Ім'я файлу: Фінансова грамотність.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 3887кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
ЛБ №5 ПЛ (1).ЮР-21.-перероблена (1).docx

ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

1.Сутність фінансової грамотності.

Фінансова грамотність – це багаж знань і навичок, які формують правильне ставлення до особистих грошей і дозволяють людині приймати вигідні для себе рішення. Поняття застосовується як по відношенню до окремого громадянина, так і для оцінки рівня розвитку суспільства.

Фінансова грамотність потрібна кожній людині щоб ефективно користуватися грошима й швидко досягати нових рівнів матеріального добробуту та у вирішенні таких задач, як планування сімейного бюджету, грамотне управління власними ресурсами, створення джерел пасивного доходу, управління витратами, розумне користування банківськими послугами, забезпечення майбутнього для дітей та достойної пенсії.

Фінансово обізнані громадяни ухвалюють відповідальні фінансові рішення і почуваються захищеними, адже піклуються про особистий фінансовий добробут і фінансову незалежність на кожному етапі життя, завчасно формують фінансову подушку безпеки на випадок криз та форс-мажорних ситуацій.

Крім того, завдяки належному рівню фінансової грамотності люди будуть приймати більш свідомі рішення про те, яким чином розпорядитися своїми родинними фінансами, як скористатися тими чи іншими можливостями, які надає фінансовий сектор. Все це, з одного боку, дасть можливість розвиватися банківській системі, небанківським установам, реальному сектору економіки, а з другого боку – це створюватиме можливості для зростання добробуту родин. Фінансова грамотність – прямий шлях до успіху і самодостатності!

2.Портрет фінансової грамотності людини.

Фінансово грамотна людина це та що:

  1. може порахувати свої доходи та витрати (тобто знає, скільки коштів витрачає в місяць);

  2. здатна запланувати високобюджетні витрати (відпочинок, освіта дітей, купівля квартири чи автомобіля), але перед цим оцінити, чи готова вона до такого фінансового навантаження;

  3. має чітко прописані фінансові цілі на рік чи кілька років зі складеним бюджетом;

  4. вміє заощаджувати та інвестувати;

  5. рідко здійснює необдумані, емоційні покупки, а якщо це стається, то строго в межах виділеного на це бюджету;

  6. не має кредитів, особливо «дорогих» (позики в мікрофінансових організаціях, кредити на банківських картках);

  7. не розглядає для вкладання коштів інструменти з дуже високим рівнем дохідності, бо розуміє, що це надто ризиковано («фінансові піраміди», сумнівні заробітки в інтернеті). 


3. Чим корисна фінансова грамотність в наш час

Фінансова грамотність вбереже від необдуманих рішень в нестабільні періоди, як-от купівля чи перепродаж валюти за першої ж нагоди, вкладання грошей в непотрібні речі. Відповідно, це дозволить заощадити кошти чи грамотно ними розпорядитись.

4. Основні принципи фінансової грамотності

Загалом принципів фінансової грамотності є багато. Серед основних можна виділити такі:

  1. Чітко знати й контролювати всі фінансові потоки та джерела. Це можна робити як у гугл-таблицях, так і з допомогою різних застосунків, сервісів (рекомендую MoneyWiz). І важливо не просто регулярно аналізувати витрати, але й шукати можливості для заощаджень.

  2. Регулярно поповнювати свій резервний фонд. Потрібно зменшувати ризики лишитися без грошей у майбутньому, забезпечити собі можливість спокійно пережити кризові моменти, як-от втрата роботи. Резервний фонд повинен покривати витрати хоча б на три місяці, ще краще — на пів року чи рік. Гроші в ньому варто зберігати у вигляді низькоризикових та високоліквідних інструментів. Це можуть бути готівкові кошти, кошти на рахунках надійних банків, депозити з можливістю розірвання в будь-який момент.

  3. Складати бюджет на найближчі кілька місяців чи рік, планувати великі витрати. Візьмемо, скажімо, таку категорію витрат як відпустка. Варто завчасно для себе зрозуміти, яку суму грошей ви готові виділити на відпочинок. Тоді до накопичення може бути кілька підходів: 1) відкладати певну невелику суму грошей, розділивши платежі помісячно на рік; 2) накопичити кошти протягом декількох місяців, відкладаючи більші суми, а потім використати їх, коли з’явиться можливість піти у відпустку; 3) зібрати гроші за кілька місяців до запланованої відпустки.

  4. Диверсифікувати як доходи, так і накопичення. Чим більша диверсифікація, тим нижчі ризики. Візьмемо, до прикладу, роботу. Якщо ви працюєте в якійсь одній галузі, особливо вузькій, то варто пам’ятати, що криза в цій галузі в будь-який момент можете залишити вас без роботи і, відповідно, без доходу. Тому найкраще, зайнятися пошуком додатково заробітку або опануванням іншої спеціальності.

  5. Критично оцінювати можливі результати та ризики, перш ніж прийняти рішення та здійснити певну фінансову операцію. Особливо це стосується кредитів та інвестицій. Наприклад, перш ніж брати іпотеку, варто оцінити, наскільки таке фінансове навантаження для вас є адекватним, аби не перетворити сенс життя на найближчі 10-15 років на погашення цієї позики. 

  6. Часті фінансові помилки

Головна помилка — думати, що у вас є багато часу, і жити «одним днем», витрачаючи все, що заробляєте.


№1. Системно відкладати етап накопичення «на потім»

Це коли людина думає у форматі «Я зараз мало заробляю, ось невдовзі збільшу розмір заробітної плати, тоді заживу і почну відкладати». Час йде, і нічого не відбувається. Вона й далі, отримавши зарплату, спершу повертає борги, купує подарунки, витрачає кошти на відпочинок. І лише якщо після системних витрат залишаються кошти, то відкладає їх. 

Як можна виправити? 

Є таке правило: «Спершу заплати собі». Його суть в тому, що сьогодні у нас є фінансовий обов’язок перед нами ж в майбутньому, тому накопичення коштів повинно бути такою ж обов’язковою щомісячною витратою, як оплата оренди житла чи комунальних послуг. Спочатку регулярно відкладати можна 3-5% від доходу, а потім поступово підвищити цей показник до 10-20%.

№2. Не відстежувати свої витрати

Щоб перевірити, чи припускаєтеся ви цієї помилки, назвіть суми, які ви щомісяця в середньому витрачаєте на їжу, на проїзд, включно з таксі, на подарунки, на відпочинок. Не можете? Отже, ви не стежите за тим, куди йдуть ваші гроші. 

Як можна виправити?  

Варто почати вести облік витрат та доходів. Цим можна не займатися все життя. Часто достатньо кількох місяців чи року, аби розібратися у питанні. 

№3. Занадто пізно замислитись про пенсію

Люди часто задумуються про пенсію у віці 30+ років, а це вже трохи запізно. Чому? Бо вони втрачають можливість безболісно накопичити кошти завдяки складному відсотку. Це коли ми вкладаємо гроші, а потім з року в рік відсоток накладається на відсоток і ми, нічого не роблячи, примножуємо свій дохід. 

Без таких заощаджень, після виходу на заслужений відпочинок доведеться суттєво знизити якість свого життя. Адже середній рівень державної пенсії значно нижчий, ніж середній рівень сьогочасних зарплат. 

Як можна виправити?  

Відкладати кошти на комфортну старість варто років з 20, коли попереду є ще близько 40 трудових років. Бо щоб складний відсоток добре спрацював і гроші трансформувалися у якусь відчутну суму у майбутньому, їх треба безперервно відкладати протягом хоча б 15 років. 

А ось після 30 це робити важче — доведеться більше заощаджувати, економити або змиритися з тим, що після закінчення кар’єри улюблені ресторани доведеться обходити десятою дорогою.


№4. Інвестувати усі ресурси у дітей 

Загалом це непогана ідея, проте пам’ятайте про диверсифікацію — усі кошти в дітей вкладати не варто. Завжди розраховуйте на те, щоб мати змогу самостійно підтримати себе у зрілому віці. Бо не всі діти готові жити з батьками в одному місті, країні, які б хороші відносини з ними не були. Та й не всі батьки готові приймати допомогу від дітей і взагалі той факт, що їм потрібна фінансова підтримка. 

