Загальна характеристика податкових перевірок

Загальна характеристика податкових перевірок

Здійснення податкового контролю у формі проведення податкових перевірок регламентується положеннями Загальної частини НК, Указу Президента Республіки Білорусь від 16 жовтня 2009 р. № 510 «Про вдосконалення контрольної (наглядової) діяльності в Республіці Білорусь» (далі - Указ № 510), а також Методичними рекомендаціями про деякі питання організації та проведення перевірок податковими органами (Додаток до листа МНС від 24.06.2010 № 7-2-15/51) (далі - Методичні рекомендації).

Податковою перевіркою визнається перевірка, предметом якої є вивчення бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій (розрахунків), а також інших необхідних документів та відомостей, пов'язаних з оподаткуванням, що підтверджують правильність обчислення і своєчасність сплати платником (іншим зобов'язаним особою) податків, а також виконання платником (іншим зобов'язаним особою) інших вимог податкового законодавства.

Податкові перевірки класифікуються за різними підставами:

По підставі призначення поділяються на планові та позапланові, планування і призначення яких здійснюється відповідно до статті 69 Загальної частини НК Республіки Білорусь і нормами Указу № 510.

Планова перевірка - перевірка, включена в план контрольної роботи податкового органу відповідно до правил Указу № 510 і главою 4 Положення про порядок організації та проведення перевірок (затверджено Указом № 510) (далі - Положення). Контролюючі органи складають зведені плани перевірок на кожне півріччя. Зведені плани затверджуються керівниками контролюючих органів і представляються в органи Комітету державного контролю в електронному вигляді за форматами інтегрованої автоматизованої системи контрольної (наглядової) діяльності в Республіці Білорусь. Зведені плани перевірок формуються КГК в координаційні плани контрольної діяльності в Республіці Білорусь. Координаційний план розміщується на офіційному сайті Комітету державного контролю або його органів у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет відповідно не пізніше 15 грудня року, що передує року проведення перевірки, і 15 червня року, в якому планується проведення перевірки.

При плануванні перевірок контролюючим (наглядовим) органом може використовуватися контрольний список питань (чек-лист), який направляється перевіряється суб'єкту, віднесеному до середньої або низької груп ризику, для отримання контролюючим (наглядовим) органом інформації з метою аналізу дотримання перевіряється суб'єктом законодавства та визначення необхідності призначення планової перевірки.

За наявності затвердженої Радою Міністрів Республіки Білорусь для відповідного контрольного (наглядової) органу і (або) сфери контролю (нагляду) форми контрольного списку питань (чек-листа) він є обов'язковим для застосування контрольним (наглядовим) органом при плануванні перевірок.

Відповідно до п. 7 Указу № 510, контролюючий (наглядовий) орган має право призначити планові перевірки щодо перевіряються суб'єктів, віднесених:

• до високої групи ризику, - не частіше одного разу протягом календарного року. Якщо за результатами проведеної контролюючим (наглядовим) органом планової перевірки порушень законодавства перевіряється суб'єктом не встановлено, наступна планова перевірка цього суб'єкта призначається даними контролюючим (наглядовим) органом не раніше ніж через два роки;

• до середньої групи ризику, - не частіше одного разу на три роки. Якщо за результатами проведеної контролюючим (наглядовим) органом планової перевірки порушень законодавства перевіряється суб'єктом не встановлено, наступна планова перевірка цього суб'єкта призначається даними контролюючим (наглядовим) органом не раніше ніж через п'ять років;

• до низької групі ризику, - у міру необхідності, але не частіше одного разу на п'ять років.

Планові перевірки щодо суб'єкта, віднесеного до середньої групи ризику, можуть не призначатися, а віднесеного до низької групі ризику, - не призначаються в одному з наступних випадків:

• за результатами аналізу наявної в розпорядженні контролюючого (наглядової) органу інформації, в тому числі представленої перевіряється суб'єктом по контрольному списку питань (чек-листу), не встановлено ознак, що вказують на порушення законодавства;

• на дату призначення перевірки є аудиторський висновок, що містить безумовно позитивну думку аудитора про достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності (даних книги обліку доходів і витрат перевіряються суб'єктів, які застосовують спрощену систему оподаткування) та відповідно здійснених фінансових (господарських) операцій законодавству. У цьому випадку планові перевірки можуть не призначатися (не призначаються) за період та з питань, перевіреним в ході аудиту, за винятком перевірки питань правильності обчислення, своєчасності і повноти сплати податків, зборів (зборів), інших обов'язкових платежів до бюджету, в тому числі в державні цільові бюджетні фонди, а також державні позабюджетні фонди.

Планові перевірки одного суб'єкта протягом календарного року можуть бути здійснені кількома контролюючими (наглядовими) органами тільки у формі спільної перевірки. Проведення декількох планових перевірок одного й того ж суб'єкта протягом календарного року не допускається.

Позапланова перевірка - перевірка, яка проводиться без включення в координаційний план контрольної (наглядової) діяльності. Відповідно до п. 9 Указу № 510, позапланові перевірки за встановленими підставах призначаються:

• за дорученнями Президента Республіки Білорусь, Президії Ради Міністрів Республіки Білорусь;

• Головою Комітету державного контролю та його заступниками, головами комітетів державного контролю областей у межах їх компетенції;

• Генеральним прокурором та його заступниками в межах компетенції;

• керівником іншого контролюючого (наглядової) органу (крім територіального органу, структурного підрозділу, підрядної організації) і одним з уповноважених ним заступників у межах компетенції контролюючого (наглядової) органу.

За видами податкові перевірки поділяються на камеральні та виїзні.

Виїзна податкова перевірка проводиться за місцем перебування платника шляхом вивчення повноти та правильності відображення в бухгалтерському обліку платником (іншим зобов'язаним особою) операцій, які безпосередньо або непрямий вплив на суми податків, з подальшим порівнянням визначених у ході перевірки фактичних розмірів сум податків з відбитими платником (іншим зобов'язаною особою) у податкових деклараціях (розрахунках) та інших документах, пов'язаних з обчисленням податків, що видавалися податковому органу протягом періоду, що підлягав перевірці.

Крім наведеної класифікації, Указ № 510 виділяє наступні види перевірок:

1. Зустрічна перевірка.

2. Контрольна перевірка - перевірка усунення перевіряється суб'єктом порушень, виявлених в ході попередньої перевірки.

3. Спільна перевірка - перевірка, проведена кількома контролюючими (наглядовими) органами.

4. Додаткова перевірка - перевірка обставин, на які посилається заявник у запереченнях за актом перевірки або в скарзі на рішення за актом перевірки.

5. Позапланова тематична оперативна перевірка.

При проведенні перевірок посадові особи податкових органів зобов'язані:

• - Діяти в суворій відповідності до законодавства;

• - Не порушувати права і законні інтереси платника (іншого зобов'язаного особи), бути ввічливими, уважними і коректними з платником (іншим зобов'язаним особою) або його представниками, не принижувати їх честі та гідності;

• здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повної та своєчасної сплатою податків, пені, а також контроль за дотриманням іншого законодавства у межах своєї компетенції;

• в порядку, встановленому законодавством, проводити податкові та виїзні перевірки;

• вимагати від платників (інших зобов'язаних осіб) усунення виявлених порушень податкового законодавства, а також інших правопорушень і контролювати виконання цих вимог;

• передавати (вручати) платнику (іншій зобов'язаному особі) або його представникові свої рішення щодо цих осіб у встановлені податковим та іншим законодавством терміни особисто (під розписку) або іншим способом, що свідчить про дату отримання цього рішення або про дату направлення відповідної рекомендованої кореспонденції за місцем проживання або за місцем знаходження платника (іншого зобов'язаного особи);

• дотримуватися податкову таємницю і правила зберігання відомостей про платників (інших зобов'язаних осіб) відповідно до статті 79 НК;

• приймати і реєструвати заяви, повідомлення та іншу інформацію про порушення податкового законодавства та здійснювати в установленому порядку їх перевірку;

• передавати правоохоронним органам відповідно до їх компетенції матеріали перевірок за фактами порушень;

• стягувати в порядку, встановленому НК, несплачені (не повністю сплачені) суми податків, пені;

• виконувати винесені посадовими особами податкового органу постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження і штрафу.

