ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
1.1. Напрями, етапи і зміст бухгалтерської оцінки
інвестиційного проекту
1.2. Показники, використовувані при оцінці економічної
ефективності інвестиційного проекту
1.3. Облік ризиків при оцінці ефективності інвестиційного
проекту
2. АНАЛІЗ РИНКУ Інвестований ПРОДУКЦІЇ ЯК
ПЕРШИЙ ЕТАП БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТ-
Ційних проектів
2.1. Аналіз внутрішньоросійського і внутрирегионального
ринку молока
2.2. Рівень і динаміка цін на сировинне молоко і
молокопродукти
2.3. Маркетингова концепція ЗАТ "Новоясенська" на
середню і довгострокову перспективу
3. АНАЛІЗ І ОЦІНКА РЕСУРСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
ЗАТ "Новоясенська" У ОСВОЄННІ ПРОЕКТУ
МОДЕРНІЗАЦІЇ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ
3.1. Бухгалтерська оцінка майнового стану
ЗАТ "Новоясенська"
3.2. Поєднання галузей і структура товарної продукції
ЗАТ "Новоясенська"
3.3. Фінансові можливості господарства в освоєнні проекту
3.4. Розрахунок потреби модернізованої молочної ферми
в кормах
3.5. Перехід на однотипні цілодобові раціони
як спосіб ефективного витрачання кормів
4. РОЗРАХУНОК НОРМИ ПРИБУТКУ НА КАПІТАЛ,
Інвестований ЗАТ "Новоясенська"
У МОРЕНЗІРАЦІЮ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ
4.1. Вибір методу розрахунку
4.2. Алгоритм розрахунку
4.3. Результати розрахунку
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Ця дипломна робота являє собою другу, завершальну частину комплексної дипломної роботи. Загальна назва дипломної роботи - "Аналіз та прийняття довгострокових інвестиційних рішень". При цьому частина 1 іменувалася: "Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту (на прикладі ЗАТ" Новоясенська "Старомінського району Краснодарського краю)". Цю частину комплексної дипломної роботи виконала Л.М. Заінкова, моя колега.
Друга частина продовжує і завершує першу. Вона іменується так: "Оцінка ефективності інвестиційного проекту (на прикладі того ж ЗАТ" Новоясенська ")". В обох випадках мова йде про інвестиційний проект модернізації молочної ферми зазначеного підприємства.
Аналіз, розробка та оцінка інвестиційних рішень є найважливіші розділи бухгалтерського управлінського обліку. Значення цих розділів особливо посилилося в сучасних умовах, коли сільське господарство нашої країни перейшло до зростання і ефективному розвитку після багатьох років спаду в перші роки переходу до ринку. Роль інвестицій в модернізацію галузі, в першу чергу тваринництва, різко зросла у зв'язку з прийняттям і здійсненням з 2006 р. пріоритетного національного проекту "Розвиток АПК", ініційованого Президентом РФ В.В. Путіним.
Мета другої частини комплексної дипломної роботи полягала у виконанні бухгалтерської оцінки інвестиційного проекту модернізації молочної галузі ЗАТ "Новоясенська". Суть і зміст цього проекту були викладені в першій частині роботи.
Для досягнення мети другій частині дипломної роботи були вирішені такі основні завдання:
1. Узагальнено теоретичні та методичні основи бухгалтерської оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів.
2. Проаналізовано тенденції на ринках молока в Росії і в обстеженому регіоні - Краснодарському краї.
3. Виявлено та оцінено ресурсні можливості ЗАТ "Новоясенська" в освоєнні розробленого для нього інвестиційного проекту.
4. Виконано бухгалтерська оцінка норми прибутку на капітал, що інвестується ЗАТ "Новоясенська" в модернізацію молочної галузі.
При виконанні роботи були використані бухгалтерські та інші документи ЗАТ "Новоясенська".
1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
1.1. Напрями, етапи і зміст
бухгалтерської оцінки інвестиційного проекту
Реальний економічний ефект від конкретного інвестиційного проекту може бути досягнутий, якщо він, по-перше, дійсно буде мати внутрішньої новизною в порівнянні з вже застосовуваними аналогами в даному чи в інших підприємствах, а по-друге, якщо при цьому необхідні для реалізації інноваційного проекту інвестиції окупляться відносно швидко і будуть характеризуватися порівняно високою нормою прибутку (Тобто відношенням прибутку або чистих грошових надходжень до величини сукупних інвестиційних витрат) [21, 27, 28].
З табл.1 видно, що напрями оцінки інноваційних та інвестиційних проектів можна класифікувати по семи ознаками:
1) за характером оцінки (тобто за предметом оцінки - що саме має оцінюватися);
2) по головній змістовної особливості оцінюваного проекту (тобто по головному результату, який передбачається отримати від реалізації проекту);
3) за маркетингової (ринкової) особливості проекту;
4) за потенційному впливу на загальну ефективність господарської діяльності підприємства, який передбачає реалізувати оцінюваний проект;
5) за конкретним економічним і іншим переваг (соціальним, екологічним і т.д.), що відкривається перед підприємством, що реалізовує проект, у порівнянні з іншими проектами або вже застосовуються на підприємстві технічними, технологічними, організаційними та іншими рішеннями;
6) за ознаками ефективності, обгрунтовано відбираються з їх сукупності для оцінки даного проекту з урахуванням його специфіки;
7) за безпосередніми критеріями (показниками), здатним забезпечити комплексну об'єктивну оцінку, яка відображається в конкретно-числовій формі.
Таблиця 1 - Напрямки оцінки інноваційних та інвестиційних проектів
Незважаючи на те, що інноваційні та інвестиційні проекти можна і потрібно оцінювати за схожими семи напрямах, сам характер оцінки стосовно до типу проекту повинен відрізнятися. Головна відмінність найчастіше можна охарактеризувати з позицій загальних і відмінних ознак форми і змісту, що представляють собою діалектичну єдність [24, 25].
При цьому в ролі змісту будуть виступати інноваційні проекти, а в ролі форми - інвестиційні.
Так, за першою ознакою, тобто за характером оцінки обгрунтування інноваційного проекту слід починати з аналізу його чисто змістовної сторони, тобто сутності представляється їм інновації, а обгрунтування інвестиційного проекту має починатися з його зовнішньо-формальної сторони, що зводиться до встановлення здатності проекту забезпечити своєчасне повернення витрачених на його здійснення фінансових ресурсів з тим чи іншим приростом (відсотком на капітал, капітал).
За ознакою - головна особливість проекту - інноваційні проекти слід оцінювати по їх здатності позитивно застосувати наявні на підприємстві технічні засоби, технології і його інші внутрішні якості, а інвестиційні - за їх здатністю забезпечити інвестору (підприємству) отримання більшого прибутку або чистого дисконтованого доходу, т. е. перевищення сукупних результатів застосування проекту над сукупними витратами на його впровадження і використання протягом усього розрахункового періоду при приведенні (дисконтуванні) всіх витрат кінцевих фінансових результатів до грошової оцінки базового (початкового) періоду.
При оцінці з позицій маркетингових наслідків інноваційні проекти слід вивчати в загальній системі ринкових зв'язків і взаємодій, тобто необхідно зіставити комерційні можливості проекту з поточною і особливо з перспективною ринковою кон'юнктурою, з передбачуваними змінами в співвідношенні пропозиції і платоспроможного ринкового попиту на продукцію, виробництво якої намічається проектом. Що ж стосується маркетингової оцінки інвестиційних проектів, то тут головне полягає у виявленні індексу прибутковості інвестицій, тобто відношення суми наведеного (дисконтованого) ефекту до величини інвестованого капіталу. Головне при такій оцінці - виявлення самого факту ймовірного перевищення суми наведеного ефекту над сумою інвестицій [32].
За ознакою потенційного впливу на загальну ефективність господарської діяльності підприємства оцінка інноваційних проектів повинна бути спрямована на виявлення їх реальної здатності забезпечити позитивну динаміку розвитку господарюючого суб'єкта в середньо-і довгостроковій перспективі. Оцінка інвестиційних проектів з цих позицій може зводитися до виявлення їх внутрішньої норми прибутковості, тобто в кінцевому рахунку до зіставлення величини фактичної норми прибутковості інвестицій з необхідної інвестором величиною доходу на капітал [34]. Інвестиційний проект буде ефективним, якщо внутрішня норма прибутковості інвестицій буде дорівнює або більше необхідної норми прибутковості.
По інших порівнюваним при оцінці проектів ознаками відмінності між інноваційними та інвестиційними проектами щодо незначні. У ряді випадків вони взагалі можуть бути відсутніми, зводячись до однаковим за змістом показниками. Найчастіше це і дозволяє поєднувати інноваційні та інвестиційні проекти в єдине ціле.
Щоб бути високоефективним, інвестиційний проект повинен носити інноваційний характер. Що ж стосується інноваційного проекту, то він може бути успішно реалізований лише за наявності відповідного йому інвестиційного проекту.
Напрямки оцінки зазначених проектів повинні включати 10 основних етапів [35? 36] (рис.1).
Як видно з рис.1, на першому етапі слід вибрати й оцінити інноваційні ідеї, реалізація яких здатна істотно поліпшити кінцеві результати діяльності господарюючого суб'єкта, знайти необхідні для цього інвестиційні ресурси.
На другому етапі особливі зусилля необхідно спрямувати на прогнозування ринкових можливостей реалізації інноваційного задуму.
На третьому етапі слід всебічно оцінити можливості відповідного господарюючого суб'єкта реалізувати інноваційний проект. Адже внутрішні і зовнішні умови діяльності різних підприємств далеко не в однаковій мірі відповідають вимогам впровадження конкретних проектів.
Рисунок 1 - Основні етапи розробки та реалізації
оцінюваного інноваційного проекту
На четвертому етапі, спираючись на широкий економічний аналіз, потрібно оцінити конкурентні переваги, слабкості, загрози і можливості підприємства зберегти і зміцнити свої ринкові позиції в умовах зростаючої конкуренції на внутрішніх і міжнародних ринках.
На п'ятому етапі необхідно, спираючись на процедури фінансового менеджменту, виконати поточний і прогнозний фінансовий аналіз діяльності підприємства з урахуванням передбачуваної реалізації інноваційно-інвестиційного проекту.
На шостому етапі, вивчаючи і запобігаючи можливим виробничо-комерційні ризики, необхідно знайти способи апробування продукту інноваційного задуму на відповідних ринках.
На сьомому етапі слід оцінити результати експериментальних і пуско-налагоджувальних робіт, пов'язаних з реалізацією проекту. Мета цього етапу - забезпечити максимальне втілення інноваційного задуму, не допускаючи небажаних відхилень реалізованого варіанту від проектного.
На восьмому етапі слід всебічно проаналізувати отримані результати експериментального етапу і прогнозної оцінки бізнес-плану з тим, щоб при необхідності внести в нього необхідні корективи. У деяких випадках відмова від первісного задуму може виявитися дешевше продовження відповідних робіт, якщо виявиться їх явна неефективність.
На дев'ятому етапі, у разі позитивної оцінки, отриманої на попередньому етапі, здійснюється повномасштабний запуск інноваційного проекту при продовженні заходів моніторингу та оцінки одержуваних результатів.
На завершальному, десятому етапі здійснюються і оцінюються маркетингові заходи та рекламні впливу на споживачів з метою збереження та примноження обсягів виробництва продукції, яка виробляється на основі відповідного проекту.
1.2. Показники, використовувані при оцінці
економічної ефективності інвестиційного проекту
На першому етапі ринкових реформ, а саме в 1994 р., Держбудом Росії, Мінекономіки, Мінфіном і Госкомпромом Росії були розроблені і затверджені для практичного застосування Методичні рекомендації з оцінки ефективності інвестиційних проектів та їх відбору для фінансування. Офіційність зазначених рекомендацій була обумовлена обов'язковістю обліку при оцінці ефективності інвестиційних проектів вимог природокористування і охорони навколишнього середовища, соціальних наслідків реалізації зазначених проектів, умов надання державних кредитів та ін
Відповідно до зазначених Методичних рекомендацій, для оцінки може застосовуватися комплекс оціночних показників. Їх склад і економічний зміст наведені в табл.2 [31, 32].
У табл.2 вміщено дев'ять оціночних показників, хоча на практиці їх число може бути більш значним. У конкретних випадках реально необхідний склад показників може бути невеликим - до двох-трьох, максимум чотирьох.
На першому місці знаходиться найбільш простий і узагальнюючий показник, іменований коефіцієнтом капіталоотдачі або коефіцієнтом загальної економічної ефективності капітальних вкладень (прямих інвестицій). Цей показник являє собою відношення приросту прибутку (замість неї можуть розглядатися чиста продукція або чистий дохід) до викликало цей приріст капіталовкладень.
На другому місці знаходиться показник, зворотний попередньому. Це термін окупності капітальних вкладень. Він являє собою відношення суми капіталовкладень (прямих інвестицій) до забезпеченого ними приросту прибутку (чистої продукції, чистого доходу) [28].
Слід мати на увазі, що інновації можуть і повинні знаходити застосування не тільки в прибуткових, але і в збиткових підприємствах. У цих випадках в якості оціночного показника буде виступати не відношення приросту прибутку до викликав його капіталовкладенням, а наприклад, скорочення собівартості виробленої продукції на кожну одиницю капіталовкладень, що забезпечили досягнення цього результату.
На третьому місці в числі оціночних показників знаходиться так званий будівельний лаг, тобто період часу, необхідний для спорудження та монтажу обладнання, передбаченого проектом. Інакше кажучи, це період часу, протягом якого здійснюються капіталовкладення залишаються в стадії незавершеного будівництва. Зрозуміло, що необхідно вишукувати і застосовувати всі необхідні заходи для скорочення будівельного лага.
Таблиця 2 - Склад та економічний зміст основних ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
1.1. Напрями, етапи і зміст бухгалтерської оцінки
інвестиційного проекту
1.2. Показники, використовувані при оцінці економічної
ефективності інвестиційного проекту
1.3. Облік ризиків при оцінці ефективності інвестиційного
проекту
2. АНАЛІЗ РИНКУ Інвестований ПРОДУКЦІЇ ЯК
ПЕРШИЙ ЕТАП БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТ-
Ційних проектів
2.1. Аналіз внутрішньоросійського і внутрирегионального
ринку молока
2.2. Рівень і динаміка цін на сировинне молоко і
молокопродукти
2.3. Маркетингова концепція ЗАТ "Новоясенська" на
середню і довгострокову перспективу
3. АНАЛІЗ І ОЦІНКА РЕСУРСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
ЗАТ "Новоясенська" У ОСВОЄННІ ПРОЕКТУ
МОДЕРНІЗАЦІЇ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ
3.1. Бухгалтерська оцінка майнового стану
ЗАТ "Новоясенська"
3.2. Поєднання галузей і структура товарної продукції
ЗАТ "Новоясенська"
3.3. Фінансові можливості господарства в освоєнні проекту
3.4. Розрахунок потреби модернізованої молочної ферми
в кормах
3.5. Перехід на однотипні цілодобові раціони
як спосіб ефективного витрачання кормів
4. РОЗРАХУНОК НОРМИ ПРИБУТКУ НА КАПІТАЛ,
Інвестований ЗАТ "Новоясенська"
У МОРЕНЗІРАЦІЮ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ
4.1. Вибір методу розрахунку
4.2. Алгоритм розрахунку
4.3. Результати розрахунку
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Ця дипломна робота являє собою другу, завершальну частину комплексної дипломної роботи. Загальна назва дипломної роботи - "Аналіз та прийняття довгострокових інвестиційних рішень". При цьому частина 1 іменувалася: "Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту (на прикладі ЗАТ" Новоясенська "Старомінського району Краснодарського краю)". Цю частину комплексної дипломної роботи виконала Л.М. Заінкова, моя колега.
Друга частина продовжує і завершує першу. Вона іменується так: "Оцінка ефективності інвестиційного проекту (на прикладі того ж ЗАТ" Новоясенська ")". В обох випадках мова йде про інвестиційний проект модернізації молочної ферми зазначеного підприємства.