Як можна виправити?  

Рішення таке ж, як і для попередньої проблеми — замолоду думати про пенсію й відкладати на неї гроші.


№5. Віддавати перевагу одному виду накопичень

Є гарна приказка: «Не варто класти усі яйця в один кошик». Вона про те, що не варто зберігати усі кошти в одному місці чи в одній валюті. Потрібна диверсифікація.

Як можна виправити?  

Диверсифікація буває різною. Наприклад, комусь комфортно зберігати кошти на депозитах в різних банках (у кожному до 200 тисяч грн, бо цю суму захищає Фонд гарантування вкладів). Хтось обирає фондові ринки, купуючи облігації, акції.

Варто спробувати різні інструменти: зберігати кошти на депозитах в банках в різних валютах, вкладати в цінні папери, у нерухомість. Важливе правило — не зосереджувати накопичення тільки в рамках банківської системи

№6. Гнатися за високою дохідністю, ігноруючи ризики

Це коли люди, які хочуть швидко озолотитися, вкладають заощадження в неперевірені інструменти (які інколи є простим шахрайством), часто втрачаючи ці кошти. Вони забувають чи не знають, що висока дохідність — це завжди високий ризик.

Як можна виправити?  

Краще обирати менш ризикові інструменти з нижчим відсотком дохідності, бо у розрізі багатьох років вони цілком можуть задовольнити усі наші потреби в майбутньому.

№7. Зловживати кредитами 

Є такі поняття як «дорогий кредит» та «дешевий кредит». В Європі дешеві кредити (під 2-5% річних) є абсолютно нормальним і часто вигідним фінансовим інструментом. В Україні, на жаль, вони малодоступні. 

А от позики від мікрофінансових установ, кредитні ліміти на банківських картках, іпотека належать до категорії дорогих (30-3000+% річних). І коли людина планує формувати резервний капітал, то перше, що варто зробити, — позбутися дорогих кредитів. 

Як можна виправити? 

Кредитів, за невеликими винятками, варто уникати. Наприклад, якщо ви фінансово відповідальна, дисциплінована людина, маєте резервний капітал, то цілком можете користуватись кредитним лімітом на банківських картках. Але лише за умови, що ви вчасно внесете необхідну суму в межах пільгового періоду. Тоді це для вас буде вигідно, бо ви ніякі відсотку банку не платите, а коштами користуєтесь.

ТЕМА 2. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ГРОШЕЙ ТА УКРАЇНСЬКОЇ

ГРИВНІ. ФОРМИ ГРОШЕЙ В ОБІГУ

  1. спірне питання, адже якщо за допомогою бартеру , то людина може отримати ту чи іншу річ віддавши яку не потрібну свою і отримати ще щось за неї; що стосується грошей , то за них можна купити те що тобі треба, або відкладати потроху на ту річ , яка тобі треба

Переваги бартеру

1. Ви одразу отримуєте необхідний товар

2. Не потрібні гроші для отримання бажаного товару

3. Компаніїї можуть збільшити обсяги продажів своїх товарів

4. Є можливість зберегти значну частку капіталу

Недоліки бартеру

1. Неспівмірність при натуральному обміні багатьох товарів та послуг

2. Вузькість його застосування при масштабних торгових операціях

3. Виникнення труднощів участі в торгових операціях одночасно декількох партнерів

4. Бартер сприяє зростанню тіньових економічних процесів, недобору податків і платежів до бюджетів різних рівнів
3. Купівельна спроможність грошей — це кількість товарів і послуг, що можуть бути придбані за одиницю грошей, величина, обернена до рівня цін.

Чому змінюється купівельна спроможність грошей?

Це пояснюється дією трьох основних факторів: Інфляція; Ризик; Оборотність
ТЕМА 3. ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ВИТРАТ

  1. «Короткі гроші» – заробітна плата, премії та інші разові надходження – використовують на поточні потреби. «Довгі гроші» – накопичені заощадження – використовують на придбання активів, для інвестицій, на важливі події в житті (навчання, весілля, тощо).

  2. На величину та структуру платоспроможності впливають і такі фактори, як розмір податків, рівень заощаджень населення, величина індексу споживчих цін, а також розмір неплатежів. Вплив перелічених чинників рівнозначний впливу зміни грошових доходів у їх реальних розрахунках.

  3. Історично найбільш давня й одночасно основна: податки є переважною складовою доходів державного бюджету. Простіше кажучи, це збір податків на користь держави. Завдяки даній функції реалізується головне призначення податків: формування й мобілізація фінансових ресурсів держави

  4. Сьогодні виділяють кілька основних напрямів, що впливають на збільшення доходів сімей. Зменшення споживання, Перехід до самозабезпечення, Пошук додаткової роботи ,Тіньова діяльність


ТЕМА 4. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА КУЛЬТУРА.

1. Які позитивні і негативні сторони податків.

Позитивні:

  1. зазначення норм щодо єдиної юридичної особи в структурі ДПС України;

  2. збільшення з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138);

  3. змінення з 20% до 25% визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов'язаної особи (пп. 14.1.159);

  4. зазначення, що терміни «сільськогосподарська продукція» та «пасивні доходи» поширюються на весь Кодекс, а не на певну його частину (пп.  14.1.234, пп. 14.1.268);

  5. надання можливості платнику податків отримувати листи, акти перевірки, податкові повідомлення-рішення та інші документи від контролюючого органу за допомогою електронного кабінету та на електронну пошту, якщо платник податків подав відповідну заяву про це (п. 42.4);

  6. введення інституту поновлення строку на подання скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення (пп. 56.3, 56.7);

  7. надання можливості нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс (ст. 56-1);

  8. значне розширення відомостей, які повинні міститися в податковому повідомленні-рішенні, зокрема стислий зміст порушень, обставини вчиненого правопорушення (пп. 58.1.2);

  9. вирішення проблеми із подвійною сплатою ЄСВ самозайнятими особами, що зареєстровані як ФОП, шляхом обліку ФОП з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності» (п. 65.9);

  10. виключення із підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді) (пп. 78.1.11);

  11. направлення платнику податків акту про неможливість проведення перевірки (п. 81.2);

  12. зазначення, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків (п. 86.1);

  13. запровадження процедури взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування (ст. 108-1);

Негативні:

Ускладнення процедур адміністрування податків та збільшення витрат платників:

  1. направлення податковим органом інформації до органів місцевого самоврядування про суму сплачених податків до місцевого бюджету конкретними юридичними особами (пп. 12.3.3, 19-1.1.53);

  2. розширення терміну дивіденди на суми, виплачені підприємством своїм засновникам нерезидентам за товари/послуги з порушенням ринкових цін (умовні «конструктивні» дивіденди), а також на операції, які призводять до зменшення статутного капіталу, виходу учасника із складу товариства, викупу товариством частки у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку (пп. 14.1.49);




  1. визначення, що джерелом походження коштів із України, та відповідно таким, що підлягає оподаткуванню, є продаж нерезидентом акцій/корпоративних прав іноземної юридичної особи у якої наявне нерухоме майно в Україні протягом 365 днів до дня продажу

2. Куди повинні спрямовуватися податки.

1.респондентів вважають, що податки необхідно скерувати у соціальну сферу – медицину, освіту, пенсії та субсидії;

2. на реформування і розвиток економіки, інфраструктуру;

3.Чому ми повинні платити податки з власних доходів.

1.Податки є основним інструментом перерозподілу доходів між членами суспільства з метою зменшення нерівності в доходах, а також важливим засобом стабілізації економіки. 4. Податки повинні бути зрозумілими, стабільними і помірними, але сплачувати їх зобов'язані всі.



ТЕМА 5. ПЛАСЬТКОВІ КАРТКИ. ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ

  1. Відмінністю між дебетовою і кредитною карткою є те, що на дебетовій картці є тільки Ваші особисті кошти, а на кредитній карті відповідно є кредитні кошти, які видаються під відсоток за користування ними.