При проведенні перевірок посадові особи податкових органів мають право:

• отримувати від платника (іншого зобов'язаного особи) необхідну для перевірки інформацію та (або) документи, що стосуються діяльності та (або) майна платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи);

• викликати в податкові органи платників (інших зобов'язаних осіб), а також інших осіб, що мають документи і (або) інформацію про діяльність платників (інших зобов'язаних осіб), щодо яких проводиться перевірка;

• - Заявляти клопотання про позбавлення організацій і індивідуальних підприємців спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення певних видів діяльності;

• заявляти клопотання про визнання здійснюваної платником (іншим зобов'язаним особою) діяльності незаконною в разі порушення встановленого порядку її здійснення, а також про визнання угод (договорів) недійсними;

• отримувати від інших державних органів, організацій і фізичних осіб на безоплатній основі необхідні для виконання покладених на податкові органи обов'язків інформацію та документи, в тому числі укладання відповідних фахівців, експертів;

• при проведенні перевірки перевіряти у посадових осіб організацій та фізичних осіб засвідчували особу, бухгалтерські книги та інші документи бухгалтерського і (або) податкового обліку, статистичні та бухгалтерські звіти, баланси, рахунки та інші документи, необхідні для обчислення і сплати податків, готівкові гроші в касі та у підзвітних осіб, цінні папери та інше майно, а також у порядку та випадках, встановлених законодавством, провадити особистий огляд і огляд що знаходяться при них речей, документів, цінностей та транспортних засобів;

• зупиняти операції платників (інших зобов'язаних осіб) за їхніми рахунками в банках у випадках і порядку, встановлених статтею 53 НК;

• доступу перевіряючих на територію або в приміщення платника (іншого зобов'язаного особи);

• призначати інвентаризацію майна платника (іншого зобов'язаного особи) та опечатувати каси, приміщення, місця зберігання документів та (або) майна платника (іншого зобов'язаного особи);

• з метою податкового контролю в порядку, визначеному законодавством, створювати податкові пости, забезпечуючи знаходження посадових осіб податкових органів на території та (або) у приміщеннях платника (іншого зобов'язаного особи);

• вносити до компетентних органів пропозиції про призупинення виїзду за межі Республіки Білорусь фізичних осіб до погашення ними заборгованості за податковим зобов'язанням;

• проводити в порядку, визначеному законодавством, контрольні закупівлі товарно-матеріальних цінностей та контрольні оформлення замовлень на виконання робіт, надання послуг для перевірки дотримання законодавства, в тому числі встановленого порядку прийому готівкових грошових коштів, порядку здійснення валютних операцій у платника;

• вилучати при проведенні виїзної перевірки в порядку, встановленому статтею 76 НК, документи платника (іншого зобов'язаного особи), в тому числі електронні документи, що зберігаються на машинних носіях (дискети, CD-диски, стріммерние касети, флеш-накопичувачі тощо) і ( або) на обладнанні (системному блоці комп'ютера (сервера); касових підсумовуючих апаратах; спеціальних комп'ютерних системах; таксометрах; Білетопечатающая машинах та ін), шляхом тимчасового (на термін не більше місяця) вилучення машинних носіїв інформації і (або) обладнання. При необхідності термін може бути продовжений за розпорядженням керівника податкового органу;

• у випадках і порядку, передбачених ПІКоАП виробляти вилучення документів, що мають значення для прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення, знарядь чи засобів вчинення адміністративного правопорушення, доходів, отриманих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, а також предметів адміністративного правопорушення, за вчинення якого передбачена їх конфіскація;

• в установленому законодавством порядку знайомитися в установах банків з справжніми документами, рахунками, а також отримувати в необхідних випадках відомості, довідки та копії документів, пов'язаних з операціями перевіряються платників (інших зобов'язаних осіб), про стан рахунків і оборотів по ним, про стан відкритих ним кредитів та з інших питань, які виникають у ході перевірки;

• накладати відповідно до статті 54 НК, статтею 8.7 ПІКоАП, арешт на майно платників (інших зобов'язаних осіб), правопорушників;

• при відсутності у платника (іншого зобов'язаного особи) документів бухгалтерського та (або) податкового обліку та інших документів, пов'язаних з оподаткуванням, податковий орган має право визначати розмір належних до сплати в бюджет податків на підставі відомостей про рух грошових коштів по рахунках платника (іншого зобов'язаного особи ) у банку і (або) відомостей, отриманих про зазначених осіб від інших органів, організацій і фізичних осіб, або в розрахунковому порядку на підставі відомостей про платників (інших зобов'язаних осіб), що займаються аналогічними видами діяльності;

• вимагати у платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) копії документів та виписки з них, засвідчені підписом уповноваженої посадової особи та печаткою цього платника (для індивідуальних підприємців та фізичних осіб - завірені їх підписами), а також підписання акта перевірки, в тому числі проміжного, або довідки перевірки керівником організації (відокремленого підрозділу організації), при його відсутності - представником організації (відокремленого підрозділу організації) або індивідуальним підприємцем, при його відсутності - представником індивідуального підприємця, а також особою, яка виконує функції головного (старшого на правах головного) бухгалтера суб'єкта підприємницької діяльності (відокремленого підрозділу організації);

• вживати заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, дії (бездіяльність) яких спричинили порушення платником (іншим зобов'язаним особою) законодавства, що регулює економічні відносини;

• здійснювати інші дії відповідно до законодавства.

Камеральна податкова перевірка

Камеральна податкова перевірка проводиться за місцем знаходження податкового органу на основі податкових декларацій (розрахунків), документів, що підтверджують факт наявності дебіторської заборгованості, інших документів, представлених платником (іншим зобов'язаним особою) і пов'язаних з оподаткуванням, а також документів та відомостей про діяльність платника (іншого зобов'язаної особи), наявних у податкового органу, в тому числі про його державну реєстрацію.

У ході камеральної податкової перевірки встановлюються:

• своєчасність і повнота подання податкових декларацій та інших документів, обов'язок подання яких встановлена ​​законодавством;

• правильність оформлення всіх передбачених реквізитів податкової декларації, чіткість їх заповнення;

• відповідність реквізитів платника (іншого зобов'язаного особи), зазначених у податковій декларації, даними Державного реєстру платників (інших зобов'язаних осіб);

• відповідність величини показника, що міститься в податковій декларації величиною відповідного показника, що міститься в іншій податкової декларації, які представлені платником (іншим зобов'язаним особою) за різними податками і інших платежів у звітному періоді;

• правильність арифметичного підрахунку підсумкових сум податків, інших платежів, що підлягають сплаті до бюджету згідно з представленим податковим деклараціям;

• відповідність даних, що містяться в поданій податковій декларації та доданих до неї документах, з іншими наявними в податковому органі документами та відомостями про діяльність платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи);

• обгрунтованість застосування платником (іншим зобов'язаним особою) ставок і податкових пільг;

• своєчасність і повнота сплати (утримання та перерахування) до бюджету податків, інших платежів і пені;

• дотримання фізичними особами термінів подання декларацій про доходи та майно, повнота і достовірність відображених у них відомостей;

• дотримання термінів подання декларацій про обсяги виробництва та (або) обороту алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції, етилового спирту, тютюнової сировини та тютюнових виробів, балансів виробництва і обігу алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції, етилового спирту, тютюнової сировини та тютюнових виробів, звітів, обов'язок подання яких встановлена ​​законодавством, повнота і достовірність відображених у них відомостей;

• своєчасність постановки на облік у податкових органах (за заявницьким принципом);

• інші питання, пов'язані зі своєчасним і повним виконанням податкових зобов'язань.

Камеральна податкова перевірка проводиться без видачі припису на її проведення, про що зазначається в акті, що складається за наслідками камеральної податкової перевірки.

Днем призначення камеральної податкової перевірки є день складання акта камеральної перевірки, а днем складання акта камеральної податкової перевірки вважається день підписання акта перевірки перевіряючим.

Умовно, можна виділити кілька етапів проведення камеральної перевірки:

1. Прийом документів та перевірка своєчасності їх надання;

2. Перевірка правильності оформлення звітності;

3. Перевірка правильності обчислення податкової бази;

4. Перевірка правильності зробленого платником арифметичного підрахунку підсумкових сум податків і зборів та обгрунтованість застосування податкових ставок і пільг;

5. Вирішення питання про доцільність включення цього платника до планів проведення виїзних податкових перевірок. Оформлення результатів камеральної перевірки.

Слід мати на увазі, що, згідно з п.5 ст.63 НК податковий орган не має права відмовити в прийнятті декларації (розрахунку) і зобов'язаний на прохання платника зробити відмітку на копії декларації (розрахунку) про її прийняття. З цього випливає, що звітна документація повинна прийматися як в комплектному, так і в некомплектному вигляді, а якщо платник наполягає на її прийомі, то і при наявності порушень в її оформленні.

Однак, за наявності грубих порушень, встановлених нормативними актами правил оформлення документів, що не дозволяють ідентифікувати їх як документи звітності, що відповідають декларації (розрахунки) не можуть вважатися представленими, а обов'язок платника податків за їх надання - виконаною. Зокрема, до таких грубих порушень можна віднести:

• відсутність у поданому документі будь-якого з обов'язкових реквізитів, передбачених нормативними правовими актами для подібного роду документів;

• нечітке заповнення окремих реквізитів, що робить неможливим їх однозначне прочитання;

• заповнення документів олівцем;

• наявність не обумовлених підписами платника виправлень;

• складання документів на інших мовах, окрім російського і білоруського.

При виявленні в ході камеральної перевірки платника (іншого зобов'язаного особи) неповноти відомостей, помилок (у тому числі арифметичних) у податковій декларації та (або) документах, поданих платником (іншим зобов'язаним особою) відповідно до законодавства, їх невідповідності документів та (або) інформації, наявної в податковому органі, платнику (іншій зобов'язаному особі) надсилається повідомлення з пропозицією про надання додаткових відомостей і (або) пояснень, документів, обов'язок подання яких встановлена ​​законодавством, або про внесення відповідних виправлень.

Якщо за результатами розгляду поданих платником (іншим зобов'язаним особою) додаткових відомостей і (або) пояснень, документів або при їх неподання встановлено факт вчинення правопорушення, не внесені за пропозицією податкового органу відповідні зміни та (або) доповнення до податкової декларації складається акт камеральної перевірки ( в 2-х примірниках).

При встановленні фактів несвоєчасного подання (неподання) платником (іншим зобов'язаним особою) податкових декларацій та інших документів, обов'язок подання яких до податкових органів встановлена ​​законодавством, несвоєчасної сплати (несплати) податків та інших платежів, а також постановки на облік у податкових органах (за заявницьким принципом) з порушенням встановленого терміну, акт камеральної перевірки складається без надсилання податковим органом повідомлення з пропозиціями.