Аналіз, розробка та оцінка інвестиційних рішень є найважливіші розділи бухгалтерського управлінського обліку. Значення цих розділів особливо посилилося в сучасних умовах, коли сільське господарство нашої країни перейшло до зростання і ефективному розвитку після багатьох років спаду в перші роки переходу до ринку. Роль інвестицій в модернізацію галузі, в першу чергу тваринництва, різко зросла у зв'язку з прийняттям і здійсненням з 2006 р. пріоритетного національного проекту "Розвиток АПК", ініційованого Президентом РФ В.В. Путіним.
Мета другої частини комплексної дипломної роботи полягала у виконанні бухгалтерської оцінки інвестиційного проекту модернізації молочної галузі ЗАТ "Новоясенська". Суть і зміст цього проекту були викладені в першій частині роботи.
Для досягнення мети другій частині дипломної роботи були вирішені такі основні завдання:
1. Узагальнено теоретичні та методичні основи бухгалтерської оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів.
2. Проаналізовано тенденції на ринках молока в Росії і в обстеженому регіоні - Краснодарському краї.
3. Виявлено та оцінено ресурсні можливості ЗАТ "Новоясенська" в освоєнні розробленого для нього інвестиційного проекту.
4. Виконано бухгалтерська оцінка норми прибутку на капітал, що інвестується ЗАТ "Новоясенська" в модернізацію молочної галузі.
При виконанні роботи були використані бухгалтерські та інші документи ЗАТ "Новоясенська".
1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
1.1. Напрями, етапи і зміст
бухгалтерської оцінки інвестиційного проекту
Реальний економічний ефект від конкретного інвестиційного проекту може бути досягнутий, якщо він, по-перше, дійсно буде мати внутрішньої новизною в порівнянні з вже застосовуваними аналогами в даному чи в інших підприємствах, а по-друге, якщо при цьому необхідні для реалізації інноваційного проекту інвестиції окупляться відносно швидко і будуть характеризуватися порівняно високою нормою прибутку (Тобто відношенням прибутку або чистих грошових надходжень до величини сукупних інвестиційних витрат) [21, 27, 28].
З табл.1 видно, що напрями оцінки інноваційних та інвестиційних проектів можна класифікувати по семи ознаками:
1) за характером оцінки (тобто за предметом оцінки - що саме має оцінюватися);
2) по головній змістовної особливості оцінюваного проекту (тобто по головному результату, який передбачається отримати від реалізації проекту);
3) за маркетингової (ринкової) особливості проекту;
4) за потенційному впливу на загальну ефективність господарської діяльності підприємства, який передбачає реалізувати оцінюваний проект;
5) за конкретним економічним і іншим переваг (соціальним, екологічним і т.д.), що відкривається перед підприємством, що реалізовує проект, у порівнянні з іншими проектами або вже застосовуються на підприємстві технічними, технологічними, організаційними та іншими рішеннями;
6) за ознаками ефективності, обгрунтовано відбираються з їх сукупності для оцінки даного проекту з урахуванням його специфіки;
7) за безпосередніми критеріями (показниками), здатним забезпечити комплексну об'єктивну оцінку, яка відображається в конкретно-числовій формі.
Таблиця 1 - Напрямки оцінки інноваційних та інвестиційних проектів
№ п / п | Ознаки | Проекти | |
інноваційні | інвестиційні | ||
1. | Сутність оцінки | Змістовна сторона проекту | Зовнішньо-формальна сторона проекту |
2. | Головна особливість проекту | Здатний змінити техніку, технологію та ін внутрішні якості виробництва | Здатний забезпечити отримання чистого дисконтованого доходу |
3. | Маркетингова особливість проекту | Здатний до комерційної реалізації (коммерціалізуемості) | Здатний забезпечити досягнення порівняно високого індексу прибутковості |
4. | Потенційний вплив на ефективність господарської діяльності | Здатний забезпечити позитивну динаміку ефективності | Володіє внутрішньою нормою прибутковості |
5. | Переваги в порівнянні з аналогами | Здатний поліпшити кінцеві результати в порівнянні з аналогами | Характеризується найменшим строком окупності інвестицій |
6. | Критерії відбору | Принципова новизна, патентно-ліцензійна чистота | Комерційні, галузеві, бюджетні, регіональні та інші позитивні фінансові наслідки |
7. | Критерії ефективності | Світовий рівень конкурентоспроможності | Економічні, соціальні, екологічні та інші позитивні наслідки |
При цьому в ролі змісту будуть виступати інноваційні проекти, а в ролі форми - інвестиційні.
Так, за першою ознакою, тобто за характером оцінки обгрунтування інноваційного проекту слід починати з аналізу його чисто змістовної сторони, тобто сутності представляється їм інновації, а обгрунтування інвестиційного проекту має починатися з його зовнішньо-формальної сторони, що зводиться до встановлення здатності проекту забезпечити своєчасне повернення витрачених на його здійснення фінансових ресурсів з тим чи іншим приростом (відсотком на капітал, капітал).
За ознакою - головна особливість проекту - інноваційні проекти слід оцінювати по їх здатності позитивно застосувати наявні на підприємстві технічні засоби, технології і його інші внутрішні якості, а інвестиційні - за їх здатністю забезпечити інвестору (підприємству) отримання більшого прибутку або чистого дисконтованого доходу, т. е. перевищення сукупних результатів застосування проекту над сукупними витратами на його впровадження і використання протягом усього розрахункового періоду при приведенні (дисконтуванні) всіх витрат кінцевих фінансових результатів до грошової оцінки базового (початкового) періоду.
При оцінці з позицій маркетингових наслідків інноваційні проекти слід вивчати в загальній системі ринкових зв'язків і взаємодій, тобто необхідно зіставити комерційні можливості проекту з поточною і особливо з перспективною ринковою кон'юнктурою, з передбачуваними змінами в співвідношенні пропозиції і платоспроможного ринкового попиту на продукцію, виробництво якої намічається проектом. Що ж стосується маркетингової оцінки інвестиційних проектів, то тут головне полягає у виявленні індексу прибутковості інвестицій, тобто відношення суми наведеного (дисконтованого) ефекту до величини інвестованого капіталу. Головне при такій оцінці - виявлення самого факту ймовірного перевищення суми наведеного ефекту над сумою інвестицій [32].
За ознакою потенційного впливу на загальну ефективність господарської діяльності підприємства оцінка інноваційних проектів повинна бути спрямована на виявлення їх реальної здатності забезпечити позитивну динаміку розвитку господарюючого суб'єкта в середньо-і довгостроковій перспективі. Оцінка інвестиційних проектів з цих позицій може зводитися до виявлення їх внутрішньої норми прибутковості, тобто в кінцевому рахунку до зіставлення величини фактичної норми прибутковості інвестицій з необхідної інвестором величиною доходу на капітал [34]. Інвестиційний проект буде ефективним, якщо внутрішня норма прибутковості інвестицій буде дорівнює або більше необхідної норми прибутковості.
По інших порівнюваним при оцінці проектів ознаками відмінності між інноваційними та інвестиційними проектами щодо незначні. У ряді випадків вони взагалі можуть бути відсутніми, зводячись до однаковим за змістом показниками. Найчастіше це і дозволяє поєднувати інноваційні та інвестиційні проекти в єдине ціле.
Щоб бути високоефективним, інвестиційний проект повинен носити інноваційний характер. Що ж стосується інноваційного проекту, то він може бути успішно реалізований лише за наявності відповідного йому інвестиційного проекту.
Напрямки оцінки зазначених проектів повинні включати 10 основних етапів [35? 36] (рис.1).
Як видно з рис.1, на першому етапі слід вибрати й оцінити інноваційні ідеї, реалізація яких здатна істотно поліпшити кінцеві результати діяльності господарюючого суб'єкта, знайти необхідні для цього інвестиційні ресурси.
На другому етапі особливі зусилля необхідно спрямувати на прогнозування ринкових можливостей реалізації інноваційного задуму.
На третьому етапі слід всебічно оцінити можливості відповідного господарюючого суб'єкта реалізувати інноваційний проект. Адже внутрішні і зовнішні умови діяльності різних підприємств далеко не в однаковій мірі відповідають вимогам впровадження конкретних проектів.
Рисунок 1 - Основні етапи розробки та реалізації
оцінюваного інноваційного проекту
На четвертому етапі, спираючись на широкий економічний аналіз, потрібно оцінити конкурентні переваги, слабкості, загрози і можливості підприємства зберегти і зміцнити свої ринкові позиції в умовах зростаючої конкуренції на внутрішніх і міжнародних ринках.
На п'ятому етапі необхідно, спираючись на процедури фінансового менеджменту, виконати поточний і прогнозний фінансовий аналіз діяльності підприємства з урахуванням передбачуваної реалізації інноваційно-інвестиційного проекту.
На шостому етапі, вивчаючи і запобігаючи можливим виробничо-комерційні ризики, необхідно знайти способи апробування продукту інноваційного задуму на відповідних ринках.
На сьомому етапі слід оцінити результати експериментальних і пуско-налагоджувальних робіт, пов'язаних з реалізацією проекту. Мета цього етапу - забезпечити максимальне втілення інноваційного задуму, не допускаючи небажаних відхилень реалізованого варіанту від проектного.
На восьмому етапі слід всебічно проаналізувати отримані результати експериментального етапу і прогнозної оцінки бізнес-плану з тим, щоб при необхідності внести в нього необхідні корективи. У деяких випадках відмова від первісного задуму може виявитися дешевше продовження відповідних робіт, якщо виявиться їх явна неефективність.
На дев'ятому етапі, у разі позитивної оцінки, отриманої на попередньому етапі, здійснюється повномасштабний запуск інноваційного проекту при продовженні заходів моніторингу та оцінки одержуваних результатів.
На завершальному, десятому етапі здійснюються і оцінюються маркетингові заходи та рекламні впливу на споживачів з метою збереження та примноження обсягів виробництва продукції, яка виробляється на основі відповідного проекту.
1.2. Показники, використовувані при оцінці
економічної ефективності інвестиційного проекту
На першому етапі ринкових реформ, а саме в 1994 р., Держбудом Росії, Мінекономіки, Мінфіном і Госкомпромом Росії були розроблені і затверджені для практичного застосування Методичні рекомендації з оцінки ефективності інвестиційних проектів та їх відбору для фінансування. Офіційність зазначених рекомендацій була обумовлена обов'язковістю обліку при оцінці ефективності інвестиційних проектів вимог природокористування і охорони навколишнього середовища, соціальних наслідків реалізації зазначених проектів, умов надання державних кредитів та ін
Відповідно до зазначених Методичних рекомендацій, для оцінки може застосовуватися комплекс оціночних показників. Їх склад і економічний зміст наведені в табл.2 [31, 32].
У табл.2 вміщено дев'ять оціночних показників, хоча на практиці їх число може бути більш значним. У конкретних випадках реально необхідний склад показників може бути невеликим - до двох-трьох, максимум чотирьох.
На першому місці знаходиться найбільш простий і узагальнюючий показник, іменований коефіцієнтом капіталоотдачі або коефіцієнтом загальної економічної ефективності капітальних вкладень (прямих інвестицій). Цей показник являє собою відношення приросту прибутку (замість неї можуть розглядатися чиста продукція або чистий дохід) до викликало цей приріст капіталовкладень.
На другому місці знаходиться показник, зворотний попередньому. Це термін окупності капітальних вкладень. Він являє собою відношення суми капіталовкладень (прямих інвестицій) до забезпеченого ними приросту прибутку (чистої продукції, чистого доходу) [28].
Слід мати на увазі, що інновації можуть і повинні знаходити застосування не тільки в прибуткових, але і в збиткових підприємствах. У цих випадках в якості оціночного показника буде виступати не відношення приросту прибутку до викликав його капіталовкладенням, а наприклад, скорочення собівартості виробленої продукції на кожну одиницю капіталовкладень, що забезпечили досягнення цього результату.
На третьому місці в числі оціночних показників знаходиться так званий будівельний лаг, тобто період часу, необхідний для спорудження та монтажу обладнання, передбаченого проектом. Інакше кажучи, це період часу, протягом якого здійснюються капіталовкладення залишаються в стадії незавершеного будівництва. Зрозуміло, що необхідно вишукувати і застосовувати всі необхідні заходи для скорочення будівельного лага.
показників економічної ефективності інвестиційних проектів
№ п / п | Найменування показників | Економічний зміст показників |
1. | Коефіцієнт капіталоотдачі | Відношення приросту прибутку до суми приросту капіталовкладень, що забезпечили цей приріст |
2. | Термін окупності капіталовкладень | Співвідношення суми капіталовкладень і величини приросту прибутку, забезпеченого цими капіталовкладеннями |
3. | Будівельний лаг | Час, необхідний для спорудження та монтажу обладнання (перебування капвкладень у фазі незавершеного будівництва) |
4. | Лаг освоєння проекту | Час, необхідний для досягнення передбаченого проектом розміру прибутку |
5. | Мінімум приведених витрат | Забезпечення проектом мінімальною в порівнянні з іншими проектами суми наведених витрат (собівартості плюс капітальні витрати, помножених на нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності) |
6. | Норма прибутку на капітал | Коефіцієнт, що показує, яка частина інвестиційних витрат відшкодовується у вигляді прибутку протягом одного інтервалу планування |
7. | Чиста поточна вартість (чистий дисконтований дохід) | Різниця між приведеної до поточного моменту (за допомогою дисконтування) сумою грошових надходжень від реалізації проекту дисконтованих інвестиційних витрат |
8. | Індекс прибутковості (індекс прибутковості інвестицій) | Ставлення дисконтованих грошових надходжень від проекту до дисконтованої вартості інвестицій |
9. | Внутрішня норма рентабельності проекту (внутрішня норма прибутковості інвестицій) | Норма дисконта, при которой величина дисконтированных денежных поступлений равна дисконтированным инвестициям. Выявленная норма доходности сравнивается с требуемой инвестором величиной дохода на капитал |
В качестве пятого показателя эффективности проектов в таблице помещен так называемый минимум приведенных затрат. В дорыночный период он использовался как главный показатель народнохозяйственной эффективности капиталовложений. Сейчас он стал одним из относительно большого ряда показателей, но было бы неверным считать его полностью утратившим свою роль. Этот показатель полезно применять при сравнении экономической эффективности капитальных вложений путем сопоставления нескольких вариантов хозяйственных решений и выявлении такого проекта, при котором сравниваемый показатель (приведенные затраты) будет наименьшим. Приведенные затраты представляют собой сумму текущих производственных затрат (себестоимости производимой продукции) и капитальных вложений, приведенных к одинаковому с текущими затратами периоду с помощью нормативного коэффициента сравнительной эффективности капитальных затрат. Наиболее эффективным будет тот проект, при котором приведенные затраты в целом или на единицу произведенной продукции будут минимальными [33].
На шестом месте находится показатель эффективности, переводимый с английского языка на русский как норма прибыли на капитал, хотя этот перевод не совсем точный (по-английски этот показатель имеет два варианта названия: Return on Investment, сокращенно ROI, и Return of Assets, сокращенно ROA). По экономическому содержанию данный показатель близок к критерию эффективности прямых инвестиций, помещенному в таблице 2 первым. Он показывает, какая часть совокупных инвестиционных затрат возмещается (возвращается) в виде прибыли в течение одного интервала планирования (как правило, в течение одного года). Сравнивая рассчитанную величину нормы прибыли со средним (или минимальным) уровнем доходности инвестиций в регионе (стране), инвестор может прийти к обоснованному решению о целесообразности или, наоборот, невыгодности вложения средств в соответствующий проект.
Главное достоинство показателя нормы прибыли на капитал состоит в простоте расчетов, в оценке прибыльности проекта. Однако при применении рассматриваемого показателя не учитывается реальная ценность будущих доходов. Кроме того, существует большая зависимость от выбранной для сравнения базовой величины прибыли. Норма прибыли определяется как средняя за весь период, а это весьма приблизительные показатели. Поэтому наряду с рассмотренными выше так называемыми статическими показателями в необходимых случаях применяют динамические показатели оценки эффективности инвестиций, основанных на принципах дисконтирования.
Они дают возможность устранить основной недостаток статических показателей - отсутствие учета ценности будущих денежных поступлений по отношению к текущему периоду. Показатели, основанные на методах дисконтирования, в табл.2 приведены под номерами 7, 8, 9.
Под седьмым номером приведен показатель, именуемый как чистая текущая стоимость проекта (от английского Net Present Value, сокращенно NPV). Этот показатель представляет собой разность между приведенной к текущему моменту (при помощи дисконтирования) суммы поступлений от реализации проекта и суммой дисконтированных инвестиционных затрат, возникающих в ходе осуществления проекта. В некоторых переводах с английского рассматриваемый показатель именуют как чистый дисконтированный доход (ЧДД), определяемый как превышение совокупных результатов (поступлений) над совокупными инвестиционными затратами.
При использовании показателя NPV (по-русски - ЧДД) предпочтение отдается проекту, при котором рассматриваемый критерий имеет наибольшее положительное значение. Однако большее значение NPV не всегда соответствует наиболее эффективному варианту капиталовложений. Поэтому дополнительно применяется ещё один оценочный показатель. В таблице 2 он помещен под восьмым номером. Его наименование - индекс прибыльности (по-английски - Profitability Index - PI). Встречаются синонимичные переводы, например индекс доходности инвестиций (ИД).
Данный показатель характеризует относительную прибыльность проекта, т.е. дисконтированную величину совокупных денежных поступлений от применения проекта в расчете на единицу инвестированных средств. Он рассчитывается путем деления дисконтированной стоимости притоков денежных средств на приведенную стоимость денежных оттоков. Этот показатель может использоваться для ранжирования проектов по уровню затрат, требующихся для освоения проекта. Чем больше рассматриваемый индекс будет превышать единицу, тем более эффективным и привлекательным будет проект.
В дополнение к индексу рентабельности используют еще один оценочный показатель. Он помещен в таблице под девятым номером. Его название - внутренняя норма рентабельности проекта (от английского Internal Rate of Return, сокращенно IRR). Этот показатель представляет собой такую величину ставки процента, при которой чистая приведенная стоимость проекта будет равна нулю, т.е. приведенная стоимость ожидаемых притоков денежных средств будет равна приведенной стоимости оттоков, что обеспечит возмещение инвестированного капитала. Проект имеет смысл оценить как эффективный, если IRR будет превышать требуемую норму доходности в соответствующей отрасли экономики.
Формулы (алгоритмы) для расчета перечисленных показателей помещены в таблице 3, а расшифровка буквенных обозначений этих формул - в таблице 3.
1.3. Учет рисков при оценке эффективности инвестиционного
проекта
При оценке эффективности инвестиционных проектов необходимо учитывать, что осуществление любого из них неизбежно связано с преодолением тех или иных финансовых, производственно-технологических, коммерческих и иных рисков. Их систематизация приведена в виде схемы на рис.2 [29, 37].
Таблица 3 - Алгоритмы расчета основных показателей эффективности
инновационно-инвестиционных проектов
№ п / п | Найменування показників | Экономическое содержание показників |
1. | Коэффициент капиталоотдачи | |
2. | Срок окупаемости капиталовложений | |
3. | Строительный лаг | |
4. | Лаг освоения проекта | |
5. | Минимум приведенных затрат | |
6. | Норма прибыли на капитал (Return on Investment-ROI или Return on Assets-ROA) | |
7. | Чистая текущая стоимость или чистый дисконтированный доход (Net Present Value-NPV) | |
8. | Индекс прибыльности или индекс доходности инвестиций (Profitability Index-PI) | |
9. | Внутренняя норма рентабельности проекта (Internal Rate of Return-IRR) |
Таблица 4 - Расшифровка буквенных обозначений в формулах расчета показателей эффективности инновационно-инвестиционных проектов
Номер формулы | Буквенные обозначения | Расшифровка обозначений |
1 | Э 0 | Коэффициент общей экономической эффективности капвложений |
1 | D П(ЧП, ЧД) | Прирост прибыли (чистой продукции, чистого дохода), руб. |
1 | До | Сумма капиталовложений (прямых инвестиций), руб. |
2 | Т 0 | Срок окупаемости капиталовложений, лет. Остальные обозначения - по формуле 1 |
3 | Л с | Строительный лаг, лет |
3 | а 1 , а 2 , …, а n | Суммы капвложений в 1-й, 2-й, …, n-й годы строительства объекта, руб.; n-общая продолжительность строительства, лет. К - см. формулу 1 |
4 | Л 0 | Лаг освоения проекта, лет |
4 | П 1 , П 2 , П 3 , …, П n | Суммы недополученной прибыли (продукции), предусмотренной по проекту в 1-й, 2-й, 3-й, … n-й годы, руб. |
4 | П | Сумма годовой прибыли по проекту, руб. |
5 | П з | Приведенные затраты (себестоимость плюс капвложения, умноженные на нормативный коэффициент сравнительной эффективности) |
5 | С i | Текущие затраты (себестоимость продукции) по сравниваемым проектам, руб. |
5 | К i | Капитальные затраты по сравниваемым проектам, руб. |
6 | Е н | Нормативный коэффициент эффективности капвложений (Е н =0,12) |
6 | Н пк | Норма прибыли на капитал, % |
6 | Д(П) | Чистый доход (прибыль) от реализации проекта |
7 | NPV | Чистая текущая стоимость (Net Present Value) |
7 | St | Денежные поступления в год t |
7 | r | Ставка процента (как правило, r=0,1) |
7 | A 0 | Текущая приведенная стоимость проекта, руб. |
7 | n | Срок жизни проекта, лет |
7 | ЧДД | Чистый дисконтированный доход (синоним NPV) |
7 | R t | Результаты, достигаемые на t-м шаге расчета |
7 | З t | Затраты, осуществляемые на том же шаге |
7 | Т | Временной период расчета |
8 | PI | Индекс прибыльности (синоним ИД) |
Рисунок 2 - Качественный состав рисков, связанных с достижением
эффективности инвестиционных проектов
Финансовые риски возникают или усиливаются в связи с экономической нестабильностью в стране, инфляцией и другими подобными причинами, вызывающими удорожание кредитных ресурсов, рост цен на поставляемые для реализации проекта материалы и услуги.
Маркетинговые риски связаны с неточными расчетами емкости рынка соответствующей продукции, со слабым анализом поведения конкурентов и т.п. обстоятельствами.
Технические (технологические) риски возникают вследствие многообразных причин: ошибок в проектировании, недостатков в управлении, дефицита кормов, других материалов, нехватки квалифицированных работников и т.п.
Риски участников проекта проявляются в сознательном или вынужденном невыполнении участниками (участником) договорных обязательств.
Політичні ризики связаны с изменениями в таможенной политике государства, в налоговом регулировании экономики и с др. подобными обстоятельствами.
Юридичні ризики возникают при нечетком оформлении документов (контрактов), при неотлаженности законодательства.
Экологические риски носят многоаспектный характер и в немалой мере возникают при неотлаженности (нестабильности) законодательства в части требований к окружающей среде.
Ветеринарно-санитарные и другие подобные ризики связаны с распространением массовых заболеваний скота и птицы, болезней и вредителей культурных растений и животных.
Строительные риски могут возникнуть как до завершения строительства соответствующих инновационных объектов, так и в период после их запуска в эксплуатацию. Строительные риски весьма разнообразны.
Риски форс-мажорных обстоятельств нередко связаны с природными катаклизмами - землетрясениями, наводнениями, засухами и т.п. В отдельных случаях такие риски возникают по тем или иным социальным причинам (забастовки, мятежи, революции и т.п.) или в силу чрезвычайных техногенных событий (аварии, пожары и т.п.).
2. АНАЛИЗ РЫНКА ИНВЕСТИРУЕМОЙ ПРОДУКЦИИ
КАК ПЕРВЫЙ ЭТАП БУХГАЛТЕРСКОЙ ОЦЕНКИ
ИНВЕСТИЦИОННОГО ПРОЕКТА
2.1. Анализ внутрироссийского и внутрирегионального
рынка молока
Поскольку в данной работе рассматриваются инвестиционные решения в молочном животноводстве, требуется проанализировать востребованность его продукции - сырьевого молока - на внутрироссийском и внутрирегиональном рынке.
Известно, что финансирующие организации принимают положительные решения о поддержке конкретных инвестиционных проектов, если инвесторы будут уверены в перспективности, достаточной емкости внутреннего рынка соответствующей продукции.
Как с этой точки зрения можно оценить емкость рынка молока и молочных продуктов России в современных условиях и в обозримом будущем? Будут ли востребованы российским молочным рынком добавочные объемы сырья для переработки? Для ответа на эти вопросы требуется выполнить анализ соответствующего рынка, использовав имеющиеся статистические материалы.
Хорошо известно, что в предреформенные годы производство и потребление молока и молокопродуктов в России достигло более высокого уровня, чем в ряде западных стран. Об этом можно судить по данным о среднедушевом производстве молока в 1990 г., извлеченным из статистического сборника "Россия и страны - члены Европейского союза. 2003" (табл.5 [18].
Из табл.5 видно, что в целом ряде относительно благополучных стран Европы в 1990 г. среднедушевое производство молока было на том же уровне, что и в России, или даже заметно уступало соответствующим показателям нашей страны. Правда, ряд других стран существенно опережал Россию и в тот период (Австрия в 1990 г. произвела молока на душу населения 435 кг, Дания - 923 кг, Ирландия - 1542 кг, Финляндия - 548 кг, Франция - 463 кг, Швеция - 410 кг, Латвия - 708 кг, Литва - 848 кг, Польша - 415 кг).
Таблица 5 - Производство молока на душу населения в России и ряде стран Европейского Союза в 1990 г., кг
Країна | Кількість, кг | Країна | Кількість, кг | Країна | Кількість, кг |
Росія | 376 | Греція | 70 | Португалія | 171 |
Бельгія | 377 | Іспанія | 148 | Угорщина | 275 |
Німеччина | 350 | Італія | 185 | Словенія | 299 |
Англія | 265 | Кіпр | 147 | Словаччина | 361 |
Относительно высокий уровень производства и потребления молока и молокопродуктов в предреформенные годы объяснялся значительными субсидиями государства. По имеющимся данным, доля государственных дотаций в розничной цене на основные продукты питания в СССР находилась в диапазоне от 14 % (сахар) до 74 % (говядина). Доля дотаций в розничной цене молока превышала 60 %, что делало его доступным для всех слоев населения. Одновременно государство субсидировало и производителей сельскохозяйственной продукции, с помощью дотаций стимулируя их к увеличению объемов ее производства.
Либерализация цен 1992 г., отмена продовольственных субсидий, падение доходов граждан привели к ограничению покупательной способности населения. Кроме того, государство с той или иной скоростью ушло с агропродовольственных рынков. Их же рыночная инфраструктура в начальный период реформ отсутствовала. Все это и обусловило существенный спад потребления, а отсюда и производства продовольствия, прежде всего животноводческого происхождения [22, 23].
C 1990 по 2004 г. объемы производства молока в России уменьшились с 55,7 млн.т до 32,0 млн.т, или более чем на 40 %. При этом постоянно наблюдались более высокие темпы падения производства в крупных и средних сельскохозяйственных предприятиях, способных поставлять на переработку молоко более высокого качества (по показателям кислотности, бактериальной обсемененности, охлажденности). Увеличивающаяся часть производимого в стране молока стала приходиться на хозяйства населения и К(Ф)Х, где качество продукции по технологическим и иным причинам всегда было и будет существенно ниже стандартных показателей.
Таблица 6 - Показатели динамики и структуры молочного рынка
России в 1999-2004 гг.
Показники | Роки | |||||
1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |
Производство молока, млн.т | 32,3 | 32,3 | 32,9 | 33,5 | 33,4 | 32,0 |
Рыночная реализация молока, млн.т | 16,1 | 16,1 | 16,5 | 17,1 | 17,1 | 16,2 |
Товарність молока,% | 50,0 | 49,9 | 50,2 | 51,0 | 51,3 | 50,8 |
Производство молока в с.-х. организациях, млн.т | 15,7 | 15,3 | 15,5 | 16,0 | 15,4 | 14,4 |
То же в хозяйствах населения | 16,0 | 16,4 | 16,8 | 16,8 | 17,2 | 16,7 |
в К(Ф)Х, тыс.т | 558 | 568 | 617 | 701 | 821 | 894 |
Импорт молока, млн.т | 4,7 | 4,7 | 4,9 | 5,0 | 5,6 | 5,8 |
Ресурсы молока, млн.т | 38,2 | 38,3 | 39,0 | 39,9 | 40,4 | 39,4 |
Импорт молока в % к общим ресурсам | 12,4 | 12,3 | 12,5 | 12,5 | 13,9 | 14,7 |
Экспорт молока и молокопродуктов, тыс.т | 208 | 507 | 609 | 449 | 474 | 479 |
Личное потребление молока и молокопродуктов, млн.т | 31,3 | 31,3 | 31,8 | 33,0 | 33,1 | 32,6 |
Из табл.6 вытекает два основных вывода:
1) объемы реализации молока в среднем составляют лишь около половины его валового производства, т.к. высокий удельный вес хозяйств населения в объемах производства продукции этой отрасли препятствует росту ее товарности. Она редко выходит за уровень 50 %. Молоко, произведенное в хозяйствах населения, в значительной мере предназначено не для поставки на рынки, а для личного потребления (в т.ч. и потому, что заготовителям трудно наладить крупномасштабные закупки сырья в этом секторе);
2) в определенной мере дефицит молока и молокопродуктов на внутрироссийском рынке покрывается его импортом. Объемы импорта молокопродуктов нарастают медленно, но ежегодно. Пропорционально увеличивается удельный вес импорта в общих ресурсах молока - с 12,4 % в 1999 г. до 14,7 % в 2004 г. от общей их величины. В основном благодаря наращиванию импорта удалось обеспечить некоторый рост объемов личного потребления молокопродуктов, т.к. производство молока в сельскохозяйственных организациях - основных поставщиках товарной продукции - постоянно уменьшалось. Впрочем, оно стало сокращаться и в ЛПХ.
2.2. Уровень и динамика цен на сырьевое молоко
и молокопродукты
Анализ показывает, что более же масштабный импорт молока и молокопродуктов из стран - мировых лидеров молочного животноводства - пока сдерживается прежде всего ценовыми факторами. Внутрироссийские цены на молоко и молокопродукты по разным причинам все еще остаются заметно ниже цен, характерных для ведущих стран мира - производителей молока.
Соответствующие данные представлены в табл.7 по информации журнала "Молочная промышленность", 2005 г., № 3, с.10 [19].
Основными условиями конкурентоспособности любой продукции, в т.ч. продовольственной, являются ее высокое качество и низкая себестоимость. Эти условия достигаются при применении в молочной отрасли эффективной техники и современных технологий, одним из результативных показателей которых являются высокие среднегодовые удои коров. По этому показателю российские производители молока сильно отстают от производителей данной продукции во многих странах, хотя это отставание в последние годы стало уменьшаться.
Таблица 7 - Динамика цен на основные молочные продукты
на зарубежных рынках, долл.США за 1 кг
Виды продуктов | Роки | 2004 у% до 2002 р. | 2004 в пересчете в рубли * | 2004 в % к среднероссийским ценам ** | ||
2002 | 2003 | 2004 | ||||
Молоко питьевое | 1,37 | 1,40 | 1,41 | 102,9 | 40,2 | 268 |
То же - промышленной переработки (в пакетах) | 1,59 | 1,65 | 1,70 | 106,9 | 48,5 | 280 |
Йогурты | 4,17 | 4,37 | 4,37 | 104,8 | 124,5 | 239 |
Сыры твердые | 9,18 | 9,51 | 9,66 | 105,2 | 275,3 | 225 |
Масло вершкове | 4,67 | 4,78 | 4,85 | 103,2 | 138,2 | 148 |
** Цены в РФ в декабре 2004 г. составляли: молоко - от 13,3 до 15,5 руб./кг; йогурты - 52,3 руб./кг; сыры твердые - 122,3 руб./кг; масло сливочное - 93,96 руб./кг ("Молочная промышленность", 2005 г., № 2, с.18)
Как показывают статистические данные, в наиболее адаптировавшихся к рынку хозяйствах все последние годы вели более целенаправленную работу по воспроизводству стада коров, на условиях лизинга закупали при помощи региональных администраций, а иногда и за счет ассигнований из федерального бюджета высокопродуктивных чистопородных молодых животных в зарубежных странах. Некоторые важные тенденции развития молочного животноводства России в 2000-2005 гг. показаны в табл.8 [17, 19].
Из табл.8 видно, что удельный вес сельхозпредприятий, т.е. главных поставщиков наиболее качественного сырья для молочной промышленности, только в 2004 г. уменьшился на 9 %, а за шесть лет - более чем на 20 %. Уменьшалось поголовье и в хозяйствах населения - за шесть лет с 5984 тыс. голов до 5257 тыс., или на 12,1 %. При этом важно отметить, что темпы падения в последние годы были особенно значительными, особенно в 2004 г. В то же время в крестьянских (фермерских) хозяйствах поголовье коров постоянно увеличивалось, как и его удельный вес в общем поголовье. Однако пока его уровень незначителен: 3,5 % от общей численности.
Таблица 8 - Основные тенденции развития молочного
животноводства России в 2000-2005 гг.
Показники | На початок року | 2005 у% до 2004 | |||||
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | ||
Общее поголовье коров, тыс. | 13144 | 12660 | 12215 | 11754 | 11089 | 10279 | 92,3 |
Из него: | |||||||
в с.-х. предприятиях | 6908 | 6486 | 6089 | 5653 | 5127 | 4664 | 91,0 |
в хозяйствах населения | 5984 | 5918 | 5848 | 5788 | 5613 | 5257 | 93,7 |
в К(Ф)Х | 252 | 256 | 278 | 313 | 349 | 359 | 102,9 |
Удельный вес в общем поголовье, %: | |||||||
сельхозпредприятий | 52,6 | 51,2 | 49,8 | 48,1 | 46,6 | 45,4 | 86,3 * |
хозяйств населения | 45,5 | 46,8 | 47,9 | 49,2 | 50,2 | 51,5 | 113,2 * |
К(Ф)Х | 1,9 | 2,0 | 2,3 | 2,7 | 3,2 | 3,5 | 184,2 * |
Извлечено и рассчитано по статистическому сборнику "Сельское хозяйство, охота и лесоводство России. 2004"
Несмотря на указанные в основном негативные тенденции, динамика выпуска готовой продукции отечественной молочной промышленностью в основном выглядела положительно. Это видно из табл.9 [19].
Таблица 9 - Динамика производства основных молочных
продуктов отечественными промышленными предприятиями, тыс.т
Види продукції | Роки | 2004 г., % к | |||||
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2000 | 2003 | |
Цельное молоко | 6215 | 6724 | 7747 | 8473 | 8723 | 140 | 103 |
Масло вершкове | 267 | 270 | 279 | 289 | 271 | 101,5 | 95 |
Сыр жирный | 221 | 255 | 316 | 349 | 352 | 159 | 101 |
Сухое цельное молоко, сухие сливки и смеси | 74,5 | 107,5 | 91 | 95 | 86,7 | 116 | 91 |
Консервы молочные, муб | 620 | 677 | 722 | 760 | 813 | 131 | 107 |
Из табл.9 видно, что за исключением отдельных видов продукции (сливочное масло, сухие сливки) объемы выпуска готовой молочной продукции нарастали каждый год, иногда весьма существенно (выпуск цельномолочной продукции за пять лет увеличится на 40 %, жирных сыров - на 59 %, молочных консервов - на 31 %). Это свидетельствует прежде всего о возрастающем покупательском спросе на соответствующие виды продукции, для удовлетворения которого предприятия молочной промышленности вынуждены были изыскивать новые ресурсы сырья. Частично это делалось за счет увеличения его закупок в хозяйствах населения, а частично за счет импорта и использования сухого молока, что в любом случае ограничивало качественные показатели готовой продукции.
Увеличение выпуска готовой молочной продукции привело к постепенному увеличению ее среднедушевого потребления (в пересчете на молоко) при фактическом насыщении и стабилизации аналогичных показателей по потреблению хлебопродуктов (в пересчете на зерно), что показано на гистограммах (рис.3).
Рисунок 3 - Потребление хлебопродуктов, молока и молокопродуктов
на душу населения в России в 2000-2003 гг., кг
Как видно из правой части рис.3, душевое потребление молокопродуктов росло каждый год. При этом динамика цен на реализуемое молоко для сельхозпроизводителей ряд лет оказывалась более благоприятной в сравнении с динамикой цен на зерно, в том числе пшеницу (табл.10).
Таблица 10 - Индексы цен производителей на реализуемые ими
основные виды с.-х. продукции (в % к предыдущему году)
Види продукції | Роки | ||||||
1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
Зерно | 96,8 | 89,3 | 168,0 | 180,1 | 118,5 | 88,6 | 107,4 |
Пшениця | 97,2 | 87,9 | 177,9 | 180,1 | 117,1 | 87,0 | 109,6 |
Молоко | 117,8 | 114,7 | 223,1 | 123,9 | 122,8 | 100,0 | 111,2 |
Молоко в % к: | |||||||
зерну | 122 | 128 | 133 | 69 | 104 | 113 | 104 |
пшенице | 121 | 130 | 125 | 69 | 105 | 115 | 101 |
Из табл.10 вытекает, что, кроме одного года (2000 г.), цены на реализуемое молоко ежегодно повышались более значительными темпами, чем росли цены на зерно, в т.ч. пшеницу. Более высокий темп роста цен на зерно и пшеницу в 2000 г. был вызван последствиями крайне неурожайного 1998 г., а также и малоурожайного 1999 г., вследствие чего ресурсы продовольственного зерна в стране (не говоря о кормовом зерне) оказались истощенными. В остальные годы закупочные цены на молоко против предшествующего года возрастали быстрее, чем цены на зерно. Это также свидетельствовало о том, что молочный рынок страны перешел в стадию оживления, явно начал расширяться. Однако снова возникают вопросы: до каких значений и как долго могут продолжаться оживление, а затем и подъем рыночной конъюнктуры в рассматриваемом сегменте продовольственных товаров? Не остановится ли этот рост, как только на молочный рынок войдут новые активные игроки? От ответа на эти вопросы зависят решения о целесообразных масштабах финансирования инвестиционных проектов в молочное животноводство.
Независимо от того, как будет возрастать среднедушевое потребление молока в нашей стране по мере улучшения социальных факторов ее развития, наличие существенных резервов для роста объемов производства и потребления готовой молочной продукции до относительного насыщения рыночного спроса в ней представляется несомненным. Это видно при сравнении среднедушевых объемов потребления наиболее ценных молокопродуктов - сливочного масла (рис.4) и жирных сыров (рис.5) [19].
|
|
Из рис.4 видно, что отставание России по среднедушевому потреблению сливочного масла от таких стран, как Финляндия, Германия и Франция, находится в диапазоне 203-269 %. Немалые различия между нашей страной и другими сравниваемыми странами - Англией (27,6 %), Польшей (51,7 %), Норвегией (63 %). В целом страны ЕС (15 членов) обогнали Россию по душевому потреблению сливочного масла на 51,7 %.
Что касается душевого потребления сыров (рис.6), то здесь отставание душевого потребления соответствующих молокопродуктов в нашей стране от других стран еще значительнее, особенно от Германии, Италии, Франции, Греции - от 3,7 до 4,8 раза. Это свидетельствует о больших резервах роста молочной отрасли в нашей стране, пока объемы производства ее продукции не достигнут относительного насыщения потенциальной емкости соответствующих рынков.
Отмеченные тенденции в развитии внутрироссийского рынка и молокопродуктов в определенной степени проявились в Краснодарском крае. Это видно из табл.11, в которой помещены показатели современного состояния молочной отрасли в данном и соседних регионах европейской части страны.
Таблица 11 свидетельствует о том, что в Краснодарском крае, как и в ряде других регионов, спад молочной отрасли наблюдался даже в относительно благополучном 2004 г. (на 4,7 % в сравнении с 2003 г.). Правда, в регионах, где спад отсутствовал, роста производства также не прослеживалось.
Таблица 11 - Показатели производства молока в Краснодарском
крае и соседних регионах в 2003-2004 гг.
Регіони | Тыс.т | 2004 у% до 2003 | Удельный вес (%) ЛПХ в производстве 2004 г. | Поголів'я корів | ||
2003 | 2004 | 2005 | 2005 у% до 2004 | |||
Краснодарський край | 1419,7 | 1353,2 | 95,3 | 31,8 | 740,0 | 87,2 |
Волгоградська обл. | 528,1 | 497,3 | 94,1 | 77,9 | 166,5 | 90,2 |
Ростовська обл. | 932,8 | 908,9 | 97,4 | 78,0 | 270,0 | 94,0 |
Астраханська обл. | 134,3 | 135,4 | 100,8 | 81,5 | 82,0 | 97,8 |
Республіка Калмикія | 66,6 | 67,5 | 101,3 | 78,8 | 88,4 | 100,7 |
Саратовська обл. | 864,2 | 866,8 | 100,3 | 74,3 | 240,3 | 88,1 |
Республіка Татарстан | 1522,2 | 1523,1 | 100,0 | 37,1 | 460,0 | 98,0 |
Республика Башкортостан | 2050,7 | 5061,3 | 100,5 | 65,9 | 692,7 | 100,0 |
Воронезька обл. | 766,8 | 725,8 | 94,7 | 46,6 | 221,1 | 90,5 |
Из табл.12 видно, что в Краснодарском крае с последнего предреформенного года (1990 г.) к 1995 г. объемы выпуска молочной продукции уменьшились с 834 тыс.т до 235 тыс.т, или в 3,5 раза. В последующие годы, в связи с общим улучшением и стабилизацией социально-экономического положения страны, объемы выпуска молочной продукции стали увеличиваться, достигнув в 2004 г. 503,5 тыс.т. Однако и в этом случае показатели 2004 г. по отношению к 1990 г. составили лишь 60,4 % [17].
Приведенные факты обусловливают заключение о том, что для дальнейшего наращивания объемов производства сырого молока в Краснодарском крае, а затем и в виде готовых к потреблению молокопродуктов промышленного изготовления весьма перспективна и эффективна концепция маркетинга, ориентированная на достижение стратегического прорыва конкретного агропредприятия на региональном молочном рынке.
Таблица 12 - Показатели производства готовой молочной продукции
в Краснодарском крае (в пересчете на цельномолочную продукцию)
Показники | Роки | 2004 г. в % к 1990 г. | ||||||||
1990 | 1995 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | ||
Объемы производства, тыс.т | 834,0 | 234,8 | 255,0 | 287,4 | 365,0 | 401,9 | 437,6 | 473,2 | 503,5 | 60,4 |
То же - в % к 1990 г. | 100 | 28,2 | 30,6 | 34,5 | 43,8 | 48,2 | 52,5 | 56,7 | 60,4 | 60,4 |
2.3. Маркетинговая концепция ЗАО "Новоясенское"
на среднюю и долгосрочную перспективу
Приведенные факты обусловливают однозначное заключение о том, что для наращивания объемов производства сырого молока в Краснодарском крае, а затем и в виде готовых к потреблению молокопродуктов промышленного изготовления весьма перспективна и эффективна концепция маркетинга, ориентированная на достижение стратегического прорыва конкретного агропредприятия на региональном молочном рынке. Именно такую концепцию выбрало для себя ЗАО "Новоясенское" Староминского района.
Проанализировав результаты и тенденции развития производственно-финансовой деятельности предприятия, его специалисты пришли к выводу: если не предпринять крупномасштабных мер инвестиционного характера, способных вывести предприятие на мировой уровень конкурентоспособности его наиболее перспективной товарной продукции, хозяйство, как и многие другие сельхозпроизводители, неизбежно будет утрачивать платежеспособность, не сможет приближать зарплату работников к приемлемому уровню.
Анализ показал, что из всех отраслей, развиваемых предприятием, - выращивание зерновых культур и молодняка КРС для продажи на мясо, а также производство молока, - ключевой отраслью является молочное животноводство. Именно в этой отрасли предприятие в наибольшей мере сохранило потенциал роста. Удои коров в хозяйстве все последние годы растут, как и валовое производство молока. Хозяйство располагает сельхозугодиями, достаточными для заготовки необходимого количества высококачественных кормов. При этом спрос молокозаводов края на молочное сырье, поставляемое предприятием, каждый год возрастает, как увеличиваются и закупочные цены на молоко, особенно высокого качества.
Указанные обстоятельства послужили предпосылкой для концепции маркетинга, ориентированной не менее чем на двукратное увеличение объемов товарной продукции, уменьшение ее производственной себестоимости, доведение качества производимого молока до европейских стандартов.
Этим, согласно рассматриваемой концепции, и будет обеспечен стратегический прорыв предприятия на молочном рынке края. На долю предприятия придется не менее 10 % общего объема высококачественного сырья, поставляемого крупными хозяйствами молочной промышленности Староминского района. При этом себестоимость реализуемого по наиболее высоким ценам молока окажется сравнительно низкой, что обеспечит от его продажи получение прибыли, существенно превышающей ее нынешние размеры от продажи зерна при рентабельности, сопоставимой с нынешней рентабельностью пшеницы, как это уже достигнуто в ряде лучших молокопроизводящих предприятий ЮФО и некоторых других соседних регионов.
3. АНАЛИЗ И ОЦЕНКА РЕСУРСНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ
ЗАО "НОВОЯСЕНСКОЕ" В ОСВОЕНИИ ПРОЕКТА
МОДЕРНИЗАЦИИ МОЛОЧНОЙ ОТРАСЛИ
3.1. Бухгалтерская оценка имущественного состояния
ЗАО "Новоясенское"
Главным видом имущества (активов), которым в обязательном порядке должно располагать сельскохозяйственное предприятие, являются используемые им сельхозугодья, прежде всего пашня [13, 14, 16]. При этом не столь важно, находятся ли эти земельные угодья в частной собственности предприятия или арендуются им на длительный срок (не менее 10 лет) на достаточно выгодных условиях [29].
ЗАО "Новоясенское" собственной земли пока не имеет. Общество арендует ее у собственников земельных долей - бывших работников племхоза (часть их работает на предприятии и сегодня), а также у его пенсионеров и работников социальной сферы станицы Новоясенской, получивших, согласно законодательству первой половины 1990-х годов, право на землю. Договору оренди, укладені Товариством з власниками земельних часток, довгострокові і не настільки обтяжливі для підприємства. Воно повинно без оплати передавати орендодавцям до 10% зібраного зерна, 5% олієнасіння та 5% цукру, отриманого з цукрового заводу.
Об относительной прочности земельных отношений предприятия можно судить по данным табл.11. Она составлена на основе показателей, извлеченных из таблиц-приложений формы № 9-АПК специализированной бухгалтерской отчетности обследованного предприятия за 2003, 2004 и 2005 гг. (см. приложения 3, 4, 5).
Из табл.11 видно, что общая площадь используемых ЗАО "Новоясенское" сельхозугодий в изученные годы изменилась незначительно или вообще не изменилась. Площадь пашни (она же посевная площадь) составляла в 2003-2005 гг. несколько больше 4400 га, что по масштабам Кубани характеризует предприятие как относительно среднее. Зрошуваних земель господарство не має.
Таблица 11 - Землепользование ЗАО "Новоясенское" Староминского
района в 2003-2005 гг., га
Показники | Роки | 2005 р. в% до | |||
2003 | 2004 | 2005 | 2003 | 2004 | |
Площа використовуваних сільгоспугідь | 4453 | 4382 | 4404 | 98,9 | 100,5 |
в т.ч. рілля | 4453 | 4358 | 4358 | 97,8 | 100,0 |
Лісові масиви | 154 | 154 | 154 | 100 | 100 |
Дороги, км | 74 | 74 | 74 | 100 | 100 |
Однак сама по собі земля великої цінності для виробничої діяльності мати не може. Земля повинна бути з'єднана з капіталом, в даному випадку з основними засобами, причому досить новими. Их наличие в ЗАО "Новоясенское" показано в табл.12 [6, 12, 13].
Таблица 12 - Изменения в стоимости основных средств
ЗАО "Новоясенское" в 2003-2005 гг., тыс.руб.
Показники | Роки | 2005 р. в% до | ||||
2003 | 2004 | 2005 | 2003 | 2004 | ||
1. | Залишкова вартість основних засобів (рядок 120 ф. № 1) | 23174 | 22787 | 27411 | 118.3 | 120.3 |
2. | Первісна вартість основних засобів (рядок 130 ф. № 5) | 42501 | 43606 | 48117 | 119,2 | 110,3 |
3. | Знос основних засобів (стор.2-стор.1) | 19327 | 20819 | 20706 | 107,1 | 99,5 |
4. | Відсоток зносу (Стр.3/стр.2) х100% | 45,5 | 47,7 | 43,0 | 94,5 | 90,1 |
5. | Відсоток придатності основних засобів (100%-стор.4) | 54,5 | 52,3 | 57,0 | 104,6 | 109,0 |
Из табл.12 видно, что остаточная стоимость основных средств (т.е. их первоначальная или восстановительная стоимость за вычетом амортизации) в основном увеличивалась. В 2005 г. она была почти на 1/5 больше, чем в 2003 г., а по сравнению с 2004 г. она выросла на 20,3 %. Це високі темпи зростання, особливо на тлі багатьох інших підприємств, де даний показник всі останні роки зменшувався, бо свідчить про руйнівних тенденціях у майновому стані великого числа господарств у сучасній аграрній економіці країни.
Проте оцінювати майновий стан підприємства тільки вартісними показниками недостатньо, тому що інфляція вносить в таку оцінку суттєві неточності. Один і той же трактор сьогодні може коштувати набагато більше, ніж роком раніше. Це відноситься і до вартості продуктивної худоби. Поэтому в табл.13 приведены изменения в составе наиболее важной части основных средств хозяйства - в наличии сельскохозяйственной техники. Соответствующие данные извлечены и обработаны на основе показателей формы № 17-АПК годовой бухгалтерской отчетности ЗАО "Новоясенское" за 2003 и 2005 гг.
Таблица 19 - Наличие сельскохозяйственной техники в ЗАО
"Новоясенское" на конец 2003 и 2005 гг., единиц
Показники | На кінець року | 2005 р. в% до 2003 р. | |
2003 | 2005 | ||
Трактори всіх марок (без тракторів, на яких встановлено машини) | 37 | 35 | 94,6 |
Трактори зі змонтованими машинами | 2 | 2 | 100,0 |
Тракторні причепи | 8 | 8 | 100,0 |
Сівалки | 16 | 19 | 118,8 |
Комбайни зернові | 12 | 13 | 108,3 |
Комбайни кукурудзяні | 1 | 1 | 100,0 |
Комбайни силосні | 3 | 4 | 133,3 |
Комбайни бурякозбиральні | 2 | 2 | 100,0 |
Доїльні агрегати | 2 | 2 | 100,0 |
Роздавальники кормів мобільні | 3 | 3 | 100,0 |
Автомобілі вантажні | 24 | 24 | 100,0 |
Таблица 13 свидетельствует о том, что наличие практически всех видов техники в обследованном предприятии в натуральных показателях уменьшилось. Правда, число тракторов (без учета тракторов со смонтированными на них машинами) сократилось с 37 до 35 (на 5,4 %), но возросла их модность. Численность тракторных прицепов, сеялок, зерновых комбайнов и других машин или возросла, или не уменьшилась.
Это свидетельствует об относительном благополучии в имущественном состоянии хозяйства, хотя и оно нуждается в его улучшении. Этому может способствовать реализация инвестиционного проекта модернизации молочной фермы.
3.2. Сочетание отраслей и структура
товарной продукции ЗАО "Новоясенское"
Вопрос о сочетании отраслей ЗАО "Новоясенское" частично уже был рассмотрен в первой части дипломной работы. Для більш точної та глибокої оцінки галузевої структури підприємства, відповідно до методів економічного аналізу, необхідно визначити структуру товарної продукції підприємства за вивчений період. При использовании форм специализированной бухгалтерской отчетности предприятия это сделано с помощью таблицы 14.
В табл.14 приведены результаты как вертикального, так и горизонтального анализа изменений в структуре товарной продукции ЗАО "Новоясенское". При вертикальному аналізі вивчають співвідношення питомих ваг кожного виду продукції за конкретний рік. При горизонтальному аналізі структурні величини порівнюють у динаміці за ряд років (в даному випадку за три роки).
В боковой части табл.14 приведены наименования всех основных видов продукции, которую предприятие продавало в 2003-2005 гг. В первых графах по каждому году помещены суммы выручки от продажи продукции каждого вида, как они были указаны в отчетности предприятия (за 2003 и 2004 гг. - в формах № 7-АПК, за 2005 г. - в разделе II формы № 9-АПК). Во вторых графах по каждому году приведен рассчитанный нами удельный вес каждого вида продукции и ее общей стоимости (в % к итогу). В двух последних графах табл.14 приведены процентные отношения абсолютных сумм товарной продукции в 2005 г. по сравнению с 2003 и 2004 гг.
Таблица 14 - Вертикальный и горизонтальный анализ структуры
товарной продукции ЗАО "Новоясенское" в 2003-2005 гг.
Види продукції | Роки | Абсолютные показатели 2005 г. в % к | ||||||
2003 | 2004 | 2005 | ||||||
тис. руб. | % | тис. руб. | % | тис. руб. | % | 2003р. | 2004р. | |
Зернові та зернобобові культури | 8004 | 38,7 | 18055 | 46,7 | 20338 | 48,4 | 254,1 | 112,6 |
Соняшник | 4067 | 19,7 | 7182 | 18,6 | 7677 | 18,3 | 188,8 | 106,9 |
Цукрові буряки | 1176 | 5,7 | 2298 | 5,9 | 1599 | 3,8 | 136,0 | 69,6 |
Перероблена продукція рослинництва | 2558 | 12,4 | 3777 | 9,8 | 2491 | 5,9 | 97,4 | 66,0 |
Разом продукції рослинництва | 15824 | 76,6 | 31435 | 81,3 | 32126 | 76,5 | 203,0 | 102,2 |
Велика рогата худоба | 1182 | 5,7 | 1686 | 4,4 | 2810 | 6,7 | 237,7 | 166,7 |
Молоко | 3195 | 15,5 | 4157 | 10,7 | 5141 | 12,2 | 160,9 | 123,7 |
150Переработанная продукция животноводства | 150 | 0,7 | 139 | 0,4 | 67 | 0,2 | 44,7 | 48,2 |
Итого продукции животноводства | 4533 | 21,9 | 5996 | 15,5 | 8018 | 19,1 | 176,9 | 133,7 |
Продукция прочей деятельности | 309 | 1,5 | 1249 | 3,2 | 1858 | 4,4 | 601,3 | 148,8 |
Всього | 20666 | 100 | 38680 | 100 | 42002 | 100 | 203,2 | 108,6 |
Табл.14 показывает, что по большинству видов товарной продукции в 2005 г. достигнут большой рост абсолютных значений выручки от продаж. Правда, в 2005 г. по сравнению с 2004 г. темпы роста чаще всего были меньше, чем при сопоставлении с 2003 г., но, тем не менее, они были высокими, опережая темпы инфляции в стране за те же годы.
Так, выручка от продажи зерна в 2005 г. в 2,5 раза превысила ее размеры в 2003 г. По сравнению с 2004 г. рост был меньше - 12,6 %, но и он значителен. Выручка от продажи сахарной свеклы в 2005 г. превысила ее значения в 2003 г. на 36 %, на по сравнению с 2004 г. она была намного меньше.
Уменьшились стоимостные объемы продажи переработанной продукции растениеводства - муки, хлеба и другой продукции. Наиболее значащим оказалось высокие темпы роста в производстве и продаже молока - продукции, которая для ЗАО "Новоясенское" всегда имела особое значение, о чем уже сказано выше. В то же время в 2003 г. на долю молока приходилось 15,5 % всей товарной продукции (см. табл.14), а в 2004 г. этот показатель упал почти в полтора раза - до 10,7 %. Но в 2005 г. удельный вес молока снова возрос, составив 12,2 %.
Исходя из традиций хозяйства и перспективных развития регионального рынка молока, близости хозяйства к молокоперерабатывающему предприятию ОАО "Сыродел", удельный вес этой продукции целесообразно существенно увеличить.
3.3. Финансовые возможности хозяйства в освоении проекта
Для того чтобы объективно оценить результаты производственно-коммерческой, а также и финансовой деятельности предприятия, имеется немало методических приемов и подходов. Они изложены в таких работах, как [37, 39]. При их использовании построена таблица 15, в которую включены показатели, извлеченные из специализированной бухгалтерской отчетности обследованного предприятия за 2003-2005 гг. На основе этих показателей были рассчитаны величины прибыли и рентабельности продаж всех основных видов товарной продукции предприятия. При расчете рентабельности продаж прибыль сравнивали не с себестоимостью, а с выручкой от реализации.
Таблица 15 показывает, что в ЗАО "Новоясенское" в 2005 г. по сравнению с 2003 г. суммы прибыли и норма рентабельности продаж при реализации зерна существенно сократились (уровень рентабельности - 3,4 % к 2003 г.).
Таблица 15 - Результаты продажи основных видов сельскохозяйственной продукции в ЗАО "Новоясенское" в 2003-2005 гг., тыс.руб.
Види продукції | Роки | 2005 у% до 2003 | ||
2003 | 2004 | 2005 | ||
Прибуток від продажу зерна | 461 | 2074 | 33 | 7,2 |
Рентабельність продажу зерна,% | 5,8 | 11,5 | 0,2 | 3,4 |
Прибуток від продажу олієнасіння | 424 | 2762 | 975 | 230,0 |
Рентабельність продажу олієнасіння | 10,4 | 38,5 | 12,7 | 122,1 |
Прибуток від продажу цукрових буряків | -175 | 105 | -430 | 245,7 |
Рентабельність цукрового буряка,% | -14,9 | 4,6 | -26,9 | 180,5 |
Прибуток від продажу переробленої продукції рослинництва | -198 | -72 | -123 | 62,1 |
Рентабельність продажу переробленої продукції рослинництва,% | -7,7 | -1,9 | -4,9 | 63,6 |
Прибуток від продажу ВРХ | -868 | -1177 | -1067 | 122,9 |
Рентабельність продажу ВРХ,% | -73,4 | -69,8 | -38,0 | 51,8 |
Виручено від продажу молока | 3195 | 4157 | 5141 | 160,9 |
Собівартість проданого молока | 2307 | 3672 | 3899 | 169,0 |
Прибуток від продажу молока | 888 | 485 | 1242 | 139,9 |
Рентабельність продажу молока,% | 27,8 | 11,7 | 24,2 | 87,1 |
Рентабельність продажів у цілому по підприємству,% | 0,7 | 8,4 | 2,9 | 414,3 |
Однако при продаже маслосемян рост рентабельности составил 122,1 %. В то же время убыточность продажи сахарной свеклы существенно увеличилась. Рост убыточности составил 180,5 %. Убыточность продажи КРС уменьшилась, но остается значительной (38 % против 73,4 %). Наиболее заметные положительные результаты дала продажа молока. Прибыль от него достигла 1,2 млн.руб. против 485 тыс. в 2004 г. и 888 тыс. в 2003 г.
Менеджеры хозяйства должны решить, что будет лучшим вариантом развития: продолжение интенсивного развития растениеводства или дополнение его еще более интенсивным развитием молочного животноводства. Ошибка при поиске ответов на указанные вопросы может стоить предприятию очень дорого, так как все последние годы его конечные результаты ухудшались. Из высокоприбыльного оно может стать убыточным.
В обследованном хозяйстве затраты на производство и продажу продукции постоянно возрастали быстрее, чем росли суммы выручки от продажи продукции. В 2005 г. общая рентабельность продаж достигла 2,9 %, что было больше, чем в 2003 г., в 4,1 раза. Однако против 2004 г. этот показатель был почти втрое меньше (2,9 % против 8,4 %), хотя и тогда этот показатель был низким. Не в пользу предприятия оказалось и сальдо операционных и внереализационных расходов. В итоге, несмотря на отсутствие обязательств по уплате налога на прибыль и других обязательных платежей из нее в 2004 и 2005 гг., чистая (нераспределенная) прибыль предприятия каждый год уменьшалась.
Понятно, что если эту тенденцию не остановить, то прибыль вообще может превратиться в убыток, как это уже наблюдалось при продаже КРС и переработанной продукции животноводства.
Ухудшение финансовых результатов деятельности предприятия в 2005 г. негативно повлияло на его финансовую устойчивость и платежеспособность (табл.16).
Таблица 16 составлена в соответствии с методикой, приведенной в работах [35, 37, 39]. В таблицу включено восемь основных оценочных коэффициентов, применяемых при бухгалтерском анализе финансовой устойчивости, ликвидности и платежеспособности хозяйствующих субъектов. Это следующие показатели:
1) коэффициент собственности (его также именуют коэффициентом автономии или независимости от внешних источников финансирования);
2) коэффициент мобильности (маневренности) собственного капитала, показывающий отношение суммарной величины капитала и резервов предприятия, овеществленной в оборотных активах, во всей стоимости собственного капитала;
3) коэффициент первоклассных ликвидных средств , показывающий их долю в общей стоимости имущества хозяйствующего субъекта;
4) коэффициент легкореализуемых активов , показывающий их долю в общей стоимости активов;
Таблица 16 - Оценка финансовой устойчивости, ликвидности
и платежеспособности ЗАО "Новоясенское" в 2004 и 2005 гг.
Наименование оценочных показателей | Формула розрахунку | Источники исходных данных и их обработка | Фактические значения по годам | Рациональное значение показателей | ||
2004 | 2005 | |||||
1. | Коэффициент собственности (автономии) | СК:ПБ | Стр.490:стр.700 | 0,6 | 0,39 | 0,7 |
2. | Коэффициент мобильности (маневренности) собственного капитала | СОС:СК | (стр.490- -стр.190):стр.490 | 0,22 | 0,11 | ³ 0,4 |
3. | Коэффициент первоклассных ликвидных средств | ДС:АБ | Стр.260:стр.300 | 0,003 | 0,004 | ³ 0,1 |
4. | Коэффициент легкореализуемых активов | ЛА:АБ | (стр.240+216): :стр.300 | 0,06 | 0,05 | ³ 0,5 |
5. | Коэффициент среднереализуемых активов | СА:АБ | (стр.211+212+ +213+214)::стр.300 | 0,5 | 0,5 | ³ 0,6 |
6. | Коэффициент труднореализуемых активов | ВА:АБ | Стр.190:стр.300 | 0,5 | 0,4 | £ 0,1 |
7. | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | ДС:КО | Стр.260:стр.690 | 0,007 | 0,008 | ³ 0,1 |
8. | Коефіцієнт поточної ліквідності | ОА:КО | Стр.290:стр.690 | 1,3 | 0,92 | ³ 2,0 |
5) коэффициент среднереализуемых активов ;
6) коэффициент труднореализуемых активов , соответственно показывающий долю этого имущества во всей его величине;
7) коэффициент абсолютной ликвидности , отражающий отношение суммы имеющихся у предприятия на конкретную отчетную дату денежных средств к величине его краткосрочных финансовых обязательств;
8) коэффициент текущей ликвидности , отражающий отношение стоимости оборотных активов предприятия к величине его краткосрочных финансовых обязательств.
В первой графе табл.16 с помощью формул показаны алгоритмы расчета помещенных в боковой части таблицы финансовых коэффициентов. Расшифровка буквенных обозначений, применяемых в алгоритмах расчетов, помещена под табл.16. В следующей графе таблицы указаны источники исходных данных для расчета коэффициентов и способы их обработки. Далее приведены фактически полученные результаты расчетов соответствующих коэффициентов за 2004 и 2005 гг. Два года вместо одного взяты для того, чтобы выявить динамику соответствующих процессов, хотя часто обходятся данными за один год. Ведь их все равно необходимо сопоставить с рациональными значениями, указанными в литературных, в т.ч. официальных источниках. Эти значения помещены в последней графе табл.16.
Из табл.16 видно, что основная часть приведенных в боковой части таблицы коэффициентов характеризуется значениями, которые не отвечают (иногда, существенно) требованиям рациональных их уровней. При этом в 2005 г. негативное отклонение фактических значений финансовых коэффициентов от рациональных усилилось.
Так, коэффициент мобильности (маневренности) собственного капитала при рациональном значении 0,4 снизился с 0,22 до 0,11, т.е. в итоге стал меньше рекомендуемого почти в 4 раза.
Коэффициент первоклассных ликвидных средств рекомендуется поддерживать на уровне не ниже 0,1. То есть отношение величины денежных средств к общей стоимости активов предприятия не должно опускаться ниже 10 %. Однако в ЗАО "Новоясенское" этот коэффициент намного ниже. Это ухудшает возможности предприятия своевременно рассчитываться по своим финансовым обязательствам с вытекающими отсюда рисками и угрозами.
Аналогичная оценка возникает при рассмотрении коэффициентов легкореализуемых, среднереализуемых и труднореализуемых активов. Их значения далеки от желаемых, что также свидетельствует о трудном финансовом состоянии предприятия, диктующим необходимость принятия радикальных мер, направленных на совершенствование организационно-производственной структуры предприятия, на его переход к наиболее эффективным технологиям производства продукции, находящей на рынке возрастающий платежеспособный спрос.
Значения некоторых финансовых коэффициентов предприятия - собственности (автономии), абсолютной и текущей ликвидности - при всей их неоднозначности и некотором ухудшении в 2005 г. в сравнении с 2004 г. все же свидетельствуют о том, что ЗАО "Новоясенское" еще обладает внутренним потенциалом роста и развития. Оно далеко не погрязло в долгах, как многие другие сельскохозяйственные предприятия. Его коэффициент собственности, т.е. финансовой независимости, хотя и ниже рекомендуемого значения, но остается достаточным для формирования активов за счет устойчивых пассивов. Но особенно тревожны значения коэффициента абсолютной ликвидности (отношения денежных средств к общей сумме краткосрочных обязательств) и коэффициента текущей ликвидности. Их значения ниже рекомендуемых значений.
Все это требует анализа и принятия эффективных инвестиционных решений, способных, с одной стороны, заинтересовать и привлечь крупных инвесторов, а с другой, - относительно быстро окупить затраченные средства и длительное время приносить предприятию дополнительные прибыли, упрочивающие его финансовое состояние. Для принятия таких решений необходимо выяснить, сможет ли предприятие при имеющихся у него площадях сельхозугодий обеспечить модернизируемое животноводство кормами без ущерба для прибыльности растениеводства.
3.4. Расчет потребности модернизируемой молочной фермы
в кормах
До вынесения окончательной оценки целесообразности создания новой молочной фермы с поголовьем в 1000 коров необходимо проанализировать возможности предприятия в обеспечении добавочного количества скота полноценными кормовыми рационами при однотипном круглогодовом кормлении коров, соответствующем их максимальной продуктивности (не менее 7000 кг молока в год). Одновременно требуется рассчитать вероятную себестоимость таких кормовых рационов, поскольку доля кормов в общих затратах отрасли составляет примерно 50 % и более.
Для определения оптимальной потребности новой фермы в кормах прежде всего требуется рассчитать оборот стада, в котором среднее число коров составляет проектируемые 1000 голов.
Исходя из приведенной в табл.23 группировки скота, можно рассчитать оптимальную потребность новой фермы в кормах. Для этого целесообразно использовать имеющиеся зоотехнические нормативы. Результаты расчетов показаны в табл.24.
Таблица 23 - Группировка и расчет оборота стада на 1000 коров
для новой молочной фермы ЗАО "Новоясенское"
Показники | Одиниця вимірювання | Значення показників |
Общая численность коров | гол. | 1000 |
Межотельный период | дні | 405 |
Период лактации одной коровы | дні | 340 |
Сухостойный период | дні | 65 |
Возраст первого отела животных | місяці | 26 |
Норма выбраковки коров | проценты | 30 |
Бычки и телки 0-2 мес. | гол. | 142 |
Нестельные телки 2-9 мес. | гол. | 312 |
Нестельные телки 10-18 мес. | гол. | 196 |
Нетелі | гол. | 312 |
Лактирующие коровы | гол. | 840 |
Рассчитанные показатели потребного количества кормов разных видов несколько отличаются от реально израсходованных в ОАО "За мир и труд" в 2002-2005 гг. на старой ферме. Соответствующая информация о расходовании кормов содержится в бухгалтерской отчетности предприятия за указан-
Таблица 24 - Потребность новой молочной фермы
ОАО "За мир и труд" в кормах разных видов, тонны
Группы животных | Види кормів | Всего сухого вещества | ||||
силос | сіно | сінаж | концентраты | тонни | у% до підсумку | |
Бычки и телки 0-2 мес. | 0 | 52 | 78 | 26 | 104 | 1,1 |
Нестельные телки 2-9 мес. | 570 | 172 | 456 | 172 | 678 | 7,0 |
Нестельные телки 10-18 мес. | 500 | 142 | 500 | 142 | 624 | 6,4 |
Нетелі | 1532 | 256 | 816 | 408 | 1412 | 14,5 |
Корови | 8226 | 1038 | 3356 | 2262 | 6902 | 71,0 |
Разом | 10848 | 1660 | 5208 | 3010 | 9720 | 100,0 |
ные годы (форма № 16 "Баланс продукции"). Эта информация была сопоставлена с другими отчетными формами (форма № 9) и профинпланом хозяйства на 2005 г. В результате были получены данные о фактическом среднегодовом расходовании кормов в хозяйстве, которые сопоставили с оптимальными объемами (табл.25).
Из табл.25 видно, что при введении в строй новой фермы предприятие должно будет увеличить общий расход кормов на 35 % (с 22780 т к.е. до 30760 т к.е.). При этом на условную голову скота годовой расход кормов в кормоединицах может несколько уменьшиться благодаря более эффективному их использованию при применении однотипных полнорационных кормосмесей (с 50,7 до 49,8 ц к.е.). При этом на 1 кг молока расход кормов будет еще более экономичным, уменьшившись с 0,93 до 0,83 к.е. Это должно произойти благодаря намечаемому увеличению продуктивности коров.
В сравнении со средними значениями 2003-2005 гг. хозяйству придется увеличить расход сена почти на 76 % (с 2188 до 3848 т), силоса - почти на 79 % (с 1376 до 24624 т), сенажа - в 3,14 раза (с 2435 до 7643 т). Расход концкормов должен возрасти почти на 31 % (с 9745 до 12755 т). Остальные виды кормов будут расходоваться в прежних объемах на уже действующих фермах - молочной и свиноводческой. Правда, не исключено, что и на старой МТФ удастся внедрить новую, более экономичную технологию заготовки,
Таблица 25 - Фактический расход кормов в ОАО "За мир и труд"
в 2003-2005 рр.. в сопоставлении с рассчитанными оптимальными значениями для старой и новой фермы
Види кормів | В среднем за 2003-2005 гг. | Потребуется с учетом поголовья новой фермы | Потребность в кормах в % к средним показателям 2003-2005 гг. |
Сено всякое, т | 2188 | 3848 | 175,9 |
То же - в т к.е. | 1028 | 1809 | 175,9 |
Солома всякая | 750 | 750 | 100,0 |
То же - в т к.е. | 173 | 173 | 100,0 |
Силос, т | 13776 | 24624 | 178,7 |
То же - в т к.е. | 2755 | 4925 | 178,7 |
Сенаж, т | 2435 | 7643 | 313,9 |
То же - в т к.е. | 804 | 2522 | 313,9 |
Зеленые корма, т к.е. | 4100 | 4100 | 100,0 |
Концкорма зерновые, т | 9745 | 12755 | 130,9 |
То же - в т к.е. | 10720 | 14031 | 130,9 |
Свекольный жом, ботва и др. корма, т к.е. | 3200 | 3200 | 100,0 |
Общий расход кормов, т к.е. | 22780 | 30760 | 135,0 |
То же на 1 усл. голову скота, ц | 50,7 | 49,8 | 98,2 |
На 1 корову (110 % от усл.гол.) | 55,8 | 54,8 | 98,2 |
На 1 кг молока, к.е. | 0,93 | 0,83 | 89,2 |
подготовки к скармливанию и раздачи кормов (с помощью мобильных измельчителей-смесителей-раздатчиков кормов, намечаемых к применению на новой ферме). Но эту возможность из расчетов пока следует исключить, чтобы проверить возможности предприятия заготавливать без ущерба для эффективности растениеводства увеличенные объемы сена, силоса и сенажа.
Чтобы выявить такие возможности, необходимо рассчитать, сколько потребуется для этого дополнительных посевных площадей, что и сделано в табл.26.
Таблица 26 - Расчет требуемых посевных площадей для
производства грубых и сочных кормов в ОАО "За мир и труд" при введении в строй новой молочной фермы
Види кормів | Общая потребность в кормах, т | Сбор с 1 га, т | Требуется посевных площадей, га | Фактическая площадь в среднем за 3 года, га | Приріст, га |
Сіно | 3848 | 6,0 | 641 | 450 | 191 |
Силос | 24624 | 25,0 | 985 | 450 | 535 |
Сінаж | 7643 | 15,0 | 510 | 250 | 260 |
Разом | - | - | 2136 | 1150 | 986 |
Из табл.26 вытекает, что хозяйству для производства увеличенных объемов кормов необходимо будет дополнительно отвести под посевы кукурузы на силос и зеленый корм, а также под многолетние травы 986 га пахотных угодий. Это немалая площадь. Если учесть, что общая площадь пашни в хозяйстве составляет 8550 га, то нетрудно рассчитать, что добавляемая площадь под кормовыми культурами составит 11,5 % пахотных земель.
4. ОЦІНКА І АНАЛІЗ ТЕРМІНІВ ОКУПНОСТІ
ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ МОДЕРНІЗАЦІЇ
МОЛОЧНОЇ ФЕРМИ У ЗАТ "Новоясенська"
4.1. Визначення передбачуваних витрат і доходів
від освоєння інвестиційного проекту
Оцінка передбачуваного економічної ефективності та термінів окупності інвестиційних проектів вимагає виконання прогнозних розрахунків величини витрат, які повинен буде понести відповідний інвестор як для введення проектованого об'єкта в експлуатацію, так і для його експлуатації. Особливо важливо спрогнозувати (скалькуліровать) собівартість продукції, яку пропонує до випуску на основі освоєння проекту [35, 39].
Прогнози собівартості тваринницької продукції доцільно виконувати, спираючись на бухгалтерську звітність підприємства за попередні роки (наприклад, за 3 роки - з 2003-го по 2005-й).
При калькуляції собівартості молока в бухгалтерській звітності (форма № 13) відображають витрати за такими статтями: 1) заробітна плата персоналу (з нарахуваннями по ЕСН); 2) вартість (собівартість) кормів, 3) утримання основних засобів; 4) інші витрати (різниця між загальною сумою і зазначеними статтями).
На першому етапі необхідно розрахувати витрати спроектованої ферми на оплату праці її персоналу. При цьому слід виходити з його спроектованої чисельності і необхідності істотного зростання середньої оплати з метою закріплення в галузі та стимулювання інтенсивного праці висококваліфікованих працівників. Приклад таких розрахунків наведені в табл.10.
Визначивши ймовірні суми витрат модернізованої ферми на оплату праці (з ЄСП) (табл.10), далі потрібно розрахувати її витрати на утримання основних засобів. Ця стаття витрат - комплексна. Вона включає в себе в якості складових елементів амортизацію основних засобів, вартість їх ремонту, витрати на нафтопродукти і електроенергію.
Таблиця 10 - Розрахунок витрат модернізованої ферми
на оплату праці персоналу ЗАТ "Новоясенська"
Категорії працівників | Чисельність, чол. | Середньомісячна оплата, руб. | Річна оплата одного працівника, тис. грн. | Річна оплата всіх працівників, тис.руб. |
Завідувач фермою | 1 | 15000 | 180 | 180 |
Головний інженер - заступник начальника | 1 | 12000 | 144 | 144 |
Ветлікар | 1 | 12000 | 144 | 144 |
Ветфельдшер | 1 | 8000 | 120 | 120 |
Ланкові змін | 2 | 8000 | 96 | 192 |
Майстри-наладчики | 2 | 8000 | 96 | 192 |
Дояри і скотарі двох змін | 8 | 7000 | 84 | 672 |
Телятниці пологового відділення та скотарі | 2 | 6000 | 72 | 144 |
Трактористи-машиністи | 2 | 8000 | 96 | 192 |
Разом | 20 | 8250 | 99 | 1980 |
Крім того, нарахування по ЕСН (10,3%) | - | - | - | 204 |
Разом з нарахуваннями | - | - | - | 2184 |
Із загальної суми оплати праці з ЄСП відноситься на молоко (90%) | х | х | х | 1966 |
Вартість будівництва, як було показано при розгляді бізнес-плану ЗАТ "Новоясенська", складає 27000 тис.руб. За аналогією з розподілом вартості кормів між дійним стадом і приплодом, безпосередньо на утримання корів слід віднести частину цієї суми. Її прийняли на рівні 90% від загальної величини, тобто вона склала: 27000х0, 9 = 24 300 тис. руб. Інші 10% мають бути враховані у витратах на отримання приплоду та частково - приріст живої маси молодняку ВРХ.
Будинки й спорудження нової ферми повинні перенести свою вартість на вироблену продукцію не менш ніж за 30 років. Це означає, що річна амортизація по даній категорії основних засобів, що відносяться на собівартість молока, повинна становити: 24300 тис. руб.: 30 років = 810 тис.руб.
Вартість придбання та монтажу обладнання для утримання та доїння корів, виходячи з інвестиційної пропозиції постачальника, взяли в сумі 7790,6 тис.руб., В т.ч. відносяться на молоко (тобто за вирахуванням суми, относимой на вартість приплоду) - 7011,5 тис.руб. Амортизаційний термін обладнання, згідно з даними постачальника, становить 16 років. Тоді річна амортизація цієї частини основних засобів становить: 7011,5 тис.: 16 = 438,2 тис.руб.
Наведена сума являє собою прямі інвестиційні витрати. Однак господарству доведеться виплачувати також відсотки банку за взятий кредит. По довгострокових кредитах для модернізації тваринництва в рамках пріоритетного національного проекту "Розвиток АПК" ВАТ "Россельхозбанк" готовий видавати кредити до 8 років за ставкою, що дорівнює 15% річних. Однак частина відсотків в розмірі 2 / 3 ставки рефінансування ЦБР федеральний бюджет зобов'язався субсидіювати. В кінці 2006 р. ставка ЦБР становила 12%.
Отже, субсидування підлягали 2 / 3 величини, тобто 8%. Крім того, крайовий бюджет також зобов'язався надати підтримку за кредитами для модернізації тваринництва. Нехай це складе 2% від загальної суми процентних платежів. Тоді підприємство-позичальник повинне буде платити банку не по 15% на рік, а всього по 5% річних на що залишається суму взятого на 8 років кредиту. Погашення кредиту намічено через 2 роки після вступу модернізованого об'єкта в експлуатацію. У перший рік виплати відсотків відповідна сума буде дорівнює 2308,3 тис.руб. Її слід додати до загальної величини інвестиційних витрат першого року, коли вони повністю повинні будуть освоєні. Адже весь інвестиційний період заплановано здійснювати за 0,5 року (6 місяців).
Звідси загальна сума інвестицій у першому році буде дорівнює:
46165,6 тис. + 2308,3 тис. = 48473,9 тис.руб.
Загальна величина річної амортизації дорівнюватиме: 810 тис. + 438,2 тис. = 1248,2 тис.руб.
На поточний ремонт основних засобів, згідно з даними постачальника, слід передбачити 20% від суми; загальної річної амортизації, тобто 1248,2 тис. х 0,2 = 249,6 тис.руб.
Витрата нафтопродуктів можна розрахувати виходячи з його фактичної величини в 2005 р., віднесеної в господарстві на молоко (389 тис. х 0,6 = 233 тис.) з передбачуваним збільшенням в 1,5 рази, тобто до 350 тис.руб. Аналогічно можна розрахувати витрати електроенергії, взявши за основу показник 2005 р., помножений для обачності на коефіцієнт 1,6 (466 тис. х 0,6 х 1,6 = 447 тис. грн.).
Тоді витрати на утримання основних засобів на рік освоєння проекту, обчислені в цінах 2005 р., складуть: 1348,2 тис. + 249,6 тис. + 233 тис. + 447 тис. = 2177,8 тис.руб.
На завершення розрахунків складових елементів собівартості молока необхідно розрахувати т.зв. інші витрати, традиційно включають в себе засоби захисту тварин, роботи і послуги, загальновиробничі і загальногосподарські витрати. Як показує аналіз цих витрат у ЗАТ "Новоясенська" у 2003-2005 рр.., Їх середня величина в цілому по тваринництву знаходилася на рівні 500 тис.руб., А загальна їх частка в сукупних витратах галузі знаходилася в діапазоні від 5,0 до 11 , 7%.
З урахуванням того, що господарство зможе освоїти розглянутий інвестиційний проект за істотної зовнішньої фінансової підтримки, до складу інших витрат, крім їх вже сформованого в господарстві складу, слід включити суму відсотків за кредитні ресурси. Виходячи з того, що в 2006 р. ставка рефінансування ЦБР зменшилася до 12%, а від двох третин до трьох четвертих її при наданні фінансової (кредитної) підтримки сільському господарству субсидується з бюджетів різних рівнів, можна допустити, що відсотки за інвестованим засобам складуть не більше 5% річних, а в абсолютній величині від загальної суми інвестицій, що відносяться на собівартість молока: 46168,6 тис. х 0,9 х 5% = 2077 тис.руб. в перший рік погашення кредитів. Цю суму необхідно включити до складу інших витрат модернізованої ферми в перший рік освоєння проекту. У наступні роки ця сума буде зменшуватися.
Крім того, за доцільне, для зменшення виробничих ризиків, включити до складу інших витрат витрати на добровільне страхування майна ферми і продуктивних тварин. Страхування майна можна прийняти на рівні 5% його вартості, относимой на молоко, а страхування корів - на рівні 10% їх загальної вартості.
Стоимость имущества (основных средств), относимая на молоко, как уже было указано, составляет 34790,6 тыс.руб. Тоді страхові внески у розмірі 5% цієї величини складуть 1739,5 тис.руб.
Середня вартість однієї корови в господарстві, за даними його звітності, форма № 15, у 2005 р. становила: 2878 тис.руб. : 210 корів = 13705 руб. При цьому дана величина перевищувала аналогічний показник 2004р. на 22% (2352 тис.руб.: 210 корів = 11200 руб.; 13705: 11200 х 100% = 122%). Припускаючи, що подальший темп зростання вартості корів у господарстві збережеться на рівні 22-25% на рік, вартість 500 корів (у цінах 2005 р.) буде дорівнює: 13705 х 500 х 1,25 = 17131 тис.руб. Узявши від цієї суми 10% в якості страхових внесків, отримаємо їх річну величину: 17131 тис. х 10% = 1713 тис.руб.
Разом з сумою страхового внеску по застрахованого майна загальна величина витрат зі страхування складе: 1739,5 тис.руб. + 1713 тис. = 3452,5 тис.руб. Однак, відповідно до діючого порядку, 50% страхових внесків сільгоспвиробників покриваються за рахунок коштів державного бюджету. Тоді реальні витрати господарства на страхування майна ферми і корів будуть рівні: 3452,5 тис. х 0,5 = 1726,3 тис. руб. Цю суму слід включити в інші витрати.
Виходячи з викладеного та прийнявши в якості базового показника інших витрат їх найбільшу фактичну величину, зафіксовану в бухгалтерських документах господарства (1080 тис.руб. По всьому тваринництву, в т.ч. 60% на молоко - 648 тис.руб.), Отримаємо, що інші витрати за модернізованою фермі, відносяться на собівартість молока, можна розрахувати за формулою:
Зп = 3ф · Ку + П К + С ВХ,
де З п - витрати інші; Зф - інші витрати фактичні (по звітності господарства); К у - коефіцієнт збільшення фактичної суми інших витрат (з урахуванням інфляції та ін факторів); П к - відсотки за кредитні та ін залучені кошти (в т.ч. блокування капіталу); З вх - сума страхових внесків, що покривається за рахунок господарства.
Тоді пп = 648 тис. · 1,3 + 2077,6 тис. + 1726,3 тис. = 4646,3 тис.руб.
Вказану суму слід включити в прогнозовану собівартість молока, виробленого на модернізованій фермі.
Отримані прогнозні значення доцільно зіставити з фактичними витратами на виробництво молока в господарстві в аналізовані роки. Це дасть змогу конкретно оцінити зміни у структурі, загальній величині та окупності виробничих витрат молочної галузі після її модернізації. Відповідні показники наведені в табл.11.
Таблиця 11 - Динаміка структури і загальної величини витрат
на виробництво молока в ЗАТ "Новоясенська", тис.руб.
Показники | Роки | Рік освоєння проекту | Прогноз у% до 2005 р. | ||
2003 | 2004 | 2005 | |||
Витрати всього | 3051 | 4495 | 5400 | 14536 | 269,2 |
У тому числі | |||||
оплата праці з ЄСП | 568 | 1172 | 970 | 2184 | 225,2 |
корми | 1399 | 1710 | 1863 | 5528 | 296,7 |
утримання основних засобів | 73 | 82 | 73 | 2178 | 2983,6 |
інші | 1011 | 1531 | 2494 | 4646 | 186,3 |
Із загальних витрат 90% віднесено на молоко (інше - на приплід) | 2703 | 4012 | 4805 | 13082 | 272,3 |
Питома вага в собівартості молока (%) | |||||
оплати праці з ЄСП | 18,6 | 26,1 | 18,0 | 15,0 | 83,5 |
кормів | 45,9 | 38,0 | 34,5 | 38,0 | 110,2 |
змісту основних засобів | 2,4 | 1,8 | 1,4 | 15,0 | 1070 |
інших витрат | 33,1 | 34,1 | 46,1 | 32,0 | 69,3 |
Собівартість 1 ц молока, грн. | 350,2 | 500,0 | 501,5 | 436,1 | 87,0 |
У числі інших витрат основну їх частку складуть відсотки за надані фінансові ресурси і витрати на добровільне страхування майна та тварин, на що в колишні роки господарство витрат не несло. Однак при вказаному зростанні витрат модернізована ферма істотно збільшить товарне виробництво молока - з 758 т у 2005 р. до 3000 т на рік освоєння проекту. Тому собівартість кожної одиниці продукції помітно скоротиться. У році освоєння проекту вона складе (у перерахунку на 1 ц): 13082 тис.: 30000 ц = 436,1 руб. Це складе від рівня 2005 р. менш 87%.
Одночасно істотно зросте реальна продуктивність праці працівників, обслуговуючих корів. Розрахунки показують, що виробництво молока в розрахунку на одну середньорічну доярку має зрости на модернізованій фермі більш ніж у 6 разів. Прямі витрати праці на 1 ц продукції знизяться з 5,5 до 0,8 люд.-год, що характерно для провідних молоковиробничої країн світу, включаючи США. Це виведе продукцію ферми на світовий рівень конкурентоспроможності, забезпечить підприємству одержання високих кінцевих результатів від реалізації інноваційно-інвестиційного проекту.
4.2. Розрахунки прибутку і рентабельності витрат
модернізованої молочної ферми ЗАТ "Новоясенська"
Результати модернізації молочної галузі господарства можна представити у вигляді показників, вміщених у табл.12. Ця таблиця відображає результати розрахунку прибутку та рентабельності витрат нового об'єкта.
Але позитивні результати цим не обмежуються.
Таблица 12 - Показатели, характеризующие рентабельность затрат в молочной отрасли ЗАО "Новоясенское" до и после ее модернизации
Показники | Роки | Проект | Проект у% до 2005 р. | ||
2003 | 2004 | 2005 | |||
Продаж молока, т | 647 | 721 | 758 | 3000 | 395,8 |
Виручка за 1 т, руб. | 4938 | 5766 | 6782 | 9000 | 132,7 |
Собівартість 1 т проданого молока, руб. | 3566 | 5093 | 5144 | 5000 | 97,2 |
Виручено всього, тис.руб. | 3195 | 4157 | 5141 | 27000 | 525,2 |
Собівартість всього проданого молока, тис.руб. | 2307 | 3672 | 3899 | 15000 | 384,7 |
Прибуток від продажу молока, тис.руб. | 888 | 485 | 1242 | 12000 | 986,2 |
Рентабельність витрат,% | 38,5 | 13,2 | 31,9 | 80,0 | 250,8 |
Швидше за все, вдасться також усунути збитковість продажу молодняку ВРХ на м'ясо, тому що приміщення, вивільнені від корів, що переводяться на нову ферму, можна буде використовувати для поліпшення умов утримання тварин, призначених для реалізації на племінні цілі. Цьому ж сприятиме покращення системи годівлі, ряд позитивних елементів якої, спроектованих для молочного стада, можна буде застосувати і при годівлі молодняку ВРХ. Економічний виграш від подолання збитковості вирощування і відгодівлі ВРХ і продажу племмолоднякаможно оцінити в 1000 тис. руб. на рік.
Тоді загальний ефект від реалізованого інноваційно-інвестиційного проекту по всіх напрямках його позитивних результатів складе: 12000 тис. +1000 тис. + 1000 тис. = 14 млн. руб.
Таблиця 12 свідчить про те, що завдяки реалізації інноваційно-інвестиційного проекту обсяги продажу молока збільшаться майже в 4 рази. При цьому внаслідок продажу продукції європейської якості повинна зрости і відпускна ціна за кожну тонну - не менш ніж до 9000 руб. проти 6782 руб. в 2005 г. Рост отпускных цен при уменьшении себестоимости каждой тонны реализованной продукции (с 5144 руб. до 5000 руб.) позволит предприятию увеличить прибыль от продажи молока более чем до 12 млн.руб. проти 1,2 млн. руб. в 2005 р., тобто майже в 10 разів. Рентабельність витрат на виробництво та продаж молока досягне 80%.
Крім багаторазового підвищення прибутку від продажу молока, господарство повинно отримати і ряд інших позитивних результатів. Воно ввійде до числа племхозов, зможе продавати приблизно по 125 племінних телиць на рік (прибуток від цього складе близько 1,0 млн. руб.). Все це відображено в табл.13.
Таблиця 13 - Передбачуваний термін окупності довгострокового
кредита, выделяемого банком для модернизации молочной отрасли ЗАО "Новоясенское"
№ п / п | Показники | Значення | |
1. | Придбання високопородних племінних тварин, гол. | 250 | |
2. | Орієнтовна вартість 1 голови, руб. (Без ПДВ) | 45500 | |
3. | Потрібно грошових коштів на придбання 250 тварин, тис.руб. | 11375 | |
4. | Потрібно грошових коштів на устаткування двох корівників на 250 скотомест і доїльний центр на 500 корів, тис.руб. | 7790,6 | |
5. | Вартість ремонтних і будівельних робіт, тис. грн. | 27000 | |
6. | Загальна сума прямих інвестиційних витрат (рядок 3 +4 +5) | 46165,6 | |
7. | Річна сума оплати банківських відсотків (у першому році) при ставці 5% річних (з урахуванням субсидування з федерального й крайового бюджетів), тис.руб. (Рядок 6 х 5%) | 2308,3 | |
8. | Загальна сума інвестиційних витрат у першому році їх освоєння (рядок 6 + рядок 7) | 48473,9 | |
9. | Річний обсяг товарного молока на модернізованій фермі на 500 корів, т | 3000 | |
10. | Середня ціна реалізації 1 т молока, руб. | 9000 | |
11. | Виручка від продажу молока, тис.руб. (Стор.9 х стор.10), тис.руб. | 27000 | |
12. | У тому числі прибуток (при рентабельності витрат 50%), тис.руб. | 12000 | |
13. | Економія витрат і прибуток від підвищення якості товарної пшениці на удобрених гноєм полях, тис.руб. | 1000 | |
14. | Прибуток від продажу за рік 125 племінних нетелів, тис.руб. | 1000 | |
15. | Всього прибутку (рядок 12 +13 +14), тис.руб. | 14000 | |
16. | Амортизація основних засобів форми, тис.руб. | 1248,2 | |
17. | Чисті грошові надходження, тис.руб. (Рядок 15 + рядок 16) | 15248,2 | |
18. | Термін окупності загальних інвестиційних витрат першого року, років (рядок 8: рядок 17) | 3,2 | |
Спрогнозувавши передбачувані витрати, доходи і прибуток від продажу продукції, яка виробляється на основі освоєння відібраного інноваційно-інвестиційного проекту, визначивши його ймовірну рентабельність, слід перейти до заключного етапу оцінки - розрахунку загальної економічної ефективності капіталовкладень і термінів їх окупності.
Оцінка ефективності інвестицій, що спрямовуються для здійснення відповідного бізнес-проекту, може бути виконана при роздільному або спільному застосуванні двох основних методів: 1) статичних показників, заснованих на бухгалтерському обліку; 2) динамічних показників, заснованих на дисконтуванні (приведення) майбутніх грошових потоків, пов'язаних з реалізацією проекту, до цього часу (тобто до року здійснення інвестиційних витрат).
Кожен з двох методів характеризується своїми достоїнствами і недоліками. Тому в реальній практиці, як зарубіжної (США, Західна Європа, Японія та ін), так і вітчизняної, знаходять застосування обидва методу. Вибір конкретного методу багато в чому визначається його простотою і доступністю необхідної вихідної інформації, а також тривалістю термінів реалізації відповідного проекту.
Для оцінки ефективності багатьох інвестиційних проектів, що реалізуються в сільському господарстві, найбільш підходящими представляються статичні методи, засновані на бухгалтерському обліку (тобто не передбачають дисконтування різночасних витрат). Бажаний застосування зазначених методів для оцінки ефективності інвестицій в аграрних підприємствах пояснюється наступними обставинами:
1) простотою і прозорістю розрахунків;
2) розрахунки грунтуються на економічно виправданих щодо нетривалих терміни реалізації проектів (для отримання намічених результатів достатньо трьох-чотирьох років);
3) майбутні грошові потоки (сальдо між припливом і відтоком грошових коштів) відносно легко пов'язати з показниками поточної бухгалтерської звітності відповідних підприємств, не вдаючись до використання прийомів дисконтування різночасних надходжень грошей.
На підставі отриманих даних можна приймати досить коректні управлінські рішення.
Статичні методи оцінки ефективності інвестицій, засновані на бухгалтерському обліку, також мають два різновиди:
1) метод, заснований на розрахунку термінів окупності інвестицій;
2) метод, заснований на визначенні норми прибутку на капітал.
Термін окупності інвестицій представляє собою період часу, необхідний для повернення вкладеної грошової суми, включаючи процентну ставку, встановлену інвестором (кредитором, лізингодавцем). Стосовно до інвестицій в АПК, відповідно до діючого порядку, процентні ставки субсидуються за рахунок коштів з федерального, регіональних і навіть місцевих бюджетів, внаслідок чого їх величина виявляється істотно нижче встановлених ставок рефінансування ЦБР (часто застосовують субсидування відсотків на рівні 2 / 3 або навіть 3 / 4 ставки ЦБР). В окремих випадках процентна ставка з фінансування інвестиційних проектів (соціально найбільш важливих проектів) субсидується за рахунок бюджетів на 100%. Для фінансування окремих проектів бюджетні кошти виділяються для покриття не тільки суми відсотків, але й частини основної вартості проектів.
Стосовно до розглянутого інвестиційного проекту модернізації молочного тваринництва ЗАТ "Новоясенська" Старомінського району Краснодарського краю до прийняття відповідних рішень фінансують органів можна виходити із ставки відсотків за надані йому інвестиційні ресурси на рівні 5% річних (найбільш поширеною субсидованої ставки інвестиційних кредитів 2005 - 2006 рр..). У тих випадках, коли підприємство буде використовувати для оплати інвестицій власні кошти, можна виходити з такої ж процентної ставки, що відбиває упущену вигоду господарюючого суб'єкта вследст віє блокування (відволікання) капіталу. Адже теоретично його можна було б спрямувати як депозитного вкладу в обслуговуючий банк, розраховуючи на отримання додаткових доходів у вигляді все тих же 5% річних.
Критерій доцільності реалізації інвестиційного проекту по першому із зазначених вище статичних методів визначається тим, що тривалість строку окупності проекту виявляється менше економічно виправданого терміну, зазвичай становить 6-8 років.
Виходячи з багаторічної практики обліку фактичної окупності капітальних вкладень у створення нових об'єктів у вітчизняному тваринництві, в якості допустимого терміну покриття одноразових інвестиційних витрат можна вважати період, рівний 8 рокам. Якщо термін окупності розглянутого інноваційно-інвестиційного проекту модернізації молочного скотарства ЗАТ "Новоясенська" буде в рамках зазначеного періоду, його фінансування і реалізація економічно доцільні. Адже після погашення інвестиційних витрат за рахунок чистих грошових надходжень (чистий прибуток плюс амортизація основних засобів по створеному об'єкту) модернізована галузь буде забезпечувати підприємству одержання чистих доходів протягом періоду, тривалість якого повинна відповідати або навіть перевищувати терміни амортизації введених в експлуатацію основних засобів. Тривалість цього періоду може істотно перевищувати 15 років (в ЗАТ "Новоясенська" його завершення передбачено на 2015 р.).
Термін окупності інвестиційного проекту може бути визначений за допомогою формули:
де Т - передбачуваний термін окупності інвестиційного проекту, роки; Р ч - чистий прибуток у перший рік реалізації проекту (при відносно рівномірної її величиною в наступні роки); А - середньорічна сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів; П к - процентна ставка за кредитами; Т ЕО - економічно виправданий термін окупності інвестицій, встановлений інвестором (фінансує організацією) спільно з керівництвом інвестованого підприємства (в даному випадку Т ЕО = 8 років); К - повна сума витрат на реалізацію інвестиційного проекту.
Підставляючи в формулу числові значення, наведені в попередніх таблицях, отримаємо:
Розрахунки, таким чином, говорять про те, що термін окупності інвестицій з урахуванням процентної ставки, що дорівнює 1,05, становить 3,2 року. Це відбудеться за рахунок отримання прибутку від молока у сумі 12000 тис.руб. на рік, прибутки від збільшення врожаїв і якості зерна пшениці в сумі 1,0 млн. руб., подолання збитковості від продажів молодняку ВРХ, отримання прибутку від продажу нетелей в 1000 тис.руб. До суми прибутку слід додати суму поверненої амортизації (1248,2 тис. руб.), Яка, як і прибуток, може служити джерелом погашення кредитів, що вимагалися для інвестицій.
Таким чином, термін окупності інвестиційного проекту ЗАТ "Новоясенська" досить короткий. Це свідчить про ефективність проекту.
ВИСНОВОК
Сучасний бухгалтерський облік розвивається за трьома паралельними напрямками: 1) бухгалтерський фінансовий облік, 2) податковий облік; 3) управлінський облік.
Перші два напрями регламентуються законодавчо-правовими актами держави - Федеральним законом "Про бухгалтерський облік", що випливають з нього стандартами (ПБО), Податковим кодексом. Управлінський облік законодавчо не регулюється. Його організація входить до компетенції самих підприємств.
Тим не менш управлінський облік набуває все більшого значення, особливо його розділ, пов'язаний з аналізом і прийняттям інвестиційних рішень. Саме на цей розділ має спиратися реалізація пріоритетного Національного проекту "Розвиток АПК", ініційованого Президентом В.В. Путіним в кінці 2005 р.
Мета комплексної дипломної роботи якраз і полягала в обгрунтуванні інвестиційного рішення про модернізацію молочної ферми на 500 корів в ЗАТ "Новоясенська" Старомінського району Краснодарського краю.
Основним акціонером цього підприємства є фізична особа - Бордокін О.М. Йому належить більше 80% всіх акцій. Він же є директором підприємства, створеного свого часу як племхоз. Проте за станом на кінець 2006 р. підприємство являло собою багатогалузеве господарство з великим набором не тільки основних, але і допоміжних виробництв. Це видно з організаційно-виробничої структури підприємства, відображеної в табл.4.
Вертикальний і горизонтальний аналіз структури товарної продукції підприємства за три роки (табл.5) показав, що, досить динамічно в господарстві ростуть абсолютні обсяги і питомі ваги виробництва та продажу молока, хоча до показників 1980-х років ще далеко.
Между тем анализ тенденций на агропродовольственных рынках страны, в том числе в Краснодарском крае, показал, что экономически целесообразна ориентация обследованного предприятия преимущественно на интенсивное развитие производства молока. Продовольчим зерном власного виробництва наша країна забезпечена сповна, а його експорт з багатьох причин утруднений. У цих умовах подальше зростання виробництва рослинницької продукції може здійснюватися лише при збільшенні обсягів її витрачання в тваринницьких галузях. Особенно в таком хозяйстве, как ЗАО "Новоясенское", расположенном в непосредственной близости от крупного молокоперерабатывающего предприятия - ОАО "Сыродел", постоянно увеличивающего закупочные цены на сырьевое молока высокого качества. У зв'язку з цим і було вирішено проаналізувати доцільність збільшення в ЗАТ "Новоясенська" поголів'я корів з 210 до 500, оснащення модернізованої ферми прогресивної зарубіжної технікою, як уже зроблено в ряді господарств Кубані.
Перш за все потрібно скласти бізнес-план за схемою, представленої на рис.1. У процесі його розробки спиралися на вивчення бухгалтерської документації підприємства, що відбиває доходи і витрати молочної ферми, а також на прогнозні розрахунки собівартості молока, ймовірною виручки і прибутку від його продажу (табл.2). При цьому особливу увагу приділили розрахунками передбачуваних витрат нової ферми на оплату праці персоналу. Його чисельність, згідно обгрунтованого інвестиційного проекту, складе 20 осіб, що показано в табл.10. При істотному підвищенні середньомісячної зарплати загальний витрата грошових коштів за цією статтею разом з ЄСП не перевищить 2,0 млн. руб., Що буде на рівні вже сформованих питомих витрат по даній статті калькуляції витрат на 1 ц молока.
У табл.11 поміщені зміни в структурі і загальній величині витрат на виробництво молока на новій фермі в порівнянні зі старою. На новій фермі загальні витрати зростуть у 2,3 рази, але завдяки збільшенню обсягів виробництва продукції внаслідок зростання чисельності корів майже на 300 голів, а їх середніх надоїв - в 1,3 рази собівартість 1 ц зменшиться з 502 до 436 руб., Або на 13%. Це підвищить прибутковість і рентабельність витрат, що і стане основою досить швидкої окупності витрат.
При визначенні термінів окупності інвестицій спиралися на методи, рекомендовані в роботах з бухгалтерського управлінського обліку.
Загальну суму інвестицій визначили в розмірі 46,2 млн. руб. Сюда вошли расходы на приобретение 250 племенных нетелей голштинской породы, строительство двух коровников, доильного центра и кормохранилищ (27 млн.руб.), на приобретение и монтаж оборудования (7,8 млн.руб.). Крім того, врахували відсотки за кредит за ставкою 5% річних, оскільки до 3 / 4 їх банківської величини субсидується з федерального і регіонального бюджетів. У перший рік сума відсотків складає 2,3 млн. руб., А всього за перший рік потрібно витратити 48,3 млн. руб. інвестицій. У наступні роки з інвестиційних витрат залишиться лише сплата відсотків. Їх можна буде виплачувати, як і основну суму боргу, 8 років. При цьому відсотки потрібно буде платити лише на непогашену суму основного боргу, яка щороку буде скорочуватися.
Річний економічний ефект від експлуатації нової ферми, як показали розрахунки, може скласти 12 млн. руб. (Табл. 12). Крім того, слід врахувати не тільки річний прибуток від продажу молока, а й прибуток від продажу 125 племінних нетелів (1 млн. руб.), А також економію на придбанні мінеральних добрив завдяки збільшенню обсягів внесення органічних добрив, які будуть вироблятися на новій фермі ( близько 10 тис.т). Припустили також, що завдяки збільшенню обсягів внесення гною і раціоналізації складу культур - попередників озимої пшениці будуть стабілізовані врожаї й підвищена якість зерна, що дозволить продавати його дорожче приблизно на 1 млн. руб. До суми ефекту в 14 млн. крб. додали величину річної амортизації (вона дорівнює 1,2 млн. руб.), отримавши в результаті величину, в управлінському обліку звану чистими грошовими надходженнями. Вона склала 15,2 млн. руб. (Табл.13).
Якщо співвіднести річні чисті грошові надходження з загальною величиною інвестицій, виявили, що термін їх окупності не перевищить 3,2 року. Це істотно менше допустимих термінів, складових 6-8 років. Поэтому в расчетах не требуется прибегать к применению метода дисконтирования разновременно получаемых доходов и понесенных расходов, что свидетельствует о высокой эффективности инвестиционного предложения.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина I. - М.: Ось-89, 2004. - 208 с.
2. Про бухгалтерський облік. Федеральний закон від 21.11.1996 р. № 120-ФЗ (в ред. Від 23.07.1999 р. № 123-ФЗ).
3. Податковий кодекс Російської Федерації (частини I і II). - М.: "Видавництво ЕЛІТ", 2005. - 401 с.
4. Про аудиторську діяльність. Федеральний закон від 13.07.2001 р. № 119-ФЗ.
5. Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організації", ПБО 1 / 98, утв. Наказом Мінфіну РФ від 09.12.1998 р. № 60н / / Реформа бухгалтерського обліку. - М.: Ось-89, 2004. - С.48-54.
6. Положение по бухгалтерскому учету "Бухгалтерская отчетность организации", ПБУ 4/99, утв. Наказом Мінфіну РФ від 06.07.1999 р. № 43н / / Реформа бухгалтерського обліку. - М.: Ось-89, 2004. - С.70-105.
7. Положення з бухгалтерського обліку "Облік матеріально-виробничих запасів", ПБО 5 / 98, утв. Наказом Мінфіну РФ від 15.06.1998 р. № 25н / / Реформа бухгалтерського обліку. - М.: Ось-89, 2004. - С.118-125.
8. Положення з бухгалтерського обліку "Доходи організації", ПБО 9 / 99, утв. Наказом Мінфіну РФ від 06.05.1999 р. № 32н / / Реформа бухгалтерського обліку. - М.: Ось-89, 2004. - С.174-181.
9. Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації", ПБО 10/99, утв. Наказом Мінфіну РФ від 06.05.1999 р. № 33н / / Реформа бухгалтерського обліку. - М.: Ось-89, 2004. - С.182-190.
10. Положення з бухгалтерського обліку "Облік позик та кредитів і витрат з їх обслуговування", ПБО 15/01, утв. Наказом Мінфіну РФ від 02.08.2001 р. № 60н.
11. О внесении изменений и дополнений в Федеральный закон "Об акционерных обществах". Федеральний закон від 07.08.2001 р. № 120-ФЗ.
12. План рахунків бухгалтерського обліку господарської діяльності організацій та інструкція по його застосуванню. - М.: Статус-Кво 97, 2001. - 160 с.
13. Методичні рекомендації щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності агропромислових організацій. - МСХ РФ, 2001. - 331 с.
14. Методика розрахунку показників фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників. Утв. Постановою Уряду РФ від 30.01.2003 р. № 52 ("Консультант +").
15. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських організаціях. Утв. Наказом Мінсільгоспу Росії від 06.06.2003 р. № 792 ("Консультант +").
16. Методичні рекомендації з бухгалтерського забезпечення обчислення єдиного сільськогосподарського податку. Утв. МСХ РФ 15.03.2004 р. № 175. - М.: МСХ РФ, 2004., 139 с.
17. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Росії. 2004. - М.: Фінанси і статистика, 2005.
18. Росія і країни - члени Європейського Союзу. 2003. - М.: Фінанси і статистика, 2004.
19. Російський ринок молочних продуктів / / Молочна промисловість. - 2005. - № 3.
20. ДеЛаваль: двигун прогресу в молочному виробництві. Каталог. 2005.
21. Алексєєв В.В., Агаєв Б.В., Сагдєєв М.А. Агропромисловий менеджмент. - М.: ТОВ "ДЕКА", 2003. - 432 с.
22. Бірман В.Ф. Великі господарства як основа ефективного розвитку зернопродуктового підкомплексу. - Ростов н / Д: Терра, 2003. - 720 с.
23. Бірман В.Ф. Основи стратегічного управління розвитком зернопродуктового підкомплексу. - Зерноград: ФГТУ ВПО "АЧГАА", 2005. - 259 с.
24. Веснін В.Р. Стратегічне управління. - М.: ТК Велби ООО "Проспект". - М., 2004. - 328 с.
25. Герчикова І.М. Менеджмент. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 511 с.
26. Ігошин Н.В. Інвестиції. Організація управління та фінансування: Підручник для вузів. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 2001. - 413 с.
27. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 768 с.
28. Крилов Е.І., Журавкова І.В. Аналіз ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 384 с.
29. Лисович Г.М. Бухгалтерський облік в сільськогосподарських організаціях. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 456 с.
30. Організація сільськогосподарського виробництва / Ф.К. Шакіров, В.А. Удалов и др. - М.: Колос, 2004. - 504 с.
31. Пизенгольц М.З. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Том 1, частина 1. Бухгалтерський фінансовий облік. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 480 с.
32. Пизенгольц М.З. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Том 2, частина 2. Бухгалтерський управлінський облік. Частина 3. Бухгалтерська (фінансова) звітність. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 400 с.
33. Ремезков А.А. Держава і економіка АПК: механізм регулювання взаємин. - Краснодар, 2004. - 487 с.
34. Романенко А.А., Нечаєв В.І., Прокопець В.Г., Трубілін А.І. Інвестиції як фактор підвищення ефективності зернового виробництва: регіональний аспект. - Краснодар: Просвещение-ЮГ, 2004 - 236 с.
35. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК. - К.: знання, 2004. - 687 с.
36. Семенова А. Проблеми інноваційної системи Росії / / Питання економіки. - 2005. - № 11. - С.145-149.
37. Управлінський облік / За ред. А.Д. Шеремета. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2004. - 512 с.
38. Облік у сільському господарстві. Галузевий журнал про податки та обліку. 2005 р., № № 1, 2, 3.
39. Фінансовий менеджмент: Теорія і практика / За ред. Є.С. Стоянової. - М., 2006. - 656 с.
40. Статут ЗАТ "Новоясенська".
41. Годовая бухгалтерская отчетность ЗАО "Новоясенское" за 2003 г.
42. Годовая бухгалтерская отчетность ЗАО "Новоясенское" за 2004 г.
43. Годовая бухгалтерская отчетность ЗАО "Новоясенское" за 2005 г.