1 Розірвання трудового договору у зв’язку із закінченням строку трудового договору
2
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ), трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
3
Відповідно до ст. 23 КЗпПУ, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
4
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
5
Відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпПУ, підставою припинення трудового договору може бути закінчення його строку.
Ця підстава припинення трудового договору застосовується для строкових трудових договорів.
6
Відповідно до ст. 39-1 КЗпПУ, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений. Власник або уповноважений ним орган не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про подальше звільнення.
7
Звільнити працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору можна як у період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки ч. 3 ст. 40 КЗпПУ встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у статтях 40, 41 КЗпПУ.
8
Строковий трудовий договір підлягає припиненню достроково за вимогою працівника у разі його хвороби або інвалідності, які заважають виконувати роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпПУ.
9
У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відпустки»).
10
Слід ураховувати гарантії, передбачені для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ч. 3 ст. 184 КЗпП), за якими у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору проводиться обов’язкове працевлаштування. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш ніж три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.
11