  2. Є ще така особливість кредитних карток різних систем, як поділ їх на класи. У VISA є два основні класи - це Classic і Gold. MasterCard - Standart і Gold, American Express - Mass і Gold. Відповідно картки класу Gold належать до карток високого класу і надають своїм власникам чимало привілеїв. Вибір кредитної картки того чи іншого класу суттєво впливає на величину страхового депозиту, що вноситься на рахунок. В іншому різниця між класами головним чином зводиться до питання престижності. Крім основних класів, також можуть випускатися картки класів Platinum, Silver, Basic та інші.



Тема 6: Іноземна валюта і валютні операції

1.які переваги і недоліки фіксованого і плаваючого валютних курсів.

ПЛАВАЮЧОГО:

Аргументи “за”
Аргументи “проти”

 

Курс визначається в основному ринковими силами. Головний принцип ринкової економіки поля-

гає в тому, що ринки успішно та ефективно розподіляють ресур-

си.

1. Ринки рідко працюють з ідеальною ефективністю, тому існує ризик виникнення такої ситуації, коли обмінний курс буде перебувати, можливо протягом тривалого часу,на не-обумовленому економічними прогнозами рівні


2. Якщо ринки працюють ефективно і курс вільно плаває, то в спекулянтів не буде можливості отримувати прибуток за рахунок центрльного банку

2. Майбутня траєкторія обмінного курсу буде невизначеною, що може створити труднощі для компаній у сфері планування та ціноутворення. В деяких випадках можна застрахуватися від такої невизначеності, використовуючи вторинні ринки (наприклад, форвардні, ф’ючерські або опціонні угоди), проте такі дії супроводжуватимуться додатковими витратами.

.

Попит та пропозиція національної валюти по відношенню до іноземної, і навпаки, буде балансуватитися ринком. У центрального банка не має потреби здійснювати інтервенції (за винятком випадків, пов`язаних із виконанням доручень від імені його власних клієнтів). Тому зовнішні потоки не будуть впливати на внутрішні монетарні агреговані показники проводитиметься незалежна грошово-кредитна політика, яка не буде постійно орієнтуватися грошово-кредитну політику інших країн .

3. Свобода проведення незалежної внутрішньої грошово-кредитної політики може бути поркшена. Наприклад

ФІКСОВАНОГО:

Аргументи “за”
Аргументи “проти”

Фіксований курс, якщо він стабільний, забуспечує компаніям надійну основу для планування та ціноутворення, тим самим даючи змогу розвитку інвестиційної діяльності та міжнародної торгівлі.
Якщо фіксованому курсу в будь-якій мірі не довіряють, він може піддатися спекулятивним атакам. Це може матиме негативні наслідки для монетарної стабільності в економіці або для іноземних резервів. У кінцевому результаті спекуляції можуть зумовити відмову від фіксованого курсу.

Фіксований валютний курс обмежує внутрішню грошово-кредитну політику: якщо її цілі знаяно відрізняються від цілей тієї країни, до валюти якої прив’язана національна валюта, може виникнути небажаний притік або відтік капіталу, що потребує втручання центрального банку. Притік коштів може посилити інфляцію; а відтак – відчутно зменшити іноземні резерви країни. Стримуючий фактор у сфері грошово-кредитної полдітики часто розглядається як дисциплінуючий захід проти прийняття економічної політики країни, до валюти якої прив’язана національна валюта.
 Не існує надійного способу, щоб визначити, чи є вибраний курс оптимальним та стабільним. Ні уряд, ні центральний банк не можуть з впевненістю сказати, що вони краще за ринок знають, в якій точці знаходиться курс рівноваги.

Фіксований курс буде бажаним, якщо правильно визначити курс рівноваги та підтримувати його на певному рівні.
Хоча фіксований валютний курс може бути важливим для монетарних цілей, він не відповідатиме реальному курсу, який у деяких випадках може розглядатися як індикатор або ціль.

2.Чому необхідно здійснювати регулювання валютного курсу.

Валютне регулювання є важливою складовою державного регулювання економіки, хоч і не зводиться до нього. Пояснюється це тим, що валютне регулювання пов'язане взаємодією різних країн, яка в цілому знаходиться за межами національного регулювання, хоч і занадто тісно пов'язане з ним.

Сьогодні валютне регулювання є невід'ємною складовою валютної системи, яка функціонує як в межах окремої держави, так і поза нею.

За своїм змістом валютне регулювання – це сукупність заходів, що використовуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин та здійснюється на двох рівнях: міжнародному та національному.

Функції регулювання міжнародних валютних відносин покладено на МВФ, який керується статутом, ухвалами та домовленостями

На державному рівні регулювання визначається законодавчими актами кожної країни.

До міжнародних органів валютного регулювання належать: МВФ, Світовий банк, міжнародні фінансово-кредитні організації.

Валютний контроль – важлива складова валютного регулювання, мета якого – дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій за участю резидентів і нерезидентів.

Механізм валютного регулювання в Україні охоплює сукупність заходів, котрі проводять НБУ, Мінфін, інші органи валютного контролю у сфері валютних відносин.

3.Чим зумовлюється використання різних видів котирування валют.

Курс розглядається як відношення базової валюти до котируваної. Термін «базова» валюта означає, що така валюта у співвідношенні фіксується на певному рівні, зазвичай на рівні 1, 10 або 100. Ідеться про те, скільки одиниць котируваної валюти можна обміняти на одиницю базової. У світовій фінансовій практиці утвердилася традиція брати за базову валюту американський долар і виражати вартість інших валют відноснодо долара. Такий курс, або котирування, має назву прямого курсу (котирування), тобто змінювана кількість національної валюти тут відноситься до фіксованої кількості іноземної валюти. Винятком з правил є котирування англійського фунта стерлінгів, коли до фіксованої кількості національної валюти (у даному разі стерлінг) прирівнюють змінювану кількість іноземної валюти. Тільки окремі країни використовують таке котирування, яке має назву непрямого.

Слід зауважити, що вид котирування залежить від традицій та укладу світової практики дилінгу. Так, американські банки у своїх внутрішніх операціях використовували прямі котирування, а в зовнішніх — зворотні. Але останнім часом змушені були враховувати світові тенденції і поступово перейшли до стандарту зворотних котирувань.

Однак усе більше банків почали залучатися до торгівлі крос-курсами. Крос-курс — співвідношення між двома валютами, що є похідними від їхніх курсів щодо третьої валюти (долара США). Таким чином, оператору ринку потрібно стежити не за одним курсом, а зразу за трьома. З подальшим розвитком валютного ринку в цілому торгівля крос-курсами стала його повноцінним сегментом, проте невеликим за значенням. Як показує практика, активність торгівлі крос-курсами впливає на активність торгівлі головними курсами (відносно долара) так само, як і навпаки. Аналіз крос-курсів іноді допомагає виявити відмінність у швидкостях змін головних курсів. За наявності таких відмінностей виникає нагода скористатися цим і здійснити арбітражну операцію. Наприклад, якщо євро активно скуповується проти єни (тобто зростає попит на євро), цілком імовірно, що це відповідно вплине на курс євро відносно долара. Робити остаточні прогнози можна лише у разі тривалого вивчення ринку, однак правомірність застосування крос-курсів для прогнозування кон’юнктури ринку підтверджується практикою. З уведенням у безготівковий обіг євро зникла потреба робити крос-операції в межах Європейського Союзу.

4.Які особливості і відмінності купівлі-продажу валюти юридичним і фізичним особам.

