Вступ 3

1 2

Ім'я файлу: Курсова робота міщукр.docx
Розширення: docx
Розмір: 133кб.
Дата: 22.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
KR_11.docx
Дополнительные материалы - Google Spredsheet.docx

План
Вступ _____________________________________________________________3

1. Організаційно-економічна характеристика підприємства. _______________4

2. Організація оплати праці в галузі рослинництва. ______________________12

2.1 Форми і види оплати праці. _______________________________________12

2.2 Системи оплати праці в галузі рослинництва. ________________________15

2.3. Планування фонду оплати праці в галузі рослинництва. ______________18

2.4 Визначення розцінок та нарахування оплати праці при виконанні окремих

видів робіт в рослинництві. __________________________________________21

2.5 Натуральна оплата праці в галузі рослинництва. _____________________30

3. Вдосконалення стимулювання працівників як один з факторів підвищення

продуктивності праці. _______________________________________________32

Висновки та пропозиції. _____________________________________________36

Використані джерела інформації. ______________________________________38

Додатки.

Вступ

Одним із важливих елементів організації виробництва є оплата праці, яка виражає головний і безпосередній інтерес найманих працівників, роботодавців і держави.

Стримування підвищення рівня заробітної плати є однією з головних причин тривалого перебування економіки України у кризовому стані. Тому надзвичайно актуальним завданням є перебудова організації оплати праці, проведення відповідної реформи з метою забезпечення поетапного підвищення заробітної плати.

На сучасному етапі розвитку аграрної економіки настав той час, коли необхідно створювати умови, які б сприяли зростанню ефективності функціонування сільськогосподарських товаровиробників всіх організаційно-правових форм. Інакше кажучи, необхідне створення нового організаційно-економічного механізму господарювання, що припускав би корінні зміни сформованих уявлення і реальний перехід на переважно економічні засоби і методи управління. Організація оплати праці на підприємстві відіграє велику роль у процесі створення такого механізму. Ефективність тієї або іншої системи оплати праці залежить від досягнутого рівня свідомості робітників, довіри працюючих між собою, ставлення їх до праці та засобів виробництва як до своєї властивості.

Темою роботи є «Організація оплати праці в рослинництві».

Мета роботи – вивчити стан організації праці в галузі рослинництва і розглянути на прикладі сільськогосподарського підприємства.

Виходячи з поставленої з мети, в курсовій роботі розглядають наступні завдання :

вивчити значення оплати праці,
дати характеристику формам, системам і видам оплати праці,
розглянути сутність тарифної системи та її зміст,
розглянути оплату праці, нарахування заробітку і розрахунок розцінок у рослинництві.

Організаційно-економічна характеристика підприємства.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Україна» знаходиться в селі Тягун Вінницького району Вінницької області, яке розташоване на віддалі 75 км від м. Вінниці та на віддалі 12 км від м. Іллінці.

Рельєф землі, що належить господарству – на 78% рівнинний, 22% схили, хвиляста рівнинна. Основні типи ґрунтів – чорноземи, ґрунтотворна порода.

Господарство має розвинуту техніко-технологічну базу, наявні тракторно-рільнича бригада, молочнотоварна ферма, ферма по вирощуванню та відгодівлі ВРХ та свиноферма, крім того є допоміжні підрозділи ремонтна майстерня, автопарк, їдальня для громадського харчування.

Значну роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграє структура земельних угідь та їх використання. Для визначення структури угідь розглянемо таблицю 1.1

Таблиця1.1

Структура земельних угідь СТОВ «Україна»

Склад	2020 рік		2021 рік		Відхилення
	Площа га	%	Площа га	%	+,-
Всього с/г угідь	3000	100	2917	100	-83
В т.ч. рілля	2955	98,5	2857	97,94	-98
Пасовища	45	1,5	60	2,06	15

Площа земельних угідь СТОВ «Україна» на 2021 рік складає 2917 га із них 2857 га ріллі та 60 га пасовища. В загальному порівняно із 2020 роком площа земельних угідь зменшилась на 83 га, в тому числі на 98 га зменшилась площа ріллі, але на 15 га зросла площа пасовищ. Також змінилась і структура земельних угідь, так як у 2021 році рілля займає 97,94% та 2,06% займають пасовища, а у 2020 році рілля – 98,5%, а пасовища 1,5%.

Тобто як ми бачимо у структурі земельних угідь СТОВ «Україна» зросла частка пасовищ, і знизилась частка ріллі.

