Ім'я файлу: 9 семінар.DOCX
Розширення: docx
Розмір: 62кб.
Дата: 15.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Лекція 3_07_11_2020.docx
Практичні роботи ТЗ).docx

Семінар 9

Виконали: Бовкун Сніжана, Кушнір Марко, Дудка Едуард, Дзюбинський Денис, Тулаінова Анна.

1. Представити обласну державну адміністрацію і її організаційну структуру. (Бовкун)

Обласна державна адміністрація (ОДА) – місцева державна адміністрація, місцевий орган державної виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади України.

ОДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці – області, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною обласною радою.

Київська обласна державна адміністрація, КОДА – місцева державна адміністрація Київської області.

Структура:

  • Департамент агропромислового розвитку

  • Департамент екології і природних ресурсів

  • Департамент економічного розвитку і торгівлі

  • Департамент фінансів

  • Департамент містобудування та архітектури

  • Департамент регіонального розвитку

  • Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності

  • Департамент освіти і науки

  • Департамент охорони здоров'я

  • Департамент соціального захисту населення

  • Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

  • Департамент комунікацій та взаємодії з громадськістю

  • Управління культури, національностей та релігій

  • Управління фізичної культури і спорту

  • Управління внутрішнього аудиту

  • Управління інфраструктури

  • Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання

  • Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами

  • Служба у справах дітей та сім'ї

  • Державний архів області

2. Визначити систему функцій, що реалізуються обласною державною адміністрацією в процесі управління областю для досягнення поставлених цілей. (Тулаінова)

Згідно закону України про місцеві державні адміністрації:

Стаття 1. Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Стаття 2. Основні завдання місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Стаття 7. Правові засади діяльності місцевих державних адміністрацій

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Стаття 17. Повноваження в галузі соціально-економічного розвитку

Місцева державна адміністрація:

1) розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку і подає їх на затвердження відповідній раді, забезпечує їх виконання, звітує перед відповідною радою про їх виконання;

2) забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3) складає необхідні для управління соціально-економічним розвитком відповідної території баланси трудових, матеріально-фінансових та інших ресурсів, місцевих будівельних матеріалів, палива; визначає необхідний рівень обслуговування населення відповідно до нормативів мінімальних соціальних потреб; проводить розрахунок коштів та визначає обсяг послуг, необхідних для забезпечення передбаченого законодавством рівня мінімальних соціальних потреб;

4) подає раді висновки щодо доцільності розміщення на відповідній території нових підприємств та інших об’єктів незалежно від форм власності;

5) вносить за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про створення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон;

6) розглядає та приймає рішення за пропозиціями органів місцевого самоврядування щодо проектів планів та заходів підприємств, установ, організацій, розташованих на відповідній території;

7) розробляє пропозиції щодо фінансово-економічного обгрунтування обсягів продукції, що підлягає продажу для державних потреб за рахунок державного бюджету; на пропозиції органів місцевого самоврядування формує обсяги продукції, що поставляється для місцевих потреб за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування та інших джерел фінансування;

8) розробляє та вносить пропозиції до проектів державних цільових програм, а також довгострокових прогнозів та проектів індикативних планів розвитку відповідних галузей народного господарства, їх фінансово-економічного забезпечення.

3. Проаналізувати стан та тенденції розвитку, відповідно: економіки області, визначити систему чинників, які впливають на них. (Дудка)

В рамках Київської ОДА за економічний розвиток відповідає департамент економіки та цифровізації.

Спеціалізація Київської області визначається розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством.

Промисловість.

Прискорено розвиваються науково-технічні галузі (машинобудування і металообробка, приладобудування, електроенергетика та хімічна промисловість).

Важливою складовою економіки є енергетичний сектор. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість. Також ведеться добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Валовий регіональній продукт Київської області на 2016 рік склав 128638 млн грн.

Серед факторів як безпосередньо впливають на економічний розвиток області можна виокремити вигідне транспортне розташування, що сприяє розвитку логістики. Також позитивним фактором є те що область межує зі столицею України. Київ як найбільший фінансовий, інвестиційний та економічний центр України приваблює велику кількість робочої сили, що позитивно впливає і на розвиток область.

Тенденції розвитку.

Наразі Київська область є досить успішним за українськими показниками регіоном. Заселення Києва сприяє відтоку частини населення в агломерацію (Бровари, Бориспіль), що безпосередньо сприяє розвитку області, зокрема через створення нових робочих місць у сфері послуг. Київська область є перспективним інвестиційним регіоном для аграрної сфери через сусідство з Києвом, що дає доступ до науково-технічної бази. Зниження податків на ведення бізнесу в області може мати дуже позитивні наслідки для її подальшого розвитку.

4. Окреслити коло проблем та диспропорцій в економічному розвитку опираючись на показники соціального розвитку країни, області, міста. (Дудка)

Також для Київської області можна виділити ряд негативних факторів, які створюють проблеми в її економічному розвитку. Одним із таких факторів є брак корисних копалин. Це зумовлює переважно «аграрний» характер області та домінування легкої промисловості над важкою. Проте орієнтуючись на іноземний досвід можна побачити що як правило, прилеглі до великого фінансового центру території є ідеальним місцем для розвитку бізнесу. Прикладами є Південно-Західна Каліфорнія, Околиці Сіетлу, Рейнланд, Банглаор в Індії. Водночас Київська область однозначно не використовує сповна весь свій потенціал та вигоду від сусідства з Києвом. Це не ускладнює динамічний розвиток області.

Іншим негативним фактором є відносний спад використання Дніпра у якості транспортного шляху для перевезення товарів. Географічно зумовленим фактором, який створює перешкоди для розвитку області є відсутність доступу до моря.

Диспропорції в економічному розвитку. Київ як найбільший фінансовий центр України притягує до себе найбільше інвестицій. Таким чином найбільша грошова маса перебуває в обігу саме у столиці України. Водночас економічний розвиток Київської області значно поступається розвитку столиці. Найбільш економічно успішними є міста, які входять до Київської агломерації. Також досить розвиненим є місто Біла Церква, завдяки розташуванню там великої кількості промислових підприємств. Водночас переважна частина області залишається аграрним регіоном.

5. Охарактеризувати середовище функціонування органу державного управління, окреслити сильні та слабкі сторони, загрози та можливості в розвитку національної економіки, використавши методичні підходи SWOT - аналізу та PEST – аналізу. (Дзюбинський)

ОДА (сфера функціонування):

  • здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративної одиниці

  • реалізує повноваження, делеговані їй облрадою

  • підзвітні облрадам

  • спрямовують діяльність райдержадміністрацій (РДА) та здійснюють контроль за їх діяльністю

  • голова ОДА може скасувати розпорядження голови РДА, якщо вони суперечать законодавству

  • голова ОДА має право вносити на розгляд Облради свої питання, пропозиції

  • можуть виносити питання притягнення до відповідальності голів РДА

  • голова ОДА та його заступники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування

  • не мають права втручатись в здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень

Яким чином Київська ОДА сприяє розвитку регіональної та національної економік?

КОДА (Київська ОДА) містить у своєму складі департамент економіки та цифровізації, який забезпечує реалізацію державних політик:

  • державної політики економічного і соціального розвитку;

  • державної цінової політики;

  • державної регіональної політики;

  • державної політики у сфері інвестиційної діяльності та державно-приватного партнерства;

  • державної політики з питань розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи;

  • державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

  • єдиної державної зовнішньоекономічної політики;

  • державної промислової політики;

  • державної політики у сфері туризму, діяльності курортів

SWOT-аналіз

Сильні сторони:

  • Легітимні владні повноваження системи державного управління з організації її інноваційного розвитку

  • Висококваліфікований персонал в системі державного управління

  • Державно-управлінський досвід персоналу в державному управлінні

  • Компетентне керівництво в державному управлінні

  • Наявність елементів інноваційної інфраструктури в системі державного управління

  • Можливість залучення зовнішніх ресурсів, грантів до реалізації проектів КОДА

  • Інноваційний досвід персоналу державного управління в сфері державних програм та міжнародних проектів

  • Ієрархічна і розподілена структура системи державного управління

  • Виключна роль системи державного управління в стратегічному управлінні нововведеннями

Слабкі сторони:

  • Відсутність сталого інноваційного управління в системі державного управління

  • Слабка мотивація персоналу системи державного управління до інновацій та змін

  • Періодична зміна керівництва органів державного управління

  • Брак загальновизнаних інноваторів в державному управлінні

  • Недостатня увага цільового фінансуванню державного управління

  • Низький рівень стратегічного мислення керівництва системи державного управління

  • Відсутність системи стратегічного управління в державному управлінні

  • Недостатня увага інноваційно-орієнтованому підвищенню кваліфікації державних службовців

Можливості:

  • Політична воля до змін 

  • Потужний науково-освітній потенціал в сфері державного управління

  • Теоретичні напрацювання в сфері інноваційного розвитку державного управління

  • Націленість державних управлінців на успішну реалізацію пріоритетів державної політики

Загрози:

  • Відсутність засад формування і реалізації напрямів впровадження інновацій в державному управлінні

  • Відсутність нормативної бази зі стратегічного планування

  • Недостатня взаємодія державно-управлінської науки, освіти та практики

  • Відсутність економічних засад реформування сфери державного управління

  • Відсутність стратегії з масштабного оновлення сфери державного управління

  • Слабка розвиненість інфраструктури державного управління

  • Регламентація діяльності органів державної влади як фактор обмеження можливостей до впровадження інновацій (мало повноважень).

PEST-аналіз (political, economical, social, technological) 

Політичні чинники  впливу на сферу державного управління:

  • політична нестабільність впливає на загальний стан політичних реформ  (негативний вплив)

  • останні місцеві вибори в Україні були чи не найрезонанснішими виборами за історію незалежності, громадяни починають розуміти важливість вибору органів місцевого самоврядування; збільшення інтересу до місцевого самоврядування як наслідок дає більше залучення громадян в політичну діяльність (позитивний вплив) 

  • розвиток регіональних медіа дає можливість громадянам більше дізнатись про проблеми свого регіону, як наслідок маємо більшу зацікавленість в політиці регіону (позитивний вплив) 

  • реформа децентралізації. Збільшення місцевих бюджетів, збільшення ваги органів місцевого самоврядування. Як наслідок це дає регіонам можливість розвиватись незалежно від столиці. З’являється чимало локальних проектів. Розвиток регіональної інфраструктури. Більша зацікавленість до життя регіону (позитивний вплив) 

  • влада керується власними інтересами, деколи ігноруючи важливі проблеми регіону, натомість лобіюючи інтереси себе, виборців тощо (негативний вплив)

  • нестабільність законодавства держави (негативний вплив)

  • велика тривалість процесу прийняття рішень як наслідок бюрократичної системи управління, що обмежує діяльність акторів, які просувають реформи (негативний вплив)

  • обмежений спектр повноважень державних службовців, несприяння індивідуалізму (негативний вплив)

  • політична корупція (негативний вплив)

  • низький рівень залучення іноземного досвіду до реформування сфери (негативний вплив)

  • президент призначає голів ОДА, створення інституту “смотрящих» за регіонами (негативний вплив)

Економічні чинники впливу на сферу державного управління: 

  • низький рівень економічної підтримки реформування сфери державного управління (негативний вплив)

  • низький рівень оплати праці в сфері державного управління (негативний вплив)

  • низький рівень фінансування існуючої системи державного управління (негативний вплив)

  • низький рівень планування в сфері державного управління (негативний вплив)

  • відсутність економічних засад реформування державного управління (негативний вплив)

  • оплата праці державному службовцю здійснюється незалежно від об’ємів роботи, яку він виконав (негативний вплив)

  • збільшення обсягу місцевих бюджетів (позитивний вплив)

Соціальні чинники впливу на сферу державного управління:

  • низька привабливість роботи на державній службі серед громадян (негативний вплив)

  • відсутність визнання сфери державного управління громадянами як ефективного механізму задоволення інтересів громадян  (негативний вплив)

  • низький рівень зацікавленості громадян в політиці, в реформуванні держави (негативний вплив)

  • відсутність кваліфікованих працівників у сфері державного управління (негативний вплив)

  • роботу в державному управління важко назвати престижною в Україні (негативний вплив)

  • важкий процес звільнення неефективних співробітників інститутів державного управління (негативний вплив)

  • відсутність прозорої системи кар’єрного зростання в сфері державного управління (негативний вплив)

  • демократизація процесу прийняття рішень. Організація громадських рад, слухань, дискусій тощо (позитивний вплив)

Технологічні чинники впливу на сферу державного управління:

  • низький рівень зв’язків у структурі “влада-наука-бізнес» (негативний вплив)

  • низький рівень інвестицій в реформування сфери державного управління (негативний вплив)

  • повільний процес залучення інновацій в управлінську (і не тільки) сферу (негативний вплив)

  • малий обсяг практичного застосування теоретичних навичок в сфері державного управління (негативний вплив)

  • слабкий науковий, освітній потенціал у сфері державного управління (негативний вплив)

6. З метою відображення взаємозалежності та взаємодоповнюваності основних цілей державного та регіонального управління, побудувати «дерево» цілей державного управління економікою України, області, міста. (Дзюбинський)

Дерево цілей КОДА:

Цілі другого рівня: 

Ціль 1. Прогресивний розвиток Київщини, підвищення інвестиційної привабливості регіону та ефективне використання бюджетних коштів.

