Ім'я файлу: Основи психодіагностики, ПО, ск.т., 121гр..doc
Розширення: doc
Розмір: 136кб.
Дата: 20.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
Конспект лекцій.docx
Розширення: doc
Розмір: 136кб.
Дата: 20.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
Конспект лекцій.docx
Дисципліна «Основи психодіагностики»
ПО, 121група
Програма вивчення нормативної дисципліни «Основи психодіагностики» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки рівня вищої освіти «бакалавр» напряму підготовки: 013. Початкова освіта.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є знання про специфіку та закономірності винесення валідних і надійних суджень, за допомогою яких здійснюється кваліфікація рівня і особливостей психіки людини та психічного розвитку учнів початкової ланки освіти.
У сучасних умовах оновлення освіти педагогіка все більше звертається до особистісно-орієнтованого навчання та гуманізації освіти. Узгодити педагогічний процес із сучасними вимогами до дитини від життя, що стрімко змінюється педагогу допоможе використання психодіагностики.
Психодіагностика в системі початкової освіти має свої особливості. Це науково практична діагностика, яка орієнтується на завдання школи - формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості.
Ефективність педагогічного процесу, визначається тим, наскільки цей процес орієнтований на психологію вікового та індивідуального розвитку дитини і наскільки педагог знає своїх вихованців, вміє використовувати диференційовані методи навчання та виховання. Особливо це важливо в початковій школі, коли інтенсивно формуються психічні властивості та якості особистості. Все це зумовлює включення у структуру педагогічної діяльності обов’язкового компонента – діагностики. Ефективна діагностика рівня розвитку дітей дозволяє побачити позитивну чи негативну динаміку в процесах формування особистості дитини, розкрити індивідуальні особливості розвитку, з’ясувати причини неуспішності у навчанні, виявити ознаки обдарованості, що дає можливість вчителю корегувати освітній процес. Використання педагогом у професійній діяльності психодіагностики сприяє максимальному використання можливостей освіти для розвитку дитини.
Складання заліку студентами заочної форми навчання передбачає опрацювання теоретичного матеріалу, виконання альтернативних завдань і контрольних тестів за кожною темою.
Тема 1: Психодіагностика як теоретико-практична дисципліна
План:
1. Сутність психодіагностики як наука.
2. Структура і функції психодіагностики.
3. Психодіагностичний процес і психологічний діагноз.
Теоретичний коментар:
Психодіагностику визначають як галузь психологічної науки, що розробляє теорію, принципи інструменти оцінювання і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, змінні соціального оточення, в якому здійснюється життєдіяльність особистості. Теоретична складова психодіагностики дає уявлення про сутність досліджуваного явища, його змістові компоненти, практична – про способи їх виявлення, діагностування.
Психодіагностика поєднує науку про індивідуальні психологічні відмінності і практику встановлення психологічного діагнозу. Психологічний діагноз є кінцевим результатом психодіагностики змістом якого є визначення сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки їх актуального стану, прогнозування подальшого розвитку і розроблення рекомендацій.
Рекомендована література:
1. Ануфриев А.Ф. Психологический диагноз / А.Ф. Ануфриев. – М.:Ось-89, 2006.- 192с.
2. Бурлачук Л.Ф.Психодиагностика: Учебник для вузов .-СПб .: Питер ,2005 .- 351с.
3. Галян І.М. Психодіагностика. Навч. посібник / І.М. Галян – К.: Академвидав, 2009. – 464с.
4. Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики. Навч. посібник / В.Ф. Моргун, І.Г. Тітов.- К.: Слово, 2009 - 464с.
5. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина .- СПб.: Речь , 2002. - 440с.
6. Скребец В.А. Психологическая психодиагностика: Учебное пособие / В.А. Скребец . – К.: МАУП, 1999. -120с.
Альтернативні завдання:
- Розкрийте зміст основних понять теми.
- Проаналізуйте відмінності між професійними та аматорськими тестами.
Тестовий контроль знань:
1. Предметом психодіагностики є:
а) сукупність різноманітних психодіагностичних методів;
б) вимірювання динаміки психічних процесів під впливом життєвих ситуацій;
в) дослідження індивідуальних особливостей та перспектив розвитку особистості;
г) тестування інтелектуального розвитку людей.
2. Ініціював використання статистики в психології:
а) Ф. Гальтон;
б) В. Вундт;
в) А. Біне;
г) Г. Россолімо.
3. Першу експериментально-психологічну лабораторію створив:
а) В. Вундт;
б) Г. Россолімо,
в) Ч. Спірмен;
г) г. Мюррей.
4. Фактори, приховані від безпосереднього спостереження називають:
а) індивідуальні властивості психіки; б) психічні явища;
в) діагностичні ознаки;
г) діагностичні категорії.
5. Термін «психодіагностика» започаткував:
а) В. Вундт;
б) Г. Роршах;
в) А. Біне;
г) Піфагор.
6. Психологічний діагноз, який ураховує наявність визначених особливостей та причини їх виникнення, називається:
а) симптоматичним діагнозом;
б) типологічним діагнозом;
в) етіологічним діагнозом;
г) емпіричним діагнозом.
7. Галузь психології, яка розробляє теорію і практику вимірювання психічних явищ, називається:
а) диференційна психологія;
б) психодіагностика;
в) статистика;
г) психометрика.
8. Перша спроба наукового вимірювання інтелектуальних здібностей належить:
а) А. Біне;
б) Г. Россолімо;
в) Ф. Гальтон;
г) Ч. Спірмен.
9. Експериментально досліджував людські мнемічні здібності:
а) Г. Россолімо;
б) Г. Ебінгауз;
в) В. Штерн;
г) З. Фрейд.
10. Вперше використали принцип проекції в психодіагностиці:
а) Г. Ебінгауз;
б) Ф Гальтон;
в) А. Біне і Т. Симон;
г) К. Морган і Г. Мюррей.
11. Автором генетично-моделюючого методу є:
а) Л.Ф. Бурлачук;
б) С.Д. Максименко;
в) В.В. Клименко;
г) О.Я. Чебикін.
12. Дослідження В.О. Моляко, В.В. Клименко, О. Л. Музики здійснюються в галузі:
а) вікової та педагогічної психології;
б) соціально-психологічної діагностики;
в) професійної діагностики;
г) психодіагностики творчої особистості.
Тема 2: Загальна характеристика психодіагностичного методу
План:
1.Сутність методології, методу і методики психодіагностики.
2.Категоризація психодіагностичних методів.
3. Характеристика психодіагностичного методу.
4.Тест як основний психодіагностичний інструмент.
5. Правила проведення тестування.
Теоретичний коментар:
Психодіагностичний метод – спосіб дослідження, що дає змогу отримувати точні кількісні та якісні характеристики досліджуваних індивідуально-психологічних властивостей особистості з дотриманням основних вимог розроблення і використання діагностичних методів – норми, валідності, надійності.
Психодіагностичний метод реалізується в суб’єктивних, об’єктивних і проективних підходах, які охоплюють всі відомі методики.
Основним інструментом психодіагностичного обстеження розглядають тест.
Тест психологічний – сукупність стандартизованих, стимулюючих певну форму активності, іноді обмежених часом завдань і запитань, результати яких піддаються кількісному і якісному оцінюванню і дають змогу встановити індивідуально-психологічні відмінності особистості.
Рекомендована література:
1. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина.- СПб.: Питер, 2001 – 688с.
2. Бурлачук Л.Ф.Психодиагностика : Учебник для вузов / Л.Ф. Бурлачук.- СПб.: Питер, 2005.-351с.
3. Галян І.М. Психодіагностика. Навч. посібник / І.М. Галян. – К.: Академвидав , 2009. – 464с.
4. Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики. Навч. посібник / В.Ф. Моргун, І.Г. Тітов. - К.: Слово, 2009 - 464с.
5. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В.Столина .- СПб.: Речь , 2002. - 440с.
6. Романова Е.С. Психодиагностика : Учебное пособие / Е.С. Романова.-СПб.: Питер, 2006.- 400с.
7. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности / Е.Т. Соколова. –М.: Изд-во МГУ, 1980. - 176с.
Альтернативні завдання:
- Розкрийте зміст основних понять теми.
- Розкрийте сутність психологічного оцінювання як діагностичного методу.
- Проаналізуйте переваги та недоліки тестування.
Тестовий контроль знань:
1. Метод з точно заданими параметрами називається:
а) експериментальний;
б) стандартизований;
в) проективний;
г) об’єктивний.
2. Метод, який характеризується зіставленням груп досліджуваних, що відрізняються параметрами, називається:
а) лонгітюдний;
б) порівняльний;
в) комплексний;
г) об’єктивний.
3. Вимірювально-дослідна спрямованість, завдяки кількісно і якісно характеризується досліджуване явище, є ознакою методу:
а) експериментального;
б) обсерваційного;
в) неекспериментального;
г) психодіагностичного.
4. Виберіть варіант, в якому перелічені ознаки тесту:
а) наявність апаратури, наявність нормативних шкал, об’єктивність;
б) обмежена кількість досліджуваних, суб’єктивність, економічність;
в) об’єктивність вимірювання, доступність, значна роль експериментатора;
г) економічність, вимірювальна спрямованість, значний контингент досліджуваних;
5. Дослідження одних і тих самих досліджуваних упродовж тривалого часу реалізується у стратегії:
а) лонгітюдній;
б) порівняльній;
в) комплексній;
г) експериментальній.
6. Спосіб дослідження, який спирається на самоопис, називається:
а) проективний;
б) об’єктивний;
в) суб’єктивний;
г) експериментальний.
7. Діагностування на основі успішності виконання завдання реалізується в підході:
а) проективному;
б) об’єктивному;
в) суб’єктивному;
г) експериментальному.
8. Спосіб дослідження, який здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії із зовнішньо нейтральним, знеособленим матеріалом, реалізується в підході:
а) проективному;
б) об’єктивному;
в) суб’єктивному;
г) експериментальному.
9. Метод, який полягає у створенні умов, які забезпечують активний вияв досліджуваного явища, називається:
а) експериментальний;
б) обсерваційний;
в) неекспериментальний;
г) психодіагностичний.
10. Вивчення продуктів діяльності здійснюється в межах методу:
а) експериментального;
б) обсерваційого;
в) неекспериментального;
г) психодіагностичного.
Тема 3: Психометричні основи психодіагностики
План:
1. Проблема оцінювання і вимірювання у психодіагностиці .
2. Критерії оцінювання тестових процедур.
3. Застосування математично-статистичних методів у психодіагностиці.
4. Типи емпіричних даних.
5. Оцінювання розподілу емпіричних даних.
Теоретичний коментар:
Психологічне оцінювання – процес систематизованого збирання інформації про особистість і особливості навколишнього середовища, на основі якого здійснюється прийняття відповідного поставленим завданням висновку. Вимірювання полягає у встановленні ступеня вираженості певної властивості предмета дослідження. Обов’язковою умовою науковості є точність вимірювання, тому вимірювальний інструментарій психодіагностики повинен відповідати обов’язковим критеріям, серед яких: об’єктивність, валідність, надійність, достовірність, наявність нормативних даних, соціокультурна адаптованість тесту та ін.
Підвищенню науковості психодіагностичного дослідження є застосування математично-статистичних методів.
Рекомендована література :
1. Галян І.М. Психодіагностика . Навч. посібник / І.М. Галян. – К . : Академвидав , 2009. – 464с.
2. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологи / Дж.Гласс, Дж. Стенли. – М.: Прогресс , 1976.- 495с .
3. Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики .Навч. посібник / В.Ф. Моргун, І.Г. Тітов.- К.: Слово, 2009. --464с.
4. Скребец В.А. Психологическая психодиагностика: Учебное пособие / В.А. Скребець. – К.: МАУП,1999. -120с.
Альтеративні завдання:
- Розкрийте сутність репрезентативності норми виборки.
- Розкрийте особливості та необхідність застосування математично-статистчних методів у психологічних вимірюваннях.
Тестовий контроль знань:
1. Встановлення ступеня виразності певної властивості предмета дослідження є змістом :
а) шкалювання;
б) оцінювання;
в) вимірювання;
г) інтерпретації.
2. Галузь психометрії, що визначає і обґрунтовує вимоги до вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей називається:
а) психометрія;
б) диференційна психометрія;
в) загальна психометрія;
г) психодіагностика.
3. Форма фіксації сукупності ознак досліджуваного об’єкта з упорядкуванням їх у певну числову систему позначають терміном:
а) вимірювальна шкала;
б) еталон;
в) шкалювання
г) оцінювання.
4. Властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності називається:
а) надійність;
б) еталон;
в) шкалювання;
г) репрезентативність.
5. Об’єкт, що стабільно зберігає задану величину вимірювальної властивості, називається:
а) міра;.
б) норма;
в) еталон;
г) шкала.
6. Забезпечення незалежності результатів діагностики від спроб їх свідомого викривлення є змістом критерію:
а) валідність;
б) об’єктивність;
в) надійність;
г) репрезентативність.
7. Валідність тестів дає інформацію про:
а) точність здійснюваних процедур;
б) регламентацію процедури дослідження;
в) ступінь узгодженості результатів тесту з іншими відомостями про досліджуваного;
г) ступінь точності вимірювань.
8. Характеристика того, в якому ступені тестові результати відображають дійсні відмінності вимірювальних властивостей, називається:
а) надійність;
б) валідність;
в) об’єктивність;
г) достовірність.
9. Ступінь узгодженості змін характеризує:
а) тіснота зв’язку;
б) середнє квадратичне відхилення;
в) середнє арифметичне;
г) медіана.
10. Дані, отримані в результаті об’єктивного вимірювання поведінки позначають:
а) «L-дані»;
б) «Q-дані»;
в) Mедіана;
г) «T-дані»;
11. Виберіть варіант, в якому перелічені методи кількісного аналізу:
а) дисперсійний аналіз, кореляція, казуїстика;
б) частотний, побудова моделі, типізація;
в) систематизація; частотний аналіз, факторний аналіз;
г) кореляція, варіаційний аналіз, дисперсійний аналіз.
Тема 4: Змістовна характеристика методів психодіагностики
План:
1.Психодіагностика особистості.
2.Психодіагностика інтелекту і здібностей.
3.Проективні методи в психодіагностики.
4. Соціально-психологічна психодіагностика.
Теоретичний коментар:
Діагностика особистості здійснюється в межах суб’єктивного підходу. Найбільш поширеним діагностичним інструментом цієї групи є опитувальники. Особистісні опитувальникі – це сукупність методичних засобів, які використовуються для вимірювання окремих властивостей і проявів особистості.
Об’єктивний підхід представлений тестами інтелекту і здібностей. Тести інтелекту утворюють особливу групу методик, спрямованих на вимірювання рівня інтелектуального розвитку та встановлення відмінностей між людьми за цією психологічною ознакою. Тести здібностей представлені групою методик, призначених для вимірювання рівня розвитку окремих аспектів інтелекту, сенсорних, моторних функцій, технічних та професіоналізованих здібностей, які забезпечують ефективність у конкретних галузях діяльності.
Проективні методики як прийоми опосередкованого вивчення особистості, ґрунтуються на побудові специфічної, пластичної стимульної ситуації, прагнення до вирішення якої сприяє актуалізації у сприйманні відповідної ситуації тенденцій та особистісних особливостей.
Соціально-психологічна діагностика спрямована на з'сування соціометричного статусу особистості, специфіки міжособистісних стосунків, психологічного клімату в колектив та ін.
Рекомендована література :
1. Галян І.М. Психодіагностика . Навч. посібник / І.М. Галян. – К.: Академвидав, 2009. – 464с.
2. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В.В.Столина .- СПб.: Речь, 2002. - 440с.
3. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности / Е.Т. Соколова. – М.: Изд-во МГУ, 1980. - 176с.
Альтернативні завдання:
-Розкрийте зміст основних понять теми.
-Проаналізуйте відмінності між методами об’ктивного і суб’ктивного підходів.
-Охарактеризуйте позитивні та негативні сторони проективного методу.
Практична робота: Діагностика індивідуальних особливостей особистості.
1. Дослідження типу темпераменту за допомогою тесту-опитувальника Г. Айзенка.
2. Діагностика інтелекту за допомогою тесту «Доміно».
3. Дослідження внутрішнього світу особистості за допомогою методики «Автопортрет».
Тема 5: Психодіагностика в структурі психологічної служби в школі
План:
1.Загальна характеристика шкільної психодіагностики.
2.Види та напрями шкільної психодіагностики.
3.Психодіагностична діяльність учителя початкових класів.
4.Специфіка психодіагностики в початковій школі.
Теоретичний коментар:
Особливості психіки дитини накладають свій відбиток на процедуру і зміст психодіагностичного дослідження. Психіка дитини представляє собою складну систему новоутворень., які змінюються. Зміна етапів розвитку дитини може сприяти формуванню та появі симптомокомплексів психічного розвитку як позитивних так і негативних. Діагностика дитини повинна спиратися на дослідження тих новоутворень, які на даному етапі є визначальнимиу психічному розвитку дитини.
Для психодіагностики психіки дитини важливими є такі фактори, як специфіка віку, провідна діяльність, особливості розвитку індивідуально-типологічних характеристик. Ефективність діагностування підвищується, якщо дослідник знає фактори ризику, які супроводжують психічний розвиток дитини у кожному віковому періоді і впливають на прогноз розвитку.
Рекомендована література :
1.Атемасова О.А. Практична психологія у початковій школі /Упоряд. О.А. Атемасова . – Х.: Вид-во « Ранок», 2010. - 160с.
2.Коробко С.Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами : Метод. посібник . – К.: Літера ЛТД , 2006 . - 416с.
4. Психолого-педагогічна діагностика школяра / Упоряд. О.Л. Співак. –Х.: Ранок, 2009.- 160с.
5. Терлецька Л.Г. Вікова психологія та основи психодіагностики / Г.Л. Терлецька. – К. : ВД Слово, 2013. - 608с.
6. Терлецька Л.Г Шкільна психодіагностика. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. - 120с.
Альтернативні завдання:
- Розкрийте зміст основних понять теми.
- Доведіть необхідність психодіагностики в галузі освіти.
- Обґрунтуйте необхідність володіння психодіагностичним інструментом учителями початкових класів.
- Розкрийте напрями і види шкільної психодіагностики.
Практична робота: створення накопичувальної теки з психодіагностичним інструментарієм для роботи з молодшими школярами.
Тема 2: Психолого-педагогічна діагностика молодших школярів
План:
1. Особливості діагностики дітей молодшого шкільного віку.
2. Психодіагностика готовності дітей до навчання в школі.
3. Психодіагностика першокласників.
4. Психолого-педагогічна діагностика психічного розвитку учнів 2-4х класів.
5. Психологічна діагностика готовності молодших школярів до переходу у середню ланку школи.
Теоретичний коментар:
Стосовно зрілого дитинства психодіагностика визначається як діяльність, що спрямована на психологічне вивчення дитини в контексті сім’ї й освітнього закладу. Основною задачею психодіагностики психічного розвитку в дитинстві є виявлення індивідуально-вікових особливостей дітей, причини проблем і порушень у психічному розвитку дитини та її потенційних можливостей розв’язання цих проблем і порушень. Діти мають низку психологічних і поведінкових особливостей, знання яких необхідне для того, щоб отримувати достовірні результати в процесі їх психодіагностичного обстеження. Психодіагностичний інструментарій в умовах дошкільного закладу – це система методів, дослідницьких технік, застосування яких дозволяє скласти цілісне уявлення про вікові та індивідуальні особливості дітей.
Рекомендована література :
1.Атемасова О.А.Практична психологія у початковій школі /Упоряд. О.А. Атемасова . – Х.: Ранок, 2010- 160с.
2. Атемасова О.А. Проблеми розвитку та корекція емоційної сфери молодших школярів / О.А. Атемасова. – Х.: Ранок, 2010. – 176с.
3. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: Діагностика, педагогіка / Ю.З. Гільбух. – К.: ВІПОЛ, 1992. – 216с.
4. Готовність дитини до навчання / Упоряд. С.Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 112с.
5. Коробко С.Л. Робота психолога з молодшими школярами: Метод. посібник / С.Л. Коробко, О.І. Коробко. – К.: Літера ЛТД, 2006 . - 416с.
6. Психолого-педагогічна діагностика школяра / Упоряд. О.Л. Співак. – Х.: Ранок, 2009. - 160с.
5. Терлецька Л.Г. Вікова психологія та основи психодіагностики / Г.Л. Терлецька. – К. : ВД Слово, 2013. - 608с.
6. Терлецька Л.Г Шкільна психодіагностика. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. - 120с.
Альтернативні завдання:
- Розкрийте зміст основних понять теми.
- Обгрунтуйте визначені еапи психодіагностики молодших школярів.
- Охарактеризуйте методи й інструменти діагностики молодших школярів.
Практична робота: створення накопичувальної теки з психодіагностичним інструментарієм для роботи з молодшими школярами.
Контрольні запитання з основ психодіагностики:
1.Сутність психодіагностики як науки
2.Завдання загальної психодіагностики.
3.Зародження і становлення психодіагностики як науки.
4.Сучасний стан психодіагностики в Україні.
5.Характеристика психодіагностичного методу.
6.Класифікації психодіагностичних методів.
7.Психологічний діагноз та психологічний прогноз.
8.Організація та проведення психодіагностичного обстеження.
9.Інтерпретаці матеріалів психодіагностичного обстеження.
10.Проблема норми і нормативів вимірювальних психодіагностичних явищ.
11.Тест як основний психодіагностичний інструмент.
12.Психометричні основи психодіагностики.
13.Критерії якості тестових процедур.
14.Методи математичної статистики в психодіагностиці.
15.Варіаційний аналіз психодіагностичного дослідження.
16.Кореляційний аналіз в психодіагностиці.
17.Характеристика методів діагностики інтелекту.
18.Психодіагностика особистості в контексті теорії рис особистості.
19.Проективні методи психодіагностики.
20.Соціально-психологічна психодіагностика.
21. Предмет і завдання шкільної психодіагностики.
22. Функції шкільної психодіагностики.
23. Види шкільної психодіагностики.
24. Психодіагностична діяльність учителя початкових класів.
25. Психологічний супровід молодшого школяра.
26. Специфіка психодіагностики молодшого школяра.
27. Психодіагностика готовності дітей до навчання в школі.
28. Психодіагностика першокласників.
29. Психолого-педагогічна діагностика учнів 2-4 класів.
30. Діагностика емоційних станів молодших школярів.
31. Дослідження довільної регуляції діяльності молодших школярів.
32. Діагностика пізнавальної діяльності молодших школярів.
33. Психодіагностика навчальної мотивації молодшого школяра.
34. Діагностика особистісних особливостей молодших школярів.
35. Діагностика неуспішності в навчальній діяльності.
36. Діагностика порушень поведінки в молодшому шкільному віці.
37. Виявлення обдарованих дітей в початковій школі.
38. Дослідження міжособистісних стосунків молодших школярів.
39. Психодіагностична робота з батьками молодших школярів.
40. Складання психолого-педагогічної характеристики.
Контрольні тести з основ психодіагностики:
Предметом психодіагностики є:
а) сукупність різноманітних психодіагностичних методів;
б) вимірювання динаміки психічних процесів під впливом життєвих ситуацій;
в) дослідження індивідуальних особливостей та перспектив розвитку особистості;
г) тестування інтелектуального розвитку людей.
2. Першу усвіті лабораторію психологічних досліджень започаткував:
а) Ф. Гальтон;
б) В. Вундт;
в) А. Біне;
г) Г. Россолімо.
3. Психологічний діагноз, який ураховує наявність визначених особливостей та причини їх виникнення, називається:
а) симптоматичним діагнозом;
б) типологічним діагнозом;
в) етіологічним діагнозом;
г) емпіричним діагнозом.
4. Галузь психології, яка розробляє теорію і практику вимірювання психічних явищ, називається:
а) диференційна психологія;
б) психометрика;
в) статистика;
г) психодіагностика.
5. Метод із точно заданими параметрами називається:
а) експериментальний;
б) об’єктивний;
в) стандартизований;
г) проективний.
6. Метод діагностики, який використовує стандартизовану систему питань або задач із визначеною шкалою значень, називається:
а) тестом;
б) діалогом;
в) бесідою;
г) експериментом.
7. Найбільш суттєвою ознакою проективного методу є:
а) вимірювальна спрямованість;
б) використання невизначених слабо структурованих стимулів;
в) спрямованість на дослідження психіки дітей;
г) спрямованість на вимірювання особливостей особистості.
8. Забезпечення незалежності результату діагностики від спроб його свідомого викривлення є змістом критерію:
а) доступності;
б) валідності;
в) об’єктивності;
г) надійності.
9. Показник точності і стійкості результатів вимірювання - це:
а) надійність;
б) доступність;
в) валідність;
г) адаптованість тесту.
.10. Валідність тестів пов’язана із їх перевіркою:
а) на доступність у користуванні;
б) на відповідність предмету діагностики;
в) на повторюваність результатів при всіх тестуваннях;
г) на стабільність вимірювальної процедури.
11. Основною особливістю психодіагностичного методу є:
а) цілеспрямоване створення умов дослідження;
б) можливість втручання у ситуацію дослідження;
в) вимірювально-дослідна спрямованість;
г) доступність і простота використання.
12. Діагностування на основі самоопису конкретизується у методах:
а) суб’єктивного підходу;
б) об’єктивного підходу;
в) проективного підходу;
г) генетичного підходу.
13.Системна процедура пояснення досліджуваних феноменів на основі теоретичної моделі і систематизації результатів якісного і кількісного аналізу називається :
а) адаптація; б) стандартизація;
в) інтерпретація; г) експертиза.
14.Середньостатистична норма в психодіагностиці визначається шляхом обчислення:
а) середнього арифметичного значення;
б) середньоквадратичного показника;
в) дисперсії;
г) процентної частки.
15. Найбільш значущою ситуативною змінною, яка негативно впливає на результати психодіагностики є:
а) незапланована участь інших у діагностичній процедурі;
б) стороння зацікавленість;
в) надмірно високий рівень мотивації досліджуваного на результати обстеження;
г) обізнаність, минулий досвід у подібних психодіагностичних обстеженнях.
16.Перекручування відповідей у бік соціальної бажаності називається:
а) деривація;
б) десимуляція;
в) симуляція;
г) аггравація.
17. Аналіз, який дає можливість встановити і обґрунтувати наявність статистичного зв’язку, називається :
а) варіаційний;
б) кореляційний;
в) факторний;
г) частотний.
18. Метод, за допомогою якого визначається статус індивіда в групі, структура міжособистісних стосунків, називається:
а) спостереження;
б) анкетування;
в) соціометрія;
г) тест.
19.Сукупність методик, розроблених у межах об’єктивного підходу, що призначені для діагностики загальних здібностей, називається :
а) тести інтелекту;
б) тести спеціальних здібностей;
в) тести досягнень;
г) тести педагогічні.
20. Галузь психодіагностики, яка здійснює контроль динаміки психічного розвитку дітей, що навчаються в школі, називається:
а) педагогічна психологія;
б) диференційна психологія;
в) вікова психологія;
г) шкільна психодіагностика.
21. Змістом психодіагностики в галузі дитячої психології :
а) ранжування дітей за психологічними ознаками;
б) виявлення норм розумового розвитку;
в) цілісне вивчення особистості дитини в її взаємодії з оточуючим середовищем;
г) процес оцінювання властивостей психіки.
22. Яка процедура є обов’язковою до початку психодіагностики дитини в умовах освітнього закладу?
а) збирання анамнестичних відомостей;
б) логопедична діагностика;
в) формування прогнозу розвитку;
г) попередження батьків про процедуру обстеження.
23. Результати психодіагностики дитини необхідно оцінювати:
а) за допомогою точних математичних обчислень;
б) шляхом порівняння з результатами діагностики інших дітей;
в) шляхом порівняння із нормативними показниками розвитку;
г) шляхом зіставлення з результатами діагностики тієї ж дитини;
24. Необхідною складовою психодіагностики дітей є:
а) психометрика;
б) медична експертиза;
в) психокорекція;
г) психологічна освіта.
25. Особистісно-орієнтований підхід у психодіагностиці дітей – це:
а) орієнтація на «середню дитину»;
б) створення умов для саморозвитку дитини;
в) використання сучасних технологій навчання і виховання;
г) профілактика вад розвитку.
26. Основними критеріями нормативного розвитку дитини є:
а) показники психофізіологічного розвитку;
б) показники успішності в освітньому процесі;
в) коефіцієнт інтелекту;
г) новоутворення віку.
27. Системно організована діяльність психолога та педагога у створенні психологічних і педагогічних умов навчання, виховання і розвитку дитини – це:
а) психологічна корекція;
б) психодіагностика;
в) психологічний супровід;
г) педагогічна корекція.
28. Експрес-діагностика – це:
а) лонгітюдне обстеження дітей;
б) разове обстеження;
в) тестування;
г) комплексне обстеження.
29. Масова комплексна діагностика психічного розвитку в умовах дошкільного закладу проводиться з метою:
а) виявлення проблемних дітей;
б) написання психолого-педагогічної характеристики;
в) попередження проблем та оптимізації розвитку дитини;
г) визначення рівня психічного розвитку дитини.
30. Комплексний підхід у психодіагностиці дитинства - це
а) масове обстеження дітей;
б) діагностико-корекційна робота;
в) лонгітюдне дослідження;
г) всебічне вивчення та оцінка особливостей дитини.