Спеціалізація сільськогосподарських виробництв, це зосередження діяльності на виробництві певного виду продукції. Досить часто підприємство спеціалізуючись лиш на якомусь одному видові продукції, займається і додатково виробництвом іншої продукції задля одержання додаткових прибутків. Для того аби проаналізувати спеціалізацію СТОВ «Україна» використаємо табличку 1.2
Таблиця 1.2

Структура товарної продукції

Види продукції	2020		2021		Відхилення, +/-
Види продукції	Тис. грн..	%	Тис. грн.	%	Тис. грн..	%
Зернові культури	32525	36,6	61841,5	50,01	29316,5	13,41
В.т. ч озима пшениця	18819	21,18	35887,5	29,01	17068,5	7,83
озимий ячмінь	1957	2,20	3557	2,88	1600	0,67
гречка	963	1,08	1268	1,03	305	-0,06
горох	995	1,12	1270	1,03	275	-0,09
овес	133	0,15	234	0,19	101	0,04
кукурудза	9658	10,87	19625	15,87	9967	4,99
Соняшник	4952	5,57	10336	8,36	5384	2,78
Соя	5213	5,87	7540	6,10	2327	0,23
Ріпак	2433	2,74	2565	2,07	132	-0,67
Цукровий буряк	36556	41,15	32584	26,34	-3972	-14,81
Разом рослинництво	81679	91,95	114866	92,86	33187	0,91
Молоко	3616	4,07	4520	3,65	904	-0,42
ВРХ	2390	2,69	2985	2,41	595	-0,28
Свині	1147	1,29	1328	1,07	181	-0,22
Разом тваринництво	7154	8,05	8833	7,14	1679	-0,91
По господарству	88832	100	123699	100	34867	28,19

На основі структури товарної продукції СТОВ «Україна», можна дійти до висновку що напрям спеціалізації підприємства є рослинництво. Так як в структурі товарної продукції рослинництво займає 92,86 % в той час як тваринництво лиш 7,14 %. Порівняно із 2020 роком показник по рослинництву зріс на 0,91%, а по тваринництву зменшився на 0,91%. Більшу частку в рослинництві займає озима пшениця – 29,01%. А в тваринництві найбільша частка припадає на молоко 3,65%.

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на підприємствах є забезпеченість їх засобами виробництва в необхідній кількості та асортименті і повніше й ефективніше використання їх. Проведемо аналіз структури основних фондів у таблиці 1.3

Таблиця 1.3

Структура основних фондів СТОВ «Україна».

Види і групи основних засобів	2020		2021		Відхилення, +/-
Види і групи основних засобів	Тис. грн..	%	Тис. грн.	%		Тис. грн..	%
Будинки, споруди	5352,8	77,48	5352,8	75,06		0	-2,42
Машина та обладнання	659,5	9,55	870	12,19		210,5	2,64
Транспортні засоби	814,1	11,78	820	11,49		5,9	-0,29
Інструменти, прилади, інвентар	67,5	0,98	81	1,14		13,5	0,16
Робоча худоба	15	0,21	8	0,12		-7	-0,09
Всього	6908,9	100	7131,8	100		222,9	3,23

На 2021 рік до складу основних фондів СТОВ «Україна» входять: Будинки та споруди на суму 5352,8 тис. грн.(75,06%), Машина то обладнання – 870 тис. грн.(12,19%), Транспортні засоби – 820 тис. грн.(11,49%), Інструменти, прилади, інвентар – 81 тис. грн.(1,14%), Робоча худоба – 8 тис. грн.( 0,12). Загальна сума основних засобів на 2021 рік 7131,8 порівняно з 2020 роком вона збільшилась на 222,9 за рахунок що на 210,5 зросла вартість Машин та обладнання, на 5,9 тисяч зросла вартість Транспортних засобів та на 13,5 тисяч збільшилась вартість Інструменти, прилади, інвентар. При тому ж на 7 тисяч зменшилась вартість Робочої худоби. Також змінилась структура основних фондів порівняно з попереднім роком, а саме на 2,42% зменшилась структура Будинків та споруд, на 2,64% збільшилась структура Машина та обладнання. На 0,29% , та на 0,09 % зменшились частки Транспортних засобів та робочої худоби відповідно. Також на 0,16% збільшилась частка Інструментів, приладів, інвентарів.

СТОВ «Україна» займається вирощуванням зернових культур таких як: озима пшениця, озимий ячмінь, гречка, горох, овес, кукурудза. Також вирощують соняшник, сою, ріпак та цукровий буряк. Важливими в аналізі галузі рослинництва є виробничі показники: площа, урожайність та валовий збір продукції. Для аналізу виробничих показників галузі рослинництва наявна таблиця 1.4

Таблиця 1.4

Аналіз виробничих показників галузі рослинництва

	Площа, га		Урожайність, ц/ га		Валовий збір, ц		Відхилення, +/-
	2020	2021	2020	2021	2020	2021	Площа, га	Урож., ц/ га	Вал. збір, ц
Зернові культури	1898	1835	59,04	62,73	112755	115115,5	-63	3,69	2360,5
В.т. ч озима пшениця	1125	1088	51,00	54,97	57375	59812,5	-37	3,97	2437,5
озимий ячмінь	180	174	44,00	40,00	7920	6960	-6	-4,00	-960
гречка	45	44	15,00	17,80	675	783	-1	2,80	108
горох	68	65	29,78	32,12	2025	2088	-3	2,34	63
овес	30	29	22,00	23,00	660	667	-1	1,00	7
кукурудза	450	435	98,00	103,00	44100	44805	-15	5,00	705
Соняшник	180	174	32,00	34,00	5760	5916	-6	2,00	156
Соя	150	145	36,00	34,00	5400	4930	-5	-2,00	-470
Ріпак	75	73	29,00	26,82	2175	1957,5	-2	-2,18	-217,5
Цукровий буряк	150	145	385,00	355,00	57750	51475	-5	-30,00	-6275

Порівняно з 2020 роком валовий збір озимої пшениці зріс на 2437,5 ц. завдяки збільшенню урожайності на 3,97ц/га, незважаючи на зменшення площі посіву на 37га. Валовий збір озимого ячменю зменшився на 960 ц через зниження площі та урожайності на 6 га та 4 ц/га. На 108 ц зріс валовий збір гречки завдяки збільшенню урожайності на 2,80 ц/га, хоча і зменшилась площа на один гектар. Валовий збір гороху збільшився на 63 ц. завдяки збільшенню урожайності на 2,34 ц/га, попри зменшення площі на 3га. На 7 ц піднявся показник валового збору вівса через збільшення показника урожайності на 1 ц/га незважаючи на зменшення площі на 1 га. Показник валового збору кукурудзи та соняшнику зросли на 705ц та 156ц. відповідно. Показники валового збору сої, ріпаку та цукрового буряку знизились на 470, 217,5, 6275 центнерів відповідно через зниження урожайності і посівних площ даних сільськогосподарських культур.

На підприємстві СТОВ «Україна» наявне основне стадо для отримання молока, також наявне ВРХ на вирощуванні та відгодівлі та свинарство. Головними показниками для аналізу є середньорічне поголів’я, валовий збір продукції та збір продукції з розрахунку на 1 голову абож середньодобовий приріст. Дослідити виробничі показники галузі тваринництва ми можемо в таблиці 1.5

Таблиця 1.5

Аналіз господарських показників галузі тваринництва

Показники	Один. Виміру	2020	2021	Відхилення, +/-
Поголів’я корів	гол.	180	210	30
Валовий надій молока	ц.	5040	6300	1260
Надій молока на 1 корову	кг.	2800	3000	200
Поголів’я ВРХ	гол.	450	580	130
Валовий приріст	ц.	690	1080	390
Середньодобовий приріст	гр.	420	510	90,07
Поголів’я свиней	гол.	360	400	40
Валовий приріст	ц.	473	548	75
Середньодобовий приріст	гр.	360	375	15,38

Порівняно з 2020 роком показник валового надою молока зросли на 1260 ц. і становить 6300, що стало можливим завдяки збільшенню на 30 голів поголів’я корів, та на 200 кг збільшенню надою на 1 корову. Валовий приріст молодняка ВРХ на відгодівлі зріс на 390 ц. та становить 1080ц завдяки збільшенню кількості поголів’я на 130 голів та збільшенню середньодобового приросту на 90,07 гр. Показник валового приросту свинини збільшився на 75 ц. та становить 548ц причиною цього стало збільшення поголів’я свиней на 40гол. та збільшення добового приросту на 15,38 гр.

