Вісник наду • 2'2014 18 Механізми державного управління

19
Mechanisms of public administration
Visnyk NAPA • Постановка проблеми у загальному вигляді
та її зв'язок із важливими науковими чи прак-
тичними завданнями.Одним із основних на- прямів державної політики з питань національної
безпеки України у внутрішньополітичній сфері є
захист конституційного устрою (т. 8), який за своїм змістом визначає, насамперед, передбачені
та гарантовані Конституцією України державний
і суспільний лад, конституційний статус людини і
громадянина, систему безпосереднього народо- владдя, організацію державної влади і місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інсти- тути конституційно-правових відносин За формою конституційний устрій являє собою систему основних організаційних і правових форм суспільних відносин, передбачених Конституцією
України, тобто основних видів організації і діяль- ності держави, суспільства та інших суб'єктів кон- ституційно-правових відносин. Конституційний устрій, передусім, являє собою передбачену Кон- ституцією України форму держави (за характером державного устрою – унітарну республіку) (ст. 5),
що передбачає форми безпосередньої демократії
(вибори, референдуми тощо) (ст. 69) Для реалізації державної політики національної
безпеки, захисту національних інтересів в усіх сферах суспільного і державного життя створюється система забезпечення національної безпеки Украї- ни. Першорядною функцією суб'єктів забезпечен- ня національної безпеки, до яких віднесені грома- дяни України, об'єднання громадян (т. 4), є постій- ний моніторинг впливу на національну безпеку процесів, що відбуваються, зокрема, у політичній сфері; прогнозування змін, що відбуваються в ній,
та потенційних загроз національній безпеці [2].
Слід зазначити, що головним змістовим наван- таженням будь-якої форми державного устрою є
забезпечення ефективності державного управлін- ня і громадського самоврядування за найменших економічних затратах, зміцнення внутрішньої
єдності держави шляхом збалансування місцевих
і центральних інтересів.
Отже, проблема вибору форми державного устрою (унітарної чи федеративної) набуває не тільки теоретичного, ай першорядного практичного значення. Від того, як організована і як реалі- зується державна влада, залежать ефективність державного керівництва, дієвість управління, престиж і стабільність уряду, стан законності й правопорядку в країні.
Проте слід зауважити, що остаточні висновки щодо форми конституційного устрою можна ро- бити тільки після комплексних досліджень у полі- тико-правовому, економічному і географічному аспектах. Саме недооцінка цих факторів призво- дить до появи різноманітних, часом дуже ради- кальних, ідей і часто з антиукраїнським, антидер- жавним підтекстом.
Сьогодні Україна перебуває у стані максималь- ної невизначеності подальших шляхів розвитку:
світ переживає тривалу економічну кризу, і знач- на частина дослідників вважає цю кризу ознакою початку переходу до нової фази технологічного,
соціально-економічного і конституційного устрою.
Водночас в експертних колах поширюються погляди на високу ймовірність появи найближчим часом масштабних викликів (суспільних, техноло- гічних, екологічних тощо). На теренах України до цієї невизначеності додається політична, що ґрун- тується на очікуванні позитивних чи негативних змін напередодні та після президентських виборів.
З іншого боку, у цих умовах невизначеності вла- да згортає процеси стратегічного управління, об- межуючись поточним, ситуативним управлінням.
Це означає принципове зниження готовності до різних сценаріїв розвитку подій, реактивну модель поведінки, втрату темпу і можливостей. Зрозумі- ло, що в умовах зазначеної вище невизначеності
класичні інструменти стратегічного планування і
менеджменту не працюють, однак потреба в стра- тегічному мисленні в такі перехідні моменти є
максимальною.
Протягом останнього часу в суспільстві часто висловлювалися ідеї, пропозиції, рекомендації про внесення змін до Основного Закону щодо реалі- зації права народу на пряме управління країною через референдуми, створення дієвих механізмів контролю за владою, зміни форми конституційно- го устрою України тощо. Безумовно, усе це по- требує детального дослідження й опрацювання.
