Ім'я файлу: Аналіз валютного регулювання ЗЕД в Україні в умовах війни.docx
Розширення: docx
Розмір: 481кб.
Дата: 06.09.2023
скачати

ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Робота на тему:

Аналіз валютного регулювання ЗЕД в Україні в умовах війни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студента 2 курсу 10 групи

денної форми навчання

Факультету економіки,

менеджменту та психології

спеціальності "Менеджмент"

Романюти Ольги Олександрівни

Вступ

Однією із складових економічної політики держави є валютне регулювання, що передбачено низкою нормативних документів країни. Діяльність держави та уповноважених нею органів в частині валютного регулювання сприяє регламентації відносин суб’єктів господарювання в частині здійснення валютних операцій та діяльності на валютному ринку. Актуальними є різні питання валютного регулювання щодо діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в умовах підприємницьких ризиків. Уповноважені суб’єкти валютного регулювання застосовують різні інструменти регулювання, що включають інструменти валютних обмежень та валютного нагляду, а також заходи, пов’язані зі стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через валютне регулювання. Як зазначає науковець Патерило І. В., «валютне регулювання – економічно обґрунтований компроміс між приватними інтересами суб’єктів валютних операцій та публічним інтересом, і тому проблема вдосконалення правового регулювання валютних операцій актуальна завжди».

Питання валютного регулювання набувають особливої актуальності у період діяльності суб’єктів господарювання в умовах надзвичайних подій, адже від успішних заходів валютного регулювання та їх реалізації залежать стабільність діяльності, можливість продовжувати діяльність. З точки зору фінансового обліку та складання звітності, заходи валютного регулювання впливають на відображення курсових різниць, визначення доходів/витрат від операційних курсових різниць, розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Вказані напрями облікового забезпечення операцій з валютою та зовнішньоекономічної діяльності є предметом внутрішнього та зовнішнього контролю (аудиту), а також валютного нагляду, який реалізується митними органами держави за валютними операціями, що здійснюються резидентами та нерезидентами у зв’язку з їх зовнішньоекономічною діяльністю.


Аналіз валютного регулювання ЗЕД в Україні в умовах війни

Основним та базовим законодавчим актом, який визначає повноваження Національного банку України, є Закон України «Про валюту та валютні операції», що набрав чинності 7 липня 2018 року. Зазначений Закон ухвалений на заміну застарілого Декрету «Про систему валютного регулювання і контролю» від 1993 року, норми якого базувалися на принципах тотального контролю та низки прямих заборон. Згідно з вищеназваним Законом, валютне регулювання – діяльність Національного банку України та, в установлених цим Законом випадках, Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами. Закон України «Про валюту і валютні операції» встановив нову ліберальну модель валютного регулювання, основними положеннями якої є :

- надання свободи на проведення валютних операцій, за винятком тих, які заборонені;

- проведення операцій з валютними цінностями, до яких віднесено банківські метали, національну й іноземну валюти;

- спрощення через надання лише двох видів ліцензій (банківська та валютна);

- запровадження валютного нагляду;

- провадження заходів захисту (підтвердження ознак кризових явищ Радою НБУ, звітування).

Запорука ефективного валютного регулювання ґрунтується на принципах, які визначено у вищезгаданому законодавчому документі: свобода здійснення валютних операцій; ризико-орієнтованість, прозорість, достатність та ефективність валютного регулювання; самостійність та ринковість валютного регулювання. З точки зору діяльності суб’єктів господарювання в надзвичайних умовах, валютне регулювання передбачає відповідність заходів валютних обмежень масштабам та структурі ризиків, що загрожують фінансовій стабільності, встановлення строків дії, наявність підзвітності Національному банку України та публічності. Ознакою ефективності валютного регулювання є встановлення пріоритетності менш дискримінаційних інструментів валютного регулювання над більш дискримінаційними, рівновага у застосуванні таких інструментів, а також головне – це пріоритетність ринкових інструментів валютного регулювання над адміністративними. В Законі України «Про валюту і валютні операції» встановлено заходи, необхідні для запровадження в державі за умов нестійкого фінансового стану банківської системи або виникнення обставин, які можуть до цього призвести (рисунок).



Особливістю реалізації валютного контролю є застосування валютного нагляду, в основі якого відповідно до політики ліберизації валютного регулювання було передбачено власний аналіз та відповідальність, ризико-орієнтований підхід, аналіз суті операцій, а не форми.

Ризико-орієнтований підхід дозволяє виявляти сумнівні операції на основі індикаторів, до яких належать:

  • багато чисельні валютні операції на незначні суми (вдавання до дроблення операцій);

  • наближення до максимально встановленого ліміту НБУ для здійснення валютних операцій;

  • невідповідність вартості зовнішнього залучення ринковим умовам;

  • отримання суб’єктом господарювання фінансової допомоги;

  • походження активів внаслідок фінансової допомоги;

  • обсяг/вид/суть діяльності валютних операцій не відповідає звичайній діловій активності/змісту діяльності;

  • важко ідентифікувати економічну доцільність операції;

  • операції фізичних осіб понад встановлену НБУ суму;

  • невідповідність вартості продукції/робіт/послуг/активів ринковим умовам;

  • здійснення операцій від імені та на користь третіх осіб;

  • використання компаній – «оболонок»;

  • повернення інвестицій;

  • інші індикатори на розсуд банку.

Після впровадження воєнного стану в Україні в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності змінилися не лише правила оподаткування, а й деякі обмеження, зокрема щодо строків валютних розрахунків, тобто платежів за експортно-імпортними операціями. Порівняння обмежень, які виникли після впровадження воєнного стану, та тих, які були до того, наведено в таблиці. Усі обмеження та уточнюючі зміни до них визначено постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 року No 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».



Отже, відбулося зменшення граничного строку застосування банківського валютного нагляду, тобто максимально можливих строків розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 календарних днів до 120 календарних днів. Відповідальність за порушення даних строків існує та визначена у Законі України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року No 2473, а саме з першого дня, який настає після граничного дня валютного нагляду, тобто з 121-го дня, нараховується пеня, яка становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором за кожен день прострочення. Слід зауважити, що є декілька умов, за наявності яких таки скорочений термін не застосовується, зокрема:

  • у випадку, якщо вартість товарів/робіт/послуг, котрі підлягають імпорту чи експорту, не перевищує суму 400 тисяч гривень на дату здійснення операції;

  • у випадку, якщо розмір залишку оплати за імпортовані чи експортовані товари/роботи/послуги не перевищує суму 400 тисяч гривень на дату граничного строку для розрахунків;

  • до випадків, які належать до винятків, встановлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України (відповідно до постанови НБУ від 14.05.2019 року No 67).

Також заборонено операції щодо розрахунків з учасниками з РФ та РБ, тобто особами, які там перебувають або ж зареєстровані. Проте є певні винятки, зокрема перекази на спеціальні рахунки НБ для збору коштів на підтримку Збройних сил України, перекази коштів осіб з походженням з РФ чи РБ між своїми власними рахунками тощо.

Окрім вищезгаданих заборон, Національний банк України посилив вимоги до небанківських установ з метою мінімізації спекуляцій на валютному ринку в умовах війни, а саме зменшення штучного підвищення курсу в готівковому сегменті валютного ринку, адже офіційний курс долара США було зафіксовано з початком війни (спочатку 29,25 грн за 1 долар США, а з 21 липня – 36,56 грн за 1 долар США) задля того, щоб забезпечити стабільну роботу фінансової системи .

Отже, з’явилася заборона на розміщення інформації про курси купівлі та продажу іноземних валют поза межами кас установ та привернення до них надмірної уваги будь-якими символами, а також в пунктах купівлі та продажу іноземних валют процес обміну валют повинен здійснюватися із обов’язковим веденням відеоспостереженням. Заборонено також перекази з України за кордон в іноземній та національній валютах, як виняток лише оплата витрат за кордоном, які пов’язанні з лікуванням чи смертю громадян, а також витрати на оплату рахунків за навчання. Заборон чи обмежень на вхідні перекази з-за кордону немає. Фізичні особи, котрі займаються волонтерською діяльністю, мають змогу купувати валюту та переказувати її за кордон у межах щомісячного ліміту 400 тисяч гривень в еквіваленті, або ж без обмежень використовувати гривневі платіжні картки для придбання товарів, які підвищують обороноздатність України, а саме військової та тактичної форми, касок, бронежилетів, тепловізорів тощо. Передбачено зобов’язання банків забезпечити роботу своїх відділень у безперебійному режимі в умовах відсутності загрози здоров’ю та життю громадян, а також забезпечити доступ до сховищ та сейфових скриньок і постійно поповнювати банкомати готівкою в необмеженій кількості. Особливістю реалізації валютного контролю є застосування валютного нагляду, в основі якого відповідно до політики ліберизації валютного регулювання було передбачено власний аналіз та відповідальність, ризико-орієнтований підхід, аналіз суті операцій, а не форми.
Висновок

В період воєнного стану законодавство змінюється досить швидко, скасовуються чинні або ж впроваджуються нові норми, а підприємці зобов’язані оперативно реагувати на ті зміни, які існують у сфері зовнішньоекономічної діяльності в Україні під час війни. Хоча в законодавстві передбачено інструменти валютного регулювання на випадок надзвичайних подій у фінансовій системі країни, досвід показує, що в умовах впливу зовнішнього середовища виникає необхідність у встановленні нових заходів, а досвід України в цьому контексті у період введення воєнного стану виявився позитивним. В основу валютного нагляду покладено ризико-орієнтований підхід, а визначені індикатори порушень валютного законодавства варто брати до уваги при реалізації заходів внутрішнього контролю та роботі внутрішніх аудиторів, оскільки при застосуванні ліберального підходу до реалізації валютного нагляду актуалізується внутрішній контроль, аналіз валютних операцій для попередження можливих відхилень. Також можемо підсумувати, що однією з найголовніших умов успішного та «законного» бізнесу наразі є відстежування змін, котрі вносяться до митного, податкового та валютного законодавств та їх неухильне виконання.
Джерела

  1. Матвеєв, Микола, Віра Лебедченко, and Ганна Гайдай. "Регулювання ЗЕД в умовах війни." Наукові перспективи (Naukovì perspektivi) 5 (23) (2022).

  2. Antoniuk, O. R., and M. O. Dermanska. "ОСОБЛИВОСТІ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ: ВПЛИВ НА ПОЛОЖЕННЯ КОНТРОЛЮ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4.100 (2022): 3-14.

  3. Григорук, Анатолій, and Любов Литвин. "РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ." Наукові перспективи (Naukovì perspektivi) 4 (34) (2023).

  4. https://ibuhgalter.net/ru/articles/995

  5. https://biz.ligazakon.net/analitycs/211512_zed-rozrakhunki-pd-chas-vyni

Київ 2023

скачати

© Усі права захищені
написати до нас