Окрім основних засобів, машин та різного обладнання на підприємстві потрібні люди для обслуговування тих чи інших видів основних засобів, для догляду за тваринами та ін. Працівники є невід’ємною складовою виробництва вони забезпечують робочий процес і вони підвищують продуктивність праці. Для того аби проаналізувати забезпеченість трудовими ресурсами на підприємстві СТОВ «Україна» розглянемо таблицю 1.6

Таблиця 1.6

Забезпеченість трудовими ресурсами

Показники	2020	2021	Відхилення
Середньорічна чисельність працівників всього, чол.	135	120	-15
в т.ч. в рослинництві	50	48	-2
в тваринництві	85	72	-13

Аналізуючи дані таблиці ми бачимо, що на 2021 рік середньорічна чисельність на підприємстві СТОВ «Україна» працює 120 працівники в тому числі в рослинництві 48 людей, що на двоє менше ніж у попередньому році. У тваринництві працює 72 працівники, це на тринадцять менше ніж було минулого року.

Основний аналіз підприємства який дає повне уявлення про те чи варто займатись тим чи іншим видом продукції є результати фінансової діяльності, які показують наскільки рентабельним є підприємство загалом та по окремим галузям виробництва.

Результати фінансової діяльності СТОВ «Україна» показані в таблиці 1.7

Таблиця 1.7

Результати фінансової діяльності підприємства

Вид продукції	К-сть реалізованої продукції,ц	Виручка від реалізації, тис. грн.	Повна собівартість реаліз. продукції , тис. грн	Прибуток +, збиток -, тис. грн.	Рентабе-льність,%
1	2	3	4	5	6
Зернові
2020	80500	32525	26725,2	5799,8	21,7
2021	82352	61841,5	50033,5	11808	23,60
Відхилення	1852	29316,5	23308,3	6008,2	1,9
Соняшник
Продовження таблиці 1.7
1	2	3	4	5	6
2020	5472	4952	3219	1733	53,84
2021	5620	10336	5995	4341	72,41
Відхилення	148	5384	2776	2608	18,57
Соя
2020	5076	5213	3493	1720	49,24
2021	4634	7540	5278	2262	42,86
Відхилення	-442	2327	1785	542	-6,38
Разом по рослинництву	Х
2020	Х	81679	57804	23875	41,30
2021	Х	114866	88140	26726	30,3
Відхилення	Х	33187	30336	2851	-11
Молоко
2020	3528	3616	3110	506	16,27
2021	4410	4520	3616	904	25
Відхилення	882	904	506	398	8,73
ВРХ
2020	483	2390	2366	24	1,01
2021	756	2985	2836	149	5,25
Відхилення	273	595	470	125	4,24
Свинина
2020	237	1147	1090	57	5,23
2021	274	1328	1235	93	7,53
Відхилення	37	181	145	36	2,3
Разом по тваринництву	Х
2020	Х	7153	6566	587	8,94
2021	Х	8833	7687	1146	14,90
Відхилення	Х	1680	1121	559	5,96
Разом по підприємству	Х
2020	Х	49843	40003,2	9839,8	24,60
2021	Х	88550,5	68993,5	19557	28,34
Відхилення	Х	38707,5	28990,3	9717,2	3,74

В загальному рівень рентабельності на 2021 рік сягає 28,34%, порівняно з 2020 роком він зріс на 3,74% . Загальний рівень прибутку на 2021 рік становить 19557 тис. грн., що на 9717,2 тис. грн. більше ніж у попередньому році. Якщо брати більш детально по підрозділам то рентабельність рослинництва на 2021р. становить 30,03%, що на 11% нижче ніж у попередньому році, та прибуток 26726 тис. грн., який зріс на 2851 тис. порівняно з минулим роком. Такі зміни відбулись у результаті підвищення рівня собівартості продукції незважаючи на зростання рівнів рентабельності зернової продукції на 1,9% завдяки кращій виручці від реалізації, що збільшилась на 29316,5 тис. та збільшені кількості реалізованої продукції на 1852 ц. порівняно з попереднім роком. Також зросла рентабельність соняшнику на 18,57 %, та прибуток на 2608 тис. грн., завдяки збільшенню кількості реалізованої продукції, збільшенню виручки від реалізації продукції (148 ц., 5384 тис. відповідно). Проте знизилась рентабельність сої на -6,38% через зменшення кількості реалізованої продукції. Рентабельність по тваринництву на 2021р. становить 14,90%, порівняно з 2020 вона зросла на 5,96%. Прибуток по тваринництву зріс на 559 тис. грн. порівняно з попереднім роком та становить 1146 тис. грн.. Це відбулось через підвищення рентабельності молоко на 8,53%, ВРХ на 4,24%, свинини на 2,3%.

2. Організація оплата праці в галузі рослинництва

2.1. Форми і види оплати праці

Заробітна плата – це винагорода працівнику за виконану роботу, обчислена, як правило у грошовому вираженні.

Для галузі рослинництва характерним є те, що робочий період не збігається з періодом виробництва продукції. Проте така особливість не виключає тісного взаємозв’язку між якістю виконання робіт в один з робочих періодів та кінцевими результатами виробництва.

Наприклад, неякісне проріджування цукрових буряків, без сумніву, призведе до зниження врожайності. Тому системи оплати праці, що застосо- вуються у рослинництві, мають забезпечувати умови для додержання виконавцями технологічних вимог, строків виконання робіт, сумлінного виконання покладених за них обов’язків; спонукати до економного використання ресурсів, у тому числі робочого часу; стимулювати збільшення виробництва кінцевої продукції.

Види заробітної плати

Згідно з законом України « Про оплату праці» заробітна плата має три складові: основна, додаткова та інші заохочувальні й компенсаційні виплати.

1.Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

2.Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає:

- надбавки і доплати:

за високу кваліфікаційну майстерність;

роботу у важких, шкідливих умовах;

суміщення професій;

класність (водіями);

знання іноземної мови, науковий ступінь тощо.

- премії та винагороди, які мають систематичний характер, в тому числі за вислугу років;

- оплату за працю у вихідні та святкові дні, в понадурочний час;

- оплату щорічних, додаткових і навчальних відпусток;

- вартість безплатно наданих окремим категоріям працівників комунальних та інших послуг, безплатний проїзд працівникам транспорту;

- суму індексації заробітної плати та компенсації за порушення термінів її виплати;

- оплату зо час виконання державних або громадських обов’язків та ін.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:

- винагороди і заохочення, які мають одноразовий характер, в тому числі за підсумками роботи за рік;

- премії за сприяння винахідництву і раціоналізації, за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо;

- виплати соціального характеру, зокрема оплата харчування працівників, путівок та ін.;

- матеріальна допомого, яка має систематичний характер, тощо.

Зазначені три види заробітної плати становлять фонд оплати праці (ФОП).

4. Інші виплати, що не включаються до ФОП:

- внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- суми вихідної допомоги;

- витрати на відрядження;

- оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;

- допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини та ін.,

- матеріальна допомога разового характеру;

- вартість виданого спецодягу, спецвзуття, миючих засобів тощо;

- дивіденди, відсотки працівникам підприємства тощо.

Ці категорії пов’язані між собою і взаємозалежні одна від одної. Чим вища основна оплата праці, тим більша її додаткова, оскільки остання нараховується у відповідних відсотках. Преміювання за результати діяльності здійснюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу.

Обираючи певну форму заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, роботодавець керує інтенсивністю та якістю праці конкурентних працівників.

За формою виділяють почасову і відрядну.

При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.

При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки.

За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу роботи. Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежується і визначаються одержаною економією за тарифними ставками і посадовими окладами, при наявності вакансій в штатному розписі з урахуванням обсягів додатково виконуваних робіт.

За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. До 100 відсотків тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, з урахуванням обсягів додатково виконуваних робіт.

За роботу у важких і шкідливих, особливо важких, особливо шкідливих умовах праці.

За роботу у важких і шкідливих умовах праці – 4,8 та 12% за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці – 16,20 та 24% тарифної ставки (посадового оклад).

За інтенсивність праці робітників 12 відсотків тарифної ставки.

За роботу в нічний час(з 22 до 6 годин) 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

За роботу у вечірній час (з 18 до 22 години) 20 відсотків годинної тарифної ставки (окладу, посадового складу) за кожну годину роботи у вечірню зміну.

За керівництво бригадою (бригадиру, не звільненому від основної роботи)

З чисельністю робітників: до 10 чол. – 15 відсотків, 11 – 25 чол. – 25 відсотків, понад 25 чол. – 40 відсотків тарифної ставки; ланковим, якщо чисельність ланки перевищує 5 чоловік, встановлюється доплата в розмірі 50 відсотків відповідної доплати бригадиру.

За ненормований робочий день для водіїв легкових автомобілів 25 відсотків місячної тарифної ставки (окладу).

На період освоєння нових норм трудових витрат

Підвищення відрядних розцінок на 20 відсотків, підвищення тарифних ставок на 10 відсотків.

2.2. Система оплати праці в галузі рослинництва

Розрізняють наступні системи оплати праці

При почасовій формі:

- проста почасова;

- почасово-преміальна.

