Ім'я файлу: 9.Ситуація успіху.docx
Розширення: docx
Розмір: 1435кб.
Дата: 06.05.2021
Пов'язані файли:
6.Нові ролі вчителя.pptx

успіх

  • це емоції від радості, задоволення, пов'язаних з подоланням складної задачі. (схожість з почуттям ейфорії)


  • це моделювання певної ситуації, коли дається можливість досягти значних результатів як для окремого учня, так і для усього колективу.




Завдання педагога— допомогти особистості ди­тини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

Умови запровадження ідеї:

  • позитивний настрій для навчання;

  • відчуття себе рівним серед рівних;

  • усвідомлення особистісної цінності;

  • можливість вільно висловлювати свою думку і вислуховувати інших.




переживання емоцій повязаних з успіхом дає можливість:




  • підвищити мотивацію навчання, розвинути пізнавальний інтерес;

  • стимулювати працездатність;

  • коригувати негативні особливості: тривожність, невпевненість, низьку самооцінку;

  • розвинути позитивні особистісні якості: ініціативність, активність, креативність;

  • підтримувати у колективі благосприятливий емоційний настрій;

Ситуація - це поєднання умов, які створюють успіх.

Успіх-результат впливу цієї ситуації.










Варіант 1

У цій педагогічній технології всі учні умовно поділяються на групи:

"Надійні"— це школярі, які мають добрі здібності, працюють самостійно, сумлінно ставляться до своїх обов'язків, самостійні, упевнені в собі. У класі такі діти почуваються спокійно, упевнено, захищено. Основа їх надійності — у постійному відчутті радості, що відбулася як результат усвідомлення ними своєї значущості в шкільному житті. Та хоча радість їх у чомусь буденна, проте постійна та глибока. Такі учні користуються авторитетом у класі та серед учителів. У роботі з ними потрібна спеціальна методика.

"Упевнені в собі"— здібності таких учнів можуть бути і вищими, ніж у "надійних", однак система їх роботи не настільки налагоджена. Періоди успіху, злету змінюються розслабленням, спадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на невдачі. У класі викликають симпатію, однак вадами таких учнів, крім можливих збоїв у роботі, є швидке звикання до успіху, переростання впевненості в самовпевненість.

"Невпевнені"— це загалом успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов'язані, зазвичай, з нав­чанням. Вони більш-менш відповідально ставляться до справи. Головна розпізнавальна риса їх — невпевненість у своїх силах. Причини цього можуть бути різні: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна психологічна атмосфера в сім'ї, епізодичні невдачі тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на несправедливість учителів, на необ'єктивність оцінювання. Вибір прийомів роботи вчителя з учнем цієї категорії залежить і від особистості учня, і від рівня взаємин з учителем, і від конкретної ситуації.

Категорія учнів "Зневірені"— це переважно діти, які мають непогану підготовку, здібності. Однак після відчутної колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю можуть бути різноманітні. Серія невдач, нетактовність педагога, си­туація в родині, у якій спочатку дитина займала місце загального улюбленця, а потім потрапила в ситуацію "Попелюшки".



Прийоми

т

ехнолог

і

ї

Категорії учнів


Різновиди

радості

Надійні

Впевнені

Невпевнені

Зневірені


«Невтручання»

«Холодний душ»

«Емоційне поглажування»

«Анонсування»

(запобіжний контроль)


«Миша у сметані»

«Гидке каченя»

«Здійснена радість»

«Даю шанс»

«Сповідь»


«Даю шанс»


«Сходи»

«Стань у стрій»

«Сходи»

«Стань у стрій»

«Неочікувана радість»

«Емоційний сплеск»

«Обмін ролями»

«Зараження»

«Обмін ролями»

«Зараження»

«Емоційний сплеск»





«Обмін ролями»

«Зараження»


«Загальна радість»

Навчання за технологією передбачає три етапи:

Перший — «Діагностика інтелектуального фонду колективу». Його мета –
виявлення школяра з групи невпевнених (недостатній рівень інтелектуального розвитку, трохи лінивий до навчання, але доброзичливий і покладистий).

Другий — «Вибір інтелектуального спонсора». Мета — вияв­лення школяра, який із задоволенням буде ділитися своїми знаннями з іншими (високий рівень інтелектуального розвитку, упевнений у своїх силах, активний і відповідальний).

Третій — «Фіксація результату і його оцінювання». Мета — створити умови для самовираження та самоствердження учнів, заохотити до такого виду діяльності інших.

Прогнозовані результати: створення сприятливих психолого-педагогічних умов для саморозвитку та самореалізації особистості школяра.

Надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія здійснюється, тому що успіх гарантований лише для тих, хто докладає до його здійснення власні зусилля. Шляхи створення ситуації успіху різні, вони залежать від груп школярів, з якими працює вчитель. Допоможуть вести роботу у цьому напрямку, наблизити успіх до кожної дитини наступні прийоми:

Прийом «Невтручання» максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми «надійним учням. Давати їм деякий час спокою для того, щоб самостійно розібратися в собі та ситуації.

Прийом «Холодний душ». Учитель не поспішає з поліпшенням оцінок, навпаки дещо відтягує час. Він не тільки не «поливає бальзамом» зачеплене самолюбство, ущемлені амбіції, але й трохи «підсипає солі» (за А.С. Макаренко).

Сенс прийому «Емоційне поглажування» вселити дитині віру в себе, похвалити за будь – що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти учню, що серце, душа вчителя розкриті і готові піти на емоційний контакт.

Сутність прийому «Анонсування» спершу обговорити з учнем, що йому потрібно зробити. Це мовби репетиція майбутньої події. Така попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть впевненість у своїх власних силах.

У прийомі «Гидке каченя» створити всі можливі умови для розквіту дитини. Необхідно, щоб хтось повірив в неї, забажав допоїти удосконалитися.

Прийом «Миша в сметані» – потрібно, щоб вчасно надійшла допомога як з боку вчителя, так і збоку учнів, потрібно підтримати прагнення дитини стати на ноги, вселити впевненість у власні сили, показати учню, що і вчитель і діти бачать в ньому особистість, яка здатна здолати труднощі.

Сутність прийому «Сходи» або «Стань у стрій» вчитель веде вихованця поступово вгору. Етапи прийому:

  • «Психологічна атака» – переломити стан психологічної напруги;

  • «Емоційне блокування» – обмежувати розгортання образи, розчарування, втрати віри у власні сили;

  • «Вибір головного напряму» – встановити центр психологічної напруги дитини, знайти шляхи його нейтралізації;

  • «Вибір рівних можливостей» – створити для невпевненого школяра приблизно рівні з однокласниками можливості виявити себе;

  • «Неочікуване порівняння» – порівняти роботу, зроблену декількома учнями, при цьому показавши найкращі відмітні якості праці учня, задля якого проводиться цей прийом;

  • «Стабілізація» – створити умови, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність учня не стала одноразовою, а, по можливості часто повторювалася.

Прийом «Даю шанс» – раніше підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувано для самої себе розкрити власні можливості, здібності.

Прийом «Сповідь» – розкриття перед учнями стану свої душі, щире звернення до найкращих дитячих почуттів.

Прийом «Емоційний сплеск» дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його інтелектуальні можливості.

Прийом «Обмін ролями» вчитель показує дітям, що вони здатні зробити набагато більше, ніж від них очікують.

Прийом «Зараження» складається з декількох етапів:

  • «Позитивна єдність емоційного й інтелектуального фону колективу» – заразити колектив інтелектуальними успіхами;

  • «Вибір гносіоносія» – потужного джерела інтелектуального носія»;

  • «Створення ситуації змагання». Завдання педагога на цьому етапі припускає виявлення гідного «суперника»;

  • «Вибір адекватних стимулів змагання». Стимул у цьому прийомі повинен бути привабливим для учнів, при втраті своєї актуальності швидко змінювати свою форму, тобто виступати як рухлива категорія.


Варіант 2

Варіанти моделювання ситуації успіху на уроках



  1. Похвала
    Найпотужніший інструмент вчителя. А. Камю зазначав, що для людини більше користі, коли відзначають її позитивні якості, ніж коли постійно вказують на її недоліки. Будь-яка людина, звісно, намагається відповідати своєму кращому образу.
    Важливо уміти вербально створити правильний настрій, допомогти подолати невпевненість, закріпити емоцію позитиву, дозволити порадіти навіть незначному успіху. За що і як хвалити?

Хвалити за старання; хвалити дію, а не особистість; чітко визначати, за що хвалите; не перехвалити; хвалити не лише "улюбленців"; не протиставляти одного учня іншим, не порівнювати з іншими; підкріплювати вербальну похвалу невербальними проявами (усмішка, жест, дотик); використовувати "я-послання" ("ти мене порадував", "я задоволена", "мені сподобалось").
Як часто хвалити? Тут має спрацювати педагогічне чуття: одних хвалити частіше, іншим давати "перепочинок" від похвал, деякі діти потребують похвали лише за значні успіхи, а дехто повинен відчути задоволення навіть від спроби здолати певні труднощі.

2. Колективна похвала
Кожна дитина бажає самоствердитись не лише в очах вчителя, але й серед однокласників. Можна за певні досягнення хвалити усім класом: аплодувати, промовити хором "Молодець!", показати усім разом схвальне "великий палець догори" тощо.

3. Прийом "Еврика!"
Створити ситуацію, у якій кожен може виявити власні досягнення доступним способом. Наприклад, один краще малює, інший гарно співає або танцює, хтось уміє складати вірші, декому вдається акторське читання тощо. Головне - розкрити потенціал кожного учня.

4. Завдання різної складності
Цей прийом взято з диференційованого навчання. Мета - дозволити кожному учню виконати посильне завдання. При цьому "сильні" учні мають змогу виявити свою ерудицію, "середнячки" можуть відзначитись творчим підходом, "слабші" - показати, що встигають виконати своє завдання разом з рештою і не відстати.

5. Самостійний вибір завдань
Учням пропонується обрати собі завдання самостійно. Зміст завдання має бути однаковим, а учні обирають об'єм, складність, обрати індивідуально, в парі чи групою виконати роботу, самостійно або з допомогою вчителя. Це також привчає адекватно визначати свої можливості, не пасувати перед вибором і здійснювати його свідомо.

6. Портфоліо учня
Один з методів, який дає змогу учневі наочно бачити свої досягнення. Портфоліо може складатися з кількох розділів, як от: "Мої нагороди", "Мої досягнення", "Моя творчість", "Відгуки". Добре, якщо до заповнення портфоліо долучається не тільки вчителя, а й батьки, однокласники.

7. Самонавіювання
Самонавіювання прийшло в педагогіку з психології. Воно дійсно допомагає зміцнити віру в свої сили, відчути себе більш впевненим, сильним, здібним. Елементи самонавіювання можна включати на етапі емоційного настрою на урок, мотивації навчальної діяльності, у фізхвилинки, релаксаційні паузи.

Варіант 3

Прийоми створення ситуацій успіху

* Емоційний настрій

*Анонсування репетиція майбутньої дії, що створює психологічну настанову на успіх. Можна заздалегідь оголосити питання назвати прізвищ учнів. яких учитель планує опитати, дати пробну контрольну роботу тощо.

*Навіювання

*Навмисна помилка

*Даю шанс Шанс, про який ідеться,-це заздалегідь підготовлена педагогом ситуація, за якою учень отримує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості.

*Рушай за нами

*Еврика

*Загальна радість Це емоційний відгук присутніх на успіх члена свого колективу. Важливо, щоб у досягненнях кожного учня присутні бачили результати своєї праці, а сам учень розумів, що його радість – це радість підтримки, стану «свій серед своїх»

*Проектні презентації




скачати

© Усі права захищені
написати до нас