Ціль 2. Наближення адміністративних послуг до населення Київської області.

Ціль 3. Розвиток інфраструктури Київщини.

Ціль 4. Забезпечення комфортних, безпечних та гідних умов проживання та розвитку для мешканців Київської області.

Ціль 5. Сприятливе та чисте навколишнє середовище Київщини.

Ціль 6. Ефективне використання природних ресурсів Київщини та збереження їх для нащадків.

Ціль 7. Охорона здоров’я населення.

Ціль 8. Створення нових можливостей освітнього процесу для реалізації права на освіту.

Ціль 9. Соціальний захист населення, зайнятість населення, праця та заробітна плата. Забезпечення житлом пільгових категорій населення Київської області.

Ціль 10. Родинний затишок для кожної дитини Київщини.

Ціль 11. Реалізація молодіжної політики та розвитку спорту в Київській області в умовах децентралізації.

Ціль 12. Забезпечення високого рівня інформаційної підтримки Київщини.

Ціль 13. Розвиток ІТ та діджиталізація.

Ціль 14. Розвиток бренду Київщини як регіону-лідера із значним економічним та інвестиційним потенціалом.

Ціль 15. Побудова системи внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та управління ризиками в Київській обласній державній адміністрації.

Ціль 16. Забезпечення професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної та публічної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, та забезпечення права рівного доступу до служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Цілі першого рівня (основні пріоритети):

2.1. Патріотизм – розуміння України та Київської області як місця, де ми живемо.

2.2. Соціальна відповідальність.

2.3. Дієвість та проактивність.

2.4. Забезпечення зростання експорту та прямих іноземних інвестицій.

2.5. Розвиток інтелектуального потенціалу випускників Київщини.

2.6. Створення нових робочих місць.

Головна мета - процвітання Київщини та добробут громадян 



Питання 7. Запропонувати стратегію розвитку економіки України, області, міста, виходячи з виявлених проблем, цілей та загроз (цілі, завдання та пріоритетні напрями сталого розвитку на короткостроковий період, відповідно, країни, області, міста). (Кушнір)
Київська область належить до п’ятірки економічно розвинутих регіонів України (після м.Києва, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей) за обсягами валового регіонального продукту (ВРП), який у 2019 році становив 157,0 млрд грн (у 2014 році – 79,6 млрд гривень). 
За обсягом ВРП на одну особу Київська область протягом 2014-2019 років посідала 4 місце серед регіонів України, поступаючись лише м.Києву, Дніпропетрівській та Полтавській областям. Разом з тим, Київщина за цим показником значно відстає від столичних регіонів сусідніх країн, зокрема Мінської області Республіки Білорусь та Мазовецького воєводства Республіки Польща.
У Київській області постійно здійснюється робота у напряму активізації залучення іноземних інвестицій в економіку регіону, формування позитивного іміджу та інвестиційної привабливості Київщини.
Зменшення вартості акціонерного капіталу нерезидентів у 2015-2016 роках пояснюється, у першу чергу, зміною курсу валюти відносно долара США. Починаючи з 2017 року, позитивна динаміка обсягу прямих іноземних інвестицій відновилась, і вже на початок 2019 року їх сума становила майже 1,6 млрд доларів США. Протягом останніх 3-х років Київщина впевнено тримає 3 місце за вказаним показником, після м. Києва та Дніпропетровської області.
Стратегія економічного розвитку
Пріоритетним напрямом розвитку регіону в економічно-соціальному вимірі буде розвиток людського капіталу та підвищення якості життя мешканців області. 
У сучасних умовах саме накопичений у регіоні людський капітал може стати драйвером розбудови економіки на інноваційних засадах. Натомість низька якість життя, нерозвиненість суспільних інститутів обумовлять загострення таких проблем як зниження рівня людського розвитку і, відповідно, подальшого послаблення конкурентоспроможності регіону, погіршення вікової структури населення внаслідок зростання кількості населення похилого віку і скорочення молодшого, погіршення співвідношення між працездатним і непрацездатним населенням, зростання трудової міграції, погіршення здоров’я громадян та зниження якості освіти, що призведе до браку кваліфікованого людського капіталу у всіх сферах економічної системи регіону. 
Саме тому система цілей і завдань у цій сфері охоплює діяльність у різних сферах соціально-економічного життя мешканців області, серед яких: забезпечення доступності та якості послуг охорони здоров’я, якісної освіти, соціальних послуг, популяризація здорового способу життя, розбудова комунальної інфраструктури, забезпечення громадянської та екологічної безпеки. Визначальним чинником розвитку регіону у перспективі стане інтегрованість мешканців у процеси прийняття рішень щодо розвитку їх територіальних громад та регіону загалом, що вимагає активізації діалогу між представниками бізнесу, органів влади, громадськості.
Для того, щоб це стало реальною подією ми пропонуємо зробити Київську область центром розповсюдження українських інформаційних технологій, а саме перенести проект ДІЯ.СІТІ на терени Київської області. 
Чому це важливо? 
Україна має талановиту базу для розвитку та покращення IT-сектору, що міг би сперечатися з найкращими країнами світу у цій галузі. Проте, на відміну від закордонних колег, ми не маємо єдиної центральної бази «всіх найкращих умів» інформаційно-технологічної сфери. 
За дослідженням компанії GlobalLogic, В цьому кварталі попит на IT-спеціалістів виріс майже на 50%, в порівнянні з минулим.
Загалом, в останні п’ять років кількість нових вакансій в IT-сфері зростає майже на 30% щорічно. В той самий час кількість фахівців збільшується лише на 18%. Такий дефіцит кадрів міг завадити Україні отримати майже $12 млн експортних надходжень у вітчизняну IT-галузь. 
Україні давно потрібно переймати досвід закордонних колег та розробити свій варіант “Техно простору” для бізнесу. Прикладами таких середовищ є Downtown в ОАЕ, Кремнієва Долина в США, The City у Лондоні. 
Як це вплине на Київську область?
Дія City – це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб в Центральній та Східній Європі. В ньому не існуватиме меж для інвестицій, створення робочих місць чи розробки новітніх технологій. Українці та підприємці з усього світу матимуть можливість швидко реалізовувати найамбітніші інноваційні та бізнес-ідеї та ефективно їх впроваджувати.
Проект ДІЯ.СІТІ вже розробляється силами Кабміну та Міністерства цифрової трансформації України, проте той проект, що є зараз працює над збереженням капіталу в столиці України. Ми пропонуємо цей проект перенести у Київську область і ось декілька причин чому. 


  • Збільшення кількості робочих місць 

  • Посилення притоку іноземного капіталу та перетікання власне українського до Київ. Області.

  • Посилення інфраструктури регіону, через важливість об’єкту (будівництво нових доріг, магазинів, будинків, шкіл, дитячих садків) 

  • Покращення міжнародного іміджу області, як головного ІТ-хабу східної Європи.



8. Визначити систему механізмів впливу для реалізації запропонованої стратегії. (Кушнір)

1. ДІЯ.СІТІ – це проект, на яке йде високе постачання грошей від МВФ та США, наші закордонні колеги дуже зацікавленні у вдалому впровадженні цієї екосистеми.

2. Окремим важливим механізмом впливу будуть самі резиденти ДІЯ.СІТІ — це українські (а з часом і не тільки) компанії ІТ-сектору, що вносять певний капітал для того, щоб стати частиною проекту (натомість отримують спеціальні податкові пільги). Тобто, приватні підприємці будуть головними регуляторами життя та розвитку ДІЯ.СІТІ, а не держава.

3. Проект є частиною великого плану роботи Міністерства Цифрової Трансформації і є чи не головним його проектом. Мініцифри буде обов’язково відповідати за його виконання.

Список використаних джерел і літератури

  1. Закон України про місцеві державні адміністрації. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#top



  1. Київська обласна державна адміністрація. ПРО МІСІЮ, СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НА 2020 РІК [Електронний ресурс] / Київська обласна державна адміністрація – Режим доступу до ресурсу: http://koda.gov.ua/normdoc/pro-misiyu-strategichni-cili-ta-osnovni/.



  1. Київська обласна державна адміністрація Департамент економіки та цифровізації. Завдання департаменту [Електронний ресурс] / Київська обласна державна адміністрація Департамент економіки та цифровізації – Режим доступу до ресурсу: https://www.kyivregioneconomy.com/pro-departament.



  1. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.globallogic.com/ua/. Прес-реліз від 24.11.20.



  1. Статистичний збірник «Валовий регіональний продукт у 2016 році». Київ. 2018. с. 26.



  1. Галузева структура промисловості [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.bilatserkva.info/modules.php?name=Content&op=showpage&pid=81/.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас