Ім'я файлу: Макаренко К. 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 340кб.
Дата: 14.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
Макаренко К. 2.docx

Відокремлений структурний підрозділ

«Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж

Донбаської національної академії будівництва і архітектури»

Реферат

Тема: Побудова перших міст




Виконав студент

групи Б-12-23

Макаренко К.Т.

Перевірив викладач:

Коваленко О.В.

2023

Античністю ми називаємо частину історії Стародавнього світу, час існування цивілізації Стародавніх Греції та Риму, спочатку окремо, а потім разом у складі Римської імперії.

Передувала античній доба бронзи зі своїми яскравими культурами, наприклад, напівлегендарною крито-мікенською, і кілька століть забуття, що увійшли в історію як грецькі «темні віки» та «бронзовий колапс» Середземномор’я. Антична цивілізація винесла з цього часу і хороше, і погане. Хороше — з доби бронзи походять багато ідей і традицій, зокрема й архітектурних, які отримали розвиток пізніше. Погане — 400 років поспіль греки не мали навіть письма, не те що мистецтв або складних ремесел. Є версія, що ця подія загальмувала культурну еволюцію всього людства на кілька століть.

Однак лише в елліністичний період містобудівельні принципи досягають повної досконалості і полягали ось у чому: 1) вибір для нового міста місцевості зі сприятливим кліматом, водопостачанням, на перехрестях торгових шляхів, зручної для ведення оборони; 2) наявність генерального плану забудови; 3) планування забудови паралельно-перпендикулярним способом, коли до головних вулиць (одна чи декілька) примикали перпендикулярно допоміжні; 4) поділ міста на рівні квартали і блочна забудова кварталів. До головної, найшир- шої вулиці (в Александрії ширина двох головних вулиць дорівнювала 30 м) примикала агора-площа, оточена з трьох сторін громадськими будівлями і торговими портиками, храмами і гімнасіями. Стадіони, театри, сади і парки для відпочинку й оздоровлення еллінів розміщувалися на окраїнах міст на ділянках з відповідним рельєфом. Шкідливі ремісничі виробництва (наприклад, керамічне і шкіряне) виносилися теж на окраїни або навіть за межі міста, яке обносилося оборонними стінами зі сторожовими баштами, а на найвищому і важливому в стратегічному плані місці будувалася цитадель. Численні військові сутички епохи еллінізму робили фортечні стіни однією з головних складових міської архітектури. Причому багатокілометрові кам'яні огорожі навколо міста доповнювалися ще і потужними фортечними спорудами, що розділяли окремі квартали.

При будівництві міст пильна увага приділялася водопостачанню (питна вода подавалася по трубопроводу, інколи за декілька кілометрів від міського поселення) і системі каналізації (відведення стічних вод), підтримці благоустрою і санітарного стану (зберігся указ пергамського царя III ст. до н.е. щодо підтримки чистоти вулиць і площ, ремонту всіх міських споруд, будівництва колодязів, де вказувалися суворі заходи за його порушення).

Предметом особливої уваги елліністичних царів був благоустрій столиць. Александрія Єгипетська, Антіохія на Оронті, Селевкія на Тифі, Пергам, Родос, Мілет і багато інших перетворюються на прекрасні міста з розкішними палацами, грандіозними храмами, тінистими парками, громадськими будівлями, торговими рядами, портиками для прогулянок тощо. Наприклад, Александрія (архітектор Динократ) славилася громадським парком під назвою Гай Пана, Антіохія - своєю Дафною, які багатством споруд і розкішшю не поступалися французькому Версалю епохи Людовиків.

Т урбота про благоустрій міст, значні матеріальні і людські ресурси сприяли підйому елліністичної архітектури, яка, продовжуючи грецькі традиції, внесла багато нового у розробку нових типів споруд. Храм втрачає значення основної споруди елліністичної архітектури, хоча в усіх містах будувалася велика кількість храмів різним богам. Вони стали більших розмірів, з розкішним оздобленням, подвійним рядом колон, які оточували стіни храму - так званий диптер. Через великий обсяг робіт, нестачу коштів будівництво їх розтягувалося на десятки і сотні літ. Найграндіознішими і найкрасивішими вважалися храм Артеміди в Ефесі (побудований на місці спаленого Геростратом у день народження Олександра Великого), Серапеум в Александрії (архітектор Парменікс, III ст. до н.е.), храм Аполлона в Дидімах (біля Мілета, будувався двісті років (з 300 р. до н.е.) і не був закінчений), храм Зевса в Афінах (архітектор Коссутій, будівництво розпочато в II ст. до н.е., закінчено в II ст. н.е.), храм Артеміди в Магнесії (архітектор Гермоген, будівництво з 220 - 206 до 129 р. до н.е.). Одночасно і так само повільно будувалися і реставрувалися храми місцевих божеств: храм бога

Гора в Едфу (з 257 по 57 р. до н.е.), богині Хатор в Дендері (з 117 р. до н.е. по 98 р. н.е.), бога Хнума в Есні (з 165 р. до н.е. до середини ІН ст. н.е.), богині Ісіди на о. Філе, бога Мардука у Вавилонії, храми бога Набу в Борсиппі і Урці, храм-гробниця тирана Мавсола в Галікарнасі (Мавзолей).
М авзолей у Галікарнасі
Вищої точки архітектурне мистецтво досягло в будівництві декоративних споруд для урочистих зборів і святкувань, засідань пританів, членів буле і народних зборів (пританеї, булевтерії, еклесистерії) тощо.

Архітектурна традиція на теренах України пройшла довгий історичний шлях розвитку. Найдавніші пам'ятки монументальної, мурованої архітектури на українських землях походять із побережжя Чорного моря — з колишніх грецьких колоній, які сягають VIII — VII ст. до н. е. До таких більших міст належали Тіра над лиманом Дністра, Ольвія над лиманом Південного Буга, Херсонес коло сучасного Севастополя, Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія напроти Керчі, Тамань, Танаїс й багато інших. Рештки архітектурного комплексу Більського городища (VII–III ст. до н. е.) вчені ідентифікують з прадавнім містом Гелон, описаним Геродотом.

Дослідження збережених незначних решток античних будов та інших мистецьких творів вказують, що спочатку у VIII — VI ст. до н. е. Причорномор'я мало вплив т.зв. іонійського стилю, а з V ст. тут поширюються зразки афінського та з початком нової ери до II ст. римського будівництва.

Знайдені фундаменти оборонних мурів міст (Ольвія, Пантікапей, Німфей, Горгіппія), житлових будинків, храму Аполлона в Ольвії й різні уламки колон, капітелей тощо вказують на відмінність їх від чисто грецьких зразків — аттічних і малоазійських. Особливий інтерес мають трунівці (наприклад, у Керчі) зі склепінням, зложеним з клинуватого каміння. Цей новий на той час конструктивний засіб перекриття не був відомий у самій Греції, а лише в деяких грецьких колоніях, наприклад, в Александрії.

Після навали різних кочівників, що зруйнували грецькі міста, монументальне будівництво починає наново розвиватися в Причорномор’ї у IV — VII ст. за так званої старохристиянської й ранньовізантійської доби. Причому християнські храми постають саме в колишніх грецьких містах, а навіть почасти з матеріалів давніших грецьких, античних будов.

Найбільшим осередком старо - християнського будівництва був Херсонес. Яких великих розмірів воно досягало, свідчать збережені рештки фундаментів і частин стін 27 церков і каплиць. Найстарші церкви були центричного типу — у формі рівнораменного так званого «грецького х реста», що вказує на східні впливи, далі базиліки VII — IX ст. римського типу, що у свій час були поширені на цілому. Сходи, округлі будови (ротонди) V — VI ст., хрестильні каплички й середній між базилікою та хрещатою будовою тип будов.

Д о античних міст Північного Причорномор'я, перші з яких виникли в VII–V ст. до Р. Х., примикають зони, де розташовані різні культові споруди, у тому числі групи курганів. Серед переважної кількості простих грецьких могил поширені монументальні кам'яні склепи, що споруджувалися під курганами.

Склепи будувалися з великих тесаних плит і звичайно складалися із дромоса (критого горизонтального або похилого коридору) і погребальної камери, що перекривалася безрозпірним склепінням або безрозпірним куполом. Іноді кургани обносилися опорною стіною — крепідою.

Поблизу міста Керч, з вершини гори Мітрідат добре видно два сірих пагорба. Це знамениті Мелек-Чесменський і Царський курган. Всередині них – кам’яні склепи, німі свідки колишньої слави Пантікапея. Обидві пам’ятки побудовані, ймовірно, в другій половині IV століття до н.е.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас