Організація виробництва 6

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст:

 
Введення. 3
1. Розрахунок капітальних вкладень (інвестицій в основні виробництв-
ються фонди. 6
2. Розрахунок собівартості одиниці продукції. 13
3. Визначення чисельності працюючих (основних і допоміжних робітників, ІТП, службовців, МТР) та фонду заробітної плати .. 23
4. Визначення роздрібної ціни виробу. 28
5. Визначення техніко-економічних показників підприємства (цеху) 30
Висновок. 33
Список літератури: 34


Введення

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності із всебічно розвиненими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом. В значній мірі необхідні умови для цього створює ринкова економіка.
При обгрунтуванні та аналізі всіх показників економічної ефективності враховуються фактори підвищення ефективності виробництва за основними напрямками розвитку і вдосконалення виробництва. Ці напрями охоплюють комплекси технічних, організаційних та соціально-економічних заходів, на основі яких досягається економія живої праці, витрат і ресурсів, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Найважливішими факторами підвищення ефективності виробництва тут виступають:
· Прискорення науково-технічного прогресу, підвищення технічного рівня виробництва, виробленої і освоюваної продукції (підвищення її якості), інноваційна політика;
· Структурна перебудова економіки, її орієнтація на виробництво товарів народного споживання, конверсія оборонних підприємств і галузей, удосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень (пріоритет реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств), прискорений розвиток наукомістких, високотехнологічних галузей;
· Вдосконалення розвитку диверсифікації, спеціалізації і кооперування, комбінування і територіальної організації виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці на підприємствах і в об'єднаннях;
· Роздержавлення і приватизація економіки, вдосконалення державного регулювання, господарського розрахунку та системи мотивації до праці;
· Посилення соціально-психологічних факторів, активізація людського чинника на основі демократизації і децентралізації управління, підвищення відповідальності і творчої ініціативи працівників, всебічного розвитку особистості, посилення соціальної спрямованості у розвитку виробництва (підвищення загальноосвітнього і професійного рівня працівників, поліпшення умов праці та техніки безпеки, підвищення культури виробництва, поліпшення екології).
Серед усіх факторів підвищення ефективності та посилення інтенсифікації виробництва вирішальне місце належить роздержавлення і приватизації економіки, науково-технічному прогресу та активізації людської діяльності, посилення особистісного фактора (комунікації, співпраця, координація, прихильність справі), підвищенню ролі людей у ​​виробничому процесі. Всі інші чинники знаходяться у взаємозалежності від цих вирішальних чинників.
Залежно від місця і сфери реалізації шляхи підвищення ефективності поділяються на загальнонаціональні (державні), галузеві, територіальні та внутрішньовиробничі. В економічній науці країн з розвиненими ринковими відносинами ці шляхи поділяються на дві групи: внутрішньовиробничі і зовнішні або фактори, що впливають на зміну прибутку і контрольовані з боку фірми і неконтрольовані фактори, до яких фірма може тільки підлаштуватися. Друга група чинників - це конкретні ринкові умови, ціни на продукцію, сировину, матеріали, енергію, курси валют, банківський відсоток, система держзамовлень, оподаткування, пільги по податках і т.д.
Найбільш різноманітна група внутрішньовиробничих чинників у масштабі підприємства, об'єднання, фірми. Їх кількість і зміст специфічні для кожного підприємства залежно від його спеціалізації, структури, часу функціонування, поточних і перспективних завдань. Вони не можуть бути уніфіковані і єдині для всіх підприємств.
Кількісна оцінка внутрішньовиробничих чинників дається в плані технічного та організаційного вдосконалення виробництва - зниження трудомісткості і зростання продуктивності праці, зменшення матеріалоємності та економія матеріальних ресурсів, економія від зниження витрат виробництва та приріст прибутку і рентабельності, приріст виробничих потужностей і випуску продукції, економічний ефект від реалізації заходів , а також конкретні розміри капітальних витрат і терміни реалізації заходів.
Управління ефективністю і рентабельністю виробництва в умовах ринку передбачає як розробку і реалізацію поточних планів, так і розробку прогнозів, контроль і аналіз їх реалізації. При цьому важливо враховувати фактор часу: час, який необхідно, щоб новий продукт або послуги вийшли на ринок; час, необхідний для освоєння і реалізації нових ідей, винаходів та раціоналізаторських пропозицій, освоєння виробництва нової продукції та її зняття з виробництва і заміни новою або істотно модернізованої продукцією.
Перехід до ринкової економіки вносить ряд істотних коректив у теорію і практику оцінки економічної ефективності, відбору та реалізації оптимальних варіантів виробничо-господарських рішень.

1. Розрахунок капітальних вкладень (інвестицій в основні виробничі фонди.

До складу інвестицій в основний капітал включаються одноразові витрати, необхідні для формування основних фондів або довгострокових активів підприємства.
У загальному вигляді величина капітальних вкладень у грошовому вираженні включає наступні складові:
К = К про + К зд + К тр + К інс + К інв
де:
До про - капітальні вкладення в технологічне обладнання, руб;
До зд - капітальні вкладення в будинки, руб;
До тр - капітальні вкладення в транспортні засоби, руб;
До інс - капітальні вкладення на інструмент і технологічне оснащення, що включаються в основні фонди, руб;
До инв - капітальні вкладення у виробничий інвентар, включаються в основні фонди, руб.
1.1. Розрахунок кількості обладнання
Основу розрахунку капіталовкладень в основні фонди становить розрахунок активної їх частини - обладнання. Розрахунок повинен проводитися по всіх групах устаткування за формулою:

де:
n pi - розрахункова кількість i-го виду обладнання, шт;
N j - кількість виробів j-го виду, наміченого до випуску;
n - кількість найменувань виробів;
Ф еф - ефективний фонд робочого часу одиниці обладнання, год;
t ij - трудомісткість виготовлення j-го виробу на i-му обладнанні, нормо-години;
К в - коефіцієнт виконання норм часу.
Ефективний фонд часу роботи обладнання Ф еф розраховується за формулою:
Ф еф = Д р × S × t см × К р
де:
Д р - кількість робочих днів у році;
S - змінність роботи;
t зм - тривалість зміни, год;
К р - коефіцієнт, що враховує втрати часу, пов'язані з ремонтом обладнання.
1.2. Розрахунок величини виробничих площ
Капітальні вкладення в будинку визначаються на підставі розрахунку виробничих площ. Розрахунок виробничої площі можна виконати укрупненим методом, використовуючи для цього укрупнені нормативи питомої площі, що припадає на одиницю обладнання.
S пр = S уд × n oi
Sуд - це площа, яку займає кожна одиниця устаткування, включаючи ширину проходів та проїздів в цеху.
1.3. Розрахунок величини допоміжної площі
Для розрахунку площі адміністративних, складських і побутових приміщень потрібно скористатися коефіцієнтами, що враховують співвідношення між площею, займаної обладнанням та іншими видами площ:
S а = S про × К а
S ск = S про × К сп
S побут = S про × К побут
Відповідно К а = 0,5; До ск = 0,4; До побут = 0,3.
1.4. Розрахунок величини капітальних вкладень у будинки
Загальна площа будівель підприємства буде включати наступні складові:
S зд = S про + S а + S ск + S побут
де:
S про - площа, займана обладнанням, м ​​2;
S а - площа, займана службовцями, фахівцями і керівниками, м 2;
S ск - площа під складські приміщення, м 2;
S побут - площа під санітарно-побутовими приміщеннями, м 2.
Величину капітальних вкладень в будівлі можна визначити за формулою:
До зд = S зд × Ц м
де:
S зд - загальна площа будівель і споруд, м 2;
Ц м - ціна одного квадратного метра площі (ринкова вартість), грн.
1.5. Розрахунок величини капітальних вкладень у робочі машини та обладнання
Капітальні вкладення у робочі машини й устаткування Коб розраховуються за формулою:
До об = До обi ср × n про × К
де
До обi сер - середня вартість одиниці устаткування, тис. руб.;
n про - кількість одиниць обладнання, шт.;
До - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат.
1.6. Розрахунок величини капітальних вкладень в транспортні засоби
Капітальні вкладення в транспортні засоби Ктр залежать від кількості та середньої швидкості транспортних засобів. При укрупнених розрахунках ці вкладення беруться у відсотках від вартості обладнання і розраховуються за формулою:
До тр = К про ×
де
До про - капітальні вкладення в робочі машини і устаткування, тис. руб.;
% К тр - відсоток від капітальних вкладень у робочі машини й устаткування.
1.7. Розрахунок величини капітальних вкладень до універсальної технологічну оснастку
Аналогічним чином при укрупнених розрахунках визначається величина капітальних вкладень в універсальну дорогу технологічне оснащення, інструмент та інвентар зі строком служби більше року.
До інв = К про ×
де
До про - капітальні вкладення в робочі машини й устаткування, тис. руб.;
% К інв - відсоток від капітальних вкладень у робочі машини і оброрудованіе.
Величина капітальних вкладень в універсальну технологічне оснащення залежить від вартості, терміну служби та кількості інструменту. При укрупнених розрахунках вартість інструменту береться у відсотках від вартості обладнання:
До інстр = К про ×
де
До про - капітальні вкладення в робочі машини й устаткування, тис. руб.;
% І цн - відсоток від капітальних вкладень у робочі машини й устаткування.
1.8. Розрахунок величини амортизації
Величина амортизації за різними групами основних фондів розраховується за формулою:
А г = К бал ×
де
До бал - балансова вартість окремих груп основних виробничих фондів, тис. руб.;
Н а - норма амортизації на дану групу основних виробничих фондів (для будівель і універсального металорізального обладнання - у%, для інструменту норма амортизації не враховується, тому що весь інструмент зношується за рік).

1.8.1. Розрахунок норм амортизації
Норма амортизації визначається за групами основних фондів, використовуючи лінійний метод нарахування амортизації:
Н а =
де
З-термін корисного використання основних виробничих фондів.
1.8.2. Розрахунок амортизації будівель
Річна амортизація будівель розраховується за формулою:
А зд = К зд ×
де
До зд - балансова вартість будівель, тис. руб.;
Н а - норма амортизації будівель у відсотках від балансової вартості будинків,%.
1.8.3. Розрахунок амортизації обладнання
Річна амортизація обладнання розраховується за формулою:
А про = До про ×
де
До про - балансова вартість обладнання, тис. руб.;
Н а - норма амортизації обладнання у відсотках від балансової вартості будинків,%.

1.8.4. Розрахунок амортизації транспортних засобів
Аналогічним чином встановлюється норма амортизації і для рухомого транспорту: вагонів, платформ, автопричепів та ін Для вантажних, легкових автомобілів і автобусів норма амортизації встановлюється на 1000 км пробігу (Lфакт), але така як в цеху немає вантажних, легкових автомобілів і автобусів, їх амортизація не враховується.
Річна сума амортизації для транспортних засобів Атр розраховується за формулою:
А тр = К тр ×
де
До тр - балансова вартість транспортних засобів, тис. руб.;
Н а - норма амортизації у відсотках від балансової вартості транспортних засобів,%.
Розраховані значення капітальних вкладень в основні виробничі фонди та річні суми амортизації зводяться в табл. 1.
Таблиця 1
Капітальні вкладення (інвестиції) в основні виробничі фонди і річна сума їх амортизації
№ п / п
Групи основних виробничих фондів
Капітальні вкладення, тис. руб.
Норма амортизації,%
Річна сума амортизації, тис. руб.
1
Будинки і споруди
514682
0,80
4117
2
Робочі машини й устаткування
455876
14,29
65125
3
Транспортні засоби
41029
10,00
4103
4
Технологічне оснащення та інструмент
31911
6,67
2127
5
Виробничий інвентар
63823
8,33
5319
Усього:
1107321
80791

2. Розрахунок собівартості одиниці продукції

Собівартість продукції являє собою суму поточних витрат підприємства на її виробництво і реалізацію. Для визначення сумарних поточних витрат необхідно розрахувати собівартість одиниці продукції, що випускається.
Повна собівартість одиниці продукції розраховується за формулою:
З п = М + П-В + Тіе + ЗП о + ЗП д + О вб + Р пб + І цн + РСЕО + Р оп + Б р + П р + Р ох + Р ком
М - вартість матеріалів, руб. / вид.;
П - вартість комплектуючих виробів, напівфабрикатів і послуг сторонніх організацій, що носять виробничий характер, руб. / вид.;
В - зворотні відходи, руб. / вид.;
Тіе - вартість палива та енергії, що використовуються на технологічні цілі, руб. / вид.;
ЗП о - основна заробітна плата виробничих робітників, руб. / вид.;
ЗП д - додаткова заробітна плата виробничих робітників, руб. / вид.;
Про вб - відрахування в бюджет і позабюджетні фонди від коштів на оплату праці, грн. / вид.;
Р бп - витрати майбутніх періодів, руб. / вид.;
І цн - знос інструментів і пристосувань цільового призначення, руб. / вид.;
РСЕО - витрати на утримання та експлуатацію обладнання, руб. / вид.;
Р оп - цехові витрати (загальновиробничі), грн. / вид.;
Б р - втрати від браку, руб. / вид.;
П р - інші витрати, грн. / вид.;
Р ох - загальногосподарські витрати (заводські), грн. / вид.;
Р ком - комерційні витрати, грн. / изд.
2.1. Розрахунок вартості сировини і матеріалів
Витрати на сировину і матеріали розраховуються за формулою:
Витрати на сировину і матеріали розраховуються за формулою
М =
де
Н р - норма витрат матеріалу на виріб, кг;
Ц н - ціна матеріалу. тис.руб. / вид.;
До тз - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати.
2.2. Розрахунок вартості зворотних відходів
Вартість зворотних відходів розраховується за формулою

де
Н р - норма витрат матеріалу на виріб, кг;
Ц чистий-чистий маса виробу, кт;
Ц відхо - вартість 1 тонни відхідних матеріалів, тис.руб.
Чистий маса виробу знаходиться за формулою:
q чистий = Н р * n м
де
Н р - норма витрат матеріалу на виріб, кг.
2.3. Розрахунок вартості комплектуючих виробів, напівфабрикатів і послуг сторонніх організацій, що носять виробничий характер
Витрати на один виріб з даної статті дані у вихідних даних
2.4. Визначення величини витрат на паливо та енергію для технологічних цілей
Ці витрати необхідно враховувати в тому випадку, коли паливо і енергія використовуються для нагріву заготовок, сушіння виробів після їх фарбування та інших технологічних цілей.
2.5. Визначення величини основної заробітної плати виробничих робітників на виріб
Величина основної заробітної плати виробничих робітників на виріб розраховується за формулою:

де
ГТС 1р - годинна тарифна ставка 1-го розряду, руб. / год;
K mapi - тарифний коефіцієнт i-ro розряду;
T ш mi - норма часу на виготовлення виробів, хв. / шт.;
До мн - коефіцієнт багатоверстатного обслуговування, що враховує обслуговування одним робітником кількох верстатів одночасно.

2.6. Визначення величини додаткової заробітної плати на виріб
Додаткова заробітна плата виробничого робочого враховує виплати, передбачені трудовим законодавством за невідпрацьований час (відпустку, виконання державних обов'язків, доплати підліткам, годуючим матерям, за роботу в нічний час та ін.) Вона приймається в розмірі 10-15% від основної заробітної плати виробничих робітників
ЗП д = ЗП про ×
де
ЗП о - величина основної заробітної плати виробничих робітників на одиницю продукції, грн.;
% ЗП Д - відсоток від основної заробітної плати виробничих робітників на одиницю продукції.
2.7. Розрахунок відрахувань до бюджету і позабюджетних фондів від коштів на оплату праці
Відрахування в бюджет і позабюджетні фонди розраховуються за формулою

де
ЗП о - величина основної заробітної плати на одиницю продукції, грн. / вид.;
ЗП д - величина додаткової заробітної плати на одиницю продукції, грн. / вид.;
Ф СЗН - відрахування до фонду соціального захисту населення (35% від фонду оплати праці);
Г стр - відрахування органам державного страхування (2%), грн.;
Ф зан - фонд зайнятості (1%), грн.;
ЧЧН - надзвичайний (чорнобильський) податок (3%), грн.
2.8. Визначення величини витрат майбутніх періодів на підготовку і освоєння нових видів продукції
Величина витрат майбутніх періодів Р бп дорівнює частці від ділення загальної величини витрат майбутніх періодів на річну програму випуску нових виробів
Р б n =
де
S pбn - підсумок кошторису витрат майбутніх періодів, тис. грн.;
N - річна програма випуску виробів, тис.шт.
2.9. Визначення величини зносу інструментів цільового призначення
Стаття «Знос інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати» враховує витрати на виготовлення, придбання та ремонт спеціального інструменту і пристосувань (моделі, штампи, прес-форми тощо). Розмір витрат за цією статтею може бути розрахована за наступною формулою:

де
S ІЦН - підсумок кошторису витрат по всіх інструментах цільового призначення, що застосовуються для виготовлення конкретного виробу, тис.руб.;
N - річна програма випуску виробів, тис.шт.
При укрупнених розрахунках загальна величина витрат по даній статті на одиницю продукції береться у відсотках від вартості обладнання при його повному завантаженні і розраховується за формулою

де
До про - капітальні вкладення в устаткування, тис.руб.;
% І цн - відсоток зносу інструменту цільового призначення від вартості обладнання;
N - річна програма випуску виробів, тис.шт.
2.10. Визначення величини витрат на утримання та експлуатацію
обладнання
Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування» є комплексною і включає наступні види витрат:
· Амортизаційні відрахування на ремонт обладнання і транспортних
коштів;
· Витрати з експлуатації обладнання;
· Витрати на поточний ремонт обладнання і транспортних засобів;
· Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів;
· Знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристосовування-собленія;
· Інші витрати.
У курсовій роботі стаття «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування» входить до статті «Загальновиробничі витрати».
2.11. Визначення величини загальновиробничих (цехових) витрат
Загальновиробничі (загальноцехові) витрати (Роп) включають витрати по утриманню та експлуатації робочих машин, обладнання та витрати, пов'язані з організацією, обслуговуванням і управлінням виробництвом (цехом).
Витрати по організації, обслуговування і управління виробництвом включають витрати на оплату праці працівників апарату управління цеху, а також фахівців та інших працівників, які обслуговують виробництво; витрати на амортизацію, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальновиробничого призначення; витрати на досліди, дослідження, раціоналізацію і винахідництво, що носять цехової характер; витрати на заходи щодо забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки та ін витрати цеху, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва. Загальновиробничі витрати включаються до собівартості окремих виробів пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників.
Величина загальновиробничих витрат на виріб може бути розрахована за формулою:

де
ЗП о - величина основної заробітної плати, руб. / вид.;
% К оп - відсоток загальновиробничих витрат по відношенню до основної заробітної плати виробничих робітників цеху.

2.12. Визначення величини втрат від браку
До статті "Втрати від браку" включаються витрати, які є наслідком порушення технологічного процесу. Повністю вони відображаються тільки у фактичній собівартості, а в плановій, як правило, не передбачаються. Виняток становлять деякі виробництва, де шлюб технологічно неминучий. У курсовій роботі ця стаття не враховується.
2.13. Визначення величини інших виробничих витрат
У даній статті плануються і враховуються витрати на гарантійне обслуговування та ремонт продукції. До них відносяться витрати підприємства на утримання персоналу, який забезпечує нормальну експлуатацію виробів у споживача у межах встановленого гарантійного строку та гарантійного ремонту їх відповідно до встановлених норм. Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування включаються до собівартості тих виробів, на які встановлено гарантійний термін служби.
У курсовій роботі стаття «Інші виробничі витрати» у собівартості виробу не враховуються.
2.14. Визначення величини загальногосподарських (заводських) витрат
У статтю загальногосподарських (заводських) витрат включаються витрати, пов'язані з організацією та обслуговуванням виробництва і управлінням підприємством в цілому:
· Витрати на оплату праці працівників апарату управління підприємства;
· Витрати на відрядження та службові роз'їзди;
· Витрати по утриманню та експлуатації легкового транспорту, технічних засобів управління;
· Поточні витрати, пов'язані з природоохоронними заходами;
· Амортизація, утримання і ремонт будівель та інвентарю загальногосподарського призначення;
· Витрати на оплату консультаційних, інформаційних і аудиторських послуг;
· Представницькі витрати;
· Знос нематеріальних активів.
Загальногосподарські витрати відносять на собівартість окремих видів продукції пропорційно витратам на основну заробітну плату виробничих робітників, або пропорційно прямі матеріальним і трудовим затратам.
Величина загальногосподарських витрат на виріб може бути розрахована за формулою:

де
М - прямі матеріальні витрати на виріб, руб.;
ЗП о - величина основної заробітної плати, руб.;
% До ох - відсоток загальногосподарських (заводських) витрат по відношенню до прямих і трудових витрат.
2.15. Визначення величини комерційних витрат
У статті «Комерційні витрати» враховуються витрати та витрати по збуту продукції:
· На тару і упаковку продукції;
· На доставку до станції відправлення;
· На навантаження продукції;
· На дослідження ринку;
· На участь у торгах на товарній біржі, аукціонах;
· На рекламу;
· Інші витрати, пов'язані з реалізацією продукції.
При можливості віднесення комерційних витрат прямим шляхом розподіл їх між окремими виробами здійснюється пропорційно собівартості. Для розрахунку величини комерційних витрат, що проходять на один виріб, необхідно спочатку визначити його виробничу собівартість З пр, яка може бути розрахована за формулою пункту 2.3. без комерційних витрат. Величину комерційних витрат Р кому можна розрахувати за формулою

де
З пр - виробнича собівартість виробу, грн.;
% До кого - відсоток комерційних витрат до загальної виробничої собівартості,%.
Результати розрахунків зводяться в табл. 2.

Таблиця 2
Планова (звітна) калькуляція собівартості продукції
№ п / п
Умовне позначення
Найменування статей витрат
Фактична собівартість
одиниці продукції, грн.
річної програми випуску, тис. руб.
1
М
Сировина і матеріали
850,2
562832
2
П
Комплектуючі вироби, напівфабрикати і послуги сторонніх організацій виробничого характеру
16,1
10658
3
У
Зворотні відходи (віднімаються)
16,8
11141
4
ЗП про
Основна заробітна плата виробничих робітників
6531,9
4324093
5
ЗП д
Додаткова заробітна плата виробничих робітників
979,8
648614
6
Про вб
Відрахування в бюджет і позабюджетні фонди від коштів на оплату праці
3230,0
2138264
7
Р бп
Витрати майбутніх періодів
0,9
627000
8
І цн
Знос інструментів і пристосувань цільового призначення
0,1
63823
9
Р оп
Загальновиробничі витрати (цехові)
3592,5
2378251
10
Р ох
Загальногосподарські витрати (заводські)
1771,7
1172862
1-10
З пр
Виробнича собівартість
16990,0
11247407
11
Р ком
Комерційні витрати
25,0
16534
Разом
Повна собівартість (Сп)
17015,0
11263941

3. Визначення чисельності працюючих (основних і допоміжних робітників, ІТП, службовців, МТР) та фонду заробітної плати

3.1. Розрахунок чисельності основних робочих
Явочна чисельність основних робітників розраховується за формулою

де
N i - кількість i-их виробів, що випускаються за рік шт.;
T шmi - норма часу на виготовлення 1-го виробу, хв.;
Ф ном - номінальний річний фонд часу роботи одного робітника (без урахування втрати робочого часу), 2040ч;
До вн - середній коефіцієнт виконання норм виробітку;
До мн - середній коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.
Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:
Р спис = Р яв × (1 + ) ≈ (1,12 ... 1,15)
Р спис = 627 × (1 +0,15) = 721 (чол.)
де
Р яв - явочна чисельність основних робітників, чол.;
ПП - плановані втрати робочого часу,%.
3.2. Визначення чисельності допоміжних робітників, ІТП, службовців, МТР
Загальна чисельність працюючих визначається по наступній пропорції
Р заг = Р осн ×
де
Р осн - чисельність основних виробничих робітників,%.
Розрахуємо чисельність допоміжних робітників, ІТП, службовців, МТР і працівників охорони.
Чисельність допоміжних робітників розраховується за формулою
Р доп = Р заг ×
де
Р заг - загальна чисельність робітників, чол.;
% Р доп - відсоток чисельності допоміжних робітників від загальної чисельності робітників.
Чисельність інженерно-технічних працівників розраховується за формулою:
Р ІТП = Р заг ×
Чисельність молодших технічних працівників розраховується за формулою
Р МТР = Р заг ×
де
% Р МТР - відсоток чисельності молодших технічних працівників від загальної чисельності.
Чисельність працівників охорони розраховується за формулою
Р охр = Р заг ×
де
% Р охр - відсоток чисельності охорони від загальної чисельності.

Таблиця 3.
Чисельність працюючих
Категорії працюючих
Кількість працівників, чол.
Структура чисельності,%.
Основні робочі
721
38
Допоміжні робітники
778
41
ІТП
304
16
Службовці
38
2
МТР
38
2
Працівники охорони
19
1
ВСЬОГО
1897
100
3.3. Визначення річного фонду заробітної плати всіх працівників підприємства
Середньомісячна заробітна плата основних виробничих робітників (без премії) розраховується за формулою
ЗПО =
де
ЗП 0 - заробітна плата основних виробничих робітників на один виріб, грн.;
N - річна програма випуску виробів, тис. шт.;
Р осн - чисельність основних виробничих робітників, чол.
Річний фонд заробітної плати основних виробничих робітників розраховується за формулою
ФЗП 0 = ЗП 0 × Р осн × 12 × (1 + )
де
ЗП 0 - середньомісячна заробітна плата основних виробничих робітників, руб.;
Р осн - чисельність основних виробничих робітників, чол.;
% ПР - відсоток премії від заробітної плати основних виробниц-дарських робітників.
Річний фонд заробітної плати допоміжних виробничих робітників розраховується за формулою
ФЗП доп = ЗП доп × Р доп × 12 × (1 + )
де
ЗП доп - середньомісячна заробітна плата допоміжних робітників, руб;
Р доп - чисельність допоміжних робітників, чол.;
% ПР - відсоток премії від заробітної плати допоміжних робітників.
Річний фонд заробітної плати інженерно-технічних працівників розраховується за формулою
ФЗП ІТП = ЗП ІТП × Р ІТП × 12 × (1 + )
де
ЗП ІТП - середньомісячна заробітна плата інженерно-технічних працівників, руб.;
Р ІТП - чисельність інженерно-технічних працівників, чол.;
% ПР - відсоток премії від заробітної плати інженерно-технічних працівників.
Річний фонд заробітної плати службовців розраховується за формулою
ФЗП служ = ЗП служ × Р служ × 12 × (1 + )
де
ЗП служ - середньомісячна заробітна плата службовців, руб.;
Р служ - чисельність службовців, чол.;
% ПР - відсоток премії від заробітної плати службовців.
Річний фонд заробітної плати молодших технічних працівників розраховується за формулою:
ФЗП МТР = ЗП МТР × Р МТР × 12 × (1 + )
де
ЗП МТР - середньомісячна заробітна плата молодших технічних працівників, руб;
Р МТР - чисельність молодших технічних працівників, чол.;
% ПР - відсоток премії від заробітної плати молодших технічних працівників
Річний фонд заробітної плати працівників охорони розраховується за формулою
ФЗП охр = ЗП охр × Р охр × 12 × (1 + )
де
ЗП охр - середньомісячна заробітна плата працівників охорони, руб.; Р охр - чисельність працівників охорони, чол.,
% ПР - відсоток премії від заробітної плати працівників охорони. Результати розрахунків даного розділу зведемо в табл. 2.4.
Таблиця 4
Річний фонд оплати праці
Категорії працюючих
Середньомісячна заробітна плата, руб.
Річний фонд оплати праці, тис. руб.
Основні робочі
499780
360341
Допоміжні робітники
399824
311031
ІТП
574747
174481
Службовці
459797
17448
МТР
364839
13845
Працівники охорони
514773
9767
Всього
886913

4. Визначення роздрібної ціни виробу

В основу ціноутворення покладено два основні методи:
Витратний метод ціноутворення, в основу якого покладено затра
ти на виготовлення виробів різноманітними організаціями.
Ринковий метод ціноутворення, за якого ціна визначається
попитом і пропозицією вироби на ринку.
4.1. Розрахунок оптової ціни виробу
Оптова ціна виробу розраховується за формулою:
Ц опт = З п × (1 + ) = 17015 × 1,15 = 19567 (грн.)
де
З п - повна собівартість виробу, грн.;
% До пл - планована рентабельність,%.
4.2. Розрахунок вільної договірної ціни підприємства-виробника
Вільна відпускна ціна підприємства на виріб розраховується за формулою:
Ц св опт = Ц оп ЦП + ПДВ + ЦП
де
Ц опт - відпускна ціна виробу, грн.;
ПДВ - податок на додану вартість (ставка ПДВ 18%), грн.;
ЦП - цільовий платіж в республіканський фонд підтримки виробників сільськогосподарської продукції (ставка 2,0%) руб.
Розмір величини податку на додану вартість визначається згідно чинного законодавства.
Ц св опт = (19567 / 0,98) × 1,18 = 23561 (грн.)
Величина прибутку на виріб розраховується за формулою
П = (Ц опт - З п),
де
Ц опт - оптова ціна виробу, грн.;
З п - повна собівартість одиниці продукції, грн.;
П = 19567 - 17015 = 2552 (грн.)
4.3. Розрахунок ціни збутових організацій
Ціна виробу збутових організацій розраховується за формулою:
Ц сб орг = Ц св отп × (1 + )
де
Ц св отп - вільна відпускна ціна виробу, грн.;
% Надб опт - відсоток оптової надбавки від вільної відпускної ціни.
Ц сб орг = 23651 × 1,05 = 24739 (грн.)
4.4. Розрахунок роздрібної ціни
Роздрібна ціна розраховується за формулою
Ц розн = Ц сб орг × (1 + )
де
Ц сб орг - ціна збутових організацій, руб. / вид.;
% Надб розн - відсоток від роздрібної надбавки від ціни збутових організацій.
Ц розн = 24739 × 1,3 = 32160 (грн.)

5. Визначення техніко-економічних показників підприємства (цеху)

5.1. Визначення річного випуску продукції у вартісному вираженні
Розмір річного випуску продукції у вартісному вираженні розраховується за формулою:
В = Ц св отп × N
Ц св опт - вільна відпускна ціна виробу, грн.;
N - річна програма випуску, тис.шт.
В = 23651 × 662 = 15597110 (тис. крб.)
5.2. Визначення продуктивності праці
Продуктивність праці розраховується за формулою
Вр = В / Р
де
В - величина річного випуску продукції у вартісному виразі, тис. руб.;
Р - загальна чисельність працюючих, чол.
Вр = 15597110/1897 = 8220,39 (тис. крб.)
5.3. Визначення річного прибутку
Величина річного прибутку розраховується за формулою:
П = (Ц опт - З п) × N
де
Ц опт - оптова ціна виробу, грн.;
N - річна програма випуску, тис.шт.;
З п - повна собівартість виробу, грн.
5.4. Визначення матеріаломісткості продукції
Матеріаломісткість продукції розраховується за формулою:
М в = (М + П ф) / У
де
М - річні витрати сировини і матеріалів на виріб, тис.руб.;
П ф - вартість напівфабрикатів і комплектуючих виробів на річну програму випуску, тис.руб.;
В - величина річного випуску продукції у вартісному вираженні, тис.руб.
5.5. Визначення фондовіддачі.
Фондовіддача розраховується за формулою:
Фо = В / Ф ср рік
де
Ф ср рік - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.
5.6. Визначення рентабельності продукції
Рентабельність виробництва розраховується за формулою:
Rn = × 100,%
де
П - річний прибуток, тис. руб;
З підлога - повна собівартість продукції, тис. грн.
Результати розрахунків зведемо в табл. 5.
Таблиця 5
Техніко-економічні показники роботи підприємства (цеху)
Основні показники
Позначення
Одиниця виміру
Величина
Річний випуск продукції:
в натуральному виразі
у вартісному виразі
N
У
тис.шт тис.руб
662
15 597 110
Чисельність працюючих
Р
чол.
1897
Продуктивність праці
Вр
тис. руб. / ч.
8222
Річний фонд оплати праці
ФОП
тис.руб.
886913
Середньомісячна заробітна плата працівника
ЗП ср міс
тис.руб.
467,5
Вартість основних виробничих фондів
ОПФ
тис.руб.
1107321
Собівартість одиниці продукції
Сп
руб.
17015,0
Повна собівартість продукції
Спол
тис.руб.
11263941
Прибуток
П
тис.руб.
1689591
Матеріаломісткість продукції
Мв
руб. / руб.
0,04
Фондовіддача
Фо
руб. / руб.
14,09
Рентабельність виробництва
Rnp
%
15
Рентабельність продукції
Rn
%
15

Висновок

На основі виконаних розрахунків та оцінки техніко-економічних показників роботи підприємства виробництво нових виробів є доцільним, так як буде приносити дохід щорічно в розмірі 1689591 тис. крб.

Список літератури:

1. Економіка підприємства (Метод. рекомендації по виконанню курсової роботи для учнів денної та заочної форми навчання) - Мн.: 2006.
2. Нехорошева Л.М. Економіка предпріятія.-Мн.: Вишейшая школа, 2003 р.
3. Крум Е.В. Економіка підприємства (практикум),-Мн.: Вишейшая школа, 2002 р.
4. Формування цін і таріфов.-Мн.: «Інформпресс», 2007р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
151.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація малого підприємства з виробництва напівфабрикату основного компонента для виробництва
Організація малого підприємства з виробництва напівфабрикату основного компонента для виробництва
Організація виробництва і планування безперервно-потокової лінії для масового виробництва деталей
Організація виробництва 5
Організація виробництва 3
Організація виробництва
Організація виробництва 7
Організація виробництва 4
Організація виробництва 8
© Усі права захищені
написати до нас