Учасниками валютних операцій виступають:Національний банк України, комерційні банки, валютні біржі, кредитно-фінансові (небанківські) установи, що здійснюють зовнішньоекономічні операції; міжнародні корпорації та інші фінансові установи, що здійснюють іноземні вкладення активів; фізичні особи; брокерські валютні фірми. Учасники валютних операцій виступають агентами валютного ринку країни. Саме між учасниками (агентами) валютного ринку складаються специфічні відносини , які класифікують як валютні. Останні є досить складними і регулюються не лише нормами фінансового права, але і нормами конституційного, адміністративного, цивільного та кримінального права



Тема 7: Криптовалюти

1. як працює криптовалюта та як її використовувати

Криптовалюта – це цифрові гроші, засновані на технології блокчейн. На відміну від гривні, долара євро або іншої фіатної валюти, немає центрального органу, який керує та підтримує вартість криптовалюти. Натомість цим займаються користувачі крипти через інтернет.

Криптовалюти не мають фізичної форми та зберігаються на електронних гаманцях користувачів. Уся інформація про транзакції з ними зберігається у блокчейні. Транзакції записуються у блоки, що об’єднані між собою, та створюють ланцюг.

Бучі Окоро, генеральний директор і співзасновник криптобіржі Quidax порівнює блокчейн з чековою книжкою. «Кожна сторінка схожа на блок, а вся книга, група сторінок – є блокчейном», – каже він.

Завдяки блокчейну кожен, хто використовує криптовалюту, має власну копію цієї «книги». Програмне забезпечення реєструє кожну нову транзакцію, коли вона відбувається, і кожна копія блокчейну оновлюється одночасно з новою інформацією. Так усі записи зберігаються ідентичними та точними.

Щоб запобігти шахрайству, кожна транзакція перевіряється з допомогою одного з двох основних методів перевірки: proof of work або proof of stake.

2. що можна купити на криптовалюту та скіки коштує 1 біткоїн

З допомогою цифрових монет можна оплачувати товари та послуги, якщо їхній виробник приймає крипту. Але більшість людей інвестують у крипту, як в акції чи дорогоцінні метали



Тема 8: Банки. Банківські послуги

1. Які заходи на державному рівні здійснюються для підвищення довіри населення до банківської системи України

Основними напрямами роботи в цьому аспекті мають стати: підвищення довіри до гривні шляхом нівелювання девальваційних очікувань суб’єктів ринку та збільшення прогнозованості валютної політики Національного банку; приведення політики та ставок банків відповідно до грошово-кредитної політики та інтересів національної економіки; забезпечення умов для розвитку партнерських відносин “банк – клієнт”, підвищення стандартів якості обслуговування клієнтів, прозорості банківського бізнесу та рівня захисту споживачів фінансових послуг; підвищення рівня фінансової грамотності населення

2.Чи зобов’язаний банк дотримуватися банківської таємниці

Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.
Тема 9: Небанківські фінансові установи

  1. Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об’єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об’єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

  2. Кредитна спілка може надавати своїм членам фінансові позички та приймати від них кошти на депозитні рахунки. Особливості надання фінансових послуг кредитними спілками суттєво відрізняються, оскільки кожна спілка реалізує власну кредитну політику, закріплену в спеціальному документі, який називається «Кредитна політика кредитної спілки».

Для ломбарду характерним є надання необхідних громадянам коштів швидше, порівняно з банком, а також можливість прийняття під заставу такого майна, яке, зазвичай, не беруть банківські установи. Мікрокредитування населення через мережу ломбардів здійснюється виключно на споживчі цілі. Однак цей вид кредитування є значно дорожчим, порівняно з банківським.

Тема 10: Державна і приватна пенсії

  1. Види пенсій:

  2. Пенсії за віком

  3. Пенсії по інвалідності

  4. Пенсії за вислугу років, пільгові пенсії

  5. Пенсії за окремими законами

  6. Непрацюючим громадянам необхідно звернутися до органа, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). До речі, не обов'язково звертатися особисто. Ви маєте право оформити пенсію через свого представника, надавши йому нотаріальне доручення.

  7. Накопичувальна система передбачає щомісячні обов'язкові відрахування із заробітної плати працівника (з 2% до 7% від зарплати, поступове щорічне зростання) до обраного учасником сертифікованого недержавного пенсійного фонду (НПФ) та/або Накопичувального фонду.

  8. Недержавне пенсійне забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

  9. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їхнього збільшення та захисту від інфляції, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів. Недержавну пенсію виплачують додатково до державної.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас