Ім'я файлу: реферати.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 23.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
КР.doc

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

патптаттпп

РЕФЕРАТ

З дисципліни Соціальна медицина, громадське здоров'я
на тему:

“Рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги.”


Виконав:

Студент 4 курсу 4 групи

І медичного факультету

Карлійчук К.О

Львів - 2023
Актуальність теми

Актуальність теми

Суть профілактики виникнення ускладнень вагітності полягає у забезпеченні вагітних лікувально-профілактичною допомогою, наданні їм вичерпної інформації щодо безпечної репродуктивної поведінки та сприянні створенню для вагітних відповідних соціально-гігієнічних умов.
На сьогодні організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні базується на принципах ВООЗ. Це забезпечення сталого доступу всіх верств населення до кваліфікованої медичної допомоги, служб планування сім'ї, медико-генетичного консультування. З урахуванням різноманітних факторів, які впливають на стан здоров'я жінок, розроблено нормативну базу щодо забезпечення жіночого населення амбулаторною та стаціонарною акушерською допомогою.
Здоров'я жінки - це здоров'я нації. Сучасні принципи надання кваліфікованої акушерської допомоги передбачають: ведення партограми, визначення (за показаннями) біофізичного профілю плода, організацію роботи акушерських стаціонарів з упровадженням спільного перебування матері і дитини, грудного вигодовування, практики "індивідуальних", відповідно до чинного законодавства, та "сімейних" пологових залів, забезпечення запасу медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги.
Акушерську допомогу в Україні здійснюють у лікувальних закладах амбулаторного і стаціонарного типу, основними з яких є пологові будинки та жіноча консультація у складі акушерсько-гінекологічного об'єднання, акушерські відділення у складі багатопрофільної лікарні, жіноча консультація як підрозділ поліклініки.
Акушерську допомогу вагітним (роділлям) з украй високим ступенем прогнозованого перинатального та акушерського ризику надають в акушерських стаціонарах III рівня. З метою підвищити якість надання такої допомоги роботу зазначених закладів будують на принципах співробітництва з кафедрами акушерства і гінекології, неонатології, анестезіологої вищих навчальних закладів відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні базується на принципі єдності здоров'я матері та дитини, а удосконалення первинної медико-санітарної допомоги вагітним, жінкам має пріоритетне значення. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги складається із основних трьох етапів:

1. організації служби планування сім'ї як основи формування та збереження репродуктивного здоров'я;

2. організації акушерської допомоги на основі принципів безпечного материнства;

3. організації гінекологічної допомоги, заснованої на принципах реабілітації репродуктивного здоров'я як основного фактора профілактики онкогінекологічних захворювань.
Організація акушерської допомоги за сучасними підходами розглядається як організація перинатальної допомоги, основними складовими якої є:

- підготовка сім'ї до народження дитини сьогодні розглядається як спільна відповідальність за народження дитини усієї родини, особливо майбутніх батьків у відповідності рекомендацій ВООЗ щодо залучення родини до народження дитини. Реорганізація "Школи материнства" у "Школи відповідального батьківства" передбачає через нові комунікаційні технології підготовку вагітної та її членів родини до партнерських пологів як вагомого психологічного заходу профілактики ускладнень у пологах, зменшення застосування медикаментів, зменшення кількості пологів шляхом кесаревого розтину і як результату поліпшення здоров'я новонароджених;
- формування та підтримка грудного вигодовування малюків дає надзвичайно важливі позитивні результати у зменшенні випадків інфекційних розладів у новонароджених та породіль, а також хвороб органів травлення та шлунково-кишкового тракту у новонароджених;
- профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ. Удосконалені технології у відповідності рекомендацій ВООЗ щодо 4-компонентного підходу, а саме: профілактики ВІЛ серед жіночого населення, профілактики небажаної вагітності у ВІЛ-інфікованих жінок, медикаментозної профілактики ВІЛ у новонароджених та соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей і їх сімей;
- медико-генетична допомога спрямована на профілактику вродженої та спадкової патології. Нормативи надання медико-генетичної допомоги визначають спільну діяльність спеціалістів з медичної генетики та акушерства і гінекології з питань впровадження преконцепційної підготовки до вагітності і пологів, своєчасної діагностики генетичної патології для її попередження у новонароджених.
Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги

В Україні створена 3-рівнева система стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги.
До І рівня відносяться районні, центральні районні та міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома). Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних з низьким ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень, надання медичної допомоги гінекологічним хворим.
До ІІ рівня відносяться районні лікарні, центральні районні лікарні і акушерські відділення міських лікарень, міські пологові будинки, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово. Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних низького і високого (за сукупністю факторів) ступеня акушерського та перинатального ризику, а також виконують усі функції установ I рівня, в тому числі надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги.
До ІІІ рівня відносяться міські, обласні пологові відділення, перинатальні центри та центри репродуктивного здоров`я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень, які мають у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених;

Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних вкрай високого та високого ступеня акушерського та перинатального ризику, з тяжкою екстрагенітальною патологією, надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим.
Організація роботи пологових будинків або пологових відділень будується за єдиним принципом відповідно до діючого законодавства.

Основні завдання акушерського стаціонару:

- надання кваліфікованої медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, основної на доказової медицині;

- впровадження в практику сучасних безпечних методів ведення пологів та періоду новонародженості;

- проведення профілактичних заходів щодо ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та інфекційних захворювань серед матерів і дітей;

- проведення інформаційної роботі серед вагітних, породіль та їх сімей.
Пологовий будинок

Пологовий будинок надає кваліфіковану медичну допомогу жінкам під час вагітності, пологів і в післяпологовий період, гінекологічним хворим, а також забезпечує кваліфіковану медичну допомогу та догляд за новонародженими. Акушерський стаціонар надає допомогу за територіальним принципом, але перша й невідкладна допомога надається всім вагітним і роділлям незалежно від місця проживання і відомчої підпорядкованості закладу.
Структура акушерського стаціонару:

- акушерське приймально-оглядове відділення;

- акушерське відділення з індивідуальними пологовими залами, індивідуальними та сімейними пологовими палатами, післяпологовими палатами для спільного перебування матері і новонародженого;

- відділення патології вагітних;

- операційний блок;

- анестезіологічне відділення (палати) з ліжками інтенсивної терапії для жінок;

- відділення (палати) інтенсивної терапії новонароджених;

- відділення (палата) для неонатального догляду;

- маніпуляційна;

- палата із санвузлом (не менше однієї в залежності від потужності пологового стаціонару - 2-3) з окремим входом для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів;

- приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію;

- санвузол для персоналу, санвузли та душові кімнати для жінок;

- приміщення для прибирального інвентарю;

- група приміщень для медичного персоналу,

- приміщення для госпіталізації гінекологічних хворих.
Організація акушерських стаціонарів передбачає створення індивідуальних пологових палат у відповідності вимог Цивільного кодексу щодо конфіденційності стану здоров'я пацієнта, забезпечення комфортних умов спільного перебування матері та новонародженого в індивідуальній палаті з метою забезпечення дотримання "теплового ланцюжка" та профілактики інфекційних захворювань у породіль та новонароджених.

Медичний персонал акушерського стаціонару дозволяє присутність партнера не більше 2 осіб (чоловіка, членів родини, близьких) на пологах відповідно до порядку, затвердженого головним лікарем ЗОЗ з урахуванням бажання роділлі. Додаткове медичне обстеження родичів не проводиться. Присутність членів родини за наявності в них туберкульозу або гострих проявів інфекційного захворювання в акушерському стаціонарі не допускається. Особи, присутні при пологах, повинні бути в чистому домашньому одязі та змінному взутті.

Дозволяються відвідування матері (з урахуванням її бажання) і дитини в акушерському стаціонарі близькими родичами (не більше 2 осіб одночасно) та їх допомога в догляді за новонародженим і породіллею. Можливість відвідування породіллі членами родини до 14 років вирішується головним лікарем стаціонару.

Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 3-тю добу після пологів.

Акушерський стаціонар закривають у разі необхідності проведення поточного ремонту, але не частіше одного разу на рік. Допускається закриття акушерського стаціонару за поверхами.

Працівники акушерських стаціонарів підлягають обов'язковим медичним оглядам та профілактичним щепленням у встановленому порядку. Персонал несе відповідальність за невиконання вимог нормативних актів, санітарних норм та гігієнічних правил згідно з чинним законодавством України.
Індивідуальний пологовий зал - це обладнане спеціальною апаратурою приміщення для проведення пологів в однієї роділлі з ускладненим перебігом вагітності, після чого мати разом з новонародженим переводяться до індивідуальної післяпологової палати для їх спільного перебування до виписки із стаціонару.
Індивідуальна пологова палата - це обладнане приміщення із санвузлом (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів) для проведення лише фізіологічних пологів за сучасними перинатальними технологіями в однієї роділлі, після чого мати разом з дитиною перебувають у ній до виписки із стаціонару. Оснащуються функціональним ліжком або ліжком-трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду госпіталізації, засобами для ведення пологів (м'ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок), сповивальним столиком. Після пологів мати й дитина спільно перебувають до виписки із стаціонару.
Сімейна пологова палата - це обладнане приміщення з окремим входом і зі санвузлом, де відбуваються пологи та перебуває матір з новонародженим і членами родини (цілодобово за умови необхідності догляду за матір'ю та новонародженим) до виписки зі стаціонару.

Індивідуальна післяпологова палата - це приміщення із санвузлом (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів), де може перебувати лише одна породілля з новонародженим після переведення з індивідуального пологового залу до виписки їх із стаціонару.
Палата для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів. Ці палати повинні бути із санвузлом, з окремим входом, обладнані припливно-витяжною вентиляцією з негативним тиском (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів). Пересування пацієнтів з палати до палати, а також до інших відділень стаціонару забороняється. У цій палаті роділля народжує та перебуває в ній до виписки із стаціонару. До цієї палати можуть госпіталізуватися породіллі, у яких пологи відбулися поза лікувальним закладом.

Медичний персонал при вході до палати для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів одягає одноразовий халат, шапочку, гумові рукавички. Після закінчення роботи цей одяг знімається, здійснюється оброблення рук, лише після цього виходить персонал із цієї палати.

Якщо відсутні умови окремого входу до палати для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів, необхідно здійснити заходи з максимальної ізоляції пацієнтки із дотриманням умов профілактики поширення інфекції.


Права та обов'язки акушерки акушерського стаціонару

Акушерка перебуває у безпосередньому підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, старшої акушерки та завідувача відділення акушерського стаціонару.

Основним завданням акушерки є проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи серед пацієнтів відділення.
Відповідно до основних завдань акушерка здійснює:

- лікувально-діагностичні маніпуляції вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим за призначенням лікаря відділення;

- підготовку вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих до медичного огляду;

- інформування вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих про правила внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режими відділення, контроль за їх дотриманням;

- допомогу лікарю у проведенні оглядів вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих, лікувальних та оперативних маніпуляцій;

- медичну допомогу при пологах, первинну обробку новонароджених;

- санітарно-освітню роботу з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я, профілактики ускладнень вагітності та пологів, переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ-інфекції, планування сім'ї, природжених вад розвитку, онкозахворювань та ін.;

- контроль за роботою молодшого персоналу;

- заходи з питань профілактики соціального сирітства.
Акушерка зобов'язана:

дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму відділення, асептики та антисептики при виконанні своїх службових обов'язків;

виконувати прості лабораторні дослідження (аналіз сечі на білок, аналіз крові на гемоглобін, визначення групової належності крові);

виконувати за потреби обов'язки операційної сестри;

вести відповідну медичну документацію;

здійснювати контроль за станом вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих, своєчасно доповідати лікарю акушеру-гінекологу, завідувачу відділення, а в разі їх відсутності - черговому лікарю про всі зміни стану здоров'я пацієнтів, ускладнення та захворювання, за необхідності негайно викликати лікаря;

надавати першу невідкладну допомогу при гострих захворюваннях та нещасних випадках;

систематично підвищувати рівень професійної підготовки;

дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.
Акушерка має право:

застосовувати за призначенням лікаря консервативні методи лікування, здійснювати деякі лікувальні процедури та внутрішньовенні ін'єкції;

уводити за призначенням лікаря сильнодіючі, наркотичні, протишокові засоби хворим;

здійснювати переливання крові у присутності та під контролем лікаря;

здійснювати деякі акушерські втручання за життєвими показаннями.
Акушерка несе відповідальність за належне виконання покладених на неї завдань і функцій та використання наданих їх прав.
Права та обов'язки лікаря-акушера-гінеколога акушерського стаціонару

1. На посаду лікаря-акушера-гінеколога акушерського (гінекологічного) відділення (далі - лікар-акушер-гінеколог) призначається спеціаліст з вищою медичною освітою, який пройшов первинну спеціалізацію і має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство і гінекологія. 2. Лікар-акушер-гінеколог призначається на посаду та звільняється головним лікарем ЛПЗ за узгодженням з завідуючим відділенням. 3. Лікар-акушер-гінеколог підпорядковується завідуючому відділенням і здійснює роботу під його керівництвом. 4. Лікар-акушер-гінеколог у своїй роботі керується цим положенням, чинним законодавством, наказами та інструкціями органів охорони здоров'я, посадовою інструкцією. 5. Основним завданнями лікаря-акушера-гінеколога є: 5.1. Надання кваліфікованої планової та невідкладної стаціонарної акушерсько гінекологічної допомоги відповідно до кваліфікаційної категорії. 5.2. Дотримання правил медичної етики та деонтології. 5.3. Контроль виконання фахівцями лікарських призначень, маніпуляцій. 5.4. Проведення аналізу показників своєї роботи, ефективності і віддалених результатів лікування хворих. 5.5. Забезпечення своєчасного оформлення та видачі документів щодо відпустки по вагітності та пологах, лікарняного листка у випадках тимчасової непрацездатності, направлення на лікарсько-консультативну комісію та ВТЕК. 5.6. Проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; вроджених вад розвитку, онкозахворювань та інше. 5.7. Впровадження у діяльність "Нормативів надання стаціонарної акушерськогінекологічної та неонатологічної допомоги". 5.8. Підвищення рівня своєї кваліфікації. 5.9. Володіння сучасними методами обстеження, діагностики та лікування акушерської, гінекологічної патології. 5.10. Ведення первинної медичної документації відповідно до вимог галузевих нормативних документів. 5.11. Участь у обходах завідуючого відділенням. 5.12. Своєчасне інформування завідуючого відділенням про стан тяжких пацієнтів. 5.13. Чергування відповідно до затвердженого графіку. 5.14. Надання інформації родичам (близьким) про стан здоров'я пацієнтів відповідно до принципів медичної етики та деонтології. 5.15. Дотримання правил особистого захисту при роботі з кров'ю. 5.16. Заходи з питань профілактики соціального сирітства. 6. Лікар акушер-гінеколог має право: 6.1. Давати вказівки підлеглим йому фахівцям та робітникам. 6.2. Вносити пропозиції про заохочення співробітників відділення чи накладення на них дисциплінарних стягнень. 7. Лікар-акушер-гінеколог несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.
Звітно-облікова документація акушерського стаціонару

Обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні (відомості жіночої консультації про вагітну) - ф. 113/о

Історія пологів - ф. 096/о

Журнал запису пологів у стаціонарі - ф. 010/о

Карта розвитку новонародженого - ф. 097/о.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас