Зміст:
Оборотні кошти: поняття, склад, структура, класифікація. 3
Фотографія робочого часу, її сутність та призначення. Методика проведення різних видів фотографії робочого дня. 7
Завдання 1. 10
Завдання 2. 10
Оборотні кошти: поняття, склад, структура, класифікація.
Оборотні кошти, поряд з основними і робочою силою, є найважливішим елементом (фактором) виробництва. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними коштами паралізує його діяльність і призводить до погіршення фінансового становища.
Розрізняють два поняття: оборотні кошти та оборотні фонди.
Під оборотними фондами розуміється частина засобів виробництва, які раз беруть участь у виробничому процесі і свою вартість відразу і повністю переносять на вироблену продукцію.
До оборотних фондів належать: сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, не закінчена виробництвом продукція, паливо, тара та інші предмети праці.
Оборотні кошти як економічна категорія ширше, ніж оборотні фонди. Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів обігу.
До фондів обігу відносяться засоби, що обслуговують процес реалізації продукції: готова продукція на складі, товари, відвантажені замовникам, але ще не оплачені ними, кошти в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства та на рахунках у банках.
Таким чином, оборотні кошти - це грошові кошти підприємства, призначені для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
Для вивчення складу і структури оборотні кошти групуються за чотирма ознаками: 1) сферами обороту; 2) елементів: 3) охопленням нормуванням; 4) джерел фінансування.
За сфер обороту оборотні кошти поділяються на оборотні виробничі фонди (сфера виробництва) і фонди обігу (сфера обігу).
Оборотні кошти функціонують одночасно в сфері виробництва і в сфері обігу, проходячи три стадії кругообігу: постачання, виробництво і збут (реалізація). Більш наочно кругообіг оборотних коштів являє собою наступні (рис. 13.1):
Підприємство використовує у виробництві, крім покупних підлозі, фабрикатів, напівфабрикати власного виробництва, які за своєю природою близькі до незавершеної продукції.
Витрати на освоєння нової продукції, підготовчі та інші роботи, розраховані на тривалий час, складають витрати майбутніх періодів і списуються на собівартість продукції в майбутніх періодах.
За охопленням нормуванням оборотні кошти поділяються на нормовані оборотні засоби (оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей) і ненормовані оборотні засоби (дебіторська заборгованість, кошти в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства і на рахунках в банку).
За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні і позикові оборотні кошти.
Наявність власних і позикових коштів в обороті підприємства пояснюється особливостями організації виробничого процесу. Постійна мінімальна сума коштів для фінансування потреб виробництва забезпечується власними оборотними засобами. Тимчасова потреба в коштах, що виникла під впливом залежать і не залежать від підприємства причин, покривається кредитом та іншими джерелами.
Оборотні кошти класифікуються і за іншими ознаками. У залежності від ліквідності (швидкості перетворення в грошові кошти) оборотні кошти поділяються на абсолютно ліквідні кошти, швидко реалізовані оборотні кошти, повільно реалізовані оборотні засоби (табл. 1).
Таблиця 1
Склад і структура оборотних коштів за ступенем ліквідності
Залежно від ступеня ризику вкладення капіталу:
• оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладень - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення;
• оборотний капітал з малим ризиком вкладень: дебіторська заборгованість (за вирахуванням сумнівної), виробничі запаси (за вирахуванням залежаних), залишки готової продукції і товарів (за вирахуванням не користуються попитом);
• оборотний капітал з середнім ризиком вкладень: незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів та ін;
• оборотний капітал з високим ризиком вкладень: сумнівна дебіторська заборгованість; залежані виробничі запаси, готова продукція і товари, які не користуються попитом.
Під структурою оборотних коштів розуміється співвідношення окремих елементів у всій їх сукупності. У табл. 2 наведена приблизна структура оборотних коштів на машинобудівному підприємстві.
Таблиця 2
Орієнтовна структура оборотних коштів на машинобудівному підприємстві
Знання та аналіз структури оборотних коштів на підприємстві мають дуже важливе значення, так як вона в певній мірі характеризує фінансовий стан на той чи інший момент роботи підприємства. Наприклад, надмірне збільшення частки дебіторської заборгованості, готової продукції на складі, незавершеного виробництва свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. Дебіторська заборгованість характеризує відволікання коштів з обороту даного підприємства і використання їх дебіторами, боржниками у своєму обороті. Підвищення частки незавершеного виробництва, готової продукції на складі вказує на відволікання обігових коштів з обороту, зниження обсягу реалізації, отже, і прибутку. Все це свідчить про тс що на підприємстві оборотними засобами необхідно керувати з метою оптимізації їх структури і підвищення їх оборотності.