Рішення за актом камеральної перевірки фізичних осіб, які є індивідуальними підприємцями, виноситься з додатковим зазначенням необхідність направлення заяви до суду для стягнення податків і пені в судовому порядку або про взяття до відома добровільного внесення належних до сплати сум податків і пенею.

За результатами камеральної перевірки податкових декларацій, в ході якої не встановлені порушення законодавства, які проводили камеральну перевірку посадовою особою податкового органу на податкових деклараціях, поданих платником (іншим зобов'язаним особою) на паперовому носії, влаштовується запис: «Перевірено», проставляється дата і особистий підпис посадової особи податкового органу. Другий примірник податкової декларації (за наявності) повертається платнику (іншій зобов'язаному особі).

Для інформування платника (іншого зобов'язаного особи) про результати камеральної перевірки поданої в електронному вигляді податкової декларації посадовою особою податкового органу надсилається підтвердження про прийом податкової декларації без помилок, а при встановленні помилок у податковій декларації - підтвердження про прийом податкової декларації з помилками. Форми підтверджень затверджені постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 31 грудня 2008 р. № 128 «Про деякі питання подання до податкових органів податкових декларацій (розрахунків) з податків, зборів (мит) у вигляді електронного документа».

У разі виявлення в ході камеральної перевірки обставин, що вказують, що платником (іншим зобов'язаним особою) допускаються правопорушення, які не можуть бути повністю підтверджені камеральної перевіркою на підставі поданих відповідно до законодавства платником (іншим зобов'язаним особою) документів, а також при систематичному (два і більше рази протягом календарного року) неусунення у встановлений термін помилок (неточностей) у податкових деклараціях та інших документах, на адресу здійснює контрольні функції структурного підрозділу податкового органу направляються внутрішні (службові) документи для прийняття рішення про призначення в установленому законодавством порядку виїзної планової чи позапланової перевірки.

Перевірка дотримання фізичною особою порядку декларування доходів і майна проводиться відповідно до Інструкції про порядок організації діяльності податкових органів щодо контролю за дотриманням порядку декларування фізичними особами доходів і майна, затвердженої постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 20 листопада 2003 р. № 103.

Виїзна податкова перевірка

Виїзна перевірка проводиться, як правило, посадовими особами податкового органу за місцем взяття платника (іншого зобов'язаного особи) на облік. Виїзну перевірку за дорученням або розпорядженню керівника (заступника керівника) вищого податкового органу можуть проводити або брати в ній участь посадові особи нижчестоящих податкових органів або посадові особи цього вищого податкового органу.

Виїзна перевірка проводиться, як правило, за місцем знаходження платника (іншого зобов'язаного особи).

У випадку розбіжності режиму роботи платника (іншого зобов'язаного особи) з режимом роботи податкового органу або відсутності у платника (іншого зобов'язаного особи) приміщень та (або) умов для розміщення перевіряючих, а також на розсуд перевіряючих перевірка може здійснюватися у приміщенні за місцем знаходження податкового органу .

При проведенні виїзної перевірки в службовому приміщенні податкового органу документи подаються платником (іншим зобов'язаним особою) перевіряючим в систематизованому вигляді в папках, пронумерованих по листах. Факт прийому документів на перевірку оформляється шляхом складання акта приймання-повернення документів, в якому зазначаються: ким і від кого прийняті документи, назва прийнятих документів (папок з реєстрами документів), кількість аркушів прийнятих документів. Повернення документів платнику (іншій зобов'язаному особі) або його представникам проводиться після перевірки їм збереження документів. Платник (інше зобов'язана особа) або його представник власноручного записом на першому примірнику акта прийому-повернення документів свідчить про наявність (відсутність) претензій щодо збереження представлених для перевірки документів. Акт прийому-повернення документів скріплюється підписами платника (іншого зобов'язаного особи) або його представника та перевіряючого. Акти прийому-повернення документів на перевірку долучаються до акта (довідки) перевірки як додаток. Акт прийому-повернення документів не складається в разі, якщо перевірка поданих до податкового органу документів здійснюється у присутності платника (іншого зобов'язаного особи) або його представника і завершується протягом одного робочого дня.

У ході виїзної перевірки можуть підлягати вивченню питання обчислення, сплати (утримання та перерахування) усіх податків та інших платежів. У зазначеному випадку початок періоду перевірки визначається однією з таких дат:

• з дати державної реєстрації - у випадку, якщо платник не перевірявся з податків і інших платежів контролюючими органами з моменту державної реєстрації;

• з дати фактичного початку здійснення діяльності (у тому числі ремісничої діяльності, діяльності у сфері агроекотуризму) - у разі, якщо здійснювана діяльність не потребує державної реєстрації;

• з дати початку податкового (звітного) періоду, наступного за податковим (звітним) періодом, охопленим контролюючим органом попередньою перевіркою.

Закінчення періоду перевірки визначається як останній календарний день місяця або кварталу, що передує податковому (звітному) періоду, за яким не наступили терміни подання податкових декларацій.

При визначенні періоду, що перевіряється враховуються передбачені законодавством особливості визначення (у тому числі за вибором платника (іншого зобов'язаного особи) податкових (звітних) періодів, відомості про попередні перевірки.

Перевірка з інших питань у межах сфер контролю податкових органів здійснюється:

• з дати державної реєстрації або фактичного початку здійснення підприємницької діяльності - у разі, якщо платник (інше зобов'язана особа) зареєстрований (приступив до здійснення підприємницької діяльності) і з дати державної реєстрації або фактичного початку підприємницької діяльності не пройшло трьох років, і раніше він не перевірявся за таких питань контролюючими (наглядовими) органами;

• за попередні три календарні роки, а також минулий період поточного календарного року.

При цьому з метою недопущення необгрунтованих повторних перевірок з одного й того ж питання за один і той же період, необхідно вивчення поданих платником (іншим зобов'язаним особою) матеріалів попередніх перевірок контролюючих (наглядових) органів і визначення раніше перевірених питань і перидий їх перевірки. Перелік питань, що підлягають перевірці, і перевіряються періоди підлягають вказівкою в приписі на проведення виїзної перевірки.

У разі неприхильності платника (іншого зобов'язаного особи) за місцем знаходження (місцем проживання), вказаною в установчих документах (свідоцтві про державну реєстрацію), у приписі на проведення виїзної перевірки робиться відповідний запис. У такому випадку копія розпорядження надсилається поштою платнику (іншій зобов'язаному особі), його представнику за відомим податковому органу місцезнаходженням (місцем проживання). При цьому платник (інше зобов'язана особа) вважається належним чином ознайомленим з приписом після закінчення трьох днів з дня направлення його копії.

Після пред'явлення платнику (іншій зобов'язаному особі) припису на перевірку, при необхідності, уточнюється перелік питань, що підлягають перевірці, і перевіряються періоди.

Перевіряючі знайомляться з організаційною структурою, з'ясовують наявність відокремлених підрозділів, умови роботи, види і місця здійснюваної діяльності, наявність необхідних для перевірки документів, облікову політику, систему встановленого бухгалтерського і (або) податкового обліку (обліку доходів і витрат), а також документообігу платника ( іншого зобов'язаного особи).

Термін проведення перевірки, за винятком позапланової тематичної оперативної, контрольної та додаткової перевірок, не може перевищувати при проведенні перевірок:

● індивідуальних підприємців, осіб, які здійснюють приватну нотаріальну, ремісничу діяльність, діяльність у сфері агроекотуризму, - п'ятнадцяти робочих днів;

● інших перевіряються суб'єктів - тридцяти робочих днів.

Дані строки, не поширюються на перевірки, що проводяться за дорученнями органів кримінального переслідування у порушеній кримінальній справі, керівників органів кримінального переслідування і судів по перебувають в їх провадженні справах (матеріалів).

● термін проведення позапланової тематичної оперативної перевірки щодо одного суб'єкта або його відокремленого підрозділу не повинен перевищувати трьох робочих днів.

● термін проведення контрольної перевірки не повинен перевищувати п'яти робочих днів.

● термін проведення додаткової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів. Даний термін не поширюється на додаткові перевірки, що проводяться за дорученнями органів кримінального переслідування у порушеній кримінальній справі, керівників органів кримінального переслідування і судів по перебувають в їх провадженні справах (матеріалів).

Одним з видів виїзної перевірки є перевірка фінансово-господарської діяльності.

При проведенні перевірки фінансово-господарської та іншої діяльності юридичних та фізичних осіб встановлюється дотримання ними норм законодавства (за винятком податкового законодавства), контроль за додержанням якого покладено на податкові органи.

У ході перевірки фінансово-господарської діяльності податкові органи перевіряють дотримання організаціями і (або) індивідуальними підприємцями, а також фізичними особами встановленого законодавством порядку:

• обов'язкового продажу частини валютної виручки;

• видачі ліцензій та здійснення діяльності, на яку потрібно одержання спеціального дозволу (ліцензії);

• розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності;

• звернення нафтового рідкого палива в Республіці Білорусь;

• правил ведення касових операцій;

• виробництва та обігу алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту;

• виробництва і обігу тютюнової сировини та тютюнових виробів;

• маркування товарів контрольними (ідентифікаційними) знаками;

• отримання та цільового використання іноземної безвідплатної допомоги, а також майна та коштів, отриманих від реалізації такої допомоги, міжнародної технічної допомоги, надання та використання безоплатній (спонсорської) допомоги;

• обліку та використання бланків суворої звітності.

Податковими органами також перевіряються питання дотримання іншого законодавства, контроль за якими покладено на податкові органи.

У разі неподання в ході перевірки платником (іншим зобов'язаним особою) наявних і відносяться до перевіряється питань документів та (або) відомостей перевіряючими виноситься письмову вимогу про їх подання. Відмова від видачі документів і (або) відомостей або їх неподання в установлений строк тягне застосування відповідальності, передбаченої законодавством.

При веденні платником (іншим зобов'язаним особою) бухгалтерського, податкового обліку (обліку доходів і витрат) з застосуванням програм машинної обробки даних первинних облікових документів (комп'ютерного програмного забезпечення) перевіряючі має право вимагати від представників платника (іншого зобов'язаного особи) подати завірені копії документів такого обліку на паперових носіях. За згодою перевіряючих перевірка даних ведеться платником (іншим зобов'язаним особою) обліку може проводитися і по комп'ютерних базах даних платника (іншого зобов'язаного особи) за умови, що його представники за свій рахунок і своїми силами ознайомлять перевіряючих з інструкціями з використання цих баз даних, а також з особливостями ведення ними обліку в експлуатованої базі даних.

У разі виявлення зустрічною перевіркою, а також в ході проведених опитувань фізичних осіб розбіжностей з відомостями і документами, пред'явленими при проведенні виїзної перевірки, перевіряючими вимагаються пояснення у платника (іншого зобов'язаного особи), його представників та інших осіб, причетних до складання (оформлення) таких відомостей і документів. Довідки зустрічних перевірок, витребувані пояснення та інші мають відношення до питань перевірки відомості та документи підлягають прилученню до матеріалів виїзної перевірки.

Перевіряючими не приймаються до уваги і не враховуються при виведенні результатів перевірки представлені платником (іншим зобов'язаним особою) під час її проведення документи, що підтверджують право на пільги, які платник (інше зобов'язана особа) не заявив у раніше поданих деклараціях за період, що перевірявся. Якщо в ході перевірки коригується розмір податкової бази і це тягне за собою збільшення суми податкової пільги, частково використаної платником (іншим зобов'язаним особою), перевіряючі враховують цю пільгу в повному обсязі, за умови, що платник (інше зобов'язана особа) вже скористався такою пільгою і всі необхідні відомості та документи, що підтверджують право на цю пільгу, представлені.

Про результати виїзної перевірки оформляється акт (довідка) перевірки.

Особливості проведення зустрічних перевірок і тематичних оперативних перевірок

Зустрічна перевірка - перевірка, яка проводиться для встановлення (підтвердження) достовірності здійснення фінансово-господарських операцій між перевіряється суб'єктом і його контрагентами або третіми особами, що мають відношення до перевіряється фінансово-господарським операціям.

Зустрічна виїзна перевірка контрагентів (третіх осіб) платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) проводиться (організовується) на підставі розпорядження, виданого у відношенні платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи).

Відомості про призначення та проведення зустрічних перевірок заносяться у додаток до припису на виїзну перевірку платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи).

При наявності в межах одного міста декількох інспекцій МНС (обласної та районної, міської та районної, кількох районних) зустрічні виїзні перевірки проводяться перевіряючими податкового органу, у яких виникла така необхідність. В інших випадках зустрічна перевірка контрагентів (третіх осіб) проводиться податковим органом за місцем їх постановки на облік на підставі письмового запиту про проведення такої перевірки з додатком:

1) копії приписи на виїзну перевірку платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи), завіреною видав таке розпорядження податковим органом;

2) додатки до припису на виїзну перевірку платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи). Відомості про належні до зустрічної перевірки контрагентів (третіх осіб) підписуються керівником (уповноваженим заступником) проводить виїзну перевірку податкового органу та засвідчується печаткою податкового органу. Відомості про посадових осіб податкового органу, які направляються для проведення зустрічної перевірки, підписуються керівником (уповноваженим заступником) та скріплюються печаткою податкового органу, що проводить зустрічну перевірку.

Проведення зустрічних виїзних податкових перевірок здійснюється шляхом зіставлення різних примірників одного і того ж документа за змістом, а також наявних у платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) записів, документів і фактичних даних з відповідними записами, документами і фактичними даними, що знаходяться у інших платників (інших зобов'язаних осіб), від яких отримані або яким видані кошти, матеріальні цінності та документи.

Зустрічні перевірки не проводяться, якщо сума окремо взятої фінансової операції (сума грошової оцінки господарської операції) на момент її здійснення, що здійснювалася з суб'єктами господарювання - юридичними особами та індивідуальними підприємцями Республіки Білорусь, не перевищує 250 базових величин, з суб'єктами господарювання - іноземними організаціями і фізичними особами, зареєстрованими як індивідуальних підприємців за межами Республіки Білорусь, - 500 базових величин. Дані вимоги не застосовуються у випадках здійснення фінансово-господарських операцій з використанням (витрачанням) бюджетних коштів, коштів державних цільових бюджетних і позабюджетних фондів, державного майна, заходів державної підтримки, встановлення фактів оформлення фінансово-господарських операцій документами, що містять недостовірні відомості і (або) оформленими з порушеннями вимог законодавства, а також, якщо зустрічна перевірка призначена в рамках порушеної кримінальної справи або за дорученнями керівників органів кримінального переслідування і судів по перебувають в їх провадженні справах (матеріалів).

Після проведення зустрічної перевірки оригінал додатку до припису на проведення виїзної перевірки підлягає поверненню до податкового органу, який направив письмовий запит про проведення зустрічної перевірки, і долучається до припису. Копія додатка до припису долучається податковим органом, що проводив зустрічну перевірку, до матеріалів зустрічної перевірки.

Результати зустрічної перевірки оформляються довідкою довільної форми з додатком до неї копій представлених контрагентом (третьою особою) документів і відомостей про перевірені господарських (фінансових) операціях.

Зустрічна перевірка не проводиться (довідка не оформлюється) у разі надсилання податковим органом письмового запиту про подання документів та іншої інформації контрагентам (третім особам) платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи).

У разі якщо проведеної зустрічної виїзною перевіркою буде встановлено, що платником (іншим зобов'язаним особою) на підтвердження витрат на придбання ТМЦ пред'явлені документи (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури та інших) платників (інших зобов'язаних осіб), існування яких в ході проведення зустрічних перевірок не підтверджується, або при проведенні зустрічних перевірок платник (інше зобов'язана особа) (його представник) на підставі записів бухгалтерського обліку заперечує факт відпустки ТМЦ або підтверджує його на меншу кількість і вартість, ніж відображено в обліку платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи), або в ході перевірки встановлені факти неоприбуткування по обліку платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) ТМЦ, відпущених на його адресу іншими платниками (іншими зобов'язаними особами), перевіряючий зобов'язаний витребувати пояснення у платників (інших зобов'язаних осіб) (його представників) про причини виявлених розбіжностей.

У разі визнання (у письмовій формі) платниками (іншими зобов'язаними особами) (його представниками) факту використання документів, що містять недостовірні відомості, з метою зменшення розмірів об'єктів оподаткування перевіряючим визначаються об'єкти оподаткування у платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) з урахуванням результатів зустрічній виїзної перевірки .

При встановлених розбіжності з даними бухгалтерського обліку платника (іншого зобов'язаного особи) в ході проведеної зустрічної перевірки перевіряючий зобов'язаний повідомити керівника податкового органу про виявлені розбіжності з метою подальшого інформування правоохоронних органів.

Позапланова тематична оперативна перевірка - перевірка, проведена при необхідності оперативного виявлення та припинення порушень законодавства у момент їх вчинення на обмеженій території чи відносно торгових об'єктів, транспортних засобів, інших місць здійснення діяльності.

Термін проведення позапланової тематичної оперативної перевірки щодо одного суб'єкта або його відокремленого підрозділу не повинен перевищувати трьох робочих днів.

При позапланової тематичної оперативної перевірки перевіряються питання дотримання перевіряються суб'єктами:

1) законодавства про підприємництво з метою встановлення фактів здійснення діяльності без спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням вимог і умов здійснення ліцензованого виду діяльності;

2) умов здійснення підприємницької діяльності, при порушенні яких така діяльність є незаконною і (або) забороняється;

3) порядку прийому готівкових грошових коштів при реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку, використання касових апаратів підсумкових та спеціальних комп'ютерних систем, Білетопечатающая машин і таксометрів, в тому числі використання та обліку на них засобів контролю;

4) законодавства в області порядку розрахунків готівкою;

5) порядку здійснення діяльності у сфері грального бізнесу;

6) порядку сплати єдиного податку з індивідуальних підприємців та інших фізичних осіб (далі - єдиний податок), податку на додану вартість у фіксованій сумі;

7) вимог щодо наявності документів, що підтверджують придбання (надходження) товарно-матеріальних цінностей, їх відпуск в місця реалізації;

8) порядку допуску платників єдиного податку до реалізації товарів;

9) законодавства про державне регулювання виробництва, обігу та реклами алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту;

10) законодавства про державне регулювання виробництва, обігу та реклами тютюнової сировини та тютюнових виробів;

11) законодавства про маркування товарів контрольними (ідентифікаційними) знаками при реалізації товарів, їх зберіганні і транспортуванні.

До призначення керівником податкового органу тематичної оперативної перевірки фізичних осіб, які здійснюють незареєстровану в установленому законодавством порядку підприємницьку діяльність (далі - тематичні оперативні перевірки фізичних осіб) податковим органом здійснюється збір документів і відомостей про скоюване (скоєному) порушенні законодавства.

В якості таких документів та відомостей можуть використовуватися:

1) оголошення в засобах масової інформації, мережі Інтернет, на рекламних щитах, а також інших неофіційних рекламних джерелах в місцях масового перебування населення (пункти зупинок, вхідні двері під'їздів будинків і т. д.);

2) заяви громадян, організацій, індивідуальних підприємців;

3) інформація місцевих виконавчих і розпорядчих органів, інших державних органів, банківських установ, та інших організацій, представлена ​​за запитами податкових органів;

4) внутрішні (службові) документи, які містять вказівку на факти порушень;

5) інші джерела інформації, що свідчать про факти порушення законодавства.

У приписі на проведення тематичної оперативної перевірки фізичної особи замість найменування суб'єкта вказується територія проведення перевірки (вулиця, район, населений пункт, місто, ринок, ділянка автодороги і т.д.).

За результатами тематичної оперативної перевірки фізичної особи, в ході якої встановлені факти порушень законодавства, в тому числі здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації, перевіряючі складають акт тематичної оперативної перевірки.

За відсутності доказів систематичності здійснення фізичною особою спрямованої на отримання доходу діяльності акт перевірки може не складатися. У стосовно фізичної особи виноситься повідомлення (попередження) про відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. У разі відмови фізичної особи від отримання і підпису повідомлення (попередження) у ньому влаштовується відповідний запис, завірена підписами перевіряючих.

При виявленні в ході позапланової тематичної оперативної перевірки безхазяйного майна складається акт виявлення безхазяйного майна. Акт виявлення безхазяйного майна укладається у трьох примірниках.

За наявності документів та відомостей, які є необхідними і достатніми підставами для притягнення до фізичної особи до адміністративної відповідальності, щодо цієї особи може бути складений протокол про адміністративне правопорушення без проведення тематичної оперативної перевірки.

До податкового органу за місцем проживання фізичної особи направляється копії матеріалів перевірок та інших документів та відомостей, що мають відношення до допущених фізичною особою порушень (рішень за актом тематичної оперативної перевірки, протоколів про адміністративне правопорушення, постанов про накладення адміністративного стягнення тощо) у протягом 5 робочих днів з дня їх винесення (упорядкування).

Проведення тематичної оперативної перевірки фізичної особи може супроводжуватися контрольною закупівлею товарно-матеріальних цінностей, контрольними оформлення замовлень на виконання робіт, надання послуг - спосіб контролю, виражений у штучному створенні контролюючими (наглядовими) органами ситуації з придбання товарно-матеріальних цінностей, оформлення замовлень на виконання робіт , надання послуг без мети їх придбання (споживання) або подальшої реалізації.

Здійснення податковими органами окремих процесуальних дій під час виїзних перевірок

До окремих процесуальних дій, що проводяться в ході проведення виїзних перевірок відносять:

1. Виклик до податкового органу при проведенні перевірки.

Податковий орган при проведенні перевірки має право викликати будь-яка фізична (в тому числі посадова) особа, якщо така перевірка проводиться відносно цієї особи або стосовно іншого платника (іншого зобов'язаного особи), необхідною інформацією про який це фізична особа володіє в силу участі у здійсненні операцій . Такими особами можуть бути: покупці чи користувачі товарів (послуг), особи, які виконують роботи за трудовим або цивільно-правовим договором; водії сторонніх організацій, що виконували транспортування вантажів для платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи); бухгалтери, менеджери та інший персонал платника, що перевіряється ( іншого зобов'язаного особи), які працювали в періоді, за який проводиться перевірка, і т.д.

Перевіряючі вправі вимагати письмові пояснення від платника (іншого зобов'язаного особи) або його представників, інших посадових осіб платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) або фізичних осіб з питань, що виникають в ході проведення перевірки, якщо така перевірка проводиться відносно цієї особи або іншого платника ( іншого зобов'язаного особи), про який ця особа має або може мати необхідною інформацією без виклику до податкового органу.

Метою виклику фізичної особи є отримання від нього пояснень, що дозволяють перевірити факти можливого вчинення податкових та інших порушень, встановити обставини, способи, методи скоєних перевіряється платником (іншим зобов'язаним особою) порушень.

Викликуваному фізичній особі завчасно направляється письмова повістка, яка зазначає на цілі, час виклику, адреса, за якою слід з'явитися.

Фізична особа, стосовно якого проводиться перевірка, викликане в податковий орган, має право вимагати участі свого представника або адвоката, а також дозволу на магнітофонний запис. Податковий орган не вправі відмовити у зазначених вимогах.

За результатами опитування перевіряючим складається протокол опитування.

При необхідності перевіряючий зобов'язаний провести зустрічну перевірку інших платників (інших зобов'язаних осіб), що мали відношення до скоєння господарських операцій з перевіряється платником (іншим зобов'язаним особою), а також внести пропозиції керівнику податкового органу про притягнення до перевірки експерта або спеціаліста.

Протоколи опитувань (письмові пояснення) фізичних осіб, акти зустрічних перевірок, первинні документи, представлені фізичними особами, матеріали інших перевірочних дій є для перевіряльників підставою для зміни розмірів податкового зобов'язання платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) і відображаються перевіряючим в акті перевірки.

2. Залучення до перевірки експертів і фахівців.

З метою отримання висновку про дотримання платником законодавства з питань (окремих господарських операціях), що виходять за межі компетенції податкових органів, податковий орган з метою надання сприяння у проведенні перевірки може залучити експерта або спеціаліста, що володіє спеціальними знаннями з даного питання.

Податкові органи мають право залучати фахівців та експертів для надання сприяння у проведенні перевірок, наприклад при:

1. Виявленні відхилень у процесі зіставлення записів, документів і фактичних даних за одними операціями із записами, документами і фактичними даними по зв'язаних з ними інших операцій;

2. Виявленні відхилень економічних показників об'єкта аудиту з організаціями аналогічних галузей;

3. Відсутності у перевіреній організації розроблених відповідно до законодавства норм витрат сировини і матеріалів.

Фахівці залучаються податковими органами, зокрема у випадках:

1. Особливостей ведення бухгалтерського обліку платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи);

2. Призначення податковим органом проведення інвентаризації;

3. Консультації з питань технології виробничого процесу;

4. Необхідності перекладу документів обліку платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) на російську або білоруський мову;

5. Перекладу запитів податкових органів податковим адміністраціям інших країн і (або) іншим компетентним організаціям інших країн для проведення зустрічних перевірок відбувалися перевіряється платником (іншим зобов'язаним особою) господарських операцій;

6. Розрахунку фактичних викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище;

7. Встановлення відповідності первинних документів платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) фактичним змістом господарських операцій.

Експертиза проводиться на підставі договору між інспекцією МНС і органом і (або) організацією, що виконують експертизу.

За результатами виконаної експертизи фахівцями, які проводили експертизу, складається висновок. Висновок з усіма матеріалами надсилається до податкового органу, який проводить перевірку, для прилучення до акта перевірки. З урахуванням експертного висновку виводиться сума завищених витрат, віднесених на собівартість продукції (робіт, послуг), сума прихованих (занижених) об'єктів оподаткування або вказується про відсутність порушень. До акта перевірки додаються висновок і всі вироблені на підставі експертного висновку розрахунки, пояснення посадових і матеріально відповідальних (підзвітних) осіб, чиї дії (бездіяльність) залучили порушення податкового та іншого законодавства.

Оплата за проведення експертизи або за послуги фахівця здійснюється податковими органами за рахунок коштів платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) або за рахунок коштів бюджету, якщо провина цього платника (іншого зобов'язаного особи) не буде встановлена.

3. Опечатування кас, приміщень, місць зберігання документів і майна.

Опечатування каси, складів, магазинів та інших приміщень, місць зберігання документів та майна (далі - опечатування об'єктів) має на меті припинити здійснюються платником (іншим зобов'язаним особою) порушення податкового та іншого законодавства, запобігти знищенню документів, пов'язаних з допущеними порушеннями податкового та іншого законодавства , приховування товарно-матеріальних цінностей, що є доказом скоєного правопорушення. Опечатування об'єктів здійснюється також з метою забезпечення і проведення інвентаризації, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів.

Опечатування об'єктів проводиться в присутності власника і (або) платника (іншого зобов'язаного особи) (їх представників) з відображенням цього факту в акті з обов'язковим зазначенням:

1. Посади та прізвища, імені, по батькові перевіряючого, яка провела опечатування приміщення;

2. Прізвища, імені, по батькові власника і (або) платника (іншого зобов'язаного особи) (їх представників), присутніх при цьому;

3. Підстави для опечатування;

4. Описи способу опечатування;

5. Розписки власника або платника (іншого зобов'язаного особи) (їх представників) про прийняття під охорону опечатаного приміщення та ознайомленні з заходами відповідальності за розкриття приміщення.

Про факт опечатування негайно ставиться до відома керівник податкового органу.

Другий примірник акта вручається власнику або платнику (іншій зобов'язаному особі) (їх представнику).

4. Вилучення документів.

У тих випадках, коли для проведення перевірки недостатньо вилучення копій документів платників (інших зобов'язаних осіб) або у податкових органів є достатні підстави вважати, що оригінали документів будуть знищені, приховані, виправлені або замінені, посадова особа податкового органу має право вилучити оригінали документів.

Посадова особа податкового органу, що здійснює виїзну перевірку, виносить постанову про вилучення документів. Зазначена постанова складається у двох примірниках, підлягає затвердженню керівником податкового органу з подальшою передачею другого примірника особі, у якої ці документи були вилучені.

Вилучення документів здійснюється в присутності осіб, у яких ці ​​документи вилучаються, а в разі їх відсутності - в присутності понятих.

У першу чергу підлягають вилученню практично невідновлювані і важко відновлювані документи.

До практично невідновлюваних належать документи, що існують в одному примірнику, або документи, без яких визначити учасників скоєних фінансово-господарських операцій не представляється можливим.

До важко відновлюваним належать первинні документи, які можуть бути відновлені шляхом проведення зустрічних перевірок, проведення опитування фізичних осіб і тому подібних дій (договори на виконання робіт чи поставок товарів, акти виконаних робіт, товарно-транспортні та товарні накладні, платіжно-розрахункові документи і т . п.).

Легко відновлювані документи (документи синтетичного обліку, зведеної звітності та інші подібні документи, які за своїм змістом можуть бути відновлені на основі наявних документів первинного обліку) вилучаються в крайніх випадках.

Вилучені документи перераховуються і описуються в акті вилучення документів, що додається до постанови про вилучення. При вилученні документів перевіряючі зобов'язані надати можливість платнику (іншій зобов'язаному особі) для зняття ксерокопій документів, що вилучаються, які повинні бути поміщені, у справи замість вилучених оригіналів документів, про що робиться відмітка в акті вилучення документів. При неможливості виготовити або передати виготовлені копії одночасно з вилученням документів податковий орган передає їх особі, у якої ці документи були вилучені, протягом п'яти днів після вилучення для виготовлення копій в порядку, визначеному податковим органом. Копії документів завіряються посадовою особою податкового органу (в тому числі і з застосуванням кліше «Копія вірна. ІМНС по району» і факсиміле).

Акт вилучення документів складається у двох примірниках і підписується особою, яка проводила вилучення, та особою, у якого вони були вилучені. У разі відмови цієї особи від підписання акта вилучення документів на ньому робиться відповідний запис.

Перший примірник акта долучається до акта перевірки, копія акта вилучення документів вручається під підпис або надсилається особі, у якої ці документи були вилучені.

Перевіряючі мають право проводити звірку бухгалтерських записів, записів обліку доходів і витрат в комп'ютерних базах даних із записами в документах бухгалтерського обліку, наданих платником (іншим зобов'язаним особою) для перевірки. У разі виявлення розбіжностей, які свідчать про приховування платником (іншим зобов'язаним особою) об'єктів оподаткування, перевіряючі мають право тимчасово вилучити системний блок персонального комп'ютера і доставити його в приміщення інспекції МНС.

Вилучення і опечатування системного блоку персонального комп'ютера, дискет, CD-дисків, магнітооптичних дисків, стримерного касет та інших матеріальних носіїв електронної інформації виробляються перевіряючими у присутності представників платника (іншого зобов'язаного особи) і оформляються актом. Опечатування має бути здійснене таким чином, щоб виключити можливість доступу до складових частин вилучається технікою міститься на ній інформації (шляхом накладення на роз'єм живлення вилучається системного блоку смужки паперу з підписами перевіряючого та платника (іншого зобов'язаного особи), його представників або приміщення вилучається системного блоку перед опечатуванням в пакет, касети, дискети - у конверт і т.д.).

5. Призупинення операцій платника (іншого зобов'язаного особи) за рахунками в банку в ході перевірки.

Інспекціям МНС згідно зі статтею 53 Загальної частини НК Республіки Білорусь надано право припиняти повністю або частково операції організацій та фізичних осіб за їх рахунках і вкладах у банках. Про це процесуальному дії йшлося в темі 4 (питання 3).

6. Арешт і (або) вилучення майна.

Відповідно до статті 54 Кодексу та статтею 8.7 ПІКоАП посадові особи податкового органу у разі невиконання платником (іншим зобов'язаним особою) у встановлені терміни податкового зобов'язання, несплати пені, а також з метою забезпечення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, конфіскації або стягнення вартості предмета адміністративного правопорушення накладають арешт на майно.

Відповідно до статті 8.9 ПІКоАП посадовими особами податкового органу вилучаються виявлені при здійсненні службових повноважень знаряддя чи засоби вчинення адміністративного правопорушення, доходи, отримані внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, предмети адміністративного правопорушення, за вчинення якого передбачена їх конфіскація.

Предметами адміністративного правопорушення, знаряддями і засобами вчинення адміністративного правопорушення є речі, в тому числі гроші та цінні папери, відповідно до статті 128 Цивільного кодексу Республіки Білорусь.

Майно, на яке накладено арешт відповідно до частини першої цього пункту, може бути вилучено та передано на зберігання іншій особі, яка має бути попереджено про відповідальність за псування, витрачення, приховування або відчуження майна, про що береться підписка.

Посадові особи податкових органів, які проводять перевірку і встановили порушення вимог законодавства, за які відповідно до статей Особливої ​​частини КпАП або іншими законодавчими актами передбачено в якості додаткового адміністративного стягнення конфіскація предмета адміністративного правопорушення, знарядь і засобів вчинення адміністративного правопорушення, доходів, отриманих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, накладають арешт на майно та (або) виробляють його вилучення.

Арешт і (або) вилучення майна проводиться відповідно до статті 54 НК і статтями 8.7 та 8.9 ПІКоАП.

При арешті майна з метою забезпечення виконання податкового зобов'язання, сплати пені начальником (заступником начальника) податкового органу, а при арешті і (або) вилучення майна з метою забезпечення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, конфіскації або стягнення вартості предмета адміністративного правопорушення перевіряючим виноситься постанова про арешт і (або) вилучення майна і складається протокол опису арештованого та (або) вилученого майна, а при необхідності також додаток до протоколу опису арештованого та (або) вилученого майна. Бланки протоколу опису арештованого та (або) вилученого майна, додатки до протоколу опису арештованого та (або) вилученого майна є бланками суворої звітності.

Постанова про арешт і (або) вилучення майна виноситься у трьох примірниках, один з яких видається власникові (володільцеві) майна, правопорушника (їх представникам) або особі, у якої знаходиться майно, два інших залишаються в податковому органі. Протокол опису арештованого та (або) вилученого майна укладається у чотирьох примірниках (перший, третій і четвертий - залишаються у податковому органі, другий - вручається власникові (володільцеві) майна, правопорушника (їх представникам) або особі, у якої знаходиться майно).

Протокол опису арештованого та (або) вилученого майна підписується посадовою особою податкового органу та власником майна (його представником), особою, у якої знаходиться майно, або понятими. У разі відмови осіб, присутніх при арешті і (або) вилучення, від підпису про це робиться відмітка у протоколі опису арештованого та (або) вилученого майна, заверяемая підписом посадової особи податкового органу. Особі, що відмовився підписати процесуальний документ, надається можливість дати пояснення про причини відмови, яке заноситься до протоколу опису арештованого та (або) вилученого майна.

Арештоване і (або) вилучене майно передається на зберігання особам, визначеним податковим органом, за актом передачі майна на зберігання з попередженням під розпис цих осіб про відповідальність за псування, витрачення, приховування або відчуження майна.

Постанова про арешт і (або) вилучення майна скасовується судом, керівником податкового органу, посадова особа якого справило арешт і (або) вилучення майна, якщо відпала необхідність у такій мірі, у випадках, коли арешт на майно накладався з метою забезпечення виконання податкового зобов'язання, сплати пені - також з підстав, зазначених у частині другій пункту 14 статті 54 НК.

Скасування керівником податкового органу постанови про арешт і (або) вилучення майна здійснюється шляхом винесення постанови про скасування постанови про арешт і (або) вилучення майна, яке виноситься у трьох примірниках, один з яких вручається власникові (володільцеві) майна, правопорушника (їх представникам) або особі, у якої знаходиться майно, два інших - залишаються в податковому органі.

Повернення вилученого майна проводиться на підставі акту повернення майна. Акт повернення майна складається в трьох примірниках, один з яких вручається власнику (його представнику), другий - зберігачу, третій - залишається в податковому органі.

7. Проведення перевірки в разі виявлення у платника (іншого зобов'язаного особи) неофіційних записів бухгалтерського обліку і (або) податкового обліку.

У разі виявлення у платника (іншого зобов'язаного особи) записів та облікових документів, які не відображені на рахунках бухгалтерського обліку (обліку доходів і витрат) і (або) у податковому обліку, або відрізняються за своїм змістом від аналогічних записів у поданих для перевірки бухгалтерському та (або) податкового обліку (обліку доходів і витрат) (далі - неофіційні записи) перевіряючий повинен вжити заходів щодо встановлення осіб, які виробляли ці неофіційні записи. Від зазначених осіб витребується пояснення про те, які операції відображалися в неофіційних записах, чи належать ці операції до діяльності платника (іншого зобов'язаного особи), з якими платниками (іншими зобов'язаними особами) вони відбувалися.

Неофіційні запису бухгалтерського і (або) податкового обліку, а також отримані пояснення перевіряючими вилучаються і використовуються для організації зустрічних перевірок інших платників (інших зобов'язаних осіб) та (або) фізичних осіб з питань взаємин з перевіряється платником (іншим зобов'язаним особою) і визначення, яка перевіряється платника (іншого зобов'язаного особи) об'єктів оподаткування методом непрямого визначення об'єктів оподаткування.

При виявленні в ході зустрічних перевірок розбіжностей між даними у представленому для перевірки бухгалтерському обліку і даними, відображеними в обліку іншими платниками (іншими зобов'язаними особами) та (або) фізичними особами, які здійснювали ці операції з перевіряється платником (іншим зобов'язаним особою), складається проміжний акт перевірки, в якому фіксуються виявлені розбіжності.

Проміжний акт перевірки, рішення по проміжному акту перевірки, виявлені неофіційні записи бухгалтерського і (або) податкового обліку та протоколи опитувань (письмові пояснення) осіб, що вели ці записи (якщо такі будуть встановлені), підлягають направленню до органів фінансових розслідувань або до органів внутрішніх справ для проведення подальшого розслідування.

8. Збір контрольної інформації про господарські операції, які відбувалися з перевіряється платником (іншим зобов'язаним особою) іншими платниками (іншими зобов'язаними особами)

З метою збору інформації про господарські операції, які можуть використовуватися для ухилення від сплати податків платниками (іншими зобов'язаними особами), перевіряючі при виявленні у платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) угод, укладених з іншими платниками (іншими зобов'язаними особами), на суму угоди понад 100 базових величин, встановлених на дату проведення перевірки, при:

• розрахунку з іншими платниками (іншими зобов'язаними особами) за поставлені ТМЦ, виконані роботи (надані послуги) зустрічній постачанням ТМЦ, зустрічним виконанням робіт, наданням послуг;

• виконання робіт (послуг) за договором міни, а також договором, виконання зобов'язань за яким здійснюється шляхом заліку взаємних вимог;

• виконанні умов договору, при якому права кредитора переходять до іншої особи (поступка вимоги);

• виконанні умов договору переведення боргу;

• здійсненні розрахунків за договором шляхом передачі цінних паперів;

• здачі в оренду складських приміщень іншим платникам (іншим зобов'язаним особам).

Зібрані в ході перевірки відомості підлягають направленню інспекціям МНС за місцем перебування на обліку платників (інших зобов'язаних осіб), які здійснювали господарські операції, що підлягають контролю, з перевіреним платником (іншим зобов'язаним особою) в термін не пізніше 5 робочих днів з дати складання акта перевірки.

Оформлення результатів податкових перевірок. Прийняття податковими органами рішень за актами перевірок

За підсумками перевірки перевіряючими складається акт або довідка за формами, встановленими Методичними рекомендаціями.

Результати перевірки, в ході якої не виявлено порушень актів законодавства, оформлюються довідкою перевірки.

За результатами перевірки, в ході якої виявлено порушення актів законодавства, складається акт перевірки. За фактами виявлених порушень перевіряючим в межах його компетенції може бути складений протокол про адміністративне правопорушення і (або) винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Умовно можна виділити два види актів перевірки:

1. Проміжний акт - складається до закінчення перевірки у разі, якщо виявлене порушення може бути приховано або за виявленими фактами необхідно вжити невідкладних заходів щодо їх усунення та притягнення до відповідальності осіб, чиї дії (бездіяльність) спричинили порушення перевіряється суб'єктом законодавства.

Проміжний акт перевірки має містити:

• підстава призначення перевірки, дату і номер розпорядження на її проведення, посади, прізвища та ініціали осіб, які проводили перевірку;

• дату початку перевірки (у разі призупинення перевірки вказується його період), а також місце і дату проміжного складання акту перевірки;

• найменування, місцезнаходження і підпорядкованість (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання) суб'єкта, обліковий номер платника, реквізити поточного (розрахункового) та інших рахунків;

• опис факту порушення законодавства, місце і час (якщо вони встановлені) його вчинення, акти законодавства, вимоги яких порушені, і (або) передбачену законодавчими актами відповідальність за таке порушення;

• вказівку на те, що акт перевірки є проміжним;

• інші відомості, необхідні для розгляду матеріалів про скоєний правопорушення.

На підставі проміжного акту перевірки контролюючим (наглядовим) органом може бути винесено рішення і (або) вимога (припис) про усунення порушень, встановлених в ході проведення перевірки. За фактами виявлених порушень перевіряючим в межах його компетенції може бути складений протокол про адміністративне правопорушення і (або) винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Факти, викладені в проміжному акті перевірки, включаються в акт перевірки.

2. Підсумковий акт - складається по закінченні перевірки відповідно до правил глави 8 Положення про порядок проведення перевірок.

Результати спільної перевірки оформляються перевіряючими кожного контролюючого (наглядової) органу у окремому акті (довідці) перевірки. У випадку, якщо спільна перевірка проводиться за ініціативою контролюючого (наглядової) органу, один примірник акта (довідки) перевірки після вручення (направлення) перевіряється суб'єкту або його представникові передається контролюючому (наглядовому) органу, що ініціював проведення перевірки.

В акті перевірки повинні бути дотримані ясність і точність викладу виявлених фактів. Не допускається включення до акта перевірки різного роду не підтверджених документально фактів і даних про діяльність суб'єкта, що перевіряється.

В акті перевірки з урахуванням особливостей проведення окремих видів перевірок повинні бути зазначені:

• підстава призначення перевірки, дата і номер розпорядження на її проведення, посади, прізвища та ініціали осіб, які проводили перевірку;

• дати початку та закінчення перевірки (у разі призупинення перевірки вказується його період), а також місце складання акту перевірки;

• перевірений період;

• посади, прізвища та ініціали працівників суб'єкта, зобов'язаних підписати акт, з обов'язковим зазначенням періоду їх роботи на займаних посадах у періоді, що перевіряється, а також інших осіб, залучених до перевірки;

• найменування (прізвище, ім'я, по батькові) суб'єкта (за відсутності найменування, яка перевіряється відокремленого підрозділу - адреса його місця знаходження), місцезнаходження (місце проживання) і підпорядкованість (за наявності), обліковий номер платника, реквізити поточного (розрахункового) та інших рахунків ( при їх наявності);

• наявність книги обліку перевірок, а також інформація про виробленої в ній записи про даній перевірці;

• ким і коли були проведені попередні перевірки за період, що перевірявся з тих самих питань, по яких проведено перевірку;

• які фінансово-господарські операції (документи), яким методом і за який період перевірені;

• опис факту порушення законодавства, місце і час його вчинення, акти законодавства, вимоги яких порушені, і (або) передбачена законодавчими актами відповідальність за таке порушення;

• розмір заподіяної шкоди (при його наявності) та інші наслідки виявлених порушень;

• посади, прізвища та ініціали осіб, дії (бездіяльність) яких спричинили порушення перевіряється суб'єктом законодавства;

• інші відомості, необхідні для розгляду матеріалів про скоєний правопорушення та прийняття рішення за актом перевірки та (або) винесення вимоги (приписи) про усунення порушень.

В акті перевірки можуть викладатися пропозиції про усунення виявлених порушень.

Перевіряючий несе відповідальність за достовірність фактів і відомостей про виявлені порушення, а також встановлених сум шкоди, зазначених в акті перевірки.

За достовірність документів, відомостей і фактів, зазначених у поданих на вимогу перевіряючого довідках, поясненнях і розрахунках, відповідальність несуть посадові особи та представники суб'єкта, які представили зазначені довідки, пояснення та розрахунки.

Однорідні порушення можуть бути відображені у відомостях (таблицях), які додаються до кожного примірника акта перевірки, в яких вказуються всі необхідні дані по кожному факту порушення: розмір заподіяної шкоди (при його наявності), період, протягом якого здійснювалася порушення, дати і номери документів .

У необхідних випадках до акта перевірки можуть бути включені довідки і розрахунки, складені на підставі перевірених документів, а також копії або виписки з документів, завірені перевіряється суб'єктом у встановленому порядку, пояснення представника суб'єкта.

Акт (довідка) перевірки підписується перевіряючим (керівником перевірки), а також:

• керівником суб'єкта або індивідуальним підприємцем, при їх відсутності - іншим представником суб'єкта, особою, що здійснює приватну нотаріальну, ремісничу діяльність, діяльність у сфері агроекотуризму;

• особою, що здійснює керівництво бухгалтерським обліком суб'єкта (при перевірках з питань, пов'язаних із здійсненням перевіряється суб'єктом фінансово-господарських операцій).

Акт (довідка) перевірки оформляється не менше ніж у двох примірниках і підписується в строк не пізніше 5 робочих днів з дня закінчення перевірки.

Акт (довідка) перевірки протягом 2 робочих днів з дня його (її) підписання перевіряючим (керівником перевірки) вручається під розпис (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) перевіряється суб'єкту або його представникові.

У разі незгоди із змістом акта в цілому або в частині, що перевірявся суб'єкт або його представник робить запис перед своїм підписом: «З запереченнями» і не пізніше 15 робочих днів з дня підписання акта (довідки) представляє в письмовому вигляді заперечення з його (її) змістом до контролюючого (наглядовий) орган.

Обгрунтованість доказів, викладених у запереченнях, вивчається перевіряючим (керівником перевірки) і по них протягом 15 робочих днів складається письмовий висновок, який направляється перевіряється суб'єкту рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається перевіряється суб'єкту або його представнику під розпис. При необхідності з метою підтвердження обгрунтованості доводів, викладених у запереченнях, не пізніше 10 робочих днів з дня надходження заперечень може бути призначена додаткова перевірка щодо суб'єкта. Така перевірка проводиться тим контролюючим (наглядовим) органом, який спочатку проводив перевірку. У цьому випадку письмовий висновок з запереченням направляється перевіряється суб'єкту рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається перевіряється суб'єкту або його представнику під розпис не пізніше 10 робочих днів з дня завершення додаткової перевірки.

Перевіряючий може зажадати письмові пояснення про причини виявлених порушень від суб'єкта, його представника, а також від інших осіб, дії (бездіяльність) яких спричинили порушення перевіряється суб'єктом законодавства. Дані пояснення додаються до акта перевірки.

На підставі акта, складеного за результатами проведення перевірки, протягом 30 робочих днів з дня його вручення (направлення) перевіряється суб'єкту або його представнику, а в разі подання заперечень - з дня вручення (направлення) перевіряється суб'єкту або його представникові висновки з цих запереченням посадовим особою контролюючого (наглядової) органу, уповноваженим відповідно до його компетенції розглядати матеріали перевірки, виноситься рішення за актом перевірки та (або) вимога (припис) про усунення порушень, встановлених в ході проведення перевірки. За рішенням керівника державного органу зазначений строк може бути продовжений не більше ніж на 15 робочих днів. У зазначені строки не включається час знаходження матеріалів перевірки в органах кримінального переслідування і судах.

Перший примірник рішення за актом перевірки та (або) вимоги (приписи) про усунення порушень вручається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) під розпис перевіряється суб'єкту або його представникові для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, другий примірник залишається для здійснення контролю у контролюючого (наглядової) органу.

У разі виявлення податковим органом при здійсненні контролю ознак адміністративного правопорушення, ведення адміністративного процесу за яким віднесено відповідно до законодавства до компетенції інших органів (організацій), податковий орган зобов'язаний письмово повідомити про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 9.3 Процесуально-виконавчого кодексу Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення.

Податковий орган при встановленні в ході перевірки фактів заподіяння шкоди, необгрунтованих списань грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей у розмірі понад 1000 базових величин, установлених на момент заподіяння шкоди, здійснення фінансово-господарської операції, а при триваючому правопорушенні - на момент його закінчення (складання акта перевірки), а також при встановленні інших фактів, що вказують на ознаки злочину, передає матеріали перевірки до органів кримінального переслідування у 10-денний строк з дня винесення рішення за актом перевірки.

Матеріали перевірки направляються до органів кримінального переслідування з супровідним листом, в якому зазначаються найменування (прізвище, ім'я, по батькові) суб'єкта (за відсутності найменування, яка перевіряється відокремленого підрозділу - адреса його місця знаходження), його місцезнаходження (місце проживання), виявлені порушення, вимоги законодавства, які порушені, посади, прізвища та ініціали осіб, дії (бездіяльність) яких спричинили порушення перевіряється суб'єктом законодавства.

Після закінчення перевірки податковий орган, який проводив перевірку, має право поінформувати вищестоящий контролюючий (наглядовий) орган, власника майна суб'єкта або його представника про виявлені факти порушень законодавства та внести пропозиції про запобігання їх у майбутньому.

Порядок оскарження рішень податкових органів, прийнятих за результатами податкових перевірок

Оскарження платниками рішень за актами перевірок здійснюється відповідно до статей 86, 87, 88 НК, з урахуванням правил Указу № 510.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення оскаржується в порядку, передбаченому главою 12 ПІКоАП.

Рішення податкових органів, дії (бездіяльність) їх посадових осіб можуть бути оскаржені до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі і (або) до загального чи господарського суду.

Подача скарги до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі не виключає права на подання скарги до суду.

Скарга на рішення податкового органу, дії (бездіяльність) його посадових осіб може бути подана до вищестоящого податкового органу, вищій посадовій особі податкового органу протягом тридцяти календарних днів з дня його винесення (здійснення).

Скарга на рішення податкового органу може бути подана в господарський суд протягом одного року з дня винесення рішення.

Скарга на рішення податкового органу адресується до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі (за відсутності вищестоящого податкового органу), яким посадові особи, які прийняли рішення, безпосередньо підпорядковані.

Пропуск строку подачі скарги є підставою для відмови у її розгляді. У разі пропуску з поважних причин строку подання скарги цей строк за заявою особи, яка подає скаргу, може бути відновлений відповідно вищестоящим податковим органом чи вищим посадовою особою податкового органу.

Скарга подається у письмовій формі. До скарги повинні бути додані обгрунтовують її документи.

Особа, яка подала скаргу до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі податкового органу, до прийняття рішення за цією скаргою може її відкликати на підставі письмової заяви.

Скарга платника (іншого зобов'язаного особи) розглядається вищестоящим податковим органом чи вищим посадовою особою податкового органу у термін не пізніше одного місяця з дня її отримання.

За підсумками розгляду скарги на рішення податкового органу вищестоящий податковий орган має право:

• залишити рішення без зміни, а скаргу - без задоволення;

• скасувати рішення повністю або частково;

• скасувати рішення і призначити додаткове податкове перевірку;

• внести зміни в рішення.

За підсумками розгляду скарги на дії (бездіяльність) посадової особи податкового органу вищестоящий податковий орган або вищестояще посадова особа має право:

• задовольнити скаргу;

• залишити скаргу без задоволення.

За підсумками розгляду скарги на дії (бездіяльність) посадової особи податкового органу вищестояще посадова особа має право:

• задовольнити скаргу;

• залишити скаргу без задоволення.

Рішення за скаргою протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається платнику (іншій зобов'язаному особі) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому або його представнику під розпис. Копія рішення в такий самий термін надсилається до податкового органу, рішення чи дії (бездіяльність) посадових осіб якого були оскаржені.

Податкові пости

Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 20.01.2004 року № 48 затверджено Положення «Про порядок створення і організації роботи державних податкових постів». Відповідно до зазначеного становищем, під державним податковим постом (далі - податковий пост) розуміється знаходження посадових осіб податкового органу:

На об'єктах (території, будівлі, споруди) юридичної особи, його структурних підрозділів, що здійснюють виробництво тютюнових виробів (далі - виробник тютюнових виробі), для проведення комплексу заходів по здійсненню державного контролю за обігом тютюнової сировини, виробництвом та обігом тютюнових виробів;

На території і (або) у приміщеннях платника податків, зборів (зборів) (далі - платник) (іншого зобов'язаного особи) з метою податкового контролю.

Податковий пост вводиться:

• на об'єктах (території, будівлі, споруди) виробника тютюнових виробів за рішенням Ради Міністрів Республіки Білорусь;

• на території і (або) у приміщеннях платника (іншого зобов'язаного особи) за рішенням Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь (далі - МНС).

Термін дії податкового поста визначається органом, який прийняв рішення про його введення.

Податкові пости виконують такі функції:

1. Контроль за виконанням податкових зобов'язань, сплатою пені платником (іншим зобов'язаним особою);

2. Виявлення дебіторської заборгованості у виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи) при наявності невиконаних податкових зобов'язань, несплати пені, здійснення контролю за її станом. Внесення пропозицій про стягнення податків, зборів (зборів), пені за рахунок коштів дебіторів виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи), а також за рахунок майна виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи);

Забезпечення контролю за відповідністю обсягів сировини (матеріалів), що надійшли для виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, фактичними обсягами вироблених з цієї сировини (матеріалів) товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

Забезпечення контролю за відповідністю фактичних обсягів виробництва і (або) реалізації товарів даними обліку виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи) та даними, відбитим виробником тютюнових виробів у деклараціях про обсяги виробництва та обігу тютюнових виробів, у податкових деклараціях (розрахунках), платником (іншим зобов'язаним особою) у податкових деклараціях (розрахунках);

Проведення звірки відповідності фактичних залишків товарів, що перебувають у складських та інших приміщеннях виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи), даними його обліку і звітності; вивчення причин списання сировини (матеріалів) понад установлені норми;

Здійснення перевірки документів, пред'явлених покупцем (одержувачем) товарів (робіт, послуг);

Проведення огляду територій виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи), його адміністративних, виробничих, складських та інших приміщень для виявлення місць зберігання неврахованих сировини (матеріалів), товарно-матеріальних цінностей та (або) без документів, що підтверджують їх придбання (надходження) ;

Здійснення контролю за використанням виробником тютюнових виробів, платником (іншим зобов'язаним особою) бланків суворої звітності;

Здійснення інших заходів у межах компетенції податкових органів.

Чисельність і персональний склад працівників податкового поста затверджуються наказом керівника інспекції МНС, в якій виробник тютюнових виробів, платник (інше зобов'язана особа) перебуває на обліку.

Керівник податкового поста призначається з числа працівників якого апарату МНС наказом Міністра з податків і зборів (особи, що його замінює), або інспекцій МНС - наказом керівника (особи, що його замінює) відповідної інспекції МНС.

Податкові пости працюють в режимі роботи виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи).

Виробник тютюнових виробів, платник (інше зобов'язана особа) зобов'язані сприяти працівникам податкових постів у їх діяльності з функціонування цих постів.

Керівник податкового поста здійснює організацію та координацію його роботи, визначає напрями діяльності податкового поста, проводить аналіз проробленої роботи.

Працівники податкових постів:

За участю виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи), його представника або уповноваженої ним особи мають право доступу до адміністративних, виробничі, складські та інші приміщення виробника;

Має право одержувати від виробника пояснення, довідки, відомості, документи (їх копії), бухгалтерську звітність та інші матеріали, необхідні для виконання функцій, покладених на податковий пост.

При цьому вони не мають права втручатися в оперативно-господарську діяльність виробника тютюнових виробів, платника (іншого зобов'язаного особи), а також, зобов'язані дотримуватися податкову таємницю.