Лексика нейтральна (міжстильова).
У тлумачних словниках російської мови багато слів забезпечені так званими стилістичними позначками: книжн. (Книжкове слово), високий. (Слово, відносить до високої лексиці), офіц. (Офіційне), разг. (Розмовне), простий. (Просторічне) та ін Але більшість слів у будь-якому тлумачному словнику не мають стилістичних послід. Це і є нейтральні, міжстильова слова: людина, голови, дерево, стіл, годинник, вулиці, хороший, новий, московський, легко, весело, просто, я, мій, наш, вісім, сто і т.д.
Ці слова вживаються в будь-якому вигляді мови, в будь-яких стилях мови в художній літературі і т.д. тому така лексика називається межстилевой, тобто обслуговуючої всій стилі мовлення або нейтральною.
Нейтральної лексика називається тому, що позбавлена особливої стилістичного забарвлення.
Стилістично нейтральні слова становлять більшу частину загальнонародної лексики. Сюди відносяться більшість іменників: вікно, стіл, день, робота, радіо, телевізор, лекція, театр, любов і. Р. прикметників: глибокий, південний, прямий, цікавий, російська, паперовий, величезний і ін дієслова: працювати, посміхатися, ненавидіти, їздити, ходити, організовувати, терпіти, знати і ін прислівники: весело, ясно, дуже, по-нашому, втрьох, злегка, і ін займенників: я, ти, він, ми, наш, свій, хто, що, цей та ін службових слів (прийменників, спілок, часток): в, на, на, без, і, а , але, якщо, б, ж, адже і ін
До міжстильова словами відносяться всі числівники.
Тільки вигуків не бувають міжстильова словами (тому що є такі стилі, де вигуки не зустрічаються, наприклад науковий стиль, офіційно-діловий стиль.)
Нейтральна лексика - необхідна основа словникового складу мови.
Лексика мовлення.
До лексики мовлення ставляться слова, характерні для усних різновидів мови, перш за все для невимушеної розмови. Ці слова не вживаються в науковому стилі, ділових паперах, офіційних документах і т.д. Лексика мовлення не однорідна. Цю групу поділяють на
Лексику розмовну
Лексику просторічну.
До розмовної лексики належать слова, що додають мови відтінок неофіційності, невимушеності, але не грубе.
З точки зору приналежності до різних частин мови розмовна лексика як і нейтральна, різноманітна: дотепник, здоровань, гальорка, штовханина, читалка., Довготелесий, новенький, гарненький., Замало, навмання, потихеньку, помаленьку, по-свійськи, приголомшити халтурити, тараторити , балагурити, підлещуватись., ой, ага, еге, бац, цап.
Розмовна лексика не виходить за межі лексики літературної мови.
Лексика просторечная виходить за межі суворо нормованої літературної мови (ці слова відрізняються грубими виразами, лайливим характером) вони не рекомендуються до вживання в мові культурних людей, в науковій і технічній літературі. Власне просторечная лексика звана також простонародної, нагадує діалектну і відрізняється від останній, що обласні слова закріплені за певною територією, а просторічні вживаються у різних областях Росії (і в місті, і в селі).
Лексика писемного мовлення.
До лексики письмовій мови відносяться слова, що вживаються переважно в писемних різновидах літературної мови, в наукових статтях, підручниках, ділових паперах, в офіційних документах, - і не вживають (або рідко вживаються) в невимушених бесідах, в повсякденному побутовому мовленні. Мова художньої літератури писемного мовлення.
У науковому стилі значну роль відіграє спеціальна лексика, або термінологія складається з термінів, слів з точно визначеним значенням. У кожній галузі науки є свої терміни, наприклад: синус, косинус, тангенс, дієвідміни, (граматичні терміни) і т.д. Головне в наукових працях - це точний вираз думки, тому емоційна лексика тут зустрічається значно рідко.
У науковому стилі широко вживається складнопідрядні речення, вставні слова, що вказують на порядок думки та ін дозволяють точно і ясно передати думку.
У газетах і журнальних статтях, у виступах на суспільно-політичні теми (це публіцистичний стиль), природно, велике місце займає суспільно-політична лексика, наприклад: держава, демократія, референдум, реформа, депутат, мобілізувати, маси, активний і багато ін У публіцистиці широко використовують слова і звороти, забарвлені емоціями урочистості, співчуття, іронії, обурення і т.д. Вживається всякого роду фразеологічні сполучення, прислів'я, приказки, вигуки, окличні та питальні речення, звернення.
До лексики офіційно-діловий стиль (діловий і офіційний) - це стиль постанов протоколів, заяв та інших документів.
До лексики офіційної ставитися порівняно невелика кількість слів і словосполучень, що вживаються головним чином в офіційних документах, наприклад: нарахування, нарахування, місце перебування, здобуття, належить, місце знаходження, незатребуваний, повноважний представник, винести постанову, вважати недійсним, під виконання рішення.
У діловому стилі стилі емоційно забарвлена лексика взагалі не вживається.
Однак те чи інше слово до того чи іншого стилю, потрібно пам'ятати, що різне значення слова можуть відноситься до різних стілісіческім групам лексики. Наприклад, слова ганчірка, осел, ворона, свиня, щеня, худобу, колода, мішок та ін в прямому сенсі відносяться до лексики нейтральною. У деяких переносних значеннях ці слова мають розмовну або просторічну забарвлення: ганчірка (безвольний, млявий людина), осел, (дурний чоловік) і т.п.
Стиль художньої літератури займає особливе місце в літературній мові. У художньому творі слова не тільки несе певну інформацію (повідомляє про що - то) але і служить для естетичного впливу на читача за допомогою художніх образів. Чим яскравіше правдивіше образ, тим сильніше він впливає на читача. Вибираючи єдино необхідне в кожному випадку слово, письменники створюють яскраві і незабутні образи рідної природи і народного життя малюють духовний світ своїх героїв, передають їх мова в усьому її своєрідності.
У своїх творах письменники їх відображають різні історичні епохи., Героями художніх творів можуть бути представники різних класів і соціальних груп., Дії може розгортатися в самих різних місцях нашої країни і за кордоном. Тому для реалістичного відтворення дійсності, для того, щоб створити правдиві, мовні характеристики героїв, викликати в читача більш точні уявлення про певної історичної епохи, про те місце, де розвивається дія письменники використовують, коли це потрібно, не тільки слова і форми літературної мови, а й застарілі, діалектні, наукові та просторічні. Так вмілим використанням діалектизмів відрізняється яскравий і самобутній мова М.А. Шолохова. Малюючи життя донського козацтва автор замість літературних слів хата, будинок вживається слово курінь., Місце на дворі, обгороджене для худоби, називають база і т.д. У романі О.М. Толстого «Петро I для створення історичної епохи широко використовуються слова застарілі наприклад: чолобитна (прохання), наказ, сенат (урядові установи), боярин і багато ін Широко використовують письменники мовні засоби різних стилів російської літературної мови, в тому числі і розмовного, наприклад :
Нарешті під вечір, коли і люди й коні вже
Порядком втомилися, ямщик сказав: «Ну ось і
Приїхали, за цим миском поворот ».
Весело взвизгнув, Чук і Гек схопилися, але сани
Смикнули, і вони дружно плюхнулися в сіно. (А. Гайдар)
Поширений прийом - поєднання в одному невеликому уривку тексту разносільних слів: Вони бродили по коліно у воді Тихого океану, і чудовий захід висвітлював їх променисто п'яні пики. (І. Ільф). Висока слово променистий-густо грубо просторічне слово пики. Наведемо ще приклади: Є така солодка область буття, де кожен Доброход може вважати себе закінченим фахівцем. (Л.Л.) «Хана!» - Несподівано сказав просвірняка, і я аж здригнувся. Вперше я почув з його вуст медоточевих міцне слово. (К. Пауст).
Список літератури
1.О. Галаєва «Російська мова» довідник школяра М. 1995 р.,
Філологічне товариство «Слово», ТКО АСТ., С. 433-438.
2. В.Ф. Греков «Посібник для заняття з російської мови» М.
«Просвещение» 1987 р., С. 18-23.
3.В.В. Бабайцева. «Російська мова - теорія». М. «Просвіта» С. 160 -
165.