Ім'я файлу: Сучасна політична еліта в Україні.doc
Розширення: doc
Розмір: 85кб.
Дата: 26.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ КАНАЛАМИ СУЧАСНОГО МАРКЕТИНГУ.docx

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

УМОВИ ВИНИКНЕННЯ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ………………...5

КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ

ПРОБЛЕМИ ЇЇ РОЗВИТКУ ЕЛІТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ФУНКЦІОНУВАННЯ……………….……………………………………………7

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ…11

ВСТУП

Політична еліта - внутрішньо згуртована, соціальна спільність, яка виступає суб'єктом підготовки і прийняття найважливіших стратегічних рішень у сфері політики та володіє необхідним для цього ресурсним потенціалом. Її характеризує близькість установок, стереотипів і норм поведінки, єдність (найчастіше, відносне) поділюваних цінностей, а також причетність до влади (незалежно від способу та умов її здобуття). Використані політичною елітою ресурси як правило різноманітні і не обов'язково мають політичний характер. Для характеристики ресурсного потенціалу політичних еліт є ефективним використання концепції багатовимірного соціального простору П. Бурдьє [1]. Найважливішою її характеристикою є спосіб легітимації влади, який зумовлює механізми вироблення та прийняття політичних рішень, а також трансляції прийнятих рішень на рівень масової свідомості та поведінки [2].

Як відомо, сучасна політична еліта представляє собою комбінацію нової і старої влади. Ці дві гілки влади повинні працювати разом, тому що без співпраці не слід очікувати досягнення найбільш ефективного результату у політиці (тобто, у вирішенні внутрішньополітичних та зовнішньополітичних питань держави).

Іноді так трапляється, що стара влада виявляється більш компетентною у вирішенні деяких питань, а іноді – нова. Тому, щоб уникнути непорозумінь й прийняти важливе рішення, необхідно прикласти усі зусилля як нової, так і старої влади. Головною задачею стає уміння співпрацювати між різницею поколінь та розумінь двох гілок влади.

Сучасна політика еліти, як кажуть експерти, на сьогоднішній день може мати лише три наслідки: входження до Європейського Союзу (ЄС), повернення до Росії або  ізолювання в національному просторі з підняттям рівня життя до умов європейського [3]. Останній наслідок означає буквально те, що потрібно зберегти цілісність України, не входити до Євросоюзу, але розвивати нашу Батьківщину так, щоб рівень життя у всіх сферах був не гірший за рівень розвитку країн, зазначений Європейськими стандартами.

Місія сучасної політичної еліти полягає в тому, щоб знайти найбільш оптимальний наслідок розвитку сучасної політики, який стане провідним мотивом розвитку і самої держави.



УМОВИ ВИНИКНЕННЯ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ

В Україні на етапі переходу від пострадянського стану виникло багато проблем. Функціонування політичної еліти, особливо на даному етапі, становило і становить одну з головних ролей в суспільстві.

В залежності від того, якою є дана соціальна група, її механізми функціонування, тенденції розвитку, залежить як внутрішній розвиток країни, так і зовнішній. Політична незалежність держави повинна бути підкріплена економічною незалежністю, роль політичної еліти у відстоюванні національних економічних інтересів є необхідною, особливо на даному етапі.

Елітарність сучасного суспільства є достатньо доведеним фактом. Для демократичної держави має першочергове значення не боротьба з елітарністю, а формування найбільш результативної, корисної для суспільства еліти, забезпечення її соціальної представницькості, своєчасне якісне поновлення ії внутрішнього складу, мінімізація тенденцій олігархії та інше.

Також можна виділити загальновідомий і загально застосований принцип циклічності процесів.

"Зокрема, є циклічна парадигма. Легко зрозуміти, що не тільки спортсмени живуть за олімпійським циклом, раз в 4 роки збираються на змагання, а й політики проводять свої змагання на посади у Верховній Раді - змагання з приводу отримання поста президента. Ця циклічність задає життя соціуму та життя науковцям."

(З виступу Яковенко Ю. И, виступ на круглому столі "Ситуація після виборів в Україні: оцінки и прогнози" в приміщенні медіа-центру "Кандидат" від 11.02. 05)

Якщо слідувати логіці цього напрямку, то виникнення сучасної політичної еліти є одним з наслідків розпаду Радянського союзу і переходом держави до ринкового типу економіки і європейських засад формування суспільства. Цей цикл розпочався ще після смерті Сталіна і по суті являв собою руйнування комуністичних ідеологій під впливом Заходу.

Вивчення соціальних якостей політичної еліти підпорядковане необхідності дослідження ефективності діяльності політичних еліт, до критеріїв якої відносять досягнутий рівень прогресу та добробуту свого народу, політичну стабільність, національну безпеку, оптимальне співвідношення між громадянським суспільством та державою, інші критерії.

Соціальні якості ново. політичної еліти України не з’явилася безпідставно, а виникли на певних соціо-історичних засадах. Ці властивості стають не останнім фактором для розуміння трансформації суспільства після помаранчево ї революції і тенденцій соціальних змін. Зароджується необхідність розробки концептуальних підходів до вивчення політичної еліти України, критичного аналізу її суспільно-історичних детермінант задля розуміння політичного майбутнього нашої держави і здійснення контролю за діяльністю еліти з боку громадянського суспільства.