Структура оборотних коштів на підприємстві непостійна і змінюється в динаміці під впливом багатьох причин.
Структура оборотних коштів на підприємствах різних галузей промисловості далеко не однакова і залежить від:
• специфіки підприємства. На підприємствах з тривалим виробничим циклом (наприклад, в суднобудуванні) велика частка незавершеного виробництва; на підприємствах гірничого профілю велика частка витрат майбутніх періодів. На тих підприємствах, у яких процес виробництва продукції швидкоплинний, як правило, спостерігається велика питома вага виробничих запасів;
• якості готової продукції. Якщо на підприємстві випускається продукція низької якості, яка не користується попитом у покупців, то різко підвищується частка готової продукції на складах;
• рівня концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва;
• прискорення науково-технічного прогресу. Цей фактор впливає на структуру оборотних коштів різнопланово і практично на співвідношення всіх елементів. Якщо на підприємстві впроваджуються паливозберігаючих техніка та технологія, безвідходне виробництво, то це відразу впливає на зниження частки виробничих запасів у структурі оборотних коштів.
Впливають на структуру оборотних коштів і інші фактори. При цьому необхідно мати на увазі, що одні фактори носять довготривалий характер, інші - короткочасний.
ФРД є важливим засобом вивчення організації праці та виробництва, а також одним з методів встановлення нормативів часу підготовчо-заключної роботи, обслуговування робочого місця і відпочинку. За допомогою фотографії робочого дня вивчають використання робочого часу кращими робочими з метою поширення їх досвіду: проектують найбільш раціональне (прийняте за норму) розподіл часу робочої зміни за класифікаційними групами (категоріями) витрат часу: аналізують втрати робочого часу та організаційно-технічні причини, що викликають їх , з метою вироблення заходів щодо усунення несправностей та поліпшення використання робочого часу: визначають необхідну кількість робітників, які обслуговують агрегати і машини, тобто встановлюють норми обслуговування: враховують фактичну вироблення продукції і темп її випуску.
Етапи проведення фотографії робочого дня
1) підготовка до спостереження;
2) проведення самих спостережень за обраним об'єктом;
3) обробка та аналіз даних спостереження;
4) розробка заходів щодо усунення втрат робочого часу та проектування нормального балансу робочого дня.
При проведенні безпосередньо ФРД в наглядовій аркуші протягом цілої зміни (або частини її) безперервно фіксуються всі без винятку витрати робочого часу.
Форма 1.1 Спостережна лист ФРД
На підставі проведених фотографій робочого часу складається зведена таблиця однойменних витрат робочого часу, визначаються середні величини за однойменною витрат і втрат робочого часу, проводиться аналіз необхідності і доцільності цих витрат і перерв у роботі.
Форма 1.2
Зведена таблиця однойменних витрат робочого часу і перерв
Після складання зведення однойменних витрат, необхідно скласти фактичний баланс робочого часу і представити його у вигляді таблиці за формою 1.3
Форма 1.3
Баланс робочого часу
Потім зіставляється фактичний баланс робочого часу з нормативним у таблиці за формою 1.4.
Форма 1.4
Зіставлення фактичного і нормативного балансів робочого часу
Зіставлення даних фактичного і нормального балансу робочого часу дозволяє визначити наступні показники: коефіцієнт використання змінного часу, коефіцієнт втрат робочого часу з організаційно-технічних причин, коефіцієнт втрат робочого часу у зв'язку з порушеннями трудової дисципліни, коефіцієнт можливого ущільнення робочого дня, коефіцієнт можливого підвищення продуктивності праці за рахунок усунення виявлених втрат часу.
Рішення:
Спочатку необхідно визначити вартість основних засобів на кінець року:
ОПФКУ = 1300 + 38 + 102 + 92 - 74 - 120 = 1384 (млн. крб.)
Середньорічну вартість визначимо наступним чином:
ОПФсрг = (1300 +1384) / 2 = 1342 (млн. крб.)
¾ кількість ТО-1 за місяць;
¾ чисельність ремонтних робітників для виконання програми з ТО-1;
¾ вироблення ремонтного робітника в трудових одиницях (нормо-годинах);
¾ заробітну плату ремонтних робітників при відрядно-преміальною системою оплати праці;
¾ середню заробітну плату одного ремонтного робітника.
Вихідні дані:
Рішення.
Кількість ТО-1 визначаємо наступним чином:
N м 1 = 613000/300 - 613000/12000 = 1992 (разів)
Чисельність ремонтних робітників для виконання програми з ТО-1 можна визначити так:
N ТО - 1 рр. = (4,1 * 1992) / 166,7 = 49 (чол.)
Вироблення ремонтного робітника:
ПТ = (1992 * 4,1) / 49 = 166,7 (нормо-година)
Заробітна плата ремонтних робітників при відрядно-преміальною системою оплати праці розраховується за допомогою відрядної розцінки:
R з = 4,1 * 301 = 1234 (грн.)
ЗП сд = (1234 * 1992) / 1,05 = 2341,07 (тис. крб.)
Розмір премій:
П р = 2341,07 * 0,53 = 1240,77 (тис. крб.)
Загальний місячний фонд заробітної плати:
ЗП заг = 2341,07 +1240,77 = 3581,84 (тис. крб.)
Середня заробітна плата одного ремонтного робітника:
ЗП ср рр. = 3581,84 / 49 = 73,01 (тис. крб.)
Оборотні кошти: поняття, склад, структура, класифікація. 3
Фотографія робочого часу, її сутність та призначення. Методика проведення різних видів фотографії робочого дня. 7
Завдання 1. 10
Завдання 2. 10
Оборотні кошти: поняття, склад, структура, класифікація.
Оборотні кошти, поряд з основними і робочою силою, є найважливішим елементом (фактором) виробництва. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними коштами паралізує його діяльність і призводить до погіршення фінансового становища.
Розрізняють два поняття: оборотні кошти та оборотні фонди.
Під оборотними фондами розуміється частина засобів виробництва, які раз беруть участь у виробничому процесі і свою вартість відразу і повністю переносять на вироблену продукцію.
До оборотних фондів належать: сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, не закінчена виробництвом продукція, паливо, тара та інші предмети праці.
Оборотні кошти як економічна категорія ширше, ніж оборотні фонди. Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів обігу.
До фондів обігу відносяться засоби, що обслуговують процес реалізації продукції: готова продукція на складі, товари, відвантажені замовникам, але ще не оплачені ними, кошти в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства та на рахунках у банках.
Таким чином, оборотні кошти - це грошові кошти підприємства, призначені для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
Для вивчення складу і структури оборотні кошти групуються за чотирма ознаками: 1) сферами обороту; 2) елементів: 3) охопленням нормуванням; 4) джерел фінансування.
За сфер обороту оборотні кошти поділяються на оборотні виробничі фонди (сфера виробництва) і фонди обігу (сфера обігу).
Оборотні кошти функціонують одночасно в сфері виробництва і в сфері обігу, проходячи три стадії кругообігу: постачання, виробництво і збут (реалізація). Більш наочно кругообіг оборотних коштів являє собою наступні (рис. 13.1):
Підприємство використовує у виробництві, крім покупних підлозі, фабрикатів, напівфабрикати власного виробництва, які за своєю природою близькі до незавершеної продукції.
Витрати на освоєння нової продукції, підготовчі та інші роботи, розраховані на тривалий час, складають витрати майбутніх періодів і списуються на собівартість продукції в майбутніх періодах.
За охопленням нормуванням оборотні кошти поділяються на нормовані оборотні засоби (оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей) і ненормовані оборотні засоби (дебіторська заборгованість, кошти в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства і на рахунках в банку).
За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні і позикові оборотні кошти.
Наявність власних і позикових коштів в обороті підприємства пояснюється особливостями організації виробничого процесу. Постійна мінімальна сума коштів для фінансування потреб виробництва забезпечується власними оборотними засобами. Тимчасова потреба в коштах, що виникла під впливом залежать і не залежать від підприємства причин, покривається кредитом та іншими джерелами.
Оборотні кошти класифікуються і за іншими ознаками. У залежності від ліквідності (швидкості перетворення в грошові кошти) оборотні кошти поділяються на абсолютно ліквідні кошти, швидко реалізовані оборотні кошти, повільно реалізовані оборотні засоби (табл. 1).
Таблиця 1
Склад і структура оборотних коштів за ступенем ліквідності
| Група оборотних коштів | Склад включаються статей активу балансу |
| 1. Найбільш ліквідні активи 2. Швидко реалізованих активи 3. Повільно реалізовані активи 4. Загальна сума оборотних коштів | 1.1. Грошові кошти: - Каса; - Розрахунковий рахунок; - Валютний рахунок; - Інші грошові кошти 1.2. Короткострокові вкладення 2.1. Товари відвантажені 2.2. Короткострокова дебіторська заборгованість 2.3. Інші оборотні активи Запаси за мінусом витрат майбутніх періодів п. 1 + п. 2 + п. 3 |
• оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладень - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення;
• оборотний капітал з малим ризиком вкладень: дебіторська заборгованість (за вирахуванням сумнівної), виробничі запаси (за вирахуванням залежаних), залишки готової продукції і товарів (за вирахуванням не користуються попитом);
• оборотний капітал з середнім ризиком вкладень: незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів та ін;
• оборотний капітал з високим ризиком вкладень: сумнівна дебіторська заборгованість; залежані виробничі запаси, готова продукція і товари, які не користуються попитом.
Під структурою оборотних коштів розуміється співвідношення окремих елементів у всій їх сукупності. У табл. 2 наведена приблизна структура оборотних коштів на машинобудівному підприємстві.
Таблиця 2
Орієнтовна структура оборотних коштів на машинобудівному підприємстві
| № п / п | Склад елементів оборотних коштів | Їх частка в загальній сукупності,% |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. | Виробничі запаси Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва Витрати майбутніх періодів Оборотні фонди (р. 1 + р. 2 + р. 3) Готова продукція на складах Продукція відвантажена, але ще не оплачена Кошти в розрахунках Грошові кошти в касі підприємства і на рахунках в банку Фонди обігу (стор. 4 + стор 5 + р. 6 + стор.7) Оборотні кошти | 57 17 8 82 5 7 4 2 18 100 |
Структура оборотних коштів на підприємстві непостійна і змінюється в динаміці під впливом багатьох причин.
Структура оборотних коштів на підприємствах різних галузей промисловості далеко не однакова і залежить від:
• специфіки підприємства. На підприємствах з тривалим виробничим циклом (наприклад, в суднобудуванні) велика частка незавершеного виробництва; на підприємствах гірничого профілю велика частка витрат майбутніх періодів. На тих підприємствах, у яких процес виробництва продукції швидкоплинний, як правило, спостерігається велика питома вага виробничих запасів;
• якості готової продукції. Якщо на підприємстві випускається продукція низької якості, яка не користується попитом у покупців, то різко підвищується частка готової продукції на складах;
• рівня концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва;
• прискорення науково-технічного прогресу. Цей фактор впливає на структуру оборотних коштів різнопланово і практично на співвідношення всіх елементів. Якщо на підприємстві впроваджуються паливозберігаючих техніка та технологія, безвідходне виробництво, то це відразу впливає на зниження частки виробничих запасів у структурі оборотних коштів.
Впливають на структуру оборотних коштів і інші фактори. При цьому необхідно мати на увазі, що одні фактори носять довготривалий характер, інші - короткочасний.
Фотографія робочого часу, її сутність та призначення
Фотографією робочого дня (ФРД) називається дослідження трудового процесу, що мають на меті виявити витрати робочого часу протягом досліджуваного періоду (часто цілої зміни), визначити резерви підвищення продуктивності праці. Вона дозволяє розкрити причини втрат робочого часу і, усуваючи їх, покращувати використання робочого часу протягом зміни. При проведенні ФРД вимірюються і фіксуються всі без винятку витрати робочого часу і особливо ретельно - втрати часу з різних причин.ФРД є важливим засобом вивчення організації праці та виробництва, а також одним з методів встановлення нормативів часу підготовчо-заключної роботи, обслуговування робочого місця і відпочинку. За допомогою фотографії робочого дня вивчають використання робочого часу кращими робочими з метою поширення їх досвіду: проектують найбільш раціональне (прийняте за норму) розподіл часу робочої зміни за класифікаційними групами (категоріями) витрат часу: аналізують втрати робочого часу та організаційно-технічні причини, що викликають їх , з метою вироблення заходів щодо усунення несправностей та поліпшення використання робочого часу: визначають необхідну кількість робітників, які обслуговують агрегати і машини, тобто встановлюють норми обслуговування: враховують фактичну вироблення продукції і темп її випуску.
Етапи проведення фотографії робочого дня
1) підготовка до спостереження;
2) проведення самих спостережень за обраним об'єктом;
3) обробка та аналіз даних спостереження;
4) розробка заходів щодо усунення втрат робочого часу та проектування нормального балансу робочого дня.
При проведенні безпосередньо ФРД в наглядовій аркуші протягом цілої зміни (або частини її) безперервно фіксуються всі без винятку витрати робочого часу.
Форма 1.1 Спостережна лист ФРД
| № п \ п | Що спостерігалося | Поточний час | Тривалість | Індекс |
Форма 1.2
Зведена таблиця однойменних витрат робочого часу і перерв
| Найменування категорії, витрат і втрат робочого часу | Час за спостереженнями ФРД, хв. | Витрати часу по нормативам, хв, | ||||
| № 1 | № 2 | № 3 | Сумарний час за однойменною витратам | Середній час за однойменною витратам | ||
Форма 1.3
Баланс робочого часу
| Найменування витрат часу | Індекс | Тривалість | |
| Хвилини | %% | ||
Форма 1.4
Зіставлення фактичного і нормативного балансів робочого часу
| Індекс витрат | Витрати часу, хв. | Відхилення, хв. | ||
| Нормативні | Фактичні | Надлишок | Недолік | |
Задача 1
Визначити середньорічну вартість основних виробничих фондів. Дано: на початок року в автотранспортному підприємстві було основних фондів на 1300 млн. руб. Протягом року на підприємство надійшло основних виробничих фондів: 10.01. - На суму 38 млн. руб., 08.05. - 102млн. руб., 20.09.-92 млн. руб.; вибуло: 04.03. - 74 млн. руб., 18. 06. - 120 млн. руб.Рішення:
Спочатку необхідно визначити вартість основних засобів на кінець року:
ОПФКУ = 1300 + 38 + 102 + 92 - 74 - 120 = 1384 (млн. крб.)
Середньорічну вартість визначимо наступним чином:
ОПФсрг = (1300 +1384) / 2 = 1342 (млн. крб.)
Завдання 2.
За наведеними нижче вихідним даним розрахувати:¾ кількість ТО-1 за місяць;
¾ чисельність ремонтних робітників для виконання програми з ТО-1;
¾ вироблення ремонтного робітника в трудових одиницях (нормо-годинах);
¾ заробітну плату ремонтних робітників при відрядно-преміальною системою оплати праці;
¾ середню заробітну плату одного ремонтного робітника.
Вихідні дані:
| Показник | Одиниця виміру | Значення показника | |
| 1. | Планований пробіг автомобілів за місяць | КМ | 613000 |
| 2. | Скоригований норма періодичності ТО-1 | КМ | 300 |
| 3. | Скоригований норма періодичності ТО-2 | КМ | 12000 |
| 4. | Скоригований норматив трудомісткості ТО-1 | Нормо-годину | 4,1 |
| 5 | Місячний фонд робочого часу одного ремонтного робочого | Ч | 166,7 |
| 6. | Годинна тарифна ставка, яка відповідає середньому розряду ремонтних робітників | руб | 301 |
| 7. | Коефіцієнт, що враховує перевиконання норм виробітку | - | 1,05 |
| 8. | Розмір премії | % (Від відрядного заробітку) | 53 |
Кількість ТО-1 визначаємо наступним чином:
N м 1 = 613000/300 - 613000/12000 = 1992 (разів)
Чисельність ремонтних робітників для виконання програми з ТО-1 можна визначити так:
N ТО - 1 рр. = (4,1 * 1992) / 166,7 = 49 (чол.)
Вироблення ремонтного робітника:
ПТ = (1992 * 4,1) / 49 = 166,7 (нормо-година)
Заробітна плата ремонтних робітників при відрядно-преміальною системою оплати праці розраховується за допомогою відрядної розцінки:
R з = 4,1 * 301 = 1234 (грн.)
ЗП сд = (1234 * 1992) / 1,05 = 2341,07 (тис. крб.)
Розмір премій:
П р = 2341,07 * 0,53 = 1240,77 (тис. крб.)
Загальний місячний фонд заробітної плати:
ЗП заг = 2341,07 +1240,77 = 3581,84 (тис. крб.)
Середня заробітна плата одного ремонтного робітника:
ЗП ср рр. = 3581,84 / 49 = 73,01 (тис. крб.)