Ім'я файлу: ППВ Семінар 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 42кб.
Дата: 02.03.2023
скачати

ППВ Семінар 2
1)    Суб’єкти права на винахід. Регулювання правовідносин між ними
2)    Секретний винахід (корисна модель), процедура набуття прав.
3)    Службовий винахід (корисна модель), процедура набуття прав.
4)    Склад заявки на винахід (корисну модель). Процедура подання, етапи (що на кожному етапі відбувається) та строки розгляду. Перетворення заявки на винахід на заявку на корисну модель і навпаки
5)    Склад заявки на винахід за процедурою PCT. Поняття пріорітету. Процедура подання, етапи (що на кожному етапі відбувається)та строки розгляду.

Ст. 40 – 50 https://drive.google.com/file/d/1b18N9iUAmgiWdwFBvjOiwXh6ejnSxkhE/view

Суб’єкти права на винахід


Суб’єктами прав на винахід є винахідник, автор промислового зразка, інші особи, які набули прав на винахід за договором чи законом Це положення закріплено у ст. 463 ЦК суб’єкти прав інтелектуальної власності на винахід. Також , суб’єктами можуть бути роботодавець (у разі службових винаходів)або їх правонаступники, Патентовласники: договірний патентовласник, Ліцензіати; особа, зазначена автором у заявці на видачу патенту; спадкоємці патентовласника.

Первинним суб’єктом прав на винахід є винахідник (людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід. Визнаються творці як винаходів, так і корисних моделей) та автор промислового зразка - фізична особа, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено запатентований об’єкт, створено промисловий зразок.

  • Не можуть бути винахідниками юридичні особи, навіть, якщо вони фінансували створення винаходу та роботодавці винахідника.

Винахіднику надається першочергове право на одержання патенту та комплекс особистих прав на створений ним винахід (існує значна кількість випадків, коли авторство на винахід приписують далеко не завжди справжньому винахіднику нової технології: швейна машинка, лампа).

Винахіднику належить право авторства (і лише йому), тобто право визнання творцем об’єкта інтелектуальної власності.

  • Крім того, винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним продукту чи пристрою. Дані права є невід'ємними особистими немайновими правами винахідника та охороняються безстроково.

  • Автору промислового зразка також належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом.

  • Роботодавець, тобто особа, з якою винахідник перебуває у трудових відносинах, має право на одержання патенту лише на службовий винахід (корисну модель).

Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу, а лише надали творцеві технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні або оформленні заявки.

У разі, якщо винахід або корисна модель створена спільно кількома винахідниками їх відносини з приводу прав на винахід мають регулюватися укладеною між ними угодою (усі вони є співавторами).

Співавторство має різні форми (творчу роботу може розпочати одна особа, продовжити друга, а закінчити третя, а можуть виконувати й одночасно всі ці особи і т. ін.) — потрібно лише, щоб кожний із співавторів зробив у спільну роботу певний творчий внесок (незалежно від ступеня творчої участі у спільній роботі). Постановка проблеми, а також просте технічне сприяння (виготовлення креслень, макетів, оформлення документації тощо) відносин співавторства не породжує.

  • При цьому Закон України «Про охорону прав на винахід та корисну модель» встановлює презумпцію, що винахідники, які спільно створили результат технічної творчості, мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Автори, які створили промисловий зразок спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

  • Право на одержання патенту на промисловий зразок, створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею не прийняте рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані.

Щодо інших суб’єктів прав на винахід.

До інших осіб, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом можуть бути:

  • Патентовласники: договірний патентовласник (патент може бути переданий за договором, за плату будь-якій фізичній або юридичній особі);

  • роботодавець (у разі службових винаходів);

  • Ліцензіати;

  • особа, зазначена автором у заявці на видачу патенту;

  • правонаступники;

  • спадкоємці патентовласника.



  • Патентовласники

Право на одержання патенту має автор винаходу, корисної моделі, промислового зразка, сорту рослини, а також його спадкоємець, якщо інше не передбачено законом.

Особи автора й патентовласника збігаються далеко не завжди.

Закон зазвичай надає автору можливість відступлення належного йому права на одержання патенту будь-якій фізичній або юридичній особі указуванням у заяві на видачу патенту імені майбутнього патентовласника. При цьому власниками патенту можуть бути кілька осіб (фізичних і (або) юридичних) одночасно.

  • Роботодавець (у разі службових винаходів)

Якщо винахід, корисна модель, промисловий зразок або сорт рослин створено під час виконання службових обов'язків або за дорученням роботодавця (за умови, що контрактом не передбачено інше), право на одержання патенту має роботодавець або його правонаступник.

  • Ліцензіат 

Особа, яка одержує у визначеному договором обсязі право на використання винаходу за плату.

  • Особа, зазначена автором у заявці на видачу патенту (заявник)

Особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку.

  • Правонаступники.

Правонаступник автора винаходу, корисної моделі або промислового зразка чи його роботодавця має право на одержання патенту на відповідний об'єкт промислової власності.

Правонаступник особи, що подала заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг, топографії ІМС, також має право на одержання свідоцтва на ці об'єкти інтелектуальної власності.

  • Спадкоємці.

У разі смерті автора або власника охоронного документа на об'єкт промислової власності суб'єктами права стають їхні спадкоємці. При цьому в спадщину переходять лише майнові права померлого автора або власника охоронного документа (особисті немайнові права - право авторства, право на авторське ім'я - у спадщину не переходять).

Право промислової власності успадковують згідно із законом і за заповітом. Якщо у померлого автора (власника охоронного документа) спадкоємців за законом немає і він не залишив заповіту, спадкоємцем стає держава.

У спеціальних ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки» міститься дещо більше положень щодо суб’єктів патентних прав та їх прав загалом.

Право на реєстрацію суб’єктів:

І. Суб’єкти права на реєстрацію винаходу (корисної моделі):


ІІ. Суб’єкти права на реєстрацію промислового зразка

1) Право винахідника

1. Право на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) має винахідник, якщо інше не передбачено Законом.

2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі), якщо інше не передбачено угодою між ними.

3. У разі перегляду умов договору щодо складу винахідників НОІВ за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

4. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

5. Винахіднику належить право авторства, яке є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково.

Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

2) Право роботодавця

1. Право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) має роботодавець винахідника, якщо інше не передбачено договором.

2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

3. Якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю, він повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до НОІВ заявку на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або передати право на таку реєстрацію іншій особі, або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

4. Якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю і він не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

5. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

6. Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.

3) Право правонаступника

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця.

4) Право першого заявника

Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу (корисної моделі).



1) Право автора

1. Право на реєстрацію промислового зразка має автор або його правонаступник, якщо інше не передбачено  Законом.

2. Право на реєстрацію промислового зразка, створеного спільною працею кількох авторів, належить авторам спільно, якщо інше не передбачено укладеним між ними договором.

3. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів НОІВ за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

4. Автору промислового зразка належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.

2) Право роботодавця

1. Право на реєстрацію промислового зразка має роботодавець автора, якщо промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти з автором письмовий договір щодо розміру та умов виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.

Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру розв’язуються у судовому порядку.

2. Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно.

Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до НОІВ, то право на реєстрацію промислового зразка переходить до автора.



Секретний винахід


Правове регулювання: ЗУ "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" 

Поняття

Секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці, права на який засвідчуються патентом на секретний винахід (секретну корисну модель).

Строки

Існують особливості у строках дії секретних патентів. У загальному випадку строк їхньої дії залежить від строку засекречуваності винаходу й не перевищує строк дії охорони патенту на винахід або корисної моделі, але не може бути довшим за визначений згідно з Законом строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід або корисну модель.

  • Строк засекречуваності винаходу залежить від строку, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, яка зазначена у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю України. Це рішення встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретності інформації.

  • Критерії визначення ступеня секретності встановлюються Службою безпеки України.

  • Строк засекречування для інформації зі ступенем секретності «особливої важливості» становить 30 років, для «цілком таємно» – 10 років та 5 років – для інформації зі ступенем «таємно»

Права, що випливають з державної реєстрації секретного винаходу (секретної корисної моделі), діють від дати внесення інформації про секретний винахід (секретну корисну модель) до відповідного Реєстру.

Права володільця на секретний винахід

Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником патенту має здійснюватися з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю" та за погодженням з державним експертом.

Права, які випливають з патенту на винахід, є чинними з дати наступного дня після їх державної реєстрації.

Володілець патенту на секретний винахід (корисну модель) має право внести відповідному Державному експертові пропозицію про розсекречування винаходу (корисної моделі) чи зміну встановленого ступеня секретності. Державний експерт у цьому випадку повинен розглянути пропозицію і дати письмову відповідь протягом місяця від дати одержання пропозиції.

Володілець патенту на секретний винахід (корисну модель) протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного експерта про розсекречування винаходу (корисної моделі) має право подати до НОІВ клопотання про видачу патенту на винахід (корисну модель) на строк, що залишився до закінчення дії патенту на секретний винахід (секретну корисну модель).

  • У такому разі НОІВ вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) і видає патент згідно із статтями 2223 і 25  Закону, за умови сплати відповідних зборів та державного мита.

Виключні майнові права інтелектуальної власності володільця патенту на секретний винахід (секретну корисну модель) обмежуються Законом України "Про державну таємницю" і відповідними рішеннями Державного експерта.

  • За власником залишається право розпоряджатися своїм правом, наприклад, надавати дозвіл будь-якій особі використовувати секретний винахід у своїх цілях на підставі ліцензійного договору, а в разі передачі права власності на винахід або корисну модель – виключно за погодженням з держекспертом.

Володілець патенту на секретний винахід (секретну корисну модель) має право на одержання від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів, передбачених Законом. Збір за підтримку чинності майнових прав інтелектуальної власності на секретний винахід (секретну корисну модель) не сплачується.

Відчуження прав

Примусове відчуження патенту на секретний винахід за його невикористання зазвичай не застосовується.

Щодо «ліцензійного договору», то Володілець патенту на секретний винахід (секретну корисну модель) може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта.

Службовий винахід (корисна модель)


Особливість патентування секретного винаходу (корисної моделі), яка не пов’язана із процедурою засекречування/ розсекречування винаходу (корисної моделі) державним експертом з питань державної таємниці є службові винаходи (корисні моделі).

Поняття

Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

  • у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

  • з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

Службові обов'язки мають бути зафіксованими в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі).

З огляду на ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» право на одержання патенту на службовий винахід має роботодавець винахідника.

Набуття прав на службовий винахід

У разі створення службового винаходу його автор повинен подати роботодавцю письмове повідомлення про його створення з описом, що розкриває суть створеного об’єкта.

Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно.

  • У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому чи його правонаступнику винагороди відповідно до економічної цінності винаходу або іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Роботодавець має право протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника такого повідомлення подати до Укрпатенту заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) або передати право на реєстрацію патенту іншій особі, або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації.

  • Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до НОІВ, то право на реєстрацію промислового зразка переходить до автора.

  • Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років.

Якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід переходить до винахідника або його правонаступника.

  • У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне, перед іншими особами, право на придбання ліцензії на запатентований винахід.

Необхідно зазначити, що коли роботодавець приймає рішення зберегти винахід як конфіденційну інформацію, він може це зробити у вигляді комерційної таємниці. Це пояснюється тим, що на відміну від винаходу, який є результатом творчості, комерційна таємниця одночасно є і певним ідеальним об’єктом, і результатом творчості.

Крім автора, винахідника та роботодавця право на одержання правоохоронного документу мають їх правонаступники за договором чи законом.

Слід підкреслити, що ЦК України передбачає інший механізм розподілу прав на службові об’єкти інтелектуальної власності.

  • Згідно ст. 429 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, закони мають прийматися відповідно до його норм (ст. 4 ЦК України), то норми ЦК України, які встановлюють інший механізм розподілу прав на службові винаходи, корисні моделі та промислові зразки, ніж той, що передбачений спеціальними законами, мають пріоритет порівняно із положеннями ст.9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисну модель» та ст. 8 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

У зв’язку з наведеним, метою уникнення можливих конфліктів слід рекомендувати роботодавцю та працівнику з при підписанні трудового чи іншого договору вирішувати питання щодо розподілу майнових прав інтелектуальної власності на створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця службовий винахід, корисну модель чи промисловий зразок та чітко зафіксувати, які права залишаються за працівником, а які надаються роботодавцеві.

Склад заявки на винахід (корисну модель).


Ст. 44 – 49 https://drive.google.com/file/d/1b18N9iUAmgiWdwFBvjOiwXh6ejnSxkhE/view

Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання заявки визначаються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001

Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту

Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.

Заявка повинна містити:

  • опис винаходу (корисної моделі);

  • формулу винаходу (корисної моделі);

  • креслення (якщо на них є посилання в описі);

  • реферат.

Усі документи заявки на винахід (корисну модель) слід оформляти таким чином, щоб можна було зберігати їх тривалий час і безпосередньо репродукувати в необмеженій кількості копій.

При використанні термінів і позначень, що не є загальновживаними, необхідно пояснити їх значення при першому вживанні в тексті. Усі умовні позначення слід розшифровувати.

Основні етапи складання заявки на винахід, корисну модель складають:

1. Повідомлення творцями адміністрації установи про створення передбачуваного винаходу, корисної моделі.

2. Укладання договорів між творцями і установою

3. Підготовка розділів опису винаходу (корисної моделі):

  • а) Визначення ОПІВ – винахід або корисна модель;

  • б) Визначення індексу рубрики діючої редакції міжнародної патентної класифікації, до якої належить винахід (корисна модель);

  • в) Викладення назви винаходу (корисна модель);

  • г) Викладення формули винаходу (корисна модель);

  • д) Викладення розділу: галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель);

  • є) Викладення розділу: рівень техніки винаходу (корисної моделі);

  • ж) Викладення розділу: суть винаходу (корисної моделі);

  • з) Викладення розділу: перелік фігур креслення;

  • і) Викладення розділу: відомості, що підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі);

4. Повідомлення працівником адміністрації установи про створення передбачуваного винаходу, корисної моделі

https://ipr.nas.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Rekomendatsii_zaiavky_na_vynakhody_korysni_modeli.pdf
скачати

© Усі права захищені
написати до нас