При відрядній формі:

- проста відрядна;

- відрядно-преміальна;

- відрядно-прогресивна;- акордна;- бригадна.

«Окремі технологічні процеси в рослинництві потребують оптимальних агротехнічних строків і відповідної якості ( обробка ґрунту, сівба, збирання врожаю), бо це визначатиме долю майбутнього врожаю. Такі особливості умов праці вимагають застосування поточного преміювання, інших заохочень. Тому в рослинництві переважно застосовують наступні системи оплати праці: відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивно-преміальну.»^[¹^]

Сутність відрядно-преміальної системи полягає в тому, що за кожну понаднормативну одиницю виробітку тарифна ставка підвищується на розмір премії, який може бути в межах 30-50 % розміру тарифної ставки і більше (встановлюється в господарстві). Рекомендаціями також передбачалося підвищення тарифних ставок за понад нормативні обсяги робіт за прогресивно-зростаючою шкалою до 200 %. Чим більше перевиконання норм виробітку, тим більші доплати за кожну понаднормативну одиницю роботи. Така система набула назву відрядно-прогресивно-преміальної.

Проте зазначені оплати праці недостатньо пов’язані з кінцевими результатами виробництва і зацікавленістю робітників у їх поліпшені. Для уникнення цього недоліку була розроблена і запроваджена акордно-преміальна система оплати праці, яка найбільше поширена і за сучасних умов виробництва. Сутність її полягає в тому, що основна оплата праці здійснюється за два показники :

обсяг виконаних робіт (відпрацьований час);

кількість і якість виробленої продукції.

Перша її частина (обсяг робіт, відпрацьований час) виступає у формі авансу, що може бути як відрядним – за обсяг виконаних робіт, так і погодинним – за відпрацьований час.

Друга частина оплати праці за кінцевий результат виробництва формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок на 25-50 % при визначені розцінок оплати за продукцію, або розрахункових цін (величина відсотка залежить від досягнутого рівня виробництва чим він вищий, тим більший і відсоток збільшення тарифу).

Ефективність цих форм авансування проявляється по-різному. В невеликих висококваліфікованих первинних колективах, які працюють за принципом взаємозаміни, де досягнуте гармонійне поєднання особистих і спільних інтересів, більш ефективним є погодинне авансування. В більш великих і менш згуртованих колективах позитивно діє диференційоване відрядне авансування.

На підприємстві СТОВ «Україна» прийняте і діє « Положення про оплату праці», щорічно до нього вносяться певні зміни. Оплата праці в усіх галузях та підрозділах сільськогосподарського підприємства СТОВ «Україна» здійснюється відповідно до Положення про оплату праці, яке розробляється на кожному підприємстві. В Положенні зазначають послідовність оплати праці всіх категорій працівників, умови оплати праці основної і додаткової, всіх видів надбавок, заохочень, премій. Згідно цього Положення форма оплати праці в досліджуваному господарстві акордно-преміальна.

Господарство здійснює заходи щодо впорядкування діючих норм і нормативів праці, систем матеріального заохочення з тим, щоб підвищити питому вагу тарифної частини заробітної плати в загальному заробітку працівників.

Що стосується переліку гарантованих доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівниками господарства, передбачених Галузевою угодою, то їх застосування можливе в тісній взаємозалежності оплати праці ї її кінцевими виробничими результатами.

Всі види надбавок і доплат, не передбачених законодавством, та їх розміри встановлюються господарством самостійно на умовах, визначених колективним договором, і виплачуються за рахунок прибутку, що залишаються в розпорядженні господарства.

«На період проведення важливих с/г робіт: посіву, обробітку с/г культур, збирання врожаю культур, оранки, підготовки ґрунту під посів – проводиться відрядна оплата праці за виконану нормо-зміну по єдиному наряду, враховуючи коефіцієнт КТУ.»^[¹^]

Аби матеріально зацікавити трактористів-машиністів підприємств, їм присвоюють залежно від рівня їхніх знань і досвіду роботи, І, ІІ, ІІІ класи кваліфікації. На механізованих роботах, що оплачується за тарифною сіткою, трактористові-машиністові І класу виплачується надбавка за класність у розмірі 20 відсотків, ІІ класу – 10 відсотків.

Робітникам зайнятим на роботах по захисту рослин від шкідників, бур’янів та хвороб в зв’язку з шкідливими умовами праці тарифної встановлюється доплата 10%.

2.3. Планування фонду оплати праці в галузі рослинництва

Згідно із Законам України «Про оплату праці» підприємство самостійно встановлює форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Це передбачається в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників.

Плануючи фонд оплати праці на підприємстві, ураховують те, що держава здійснює певною мірою регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом:

установлення величини мінімальної заробітної плати ( у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу) та інших державних норм і гарантів;

оподаткування доходів працівників;

установлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності; працівників підприємств, установ, організацій,що фінансуються чи дотуються з бюджету;

регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Як при плануванні, так і під час обліку витрат на оплату праці відповідно до діючого в СТОВ «Україна» Положення про оплату праці до складу цих витрат включають:

основну і додаткову оплату праці грішми і натурою, нараховані за обсяг виконаних робіт, вироблену продукцію, відпрацьований час прийнятим в господарстві нормами і розцінками;

оплату за своєчасне та якісне виконання робіт;

підвищену оплату на збиранні врожаю;

доплати за майстерність, класність, стаж роботи за спеціальністю, за підвищення продуктивності й збереження поголів’я тощо;

оплату праці за роботу у святкові дні та дні релігійних свят;

оплата відпусток.

Плануючи фонд оплати праці, слід також ураховувати, що при відрядно - і акордно-преміальних системах оплати праці в рослинництві тарифний фонд оплати праці для визначення розцінок збільшується до 150%.

Крім того, у річному фонді оплати праці СТОВ «Україна» і за категоріями працюючих передбачають виплати з прибутку та інші виплати на матеріальне стимулювання працівників. До цих виплат відносять матеріальну допомогу; оплату додатково наданих за рішенням трудового колективу (понад передбачену законодавством) відпусток працівникам; надбавки до пенсій; одноразові допомоги; доходи (дивіденди і проценти), що виплачуються за акціями трудового колективу і вкладами працівників у майно підприємства, а також інші виплати, котрі здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства і спеціальних джерел.

У практиці внутрішньогосподарського планування фонду оплати праці на плановий період визначають переважно двома способами: на основі розрахунків середньорічної чисельності за категоріями і професіями працюючих та їх планової середньомісячної оплати праці; за нормативами оплати праці з розрахунку на 100 грн. валової ( товарної) продукції або валового доходу.

При плануванні фонду оплати праці враховують розміри встановлених доплат і надбавок в СТОВ «Україна».

За суміщення професій, посад. Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і посадовими окладами суміщуваних посад з урахуванням обсягів додатково виконуваних робіт.

До прикладу взявши технологічну карту Додаток 1. Із технологічної карти беремо заробітну плату на 1 га площі. Припустимо що у нашого підприємства наявна така плаща культур, зазначені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Культура	Площа га	Норма оплати на 1 га. (грн.)	Фонд оплати праці грн.
Озима пшениця	1088	193,22	210234,24
Кормовий бюряк	89,94	290	26082,6

Фонд оплати праці по оз. п. = 193,23*1088=210234,24 грн.

Фонд оплати праці по к. б. = 290*89,94 = 26082,6 грн.

З відзнаку Міністерства аграрної політики України « Знак пошани» 15 відсотків посадового окладу (тарифної ставки)

Надбавки

За високу професійну майстерність

Диференційовані надбавки до тарифних ставок робітників:

ІІІ розряду – 12 відсотків;

IV розряду – 16 відсотків;

V розряду – 20 відсотків;

VI і більш високих розрядів – 24 відсотки.

За класність водіями

І класу – 25 відсотків тарифної ставки (місячного окладу),

ІІ класу – 10 відсотків тарифної ставки ( місячного окладу).

За класність трактористам-машиністам

І класу – 20 відсотків тарифної ставки;

ІІ класу – 10 відсотків тарифної ставки.

За інтенсивність праці, особливий характер роботи або за високі досягнення в праці

До 50 відсотків посадового окладу.

За виконання особливо важливої роботи ( на період її виконання)

До 50 відсотків посадового окладу примітка: зазначені доплати і надбавки встановлюються для працівників госпрозрахункових підприємств в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, перелік і розміри зазначених доплат і надбавок встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними профспілками.

2.4. Визначення розцінок та нарахування оплати праці при виконанні окремих видів робіт у рослинництві

Визначення розцінок для оплати праці чи розрахункових цін за продукцію, в яких закладені і витрати на оплату праці, є необхідною умовою дбайливого господарювання за принципами самоокупності і самофінансування, що за умов ринкової економіки є основним джерелом формування фонду оплати праці і засобом здійснення ефективного виробництва.

Методика розрахунку розцінок оплати праці за продукцію у рослинництві базується на використанні показників оплати за тарифом та доплат за продукцію й виходу валової продукції і розраховується за такою формулою:

,

де, Р – розцінка оплати за одиницю продукції, грн;

Т – тарифний фонд оплати праці на виробництві певного виду продукції, грн;

кт – коефіцієнт збільшення тарифу (1,25-1,50)

ВП – валова продукція, ц, шт., грн.

Наприклад тарифний фонд оплати праці на СТОВ «Україна» 100 тис. грн., коефіцієнт збільшення тарифу 1,28 а збір валової продукції 25000 ц.. Отже розцінка оплати працю за одиницю продукції дорівнюватиме (100000*1,28)/25000= 5,12 грн.

Розрахована таким чином, розцінка оплати праці за продукцію є акордною оплатою, яка встановлюється після отримання продукції як добуток від множення кількість одиниць продукції на її розцінку. Різниця між виплаченим протягом року авансом і розрахованою сумою за продукцією і є тією різницею, що виплачується за другий показник пропорційно до отримання авансу.

Розцінка оплати праці за одиницю продукції може бути розрахована за різними варіантами:

по кожній культурі, які вирощує внутрішньогосподарське формування;

єдина розцінка за 1000 грн виробленої валової продукції;

колективна акордна розцінка за одиницю продукції на виробництві (заготівлі), виконанні окремих комплексних видів робіт – заготівлі та внесенні добрив, збиранні врожаю тощо.

Одним з напрямків підвищення економічної ефективності СТОВ «Україна» є підвищення продуктивності праці.

Основними чинниками її зростання є:

Зовнішні чинники – це ті, які об’єктивно перебувають поза контролем окремого підприємства – стратегія і політика, законодавство, ринок, зрушення в суспільстві, природні ресурси.

Внутрішні чинники – ті, на які підприємство може безпосередньо впливати – продукція, технологія, матеріали, енергія, персонал.

Крім того на продуктивність праці впливають фактори, які групуються в такі групи:

матеріально-технічні (удосконалення техніки і технології, застосування нових видів сировини, матеріалів);

організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, удосконалення системи управління організації);

економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі у прибутках);

соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки і перепідготовки кадрів);

природні умови та географічне розміщення підприємств.

Мотивація в СТОВ «Україна» здійснюється через такі методи:

економічні прямі:

а) відрядна зарплата – заробітна палата працівника нараховується за кожну одиницю виготовленої продукції або виконаної роботи;

б) почасова оплати – заробітна плата працівникам нараховується за фактично відпрацьований на виробництві час;

в) премії за раціоналізацію;

г) участь у прибутках;

д) оплата навчання;

ж) виплати за максимальне використання робочого часу.

економічні (непрямі):

а) пільгове харчування

б) доплата за стаж;

в) пільгове користування житлом, транспортом;

не грошові:

а) збагачення праці;

б) гнучкі робочі графіки;

в) охорона праці;

г) програма підвищення якості праці;

д) просування до службі;

ж) участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.

«В основу розрахунків встановлення розмірів заробітної плати та норм продутиктивності праці працівникам повинні буту покладені мінімальні державні та галузеві гарантії з оплати праці, тарифна сітка, умови та розміри матеріального стимулювання, визначені в колективному договорі підприємства, тарифні розряди робіт та норми продуктивності праці.» ^[²^]

У галузевій угоді, укладеній між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України» і Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України в сільському господарстві на 2020-2025 роки, сторони встановили мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, за повністю виконану місячну норму праці (обсягу робіт) на госпрозрахункових підприємствах, а також у навчально-дослідних та інших госпрозрахункових підрозділах аграрних закладів освіти у розмірі не меншому розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України.

У ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» затверджена мінімальна заробітна плата на 2022 рік:

у місячному розмірі:

з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень;

у погодинному розмірі:

з 1 січня - 39,26 гривні, з 1 жовтня - 40,46 гривні.

Необхідно враховувати, що у Галузевій угоді з 1 січня 2022 року встановлено мінімальний розмір тарифної ставки робітникам 1-го розряду за повністю виконану норму робочого часу у нормальних умовах праці у розмірі, не нижче 115 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначений законодавством України.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» затверджено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі:

з 1 січня 2022 року - 2481 гривня,

з 1 липня - 2600 гривень,

з 1 грудня - 2684 гривні.

Відповідно до Закону України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік
1 2

скачати