У сучасній науці існує безліч методів і технологій стратегічного прогнозування, але не всі вони дають можливість подати реально повну картину майбут- нього, визначити пріоритетні напрями розвитку сус- пільства і спрогнозувати соціально-політичний, еко- номічний, науково-технічний, екологічний ефекти від впровадження тієї чи іншої форми конституцій- ного устрою. У цьому й полягає основна проблема.
Невирішеною частиною загальної проблеми є
недостатня вивченість з теоретичної точки зору і
фрагментарне використання в практиці суспільно- го життя технології форсайт під час прогнозуван- ня напрямів розвитку громадянського суспільства,
обґрунтуванні стратегічних і тактичних рішень в умовах мінливої реальності.
Форсайтні дослідження в Україні практично не використовуються, однак їх запровадження дасть

Вісник НАДУ • 2'2014 20
Механізми державного управління змогу визначити різні сценарії майбутнього, а та- кож провести конструктивний діалог між усіма зацікавленими сторонами з пріоритетних напрямів суспільного розвитку в середньо- і довгостроковій перспективі [10].
Відтак, на думку автора, для отримання цілісно- го уявлення про шляхи розвитку держави, її кон- ституційного устрою необхідне проведення комплексного прогнозного дослідження.
Як інструмент прогнозування пропонується технологія форсайт (від англ. Foresight – передба- чення) – методологічний інструмент виявлення нових можливостей унітарної або федеративної
форми устрою держави з метою формування на- ціональних пріоритетів, створення наукової та тех- нологічної платформи розвитку всіх секторів еко- номіки для підвищення якості життя, забезпечен- ня економічної, оборонної, технологічної, еколо- гічної безпеки нашої держави.
Аналіз останніх публікацій та виділення
невирішених раніше частин загальної пробле-
ми. Питання теорії конституціоналізму, основ кон- ституційного ладу, конституційно-правового статусу людини, форм безпосереднього народовлад- дя, конституційних основ організації і здійснення державної влади та місцевого самоврядування розглядали у своїх працях Ю.Г.Барабаш, О.В.Ба- талов, В.С.Журавський, І.Я.Заяць, В.П.Колісник,
В.В.Кравченко, О.В.Совгиря, В.Л.Федоренко,
В.І.Чушенко, В.М.Шаповал, П.П.Шляхтун,
Н.Г.Шукліна та ін.
На основі світових досягнень обґрунтували напрями формування та розвитку конституцій- ного ладу такі вчені, як М .О.Баймуратов, В.М .Кам- по, В.М .Колодій, В.В.Копейчиков, М .В.Оніщ ук,
В.Ф П огорілко, П .Б.Стецю к, Ю М .Тодика,
О.Ф Ф рицький.
Разом з тим серед українських учених немає
одностайної думки щодо розуміння поняття кон- ституційного ладу. Зокрема, В.Ф .Погорілко взагалі
утримувався від формулювання однієї узагальне- ної дефініції конституційного ладу, характеризу- ючи його за суттю, змістом і формою. Ю М .Тоди- ка визначав конституційний лад як «устрій дер- жави і суспільства, закріплений конституційно- правовими нормами [5]. На думку Л.П.Гарчевої
та О.Н.Ярмиша, під конституційним ладом слід розуміти «спосіб організації суспільства, де держава обмежена правом, є політичною організацією громадянського суспільства, має демократичний правовий характер, де людина, її права, свободи,
честь, гідність визнаються найвищою соціальною цінністю, а їх дотримання й захист – основним обов'язком держави» [1].
Форсайт у принципі дає можливість зібрати необхідну для прийняття рішень інформацію, ви- значити найбільш оптимальні та ефективні шляхи розвитку держави, установити форму конститу- ційного устрою, яка забезпечить стабільність і
стійкість соціально-економічного розвитку краї- ни. Питанням форсайта присвячені роботи таких авторів: П.Бішопа, Н.В.Гапоненко, Б.Мартіна,
М.М.Семенової, А.В.Соколова, Г.Олівера,
Н.В.Шелюбської та ін. Серед вітчизняних вчених цю технологію прогнозування досліджують
М.З.Згуровський, А.С.Попович, Л.І.Федулова.
У літературі розкриваються різні аспекти тех- нології форсайт, зокрема П.Бішоп у своїх працях описав етапи проведення форсайта; Б.Мартін за- пропонував класичне, на думку багатьох вчених,
визначення цього поняття; М.М.Семенова дослі- джує особливості форсайта в умовах глобалізації;
Л.І.Федулова розглядає форсайт як сучасний ме- ханізм прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів; Н.В.Шелюбська вважає фор- сайт новим механізмом визначення пріоритетів державної науково-технічної політики, а Г.Олівер
і А.В.Соколов є представниками центрів розроб- ки форсайт-досліджень у Великобританії та Росії.
Вони займаються практичним впровадженням цієї
технології прогнозування.
Формулювання мети статті. Мета статті по- лягає в тому, щоб на основі вивчення форсайта як процесу побудови бачення майбутнього суспіль- ства, обґрунтувати доцільність використання фор- сайтних методів як інструменту визначення фор- ми конституційного устрою.
Виклад основного матеріалу дослідження з
повним обґрунтуванням отриманих наукових
результатів. Форма державного устрою – це спосіб організації державної влади, який визна- чається характером взаємовідносин держави як цілого, так і її складових частин. Свій вияв форма державного устрою знаходить в особливостях по- літико-територіальної організації (устрою) держа- ви та її адміністративно-територіального устрою.
У теорії та практиці сучасного конституціоналіз- му виділяють дві основні форми державного устрою унітарну і федеративну [17].
Унітарною (фр. unitaire – єдиний, від лат. unitas –
єдність) є така держава, територія якої складається з адміністративних або політико-адміністративних одиниць. Держава вважається унітарною, якщо жодна з частин її території не наділена статусом державного утворення. В унітарній державі існує
лише одна конституція, одна система права і одна система органів влади. Територія унітарної дер- жави навіть формально є єдиною. Її складові час

21
Mechanisms of public administration
Visnyk NAPA • 2'2014
тини найчастіше мають статус адміністративно- територіальних одиниць [18].
Залежно від характеру державних утворень унітарні держави поділяють на) централізовані – держави, адміністративно- територіальні одиниці яких мають рівний право- вий статус (Данія, Пакистан, Польща, Фінляндія,
де голови місцевих органів влади призначаються центральними органами державної влади);
2) децентралізовані – держави, адміністратив- но-територіальні одиниці яких наділені певними пільгами із самоврядування (Україна, Франція, де місцеві органи самоврядування обираються насе- ленням, мають значні права у розв'язанні проблем місцевого економічного, соціального та іншого характеру можуть створюватись автономії, які
наділяються відповідною самостійністю у сфері
правотворчої та адміністративної діяльності в межах своєї компетенції згідно з повноваженнями,
що визначені конституцією країни [3].
Відповідно до положень Конституції Україна є
унітарною децентралізованою державою, терито- ріальний устрій якої ґрунтується на засадах єдності
й цілісності державної території, поєднання цент- ралізації і децентралізації у здійсненні державної
влади (державного управління з місцевим само- врядуванням).
Федерація – це держава, територія якої скла- дається з територій її членів – суб'єктів (держав- них утворень). Федеративні держави звичайно кваліфікують як складні.
Існуючі федерації різняться за багатьма характеристиками, що не заважає виявленню загальних ознак цієї форми державного устрою. Як зазнача- лося, територія федеративної держави розгля- дається як сукупність територій суб'єктів феде- рації – штатів (Австралія, Бразилія, Венесуела,
Індія, Малайзія, Мексика, Нігерія, США, про- вінцій (Аргентина, Канада, Пакистан, земель
(Австрія, ФРН), республік (Росія), кантонів
(Швейцарія) тощо.
Усі суб'єкти федерацій мають однаковий юри- дичний титул з позицій визначення їх політико- правового статусу вони є державними утворення- ми. Державні утворення не є державами, хоча не- рідко наділені багатьма відповідними ознаками,
крім державного суверенітету. Інакше кажучи,
державні утворення не можуть проводити само- стійну внутрішню (з багатьох питань) і зовнішню політику. З цим пов'язане і те, що за суб'єктами федерацій не визнається право виходу – так зване право сецесії.
Зміст політико-правового статусу державних утворень виявляється також у тому, що суб'єкти багатьох федерацій наділені установчою владою,
тобто можуть приймати власні конституції, які
мають відповідати федеральним основним законам. Водночас загальною рисою є наявність у кожного суб'єкта власної системи органів влади, зок- рема законодавчих, виконавчих і судових органів.
Наявність у федерації двох систем органів вла- ди робить необхідним розмежування компетенції
між ними.
Питання проформу державного устрою має
важливе практичне і теоретичне значення, оскіль- ки дає ключ до розуміння конкретних форм органі- зації державної влади, проведення внутрішньої та зовнішньої політики.
Дискусії навколо того, яка форма державного устрою краща – унітарна або федеративна – ве- дуться давно. Представники наукового середови- ща, громадськості, різних політичних сил, особливо напередодні виборчих перегонів, намагають- ся довести свою правоту та нав'язати власну точку зору широким верствам населення України.
Виходячи з вищевикладеного методи форсайт- них досліджень, на думку автора, можуть суттєво полегшити завдання вибору форми державного устрою та стати дієвим інструментом її визначення.
Ідея форсайта сформувалася в результаті кон- вергенції можливостей сучасних розробок у сферах політичного аналізу, стратегічного аналізу та прогнозування і набула поширення в останній чверті минулого століття. Існує достатня кількість тлумачень поняття. Наведемо деякі з дефініцій.
Форсайт (від англ. Foresight – погляд у май- бутнє) – процес і технологія/інструмент дослід- ження довгострокових трендів розвитку та ефек- тивності форматів реалізації стратегій у всіх сферах діяльності, формування цільових пріоритетів,
мобілізації акторів для досягнення результатів
[16]. Форсайт виникає в результаті взаємопроник- нення тенденцій розвитку у сферах політичного аналізу, стратегічного планування та вивчення майбутнього. Він об'єднує ключових учасників змін і різні джерела знання для розробки стратегіч- ного бачення і розвитку здібностей до прогнозу- вання майбутнього Мета форсайта – передбачення, створення ба- жаного образу майбутнього та визначення стра- тегій його досягнення. В основному результати дослідження залучаються до суспільного прийнят- тя рішень.
Слід зазначити, що в Україні також проводять- ся форсайт-дослідження, основою яких є метод цільових груп експертів. На виконання Держав- ної програми прогнозування науково-технологіч- ного розвитку в Україні на 2008–2012 рр., затвер-

Вісник НАДУ • 2'2014 22
Механізми державного управління дженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 1118, розроблено мето- дологію прогнозування науково-технологічного розвитку (НТР) та відпрацьовано техноло- гію виявлення та уточ- нення критичних техно- логій за пріоритетними напрямами розвитку науки та техніки На сьогодні найбільш продуктивне розуміння форсайта як процесу ви- роблення стратегічних рішень, як комплексного підходу до формування стратегій, який, головне,
націлений на досягнення кінцевого результату.
Методологія форсайтних досліджень увібрала в себе десятки традиційних і досить нових екс- пертних методів, які комбінуються. Технологічний цикл форсайтних досліджень включає в себе, на думку різних експертів, кілька етапів, зміст яких зводиться до аналізу поточної ситуації, формуван- ня так званих істотних умов (вимірних цілей у майбутньому), підготовки проекту [14]. Серед ба- гатьох методів, які використовуються в процесі
реалізації етапів технологічного циклу Форсайта,
основними є SWOT-аналіз (англ. SWOT метод Дельфі (англ. Delphi) [15].
Якщо конкретніше розглянути SWOT-аналіз, то необхідно зауважити, що цей метод використовуєть- ся для аналізу в стратегічному плануванні й поля- гає в розділенні чинників і явищ на чотири кате- горії: сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses)
сторін проекту можливостей (Opportunities), що відкриваються під час його реалізації, та загроз
(Threats), пов'язаних з його здійсненням.
Під час формулювання стратегії та розробки стратегії розвитку суспільства необхідно чітко уявляти можливості та загрози в процесі вибору форми державного устрою. Необхідно продумати як зменшити вплив негативних ризиків. Під час аналізу сильних і слабких сторін обов'язково слід звернути увагу на суспільно-політичну ситуацію,
політику держави, оскільки саме це визначає об- меження та можливості в процесі вибору напрямів розвитку.
Під час аналізу слабких сторін і загроз необхід- но провести докладний аналіз альтернативних форм державного устрою. Це допоможе краще зрозуміти сильні сторони і можливості моделі
(форми), яка пропонується, продумати напрями нової стратегії.
Як приклад SWOT-аналізу, для подальшого визначення форми державного устрою можна за- пропонувати наступне (рис. 1).
Заслуговує на увагу метод Дельфі, який засто- совується на етапах формулювання проблеми і
оцінки різних способів її розв'язання в процесі
реалізації етапів технологічного циклу форсайта.
Метою методу є отримання узгодженої інфор- мації високого ступеня достовірності в процесі
анонімного обміну думками між учасниками гру- пи експертів для прийняття рішення. Суть методу полягає у врахуванні незалежної думки всіх учас- ників групи експертів з питання, що обговорюєть- ся, шляхом послідовного об'єднання ідей, вис- новків, пропозицій, які дають змогу дійти згоди.
Метод Дельфі заснований на багаторазових анонімних групових інтерв'ю (рис. У кожному з форсайтних досліджень може за- стосовуватися комбінація різних методів.
З урахуванням зазначеного вище, на думку автора, вкрай важливим і актуальним є необхідність доповнити та закріпити в найближчій перспективі
теоретичні напрацювання Конституційної Асам- блеї щодо можливої зміни конституційного устрою країни шляхом проведення форсайтних до-
SWOT-
аналіз
Сильні сторони (Strengths)
Слабкі сторони (Weaknesses)
Можливості
(Opportunities)
Конституційно встановлене розме- жування компетенцій між федерацією в цілому та її суб’єктами.
Вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність.
Розширена компетенція і високий ступінь самостійності суб’єктів феде- рації (організація органів місцевого самоврядування, громадський порядок, охорона довкілля, установлення місцевих податків та ін.)
Суб’єкти федерації не мають суверенітету і не є суб’єктами міжнародного права.
Слабкі центральні органи виконавчої влади не можуть контролювати економічне становище країни. У разі нерівномірності розвитку територій виникають проблеми з фінансовим вирівнюванням
Загрози
(Threats)
Можливість сепаратистських проявів, які загрожують цілісності держави
Можлива наявність подвійного громадянства у суб’єктів федерації.
Можливість суб’єктів федерації мати власну правову і судову системи Рис. 1. Метод SWOT-аналізу
рішення не прийнято
Обговорення проблеми формуввання групи розгляд проблеми узагальнення результатів прийняття рішення рішення прийнято оголошення результатів аналіз варіантів відповіді
Рис. 2. Проведення експертизи за методом
Дельфі

23
Mechanisms of public administration
Visnyk NAPA • 2'2014
сліджень. Ці дослідження допоможуть раз і назавжди зняти напруженість у суспільстві щодо питання, якою бути Україні державою унітарною чи федеративною.
Висновки та пропозиції і перспективи по-
дальших досліджень у напрямі форсайтних до-
сліджень. Таким чином, у межах цієї статті нами проведено аналіз деяких форсайтних методів до- слідження і обґрунтовано доцільність їх застосуван- ня як інструменту визначення процесів і технологій дослідження довгострокових трендів розвитку су- спільства в цілому і державного устрою зокрема.
У підсумку варто зазначити, що методи, які
використовуються в процесі реалізації етапів технологічного циклу форсайта, з урахуванням прогностичних моделей розвитку суспільства,
сьогодні можуть виявитися найбільш адекват- ними за умови залучення максимальної кіль- кості учасників громадянського суспільства, а також практиків і теоретиків-конституціоналіс- тів, представників цільових аудиторій як ква- ліфікованих експертів.
Саме тому одним із напрямів подальшого за- стосування форсайтних досліджень є поглиб- лення, удосконалення його методологічних засаду межах вітчизняної науки державного уп- равління.
Список використаних джерел
References
1.
Гарчева Л. П Конституционное право Украины Л. П. Гарчева, АН. Ярмыш. – Симферополь : Доля. – 334 с. Про основи національної безпеки України : Закон
України від 19 черв. 2003 р. № І // Офіц. вісн.
України. – 2003. – 1 серп. – № 29.
3.
Зайчук О. В Теорія держави і права : підручник О. В. Зайчук, НМ. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер,
2006. – 406 с.
Конституція України. Частина перша. – Одеса : Студія
«
Негоціант», 2006. – 86 с.
Тодыка ЮН Основы конституционного строя
Украины : учеб. пособие / ЮН. Тодыка. – Х. : Факт. – 320 с.
Ємельяненко Л. М. Форсайт – методологія стра- тегічного управління інноваційним розвитком суспільства [Електронний ресурс / Л. М. Ємелья- ненко // Вісн. Східноукр. нац. унту ім. Володимира
Даля. – 2008. – № 10 (128). – Режим доступу : http://
www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2008_10_2/
emeljanenko.pdf.(03.04.2011)
7.
Жукович І. А. Розробка інноваційної політики України:
основні вимоги щодо визначення та інструменти реалізації / І. А. Жукович // Актуальные проблемы научно-технологической и инновационной политики в контексте формирования общеевропейского научного пространства опыт и перспективы : материалы междунар. симп. (Киев, 16–17 июня 2010 г. – К. Феникс, 2010. – С. 230–231.
8.
Малова Т. И Перспективы реализации национальной программы форсайт (foresight) в Украине Т. И. Малова // Вісн. Донец. Нац. унту. Серія
«
Економіка і право. – 2008. – № 2. – С. 167–171.
9.
Семенова Н. Н Форсайт в условиях глобализации Н. Н. Семенова // Информационное общество / Ин-т развития информ. о-ва. – 2008. – № 3–4. – С. 112–
125.
10.
Панченко І. А. Форсайт: методологія технологічного прогнозування [Електронний ресурс / І. А. Панченко. Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/
Soc_Gum/Dtr_ep/2011_3/files/EC311_05.pdf
1. Harcheva L. P. (2000), Konstytutsyonnoe pravo Ukrayny
[Constitutional Law of Ukraine], Symferopol’, Dolia,
Ukraine.
2. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003), The Law of
Ukraine «Pro osnovy natsional’noi bezpeky Ukrainy»,
Ofitsijnyj visnyk Ukrainy, vol. 73., p. 2715, 1 serp.,
№ 29.
3. Zajchuk O. V. (2006), Teoriia derzhavy i prava :
pidruchnyk [Theory of law], Yurinkom Inter, Ukraine.
4. Konstytutsiia Ukrainy. Chastyna persha, (2006), [The
Constitution of Ukraine. Part One], Studiia «Nehot- siant», 2006. – 86 s.
5. Todyka Yu. N. (1999), Osnovy konstytutsyonnoho stroia
Ukrayny : ucheb. posob. [Fundamentals constitutional stroma of Ukraine], Khar’kov, Fakt, Ukraine.
6. Yemel’ianenko L. M. (2008), «Foresight – the methodology of innovative strategic development of society», Visnyk Skhidnoukrains’koho natsional’noho universytetu imeni Volodymyra Dalia, [Online], vol . 10,
available at: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/
VSUNU/2008_10_2/emeljanenko.pdf.
7. Zhukovych I. A. (2010), «Development of innovative policy of Ukraine: the requirements for identifying and implementing tools», Aktual’nye problemy nauchno- tekhnolohycheskoj y ynnovatsyonnoj polytyky v kontekste formyrovanyia obscheevropejskoho nauchnoho prostranstva: opyt y perspektyvy: materyaly mezhdunar. Sympoz, Kyev, Ukraine, pp. 230–231.
8. Malova T. Y. (2008), «Prospects for a national program of foresight (foresight) in Ukraine», Visnyk Donets’koho
Natsional’noho universytetu, Seriia «Ekonomika i pravo», vol. 2, pp.167–171.
9. Semionova N. N. (2008), «Foresight in the context of globalization», Ynstytut razvytyia ynformatsyonnoho obschestva, vol. 3-4, pp. 112–125.
10. Panchenko I.A. (2011), «Foresight in terms of globali- zation», [Online], available at: http://archive.nbuv.gov.
ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2011_3/files/EC311_05.pd.
11. Fedulova L. I. (2011), «Novel approaches to strategy development regions: methodology “Foresight”,
[Online], available at: www.nbuv.gov.ua/portal/
Soc_Gum/zbirnuk_RE_4_139.pdf.

Вісник НАДУ • 2'2014 24
Механізми державного управління
11.
Федулова Л. І Новітні підходи до формування стратегії розвитку регіонів: методологія «Форсайт»
[
Електронний ресурс / Л. І. Федулова. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/zbirnuk_
RE_4_139.pdf. (03.04.2011)
12.
Федулова Л. І Форсайт: сучасна методологія технологічного прогнозування / Л. І. Федулова //
Економіка і прогнозування. – 2008. – № 4. – С. 124–
138.
13. A Practical Guide to Regional Foresight European
Communities, 2001.
14. Bishop P. Thinking about the Future, Guideline s for
Strategic Foresights. Social Technologies / P. Bishop,
A. Hines. – Washington, 2007. – 98 р. Using foresight to science-policy relationship
[
Електронний ресурс / European Commission. –
Brussels, 2006. – Режим доступу : http: // ec.europa.eu/
research/rtdinfo/index_en.html
16. Что такое Форсайт? Электронный ресурс Международный научно-образовательный Форсайт- центр. – Режим доступа : http: // http://www.foresight.
hse.ru/whatforesight
17.
Марчук В. М Теорія держави і права : навч. посіб. В. М. Марчук, О. В. Корольков ; М-во освіти і науки,
молоді та спорту України, Київ. нац. торг.-екон. унт. К. : Київ. нац. торг.-екон. унт, 2012. – 415 с.
Форми державного устрою [Електронний ресурс /
Електронна он-лайн бібліотека. – Режим доступу :
http://ualib.com.ua/br_6351.html
12. Fedulova L. I. (2008), «Forsyth: modern methodology of technological forecasting», Ekonom ika i prohnozuvannia, vol. 4, pp. 124–138.
13. A Practical Guide to Regional Foresight European
Communities, 2001 14. Bishop P. (2007), «Thinking about the Future, Guideline s for Strategic Foresights», Social Technologies,
Washington, p. 98.
15. Using foresight to science-policy relationship (2006),
European Commission, Brussels, [Online], available at:
http: // ec.europa.eu/research/rtdinfo/index_en.html
16. Chto takoe Forsajt? / Mezhdunarodnyj nauchno- obrazovatel’nyj Forsajt-tsentr, [Online], available at:
http://www.foresight. hse.ru/whatforesight.
17. Marchuk V. M. (2012), Teoriia derzhavy i prava : navch.
posib. [Theory of law], Kyev, Ukraine.
18. Formy derzhavnoho ustroiu, Elektronna onlajn biblioteka, [Online], available at: http://ualib.com.ua/
br_6351.html