-нормативна} трудомісткість ЄВ _с і ЄВ _т, чол · год;
k ₂ - коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу, приймаємо відповідно табл.6 [7]:
k ₂ = 1
t ^(н) _ЕОс приймаємо згідно з табл. 10 [7];
t ^(н) _ЕОт слід приймати рівними 50% від трудомісткості ЕОс.
t ^(н) _ЕОс = 1.0 чел.час (1.19)
t ^(н) _ЕОт = 0,5 · 1.0 = 0.5 чел.час
Розрахункова нормативна скоригована трудомісткість ЄВ _с і ЄВ _т:
t _ЕОс = 1.0 ∙ 1 = 1
t _ЕОт = 0.5 ∙ 1 = 0.5
Скоригований нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2 розраховується за формулою:
t _i = t ^(н) _i · k ₂ · k _4, (1.21)
де t ^(н) _{i-нормативна} трудомісткість ТО-1 і ТО-2, чол · год; приймаємо відповідно табл.10 [7]
t ^(н) _ТО-1 = 7.5 чел.час
t ^(н) _ТО-2 = 31.5 чел.час

η _{Д-коефіцієнт} використання робочого часу діагностичного поста (0,6 ÷ 0,75).
Х _Д-1 = = 4232:3504 = 1.2
Х _Д-2 =
2.1.2. Розрахунок числа постів ТР
При цьому розрахунку число впливів з ТР невідомо, тому для розрахунку числа посад ТР використовують річний обсяг постових робіт ТР.
Так як робота на посадах ТР проводиться в 1 зміну, то розрахунок кількості постів Х _ТР проводиться за формулою [4, c.60]:
Х _ТР , (2.13)
де Т _{ТР-річний} обсяг робіт, що виконуються на посадах ТР, чол ∙ год;
φ _{ТР-коефіцієнт,} що враховує нерівномірність надходження автомобілів на пости ТР [7, табл.12];
До _{ТР-коефіцієнт,} що враховує частку обсягу робіт, що виконується на постах ТР в найбільш завантажену зміну приймаємо згідно [4, c.10];
До _ТР = 0.6
η _{п-коефіцієнт} використання робочого часу поста приймаємо згідно [4, c.10];
η _п = 0.8
с - 1 зміна.
Т _см приймаємо згідно [4, c.10]
Т _{см = 8}
Кількість постів Х _ТР одно:
Х _ТР =
2.1.5. Розрахунок постів очікування
Пости очікування - це посади, на яких автомобілі, потребують в тому чи іншому вигляді ТО і ТР, очікують своєї черги для переходу на відповідний пост або потокову лінію. Ці пости забезпечують безперебійну роботу зон ТО і ТР, усуваючи в деякій мірі нерівномірність надходження автомобілів на обслуговування і ТР. Крім того, в холодну пору року пости очікування в закритих приміщеннях забезпечують обігрів автомобілів перед їх обслуговуванням [4, c.61].
Для постів ТО: Х _{очікуван} = 0,2 ∙ Х _{ТО-1, ТО-2;}
Для постів ТР: Х _{очікуван} = 0,2 ∙ Х _ТР;
Х ^ТО-1 _{очікуван} = 0.2 ∙ 6 = 1.2
Х ^ТО-2 _{очікуван} = 0.2 ∙ 6 = 1.2
Х ^ТР _{очікуван} = 0.2 ∙ 6 = 1.2
Х ^{ТО, ТР} _{очікуван АТП} = 3.6 4
Для постів діагностики постів чекання немає.
2.1.6. Розрахунок необхідної кількості постів КТП
Кількість постів КТП, призначених для контролю технічного стану автомобілів розраховується [4, c.62]:
Х _КТП , (2.15)
де R-чисельність автомобілів, що проходять через пост КТП за 1 годину, авт / год.
Приймаються R = 40 авт / год згідно нормативу.
Кількість постів КТП одно:
Х _КТП =
2.2. Розрахунок площ приміщення АТП
Площі АТП за своїм функціональним призначенням поділяються на 3 основні групи: виробничо-складські, зберігання рухомого складу і допоміжні.
2.2.1. Розрахунок площ приміщення зон ТО і ТР
Площа зони ТО і ТР знаходиться за формулою [4, c.69]:
F _з = f _a ∙ x _з ∙ до _п, (2.16)
де f _{a-площа,} займана автомобілем у плані, м ^2;
х _{з-число} постів зони, од;
до _{п-коефіцієнт} щільності розміщення постів, згідно з рекомендаціями [4, c.69]: до _п = 6 ÷ 7 при односторонньому розміщенні постів; до _п = 4 ÷ 5 при двосторонньому розміщенні постів і погонному методі (при ТО).
Згідно з даними [6]:
l _a   = 10.5 м
b _a = 2.5 м
fa = 10.45 ∙ 2.5 = 26.13
Площа зон ТО і ТР дорівнює:
F _ЗТО-1 = 26.13 ∙ 6 ∙ 5 = 783.9 = 784
F _ЗТО-2 = 26.13 ∙ 6 ∙ 5 = 783.9 = 784
F _ЗТР =
F _ЗД-2 = 26.13 ∙ 1 ∙ 5 = 130.6 = 131
F _зд-1 = 26.13 ∙ 1 ∙ 5 = 130.6 = 131


Визначаємо сумарну площу зон АТП.
Σ F _{з АТП} = 1830
2.2.2. Розрахунок площ виробничих ділянок
Площі ділянок розраховують за площею приміщення, займаної обладнанням і коефіцієнта щільності його розстановки за формулою [4, c.69]:
F _уч = f _про ∙ до _п, (2.17)
де f _{про-сумарна} площа горизонтальної проекції за габаритними розмірами обладнання, м ^2;
до _{п-коефіцієнт} щільності розміщення обладнання.
Значення до _п для виробничих ділянок [7, 1.5]:
-Слюсарно-механічний, електротехнічний, акумуляторний, ремонт приладів системи живлення до _п = 3,5 ÷ 4;
-Агрегатний, шиномонтувальний, ремонт обладнання до _п = 4 ÷ 4,5;
-Зварювальний, жестяницкие, ковальсько-ресорний до _п = 4,5 ÷ 5;
Для наближених розрахунків площі ділянок можуть бути визначені за кількістю працюючих на дільниці в найбільш завантажену зміну, розраховується за формулою [4, c.70]:
F ^_'уч = f ₁ + f ₂ ∙ (P _т -1), (2.18)
де f _{1-питома} площа ділянки на першого працюючого, м ² / чол;

f _{2-питома} площа ділянки на кожного наступного працюючого, м ² / чол;
f ₁ і f ₂ приймаємо відповідно табл.20 [7].

Р _{т-число} технологічно необхідних робітників:
Р _т = Т _{рік i} / Ф _тгод, (2.19)

де Т _{рік i-трудомісткість} на i-й ділянці, чол ∙ год;

Ф _{тгод-річний} фонд часу технологічного робітника, год.
Розрахунок технологічно необхідних робочих зводимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Кількість технологічно необхідних робітників на дільницях ТР

Вид дільничних робіт	Тгодi, чел.ч	Фтгод, годину	Рт АТП, чол
-Агрегатні	20324	2070	10
-Слюсарно-механічні	9564	2070	5
-Електротехнічні	8369	2070	4
-Акумуляторні	2391	1830	1
-Ремонт приладів системи живлення	4782	2070	2
-Шиномонтажні	2391	2070	1
-Вулканізаційні	1196	2070	0.5
-Ковальсько-ресорние	3587	1830	2
-Медницкие	2391	1830	1
-Зварювальні	2391	1830	1
-Жестяницкие	2391	2070	1
-Армотурние	3587	2070	2
-Шпалерні	3587	2070	2
Разом по постам			29.5

åР _т порівнюємо з åР _т з п.1.5
Для необ'єднаних видів робіт площі виробничих ділянок, згідно формули (2.16) рівні:
F ^_'агр = 22 +14 ∙ (10-1) = 36:9 = 4
F ^_'з-мех = 18 +12 ∙ (5-1) = 30:4 = 7.5
F ^_'рем = 14 +8 ∙ (3-1) = 22:2 = 11
Для об'єднаних видів робіт площі ділянок рівні:
F _{^'шин, вулканізаційних} = 18 +15 ∙ (2-1) = 33:1 = 33
F _{^'жест, арм, про} = 18 +12 ∙ (5-1) = 30:4 = 7.5
F ^{_{'електр}} = 15 +9 ∙ (4-1) = 24:3 = 8
F ^{_'аккум,} = 21 +15 ∙ (1-1) = 21
F ^{_{'сварок,}} = 15 +9 ∙ (1-1) = 24
F _мед = 15 +9 ∙ (1-1) = 24
F _к-рес = 21 +5 ∙ (2-1) = 26
Для АТП з числом автобусів до 200 окремих приміщень для миття агрегатів, кислотний і зарядний не передбачаються.
Визначаємо сумарну площу ділянок;
ΣF _уч. = 148

2.2.3. Розрахунок площ складських приміщень
Для визначення площ складів використовуються 2 методу розрахунку:
-За питомою площі складських приміщень на десять одиниць рухомого складу;
-За нормативами, виходячи з добових витрат і тривалості зберігання, далі за кількістю зберігається підбирається устаткування складів (ємності для зберігання мастильних матеріалів, насоси, стелажі та ін) і визначається площа f _про приміщення, займана цим обладнанням.
В даний час АТП мають власними складами палива та заправними засобами і користуються АЗС загального користування, тому розрахунок складу палива в даній роботі не розглядається.
Для даного проекту приймаємо перший метод.
Площа складських приміщень визначаємо за формулою:
(2.20)
де потужність парку,
площа складських приміщень, споруд на 10 одиниць рухомого складу, м ^2, приймаємо відповідно табл.2.2
Табліца2.2

№ п / п	Найменування складських приміщень
1	Склад запчастин, агрегатів, матеріалів	0,3
2	Склад автомобільних шин	0,1
3	Склад мастильних матеріалів	0,2
4	Склад інструменту	0,08
5	Склад будівельних матеріалів	0,4
6	Комора	0,05
7	Такелаж	0,2
8	Склад брухту	0,1

Площа складу запчастин, агрегатів, матеріалів
Fз.ч. = 220 ∙ 0.3 = 66
Площа складу автомобільних шин
Fа.ш. = 220 ∙ 0.1 = 22
Площа складу мастильних матеріалів
Fс.м. = 220 ∙ 0.2 = 44
Площа складу інструментів
Fс.і. = 220 ∙ 0.08 = 17.6
Площа складу будматеріалів
F стр.м. = 220 ∙ 0.4 = 88
Площа комори
Fкл .= 220 ∙ 0.05 = 11
Площа такелажної

Змін

Лист

№ документа

Підпис

Дата

Лист

Розробки.

Перевірив

Fтк = 220 ∙ 0.2 = 44
Площа складу брухту
Fскл.у. = 220 ∙ 0.1 = 22
Загальна площа складських приміщень
F заг .= Fз.ч. + Fа.ш. + Fс.м. + Fс.і. + Fстр.м. + Fкл. + Fтк. + Fскл.у.
Fобщ .= 66 +22 +44 +17.6 +88 +11 +44 +22 = 314.5
Приймаються площа складських приміщень
2.2.4. Розрахунок площ зберігання автомобілів
При укрупнених розрахунках площа зони зберігання визначається за формулою [4, c.75]:
F _x = f _a ∙ А _ст ∙ К _п, (2.19)
де f _a-площа зайнята автомобілем у плані, м ^2;
А _{ст-число} автомобіле-місць зберігання, од;
До _{п-коефіцієнт} щільності розміщення автомобіле-місць зберігання.
Величина До _п залежить від способу розміщення місць зберігання і приймається рівною 2,5 ÷ 3.
F _x = 26.13 ∙ 220 ∙ 3 = 17245.8
Сумарна площа адміністративно-побутових приміщень дорівнює:
Σ F _а =

3.ОХРАНА ПРАЦІ НА Автотранспортне підприємство.
Охорона праці та протипожежні заходи.
Територія автотранспортного підприємства повинна бути огороджена суцільним парканом, в якому влаштовують спеціальні пожежні в'їзди (ворота).
План евакуації автомобілів на випадок пожежі розробляють для кожної стоянки. У цьому плані даються опис порядку і черговості евакуації, чергування водіїв у міжзмінне час і вихідні дні, порядок зберігання ключів запалювання.
На майданчиках відкритого зберігання автомобілів при числі їх більше 200 в одній групі протипожежний розрив між групами повинен бути не менше 20м. Відстані до виробничих будівель приймають рівними 15 ... 20 м в залежності від ступеня вогнестійкості будівель, а до будівель, де виробляють технічне обслуговування автомобілів, не менше 10м. Між автомобілями та парканом повинен залишатися розрив не менш 2м. Несправні автомобілі та причепи, чекають ремонту, зберігають окремо від справних. Автомобілі-цистерни, що перевозять паливо та інші, горючі або вибухонебезпечні речовини, зберігають окремо від інших автомобілів.
Приміщення для технічного обслуговування і ремонту автомобілів відокремлюють від приміщень для зберігання автомобілів вогнетривкими стінами та перекриттями.
Територію стоянки не можна захаращувати предметами, які можуть перешкодити розосереджує автомобілів у випадку пожежі. Проти запасних воріт повинні стояти тільки справні автомобілі, готові до негайного виїзду.
На стоянках автомобілів, щоб уникнути пожежі не дозволяється курити, працювати з відкритим вогнем і зберігати горючі та легкозаймисті матеріали. Не можна прогрівати холодні двигуни, картери коробок передач і редуктори мостів, паливні баки дизельних двигунів та інші вузли автомобілів відкритим вогнем, залишати в автомобілі промаслені обтиральні кінці і спецодяг після закінчення роботи, а також залишати автомобіль з включеним запалюванням.
У приміщеннях для зберігання автомобілів не можна палити, користуватися відкритим вогнем, переносними ковальськими горнами, паяльними лампами, зварювальними апаратами, зберігати бензин, дизельне паливо, балони з газом (за винятком палива в баках і газу в балонах, змонтованих на автомобілях), зберігати тару з -під горючих легкозаймистих рідин. Не можна залишати на місцях стоянки завантажені автомобілі.
При організації тимчасових стоянок автомобілів в польових і лісових умовах, щоб уникнути пожеж рекомендується очищати майданчики стоянок від сухої трави, стерні і хмизу, орати навколо смугу шириною 1 м і розташовувати стоянки не ближче 100 м від будівель, стогів соломи, струмів, хліба на корені, лісорозробок. Місця стоянки автомобілів повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами з розрахунку один трос (штанга) на 10 автомобілів.
Паливо і мастильні матеріали для автомобілів необхідно зберігати на очищених від рослинності земляних майданчиках на відстані не менше 100 м від лісозаготівель, місць збирання і обмолоту хліба, стогів сіна і соломи, хліба на корені, стоянок автомобілів і тракторів і не менш 50 м від важкоспалимих і спалимих будівель. Майданчики слід опахівать смугою шириною не менше 1 м .
Сходи та горища виробничих і службових приміщень повинні бути завжди вільні. Забороняється їх використання під виробничі або складські приміщення. Горища повинні бути постійно замкнені, а ключі від них зберігатися в прохідній або у чергового персоналу.
Спеціальні місця для куріння рекомендується обладнати на видних місцях. Там встановлюють урну для недопалків, вішають вогнегасник. Бажано поблизу організувати куточок пожежної безпеки, обов'язково вивішувати оголошення типу «Місце для паління», «Курити тільки тут». В інших місцях вивішуються оголошення «Не палити», «Курити заборонено».
Для створення підвищеної пожежної безпеки гасі ванни для миття деталей бажано розташовувати в окремому приміщенні з індивідуальною вентиляцією. На час перерв ванни слід закривати щільними кришками, а після закінчення роботи замикати. Деталі після миття гасом слід просушувати, протирати на столах, оббитих залізом, або в су шільних шафах. Часто причиною пожежі у виробничому приміщенні є неправильне застосування бензину і гасу, наприклад для прання спецодягу. Спецодяг слід очищати тільки в хімчистках або спеціальних пралень.
Не можна застосовувати рідке паливо для миття підлоги і стін приміщень і канав, тому що при цьому утворюється велика кількість легкозаймистих парів.
Акумуляторні батареї автомобілів, що знаходяться в ТО-2, а також у тривалому, більше однієї зміни, ремонті слід відключати.
Промаслені обтиральні матеріали та спецодяг за певних умов самовозгораются. Тому обтиральні матеріали протягом робочої зміни збирають в сталеві ящики з щільними кришками, а в кінці зміни виносять на спеціально обладнані звалища, звідки їх відправляють на знищення. Спецодяг між змінами має зберігатися в розправленому стані, а головне, її слід своєчасно очищати від замасливания.
Однією з найбільш частих причин виникнення пожежі є неправильне влаштування та експлуатація електроустановок. Необхідно стежити, щоб до окремих груп кабелів не було довільно приєднано більше електроспоживачів, ніж дозволяють ці кабелі. В іншому випадку в електричних щитах відбудуться перегрів і руйнування ізоляції проводів, виникнуть коротке замикання і пожежа.
Недбале поводження з легкозаймистими рідинами, недотримання елементарних правил техніки безпеки чреваті серйозними наслідками. Рідке паливо не можна зберігати в наземних резервуарах на території підприємства. Порожню тару слід зберігати окремо. На складах легкозаймистих і горючих рідин, на майданчиках зберігання порожньої тари і в радіусі не менш 20 м від них забороняється виконувати роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню.
Кришки люків на резервуарах постачають прокладками, що унеможливлюють утворення іскор. Для сполучення з атмосферою встановлюють дихальні клапани. Не можна закривати отвори металевих бочок дерев'яними пробками або ганчірками, перекочувати їх за допомогою сталевих ломів, від зіткнення яких можуть виникнути іскри, витягати і відгвинчувати пробки металевими предметами.
Легкозаймисті рідини повинні видаватися зі складів у виробництво в кількостях, що задовольняють змінну потребу в них. На місцях споживання їх зберігають у спеціально обладнаних
замикаються ємностях. Розлиті легкозаймисті рідини негайно засипають піском і прибирають з приміщення.
Зберігання балонів з газами допускається тільки в окремо розташованих складах за умови захисту балонів від джерел теплової енергії (опалювальних приладів, сонячних променів і т. п.). Пічне опалення в таких складах не допускається. До 10 балонів дозволяється зберігати в шафах або під навісом, прибудованим до будівлі.
У виробничих і складських приміщеннях за наявності в них горючих матеріалів а також виробів в спалимої упаковці електричні світильники повинні бути у закритому або. захищеному виконанні (зі скляним ковпаком, що перешкоджає випаданню колб електроламп). Світильники не повинні стикатися із спалимими конструкціями будівель та горючими матеріалами.
При звичайному виділення пилу електроустановки очищають від неї 2 рази на місяць, а при значних виділеннях щотижня.
Забороняється використовувати електроустановки, поверхневий нагрів яких при роботі перевищує температуру навколишнього повітря на 40 ° С (якщо до них не пред'являються інші вимоги); електронагрівальні прилади без вогнетривких підставок, а також залишати їх тривалий час включеними в мережу без нагляду; застосовувати для опалення приміщень нестандартні (саморобні) нагрівальні електропечі або електролампи розжарювання; залишати під напругою електричні дроти або кабелі з неізольованими кінцями; користуватися пошкодженими розетками, освітлювальними приладами та з'єднувальними коробками, рубильниками й іншими електроустановочні виробами. Світильники аварійного освітлення приєднують до незалежного джерела живлення.
Електроапарати і прилади, іскрять за умовами роботи, встановлювані в пожежонебезпечних приміщеннях, в залежності від зони класу приміщень повинні бути закритими, пилонепроникними або масло-, наповненими, а світильники закритими. Допускається установка відкритих апаратів, якщо їх встановлюють у закритих шафах. Щитки та вимикачі в усіх випадках слід розташовувати поза пожежонебезпечних приміщень.
Захист навколишнього середовища.
Робота з охорони навколишнього середовища на кожному АТП повинна передбачати виконання таких основних заходів:
1. Навчання персоналу АТП і водіїв основам екологічної безпеки.
2. Поліпшення технічного стану рухомого складу, що випускається на лінію, економія палива скорочення порожнього пробігу автомобілів, раціональна організація дорожнього руху.
3. Організація теплих стоянок, електропідігрів автомобілів та інші заходи з метою поліпшення стану навколишнього середовища.
4. Забезпечення справності автомобілів, правильне регулювання роботи двігаталей, карбюраторів, систем запалювання.
5. Усунення підтікання палива, масла, антифризу на стоянці автомобілів.
6. Прибирання утворилися патьоків експлуатаційних матеріалів, засипка піском або тирсою.
7. Збір відпрацьованих масел, інших рідин і здача їх на збірні пункти.
8. Періодична перевірка на токсичність і заборону випуску автомобілів на лінію при великій токсичності газів.
9. Переклад автомобілів на газове паливо.
10. Організація та забезпечення ефективного очищення стоків господарсько-побутових, виробничих і зливових вод за допомогою очисних споруди, впровадження оборотного водопостачання на АТП.
11. Систематичний контроль за станом вузлів і агрегатів автомобілів з метою зниження шуму.
12. Утримання території АТП в чистоті і порядку, прибирання сміття, територія повинна бути озеленена, мати тверде покриття, обладнана водовідливу.
13. За наявності на території АТП діючої котельні потрібно передбачати заходи щодо зниження забруднення атмосфери шкідливими викидами (димом, сажею, газами), в перспективі-ліквідація котельні на території АТП і перехід на центральне опалення.

ВИСНОВОК
У результаті даного курсового проекту розроблено АТП на ХХХХХХХХХ автомобілів. Показники АТП представлені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Розрахункові показники АТП

Найменування показника	Значення показника
Число виробничих робітників, чол
Число робочих постів, од
Площа виробничо-складських приміщень, м 2
Площа адміністративно-побутових приміщень, м 2
Площа стоянки автомобілів, м 2
Площа території АТП, м 2

Список використаної літератури
1. Афанасьєв Л.Л. та ін Гаражі і станції технічного обслуговування автомобілів, М.: Транспорт, 1980-216с.
2. Методика оцінки рівня та ступеня механізації та автоматизації виробництв ТО і ТР рухомого складу АТП. МУ-200-РРФСР-13-0087-87.-М.: Минавтотранс, 1989.-101с.
3. НИИАТ. Короткий автомобільний справочник.-М.: Транспорт, 1985.-220с.
4. Напольский Г.М. Технологічне проектування АТП і СТО.-М.: Транспорт, 1993.-272с.
5. Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорта.-Минавтотранс РСФСР.-М.: Транспорт, 1986.-73С.
6. "Автомобільний довідник". Москва. Машинобудування 2004р ..
7. Методичні вказівки по курсовому і дипломному проектуванню. Ч.1, Ч.2, Ч.3. ГСПК, 2006р.