Визначений стратегічний курс до інтеграції в Європейський союз, нові реалії створення нової вісі Київ-Тбілісі-Кишенів на противагу Москві, диктуються поведінкою, якостями саме сучасної політичної еліти.

КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ ПРОБЛЕМИ ЇЇ РОЗВИТКУ ЕЛІТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Після загальновідомих останніх виборів, разом зі зміною влади виникло і питання, хто має бути при владі. Звичайно, значну частину нинішніх можновладців поповнять переможці виборів, але фізично їхньої кількості недостатньо для обіймання всіх посад у структурі влади. Разом з тим принципи декларовані новою владою и запізніла в своєму часі спроба "люстрації", яка мала на меті усунути від влади старий номенклатурний апарат, встановлюють певні обмеження і вимоги до нової політичної еліти України.

Один з таких принципів – "бізнес і влада повинні бути роздільні". Лише він відкидає значну кількість можливих претендентів. Наведемо одне з висловлювань про колишню еліту: "Сучасна політична еліта України - це швидше, не політики, а бізнесмени, які вклали значні ресурси в отримання влади, і намагаються максимально швидко повернути гроші та отримати дивіденди. У переважній більшості випадків українська політична еліта не бачить довгострокової перспективи, а має за найпріоритетніше завдання максимальне вирішення власних чи корпоративних інтересів за час перебування при владі" (Іван Сікора, заступник голови правління з питань маркетингу та розвитку ВАТ UNITEL).

Другий принцип сформований владою – "у нас можуть працювати чесні професіонали незалежно від приналежності до партій чи певних політичних груп", дещо послаблює обмеження для колишніх чиновників. Але при цьому розвернута боротьба з корупцією і зокрема наголошується:

"Про професіоналізм можна буде говорити тільки через рік-півтора-два, коли будуть результати, - вважає Вінський (народний депутат України, член фракції СПУ). На його думку, деякі ознаки непрофесіоналізму в міністрів і ряду чиновників проявляються через те, що вони не могли набути досвіду через опозиційність. "Як могла Соціалістична партія, яка стільки років була в опозиції... провести на вищі щаблі влади свою людину, щоб вона набралася досвіду?", - запитав Вінський.

На його думку, першочерговим критерієм при оцінці теперішньої влади і її представників повинна бути порядність.

Від себе політолог Олександр Дергачов відзначив, що у владі "відбулася зміна, до якої ніхто не був готовий". На його думку, не можна розраховувати на те, що через якийсь час нова команда освоїться і стане більш професійною. "У них нема цього часу", - вважає Дергачов.

Він також зауважив, що зараз триває "стихійний саботаж на місцях", коли підлеглі нових начальників не знають, як працювати при новій владі, а також часткова непристосованість людей до нових умов роботи. Він зокрема навів приклад Державтоінспекції, коли антикорупційна політика держави ставить громадян перед питанням: "А як пройти техогляд моєму старому автомобілю?", тому що раніше вони могли це легко зробити, давши хабар." (За матеріалами Інформаційної агенції Гаряча лінія від 25.02. 2005).

Третій принцип – "у владу повинні прийти нові обличчя" є чи на найбільш проблемним. Звідки взяти ці нові обличчя? Тому деякі колишні політичні сили можуть влитись у нову: "По поводу условно новой силы, я рискну предположить, что мы имеем все шансы получить старые лица, которые будут претендовать на это гордое звание. Если обратится к опыту предыдущей парламентской кампании, провластный блок за "ЕДУ", который состоял из 5 партий – 2 из 5 партий (Аграрии и партия промышленников и предпринимателей) довольно успешно вписались в конфигурацию новой власти, поэтому я делаю такой неоптимистический прогноз по поводу новой силы." (Рожкова І., Європейський інститут інтеграції і розвитку, голова департаменту політичної соціології, виступ на круглому столі "Ситуація після виборів в Україні: оцінки и прогнози" в приміщенні медіа-центру "Кандидат" від 11.02. 05)

На основі цього виникає ще одна проблема – кадрова.

"Мені вже доводилося якось говорити про те, що у нас існує величезний дефіцит високопрофесійних менеджерів-керівників. Але проблема не тільки в цьому: навчити, дати знання, допомогти придбати навички - це один бік медалі. Другий - чи любиш і поважаєш ти людей. Хто може ствердно відповісти на це запитання і підтвердити його вчинками, той і може, за моїм переконанням, претендувати на посади в органах влади." (З виступу Кінаха, сайт Українського союзу промисловців и підприємців).

Наведені принципи при практиці застосування викликають певну дисгармонію з їхнім змістом і в цьому не останню роль відіграє психологічна стереотипність людей при владі, економічній, державній чи партійній.

"В сучасних українських політиків чи бізнесменів стиль мислення і підхід до вирішення питань багато в чому передбачає домінування особистих, кланових та корпоративних інтересів над національними. Якщо у випадку конкретного бізнесмена домінування корпоративних інтересів є нормальним явищем, то для політика, це може означати зраду національних інтересів в угоду власній чи корпоративній користі".

(Іван Сікора, заступник голови правління з питань маркетингу та розвитку ВАТ UNITEL).

Не слід забувати, що до політичної еліти крім влади як такої, входить і опозиція, яка повинна бути протиставленням владі і викривати недоліки у її роботі. На жаль, на даний час стійкої опозиції з вираженими лідерами ще не існує.

В даний час ще значна частина депутатів коливається між владою та опозицією, створюючи тим самим певний дисбаланс сил і гальмування створення нової еліти.

Процес формування основної частини еліти ще не завершений тому, що весь законотворчий орган України Верховна Рада все ще є сумішшю представників регіонів, певних провладних чи опозиційних груп, олігархів чи зовнішніх держав, зацікавлених в сприятливому для себе розвитку подій. Нема чітких позицій і розколи навколо тих чи інших законодавчих актів трапляються і серед союзників. Отже, потрібна ротація складу і повернення довіри людей.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ

Загалом за можна виділити чотири типи представників сучасної політичної еліти за її виникненням:

  • Людей старої формації, але з новим баченням проблем

  • Людей нової формації

  • Люди старої формації

  • Представники громадянського суспільства

Яскравим прикладом першого типу є Ющенко и Тимошенко. Кожен з них працював при старій владі, але не сприйняли намагання тієї влади перейти до так званої "російської" імперіалістичної побудови суспільства з єдиним центром і висунули власні ідеї. Обидва також є вихованцями радянської системи, що змогли трансформувати своє світобачення під демократичні принципи свобод людини. Наприклад Тимошенко так виказала свою думку ще до помаранчевої революції:

"Чи виграє сильніший і чи буде в Україні якісна і сильна політична еліта, залежить від мобілізації і готовності до консенсусу демократичних сил на наступних президентських виборах. Сьогодні в Україні вже з‘явилася політична еліта європейського зразка, проте стара номенклатурна гвардія, яка формує сучасне політичне обличчя України, заважає її виходу на широку політичну арену. Президентські вибори дають шанс провести ротацію цих еліт".

(Юлія Тимошенко, персональній сайт, від 25.12. 2003).

І цей шанс був досить успішно використаний.

Представником другого типу можна назвати нинішнього наймолодшого міністра спорту та молоді України Павленка і дипломатів нового покоління. Це вже особистості сформовані не тільки радянською системою цінностей, але й періодом 13-ти річної незалежності нашої держави і відкритим спілкуванням з Європою. Не випадково, при фальсифікації другого туру виборів саме дипломати одними із перших підтримали Ющенка в політичній боротьбі. Це і є та частина еліти яка в подальшому повинна підтримувати європейські цінності і суверенну незалежність України.

Третій тип характеризують собою такі люди як Кравчук, Медведчук, Янукович, Симоненко. Типові представники старої влади, які мають, внаслідок особистих якостей, економічної чи політичної підтримки, ідей, що висувають, певний авторитет у деякої кількості громадян.

Четвертий тип з’явився недавно на тлі подій на Майдані. Представниками можна вважати громадянську організацію "Пора", трансформовану зараз у партію та подібних їм організацій. Це поки що найменш численна і організована частина еліти. На противагу від усіх вище зазначених типів ніколи відношення до влади не мала. Хоча зародком такої еліти був ще український Рух а представником В’ячеслав Чорновіл.

Отже, можна зробити висновок, що сучасна політична еліта України є сумішшю нової і старої влади з деяким числом представників громадянського суспільства. Існує багатопартійність і лише три напрямки розвитку основної ідеї функціонування: входження в ЄС, повернення до Росії або ізолювання в національному просторі з підняттям рівня життя до умов європейського. Період існування такої еліти, якщо йти за циклічною теорією і настроями у суспільстві, закінчиться з формуванням балансу політичних сил після виборів у Верховну Раду і формуванням більшості, яка остаточно визначить подальшу стратегію розвитку.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Шафаренко Ж.Ю. СТРУКТУРАЛІСТСЬКА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ. URL: http://novyn.kpi.ua/2009-3-2/04_Shafarenko.pdf (дата звернення 26.11.2020).

  2. Формування іміджу сучасної української еліти. URL: https://knowledge.allbest.ru/political/2c0b65635a3ad78b4d53a88521216c26_0.html (дата звернення 26.11.2020).

  3. Сучасна українська політична еліта. Реферат. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/politolog/15760/ (дата звернення 26.11.2020).

  4. Поняття політичної еліти. Реферат. URL: https://ru.osvita.ua/vnz/reports/politolog/15310/ (дата звернення 26.11.2020).

  5. Козаков В.М. Політична еліта: особливості суб’єкт-об’єктної взаємодії механізмів формування системи цінностей державного управління в Україні. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej2/txts/philo/05kvmduu.pdf (дата звернення 26.11.2020).




скачати

© Усі права захищені
написати до нас